3. Горондівська церква – музей для душі.
Чудовою окрасою села Горонда є Церква
Різдва Пресвятої Богородиці. Церква відзначає
храмове свято 21 вересня. Відноситься вона до
УПЦ МП. Саме в Горорндівській церкві є деякий
перелік ікон якими дорожить усе село. Є версії що
одна з цих ікон є навіть чудодійною, про яку саме
ми згодом дізнаємось. Вірників налічується
приблизно три тисячі, з яких десь 1200 чол.
постійно відвідують богослужіння. На сьогодні,
настоятелем храму є протоієрей о. Михайло
Лембей, який служить у Горонді з 1985 року.
4. Сама церква у середині є дуже
пишною та затишною. В ній
налічується кілька десятків різних
ікон, кожна з яких має свою історію.
5. Однією з цінних матеріально і духовно є
ікона Христа Спасителя. Вона має дерев’яну
основу. Її пожодження невідоме. Одна із
версій – що писана вона на Афоні. Ікона
знаходилася у Домбоцькому монастирі, але
коли радянська влада почала закривати його,
то Матушка Феодосія (Лінтур), яка була
жителькою села, передала її в сім’ю Марії
Феделеш (Петрунь). Але так як фарби майже
стерлися, лик Христа лише трохи
проглядувався її загорнули і заховали. І так
вона зберігалася до цього часу, поки не була
подарована сину Володимиру Феделеш на
новосілля. Та через деякий час сім’я
побачила, що ікона очистилася. Стало видно
образ Ісуса. І 1 лютого 2009 року родина
передала чудотворну ікону до церкви
6. Ще однією цінною річчю є
копія ікони Почаївської
Божої Матері. На її
придбання кошти збирали
жінки-вірниці всім селом.
Вона була придбана у
1970-ті роки за 5 000 крб.
спочатку її було
встановлено над
царськими воротами, а у
1980 році було зроблено,
щоб вона опускалася.
7. Окрасою церкви є ікона
Божої Матері
«Страстная». Вона була
привезена паломниками
із Почаєва за кошти та
підтримки підприємців та
голови села Туряниці І.І..
8. Справжні чудодійні та цілющі
властивості має ікона
св.Пантилеймона. Та ще, загадковіщою є
поява її в храмі. Коли в Горонду були
привезені мощі великомученика і
цілителя Пантелеймона, то тисячі
людей з села та навколишньої округи
йшли до них зі своїми думками. Й через
деякий час в селі заговорили про
справжню чудодійну силу. І в цому ж
році у великодню суботу, до однієї з
вірниць підійшов невідомий чоловік,
який дуже просив передати листа і
пакунок до храму, де було сказано, що в
знак подяки (напевно, за якесь чудо,
автор) він передає ікону Св.
Пантелеимона. В цьому листі чоловік
просить, щоб у день Пасхи вона була
освячена і поставлена для почитання
людям.
