Великдень – одне з найважливіших свят для усіх християн. У цей день ми з радістю святкуємо світле воскресіння Сина Божого – Ісуса Христа, який віддав своє життя для спасіння людства. Це особливе свято з багатовіковою історією, з ним пов’язано багато цікавих традицій, які стали невід’ємною частиною Великодня. У різних народів вони відрізняються і мають свої особливості. Як святкують Великдень або Пасху у нас на Батьківщині, розповідають книги, представлені у віртуальній виставці «Традиції і краса українського Великодня», яку підготували для вас працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук. Приємного перегляду!

1. ТРАДИЦІЇ І КРАСА
УКРАЇНСЬКОГО ВЕЛИКОДНЯ

2. Найвеличніше свято Великдень – Воскресіння Христове. Це світла й радісна
подія як на небі, так і на землі. Весь світ радується і веселиться, бо Ісус
Христос воскресився! Своєю смертю та воскресінням Син Божий надає всім
людям надію на вічне життя.
Свято несе світло, радість, любов, добро і мир, означає оновлення, очищення
душі та помислів.

3. Традиційно вважають, що готуватися треба до
Великодня сім тижнів Великого посту. Та
насправді це треба робити впродовж усього життя.
Видання допоможе підготуватися до
найвеличнішого свята – Христового Воскресіння,
а також розповість про його релігійний сенс,
символіку, українські звичаї та обряди, пов’язані з
Великоднім циклом (від початку Великого посту –
до Трійці).
Завдяки цій книзі можна дізнатись, як традиційно
в Україні готувалися до Великого посту і як саме
постили, які особливості великопостних та
пасхальних богослужінь, а також навчитися
великодніх пісень, веснянок.
ВЕЛИКДЕНЬ: ЗВИЧАЇ, ОБРЯДИ, СТРАВИ / АВТ.- УПОРЯД.
Я. МУЗИЧЕНКО. – ВИД. 2-ГЕ, ВИПР. – ЛЬВІВ : СВІЧАДО, 2011. – 160 С.

4. У сиву давнину, на зорі нашої культури,
наші пращури найбільше шанували Весну,
на її честь започаткували широкий цикл
святкувань. З приходом християнства,
стародавні звичаї переплелись з релігійними
й утворили цільну систему відзначення
Великодніх свят.
Унікальна енциклопедична праця
видатного дослідника української етнографії
та етнології із зарубіжжя дає можливість
кожному заглянути в далекі віки назад,
відчути себе нацією.
КИЛИМНИК,С. ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ – ВЕЛИКДЕНЬ / С. КИЛИМНИК
// УКРАЇНСЬКИЙ РІК У НАРОДНИХ ЗВИЧАЯХ В ІСТОРИЧНОМУ
ОСВІТЛЕННІ : [У 3 КН., 6 Т.] / С. КИЛИМНИК. – КИЇВ, 1994. – КН. ІІ,
Т. 3 : (ВЕСНЯНИЙ ЦИКЛ) – С. 82–108.

5. Здавна в нашому народі свято Великодня поєднує
язичницькі та християнські традиції.
За тиждень до свята, у Вербну неділю,
вшановують вхід Господній до Єрусалима. У цей
день нарізають вербові гілки й несуть їх до церкви,
щоб посвятити. За християнським вченням,
напередодні Пасхи Ісус Христос в’їхав до
Єрусалима, його вітали, встеляючи шлях
пальмовими гілками.
Оскільки в Україні пальми не ростуть, то вибір
наших пращурів припав на червону вербу, яка
навесні починає зеленіти найпершою. Вербу
вважали тотемною рослиною, вірили, що вона
оберігає від багатьох хвороб і нещасть, символізує
вічність буття.
З статті можна дізнатися багато цікавого про
духовний світ, притаманний ментальності
українців.
ЄРЕМЕНКО, О. ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
/ О. ЄРЕМЕНКО // ДОМІНАНТИ ДУХОВНОГО СВІТУ УКРАЇНЦІВ
: НАВЧ. ПОСІБ. / УПОРЯД.: Л. ГОРБОЛІС, О. ЄРЕМЕНКО. – СУМИ,
2010. – С. 96–124.

