Всеукраїнський конкурс майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості»

1. Міністерство освіти і науки України
Управління освіти, науки та молоді
Волинської обласної державної адміністрації
Комунальна установа «Волинська обласна Мала академія наук»
ПОРТФОЛІО
учасника обласного етапу Всеукраїнського конкурсу
майстерності педагогічних працівників
позашкільних навчальних закладів
«Джерело творчості» у номінації «Методист - 2018»
дослідницько-експериментального напряму
позашкільної освіти
КУЛІБАБИ ОЛЬГИ АНДРІЇВНИ
2018

2. КУЛІБАБА ОЛЬГА АНДРІЇВНА
Дата народження: 23 червня 1980 року.
Місце роботи: комунальна установа «Волинська обласна Мала академія
наук».
Освіта: Волинський державний університет імені Лесі Українки; філолог,
вчитель української мови та літератури.
Стаж роботи: 15 років.
Нагороди, відзнаки, звання:
- Грамота управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації за
активну участь у ХІХ обласній виставці дидактичних та методичних матеріалів
«Творчі сходинки педагогів Волині» (02.06.2014, № 289);
- Почесна грамота управління освіти, науки та молоді Волинської
облдержадміністрації (11.05.2016, № 267);
- Диплом ІІІ ступеня за активну участь у ХХІІ обласній виставці
дидактичних та методичних матеріалів «Творчі сходинки педагогів Волині»
(20.11.2017, № 668).

3. ХАРАКТЕРИСТИКА
Кулібаба О.А. отримала повну вищу освіту за спеціальністю ―Українська
мова та література‖ та кваліфікацію філолога, викладача української мови та
літератури. Має кваліфікаційну категорію ―спеціаліст першої категорії‖,
встановлену рішенням атестаційної комісії КУ ―ВО МАН‖ від 21.03.2016.
З 2 по 20 березня 2015 року Кулібаба О.А. підвищила кваліфікацію у
Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти на очних курсах, де
виконала випускну роботу на тему ―Розвиток виховної системи ПНЗ у
контексті особистісно-зорієнтованої педагогіки‖ (посвідчення № 1076 від
20 березня 2015 року).
Кулібаба О.А. розпочала трудову діяльність у Волинській обласній Малій
академії наук з 27 січня 2009 року на посаді методиста історико-географічного
відділення. З 16 жовтня 2009 року очолювала роботу відділення філології та
мистецтвознавства. З 1 жовтня 2013 року перебувала на посаді методиста
науково-методологічної лабораторії Волинської обласної МАН.
За час роботи в установі Ольга Андріївна зарекомендувала себе як
кваліфікований, компетентний, дисциплінований працівник, відповідальний,
досвідчений педагог, умілий організатор.
Як методист Кулібаба О.А. вільно поєднує в роботі свої професійні
знання, уміння та навички. На високому рівні організовувала та проводила
навчальні семінари-практикуми, педагогічні читання в рамках Школи
методиста: ―Інформаційно-просвітницька діяльність методистів МАН‖,
―Запобігання синдрому професійного вигорання‖, ―Консультативна робота
методиста МАН‖, ―Януш Корчак – видатний педагог, громадський діяч,
письменник‖, ―Наукова стаття: основні вимоги та особливості написання‖,
―Комунікативна компетентність методиста‖ та ін.
Ольга Андріївна виявляє ґрунтовну професійну компетентність,
забезпечує належну якість методичної роботи, постійно керується новими
формами та методами навчання і виховання, впроваджує їх у своїй роботі.
Методист постійно бере участь у науково-методичних семінарах, лекторіях для
наукових керівників та слухачів наукових учнівських товариств, районних та
міських філій Волинського відділення МАН.
Кулібаба О.А. постійно підвищує свій методичний та професійний рівень,
систематично вивчає і впроваджує в практику інноваційні технології,
передовий педагогічний досвід, виступає на педагогічних та методичних радах.
Розробляє науково-методичну проблему ―Методичний ресурс як джерело
наукової творчості у системі МАН‖. Творчо працює в напрямі розробки
науково-методичної проблеми. У 2014 р. методичні рекомендації ―Наукова
робота з фольклористики‖ на обласній педагогічній виставці ―Творчі сходинки
педагогів Волині‖ відзначено грамотою управління освіти і науки
облдержадміністрації. У 2015 році розробила методичні матеріали ―Культура
наукового тексту слухача МАН‖, яка на ХХІІ обласній виставці дидактичних та
методичних матеріалів ―Творчі сходинки педагогів Волині‖ (2017 р.)
відзначена дипломом ІІІ ступеня.

4. Методист на належному рівні організовує та проводить обласні турніри
юних біологів, хіміків, філософів та релігієзнавців, готує учнів до участі у
Всеукраїнському етапі. Бере участь в організації ІІ (обласного) етапу
Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів
МАН України.
Залучає слухачів до Всеукраїнського Інтернет-турніру ―Відкрита
природнича демонстрація‖, Всеукраїнських літніх шкіл Малої академії наук
України, Всеукраїнського інтерактивного конкурсу ―МАН-Юніор‖.
Щорічно долучається до роботи відпочинкової зміни для слухачів на базі
табору ―Сонячний‖ у с. Гаразджа Луцького району, Волинського ліцею з
посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні. У
2017 році очолювала літню обласну хіміко-біологічну школу.
Ольга Андріївна брала участь у всеукраїнських та обласних науково-
методичних семінарах.
Методист надає консультативну, організаційну і методичну допомогу
слухачам та керівникам секцій МАН, районним та міським філіям Волинської
обласної МАН у роботі з обдарованими дітьми.
Про діяльність установи, досягнення слухачів постійно інформує на сайті
Волинської обласної МАН, управління освіти, науки та молоді
облдержадміністрації, НЦ ―МАН‖, у засобах масової інформації.
Належним чином готує статистичні та інформаційно-інструктивні
матеріали про роботу Волинської обласної МАН.
Завдяки професіоналізму та вмінню тактовно спілкуватися з колегами, зі
слухачами МАН методист має авторитет серед педагогічного колективу.

5. АНОТАЦІЯ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ
(розробка науково-методичної проблеми)
(2013-2017 рр.)
Хто думає про науку,
той любить її, а хто її любить,
той ніколи не перестає вчитися
Г.Сковорода
Методологічними орієнтирами Волинської обласної МАН є ідеї
гуманістичної особистісно орієнтованої парадигми освіти, що забезпечує
формування творчого потенціалу слухача.
Методичний супровід діяльності установи позашкільного рівня полягає у
наданні педагогам кваліфікаційної допомоги як у питаннях теорії, так і в
практичній діяльності у підвищенні результативності його праці.
Цим зумовлений вибір науково-методичної проблеми: «Методичний
ресурс як джерело наукової творчості в системі МАН».
Мета досвіду полягає у розкритті методичного потенціалу в системі
МАН, забезпеченні та оптимізації науково-методичного простору установи,
створенні сприятливих умов для розвитку необхідних компонентів розумової
діяльності на всіх етапах наукової творчості.
Підходи вчених до визначення сутності, складників та ролі творчого,
зокрема наукового потенціалу, у процесі розвитку особистості є досить
неоднозначними. В педагогіці немає єдиних підходів щодо визначення якісних і
кількісних показників творчого потенціалу (Д.Б. Богоявленська, В.О. Моляко,
В.І. Петрушин, С.О. Сисоєва). За визначенням С.О. Смирнова, творча
діяльність є засобом інтенсивного розвитку інтелектуальних можливостей і
особистісних якостей людини.
В освітньому середовищі Малої академії наук основним є підтримка
обдарованої особистості, створення комфортних умов для її духовного та
творчого зростання. Тому науково-методичне забезпечення спрямоване на
максимальну реалізацію можливостей учнів, залучення до систематичної
науково-дослідницької діяльності.
Провідна ідея досвіду полягає в узагальненні та осмисленні проблеми
розвитку наукової творчості у слухачів, що великою мірою відбувається через
удосконалення науково-методичної діяльності, створення сприятливих умов
для цього.
Актуальність досвіду полягає в тому, що в сучасних умовах змін в
системі освіти, які відбуваються в Україні, розвиток наукової творчості та
інтеграційних підходів має дуже велике значення для соціалізації,
профорієнтації обдарованої учнівської молоді та відіграє важливу роль з точки
зору науково-теоретичних та практичних аспектів.
Новизна досвіду полягає в раціоналізації науково-методичної діяльності
педагогів у системі МАН, науковому обґрунтуванні та застосуванні моделі

