.

1. Поради адміністрації школи щодо відвідування уроків
№
з/п
Мета Питання програми виявлення рівня педагогічної майстерності
1 Форми, методи та засоби
активізації навчально-
пізнавальної діяльності учнів
1. Методи навчання, які використовує вчитель для активізації
навчально-пізнавальної діяльності учнів.
2. Форми організації навчання, які забезпечують найбільш високу
результативність роботи з формування активності учнів на уроці.
3 Характер спілкування з учнями, його вплив на активність учнів
під час навчання.
4. Засоби активізації уваги та мислення, які використовує вчитель,
та їх результативність.
5. Наявність та характер індивідуальної роботи
2 Методика та засоби
формування в учнів
навчальних компетентностей
у процесі розвитку їхньої
навчально-пізнавальної
активності
1. Формування загальнонавчальних компетентностей.
Результативність цієї роботи.
2. Вплив розвитку навчально-пізнавальної активності учнів на
уроці на формування спеціальних компетентностей із предмета.
3. Сполучення методів і засобів навчання, які у процесі формування
освітніх компетентностей забезпечують найбільш високий
результат
3 Формування
загальнонавчальних
компетентностей. Форми і
методи організації
індивідуальної роботи
1. Формування компетентностей учнів у процесі навчання.
2. Засоби, які для цього вчитель використовує на уроці.
3. Результативність цієї роботи.
4. Компетентності, якими вже володіють учні.
5. Наявність на уроці індивідуальної роботи з учнями.
6. Форми індивідуальної роботи з учнями, які використовує
вчитель, їх ефективність.
7. Характер диференційованих завдань для учнів.
8. Вплив індивідуальної роботи з учнями на активізацію їхнього
навчання
4 Класно-узагальнюючий
контроль у 4, 9, 11-х класах
1. Якість виконання учнями домашнього завдання. Рівень
диференціації навчальних досягнень і методика їх перевірки.
2. Організація роботи учнів на уроці. Ступінь їх самостійності.
3. Форми та методи активізації навчально-пізнавальної діяльності
учнів. Ставлення їх до конкретного предмета й до навчання в
цілому.
4. Характер взаємин учителя з учнями. Як він відображається на
результатах навчання, розвитку й виховання учнів?
5. Наявність у класі пропусків уроків без поважних причин. Робота
класного керівника й учителя.
6. Рівень навчальних досягнень учнів.
7. Ведення учнями щоденників і зошитів. Якість їх перевірки.
8. Стан позакласної виховної роботи у класі (результати
анкетування)
5 Практична спрямованість
навчання у початковій школі
1. Цілепокладання на уроці.
2. Чергування усних і письмових вправ.
3. Рівень сформованості навичок читання (розвиток мовлення).
4. Взаємозв'язок досліджуваного матеріалу з життям рідного краю,
школи та класу.
5. Розвиток навичок самостійної роботи.
6. Формування прийомів самоконтролю.
7. Використання ТЗН та іншої наочності.
8. Наявність та якість творчих робіт учнів.
9. Якість організації індивідуальної роботи учнів (диференціювання
завдань)
6 Практична спрямованість
навчання
1. Формування практичних умінь і навичок.
2. Рівень активності учнів.

2. 3. Організація самостійної роботи учнів (диференціювання
завдань).
4. Наявність творчих завдань.
5. Використання ТЗН та іншої наочності.
6. Система обліку навчальних досягнень учнів (накопичення оцінок
за урок)
7 Стан перебудови та виховна
результативність роботи
вчителя відповідно до
завдань реформи школи
1. Наявність та якість використання на уроці індивідуального
підходу до учнів у процесі навчання і виховання.
2. Постановка й розв'язання на уроці завдань:
а) навчання;
б) виховання;
в) розвитку.
3. Прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
4. Рівень виховної результативності на уроці:
а) використання навчального матеріалу з метою виховання;
б) виховна роль оцінки на уроці
8 Виявлення у педагогічній
практиці ускладнень та
попередження їх у
подальшій роботі
1. Знання вчителем теоретичних основ свого предмета.
