презентація

2. Мета:
Розглянути сучасні підходи до оцінювання навчальних
досягнень учнів
ПЛАН
1. Актуальність проблеми.
2. Нормативно-правові документи.
3. Оцінювання успішності учнів у зарубіжній школі:
системи оцінок, методика й принципи оцінювання.
4. Рівні навченості учнів.
5. Класифікація цілей освіти („таксономія цілей”).
6. 12-ти бальна система оцінювання навчальних досягнень
учнів.
7. Функції оцінювання.
8. Діагностування навчальних досягнень учнів.
9. Види оцінювання навчальних досягнень учнів.

3. Оцінка — це один з найтонших
інструментів виховання.
З того, як ставиться учень до
оцінки, поставленої вчителем,
можна зробити безпомилковий
висновок про те,
як він ставиться до вчителя,
наскільки вірить йому й
поважає його
В.О.Сухомлинський

4. Ключові поняття:
- що має бути базою для оцінювання досягнення
особистості в порівнянні з іншими учнями (оцінювання
відносно норми) або досягнення відносно незалежного
стандарту (оцінювання відносно критерію)?;
- які засоби перевірки правильності свідчення є
необхідними для встановлення правдоподібності
оцінювальних рішень?;
- яким чином має бути забезпечена якість
оцінювального процесу?

5. Види оцінювання успішності учнів
у західноєвропейських загальноосвітніх школах
1. За формою проведення оцінювання рівня знань учнів
буває:
Усна форма
перевірки знань
(усне опитування)
Письмова форма
перевірки знань
(письмові роботи)
Тестування
Застосовується досить
обмежено (при
атестації мовленнєвого
розвитку, навичок
спілкування тощо)
через велику
суб’єктивність процесу
вимірів та інтерпретації
результатів
Широко застосовується
через досить високий
рівень стандартизації
умов проведення та
незначний ступінь
впливу суб’єктивних
чинників, доступності,
можливості охоплення
великого контингенту
Широке застосування
отримали діагностичні
тести, що
використовують форму
альтернативного
вибору правильної
відповіді з кількох
відповідей,
написання короткої
відповіді (заповнення
пропусків),
дописування літер,
цифр, слів тощо.

6. 2. Відносно рівня оцінювання знань учнів поділяється
на :
Внутрішнє (internal) Зовнішнє (external)
Розробляється та проводиться
на рівні групи або класу
(оцінки за види роботи в класі
та домашні завдання)
Розробляється та проводиться
на регіональному рівні або
національному рівнях
(іспити або тести)
Розробляється та проводиться
на шкільному рівні (тести)

7. Внутрішнє оцінювання (на рівні класу або школи)
складається з „нормативного” та „критеріального”
компонентів: досягнення кожного учня оцінюються
відносно певної норми, за яку приймаються усереднені
досягнення групи або класу, та відносно
середньостатистичного суспільного критерію, який
відображає нормативні документи на рівні регіону або
держави (загальнонаціональний стандарт).
Зовнішнє оцінювання дає змогу зробити
порівняння та отримати дані щодо рівня знань учнів на
регіональному або національному рівнях і вжити
заходів з метою загального підвищення освітніх
досягнень.

8. 3.За частотою проведення оцінювання буває:
Постійне
(continuous)
Періодичне
(periodic)
Проводиться протягом
шкільного року
(оцінки за види роботи
в класі та домашні
завдання)
Проводиться через
інтервали часу
протягом шкільного
року (тести) та
наприкінці шкільного
року (іспити)

9. 4. Якщо за критерій брати етап, на якому проводиться
оцінювання, то в зарубіжній школі застосовуються такі види,
як:
Вихідне або діагностичне
(initial or diagnostic)
Розвиткове
(formative)
Підсумкове
(summative)
Вихідне оцінювання проводиться на
початку періоду навчання для того,
аби встановити, яких підходів та
засобів потребує учень для
досягнення навчальних цілей.
Діагностичне оцінювання виступає
еквівалентом вихідного. Фокусом
діагностичного оцінювання є
віднаходження позитивних та
негативних факторів для досягнення
учнем подальшого прогресу.
Застосовується
всередині
періоду
навчання для
встановлення
успіхів,
досягнутих
учнем щодо
мети навчання
Проводиться по
закінченню
навчання або
навчальної
програми на етапі
прийняття рішення
щодо видачі
свідоцтва або
присвоєння
кваліфікації