6. науково-методичного супроводу, в основу якої покладено взаємозв’язок
цільового, змістового і мотиваційного компонентів, що охоплюють необхідні
знання та навички і проявляються у професійній діяльності, творчій активності,
прагненні до самовдосконалення та саморозвитку.
Практична значущість окреслюється використанням дієвої та
результативної системи педагогічних методів, засобів, прийомів, що
забезпечують комплексний підхід до стимулювання наукової творчості
слухачів.
У ході педагогічного аналізу були з’ясовані основні передумови для
вибору науково-методичної проблеми:
- достатня мотивація до продовження роботи професійного
вдосконалення (проведено анкетування за допомогою діагностичної карти
«Педагогічна оцінка та самооцінка готовності методиста до саморозвитку» та
анкетування «Самооцінювання реалізації потреб у розвитку та саморозвитку»);
- високий рівень інформованості педагогів про новітні педагогічні
розробки, знання новаторських методів роботи;
- зорієнтованість педагогів на творчість, налаштованість на
експериментальну діяльність.
Науково-методична проблема реалізовувалась у завданнях:
- виявлення професійних компетентностей саморозвитку методиста;
- визначення шляхів професійного зростання, що створює необхідні
умови для формування наукового потенціалу школярів.
Як методист фахову діяльність спрямовую на формування у слухачів
таких творчих якостей, як дослідницькі уміння, допитливість, ініціативність,
уміння орієнтуватись у медіаресурсах, почуття нового, спостережливість. В
свою чергу це дозволить отримати ґрунтовні знання з базових дисциплін,
високий інтерес до нових знань, зокрема наукової літератури, здатність до
сприйняття ознак досліджуваних явищ, потреба у нових формах діяльності.
Реалізація методичного ресурсу установи полягає у забезпеченні
функціонування чотирьох напрямів діяльності:
1) освітній;
2) науково-методичний;
3) організаційно-масовий;
4) інформаційно-інструктивний.
Шляхами активізації творчого пошуку в контексті освітньої діяльності
стала співпраця з:
~ науковими учнівськими товариствами районних та міських філій
Волинського відділення МАН України, що передбачає надання методичної,
консультативної допомоги педагогічним працівникам освітніх установ у
розробці та вдосконаленні програм, змісту, форм, методів освітньої роботи із
слухачами, вихованцями у гуртках, секціях, студіях, інших об’єднаннях,
психодіагностику, соціологічні дослідження, моніторинг стану науково-
дослідницької роботи в області;
~ керівниками гуртків, секцій, тобто викладачами Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки, Луцького національного

7. технічного університету - провідних вищих навчальних закладів області, з
якими укладено договори про співпрацю;
~ слухачами. Передбачена робота стаціонарних секцій, а також залучення
учнів до заочної віртуальної школи. Безумовним є створення умов для
становлення учнів як особистостей, розвитку їхніх здібностей, консультування
педагогів та батьків із цих питань;
~ батьками, взаємодія з якими спрямована на зміцнення контактів
установи з сім’ями слухачів. В організаційній роботі з батьками оптимальним є
поєднання індивідуальних (педагогічні консультації, запрошення до установи,
електронне листування з батьками) та групових форм роботи (секційні бесіди,
групові консультації, поточні батьківські збори та збори для батьків учасників
міжнародних, всеукраїнських та обласних заходів).
Науково-методична діяльність здійснюється через реалізацію науково-
методичної проблеми та науково-методичне забезпечення відділення
(організація та проведення семінарів, круглих столів, лекторіїв, спецкурсів,
участь в педагогічній, методичній радах, підготовка та видавництво
методичних матеріалів, пам’яток, тез, збірок, участь у науково-практичних
конференціях, семінарах, конкурсах, виставках).
Організаційно-масова діяльність передбачає динамічний творчий
пошук через залучення слухачів до участі в турнірах, конкурсах, конференціях,
симпозіумах, літніх оздоровчих змінах, науково-пошукових експедиціях.
Інформаційно-інструктивна діяльність реалізується через ведення
нормативної документації, статистично-аналітичної звітності, участь у
презентаційних проектах, співпрацю із засобами масової інформації,
виготовлення рекламно-маркетингової продукції.
Інформаційна діяльність окреслюється підготовкою численних матеріалів
на сайт ВО МАН, управління освіти, науки та молоді, НЦ «МАН»,
упорядкуванням збірок творів переможців і лауреатів обласного заочного
конкурсу юних літераторів Волині.
На теоретичному етапі відбувалось осмислення наукової ідеї, яка
трансформувалась в практичну площину. Великого значення тут набула
самоосвітня робота.
Надзвичайно важливим завданням теоретичного етапу є створення
передового педагогічного досвіду, що є першим кроком щодо втілення наукової
ідеї в практичну діяльність.
Впровадження педагогічного досвіду у практику починалось із
ознайомлення педагогів із суттю напрацьованого досвіду – насамперед на
педагогічних та методичних радах – ефективних формах пропагування досвіду.
Під час виступів перед педагогічним колективом відбувався опис системи та
технології роботи, умов ефективності, наявних труднощів.
Професійне вдосконалення методистів систематично відбувалось під час
занять у Школі методиста, яка зорієнтована на розвиток загальної ерудиції
методистів, поглиблення володіння навчальним матеріалом, оволодіння
навиками самоаналізу, створення умов для мотивованої потреби в новизні,
стимулювання групової творчості й ініціативи членів педагогічного колективу,

8. залучення до науково-дослідної, експериментальної роботи, цілеспрямованого
формування нового досвіду МАН, поширення перспективного досвіду,
набутого в колективі.
Систематично подаються матеріали до друкованих видань Волині.
Отже, ефективна методична діяльність полягає в оптимальному
застосуванні теоретичних професійних знань в практичній педагогічній
діяльності, пропагуванні ціннісних орієнтацій, спрямованих на всебічний
культурний, інтелектуально-науковий, духовний розвиток людини як
особистості та найвищої цінності суспільства.
Створення та впровадження нових засобів стимулювання процесу
наукової творчості слухачів та педагогів є перспективним напрямом подальшої
наукової розробки досліджуваної проблеми.

9. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ МЕТОДИЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
Виступи на педагогічних радах
1. «Ціннісні орієнтації освітнього простору в МАН та їх вплив на
професійний розвиток методиста» (24.02.2014);
2. «Акмеологічний підхід як умова професійного росту методиста МАН»
(16.12.2015);
3. «Диференційований підхід як умова особистісно-орієнтованого
навчання в системі МАН» (22.02.2016).
Виступи на методичних радах
1. «Культура наукового тексту слухача МАН» (28.05.2014);
2. «Методичні вимоги до аналізу заняття (заходу) у відділеннях
Волинської обласної МАН» (22.10.2014);
3. «Роль методиста у створенні ситуації успіху як необхідної умови
формування успішної особистості» (26.05.2015);
4. «Креативність методиста: шляхи уникнення стереотипів та шаблонів»
(16.05.2016);
5. «Педагогічні технології в організації навчально-виховного процесу
Малої академії наук» (30.10.2016).
Участь у Всеукраїнських, Міжнародних конференціях
- Всеукраїнська науково-практична конференція «Психолого-
педагогічний супровід розвитку обдарованості особистості учня» (назва статті
«Методичні аспекти організації науково-дослідницької роботи з
фольклористики в Малій академії наук», м. Івано-Франківськ, 25-26 лютого
2014 р.)
- Міжнародний освітній конгрес (назва статті «Педагогічна підтримка
творчо обдарованої особистості у Малій академії наук», м. Київ, 12-14 червня
2014 р.)
- VІ Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні
технології навчання обдарованої молоді» (назва статті «Інформаційна
діяльність методиста позашкільного навчального закладу», м. Київ, 3-4 грудня
2015 р.)
- ІV Міжнародна науково-практична конференція «Наукова еліта в
розвитку держав» (назва статті «Креативність як складник професійної
майстерності методиста Малої академії наук», м. Київ, 15-16 червня 2016 р.)
Розробка методичних матеріалів
- «Типологія помилок у науково-дослідницьких роботах історико-
географічного відділу» (2009);
- «Наукова робота з фольклористики» (2013);
- «Культура наукового тексту слухача МАН» (2015);

10. - «Педагогічні технології в навчально-інформаційному середовищі МАН»
(2017 р.).
Участь в педагогічних виставках
ХІХ обласна виставка дидактичних та методичних матеріалів «Творчі
сходинки педагогів Волині» (2014 р.);
ХХІІ обласна виставка дидактичних та методичних матеріалів «Творчі
сходинки педагогів Волині» (2017 р.);
Конкурс рукописів позашкільної літератури (2017 р.).
Школа методиста
(розробки занять)
1. Навчально-практичний семінар «Інформаційно-просвітницька
діяльність методистів МАН» (20.10. 2013);
2. Педагогічні читання «В.О. Сухомлинський – майстер унікального
експерименту» (14.05.2014);
3. Тренінг для педагогів «Запобігання синдрому професійного вигорання
педагогів» (23.09.2014) - розроблено пам’ятку «Як уникнути професійного
вигорання?»
4. Семінар для педагогічних працівників «Консультативна робота
методиста» (20.10.2014);
5. Педагогічні читання «Януш Корчак – видатний педагог, громадський
діяч, письменник» (23.04.2015);
6. Семінар для педагогічних працівників «Наукова стаття: основні
вимоги та особливості написання» (10.11.2015);
7. Семінар-тренінг «Комунікативна компетентність методиста»
(17.05.2017).
Для наочності та практичного застосування розроблено пам’ятки, які
можуть використовуватись у щоденній роботі методиста: «Вимоги до науково-
дослідницької діяльності як наукового тексту», «Технологічні операції
створення ситуації успіху», «Основні мовні засоби у науковому тексті»,
«Основні етапи роботи над науково-методичною проблемою», «Як уникнути
професійного вигорання?»
Розробка сценаріїв навчально-виховних заходів
1. Тематична година «Світи Тараса Шевченка… До відзначення 200-
річчя від дня народження митця» (10.03.2014);
2. Тренінгове заняття для учасників навчально-оздоровчої зміни на базі
позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Табір «Сонячний»
«Позитивне ставлення до себе та життя» (17.06.2014);
3. Тематична година для педагогічних працівників та учасників
навчально-оздоровчої зміни на базі позаміського закладу оздоровлення та
відпочинку «Табір «Сонячний» «В огні світової пожежі. Бій за Маківку»
(5.06.2015);

11. 4. Тренінгове заняття для учасників обласних літніх шкіл «Розвиток
наукової творчості» (13.06.2016).
Науково-методичні семінари
- Науково-методичний семінар для керівників секцій Ковельської філії
Волинського відділення МАН (виступ «Основні помилки у науково-
дослідницьких роботах слухачів ВО МАН», 25.10.2013);
- Науково-методичний семінар для керівників секцій Луцької гімназії №
21 імені Михайла Кравчука (виступ «Теоретичні засади наукової роботи в
Малій академії наук», 29.10.2013);
- Обласний науково-практичний семінар для керівників секцій
літературної творчості «Особливості формування літературної особистості
учнів у шкільних гуртках та секціях (виступ «Аналіз творчих доробків,
поданих на обласний конкурс-захист науково-дослідницьких робіт»,
18.02.2014);
- Науково-методичний семінар для керівників секцій Ратнівської філії
Волинського відділення МАН (виступ «Основні помилки у науково-
дослідницьких роботах», 17.12.2015);
- Навчальний семінар для слухачів наукового товариства «Ерудит» м.
Луцька (виступ «Основні вимоги до написання наукової роботи», 16.11.2015 р.,
2016 р.);
- Навчальний семінар для слухачів наукового товариства «Оріон»
м. Нововолинська (виступ «Наукова робота в МАН», 08.12.2015);
- Навчальний семінар для слухачів НТ «Імпульс» Нововолинського
ліцею-інтернату (виступ «Наукова робота в МАН», 18.12.2015);
- Лекторії для учнів Луцької гімназії № 21 (виступи: «Теоретичні засади
наукової роботи в МАН», «Підготовка виступу на конкурс-захист науково-
дослідницьких робіт», «Структура Волинської обласної МАН (для учнів 8, 9-х
класів)», 12.10.2015, 30.10.2015 р., 22.02.2016, 14.03. 2016, 14.11.2016).
- Лекторій в опорному освітньому закладі «Навчально-виховний
комплекс «Загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів - гімназія» смт Голоби»
(виступ «Основні теоретико-практичні засади наукової роботи», 7.09.2016).

12. НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ

20. ПУБЛІКАЦІЇ У ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

31. Інформацію про роботу МАН отримую
10,57%
29,27%
47,15%
13,01%
0
0,05
0,1
0,15
0,2
0,25
0,3
0,35
0,4
0,45
0,5
у ЗМІ (преса,
радіо, ТV)
від дирекції,
вчителів школи
на сайті ВОМАН від друзів
ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ ЗАХОДІВ
Тема. Інформаційно-просвітницька діяльність методистів МАН.
Мета. Охарактеризувати зміст поняття ,,інформаційно-просвітницька
діяльність‖, окреслити принципи перетворення наукових, професійних та
індивідуальних повідомлень на масову інформацію, розкрити значення дієвості та
ефективності діяльності МАН із засобами масової інформації.
Тип заняття. Навчально-практичний семінар.
Обладнання. Роздатковий матеріал, проектор, мультимедійна презентація.
Хід заняття
І Вітальне слово
ІІ Організаційний момент
ІІІ Науково-практична частина
Методист МАН завжди перебуває у широкому інформаційному просторі.
Робочі моменти зобов’язують володіти комунікативними навичками, умінням
ясно, логічно, доступно надавати методичну допомогу науковим керівникам,
консультувати учнів, професійно самовдосконалюватись, беручи участь у
наукових конференціях, мати можливість представити установу у ЗМІ та на сайті
ВОМАН. Незважаючи на фахову підготовку, спеціалізацію, для працівника
закладу наукового спрямування вільне оперування науковим, офіційно-діловим,
навіть публіцистичним стилем – норма. Тому методист повинен бути і науковцем,
і діловодом, і журналістом.
Методист МАН інформує, повідомляє, консультує, допомагає. Інформаційно-
просвітницька діяльність методиста можна розглядати у двох зрізах:
Науковий пошук
Методичні рекомендації, розробки;
наукові статті для конференцій, семінарів
Масово-
інформаційна
діяльність
Консультативна робота, інформування у
ЗМІ, на сайті ВОМАН
Джерела інформування учнів, учителів про діяльність ВОМАН подано у
таблиці:
Ефективність інформативної діяльності ВОМАН

32. Проаналізуємо публіцистичні матеріали, які подає ВОМАН У ЗМІ, структуру
творчого процесу, його етапи, пригадаємо жанрологію публіцистичних творів,
щоб урізноманітнити роботу з пресою, на сайті та найважливіше – постійно
зацікавлювати слухачів (дійсних і потенційних).
Найперше зупинимось на визначенні поняття ,,новина‖. Новин у МАН багато,
хоча вони, умовно кажучи, повторюються лише зі зміною дат і прізвищ.
Новина – це певна сукупність відібраних, упорядкованих і втілених у
відповідну форму відомостей, що стосуються чогось одиничного (події, явища,
процесу). Для неї необхідними є два чинники: інтерес і важливість. Новина -
конкретний тип повідомлення, в якому є головні факти, що становлять його ядро
та суть, а другорядні – деталі й подробиці – є супутніми. Новина відповідає на 6
класичних запитань: де? хто? що? коли? як? кому? Автор не замислюється над
послідовністю цих запитань. Він розташовує їх автоматично. Запитань може бути
більше чи менше, у будь-якій формі: коли – як? хто – кому? який – як?..
Найголовніше, щоб новини були зрозумілими, легко читалися, були
своєчасними, задовольняли потребу наших реципієнтів у свіжій інформації про
поточні події. Окрім того, вони мають бути точними, об’єктивними – базуватися
на фактичному матеріалі. Їм має бути притаманна лаконічність – виклад стислий,
простий; оперативність – фактор часу має значення: це пробуджує інтерес,
викликає у читачів задоволення від власної поінформованості про ту чи іншу
подію.
Лаконічність подання інформації досягається не механічним скороченням
тексту, а завдяки відсутності в повідомленні всього, що заважає динамічному
викладу новини.
Але усі новини, які висвітлюються офіційно, повинні бути значущими для
МАН.
Категорії новин
Умовно інформації-новини поділяють на три категорії: календарні, прямі
(гарячі) та організовані.
Календарна новина - дефініція випливає із самої назви категорії. Протягом
року багато свят День матері, Новий рік, День учителя тощо (напр. конкурс,
приурочений до дня народження Т. Шевченка).
Пряма (гаряча) новина повідомляє про драматичні події, гострі проблеми,
різні сенсації, катастрофи. Наприклад, землетрус у Туреччині, цунамі в Японії,
теракт в Америці. В МАН гарячих новин практично немає.
Організована новина – штучна сенсація. Її суть у тому, щоб привернути увагу
читача до тієї чи іншої події. Вона є найчастотнішою для ВОМАН.
Приклад 1
Досягнення ВОМАН на виставці

33. 4-5 жовтня 2015 року на базі історичного факультету Східноєвропейського
національного університету відбулась Міжнародна наукова конференція ,,Науковий парк та
інноваційна інфраструктура університету як основа розвитку освіти і науки”.
У заході брали участь 35 ректорів з різних регіонів України, професорсько-
викладацький склад університетів, а також представники наукових шкіл Італії,
Великобританії, Німеччини.
Для учасників конференції було організовано виставку науково – пошукових досягнень
Східноєвропейського національного університету. Волинська обласна МАН представляла
презентаційні матеріали: інформаційний проспект ,,Східноєвропейський національний
університет імені Лесі Українки – базовий навчальний заклад у роботі ВОМАН”, найкращі
методичні посібники, матеріали переможців Всеукраїнського конкурсу науково-методичних
розробок з дослідницько-експериментально напряму позашкільної освіти, наукові
дослідження переможців Всеукраїнського конкурсу – захисту.
Особливою увагою відвідувачів користувались проектні роботи слухача секції
робототехніки ВОМАН Литвина Юрія, учня 11 класу ЗОШ І-ІІІ ст. смт Торчин Луцького
району (науковий керівник – Пахачук С.С.). Юний винахідник демонстрував ,,Проект
Electric Eye v 1.0” в дії – робот для віддаленого спостереження за станом приміщення
самостійно пересувався, оминаючи перешкоди. Безпілотний літальний апарат під назвою ,,
Проект Electric Eye v 2.0”, призначений для відеоспостереження у повітрі за великими
територіями, викликав у відвідувачів виставки чимало запитань, коментарів, порад.
Принципи побудови новин
Як правильно подати новину, як виділити найголовніше і на що в першу
чергу звернути увагу?
Найважливіше – це вступне частина. Вона, на відміну від заголовка, який
окреслює лише тему матеріалу, розповідає про те головне, найцікавіше,
найдраматичніше, що заслуговує на увагу. Як писати вступну частину? За
принципом: максимум змісту в мінімумі слів.
Початок складається з одного абзацу (або більше) і може виділятися
шрифтом. Якщо новина викладена так, що привертає увагу, є своєчасною, то
коефіцієнт прочитання її буде високим.
Якщо написання інформації-новини зобразити графічно, то вона матиме,
як правило, форму перевернутого трикутника (мал. 1):
Мал.1
Приклад 2
З “КРЕАТИВОМ” У ЛІТО
Літня пора для 40 слухачів районних філій Волинської області Малої академії наук
(ВО МАН) розпочалася в дитячому закладі праці та відпочинку “Креатив”, що вдруге був
організований на базі Волинського ліцею-інтернату. Кожен день перебування в таборі був
насичений цікавими подіями, зустрічами із науковцями, розважальними заходами,
незабутніми екскурсіями Луцьком, замками Тернопільщини.

