Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю.

1,712 views

Published on

Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю є одним із важливих напрямків роботи з народознавства. Презентація для педагогів розроблена до семінару з метою ознайомлення з основними народними святами

Published in: Education
  • Login to see the comments

  • Be the first to like this

Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю.

  1. 1. Підготувала вихователь: Овсянік Ірина Володимирівна
  2. 2. “Календарно-обрядові звичаї,традиції”  1. Стрітення  2. Великдень  3. Писанка  4. Ой на Івана, ой на Купала  5. Обжинки  6. Спас медовий  7. Спас яблучний  8. Коляда і Різдво в українській традиції  9. Святвечірні страви
  3. 3. Стрітення
  4. 4. Стрітення  Про свято Стрітення існує така легенда. У рік народження Христа жив у Єрусалимі старець — праведник Симеон, якому було відкрито Богом, що він не помре доти, доки не побачить Спасителя світу. І саме 15 лютого, як свідчить легенда, Симеон зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом і виголосив свою промову: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, словом твоїм з миром...» Старця називають богоприємцем — тобто тим, хто прийняв Бога на свої руки.  Побутував цікавий звичай, пов'язаний з цим святом. Напередодні його жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок — «жайворонків». А називали випечених пташок жайворонками тому, що за давніми легендами, ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весна настала, отже, час виходити в поле, орати, сіяти, щоб восени урожай зібрати.
  5. 5. “Зустріч зими з весною”
  6. 6. Великдень
  7. 7. Великдень Великдень — найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха. До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого Посту - одного з найсуворіших постів саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп'яття. Великодня служба божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: "Воістину воскрес!"
  8. 8. Писанка  Легенда, з Київщини, розповідає, що коли Ісус Христос ходив зі св. Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там юдеї були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі — зробиться з того каменя писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Св. Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки та крашанки до Великодня.
  9. 9. Писанка  За традицією, писанки пишуть дівчата й жінки. Дівчата пишуть писанки, щоб прикликати щасну долю. Бездітні жінки — щоб дитинку народити, їм радять три роки підряд писати по дванадцять писанок і роздавати дітям. Господині — щоб у хаті були злагода й достаток, щоб усі були здорові й веселі. Дівчата можуть писати гуртом, а матері — тільки самі, вночі, коли всі поснуть. Берегиням родинного вогнища потрібні тиша, спокій і зосередження на добрих думках. Як сутеніє, кажуть: "Вже діди снують по кутках, пора дітям спати, а нам писанки писати".
  10. 10. Ой на Івана,ой на Купала  Свято «Івана Купала» також ще часто називають Іванов день. Він прийшов до нас із давніх часів і святкувався раніше майже у всіх європейських країнах. До хрещення цей день був приурочений до дня літнього сонцестояння, який випадає на 20-22 червня. Після прийняття християнства його почали святкувати в день народження Івана Хрестителя, який припадав на 24-го червня за старим стилем. Потім відбувся перехід на новий стиль, завдяки чому дата свята пересунулася на 7 липня. В результаті, вийшло так, що він втратив свою астрономічний зв'язок з сонцестоянням.
  11. 11. Головною особливістю купальської ночі можна назвати стрибки через очищаючий багаття. Люди танцювали навколо багаття і стрибали через них, іноді проганяли через них домашню худобу, щоб уберегти її від мору. Матері у вогні цих вогнищ спалювали сорочки хворих дітей, щоб вони швидше видужували.
  12. 12. Дівчата також ворожили на воску, опустивши свічку так, щоб вона капала на воду. Потім дівчата намагалися розглянути в отриманій фігурці те, що їх очікує в майбутньому.