10. 5. При порівнянні досягнень учнів відносно певного еталона
оцінювання в зарубіжній буває:
Нормативне (normative) Критеріальне (criterion
referenced)
Порівнює досягнення особистості з
прийнятою нормою. Нею можуть
бути:
1) ідеал (що учень має знати),
встановлений експертами або
установою;
2) усереднені досягнення групи або
класу. При нормативному оцінюванні
учні бачать перспективу прогресу
(досягнення норми) або провалу (не
досягнення норми). Обидва ці
результати не завжди відображають
компетентність індивіда
Порівнює досягнення учня із
встановленою системою критеріїв.
Критерій може встановлюватися
освітнім закладом або
національними органами
(національний стандарт) та є
незалежним від особи, яка
проводить оцінювання.
При оцінюванні відносно критерію
успішність учня порівнюється із
встановленням критерієм, тому всі
індивіди можуть досягти успіху за
умови відносності критеріям

11. Шкали оцінок, що використовуються для оцінювання
успішності учнів
загальноосвітніх шкіл країн Західної Європи
5-ти бальна
Австрія – від 1 (погано) до 5 (відмінно)
Італія – від 1 (погано) до 5 (відмінно)
Норвегія (молодша школа) – S (погано), M, G, MG, LZ (відмінно)
Португалія – від 1 (погано) до 5 (відмінно)
Швеція – від 1 (погано) до 5 (відмінно)
6-ти бальна
Німеччина – від 6 (дуже погано) до 1 (відмінно)
Фінляндія – від 4 (погано) до 10 відмінно)
7-ми бальна
Ірландія – А (більше 85% виконаної роботи), B, C, D, Е, F (10-15%),
NG (менше 10%)
Норвегія (старша школа) – від 0 до 6; 0, 1, 2 - нижче середнього, 3, 4 –
середньо, 5, 6 – вище середнього
Велика Британія - А (відмінно), B, C, D, Е, F,G (погано)
10-ти бальна
Ісландія – від 1 (погано) до 10 (відмінно)
Нідерланди – від 1 (погано) до 10 (відмінно)
13-ти бальна Данія – від 0 (погано) до 13 (відмінно)
20-ти бальна Франція – 15 - 20 – відмінно, 10 - 15 – добре, 5 – 10 – задовільно, до 5 -
погано
60-ти бальна Бельгія – система набору балів при мінімальній кількості у 30

12. Проаналізувавши матеріал щодо оцінок, що застосовуються в школах
Заходу, можна стверджувати, що:
оціночна шкала для оцінювання обумовлюється
• національними особливостями системи освіти кожної країни;
• рівень якості знань та вмінь учнів, як і ступінь ефективності освітньої
системи в цілому, не залежать від форми оціночного показника
(бали, літери, відсотки), кількості балів та їхнього розміщення в оціночній
шкалі;
• значна кількість західноєвропейських країн продовжує користуватися
5-бальною шкалою, що свідчить про її ефективність;
• переважна більшість країн Західної Європи використовує негативну
оцінку для оцінювання варіанта, коли відповідь (робота) не відповідає
вимогам стандарту, базові знання неповні, можливість для подолання
недоліків відсутня;
• підходи до оцінювання успішності учнів у молодшій та старшій школах
багатьох країн диференційовані

