Свято-Миколаївська (Микільська) церква із дзвіницею, нині діючий православний храм (1746 р.), найстаріший із збережених давніх православних храмів Вінниці. Розташування церкви на пагорбі неподалік легендарної Замкової гори вважається знаковим і традиційним, як і власне архітектура цієї пам’ятки. Тризрубна триверха споруда із трьох ярусів восьмериків, завершених бароковими куполами та українськими (грушовидними) главками на глухих барабанах, зібрана з дубових колод без цвяхів. З храмом пов’язано кілька цікавих легенд та історичних фактів. Існує непідтверджений переказ, що у цій церкві вінчався кальницький (вінницький) полковник Іван Богун. Храм пережив і закриття, і війну, і окупацію. Будівля має історичну цінність, адже внесена до списку історичних пам’яток національного значення. Відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-калейдоскоп «Перлина сакрального мистецтва Вінниці (до 275-річчя з часу завершення спорудження дерев’яної Свято-Миколаївської (Микільської) церкви на Старому місті)».

1. Перлина сакрального мистецтва Вінниці
(до 275-річчя з часу завершення спорудження
дерев’яної Свято-Миколаївської (Микільської) церкви
на Старому місті)

2. Староміська церква в ім’я Святого Миколи —
знаменитий, найстаріший із збережених давніх
православних храмів Вінниці.
Розташування церкви на пагорбі неподалік
легендарної Замкової гори вважається знаковим
і традиційним, як і власне архітектура цієї
пам’ятки. Тризрубна триверха споруда із трьох
ярусів восьмериків, завершених бароковими
куполами та українськими (грушовидними)
главками на глухих барабанах, зібрана з дубових
колод без цвяхів.
Свято-Миколаївська церква із дзвіницею,
нині діючий православний храм.

3. У люстрації 1552 р. зазначено, що на той час у Вінниці було шість
православних храмів, серед яких - церква Святого Миколая, що
розташовувалася на березі річки і єдина, яка збереглася до теперішнього
часу.

4. «Старанием ктитора Антона Постельника во имя Отца и сына
и святого Духа Аминь. Сооружися храм сей Святителя Христова
Николая року Божия 1746 месяца апреля 11 дня».
Якщо вірити старовинній легенді, перша церква на місці
сучасної Свято-Миколаївської постала у ХІІІ ст., коли у цю
місцину, рятуючись від монголo-татарської навали, прийшли
двоє монахів із Києво-Печерської лаври: Микола та Володимир.
У нічному видінні їм явився святитель Миколай, що
сказав встановити хрест та церкву. Змайстрували її біля
схилу гори, на якій височів перший Вінницький замок,
закладений ще наприкінці XIV ст. князем Федором
Коріатовичем. Через певний час церкву спалили поляки. Та
городяни на її місці звели нову, свідченням чого є напис на
одвірках південних дверей будівлі:

5. Це квадратовий зруб під шатром
із главкою, укріплений кам’яними
контрфорсами — на південно-східному
куті церковної ділянки. Таке
розпланування мало оборонну мету:
з боку дзвіниці, розташованої таким
чином, можна було тримати під
прицільним вогнем ті сторони огорожі,
що найбільш уразливі для нападу, та сам
храм. Крім того, він домінує над
сусідніми набережними схилами
й виділяється на тлі навколишньої
рослинності.
Поряд - дзвіниця, розташована,
як і в типових церквах українського
типу, окремо від церкви.

6. Являючи при цьому зразок характерного типу
українських триверхих дерев’яних церков, що належать до
спадщини народного зодчества Поділля, вінницький храм
відрізняється вишукано стриманими пропорціями зрубів
майже однакової висоти: дещо підвищені форми має
середній — храмовий — об’єм, стрункіший посеред бабинця
й вівтаря. Ніби приземлене, на людський зріст опасання
зрубів — аркада-галерея, об’єднуючий перший ярус
композиції, — накриває від опадів цоколь і є навісом на
випадок негоди. Другий ярус, за розміром найвищий (від
покрівлі опасання до першого карнизу), привертає увагу
хрестоподібним вікном храмового об’єму.
Приходы и церкви Подольской епархии / под ред. Евфимия
Сецинского. - Біла Церква : О. Пшонківський, 2009. - 996 с. :
портр. - (Бібліотека Української Краєзнавчої Класики).

7. Вікно простого квадратового переплетення
асоціюється із грецькими сакральними символами,
виділяючись аскетичним обрамленням на тлі
вертикальних ліній захисної обшивки. Захисні для деревини
зрубів дошки (шальовка), своєю чергою, захищені рейками-
нащільниками; це класичне функціональне рішення
одночасно слугує стрункості фасадної форми.
Наступному ярусові восьмериків, що під куполами,
надають завершеної пружності і «поясні» покриття
попереднього восьмерика, і розвинені карнизи, серед яких
підвищений рівень карнизу під середньою банею.
Купольні форми, як і главки, мають абриси
«народного бароко», грушовидний профіль яких добре
підкреслює металева покрівля, хоча початкова була
ґонтова, а темний колір натуральної деревини «відтіняв»
стрімким силуетом будови блиск трьох ажурних кованих
хрестів на її верхах, — але сьогодні все фасадне дерево
фарбують.
Енциклопедія сакрального
мистецтва Поділля. Храми
Вінниччини [Ізоматеріал] :
альбом. - Вінниця : Консоль,
2010. - 130 с. : фот.

