2. Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Стараннями місцевих парафіян у 1878
році в с. Забужжя була побудована
невелика дерев'яна церква Різдва
Богородиці. Першим священиком
сюди був призначений Велецький
Євгеній Петрович.
Вхід у Храм
3. В 1892 році Різдво-
Богородицьку церкву
відвідав Володимир-
Волинський єпископ
Паісій. Церква
відносилась до 4-го
благочинного округу
Володимир-
Волинського повіту.
Приписними до церкви
були с. Столинські
Смоляри, Локутки.
Могила Ігумена Гліба Гондалюка – настоятеля нашого храму
4. В 1926 році був
проведений ремонт
церкви.
Дзвіниця
5. З 1928 року опікуном церкви був
Оркіш Дем'ян Іванович. У 1935
році церкву відвідав владика
Олексій (Громадський). При
церкві існувало церковне
братство. З 1922 року проповіді
велися українською мовою.
Церковна хатина
6. Церква в с. Забужжя пережила Другу
Світову війну і діяла до 1961 року. В
1942—1944 роках на Холмщині
розпочалися погроми православних
церков польськими націоналістами.
Українці одного з сусідніх польських
сіл переправили через Буг дві ікони
на дереві, архангела Гавриїла і
архістратига Михаїла для
збереження в Забузькій церкві.
Церковна криниця
7. Будівля церкви збереглась із
1878 року. Вона була
трьохдільна, з майже
квадратним у центрі нефом, з
бабинцем і вівтарем. Шатрова
покрівля була чотирьохсхилою з
главкою і хрестом. Довжина
церкви становила 16 м, а
ширина — 6, 85 м.
8. 20 вересня 1962 року,
за вказівкою
Шацького
райвиконкому,
староста Забузької
церкви змушений був
передати культове
майно церкви старості
церкви с. Світязь.
Всього було передано
80 одиниць. Серед них
21 ікона і Євангеліє,
про що було складено
відповідний акт.
Таїнство Хрещення
9. Згідно акту від
26.05.1962 року
Забузька
сільська рада
передала
будівлю церкви
колгоспу ім. ХІХ
партз'їзду с.
Забужжя. (
спочатку під
клуб , згодом,
під
зерносховище.)
Вигляд з
середини
10. Цікава історія дзвонів із Різдво-Богородицької
церкви с. Забужжя. В 1944 році, коли поляки
палили українські церкви і відчувався прихід
радянської армії, жителі села почали
переховувати церковні речі. Основний дзвін вагою
до 200 кг у війну був закопаний як могила біля
церкви. Згодом Гелім Іван Терентійович і Гурко
Кузьма Іларіонович у 1944 році перевезли його в
с. Локутки до Гурка Кузьми і закопали в клуні, де
він і переховувався. В 1993 році його викопали і
передали до храму. Дзвін був тріснутий і його
заварили. На ньому напис: «CONCORDIA R 1879 /
LAŁ. A. ZWOLINSKI / 1878 / W WARSAWIE». Ще
два менші дзвони були закопані в урочищі
«Дев'яте» в 500 м на схід від с. Вербівка і до
цього часу не знайдені.
11. В 2001 і 2005 роках церкву візитував
архієпископ Симеон. Старанням парафіян у
2005 році поблизу храму викопаний глибокий
колодязь і над ним збудована капличка. До
церкви приписані села Локутки, Вербівка,
Рогові Смоляри. У 1997 році в Любомльський
краєзнавчий музей передана книга «Тріодь
пісна» 1767 р. Почаївського друку, яка
зберігалась в жительки с. Забужжя, з церкви
передано 2 стародруки, деякі богослужбові
книги ХІХ ст.
Вхід на подвір’я Храму
12. Стараннями місцевих священників та місцевої
громади в листопаді 2012 року в с. Забужжя
урочисто освячено новозбудований храм
Олександра Невського.
13. Станом на
теперішній час
стан церкви –
задовільний . А от
Церковна дзвіниця
потребує ремонту ,
можливо і
капітального
14. Висновок:
Треба берегти і оберігати пам’ятки старовини , адже це наше
минуле, а без минулого нам не збудувати майбутнього