2. Володіння вчителя методикою викладання предмета:
а) організацією особистої праці на уроці;
б) організацією праці учнів;
в) доцільністю постановки на уроці мети та завдань;
г) відповідністю змісту та прийомів навчання меті й завданням
уроку;
ґ) логічною стрункістю уроку;
д) організацією самостійної роботи учнів на уроці. 3. Використання
вчителем активних форм навчання, їх ефективність.
4. Уміння активізувати навчально-пізнавальну діяльність
9 Формування громадянських
якостей особистостей
школярів засобами
навчального предмета
1. Наявність виховних моментів на уроці та їх результативність.
2. Використання навчального матеріалу уроку з метою формування
громадянських якостей школярів, його ефективність.
3. Формування громадянських якостей на уроці. їх відповідність
шкільній програмі виховання.
4. Ставлення учнів до виховних моментів на уроці.
5. Роль ТЗН у вихованні громадських якостей особистості.
Ефективність їх застосування
10 Виховання свідомої
дисципліни учнів та їхньої
громадської активності на
основі розвитку класного
самоврядування
1. Стан дисципліни на уроці.
2. Стиль керування вчителя діяльністю учнів з метою налагодження
дисципліни. Ставлення до цього учнів.
3. Реагування учнів на зауваження вчителя при порушенні
дисципліни.
4. Проведення вчителем на уроці та по його закінченні
індивідуальної роботи з учнями — порушниками дисципліни.
5. Прийоми стимулювання
11 Стан гурткової роботи у
школі
1. Облік гурткової роботи учнів у класних журналах.
2. Наповнюваність гуртків.
3. Регулярність занять учнів у гуртках.
4. Результативність роботи гуртків.
5. Фіксація занять у журналах.
6. Наявність розкладів занять
12 Єдність вимог учителів.
Наступність у навчально-
виховній роботі з учнями
1. Організація роботи учнів:
а) перевірка готовності до уроку та домашнього завдання;
б) постановка мети та завдань уроку;
в) темп роботи та його відповідність вікові учнів;
г) раціональність використання часу на уроці;
ґ) підбиття підсумків уроку, оцінка діяльності учнів;
д) інструктаж щодо виконання домашнього завдання;
е) різноманітність форм організації роботи учнів та їх доцільність;

3. є) формування загальнонавчальних та спеціальних
компетентностей учнів на уроці.
2. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці:
а) постановка проблеми;
б) наявність порівнянь, аналізу та узагальнення;
в) наявність і результативність індивідуальної роботи з учнями;
г) характер самостійних завдань для учнів;
ґ) результативність використання ТЗН та наочності для активізації
знань учнів;
д) різноманітність прийомів стимулювання активності учнів та їх
ефективність.
3. Виховна спрямованість уроку:
а) формування громадянських якостей відповідно до програми;
б) виховна роль учителя на уроці;
в) єдність та наступність вимог і впливів
13 Контроль за викладанням
навчального предмета
1. Наявність перебудови в роботі вчителя та позначення її на
результативності уроків.
2. Наявність на уроці виховних дій засобами навчального предмета.
3. Виховна спрямованість організації діяльності учнів та її оцінка.
4. Ступінь активності вчителя та учнів на уроці.
5. Наявність активних форм діяльності на уроці та їх ефективність.
6. Нововведення у роботі вчителя та їх вплив на характер взаємин з
учнями.
7. Науковість викладання предмета.
8. Практична спрямованість навчання.
9. Визначення тих якостей особистості, які особливо активно
розвиваються на уроці
14 Стан перебудови та виховна
результативність роботи
вчителя відповідно до
реформ школи
1. Наявність системи щодо проведення класних годин.
2. Різноманітність тематики класних годин та її відповідність вікові
учнів.
3. Виховна спрямованість класних годин та їх результативність.
4. Участь дітей і батьків у підготовці та проведенні класних годин.
5. Наявність взаємної зацікавленості дітей і вчителя у питаннях, що
розглядаються на позакласних заходах.
6. Спрямування позакласного заходу на формування певних
громадянських якостей особистостей учнів.