13. Оцінка рівня предметної навченості на підставі якісних характеристик
(за Лернером І.Я.)
Повнота знань – кількість знань про об’єкт, що вивчається та який
передбачений навчальною програмою (об’єм знань, теоретичних положень).
Глибина знань – кількість усвідомлених учнем суттєвих взаємозв’язків
даного знання (прямих, опосередкованих) з іншими.
Оперативність застосування знань – готовність та уміння учня
застосовувати знання в стандартних і змінених ситуаціях, пов’язаних
як із змістом, так і типами ситуацій; характеризується також точністю
знання та способами його застосування в певних умовах.
Гнучкість знань – швидкість знаходження варіативних способів
застосування знання у відповідності зі зміною ситуації (уміння вилучати з
пам’яті в необхідний момент спосіб діяльності, уміння знаходити новий спосіб
через комбінацію ряду існуючих, створювати новий спосіб, здібність
пропонувати кілька способів застосування знань для однієї ситуації).
Конкретність та узагальнення знань – здатність відносити конкретні
знання під узагальнені.
Систематичність і системність знань –
а) усвідомлення учнем послідовності знань, їх відмінність від інших у якості
базових;
б) усвідомлення учнем положення, закони, факти, наслідки).
Усвідомлення знань – бачення учнем взаємозв’язків між знаннями, а
також шляхів одержання знань

14. При визначенні навчальних досягнень учнів
підлягають аналізу:
характеристики відповіді учня – цілісність, повнота,
логічність, обґрунтованість, правильність;
якість знань – осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість,
системність, узагальненість, міцність;
ступінь сформованості предметних умінь і навичок;
рівень володіння розумовими операціями –
вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати,
абстрагувати, класифікувати, узагальнювати,
робити висновки тощо;
досвід творчої діяльності;
самостійність оцінних суджень.
Ці орієнтири покладено в основу виокремлення чотирьох рівнів навчальних
досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього та високого.

15. Результати навчально-пізнавальної діяльності за В.П. Безпалько
рекомендується оцінювати за рівнями засвоєння знань:
І рівень – знання-ознайомлення (розпізнавання);
ІІ рівень – репродуктивне знання (алгоритмічне відтворення);
ІІІ рівень – продуктивне знання (застосування, вибір дії);
ІV рівень – творчий рівень (використання, пошук дії).
Рівні предметної навченості за В.Максимовою:
І рівень – розпізнання;
ІІ рівень – репродуктивна алгоритмічна дія;
ІІІ рівень – продуктивна евристична дія;
ІV рівень – продуктивна творча дія.
Рівні предметної навченості за В.П.Симоновим
І рівень – пізнання;
ІІ рівень – запам’ятовування;
ІІІ рівень – розуміння;
ІV рівень – прості вміння і навички;
V рівень – застосування системи понять.

16. Таксономія Б. Блума
Знання
Розуміння
Застосування
Аналіз
Синтез
Оцінювання

17. Шестирівнева таксономія Б.Блума
Таксономічний
рівень
Класифікація
1.00
Знання
(запам’ятовування попередньо вивченого матеріалу)
2.00
Розуміння
(розуміння смислу вивченого матеріалу)
3.00
Застосування
(вміння використати вивчений матеріал у нових ситуаціях)
4.00
Аналіз
(вміння розчленити ціле на складові елементи)
5.00
Синтез
(вміння створити ціле з частин)
6.00
Оцінювання
(вміння визначити цінність та придатність певних засобів
для досягнення певної мети)

18. Когнітивний домен або пізнавальна сфера
Пізнавальна сфера містить цілі, що описують знання та
інтелектуальні здібності учнів.
Класифікація пізнавальної сфери включає
6 класів цілей, що розміщені відповідно до складності:
знання,
розуміння,
застосування,
аналіз,
синтез,
оцінювання знань.

19. Особистісна або емоційна сфера
Емоційна сфера включає цілі, що стосуються
емоцій, почуттів, цінностей, позицій та пов’язані зі
змінами в них.
Ця сфера поділяється на п’ять основних класів:
сприймання,
реагування,
переконаність,
селективність,
індивідуальність.

