gjkhirty

4. Книжка розповідає про стародавні й
сучасні звичаї та традиції українців,
про їх вірування та світогляд,
знання та народну мудрість. Зі
сторінок цього видання ви
дізнаєтеся про найважливіші свята
українців, їх побут та життя, а
також чим відрізнялося життя
українців, які мешкали у різних
регіонах

5. Зимовий цикл традиційних календарних свят в Україні включає в
себе такі улюблені від самого дитинства свята, як Святвечір,
Різдво, Новий рік, Водохреще. Ці свята супроводжувались
приготуванням спеціальних (обрядових) страв, що мали
символічне значення, виступали формою родинного спілкування.
Процитуємо С. А. Макарчука, українського вченого-етнографа:
«З-поміж свят зимового календарного циклу найбагатшим був
святовечірній (передріздвяний) стіл, на який подавали від
дев'яти до 12 прісних страв. Ключове місце серед них посідала
кутя, що відображено навіть у народній назві самої вечері —
"багата кутя" ("сита кутя", "коляда").

6. Святий вечір – особливий, незабутній час у році.
Надвечір'я Різдва Христового сповнене глибоких
церковних відправ, багатих народних обрядів і
звичаїв. Чимало народних традицій, що
сягають ще язичницьких часів, набули
християнської символіки і несуть у собі
християнські ідеали любови, прощення,
щедрости, є яскравим свідченням української
ментальности – працьовитости,
гостинности, поваги до предків, відчуття
святости родини, дбайливого господарювання.
Із цієї книжки читач глибше пізнає суть
приготування до Різдва Христового,
довідається про обряди і традиції Свят-вечора
у різних місцевостях України, почерпне як давні,
так і сучасні переписи свят-вечірніх страв.
Книжка буде цікавою і корисною як для тих, хто
вже має ґрунтовний досвід у підготовці до
Святого вечора, так і тих, хто можливо,
уперше спробує самостійно приготувати 12
страв, відродити деякі призабуті звичаї у своїй
родині, наповнивши переддень Христового
Різдва радісною, світлою, чарівною
атмосферою.

7. Список 12 різдвяних страв у наших бабусь виглядав
так: кутя, узвар, пиріжки та пампушки, гриби,
голубці, риба, борщ, вінегрет (або інша варіація
салату з буряком, простими овочами і запашним
соняшниковою маслом), вареники з картоплею,
вареники з капустою, квасоля або горох, домашні
соління.

8. Спосіб приготування куті був однаковим скрізь в Україні.
Зокрема, очищені від луски пшеничні зерна варили в горщику, а потім
готову кашу заправляли медовою ситою, подрібненими волоськими
горіхами, розтертим маком тощо. Кутю, на відміну від інших
святовечірніх страв (борща, капусняка, вареників, голубців, млинців,
страв із риби і грибів тощо), ніколи не солили. У більшості регіонів
України з неї починали, власне, вечеряти. Другу обов'язкову страву
святовечірньої трапези становив узвар, яким переважно завершували
вечерю. …
Узвар ставлять у красивому полив'яному глечику на покуті разом з
кутею, а поруч у миску накладали вийняті з відвару груші, сливи, яблука
хвостиками догори, щоб їх було зручно брати. Щоб узвар був солодший,
до нього додають іноді трохи меду.

9. Загалом вечеря напередодні Різдва завжди мала
сімейний характер, тобто була символом домашнього
вогнища. До столу сідали всі члени родини, котрі
обов'язково згадували добрим словом з тих чи інших
причин відсутніх її членів і близьких

10. Тиждень після Різдва, напередодні Нового року (13 січня),
українці відзначали Щедрий вечір, витоки якого вчені
пов'язують з віддаленою дохристиянською добою. За
християнським календарем, це свято преподобної
Меланії. В народній традиції обидва ці свята об'єдналися
і тепер відзначаються як Щедрий вечір, або Маланки.
Щедрим, або багатим цей вечір уважався в народі тому,
що на відміну від Свят-вечора, до передноворічної
святкової трапези входили також скоромні страви:
ковбаса, свиняча кишка з кашею, смажене м’ясо та ін.
Крім того, на цю вечерю готували ще крученики, книші й
обов'язково гречані млинці з м'ясом.

11. Крученики (завиваники):
Шматок свинини або телятини відбивають, солять, перчать,
потім накладають на нього зверху начинку зі смаженої цибулі,
смажених грибів або смаженої квашеної капусти. М'ясо
завивають рулетом, зав'язують ниткою, злегка підсмажують на
смальці та викладають у горщик. Тушкують у м'ясній юшці,
сметані чи просто у воді зі спеціями. Коли крученики готові,
нитки знімають і подають на стіл до каші чи картоплі.
Сьогодні, як і колись, крученики є суто святковою стравою, їх
роблять на урочисті гостини, храмові свята.