7. Наочне, художнє та естетичне забезпечення позакласних заходів
15 Виявлення досвіду роботи
вчителів над методичною
темою школи та його
вивчення
1. Виховна роль уроку у формуванні громадянських якостей
особистості школяра відповідно до його віку.
2. Постановка мети уроку та її мобілізуюча роль у активізації
розумової діяльності учнів при:
а) перевірці домашніх завдань;
б) поясненні навчального матеріалу;
в) закріпленні навчального матеріалу.
3. Наявність активних форм навчання.
4. Використання досвіду вчителів-новаторів.
5. Наявність та ефективність індивідуальної роботи з учнями під
час: а) опитування;
б) повідомлення нового навчального матеріалу;
в) організації самостійної роботи
16 Ефективність роботи ГПД.
Вплив занять у ГПД на
зростання навчальних
досягнень та
інтелектуальний розвиток
учнів
1. Наповнюваність групи.
2. Дисципліна.
3. Чітка організація навчальної діяльності.
4. Наявність індивідуального підходу.
5. Культура праці.
6. Культура спілкування.
7. Виховна роль клубних годин.

4. 8. Планування діяльності вихователя
17 Створення загальних умов
для підвищення
ефективності навчально-
виховного процесу
1. Створення загальних умов для підвищення ефективності уроку:
а) наявність попереднього інструктажу за планом завдання,
основних етапів його розв'язання, лаконічності, ясності тощо;
б) наявність навчальних посібників та ТЗН, які сприяють швидкому
залученню учнів до діяльності;
в) наявність затримок на уроці.
2. Адаптація навчального матеріалу до учнів:
а) відповідність навчального матеріалу віковим особливостям
учнів;
б) урахування індивідуальних здібностей школярів;
в) наявність групових завдань відповідної складності для учнів із
різними рівнями навченості, адже групова діяльність — це зв'язок,
відносини, спільна мета, спільне розв'язання задачі тощо
18 Викладацька компетентність Володіння програмовим матеріалом з предмета і методами
навчання:
а) відповідність інформації та демонстрацій темі, їх точність та
сучасність;
б) визначення кількості форм та методів навчання, які
використовуються на уроці;
в) застосування оригінальних методів та прийомів навчання
19 Техніка пояснення нового
матеріалу, використання
інноваційних форм та
прийомів навчання
1. Усні та письмові пояснення:
а) відображення ключових моментів уроку на дошці як опора для
розумової діяльності учнів;
б) акуратність та розбірливість записів на дошці;
в) правильність вимови та професійність побудови усного
мовлення.
2. Роз'яснення при нерозумінні матеріалу учнями:
а) виявлення незрозумілих слів чи фрази та заміна їх
загальнодоступними описовими висловлюваннями;
б) наявність пояснення за допомогою аналогів і прикладів;
в) уведення навчальної інформації після аналізу наявних знань
20 Навчальна взаємодія вчителя
та учнів як суб'єктів
навчально-виховного
процесу
1. Оцінювання та корекція діяльності учнів:
а) вироблення оцінки дій школяра незалежно від особистого
ставлення до нього педагога;
б) уникнення вчителем прямих вказівок і корекції діяльності учнів;
в) мотивація учнів до самооцінки та самокорекції, а також до
оцінювання та корекції один одного.
2. Використання запропонованих ініціатив і запитань учнів на
уроці:
а) запитання та пропозиції школярів приймаються із вдячністю;
б) тактовне відзначення слабких місць у прикладах і пропозиціях
школярів;
в) розробка ідей учнів та використання їх на уроці
21 Створення продуктивної
атмосфери на уроці між
суб'єктами навчально-
виховного процесу
Стимулювання інтересу учнів:
а) використання цікавих, незвичайних аспектів теми, парадоксів,
гумору тощо;
б) наявність проблемних та творчих завдань;
в) використання життєвого досвіду учнів
22 Підтримка належної
дисципліни у класі
1. Підтримка ділової активності учнів на уроці:
а) використання прийомів активізації уваги учнів;
б) застосування активних методів навчання (дискусії, ділової гри,
діалогу тощо);
в) використання спеціальних способів організації роботи активних і
пасив
них учнів.