20. Психомоторний домен (сфера)
Психомоторна сфера пов’язана із рухами, маніпуляціями
з матеріалом або об’єктом, а також з координацією.
Психомоторна сфера поділяється на п’ять класів
відповідно до рівня розвитку психомоторних здібностей.
Перший клас: повторення дії внаслідок спостереження
та наслідування - імітація.
Другий клас: дія за інструкцією, що зафіксована в
усвідомленому вмінні, – маніпуляція.
Третій клас: повноцінне, впевнене (без інструкцій)
виконання дії, що контролюється свідомістю.
Четвертий клас: вміння виконувати узгоджено
сукупність дій із усвідомленим контролем.
П’ятий клас: вміння виконувати сукупність дій
автоматизовано з повним засвоєнням знань.

21. 10-12
балів
7-9
балів
4-6
балів
1-3
бали
? ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ:
Чи можна встановити залежність
між рівнями навчальних досягнень учнів та
таксономію цілей навчання Б. Блума?
Якщо так, то спробуйте це зробити.

24. Методологічні особливості
12-ти бальної системи оцінювання навчальних досягнень
учнів
• 4-х бальна система
оцінювання знань учнів
• 12-бальна система оцінювання
навчальних досягнень учнів
•За 4-х бальною шкалою
оцінюється рівень засвоєння
учнями програмового
матеріалу — знання.
• За 12-бальною шкалою оцінюється
рівень засвоєння програмового матеріалу
— знання і рівень сформованості
компетенцій учнів
• У тематичній одиниці рівні
зростання навчальних умінь
учнів не впорядковуються в
навчальному процесі і не
оцінюються.
• У тематичній одиниці упорядковується
організація навчального процесу
відповідно до рівнів зростання навчальних
умінь і оцінюються особистісні
досягнення учня за принципом сумування
набутих навчальних досягнень.

25. управлінська
освітня
діагностична
стимулююча
виховна
Функції оцінювання та рівні
навчальних досягнень учнів
розвивальна
коригувальна

26. Функції оцінювання та рівні
навчальних досягнень учнів
Освітня функція полягає в тому, що вчитель
систематично стежить за навчальною
діяльністю учнів, виявляє результати цієї
діяльності й коригує її.

27. Виховна функція полягає в тому, що
систематичний контроль й оцінка
успішності сприяє вихованню в учнів
свідомої дисципліни, наполегливості в
роботі, працьовитості, почуття
відповідальності, обов'язку залучення
учнів до взаємоконтролю сприяє
формуванню в них принциповості,
справедливості, колективізму,
взаємоповаги

28. Розвивальна функція передбачає,
що обґрунтування оцінки вчителем
самооцінки і взаємооцінки сприяє
розвитку в учнів логічного мислення,
зокрема, вміння аналізу й синтезу,
порівняння й узагальнення,
абстрагування й конкретизації,
класифікації й систематизації.
У процесі контролю розвивається
пам'ять, удосконалюється мислительна
діяльність, мова тощо.

29. Діагностична
виявлення успіхів і недоліків у знаннях,
уміннях і навичках, з'ясування їх причини
й визначення заходів для підвищення
якості навчання, попередження й
подолання неуспішності.
Коригувальна
виявлення прогалин і помилок у
знаннях і вміннях учнів, з'ясування
причин їх виникнення

30. Управлінська функція полягає в тому, що
на основі контролю вчитель одержує
інформацію про стан успішності, успіхи і
недоліки кожного учня і це дозволяє йому
правильно скоригувати роботу учня і
власну діяльність - змінити методику
викладання, удосконалити організацію
навчання школярів.

31. Стимулююча функція передбачає, що
добре вмотивована й справедлива оцінка
успішності учнів є важливим імпульсом
(стимулом) у навчальній праці, який
переростає в стійкий мотив обов'язку й
відповідальності.