34. Цього року кожен загін “Креативу” мав змогу написати “тренувальне” наукове
дослідження. Результат праці юних наувковців – підсумкова конференція, на якій усі відділи
захищали свої проекти: “Екологічні проблеми Вишкова та перспективи їх вирішення”,
“Історія селища Вишків”, “Комунікативна поведінка закоханих”, “Математика і логіка”,
“Створення сайту табору “Креатив”, “Дослідження вмісту “чорних ящиків” як засіб
формування елементів наукової роботи”.
Незабутні враження залишилися в учасників “Креативу” від зустрічей із кандидатом
біологічних наук Володимиром Терлецьким, професором, кандидатом фізико-математичних
наук Ігорем Мірошниченком, членом Національної спілки письменників України, заслуженим
журналістом України Валентиною Штинько, членом Національної спілки письменників
України та Національної спілки журналістів України Надією Гуменюк.
“Шкода, що так швидко промайнуло цих два тижні у таборі, - ділиться пізніше
враженнями учасники хіміко-біологічного відділу. – Ніхто з нас не зможе забути тих
приємних хвилин, проведених в оточенні друзів та турботливих педагогів. Адже МАН своїми
зусиллями зуміла зібрати єдине “намисто” з обдарованих дітей, які в майбутньому стануть
гордістю нашої країни”.
Нижче подаємо приклад піраміди, що стоїть на своїй основі (мал. 2):
Мал. 2
Приклад 3
Конкурс назве найкращих
Формування пізнавальних інтересів в учнів старших класів – важлива умова
ефективності навчання. Серед багатьох факторів, що впливають на його становлення, -
зміст навчального матеріалу, активна пошуково-розвивальна діяльність, оптимальне
поєднання різних методів начання, рівень домагань учнів. МАН уже не один рік поспіль
сприяє розкриттю навчальних можливостей старшокласників.
Початок другого семестру навчального року для слухачів наукових товариств та
філій Малої академії наук асоціюється з проведенням обласного конкурсу-захисту науково-
дослідницьких робіт. Долучаючись до активного процесу пізнання, учні старших класів
мають можливість виявити свої здібності у різних наукових галузях, практично
застосувати здобуті знання.
У неділю на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки
відбувся І тур другого етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких
робіт. У ньому взяли участь більше 300 школярів, які стали переможцями районного
(міського) етапів конкурсу.
13 лютого відбудеться захист науково-дослідницьких робіт і будуть названі
переможці.

35. Найголовніше викладено насамкінець.
Факт
Новина базується на фактах. Серед яких один є головним, решта – деталі
й подробиці – їх варто викласти в такій послідовності, щоб їх важливість
поступово зменшувалася:
- початок, що містить головний факт;
- найважливіші подробиці;
- найменш важливі подробиці.
Приклад 4
ІНТЕЛЕКТУАЛИ: змагання ерудитів
У жовтні Волинська обласна Мала академія наук традиційно організовує щорічні
обласні предметні турніри для учнів старших класів. За участю команд із різних районів
області на базі ВНУ імені Лесі Українки у першій половині місяця відбулося шість турнірів:
юних математиків, біологів, хіміків, географів, економістів, правознавців. На кожному було
представлено по 15-20 команд. Юних географів виявилося найбільше – 110.
Гідно витримати бої і дійти до фіналу вдавалося не всім учасникам. Цікаві,
несподівані розв’язки пропонованих завдань додавали непередбачуваності напруженій
боротьбі за призові місця. Впевнено захищали свої доповіді учасники команд з
Нововолинська, Ковеля, Володимира-Волинського, Волинського ліцею-інтернату, обласного
ліцею з посиленою фізичною підготовкою, Ковельського, Горохівського, Ківерцівського.
Іваничівського, Ратнівського, Володимир-Волинського, Любомльського, Камінь-Каширського
районів. За командним рейтингом вони займали ІІ і ІІІ місця. А перемогли у турнірі юних
біологів збірна команда міста Луцька (НВК ,,Гімназія № 14” та НВК № 9), хіміків – команда
Луцької гімназії № 21, математиків – команда Луцької гімназії № 4, географів – команда
Луцького НВК ,,Гімназія № 14”, економістів – команда Горохівського району, правознавців –
збірна команда Луцька (НВК № 9 та гімназії № 18).
Попереду ще турніри юних фізиків, інформатиків, винахідників та раціоналізаторів.
Методисти часто виступають у ролі інформатора, метою якого є
повідомлення про події в МАН. Факти стають поштовхом до написання
матеріалу, але між ними є проміжні логічні операції, без розуміння й аналізу
яких непросто осягнути творчий процес. Як виробити концепцію? Яка тактика
збирання матеріалу? Чому виникла проблема ,,першого рядка‖? Такі питання не
раз з’являються під час робочих моментів. Тому варто окреслити структуру
творчого процесу.
Графічно новина, яка базується на фактах, має такий вигляд:
Початок, що зацікавлює читача і привертає увагу до
наступного повідомлення
Повідомлення, що містить опис новини
Можливі коментарі до новини

36. Методи збирання інформації
Виділяють три головні методи збирання матеріалу:
- інтерв’ю;
- спостереження;
- вивчення документів.
Останнє є пріоритетним для МАН, оскільки методист опрацьовує накази,
офіційні листи, програми конференцій, тези доповідей, збірники, копії
документів.
Спостережливість – складова професійних здібностей творчої людини.
Метод спостереження є одним з універсальних у повсякденній практиці.
Використовуємо на практиці, беручи участь на конференціях, у літніх школах,
таборах.
Елементи інтерв’ю вкраплюємо у газетні замітки, поспілкувавшись,
наприклад, з учасниками турніру, конкурсу-захисту чи науковими керівниками.
Жанрові різновиди публіцистичних творів
Евристична бесіда
- Які жанрові різновиди публіцистичних творів вам відомі?
- Якими ознаками вони характеризуються?
- Проілюструйте застосування у практичній діяльності.
Задум втілюється у певному жанрі твору. Жанри – це комунікативні
канали для певного роду інформації. Проаналізувавши друковані матеріали
ВОМАН, зазначимо, що найчастотнішими є замітки. Але ними вибір жанру
може не обмежуватись.
Найперше, згадаємо про прес-реліз як проміжний жанр публіцистики.
Прес-реліз – найуживаніший вид інформаційної роботи методиста.
Прес-реліз – документ, в якому установа подає інформацію про певну
подію або захід до ЗМІ. Метою написання прес-релізу є ознайомлення ЗМІ з
подією і подальше висвітлення її у найбільш вигідному або важливому для
установи аспекті. Інколи журналісти використовують прес-релізи у своїх
статтях без змін. За функціональним призначенням і терміном подання
відносно події їх поділяють на такі види:
№ Види прес-релізу Мета
Час
подання
1. Анонс
Ознайомити з
подією
Задовго до події
2. Запрошення
Запросити на
прес-
конференцію
або захід
За кілька днів
до події
3. Інформація
Висвітлити
події, які
Одночасно з
подією

37. відбуваються
4. Резюме
Підбити
підсумки події,
визначити
перспективи на
майбутнє
Після
закінчення події
Реквізити прес-релізу:
1. Дата подання.
2. Назва виду документа.
3. Назва установи.
4. контактна особа, номер телефону та адреса для отримання подальшої
інформації.
5. Заголовок.
6. Текст, який містить відомості про:
- зміст події;
- організаторів;
- місце події;
- час;
- причини і значення події.
Обсяг прес-релізу, спосіб подання матеріалу, вибір мовних засобів
спрямовані на те, щоб журналіст зацікавився подією, прийняв рішення про
доцільність участі в цій події та її подальшого висвітлення.
Під час написання прес-релізу дотримуються таких вимог:
- невеликий обсяг;
- простий за формою, інтригуючий заголовок (у формі запитання,
твердження, іноді парадоксального);
- загальновживана лексика;
- не зловживати малозрозумілими та вузько науковими термінами.
Приклад 5
Прес-реліз
ОБЛАСНИЙ КОНКУРС-ЗАХИСТ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ
Управлінням освіти, науки та молоді Волинської облдержадміністрації, Волинською
обласною Малою академією наук на базі Луцького навчально-виховного комплексу № 9
4 лютого 2017 року відбудеться ІІІ етап обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких
робіт слухачів Волинського відділення Малої академії наук України.
Захід передбачає захист власних науково-дослідницьких робіт, над якими учні
працювали впродовж тривалого часу.
Конкурс проводиться щороку з метою духовного, творчого, пізнавального розвитку
дітей і молоді, створення умов для формування інтелектуального потенціалу нації, виявлення