2. Вплив при порушенні дисципліни:

5. а) зауваження педагогом щодо дрібних і навмисних порушень;
б) наявність негайної, але виваженої реакції на серйозні порушення
дисципліни;
в) використання порушників дисципліни для організації особливих
форм навчальної роботи, а не боротьба з ними
23 Перевірка науково-
теоретичного і методичного
рівнів викладання поедметів
Організація навчальної діяльності відповідно до мети уроку під час
закріплення вивченого матеріалу та інтеграції:
а) наявність на початку уроку стимулюючого введення з метою
залучення
уваги УЧНІВ і забезпечення необхідної мотивації;
б) подача нового матеріалу у формі відповіді на запитання,
поставлені на попередньому занятті;
в) підбиття підсумків уроку як співвідношення досягнутих
результатів із життям (єдність нової ідеї зі старою)
б) подача нового матеріалу у формі відповіді на запитання,
поставлені на попередньому занятті;
в) підбиття підсумків уроку як співвідношення досягнутих
результатів із життям (єдність нової ідеї зі старою)
24 Розвиток самостійності та
ініціативи учнів
Допомога учнів у виробленні позитивної самооцінки:
а) відсутність сарказму, глузування, докору тощо у мові педагогів;
б) заохочення конкретних учнів за конкретну роботу;
в) підтримка та схвалення школярів, які зіштовхуються з
ускладненнями
25 Вивчення ефективності
методів роботи вчителя
1, Забезпечення вищого результату сполученням методів і засобів
навчання у процесі формування освітніх компетентностей.
2. Вплив розвитку навчально-пізнавальної активності учнів на
уроці на формування спеціальних компетентностей із предмета.
Його результативність.
3. Формування загальнонавчальних компетентностей на уроках.
Результати цієї роботи
26 Виконання попередніх
рекомендацій та рішень
педради, МО або наказу
(вказати конкретно)
1. Визначення методів навчання, які використовує вчитель для
активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
2. Відповідність зазначених методів меті уроку.
3. Темп уроку.
4. Види навчальної діяльності, які використовує вчитель для
активізації пізнавальної діяльності учнів
27 Перевірка системи
опитування та контролю
знань учнів
1. Визначення форм контролю, які використовує вчитель на уроці.
2. Володіння вчителя критеріями оцінювання навчальних досягнень
учнів на уроці.
3. Користування рекомендаціями МОН України щодо виставлення
оцінок у зошитах. Частота перевірки письмових робіт.
4. Види оцінювання та їх використання на уроці
28 Організація актуалізації
опорних знань учнів
1. Формування в учнів загальнонавчальних компетентностей.
Результати цієї роботи.
2. Вплив розвитку навчально-пізнавальної активності учнів на
уроці на формування спеціальних компетентностей із предмета, їх
результативність.
3. Визначення форм актуалізації опорних знань, умінь та навичок,
які використовує вчитель, їх результативність.
4. Визначення методів і засобів навчання, сполучення яких у
процесі формування освітніх компетентностей забезпечує більш
високу результативність
29 Форми роботи вчителя над
розвитком умінь і навичок
учнів щодо інтелектуальної
роботи
1. Визначення методів навчання, які використовує вчитель для
розвитку вмінь та навичок інтелектуальної роботи.
2. Визначення форм організації навчання, які забезпечують
найвищу результативність роботи з формування активності учнів
на уроці.

6. 3. Визначення характеру спілкування вчителя з учнями та
відображення його на активності школярів під час навчання.
4. Визначення форм роботи, які використовує вчитель щодо
розвитку інтелекту учнів.
5. Вирішення нестандартних ситуацій на уроках, їх
результативність. 6. Визначення засобів активізації уваги та
мислення, до яких вдається вчитель, їх результативність
30 Вивчення якості (стандарту)
знань школярів
1. Відповідність навчального матеріалу віковим особливостям
учнів.
2. Урахування вчителем у необхідних випадках індивідуальних
здібностей школярів.
3. Наявність групових завдань відповідної складності для учнів з
різним рівнем навченості.
