2. Українська кухня — характерний
стиль приготування їжі, практика і традиції, які
пов'язані з українською культурою, кулінарне
мистецтво українців.
В українській кухні дуже багато продуктів
зазнають складної теплової обробки —
спочатку їх обсмажують абоварять, а
потім тушкують або запікають. Це є найбільш
відмітною рисою технології української
кухні. Складна теплова обробка дає змогу
зберегти аромат страв і надає їм соковитості.
Деякі страви мають багатовікову історію, як-
от, український борщ. Уже в період трипільської
культури (5-6 тисяч років тому), яку сприйняли
східні слов'яни, населення Правобережної
України вирощувало зернові культури —
пшеницю, ячмінь і просо.
3. Багато особливостей української кухні
були обумовлені способом життя
народу, переважна більшість якого
займалась важкою хліборобською
працею. Щоб виконувати важку працю,
людям була потрібна ситна, калорійна
їжа. Тому для української кухні
характерні страви багаті і на білки, і на
жири, і на вуглеводи. Примхи ж
національного характеру вимагали,
аби ця їжа була смачною. Саме тому
для більшості страв характерний
складний набір компонентів (так, у
борщі їх нараховується до 20), а також
комбінування декількох способів
теплової обробки продуктів.
4. Борщ
На Поліссі борщ здавна вважався символом сім'ї. Адже усі
інгредієнти, мліючи у глиняному горщику, передають свої смаки одне
одному, і стають ніби одним цілим. Віддаючи — збагачуємось, чи не
це філософія справжньої міцної родини. Перш ніж подати на стіл —
господиня «затирала» борщ, тобто розтовкувала у ковганці
внутрішній жир з сіллю та часником. У гарній хаті борщ подавали
гарячим, та таким, щоб з нього ще пара йшла. Українці вірили, що то
не просто пара, а духи-душечки предків, що відійшли у світ інший, а
нині завітали, щоб допомагати нам. Подати гостю борщ без пари, або
й зовсім холодним — вважалося за неповагу. У давні часи м'ясо у
борщі можна було зустріти лише на великі свята, бо свиней часто не
кололи. Коли не було посту — клали ще й добрячу ложку сметани.
Це традиційна українська
страва, яку їли бодай не щодня
та подавали і на вечорницях, і на
весіллі. Добре приготований у
печі борщ не приїдався, а
другого дня був навіть
смачнішим, ніж першого.
5. Існує багато регіональних різновидів борщу. Наприклад, традиційним
для Львова вважається борщ без капусти, для Києва —
з бараниною та яловичиною, Полтави — на гусячому бульйоні, а в
борщ по-харківськи додають пиво.
В залежності від приготування та споживання борщі можна поділити
на:
Гарячий — цей вид борщу є найбільш розповсюдженим у кухні різних
народів.Червоний — це найпопулярніший борщ в Україні. Зелений,
щавлевий або весняний готують з молодого щавлю.
Холодний готували винятково влітку.
Під час посту борщ варять на олії, з грибами, подекуди з рибою. В
Україні на Різдво традиційно готують грибний борщ з вушками. До
борщу подають сметану та свіжий, як правило житній хліб чи
пампушки.
6. Із борщем пов'язана численна низка стійких висловів, що здавна
увійшли в українську мову: сідайте борщувати; байка байкою, а борщ
стигне; давайте вже доборщимо цей клапоть; чи я тобі межу
переорав, чи я тобі в борщ начхав?. На Запорізькій Січі переперчений
борщ (так званий «мудрий борш») використовували для випробування
молодих козаків на стійкість і витримку.
7. Із страв славетних українських
Є найдревніша страва - борщ;
В нім сила, міць, здоров'я, свіжість,
Якщо той борщ - насправді борщ.
Вже звикли: борщ - це значить кислий,
Але ж насправді це не так
Над назвою його помисліть,
Чому в борщі цей збірний смак:
Він і солодкий, і солоний,
І в міру кислий, і гіркий,
І буряково-часниковий,
Капусно-кропно-петрушковий,
Цибульно-м'ясо-помідорний,
І в міру жирний, чи пісний.
В нім бульба, морква і квасоля,
Сметана, перець, з лавру лист,
Усе це збірня овочева
І в ній таїться його зміст: зборище
Із страв славетних українських,
Є найсмачніша страва - борщ,
В нім - міць сім'ї,
Ґаздині гордість,
Якщо той борщ - насправді борщ.