38. і підтримки обдарованої учнівської молоді, залучення її до науково-дослідницької та
експериментальної роботи.
У заході передбачається участь інтелектуально обдарованих школярів 9-11 класів.
Обласний конкурс-захист науково-дослідницьких робіт проводиться у декілька турів:
21 січня 2017 р. – контрольна робота з базової дисципліни; заочне оцінювання
наукових робіт;
4 лютого 2017 р. – публічний захист наукових досліджень у секціях.
Конкурс має характер особистої першості. Переможці визначаються в кожній із 62
секцій за сумою балів, отриманих учасниками в усіх етапах конкурсу. За рішенням журі
переможці братимуть участь у третьому (фінальному) етапі Всеукраїнського конкурсу-
захисту науково-дослідницьких робіт, який відбудеться у березні-квітні в Києві.
31.01.2017
Спробуємо пригадати знання з публіцистики. Тому до вашої уваги
термінологічний диктант ,,Навпаки” (завдання – вибрати правильну
відповідь з довідки):
1. Найпростіший жанр оперативного газетного повідомлення, властивістю
якого є стислість у подачі новини (Замітка).
2. Жанр, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей
особи на запитання журналіста (Інтерв’ю).
3. Найважливіший аналітичний жанр публіцистики, що на підставі
розгляду значної групи фактів трактує, аналізує, осмислює події (Стаття).
4. Жанр, що передбачає оперативну та яскраву розповідь про подію,
ситуацію, явище (Репортаж).
5. Інформаційне повідомлення про роботу та перебіг заходів, у яких бере
участь певна група людей (Звіт).
6. Жанр, в якому передбачається інтерпретація та оцінка художнього та
наукового твору (Рецензія) .
Отож коротко охарактеризуємо основні жанри публіцистики, які можуть
використовуватись в нашій установі.
Замітка – найпростіший і найоперативніший інформаційний жанр, у
якому повідомляється про конкретні факти, події, явища життя. Основними
рисами замітки є лаконічність, оперативність, побудова за шаблоном (суть,
джерела і подробиці, передісторія). Часто в замітках практикується т.зв. лід: І-а
фраза виділяється напівжирним шрифтом, в якій передається основна суть
матеріалу. Лаконічність та побудова за шаблоном якраз і дозволяють досягти
під час написання заміток максимальної оперативності. Замітка, попри всі
зміни, залишається в друкованих виданнях традиційною першоосновою,
цеглиною, з якої згодом зводиться будівля розширеніших інформаційних та
аналітичних жанрів.
Для невеликих газетних заміток здавна практикують такий нехитрий
прийом. Найцікавіший, свіжий чи сенсаційний факт виносять на початок або в
заголовок. Стаття, власне, починається з найважливішого, про що хоче
повідомити автор. А далі вже йдуть інші факти за порядком зменшення їх
важливості: деталі, обставини, передісторія, додаткові пояснення – уся
інформація, яку випусковий редактор може безболісно вилучити, якщо є

39. потреба скоротити статтю. Розташування матеріалу в такій послідовності
відоме під назвою ,,перевернутої піраміди‖. Для статей трохи більшого обсягу
можливий інший варіант: перший і другий абзаци вводять у суть справи, далі
йде найголовніше, а потім уже наводяться деталі та подробиці. Це досить
ефектний композиційний прийом.
Жанрові вимоги (що, де, коли) зумовлюють специфіку
мовностилістичних конструкцій замітки (переважають прості речення,
ускладнені відокремленими, вставними і вставленими конструкціями, а також
складнопідрядні речення з невеликою кількістю підрядних). Новизна факту
підкреслюється словами: відкрився, почався, перший, новий, сьогодні, вчора і
т.п..
Заголовок, як правило, - перший рядок з тексту.
Зазвичай у замітці автор не має права на власний коментар. Але іноді в
замітці журналісти дозволяють собі вміщувати суб’єктивне бачення описуваної
події чи явища. Проте це не повинен бути розлогий коментар. Інколи біля
замітки розміщують короткий коментар у вигляді окремої інформаційно-
забарвленої фрази зі ? або !
Приклад 6
КРОК ДО МРІЇ: перемога за ерудитами
Турнір юних журналістів як командне інтелектуальне змагання набуває все
більшої популярності серед учнів старших класів. Нещодавно управління освіти і науки
облдержадміністрації, обласна Мала академія наук на базі Волинського національного
університету імені Лесі Українки провели VІ обласний турнір юних журналістів.
Напружена боротьба у півфіналі свідчила про ґрунтовну підготовку учасників
турніру. Обговорювалися питання про особливості журналістики як різновиду творчої
діяльності, професійну етику, джерела інформації, захист прав журналіста в
законодавстві України.
Журі нелегко було визначити переможців у фіналі. Проте, на кілька балів
випередивши суперників, перемогла команда Волинського ліцею-інтернату. Команди
НВК № 9 м. Луцька та наукового товариства “Оріон” м. Нововолинська посіли друге
місце, команди НВК м. Горохова та вихованці літературної творчості студії
“Первоцвіт” смт Маневичі були третіми.
Призери індивідуального рейтингу, серед яких Михайло Копитюк, Наталія
Шеляхова, Анна Кушнір, Владисилав Дричик, Микола Луцюк, матимуть можливість
виявити свій журналістський хист на Всеукраїнському турнірі юних журналістів у
травні.
Для написання замітки часто використовується інформація, яку
отримуємо з інтерв’ю. Соціологи стверджують, що переважна більшість
інформації отримується саме з бесід, особистих контактів з людьми і методом,
що професійно називають ,,інтерв’ю’’.
Діловий доказ серйозності кореспондента є його ступінь підготовки до
бесіди, в якій усе відіграє роль – від зовнішнього вигляду до запитань, які
повинні бути зрозумілими, продуманими, доречними.
Інтерв’ю – бесіда, побудована за певним планом через безпосередній
контакт інтерв’юера з респондентом з обов’язковою фіксацією відповідей.
Функція – довести до відома читачів думку компетентної особи про певну
подію, розповісти про співрозмовника, створити його психологічний портрет.