4. Групова діяльність — зв'язок, відносини, загальне завдання,
спільне розв'язання задачі
31 Наступність у навчанні учнів
4—5-х класів. Організація
адаптаційного періоду
1. Вивчення, аналіз і оцінка ефективності діяльності вчителів 5-х
класів по дотриманню наступності у навчанні та вихованні учнів.
2. Виявлення успіхів і проблем у період проходження учнями
адаптаційного періоду, намічення шляхів корекції недоліків.
3. Провдення мікродослідження на тему «Болючі місця та
невирішені проблеми п'ятикласника».
4. Перевірка техніки читання учнів 5-х класів. Відповідність
результатів «моделі випускника» віковій нормі
32 Організація індивідуальної
розумової діяльності учнів
на уроці
1. Наявність у діяльності вчителя системи індивідуальної роботи з
учнями на уроці.
2. Визначення етапів уроку, на яких використовується
індивідуальна роботи з учнями.
3. Визначення форм індивідуальної роботи з учнями.
4. Визначення ступеня диференційованості завдань для різних
категорій учнів.
5. Наявність індивідуалізації домашнього завдання
33 Організація самостійної
роботи учнів на уроці
1. Визначення етапів уроку, під час яких проводиться самостійна
робота.
2. Визначення кількості часу, що займає самостійна робота на
уроці.
3. Відзначення переваг учнів у самостійній роботі.
4. Підбиття підсумків самостійної роботи.
5. Диференційованість самостійної роботи.
6. Визначення форм самостійної роботи (індивідуальна, парна,
групова).
7. Визначення рівня самостійної роботи (репродуктивний,
частково-пошуковий, дослідницький).
8. Ефективність самостійної роботи
34 Здійснення індивідуальної
роботи під час навчання
1. Наявність у діяльності вчителя системи індивідуальної роботи з
учнями на уроці.
2. Визначення етапів уроку, на яких використовується
індивідуальна роботи з учнями.
3. Визначення форм індивідуальної роботи з учнями.
4. Визначення ступеня диференційованості завдань для різних
категорій учнів.
5. Індивідуалізація домашнього завдання
35 Аналіз якості підготовки
вчителя до уроку
1. Визначення ступеня підготовки учнів до уроку.
2. Включення учнів у роботу на уроці.
3. Раціональне використання часу уроку.
4. Дотримання санітарно-гігієнічних норм уроку, правил техніки
безпеки, охорони праці.
5. Визначення ступеня оснащеності уроку наочними приладами і

7. ТЗН. Ефективність їх використання.
6. Ведення документації вчителем.
7. Організаційна завершеність уроку. Запис домашніх завдань:
а) обсяг;
б) ступінь складності;
в) диференціація;
г) інструктаж.
Дидактичний аспект:
1. Постановка цілей і завдань уроку.
2. Дотримання дидактичних принципів:
а) науковості;
б) наочності;
в) повноти;
г) міцності;
ґ) доступності тощо.
3. Дотримання логіки викладу навчального матеріалу.
4. Використання різних форм, засобів і методів навчання.
5. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
6. Організація самостійної роботи учнів.
7. Відповідність ходу і результату уроку вимогам та загальній
дидактичній меті.
8. Забезпечення високого рівня пізнавальної активності учнів.
9. Реалізація принципів диференціації та індивідуалізації на уроці.
Методичний аспект:
1. Діяльність учителя та учнів під час основних структурних
компонентів уроку.
2. Визначення сукупності прийомів і методів, використаних для
досягнення дидактичної мети уроку.
3. Ефективність використання дидактичних принципів.
4. Визначення прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів на
уроці.
5. Оптимальність співвідношення методів і видів перевірки знань
учнів.
6. Визначення видів і місця самостійної роботи учнів на різних
етапах уроку.
7. Визначення керівної ролі вчителя у процесі роботи учнів.
8. Визначення методів диференціації роботи з учнями залежно від
індивідуальних здібностей і можливостей.
Психологічний аспект:
1. Визначення рівня психологічної взаємодії вчителя та учнів.
