1. Розвиток логічного мислення
у молодших школярів із загальним
недорозвиненням мовлення
(ЗНМ)
на логопедичних заняттях
Лопухович Світлана Володимирівна,
вчитель – логопед при пш № 268
Оболонський р – н, м. Київ

2. Мислення – узагальнення та опосередковане пізнання
світу в процесі теоретичної та практичної діяльності
індивіда. Через мовлення відбувається перехід від
наочно-ділового до словесно-логічного рівня розвитку
мислення.
Мисленнєві
операції
Систематизація
Синтез
Змістове
співвідношенняАналіз
Узагальнення
Порівняння Класифікація

3. Порівняння – особливий спосіб
мислення, спрямований на виявлення
ознак подібності й відмінності між
предметами та явищами.
Навчаючись способу порівняння, дитина
повинна оволодіти такими вміннями:
• виділяти ознаки об’єкта на основі
співставлення його з іншим об’єктом.
• визначити спільні й відмінні ознаки
порівнюваних об’єктів.
• відрізняти важливі і неважливі ознаки
об’єкта.

4. Класифікація – це вміння подумки поділяти
предмети на класи за їх найбільш суттєвими
ознаками.
• Для проведення класифікації необхідно вміти
аналізувати матеріал, співставляти
(співвідносити) один з одним окремі його
елементи, знаходити в них спільні ознаки,
здійснювати на основі цього узагальнення,
розподіляти предмети на групи на основі
виділених в них і відображених у слові – назві групи
– спільних ознак.
Аналіз — мисленнєве розкладання цілого на частини.
Синтез полягає в об'єднанні частин у ціле на основі
попереднього аналізу, встановлення зв'язків і
відношень між ними.

5. Узагальнення – це здатність подумки об’єднувати
предмети і явища за їх спільними і суттєвими
ознаками.
Систематизувати – значить приводити до системи,
розміщувати об’єкти за певним порядком,
встановлювати певну послідовність.
У молодшому шкільному віці дитина може оволодіти
такими вміннями, необхідними для здійснення
систематизації:
• знаходити закономірність об’єктів, впорядкованих за
однією ознакою і розташованих в одному ряду.
• впорядковувати об’єкти, розміщені в ряду за
принципом випадковості.
• знаходити закономірність розташування об’єктів,
впорядкованих на основі двох чи більше ознак і
розміщених в матриці.

6. Співвіднести предмети за змістом – означає знайти
якісь зв’язки між ними. Щоб знаходити ці зв’язки,
потрібно порівнювати предмети між собою, звертаючи
увагу на їх функції, призначення, інші внутрішні
властивості чи ознаки. Порівнювані предмети можуть
мати зв’язки, засновані на різних типах відношень
(Наприклад: «частина - ціле» - колесо – машина, дах –
будинок; «протилежності»- сіль – цукор; «приналежність
до одного роду або виду» - яблуко – груша). Навчання
«змістового співвідношення» - це навчання вмінню
швидко знаходити такі відношення.
Послідовність навчання така:
• змістове співвідношення двох наочних предметів
(картинка – картинка).
• співвідношення наочно представленого предмета і
явища, представленого словесно (картинка – слово).
• змістове співвідношення предметів та явищ,
представлених у вигляді слів (слово – слово).

7. Уважно розглянь малюнки і знайди відмінності. Поясни

8. Знайди пару. Уважно розглянь малюнок і знайди однакові
предмети:

9. Підбери пару кожному предмету. Поясни свій вибір

10. Парні картинки. Розглянь малюнки. У чому подібні та
відмінні ці предмети? Назви якомога більше подібних
та відмінних ознак.

11. ?
?
Чого не вистачає? Знайди в нижньому ряду предмет,
якого не вистачає у верхньому. Поясни свій вибір.

12. “Четвертий зайвий”. Розглянь ряди предметів. Знайди серед
них той, який не підходить до інших. Поясни, чому?

13. «Знайди зайве слово»
Дитина читає набір слів. Кожний ряд має складатися з 4 слів, з яких 3
слова можуть бути об'єднані за спільною для них ознакою, а одне слово
відрізняється від них і має бути вилученим. Пропонуємо дитині
визначити слово, що є «зайвим» і пояснити свій вибір:
1. ЯБЛУКО, СЛИВА, ОГІРОК, ГРУША.
2. МОЛОКО, СИР, СМЕТАНА, ХЛІБ.
3. КВІТЕНЬ, ЧЕРВЕНЬ, ВІВТОРОК, ЛИСТОПАД.
4. ЛОЖКА, ТАРІЛКА, КАСТРУЛЯ, СУМКА.
5. ПЛАТТЯ, ТУФЛІ, СВЕТР, СОРОЧКА.
6. БЕРЕЗА, ДУБ, СУНИЦІ, СОСНА.
7. КНИГА, ТЕЛЕВІЗОР, РАДІО, МАГНІТОФОН.
8. ВІВЦЯ, ПІВЕНЬ, СВИНЯ, КІНЬ.
9. МИЛО, МІТЛА, ЗУБНА ПАСТА, ШАМПУНЬ.
10. НОГА, РУКА, ГОЛОВА, ЧЕРЕВИК.
11. МАК, ТРОЯНДА, СОСНА, РОМАШКА.