6. Наукове видання є наслідком тривалої
праці відомого етнолога М. Ткача. На
основі значного фахового матеріалу
здійснено ґрунтовне комплексне
дослідження з традиційної культури
українців.
Великодні обряди в Україні об’єднані
концепцією народження нового життя,
відродження, воскресіння природи,
людини, Бога, що пройшли випробування
смертю.
Весь матеріал подається з прикладами
української звичаєвості та обрядовості.
ТКАЧ, М. СВЯТА ВЕЛИКОДНІ: ВЕРБНА НЕДІЛЯ, ВЕЛИКДЕНЬ,
РАДОВНИЦЯ / М. ТКАЧ // УКРАЇНСЬКА ЗВИЧАЄВА КУЛЬТУРА :
МОНОГРАФІЯ / М. ТКАЧ. – КИЇВ, 2018. – С. 382–400.

7. Як тільки задзвонять до заутрені, то з усіх
кінців села чи міста народ починав рухатись до
церкви. Дітей теж брали з собою, вдома майже
ніхто не залишався.
Коли вперше заспівають «Христос воскрес»,
мисливці, які стояли з рушницями надворі,
старалися в ту ж хвилину вистрілити: «їхні
постріли убивали нечисть».
Про ці та багато інших звичаїв, пов’язаних з
святкуванням Великодня в Україні, можна
дізнатися, прочитавши книгу.
ВЕЛИКДЕНЬ В УКРАЇНІ : НАРИСИ ПРО ВЕЛИКОДНІ СВЯТА З
НАР. ПІСНЯМИ – КИЇВ : МУЗ. УКРАЇНА, 1993. – 128 С.

8. Невеличкий довідник про велике
православне свято Воскресіння Христового
відкриває стільки краси, тепла та радості, що
вистачить на всіх.
Повернувшись додому з церкви, люди
починають розговлятися. За святковим
столом, у центрі якого стоїть паска й
крашанки, господар проголошує: «Христос
воскрес», а у відповідь усі присутні
промовляють: «Воістину воскрес» – і тричі
цілуються.
Книга знайомить із звичаями святкування
Великодня. Також духовно озброює людину,
прищеплює їй любов до християнства, до
святих людських цінностей.
КАЛЕНІЧЕНКО, Л. ВЕЛИКДЕНЬ – СВЯТО СВЯТ
/ Л. КАЛЕНІЧЕНКО. – ВІННИЦЯ : ТВОРИ, 2020. – 64 С.

9. Для християн Пасха – це символічний
дворазовий перехід Ісуса Христа: від життя
до смерті й від смерті до життя.
Перший перехід – сумна «хресна дорога»
Ісуса Христа. Другий – воскресіння,
радісне й торжествуюче.
Великдень – свято, яке в християнському
календарі не має визначеної дати. Його
святкують у перший недільний день за
весняним повним місяцем, що буде в день
весняного рівнодення або безпосередньо
після нього, але не раніше весняного
рівнодення.
Книга містить вірші, сценарії, забави,
гаївки, присвячені Великодню, святкуванню
його в родинах, а також розповідь про
традиції відзначення свята.
КРУКОВСЬКА, В. СВЯТКУЙМО ВЕЛИКДЕНЬ /
В. КРУКОВСЬКА. – ЛЬВІВ : ЄВРОСВІТ, 2001. – 60 С.

10. Мистецтво виготовлення писанок сягає
глибокої давнини. Найстаріші декоративні
яйця, знайдені в Україні, були полив’яні
керамічні. З прийняттям християнства
розмальоване яйце було включене до
великодніх обрядів церкви.
Першими символами були рисунки-ідеї,
розкинуті по шкарлупі. За віруванням
наших предків, ті знаки надавали яйцеві
добродійної сили, допомагали в біді,
забезпечували родинний добробут. Писанка
вважалася святою та чудотворною вже з
моменту нанесення на неї орнаментів.
Видання розповість ще багато цікавого
про історію писанки.
СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСАНКИ. – КИЇВ : КОНДОР, 2005. – 96 С.