2. Визначення ступеня відповідності змісту і структури уроку
принципам розвиваючого навчання.
3. Урахування вікових особливостей учнів.
4. Дотримання психологічних і гігієнічних вимог до організації
уроку. 5. Визначення ступеня активності учнів.
Виховний аспект:
1. Визначення ступенів і прийомів виховного впливу уроку на
учнів.
2. Визначення ступеня естетичного впливу уроку на учнів.
3. Визначення рівнів
36 Аналіз ефективності
методичних прийомів
учителя, які формують
високий рівень навчальних
досягнень учнів
1. З'ясування того, чи навчає вчитель відбирати з навчальної
інформації головну.
2. Аналіз того, чи прищеплює вчитель учням навички
запам'ятовування основних положень курсу, необхідних для
подальшого просування вперед.
3. Перевірка того, чи формує вчитель навички аналізу, синтезу,
порівняння, систематизації тощо навчального матеріалу.

8. 4. З'ясування того, чи навчає вчитель конкретному й абстрактному
мисленню, узагальненню одиничних предметів і явищ у межах
шкільної програми
37 Контроль за здійсненням
диференційованого підходу
до учнів
1. Організація роботи з невстигаючими учнями на уроці:
а) доступність темпу викладу матеріалу для невстигаючих учнів;
б) акцентування вчителем уваги на найголовніших моментах нової
теми;
в) з'ясування ступеня розуміння матеріалу невстигаючими учнями;
г) використання засобів підвищення інтересу до теми уроку (ТЗН і
наочних засобів навчання, аналогії, порівняння тощо);
ґ) навчання прийомам самоконтролю та взаємоконтролю;
д) організація взаємодопомоги учнів;
е) наявність індивідуальних та групових завдань відповідно до
пізнавальних можливостей учнів;
є) наявність інструктажу щодо виконання домашнього завдання з
метою подолання можливих труднощів учнів;
ж) наявність обліку навчальних труднощів учнів.
2. Організація роботи з обдарованими учнями:
а) використання прийомів і засобів під час організації роботи з
обдарованими дітьми для поглибленого вивчення теми;
б) наявність диференціації домашнього завдання;
в) наявність випереджувального або творчого завдання.
3. Використання прийомів диференційованого навчання у роботі з
учнями, що встигають на «добре» і «задовільно»
38 Дотримання санітарно-
гігієнічних норм під час
організації та проведення
уроку
1. Дотримання розмірів відстаней між меблями у навчальних
кабінетах:
а) між рядами парт або двомісних столів;
б) між рядом столів і стіною;
в) між дошкою й демонстраційним столом;
г) між столом і першими партами тощо;
2. Дотримання температурного режиму в кабінетах.
3. Дотримання вимог до природного і штучного освітлення.
4. Дотримання режиму наскрізного провітрювання.
5. Дотримання режиму навчальних занять у перших класах.
6. Створення умов для задоволення біологічної потреби школярів у
русі, зокрема проведення фізкультхвилинок на уроках та рухливих
ігор на перервах.
7. Урахування обліку санітарних вимог при використанні різних
технічних засобів навчання. 8. Оцінка обсягу домашніх завдань
учнів. 9. Організація вологого прибирання в кабінеті
39 Робота з ліквідації прогалин
у знаннях учнів
1. Сформованість в учнів умінь і навичок відповідно до вимог
програми на основі таких критеріїв, як науковість, системність,
повнота, міцність тощо.
2. Сформованість в учнів умінь порівнювати, аналізувати, робити
висновки, використовувати алгоритми для розв'язання задач і
вправ.
3. Сформованість в учнів уміння самостійно (чи за допомогою
вчителя) вчитися розв'язувати задачі, що поступово ускладнюються
(аж до задач олімпіадного рівня), використовуючи вже засвоєні
елементи.
4. Сформованість в учнів уміння використовувати набуті навички
при розв'язанні задач і вправ з фізики, хімії, біології та інших
предметів
40 Визначення
результативності
використання методів і
1. З'ясування того, чи визначає вчитель мету контролю й
оцінювання, тобто конкретні результати навчання, яких
планувалося досягти при вивченні теми, курсу, розділу.

