2. Кожний учитель повинен
домогтися, щоб учень
якнайкраще знав близьке,
дороге йому: Батьківщину і
все, що її стосується, так
само, як уміє читати, писати,
лічити.
К. Д. Ушинський.
4. • успадкування духовних надбань
українського народу;
• вивчення вікових традицій та героїчних
сторінок історії українського народу та
його Збройних сил;
• виховання моральної відповідальності за
все, що робиться на рідній землі, палке
прагнення боротися за розквіт, велич і
могутність Батьківщини, готовності її
захищати;
• утвердження принципів загальнолюдської
моралі: правди, справедливості,
милосердя, патріотизму та інших
доброчинностей.
Мета національно -
патріотичного виховання:
6. У сучасних умовах
патріотизм
виявляється у:
любові
до
Батькі-
вщини
готовності
утвердити
незалеж-
ність своєї
держави
піднесенні
України до
рівня
високо-
розвинених
країн світу
7. Морально – психологічне
забезпечення національно –
патріотичного виховання – це
формування позитивних
установок:
Високе
самопочуття
громадянина
України
Стійкий
соціальний
оптимізм
Впевненість у
єдності з
Вітчизною
10. У початкових
класах важливого
значення набувають
такі інтерактивні засоби
виховання, як народні
обряди та традиції, що
спрямовані на розвиток
творчого потенціалу
особистості,
кооперування та
гуманізацію стосунків у
колективі.
11. Рідна мова, історія
народу його традиції,
звичаї та обряди,
зокрема, фольклор,
різні види народного
мистецтва й художня
творчість, народні
символи та народна
символіка, - все це є
тим благодатним
грунтом, на якому
зростає національна
свідомість.
12. Засвоєння,
зберігання і
розвиток традицій і
звичаїв українців є
важливим засобом
зміцнення
національної
свідомості.
У народі побутує
повір’я той, хто
забув звичаї своїх
батьків карається
людьми і Богом.
13. Нормативним підгрунтям
реалізації патріотичного
виховання слугує орієнтовна
програма національного
виховання учнівської молоді
Дніпропетровщини, Державні
національні програми “Освіта
” та “ Діти України” “
Програма патріотичного
виховання дітей та учнівської
молоді ”.
14. - любов до Батьківщини, віра у її майбутнє;
- любов, повага, доброзичливе ставлення
до народу;
- любов до родини, отчого дому;
- любов до рідної мови, та усвідомлення,
мова є духовним багатством народу;
- поважне ставлення до історії та культури
власного народу;
- готовність до праці на користь рідної
землі;
- дотримання та пропаганда здорового
способу життя;
- любов до природи, турбота про
збереження її багатств.
Вивчення досягнень педагогічної
практики дало змогу дійти
висновку, що патріотизм це:
15. Втілюючи в життя метод
проектів, можна розв’язати
такі практичні завдання:
- не лише передати учням певну
суму знань, а навчити здобувати
ці знання самостійно;
- сприяти учневі у здобутті
комунікативних навичок;
- розширити коло спілкування
дітей;
- прищепити учням уміння
користуватись дослідницькими
прийомами.
16. Патріотизм – це
дотримання та
пропаганда
здорового способу
життя. Піклуючись
про здоров’я
підростаючого
покоління, ми
плекаємо власне
майбутнє.
17. Сім’я, родина, дім,
рідна вулиця, природа
навколо – це ті
натуралістичні
фактори, які дитина
бачить, розуміє, за
допомогою яких можна
зацікавити дитину,
спонукати її до
дослідження нового, і
які формують у неї
почуття патріотизму.
19. Піднесенню
патріотичних
почуттів у наш час
сприяють:
Написання
листів-
подяк
героям
Малюнки
та
сувеніри
солдатам
Благодійні
ярмарки
Допомога
пораненим
воїнам
Зустрічі
з
воїнами
АТО
20. Результативність усієї
роботи повинна сприяти
тому, щоб у дітей:
- виникла зацікавленість у
дослідженні історії рідного краю
народних традицій, бажання їх
берегти;
-пошукова активність
трансформувалась у допитливість;
-- розвинулися здібності до
генерування оригінальних ідей;
-- з’явилось відчуття особистої
значущості від залучення до різних
видів роботи.
21. Кривавими сльозами плаче неня Україна,
Де тихі зорі, ясні води й мова солов’їна,
Де дух козацький вільний у небо рветься,
Мільйон сердець гарячих щирих б’ється.
Ми вільні духом і
серцем незалежні
22. Чужинський чобіт топче
край співучий,
Зломить він прагне дух
могучий.
Та «Зась! - йому сказали
українці,-
Тут край свободи, а ви в
ньому – чужинці».
23. Чужа вам думка вільна й незалежна,
Та вабить зір ваш земля наша безмежна.
Спиніться, нелюди, бо лихо з вами буде,
Наруги над Вкраїною народ наш не
забуде.
24. Ми вільні духом і серцем
незалежні,
Цьому нас вчать степи
наші безмежні.
Ніколи наш народ не
стане на коліна,
Бо ми могутня нація,
єдина!