12. Кухни всех народов изобилуют блюдами из
самых разных, порой экзотических овощей.
И это неудивительно! Ведь овощи —
просто кладезь витаминов и
микроэлементов, необходимых организму
человека. В нашей книге вы найдете
огромное количество рецептов холодных
и горячих блюд из сырых, вареных,
тушеных, припущенных, жареных,
пареных, запеченных овощей. Несложные в
приготовлении, эти вкусные блюда
разнообразят ваш рацион и непременно
станут настоящим украшением
праздничного стола. Приятного
аппетита!
Название: Кулинария от А до Я. Блюда из
овощей
Издательство: Книжный Клуб «Клуб
Семейного Досуга»

13. Не знаете,что приготовить из баранины,
телятины,курицы или индейки? Вам ридет на
помощь наша книга. Оригинальные мясные
блюда, простые в приготовлении и
невероятно вкусные, украсят ваш стол и
привнесут разнообразие в каждодневное
меню. В книге вы также найдете рецепты
для праздничных застолий, которыми
сможете удивить как самых капризных
гостей, так и домочадцев.

14. Млинці (блинці, налисники) — популярна страва з тіста:
Пшеничне, пшенично-гречане, кукурудзяне, зрідка житнє борошно
розводять сироваткою, молоком або водою, вбивають яйця й
заколочують рідке тісто. На розігріту сковороду, змащену салом чи олією,
розливають тісто тонким шаром і підсмажують млинці з обох боків.
Особливо добрі вони зі сметаною чи ряжанкою. Готують до млинців і
сметанний соус з грибами, засмажку з цибулі. Начиняють млинці сиром,
складають у макітру, заливають сметаною, притрушують трохи цукром
і запікають. Такі млинці отримали назву налисників

15. Из муки (ржаной, пшеничной, просяной,
гречишной, овсяной, гороховой,
кукурузной) приготовить можно
далеко не один хлеб. В нашей книге вы
найдете рецепты знаменитых
украинских вареников и галушек,
русских пельменей и блинов, грузинских
хинкали и хачапури, японской темпуры,
узбекской чучвары, чешских кнедликов и
многое, многое другое. Приятного
аппетита!

16. Млинці споконвіку є однією з найпопулярніших страв на Різдво, а
на Масляну, навіть обов'язковим атрибутом.

17. Святковий стіл українців не обходився без солодощів.
Медівники роздають дітям — посівальникам і щедрувальникам на
Новий рік, колядникам на Різдво, ними повитуха пригощає своїх
«онуків», ними ж обдаровують на свята своїх хрещеників хрещені
батьки; їх беруть із собою як гостинці до породіллі на одвідки. На
жаль, зараз у домашньому господарстві медівники печуть украй рідко,
оскільки громадське харчування освоїло їх виготовлення досить
активно, у порівнянні домашній значно виграє.

18. Медівник (медовий пряник, пряник, праник) — солодке
печиво:
Мед доводять до кипіння, гасять в ньому невелику кількість соди,
додають борошно (на одну частину меду приблизно дві частини
білого борошна) й місять у руках доти, доки тісто не побілішає та
не стана м'яким.
Потім кладуть на стіл, розкачують качалкою до товщини в палець
і витискують спеціальними формами фігурки людей чи тварин або
ріжуть на ромби ножем. Випікають на присипаних крохмалем сухих
листах.
Терлецька З.
Українські страви /
З. Терлецька. – Нью-
Йорк : Союз
українок Америки,
1990. – 202 с.

19. На Україні на свята не обходиться без каші, варять - пшоняну
або гречану. Подекуди подавали млинці. Головними і постійними
стравами для всіх українців залишаються узвар, кутя, пісні вареники і
різна пісна випічка. Її повинно бути якомога більше: це гарантує
здоров'я і силу господареві будинку, принесе достаток і врожай. Калачі,
пампушки, пиріжки і пироги - все буде правильним.
Каша — одна з найдавніших і найпоширеніших слов'янських страв.
В Україні кашу виготовляють із пшона, гречки, ячменю, пшениці, вівса,
кукурудзи, рису. Крупи готують до варіння по-різному: ячмінь, пшоно,
кукурудзу, пшеницю миють, гречку й овес підсмажують до золотавого
кольору. За консистенцією каші є крутими й рідкими. Для крутих круп і
води беруть приблизно у такій пропорції: гречки — 1:2; пшона — 1 : 2,5;
пшениці — 1:3 тощо.

20. Старовинний спосіб приготування смачної розсипчастої
гречаної каші передбачає смаження крупи у невеликій кількості
смальцю, а опісля варіння, як звичайно. Круту кашу засмачують
маслом, олією, молоком, м'ясною підливкою, запивають кисляком.
Пшоняну або кукурудзяну кашу, запечену з молоком, цукром та
яйцями, готують на родинні урочистості.
Представляем вашему
вниманию еще одну книгу
для любителей кулинарных
изысков. Здесь содержатся
новинки аппетитных
гарниров из картофеля,
макаронных изделий, круп,
овощей, грибов и яиц.
Приготовление блюд не
требует кулинарных
навыков и является
прекрасным обучающим
пособие для молодых
хозяек. Много нового тут
откроют для себя и
опытные хозяюшки.