32. Види контролюпопередній
заключний
поточний
тематичний
підсумковий

33. • методи усного контролю,
• методи письмового контролю,
• методи практичного контролю,
• дидактичні тести,
• спостереження.
• методи графічного контролю (Щукіна Г.І.),
• методи програмованого й лабораторного
контролю (Бабанський Ю.К.)
Методи контролю

34. №
з/п
Ключові питання відповідно до рівнів навчальних досягнень
учнів
К-ть
балів
1
Назвіть ...? Як називається ...? Хто написав ...? Перелічіть ...
Розкажіть правило.
2
Закінчіть фразу... Що ви дізналися про ...? Чому ...?
Трансформуйте вираз... Чим відрізняються...? Що спільного...?
Розкажіть своїми словами ...
3
Яка структура ...? Класифікуйте ... Що є наслідком ...?
Порівняйте ... Проаналізуйте ... Запропонуйте алгоритм...
Знайдіть альтернативу ... Складіть із слів ... Які можливості
пояснення ..., Систематизуйте...
4
Оцініть логіку ... Опишіть переваги ... Виділіть критерії ..., Чи
відповідає ... (встановіть відповідність). Що ви думаєте про ...
Оцініть, наскільки правильні висновки ...
Складіть алгоритм написання твору. Визначте проблеми...
? ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ:
Розподіліть, будь ласка, ключові питання
за рівнями 12-бальної шкали навчальних досягнень учнів.
Прокоментуйте та обґрунтуйте свої дії.
Постановка ключових питань учителем на уроці відповідно до 12-бальної
шкали оцінювання навчальних досягнень учнів

35. Об’єкти перевірки й оцінювання
• мовленнєві вміння й навички з
чотирьох видів мовленнєвої діяльності;
• знання про мову й мовлення;
• мовні вміння та навички;
• досвід творчої діяльності;
• досвід особистого емоційно-
ціннісного ставлення до світу.

36. Оцінювання результатів навчальної
діяльності
– визначення й впровадження в умовних
знаках-балах, а також оцінювальних судженнях
вчителя ступеня засвоєння учнями
програмового матеріалу.
Оцінювання результатів навчання відбувається
з урахуванням їхніх індивідуальних
особливостей і передбачає диференційований
підхід у його організації.

37. Облік індивідуальних досягнень учнів у навчанні –
визначення кількісних та якісних характеристик
знань, умінь учнів під час навчання.
Оцінювання результатів навчання з мови
здійснюється на основі:
а) врахування основної мети, що передбачає
різнобічний мовленнєвий розвиток особистості;
б) освітнього змісту навчального предмета, який має
чотири складові – знання, вміння та навички, досвід
творчої діяльності й досвід емоційно-ціннісного
ставлення до світу;
в) функціонального підходу до курсу, який
передбачає вивчення теорії мови в аспекті
практичних потреб розвитку мовлення.

38. Види письмових робіт.
Їх використання для вимірювання навчальних досягнень учнів
Вимірювання результатів мовленнєвої діяльності.
При аудіювання перевіряється здатність учня сприймати на
слух незнайоме за змістом висловлювання з одного
прослуховування, а саме:
а) розуміти:
- комунікативну мету висловлювання;
- фактичний зміст;
- причинно-наслідкові зв’язки;
- тему й основну думку висловлювання;
- виражально-зображальні засоби прослуханого твору;
- стиль й тип мовлення прослуханого висловлювання;
б) оцінювання прослуханого

39. В А Р І А Н Т П Е Р Ш И Й: учитель читає один раз незнайомий
текст, а потім пропонує серію запитань із варіантами відповідей
(тестів). Школярі повинні мовчки вислухати кожне запитання,
варіанти відповідей до нього, вибрати один із варіантів і
записати лише його номер поряд із номером запитання:
(наприклад, 1.3, де цифра „1” – номер запитання, а цифра „3” –
номер обраної відповіді).
В А Р І А Н Т Д Р У Г И Й: учні одержують запитання, варіанти
відповідей на них і позначають галочкою правильний, на їхню
думку, варіант.
У 5 класі учням пропонується 6 запитань із трьома-чотирма
варіантами відповідей,
у 6-12 класах – 12 запитань із чотирма варіантами відповідей.
Запитання мають стосуватися всіх зазначених вище
характеристик висловлювання і розташуватися в порядку
наростання їхньої складності.