40. Види інтерв’ю
Інтерв’ю – діалог - бесіда у формі запитань і відповідей. Найпоширеніший
вид, в якому разом з основними задаються уточнюючі питаннями. Тобто
ведеться розмова з опитуваним на рівних. Предмет розмови – проблемна
актуальна ситуація, вихід з якої треба знайти в процесі розмови. Автор не
тільки отримує від співрозмовника інформацію, а й висловлює свою думку.
Можлива суперечка, зворотні запитання.
Інтерв’ю – монолог – виглядає у формі відповіді на запитання
кореспондента, поставлене на початку розмови.
Інтерв’ю – портрет – на перший план виходить створення портрета
нтерв’юйованого. У тексті з’являються елементи біографії, думки героя з
різних тем. Автор за допомогою різних запитань розкриває особистість
людини.
Колективне інтерв’ю – уявлення про думку кількох людей з тих чи інших
питань.
Анкета - масовий вид інтерв’ю, заочна бесіда. Питання задаються у
письмовій формі, автор вивчає відповіді і пише текст.
Ознайомившись з теорією, постає запитання: якими мають бути основні
дії особи, яка збирається провести інтерв’ю?
Насамперед, дослідникові варто визначити, який тип інтерв’ю буде
найкращим для досягнення мети конкретного дослідження: біографічне,
спрямоване на вивчення життєвого шляху людини, чи проблемне інтерв’ю,
спрямоване на вивчення переживання людиною окремої історичної події,
ситуації чи явища.
1) потрібно визначити час і місце проведення інтерв’ю;
2) підготувати техніку для запису (диктофон);
3) підготувати бланк для протоколювання інтерв’ю, заздалегідь
записати до нього ключові запитання.
У ході інтерв’ю варто додержуватися загального плану бесіди, уважно
слухати оповідача, не перериваючи його. В протоколі можна занотовувати свої
враження, запитання та ідеї, що виникли під час проведення інтерв’ю.
Респондента можна стимулювати до подальшої розповіді за допомогою
стверджувальних кивків головою або нейтральних слів ,,так‖, ,,зрозуміло‖,
,,звичайно‖ тощо.
Після завершення розгорнутої відповіді інформанта інтев’юер переходить
до постановки запитань, які ,,повертають‖ оповідача до розказаної ним історії
(Ви говорили про…? Ви називали…, Ви казали, що…)
Для уточнення інформації доречно використовувати такі типи запитань:
- ввідні (Чи не могли б ви розповісти про…, Чи не пригадаєте Ви
випадку, коли…);
- відстежувальні (розширення відповідей завдяки уважності);
- запитання для прояснення (Опишіть, будь ласка, докладніше, те, що
сталося);
- прямі запитання (Ви коли-небудь брали участь у …, Ви самі робили
таке…);

41. - мовчання. Інколи треба витримати паузу, щоб не перетворювати
інтерв’ю на допит.
З метою полегшення процесу інтерв’ю, його варто супроводжувати
документацією: анкета респондента, прокол інтерв’ю, письмова згода
респондента на використання одержаної інформації.
Анкета співрозмовника
Прізвище
Ім’я
По батькові
Дата народження
Місце народження
Місце проживання (адреса, телефон)
Місце, дата запису інтерв’ю
Заява на використання матеріалів інтерв’ю
Я,_________________________________________, даю дозвіл на
використання з метою опублікування на сайті матеріалів інтерв’ю, проведеного
зі мною методистом ВОМАН Кулібабою О.А.
При цьому моє ім’я може (не може) згадуватись як джерело інформації
(потрібне підкреслити).
Дата Підпис
Сьогодні ми потренуємося брати інтерв’ю. Вчора відбувся ХІ обласний
турнір юних правознавців, що стало «найсвіжішою» новиною для ВОМАН,
тому візьмемо інтерв’ю в методиста, який безпосередньо відповідає за
організаційне забезпечення заходу, - методиста Левчук Юлії Олександрівни.
Зразок підготовки протоколу інтерв’ю
з методистом ВО МАН – Левчук Ю.О.
Вчора, 20 жовтня 2013 року, на базі юридичного факультету СНУ імені
Лесі Українки, відбувся ХІ обласний ТЮП. 20 команд з Волинської області
змагалися за право вважатися найкращими юними правознавцями. Турнір
проходив за чітко регламентованою схемою, і тільки організаторам заходу
відомо, скільки зусиль потрібно докласти, щоб інтелектуальне змагання
пройшло на високому рівні. Досвідом ділиться методист ВОМАН
Левчук Юлія.
- Юліє Олександрівно, турнір відбувся, переможці названі, наскільки
прогнозованою була гра?
- Турнір – командне змагання. Учасники яких команд мали особливий
турнірний вишкіл і вирізнялися з-поміж інших саме командною грою,
а не окремими доповідачами чи опонентами?

42. - В який момент суперники відчули, що йде насправді напружена
боротьба?
- Усі команди їдуть на турнір для перемоги, але не всі її здобувають.
Якими соціокультурними якостями повинен володіти «зразковий» учасник
турніру?
- З якими організаційними труднощами ви зіткнулися на ТЮПі?
Дякуємо за увагу! Бажаємо Вам успіхів, якнайменше труднощів та
якнайбільше перемог!
Особливості репортажу як оперативного жанру публіцистики
Важливим динамічним жанром, який може знайти практичне застосування
у ВО МАН, є репортаж. Репортаж – оперативний жанр преси, радіо,
телебачення, в якому динамічно та з документальною точністю, яскраво й
емоційно відтворюються картини дійсності у їх розвитку через безпосереднє
сприйняття автора.
Мета репортажу – оперативно, динамічно та достовірно розповісти
історію події, причому автор є учасником події чи безпосереднім
спостерігачем.
Завдання будь-якого репортера полягає насамперед у тому, щоб дати
аудиторії можливість побачити подію очима очевидця, тобто створити «ефект
присутності», не тільки наочно описати якусь подію, але й викликати
співпереживання, розповісти про предметні ситуації, події.
Це можливо здійснити двома основними способами. Перший — виклад
динаміки події. У тому випадку, якщо відображувана подія швидко
розвивається, авторові залишається тільки показати цей розвиток. Однак
бувають події, ситуації, що є досить статичними, розвиток яких протікає
невиразно. У цьому випадку автора може виручити «виведення на поверхню»
події її внутрішньої динаміки або виклад динаміки авторських переживань,
викликаних його знайомством з подією.
Один із прийомів, за допомогою яких досягається ефект присутності, –
використання зображально-виражальних засобів для створення візуальної
картинки. Головна її особливість – це робота через деталь, яка повинна бути
відчутна, експресивна. Точно зображені деталі – кольори, звуки, ритми –
створюють ефект присутності.
Французькі дослідники (Жан-Домінік Буше) вважають репортаж
найближчим до кіно і телебачення з-поміж усіх журналістських жанрів і
стверджують, що необхідно завжди продумувати сценарій до репортажу. Як і
кожна вистава, репортаж користується декораціями, звуками, персонажами,
костюмами, дією. Отже, в нього має бути сценарій, діалоги, постановка. Це
ніби вправно змонтована зйомка. Репортаж має будуватися згідно з правилами
драматургії, тобто йому необхідний зачин, розвиток подій, розв’язка».