8. Загалом автентичні форми та деталі екстер’єру,
як і внутрішнього опорядження та обладнання храму,
завдяки праці реставраторів 1970 р. (на той час — для
музейного пристосування) і зусиллям релігійної громади,
обумовлюють видатне значення пам’ятки для
архітектурного мистецтва та її домінантну роль
у Середмісті Вінниці. У церкві зберігається основна її
святиня — ікона Святого Миколи. Є тут також ікона
преподобного Серафима Саровського — витвір київської
іконописної школи.
Існує непідтверджений переказ,
що у цій церкві вінчався кальницький
(вінницький) полковник Іван Богун.

9. За час свого існування церква перебувала у складі
різних християнських конфесій, з початку свого
існування вона була греко-католицькою, у 1772 р. храм
стає православним. У 1916 р. церкву відвідав російський
імператор Микола ІІ. Із 1912 р. парохом храму Святого
Миколая був секретар місцевої єпархії протоєрей Хома
Мефодовський. Священника арештовували у 1923, 1928
і 1937 рр. Востаннє його забрали просто з Літургії
і розстріляли 5 грудня 1937 р. Пароха поховали
у братській могилі на Хмельницькому шосе у Вінниці.
Саме на згадку про нього на подвір’ї біля церкви,
неподалік вівтаря, стоїть кам’яний хрест.
Церква діяла під час нацистської окупації
Вінниці. З 1960-х рр. до 1992 р. церкву було закрито
і вона використовувалася як складське приміщення,
музей декоративно-ужиткового мистецтва.
Вінниця: історичний нарис / голов.
ред. : А. М. Подолинний. - Вінниця :
Книга-Вега, 2007. - 304 с. : іл., фото. -
Бібліогр.: с. 276-280.

10. Будівля має історичну цінність, адже
внесена до списку історичних пам’яток
національного значення.
Визначні пам'ятки Вінниччини
[Ізоматеріал] = Remarkable memorials
of Vinnytsya region : до 80-річчя
утворення Вінницької області: альбом
/ Вінниц. обл. краєзнавчий музей ;
відп. за вип. К. Висоцька. - Вінниця :
Щербатюк С. М., 2011. - 400 с. : кол. іл.
Пам'ятки історії та культури
Вінницької області. Вінниця / Обл.
робоча група тому Зводу пам'яток
історії та культури Вінницької обл. ;
упоряд.: Ю. А. Зінько, А. М.
Подолинний. - Вінниця : Нілан-ЛТД,
2016. - 224 с. : іл.
Історико-містобудівні дослідження:
Васильків, Вінниця, Горлівка, Ізмаїл /
НДІ пам'яткоохоронних досліджень ;
за ред. В. Вечерського ; відп. за вип.
О. М. Сердюк. - Київ ; Чернігів :
Деснянська правда, 2011. - 276 с.

11. Пащенко, М. Легенди та історії Вінниці /
Михайло Пащенко. - Вінниця : Балюк І. Б.,
2019. - 524 с. : іл., фот.
Вінниця у спогадах : у 3 т. Т. І. ХІХ - початок ХХ ст. / Вінниц.
обл. краєзнав. музей ; упоряд. В. Колесник. - Вінниця :
Вінницька обласна друкарня, 2018. - 720 с. : фот. -
(Подільська старовина).
Вінниця у спогадах : у 3 т. Т. II. Початок XX ст. - 1920 р. /
Вінниц. обл. краєзнав. музей ; упоряд. В. Колесник ; відп. за
вип. К. Висоцька ; ред. М. Шлеймович. - Вінниця : Нілан-ЛТД,
2017. - 936 с. - (Подільська старовина).
Вінниця у спогадах : у 3 т. Т. I. XIX - початок XX ст. / Вінниц.
обл. краєзнав. музей ; упоряд. В. Колесник ; відп. за вип. К.
Висоцька. - Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013 – 720 с.

12. • Зотов, М. Чим славиться Вінниця: найкращі екскурсійно-історичні принади міста у
одному списку / Максим Зотов // Місто. – 2016. – 20 лип. – С. 4–5.
• Зразок подільського стилю народної архітектури : [про Миколаївську церкву у
Вінниці] // Легенди та історії Вінниці / Михайло Пащенко. – Вінниця, 2019. – С. 37.
• Коляструк, О. Дерев'яний храм на березі Південного Бугу : [про церкву Святого
Миколая] / О. Коляструк ; записала К. Новосад // Вінниц. газ. – 2013. – 11 січ. – С. 7.
• Коляструк, О. Легенди дерев'яного храму на лівобережжі Бугу / Ольга Коляструк ;
записала Катерина Новосад // Легенди та історії Вінниці / Михайло Пащенко. –
Вінниця, 2019. – С. 36.
• Ліпська, А. В. Пам'ятки православної архітектури Вінницької області / А. В. Ліпська
// Краєзнавство: історичний досвід та перспективи розвитку : матеріали ІІ-ї
Міжнар. наук.-практ. конф. 13-15 жовт. 2010 р. – Вінниця, 2011. - С. 120–122.
• Панасенко, М. Найстаріше фото Вінниці зроблене у часи прапрадідусів : [до фонду
Вінниц. обл. краєзнав. музею потрапили старовинні фото Вінниці] / Микита
Панасенко // RIA. – 2015. – 25 листоп. – С. 29.
Бібліографічний список

13. За більш детальною інформацією звертайтеся
на сайт Вінницької обласної універсальної
наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва
https://library.vn.ua/e-catalog
Віртуальну книжкову виставку-калейдоскоп підготувала завідувач сектору
створення краєзнавчих баз даних відділу краєзнавства Наталія Березюк