40. Читання мовчки
При читанні мовчки учні читають текст самостійно.
Окрім розуміння прочитаного, при читанні мовчки оцінюється і
швидкість читання.
Швидкість читання мовчки по класах оцінюється із
урахуванням норм, визначених у чинних програмах.
Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої
діяльності вираховується так: 7-12 балів може одержати лише
той учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний
показник у нормативах для відповідного класу.
Той, хто не виконує зазначених норм, одержує на 2 бали менше.
Наприклад, за вибір 10 правильних відповідей учень 7-го класу
повинен одержати 10 балів; але якщо він читає зі швидкістю,
меншою 120 слів за 1 хвилину, то йому виставляється не 10, а 8
балів.

41. При переказі чи творі перевіряється здатність учнів:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається;
б) демонстрування вміння:
- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи
необхідний для реалізації задуму матеріал;
- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;
- розкривати тему висловлювання;
- виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи
матеріал на головний і другорядний;
- викладати матеріал логічно, послідовно;
- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання,
дотримуючись норм літературної мови;
- дотримуватись єдності стилю;
в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти
можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;
г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:
- трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її стисло, вибірково,
своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму
висловлювання;
- створювати оригінальний текст певного стилю;
- аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові
докази.

42. Переказ, твір
В А Р І А Н Т І: усі учні виконують роботу самостійно.
В А Р І А Н Т ІІ: учні складають висловлювання на основі
диференційованого підходу
(для першого рівня пропонуються докладні допоміжні
матеріли;
для другого – допоміжні матеріали загального
характеру,
для одержання балів третього і четвертого рівнів
необхідно написати переказ чи твір самостійно).

43. Письмовий переказ, твір
Перевірка здійснюється фронтально:
учням пропонується переказати прочитаний учителем
(за традиційною методикою або самостійно прочитаний)
текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати
твір.
Матеріалом для переказу можуть бути: текст, що читається
вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно
прочитаний матеріал із газети, журналу, епізод кінофільму чи
телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні
звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням,
учням пропонується також завдання, що передбачає написання
творчої роботи, пов’язаної зі змістом переказу.
Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має
бути в 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного
переказу.

44. Матеріалом для твору можуть бути:
тема, сформульована на основі попередньо
обговореної проблеми, життєвої ситуації,
прочитаного та проаналізованого художнього
твору;
а також пропоновані для окремих учнів
допоміжні матеріали (якщо обирається варіант
диференційованого підходу до оцінювання).

45. Оцінювання говоріння
ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ
Оцінюється здатність учнів:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що
обговорюється;
б) уміти складати діалог відповідно до запропонованої
ситуації й мети спілкування; самостійно досягати
комунікативної мети; використовувати репліки для
стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого
етикету; дотримуватися теми, спілкування та норм літературної
мови; демонструвати певний рівень вправності в процесі діалогу
(стислість, логічність, виразність, доречність, точність,
емоційність тощо);
в) висловлювати власну думку щодо теми, яка обговорюється;
г) аргументувати висловлені тези, коректно спростовувати
помилкові висловлювання співрозмовника.

46. Рівень Бали Орієнтовні вимоги навчальних досягнень учнів
І
П
О
Ч
А
Т
К
О
В
И
Й
1 Учень підтримує діалог на елементарному рівні.
Здебільшого відповідає на запитання лише
однозначними реченнями (“так” чи “ні”) або
уривчастими реченнями ствердного чи заперечного
характеру
2 Учень відповідає на елементарні запитання
короткими репліками, що лише частково реалізують
комунікативну мету.
3 Учень бере участь у діалозі за найпростішою за
змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише
відповідати на запитання співрозмовника, а й
формулювати деякі запитання; комунікативна мета
досягається ним лише частково

47. II.
С
Е
Р
Е
Д
Н
І
Й
4 Учень бере участь у діалозі з нескладної за змістом
теми, певною мірою досягає мети спілкування, репліки
лише частково враховують ситуацію спілкування
5 Учень бере участь у діалозі за нескладною за змістом
мовленнєвою ситуацією, дотримується елементарних
правил поведінки в розмові, загалом досягає
комунікативної мети, проте може відхилятися від теми,
його мовлення характеризується стереотипністю
6 Учень досягає комунікативної мети в діалозі з
нескладної теми, його репліки в основному змістовні,
відповідають основним правилам поведінки в розмові,
нормам етикету, участь у діалозі здійснюється
переважно за допомогою вчителя або співрозмовника,
спирається на запропонований зразок