9. прийомів оцінювання
навчальних досягнень учнів
2. З'ясування того, чи визначає вчитель навчальну діяльність, тобто
наявність запитань, завдань та відповідей, які показують рівень
засвоєння учнями окремих понять із даної теми.
3. Аналіз того, чи складає вчитель завдання на перевірку цієї
діяльності
41 Раціональне використання
часу на уроці
1. Визначення ступеня організаційної підготовленості учнів до
уроку.
2. Наявність залучення учнів до діяльності на уроці.
3. Раціональне використання часу уроку.
4. Дотримання санітарно-гігієнічних норм уроку, правил техніки
безпеки та охорони праці.
5. Визначення ступеня оснащеності уроку наочними приладами і
ТЗН. Ефективність їх використання.
6. Ведення документації вчителем.
7. Організаційна завершеність уроку. Запис домашніх завдань,
зокрема:
а) обсяг;
б) ступінь складності;
в) диференціація;
г) інструктаж
42 Аналіз ефективності
використання
внутрішньопредметних і
міжпредметних зв'язків та
способів навчальної
діяльності для досягнення
глибини засвоєння
навчальної інформації
1. Перевірка того, чи узгоджено виділяє вчитель
внутрішньопредметні та міжпредметні проблеми і завдання.
2. Виявлення того, чи систематично вчитель опирається на такі
зв'язки.
3. Відстеження того, чи ставить учитель перед учнями конкретні
пізнавальні цілі та завдання міжпредметного характеру, що
забезпечує активне використання навчального матеріалу
43 Визначення прийомів, які
використовує вчитель для
підтримки уваги учнів
протягом уроку
1. З'ясування того, чи чітко вчитель формує цілі й завдання
майбутніх занять, домагаючись їх розуміння кожним учнем.
2. Виявлення того, чи використовує вчитель об'єкти для
зосередженння уваги учнів, усуваючи по можливості всі сторонні
подразники.
3. Визначення того, чи використовує вчитель розмаїтість методів
навчання та видів навчальної діяльності.

10. прийомів оцінювання
навчальних досягнень учнів
2. З'ясування того, чи визначає вчитель навчальну діяльність, тобто
наявність запитань, завдань та відповідей, які показують рівень
засвоєння учнями окремих понять із даної теми.
3. Аналіз того, чи складає вчитель завдання на перевірку цієї
діяльності
41 Раціональне використання
часу на уроці
1. Визначення ступеня організаційної підготовленості учнів до
уроку.
2. Наявність залучення учнів до діяльності на уроці.
3. Раціональне використання часу уроку.
4. Дотримання санітарно-гігієнічних норм уроку, правил техніки
безпеки та охорони праці.
5. Визначення ступеня оснащеності уроку наочними приладами і
ТЗН. Ефективність їх використання.
6. Ведення документації вчителем.
7. Організаційна завершеність уроку. Запис домашніх завдань,
зокрема:
а) обсяг;
б) ступінь складності;
в) диференціація;
г) інструктаж
42 Аналіз ефективності
використання
внутрішньопредметних і
міжпредметних зв'язків та
способів навчальної
діяльності для досягнення
глибини засвоєння
навчальної інформації
1. Перевірка того, чи узгоджено виділяє вчитель
внутрішньопредметні та міжпредметні проблеми і завдання.
2. Виявлення того, чи систематично вчитель опирається на такі
зв'язки.
3. Відстеження того, чи ставить учитель перед учнями конкретні
пізнавальні цілі та завдання міжпредметного характеру, що
забезпечує активне використання навчального матеріалу
43 Визначення прийомів, які
використовує вчитель для
підтримки уваги учнів
протягом уроку
1. З'ясування того, чи чітко вчитель формує цілі й завдання
майбутніх занять, домагаючись їх розуміння кожним учнем.
2. Виявлення того, чи використовує вчитель об'єкти для
зосередженння уваги учнів, усуваючи по можливості всі сторонні
подразники.
3. Визначення того, чи використовує вчитель розмаїтість методів
навчання та видів навчальної діяльності.