43. Типологічні ознаки репортажу. Своєрідність жанру в різних типах ЗМІ
Основні типологічні ознаки репортажу:
- послідовне зображення події – динаміка оповіді, пов’язана з
тривалістю дії;
- наочність – створення образної картинки за допомогою предметного
опису деталей, наведення подробиць, відтворення вчинків і реплік
дійових осіб;
- максимальна документальність – репортаж не може бути
реконструкцією події або творчим вимислом (можливим у нарисі або
фельєтоні);
- емоційно забарвлений стиль оповіді, що надає додаткової
переконливості;
- активна роль особистості репортера, що дозволяє не тільки побачити
подію очима журналіста, але й провокує самостійну роботу читацької
уяви.
Репортаж у пресі використовує виключно словесно-логічну символіку
письмового мовлення, його бажано ілюструвати фотознімками. Репортаж у
пресі може бути як подієвим, так і тематичним – про події, які об’єднані однією
темою, але відбуваються у різний час. Наявність фото у репортажі не
обов’язкова, але дуже бажана, мають поширення і самостійні фоторепортажі, де
основну інформативну функцію виконують фотографії, а текст лише доповнює
їх або взагалі відсутній.
В основі репортажу – новина в динаміці, цей жанр розгортає подію у часі,
передає враження, мінливість події. Окрім теми, у ньому є образ. Тут
припустимі емоційність, вигуки, суб'єктивні відчуття. Найчастіше
використовується пряма мова, короткі діалоги.
Коли мова йде про спірні питання, глядачі не повинні здогадуватися, яку
сторону підтримує автор. Однак усе одно репортаж є найбільш сприятливим
жанром інформаційної групи для вираження авторського ―я‖.
Є ще одна система градації різних типів репортажу, запропонована
французькими вченими:
- гарячий репортаж (про несподівану подію, про передбачувану подію,
яку треба висвітлювати негайно і яка має несподіваний фінал);
- теплий репортаж (про подію, яку починають висвітлювати в процесі її
розвитку – на другий день катастрофи: організація допомоги або пошук причин
катастрофи; про подію, яка триває в часі і яка може повторитися знову);
- холодний репортаж (про події, відомі заздалегідь: слухання в суді, вихід
книги, візит президента, вибори).
Для теплого і холодного репортажів журналіст зазвичай має більше часу
на підготовку.
ІV Підсумкова частина
Вибір форми представлення матеріалу часто є проблемним. Безперечно,
домінантним є офіційно-діловий стиль, оскільки установа наукового

44. спрямування. Тому пропонуємо започаткувати рубрику на сайті, яка
передбачала б неофіційне спілкування.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Григора Д.С. Журналістика у термінах і виразах / Д.С. Григора. – Л. :
Вища школа, 1974. – 295 с.
2. Інформаційна сфера як духовне явище / За ред. проф. А. Москаленка. –
К. : Центр вільної преси, 1999 . – 122 с.
3. Копиленко О.Л. Влада інформації / О.Л. Копиленко. – К. : Україна, 1991.
– 108 с.
4. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації / Г.Г. Почепцов. – К. : ВПЦ «Київ.
Ун-т», 1999. – 308 с.
5. Шкільна журналістика : Факультативний курс для профільної школи /
Упор. Г. Федяй. – К. : Шк. Світ, 2009. – 128 с.

45. Тема. Запобігання синдрому професійного вигорання педагогів.
Мета. Ознайомити учасників з причинами, ознаками та особливостями
перебігу синдрому професійного вигорання педагогів; розвивати вміння та
навички подолання негативних наслідків стресових ситуацій; сприяти
емоційному розвантаженню з метою підвищення рівня самооцінки та
самоповаги.
Обладнання. «Смайлики», кольорові олівці, картки, «Скринька усмішок»,
пам’ятка «Як уникнути професійного вигорання?».
Тип заходу. Тренінг для педагогів.
Хід заняття
І Вступне слово
ІІ Повідомлення теми тренінгу, вмотивованість його проведення
За даними дослідження Національного інституту проблем здоров’я і
професійної безпеки в наш час більше 35 млн. людей у всьому світі страждають
клінічною формою синдрому хронічної втоми. На початку 70-х років цей стан
було визначено як синдром вигорання.
Існує так звана «група ризику» працівників, які найбільш схильні до
вигорання - це ті, хто працює у сфері «людина-людина» і в силу своєї
професійної діяльності змушені багато та інтенсивно спілкуватись з іншими
людьми. Факторами, які впливають на вигорання, є індивідуальні особливості
нервової системи і темпераменту, які не поєднуються з вимогами професій типу
«людина-людина».
Процес вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення
негативних емоцій без відповідної «розрядки» і розвивається поступово.
Спочатку у «вигораючого» починає зростати напруга у спілкуванні. Далі
емоційна перевтома переходить у фізичну, людина не відчуває в собі сил для
виконання навіть дріб'язкових справ, доводиться докладати багато зусиль, щоб
примусити себе приступити до роботи. Така втома може провокувати стан
пригніченості, апатію, спалахи роздратування, відчуття постійної напруги,
дискомфорту. Стає усе важче зосередитись на виконуваній роботі, усе частіше з
голови вилітають важливі справи. Людина вже не завжди здатна стримати
викликане оточуючими роздратування, виникає потреба усамітнитися,
обмежити контакти.
Про це варто знати, а на сьогоднішньому занятті спробуємо навчитися
боротися з професійним вигоранням.
ІІІ Основна частина
Вправа «Смайлики з побажаннями»
Кожен учасник отримує «смайлик», на якому зі зворотного боку потрібно
написати приємне, цікаве й незвичне побажання собі. Після чого «смайлики»
збирають і перемішують у «Скриньці усмішок». Наприкінці заняття кожен
учасник витягає зі «Скриньки усмішок» будь-який «смайлик» з побажанням
собі.
Притча «Склянка»

46. Професор розпочав заняття, піднявши склянку з водою так, щоб було
видно всім студентам, а потім запитав:
- Як ви думаєте, скільки важить ця склянка?
Студенти відповідали:
- 50 грамів!
- 100 грамів!
- 150 грамів!
- Насправді я не знаю. Мені потрібно буде її зважити, - сказав професор.–
А що трапиться, якщо я потримаю цю склянку ось так кілька хвилин?
- Нічого, - сказали студенти.
- Добре, а що відбудеться, якщо я цілу годину триматиму склянку? –
запитав професор.
- У вас заболить рука, може бути судома, вас може паралізувати,
доведеться їхати в лікарню, - відповів інший студент, і всі засміялись.
- Дуже добре, але чи зміниться вага склянки за цей час? – запитав
професор.
- Ні, - відповіли студенти.
- Тоді, що стане причиною болю в руці та судом?
Студенти були спантеличені.
- Опустіть склянку! – сказав один із студентів.
- Правильно! – сказав професор.
- Те саме стосується й проблем у житті. Поки ви думаєте про них кілька
хвилин – нічого не відбувається, усе в порядку. Якщо думаєте довго про них –
це перетворюється на хворобу. Думаєте ще довше – вони паралізують вас. Тоді
ви не зможете нічого зробити.
Людину часто порівнюють з айсбергом – кригою, 90 % якої криється під
водою і лише 10 % — поверхні. Саме тому він небезпечний. Люди схожі на
айсберг у багатьох відношеннях. Те, якою людина постає перед нами — це
лише 10 %. Найістотніша і найважливіша її частина знаходиться під поверхнею.
І саме ця частина може потягнути за собою на дно.
Що можна зробити, щоб уникнути небезпеки? У нашому випадку — не
набути синдрому професійного вигорання.
Передусім, ми повинні знати, що це таке, його ознаки та прояви, а згодом і
методи боротьби.
Хтось, можливо, скаже: «Для чого нам це?» Але професійне вигорання
тягне за собою емоційне. Людина ж без емоцій не може існувати. Так само і
педагог не зможе ефективно навчати дітей, будучи емоційно бідним? Чи буде
учням тоді цікаво?
Тому, щоб наше життя й обрана нами професія приносили задоволення,
будьмо сьогодні активними!
Сьогодення потребує від кожного освітянина, яку б посаду він не обіймав,
високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями виховання,
бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватись, творчого
підходу. Та іноді ми відчуваємо, що не встигаємо за величезним потоком