48. III.
Д
О
С
Т
А
Т
Н
І
Й
7 Діалогічне мовлення за своїм змістом спрямовується на
розв’язання певної проблеми, загалом є змістовним,
невимушеним; відстежуються елементи особистісної позиції
щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому
дотримуються, судження загалом самостійні й аргументовані,
відхилення від теми, помилки в мовному оформленні реплік
майже не трапляються
8 Учень загалом вправно бере участь у діалозі за ситуацією, що
містить певну проблему, досягаючи комунікативної мети,
висловлює судження й аргументує їх з допомогою
загальновідомих фактів, у діалозі з’являються елементи оцінних
характеристик та узагальнень
9 Учень самостійно складає діалог з проблемної теми,
демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури
мовлення (чітко висловлює думки, уміє сформулювати цікаве
запитання, дати влучну, змістовну відповідь, виявляє
толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою
співрозмовника), особиста позиція виражається порівняно
нечітко, аргументація відзначається оригінальністю,
самостійністю

49. IV.
В
И
С
О
К
И
Й
10 Учень складає діалог за проблемною ситуацією, демонструючи
належний рівень мовленнєвої культури, вміння чітко формулювати
думки, обґрунтовуючи власну позицію, виявляє готовність уважно й
доброзичливо вислухати співрозмовника, даючи йому можливість
висловитися; дотримується правил мовленнєвого етикету; структура
діалогу, мовне оформлення його реплік у цілому відповідають нормам
11 Учень складає діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми
та визначивши проблему для обговорення, переконливо й оригінально
аргументує свою позицію, зіставляє різні погляди на той самий предмет,
розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної
проблеми, виявляє повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне
оформлення його реплік відповідають нормам
12 Учень складає глибокий за змістом і досконалий за формою діалог,
самостійно обравши аспект запропонованої теми та визначивши
проблему для обговорення, демонструючи вміння уважно й
доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально
сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні, переконливі
аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й із власного життєвого
досвіду, зіставити різні погляди на той самий предмет, змінити свою
думку в разі незаперечних аргументів іншого; дотримується правил
поведінки й мовленнєвого етикету в розмові

50. Монологічне мовлення
Говоріння (усні переказ і твір);
письмо (письмові переказ і твір)
Оцінюється здатність учня:
1) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що
розкривається;
2) уміти будувати висловлювання певного обсягу, добираючи й
впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал;
3) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання,
розуміти та враховувати можливість різних тлумачень тієї
самої проблеми;
4) виявляти певний рівень творчої діяльності,
5) уміти викладати матеріал виразно, доречно, економно,
виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

51. Читання вголос
Оцінюється здатність учня:
а) розуміти прочитане;
б) читати з достатньою швидкістю, плавно, з гарною
дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних
норм;
в) виражати з допомогою темпу, тембру, гучності
читання особливості змісту, стилю тексту, авторський
задум;
г) пристосовувати читання до особливостей слухачів
(ступеня підготовки, зацікавленості певною темою
тощо)

52. Рівні Критерії оцінювання
П
1
Учень монотонно читає напам'ять лише окремі фрази
художнього тексту
2
Учень невиразно читає напам'ять невеличкий
фрагмент рекомендованого для вивчення твору
3
Учень читає напам'ять недостатній за обсягом уривок
твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих
помилок
С
1
При читанні напам'ять твору учень допускає значну
кількість помилок різного характеру
2
Учень читає вивчений напам'ять твір зі значними
змістовими неточностями, порушенням правил
техніки мовлення
3
Учень читає напам'ять художній твір з окремими
орфоепічними та змістовими огріхами
Критерії оцінювання виразного читання напам'ять
художніх творів (О. О. Ісаєва)