11. Писанка – абсолютно унікальний витвір народного
генія. Її дарували на знак перемир’я, побажання
здоров’я, краси, сили, врожаю, застосовували як
запобігання від стихійного лиха.
Символічне значення писанки складається з двох
частин:
- із значення самого яйця, в якому є живий
зародок півня (сонячної птиці);
- із значення написаних на ньому символічних
знаків.
Тому писанки ніколи не варили і не вживали в їжу.
У книзі автор описує історію та техніку розпису
писанки.
Манько, В. Українська народна писанка
/ В. Манько. – Львів : Свічадо, 2008. – 47 с.

12. З давніх-давен Великдень в Україні
відзначали надзвичайно урочисто. Сяяли
чистотою хати й подвір’я. Готували
спеціальні обрядові страви, головними з
яких були паска та крашанки. Увійти у
свято потрібно було з чистим серцем і
чистими помислами. Тому в перші та
останні дні посту просили одне в одного
прощення за заподіяні кривди.
Збірочка, яка виткана з перлин
народної творчості, дасть можливість
глибше пізнати й вивчити фольклор,
історію та традиції святкування нашими
предками Великодня.
НА ВЕЛИКДЕНЬ СОНЦЕ ГРАЄ : ОПОВІДКИ, БІБЛІЙНІ ПЕРЕКАЗИ,
ЛЕГЕНДИ, ВІРШІ, ГАЇВКИ, ПИСАНКИ, СЦЕНАРІЇ, РЕЦЕПТИ ПАСОК
/ УПОРЯД. І. КЛІД. –ТЕРНОПІЛЬ : НАВЧ. КН.-БОГДАН, 2011. – 112 С.

13. Імовірно, що традиція влаштовувати пишні
свята на честь пробудження природи склалася
на слов’янських землях ще в дохристиянську
добу. Із запровадженням на Русі християнства
на зміну їм прийшов Великдень. Відомі й інші
його назви – Пасха, Паска.
Головним і найшанованішим атрибутом свята
в українців був і залишається хліб. Наш народ
ще в часи Київської Русі віддавав перевагу
досконалому і смачному продуктові –
вчиненому хлібові.
Автор книги рекомендує старовинні та нові
рецепти пасок з дріжджового тіста та сирних
пасок.
АРТЮХ, Л. ВЕЛИКДЕНЬ / Л. АРТЮХ // ЗВИЧАЇ УКРАЇНЦІВ
У НАРОДНОМУ КАЛЕНДАРІ / Л. АРТЮХ. – КИЇВ, 2012. – С. 100–131.

14. У книзі зібрані рецепти, які зацікавлять
не тільки новачка, але й досвідченого
кулінара. Приготовані страви перетворять
вашу оселю на справжній рай для гурмана,
сповнений аромату свіжої випічки, що
вабить різноманіттям м’ясних і рибних
страв, дивує надзвичайно смачними та
оригінальними закусками й екзотичними
десертами.
Спираючись на віковий кулінарний
народний досвід, сучасні кухарі винаходять
нові страви, що вирізняються вишуканістю
смаків і форм, використовуючи, а не
перекреслюючи традиційні.
ВЕЛИКОДНІ СТРАВИ / УКЛАД. І. ТУМКО. – ХАРКІВ : ВІВАТ, 2018. – 46 С.

15. Обряд розговіння в різних
місцевостях України відбувається по-
різному. Найстарішою формою цього
обряду є такий: господар обходить тричі
навколо столу з мискою, наповненою
«свяченим». Ставши обличчям до святих
образів, він розрізує на тарілці кілька
свячених яєць і кінчиком ножа або
ложкою підносить частину яйця до рота
кожному членові родини, примовляючи:
«Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися
світлого свята Воскресіння Христового в
щасті і здоров’ї!»
Такий обряд розговіння затримався на
Поділлі, Волині та в Західній Галичині.
Також у книзі представлені рецепти
страв до святкового столу.
ПАСХАЛЬНЫЙ СТОЛ. ЛУЧШИЕ БЛЮДА К СВЕТЛОМУ ПРАЗДНИКУ
/ СОСТ. А. ВЕРБИЦКАЯ. – ХАРЬКОВ ; БЕЛГОРОД : КЛУБ
СЕМЕЙНОГО ДОСУГА, 2016. – 320 С.

16. Дякую за увагу!
Виставку підготувала
бібліотекар І категорії відділу
документів
із гуманітарних, технічних
та природничих наук
Заря Л. І.