  13. 13. Обжинки  Увсьому слов`янському світі до початку жнив готувалися як до великого і врочистого свята,а водночас і до тяжкої відповідальної роботи,коли доводилося від зорі до зорі,не зважаючи на спеку і спрагу працювати. Урочисто вирушали у перший день жнив на поле. Ще сонечко не сходило,а святково вдягнені люди вже поспішали на свої ниви. На початку жнив співали так звані зажинкові пісні,що у них величали вправних жниць,віддавали почесті першому снопові,бажали господарям стільки кіп,щоб зозулька не змогла перелічити.
  14. 14. В останній день жнив женці збирались гуртом на чиємусь лану і під обжинкові пісні в'язали останній сніп. Вважалося, що в цьому снопі зібрана вся життєдайна сила поля. Останній сніп прикрашали калиною, квітами, перев'язували стрічками і урочисто заносили до хати.
  15. 15. Спас медовий
  16. 16. Медовий Спас, припадає на 14 серпня.Сама назва свята - Медовий Спас - пояснюється тим, що починаючи з цього часу бджоли припиняють збирати нектар, і починається збір меду. Причому стільники, які зрізались першими, спеціально залишали для того, щоб понести в храм на освячення. Вважається, що лише після цього можна було вживати в їжу зібраний мед. Коли наступав Медовий Спас, пасічники одягали святковий одяг і вибирали найбільший вулик, в якому було найбільше меду. Зібрані стільники складалися тільки в новий посуд, зроблену з дерева. Крім меду, в храм також брали букетик літніх квітів, в який вплітали кілька головок маку.
  17. 17. Спас яблучний
  18. 18. Щорічно 19 серпня православна церква відзначає Преображення Господнє, яке за народними традиціями має й іншу назву - Яблучний Спас. Це другий Спас, який слідує за першим, Медовим Спасом, і також є радісним світлим літнім святом, присвяченим багатому врожаю плодів, зокрема яблук. Яблучний Спас - не просто свято, це ще й переддень осені, що наближається. З цього дня вечора стають холоднішими. У народі святкувалася зустріч літа з осінню і щедрий урожай на яблука та інші серпневі дари природи. На Яблучний Спас знімали врожай яблук. До цього дня не можна було їсти ніякі плоди, крім огірків, в тому числі й яблука. Це вважалося великим гріхом. Тільки після освячення в церкві дозволялося їсти яблука, виноград, ріпу та інші плоди, а також страви, приготовані з них. Тому саме з Яблучного Спаса в садах починається пора збору і заготовок. Яблука заготовлюються про запас за різними рецептами: їх можна сушити, замочувати і консервувати.
  19. 19. Коляда і Різдво в українській традиції
  20. 20. Святкування Різдва починається 6 січня. Тихо на Землю спускається вечір, все поринає в глибокі обійми зимових сутінок. Ось і перша зірочка мерехтливим вогником засіяла на небі. Час починати святкову трапезу. Головною окрасою Різдвяного столу є, звичайно ж, кутя — пшенична чи рисова каша з медом, ізюмом та маком, і узвар із сухофруктів.
  21. 21. Серед 12 пісних страв, які неодмінно мають бути на святковому столі, українські господині здавна готували борщ з грибами, рибу, вареники з капустою, пироги та голубці. Повечерявши, родина залишала частування для предків, які, за віруваннями, цієї ночі приходили «на різдвяну кутю». А рано-вранці, на Різдво, господарі йшли по свіжу воду, прагнучи набрати її раніше від інших. Цю воду вважалицілющою, нею вмивалася вся родина, а решту відливали, щоб замісити тісто.
  22. 22. А рано-вранці, на Різдво, господарі йшли по свіжу воду, прагнучи набрати її раніше від інших. Цю воду вважалицілющою, нею вмивалася вся родина, а решту відливали, щоб замісити тісто.
  23. 23. Коляда Споконвіків на українській землі існувала гарна традиція вітати господарів з Різдвом, бажаючи їм щастя, здоров’я, миру, довгих літ і достатку. На Покутті колядували вже у Святвечір,
  24. 24. Зазвичай колядувати ходили тільки хлопчики, адже вважалося, що саме вони мають першими завітати в дім на свята. Чим більше маленьких колядників прийде до оселі, тим щедрішим та врожайнішим буде наступний рік, вірили у народі.
  25. 25. Святвечірні страви  12 страв на Святий Вечір:  В Україні дотепер збереглися віковічні традиції, одна з яких – дванадцять пісних Святвечірніх страв. Зазвичай це пшенична кутя, узвар, борщ, варений горох, смажена капуста, риба, вареники, картопля, гриби, голубці, пампушки. На особливу увагу заслуговує обряд внесенняд куті, яку зазвичай несе господиня:  – Кутю на покутю, узвар – на базар, а пироги – на торги.  Горщик із кутею ставлять на покуті в кублище, яке роблять з найзапашнішого сіна. Горщик прикривають хлібом та дрібком солі.
  26. 26. Дякую за увагу!

×