53. Д
1
При читанні напам'ять твору учень правильно, чітко
передає зміст твору, але виконує його невиразно,
монотонно
2
Вивчений напам'ять твір учень читає з окремими
декламаційними огріхами
3
Учень виразно читає напам'ять вивчений твір, але час
від часу допускає змістові неточності
В
1
Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує
твір напам'ять
2
Вивчений напам'ять твір учень декламує, виявляючи
індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до
прочитаного
3
Читання напам'ять твору учнем відзначається високим
рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень
виявляє особисте ставлення до прочитаного, може
сформулювати і висловити своє "надзавдання" (мету)
читання твору

54. Оцінювання мовних знань і вмінь.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється
фронтально в письмовій формі із застосуванням
тестових завдань.
Учням пропонується:
• розпізнавати вивчені мовні явища;
• групувати і класифікувати їх;
• сполучувати слова, доповнювати, трансформувати
речення, добираючи належну форму слова, потрібну
лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами
речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою
речень тощо;
• виявляти розуміння значення мовних одиниць та
особливостей їх використання в мовленні.

55. В А Р І А Н Т І. Учням пропонується 12 тестових
завдань з вибірковими відповідями. За кожне
правильно виконане завдання учень одержує по одному
балу.
В А Р І А Н Т 2. Учням пропонується 6 завдань,
складність яких збільшується від класу до класу. Два з
них мають стосуватися розпізнавання мовних одиниць,
а чотири – їх побудови, реконструювання, редагування,
використання. До кожного завдання учням
пропонується дібрати власні приклади. За кожне
правильно виконане завдання учень одержує по одному
балу. У разі правильного добору прикладів учневі
додається бал за кожне завдання.

56. Оцінювання правописних
(орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів.
Перевірці підлягають уміння:
1) правильно писати слова на вивчені
орфографічні правила й словникові слова,
визначені для запам'ятовування;
2)ставити розділові знаки відповідно до
опрацьованих правил пунктуації;
3)належним чином оформлювати роботу.

57. Основною формою перевірки орфографічної і
пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий
диктант.
Для таких диктантів використовуються тексти, в яких
кожне з опрацьованих протягом семестру правил
орфографії та/чи пунктуації представлені 3 – 5
прикладами.
Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких
критеріїв:
•орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються
однаково;
•виправляються, але не враховуються такі
орфографічні й пунктуаційні помилки:

58. 1. на правила, що не включені до шкільної програми;
2. на ще не вивчені правила;
3. у словах із написанням, що не перевіряються, над
якими не проводилась спеціальна робота;
4. у передачі так званої авторської пунктуації;
5. помилка у тому самому слові, яке повторюється у
диктанті кілька разів, вважається однією помилкою;
помилки на те саме правило, але в різних словах
вважаються різними помилками;
6. розрізняють грубі й негрубі помилки;
7. більше трьох виправлень (неправильне написання
на правильне) прирівнюється до однієї помилки.
Нормативи оцінювання диктанту по класах подаються
у чинних програмах.

59. Оцінювання навчальних досягнень учнів з
літератури
•Оцінювання знань, умінь та навичок учнів
проводяться тематично.
•Зміст контролю визначається згідно з функціональним
підходом до шкільного курсу літератури.
•Перевірка здійснюється фронтально в усній чи
письмовій формі.
•Можуть бути запропоновані такі види контролю, як
тести, розгорнуті відповіді на запитання, які можуть
виконуватися після вивчення всієї теми або окремого
твору, великого за обсягом, і дають можливість
визначити різні рівні досягнень учнів з предмета.

60. Одним із об’єктів контролю є твори з літератури.
Твори оцінюються однією оцінкою на основі
підрахунку допущених недоліків за зміст та помилок за
мовне оформлення, враховуючи їх співвідношення,
згідно з критеріями оцінювання письмових
висловлювань.
Ефективним видом контролю знань та вмінь учнів є
також літературні диктанти. Цей вид роботи зазвичай
проводиться на початку уроку (під час перевірки
домашнього завдання, актуалізації опорних знань) чи
наприкінці (підсумок, узагальнення).
Літературні диктанти подібні до тестових завдань