2. Історія с. Дрозди
• Нинішнє село засноване в XV–XVI ст.
• Перша його назва пішла від річки, на березі
якої селилися люди.
• В 1572 році село було подароване
польським королем Сигізмундом I знатному
магнату М. Мазепі — пращуру українського
гетьмана Івана Мазепи, який переіменував
поселення на Мазепинці.
• В XVII ст. село розрослося, і його нижня
частина почала називатися Дроздами.
• Населення — близько 1000 жителів.
3. Історія с. Мазепинці
• Засноване в XVI столітті. Вперше згадується як хутір Кам'янець, який 1544
року, волею польського короля Сигізмунда I, було передано
київському зем'янину Михайлу Мазепі[1] привілеєм від 15 червня 1572,
виданим у Варшаві. На цьому місці він збудував село, назване згодом (уже
після народження Івана Мазепи) Мазепинцями. Село перейшло його
нащадку (імовірно сину) Миколі Мазепі, а згодом — Адаму-Стефану
Мазепі як спадщина. 20 березня 1639 року на хуторі Кам'янці народився Іван
Степанович Мазепа.[2]
• Мазепами у селі було зведено Воскресенську церкву.
• За переказом, після поразки виступу Івана Мазепи проти московського ярма
і царя Петра І, за давніми переказами самого села, сюди привели декілька
десятків козаків, закутих у кайдани, і московська кавалерія показово
розтоптала їх копитами своїх коней.[джерело?] Сьогодні на тому місці —
розоране поле і курган неподалік, насипаний в пам'ять про ту розправу.
• За адміністративно-територіальними поділом XVIII ст. с. Мазепинці
відносилося до Київського воєв., з [1795]р. Білоцерківської округі Київського
нам., з 1797 р. Василькiвського пов. Київської губ.
4. У 1994 році в селі встановлено перший у історії України пам'ятник Івану
Мазепі роботи скульптора Євгена Горбаня.
Пізніше у селі було зведено Храм Святителя Миколая. 14 жовтня 2007 року
церкву було освячено Предстоятелем Української православної церкви
Київського Патріархату, патріархом Київським Філаретом за участі народних
депутатів України, чиновників та громадськості.[4]
Поруч із храмом розташований Меморіальний комплекс парку козацької
слави, що включає музей етнографії та старожитностей, ландшафтний
етнографічний парк (курган, козацька вежа, млин, криниця-журавель,
криниця, діюча корчма) та пам'ятник Івану Мазепі.
Населення — близько 400 жителів.
5. Історія с. Сидори
• Сидори́ — село в Білоцерківському районі Київської
області. Колишня назва — Чугуєв. Засноване в 17 столітті.
• Населення — близько 470 жителів.
• Село розташоване над річкою Кам'янка. На півдні межує із
селом Мазепинці.
• У селі діяла загальноосвітня школа I-II ступенів та дитячий
садок (діє і зараз), фельдшерсько-акушерський пункт.
Зводилась (станом на травень 2012) дерев'яна церква.
• У 1950-ті роки поруч із селом
працювала гідроелектростанція, що була зруйнована
повінню. Нині на її місці дерев'яний міс
6. Історія с. Вільна Тарасівка
• Ві́льна Тара́сівка — село
в Білоцерківському районі Київської
області, центр сільської ради. Колишня
назва — Мазепинці.
• Засноване 1921 року переселенцями з
Дроздів, Мазепинців та Сидорів як Вільне.
Сучасна назва надана селянами 1924 року
внаслідок об'єднання хуторів Вільне та
Тарасівка.
• Населення — 421 особа.
7. Історія с. Гай
• Гайо́к — село в Білоцерківському
районі Київської області. Входить до
складу Вільнотарасівської сільської
ради. Колишня назва — Сидори.
Ізольована частина населеного пункту
біля шосе Фастів - Біла Церква носить
неофіційну назву Тетянівка.
• Село утворилось в 1923-1924 роках
переселенцями з села Дроздів.[1]
•
Населення — близько 170 жителів