21. Звичаї і прикмети на Різдво:
Всі взяті в борг предмети потрібно повернути до Різдва.
Одягатися до столу в Святвечір потрібно в нову ошатну і
обов'язково світлий одяг, щоб не накликати траур у сім'ю.
Святвечір святкують лише своєю родиною. Якщо ж гості неминучі,
намагаються, щоб прийшов щасливий і приємна людина. Ця
прикмета пов'язана із загальноєвропейською традицією першого
гостя: хто першим переступить поріг будинку, той і запрограмує
сім'ю на весь рік. І якщо прийде людина зла, рік буде невдалим.

23. Звичаї та прикмети
В давнину під час Різдвяного посту заборонялися всілякі розважальні
заходи, скасовувалися святкування, закривалися м’ясні крамниці й
навіть припинялися судові позови.
Останній із постів року називається Різдвяним через те, що передує
святу Різдва Христового, або Филиповим (Пилиповим, пилипівка) так
як починається наступного дня після дня пам’яті святого апостола
Филипа. Протягом 40 днів цього посту через духовне відновлення та
єднання з Богом ми готуємося до зустрічі радісного свята Різдва
Спасителя.

24. Звідки у нас Різдвяний піст
Зразу після едикту Константина Великого, який давав можливість
християнам вільно сповідувати свою віру у Христа Спасителя, Церква
у своїй повноті почала розвивати духовні правила для допомоги
вірним у досягненні спасіння. Уже у 4 столітті християни
дотримувалися посту перед святкуванням Різдва Христового. Про це
пишуть святі Амвросій Медіоланський та блаженний Августин, а Лев
Великий, який жив у 5 столітті, свідчить, що цей піст є древнім.
Проте, спочатку Різдвяний піст мав різну протяжність: одні
постилися тільки сім днів, інші – довше. Тільки у 12 столітті Церква
встановлює 40 денний піст перед Різдвом, щоб всі вірні Церкви
Христової постилися однакову кількість днів та трималися одного
порядку.

25. Українська кухня дуже різноманітна. Пісних страв у ній
теж достатньо. Серед них – гарячі страви, гарніри,
різні салати. Приміром, можна взяти червону квасолю,
відварити її, потім додати кукурудзу, пропарені
родзинки, кільцями нарізати цибулю — і все це
перемішати. Заправити салат олією, зверху
прикрасити житніми сухариками та журавлиною.

26. Кухни всех народов изобилуют блюдами из
самых разных, порой экзотических овощей.
И это неудивительно! Ведь овощи —
просто кладезь витаминов и
микроэлементов, необходимых организму
человека. В нашей книге вы найдете
огромное количество рецептов холодных и
горячих блюд из сырых, вареных, тушеных,
припущенных, жареных, пареных,
запеченных овощей. Несложные в
приготовлении, эти вкусные блюда
разнообразят ваш рацион и непременно
станут настоящим украшением
праздничного стола. Приятного аппетита!
Название: Кулинария от А до Я. Блюда из
овощей
Издательство: Книжный Клуб «Клуб
Семейного Досуга»

27. Вергуни — просте печиво, нехитрі ласощі, що їх виготовляють
із прісного тіста на яйці й сироватці. Тісто для вергунів
розкочують у тонкий корж, ріжуть на прямокутники чи ромби,
у яких роблять внутрішній надріз. Потім вивертають
усередину надрізу раз чи двічі та смажать у киплячій олії до
золотавого кольору. Вергуни готують дівчата — на вечорниці,
хазяйки — для колядників і щедрувальників, баби-повитухи —
для онуків. Роблять їх і у свята, що припадають на Піст.

28. Галушки — типова для української кухні страва.
Прісне тісто, замішане на воді й сироватці чи кисляку з яйцем,
розкачують качалкою, щоб товщина коржа була 1-1,5 см. Ріжуть
тісто смугами завширшки 2-3 см, потім відщипують від кожної
невеликі шматочки й кидають у підсолений окріп (кипляче молоко,
м'ясну або овочеву юшку). Це щипані, або рвані, галушки. Коли ж від
тіста шматочки не відривають, а відрізають ножем, виходять
різані галушки.
Поряд із борщем галушки є певною мірою символом української
національної кухні.

29. Для всіх, хто зацікавився традиціями української кухні, бажає
приготувати на різдвяні та новорічні свята традиційні страви, які
б враховували сучасні смаки та технології, призначена книжкова
виставка ««Їж та хвали, щоб не дали, або Українські народні
страви до святкового столу», розміщена у відділі обслуговування
учнів 5 – 9 класів бібліотеки ім. М. Горького . Завітайте до нас (
виставка діє до 16 січня), і дізнаєтесь багато традиційних та
сучасних рецептів української кухні та під час свят зможете
почастувати рідних і друзів особливо смачними стравами.