Marisa is disappointed with her current therapist and wants to be treated differently than other clients. She does not take responsibility for her problems. The document recommends listening to Marisa's expectations without voicing an opinion, being open-minded and non-controlling by asking open-ended questions to help influence her in a positive way. It cautions against using close-ended questions, taking sides, persuasion, blaming, or acting as an expert. The source for this information is a textbook on ethics in the helping professions.
Session 1: Introducing IBM Bluemix for Cloud Computing (presentation + Q&A)
This session is an introduction on Bluemix, the IBM digital innovation platform. The main objective is to review some generic cloud computing concepts, to introduce the key Bluemix tools to develop Cloud applications, and to understand the Cloud services available for reuse.
As part of the session, we will talk about some Bluemix application examples to give a better idea of what can be achieved on the Bluemix platform.
This session is a pre-requisite for the Bluemix workshop on July 18 (hands-on session)
Jean-Louis Maréchaux from IBM presented at the Montreal Cloud Computing Meetup on February 9th, 2016 about IBM's Bluemix platform. Bluemix is a platform as a service that is built on open technologies like Cloud Foundry, Docker, and OpenStack. It provides services, development tools, and integration capabilities to build and deploy applications. The presentation included overviews of Bluemix capabilities and two hands-on demonstrations, one on continuous delivery with Bluemix and another on building Internet of Things applications on Bluemix.
2. До сільської ради села Великий Говилів входить село Малий Говилів.
Села Великий та Малий Говилів розміщені на відстані 18 та 20 км від районного
центру міста Теребовля. Віддаль до найближчої залізничної зупинки Говилів -
Мшанець 5 км, а до найближчої залізничної станції міста Хоростків
Гусятинського району -7 км. Через село Великий Говилів протікає річка Тайна, а
через село Малий Говилів протікає річка Іванівка.
На території села розміщений сад площею 6,4га, також ставок площею 0,6га
рельєф території - рівнина. Станом на 2009 рік в селі Великий Говилів
нараховується 353 господарські двори ,в яких проживає 1087 жителів , в селі
Малий Говилів станом на 2009 рік нараховується 143 господарських дворів, в
яких проживає 427 жителів. Національний склад становить: українці - 1509 чол.,
росіяни - 3 чол, узбеки - 1 чол., молдовани -1чол.
Великий та Малий Говилів - це дуже давні оселі, що сягають далеких часів і
мають пам'ятки з часів нападів кочовиків, а саме підземні ходи. Що стосується
походження назви сіл «Говилів», то існує існує кілька припущень :
1) через дану територію татари гонили полонених людей і тому була назва
«Гонилів» , яка пізніше видозмінилась у «Говилів»;
2) русла річок Тайна, Лозівка та Іванівка утворюють ніби «вила» , до тепер
частина поля, розміщена між річками Тайною та Лозівкою зветься
«Вила», від чого й пішла назва «Говилів».
3) У давнину жителі села дуже вірили в Бога, тобто говіли перед Богом,
тому назва «Говіти- Говилів»
В ході визвольної війни українського народу посилились антифеодальні
виступи. Історик Томашівський у своїй праці «Хмельниччина в Галичині» згадує,
що у 1648 році повсталі загони напали і рогромили фільварок, у Будзанові
зруйнували греблю, польський маєток у селі Великий Говилів. 1648 рік і є
роком першої письмової згадки про село.Село пережило епідемію чуми .До
1772 року село належало до Польщі,а після її поділу перейшло до Австро-
Угорщини . У 1848 році після революції в Австро-Угорщині і ліквідації панщини
було поставлено пам’ятний кам'яний хрест, який тепер стоїть на території
церкви. В 1895 році почалася іміграція до Канади. Коли розпочалася перша
світова війна, австрійський уряд мобілізував чоловіків до армії. У серпні 1914
року Говилів зайняли російські війська,село довго перебувало у прифронтовій
зоні. З листопада цього року почався набір у УГА. Пішло до неї 150 чоловік ,
33 з них загинули.
В селі Великий Говилів побудована в 1862 році кам'яна церква.
Щодо населення Говилова , то в селі було понад 40% римо-католиків , котрих
до першої світової війни називали латинниками і які ходили до костелу,що
знаходився в Хоросткові. У 1910 році кілька десятків латинників звернулися з
проханням до староства в Гусятині про те, що вони хочуть перейти на греко-
католицький обряд. Староство мало повідомити римо-католицького пароха в
3. Хоросткові , щоб він переслав їхні метрики до греко-католицького
парафіяльного уряду .
Після цього випадку графиня Семінська - Левіцька вирішила побудувати
власними коштами костел , щонеділі та свята доїздив туди католицький
ксьондз з Хоросткова.
В 1911-1912 роках було побудовано читальню, до цього часу вона знаходилась
у приватних домах.
1911 році засновано кредитову спілку. Також у селі діяли гуртки: « Рідна
школа», «Сільський господар», «Відродження», «Союз Українок», та «Союз
сільських господарок».
В жовтні 1910 року в селі виникла велика пожежа, згоріло 52 будинки, школа,
проборство, корчма, кооператива, комора взаємодопомоги.
В 1930 році стався стихійний виступ селян проти польської жандармерії.
У 1937 році в селі утворюється Організація Українських Націоналістів,
ініціатором утворення ОУН був Микола Василенький родом із Хоросткова.
Першими членами були в ОУН Ярослав Войтович, Іван Зденюк, Іван Марущак
Олекса Явний, Марія Штафнюк, Антін Кумка, Яким Киба, Ярослав Шубалий,
Микола Федак ,які одночасно займали провідні посади в «Просвіті».
Ярослав Бабій був членом районної ОУН в 1939-1940 роках. Керівником « Лугу»
став Василь Сеньків. Напередодні війни польська влада заборонила діяльність
«Лугу»..
8 липня 1941 року в село вступили німці. 24 березня 1944 року в село вступили
російські війська.
В 1949 році в селах було засновано колгосп .
В 60-их роках ХХ ст..за час головування Шубалого Миколи Івановича в селах
було побудовано 8 тваринницьких приміщень, лазню, відбудовано млин,
відкрито дитячий садочок, медпункт, родильний будинок, промисловий та
продовольчий магазини, нову школу на 270 місць, побудовано Будинок
культури, великих темпів набрало індивідуальне будівництво. В 1974 році
Говилівський колгосп був приєднаний до І ванівського, але в 1982 році знову
відокремився . В 1990 році колгосп «Зоря комунізму» переіменовано на
«Колос». В 1995 році було проведено роздержавлення і приватизацію земель
колективного с/г підприємства «Колос» і кожному членові цього підприємства
було видано сертифікат на право власності на земельну частку -пай в розмірі
2,05га. В 2002-2003 роках було замінено сертифікати на Державні акти . В 2008
році земельні паї було передано в оренду ТзОВ «ТерАгро».
Про села Великий та Малий Говилів згадувалось в Меморіальному збірнику
«Чортківська округа - Нью -Йорк» -1974 року випуску, «Історія міст і сіл
Теребовлянщини» - 1997 року випуску. «Наше село Великий Говилів» 2008 року
випуску .