14. «Назви одним словом». Об’єднай предмети в групи. Кожній групі
дай окрему назву. Скільки груп утворилося? Чому ти об’єднав
саме ці предмети?

15. Вправа для розвитку швидкості мислення
«Закінчення слів»
Запропонуємо дитині пограти у таку гру: логопед
починає слово, вимовляючи перший склад, а
дитина - його закінчує. «Відгадай, що я хочу
сказати! По...», - так ви починаєте гру.
МО…,НА…,ЗА…,ДО…,ПРИ…, ПЕРЕ…,ЧЕ…,РО…,ЛЕ…
*Якщо дитина легко справляється із завданням, запропонуйте їй
придумувати (відгадувати) не одне слово, а стільки, скільки
вона зможе. Наприклад, по-літ, по-піл, по-стіль тощо.

16. Вправа для розвитку гнучкості розуму
Запропонуємо дитині називати якнайбільше слів,
що означають певне поняття:
• Назви слова, що означають дерева (береза, сосна, дуб ... ).
• Назви слова, що стосуються спорту (футбол, хокей ...).
• Назви слова, що означають звірів.
• Назви слова, що означають свійських тварин.
• Назви слова, що означають наземний транспорт.
• Назви слова, що означають повітряний транспорт.
• Назви слова, що означають водний транспорт.
• Назви слова, що стосуються мистецтва.
• Назви слова, що означають овочі.
• Назви слова, що означають фрукти.
• Назви слова, що означають одяг.
• Назви слова, що означають взуття.
• Назви слова, що означають головні убори.
• Назви слова, що означають меблі.

17. «Що з’явилося раніше, що – пізніше». Встановити
послідовність дій і пояснити

18. За загадкою-описом знайди малюнок-відгадку:
Маленька, пухнаста, руденька. В лісі живе,
горішки гризе.
Загорнулася в клубок
Ціла купка голочок.
Лис підбіг, голки понюхав.
Потім довго носа чухав.
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна.
Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю,
Усіх діток потішаю.

19. «Скажи навпаки». Потрібно підібрати малюнки, слова з
протилежним значенням
Назви пари слів.
1 ) з’єднай малюнки парами, що мають протилежне значення:

20. 2) До малюнків підбери слова - ознаки з протилежним значенням:
яка? повільна, а який? _____________
який? м’який, а який? _____________
який? веселий, а
який? ______________

21. 3) до малюнків підбери слова – дії з протилежним значенням:
дівчинка сміється, а хлопчик __________
на гірку піднімаємося, а з гірки _____________
вночі ми спимо, а вдень ______________

22. «Шифрувальники». Розшифруй слова, визначаючи певні
звуки в словах – назвах малюнків
1) Склади слово із 1-х звуків:
ЛОЖКА
2) Склади слово із останніх звуків:
СНІГУР

23. «Нісенітниця». Дитині пропонується уважно розглянути
малюнок і сказати, що наплутав автор

24. «Що було спочатку, а що потім?» Склади розповідь за
серією малюнків

25. Знайди однорідні предмети. Дитині пропонуємо знайти
серед предметів однорідні, об’єднавши їх у такі групи:
металеві круглі їстівні м’які
дерев’яні довгі ті, що ростуть тверді

26. Деформовані слова. Із букв збери слово і з’єднай з відповідним
малюнком. Який малюнок залишився без підпису?
Е,Е,Б,Г,Т,М,О
Е,В,Р,Ю,Б,Л,Д
А,М,П,В,А
И,Ж,А,Р,А,Ф
З,Б,Е,А,Р

27. Деформоване речення. Із слів склади речення до малюнка
Оленка, Дмитрик, яблука, саду, у, збирали, стиглі, і, восени.

28. Деформований текст. Із речень склади текст до малюнка
• А Михась нарвав повний кошик горіхів ліщини.
• Якось восени діти пішли до лісу.
• Діти гарно відпочили і були задоволені.
• Наталка і Володя збирали у кошик гриби.

32. Назви малюнки. Визнач перший звук. Склади слово.
Придумай і запиши в зошиті з цим словом речення