1. Матричне оцінюванням
результатів діяльності вчителя
за методикою російського
педагога Євгенії Коротаєвої
За матеріалами Інформаційного центру
МЦФЭР Ресурсы образования (Росія)

2. Урок - це дзеркало загальної і
педагогічної культури вчителя,
мірило його інтелектуального
багатства, показник його
кругозору, ерудиції
(В.Сухомлинський)
Головне в уроці - його результативність,
яка визначається ступенем близькості
досягнутого результату до запланованого.

3. Матричне оцінюванням результатів
діяльності вчителя за методикою
російського педагога Євгенії Коротаєвої
Від рівня професіоналізму вчителя залежить
якість навчально-виховного процесу і освіти
загалом.
Всебічна
освіченість,
ерудиція,
поінформованість,
прогресивність,
здатність
проводити цікаві уроки, формувати в учнів
універсальні навчальні дії (УНД) — ознаки, за
якими визначають професійний рівень учителя.

4. 
Основні рівні володіння професійними
знаннями і вміннями:
Ситуативний — учитель використовує в педагогічній
діяльності цікаві прийоми, методи, але свій потенціал
використовує нераціонально; навчальна атмосфера нестабільна,
переважають пояснювально-репродуктивні методи викладання
навчального матеріалу;

Активний

Творчий
— учитель здатний змінювати відомі способи
розв’язання завдань на основі їх аналізу; на уроках застосовує
завдання розвивального характеру, що ініціюють пізнавальну
актив-ність учнів; частково-пошукові методи використовує
відповідно до завдань і змісту уроку;
— учитель має високим рівень проектувальних,
конструктивних, прогностичних, аналітичних умінь, пов'язаних з
конструюванням загального способу розв'язання завдання.

5. Параметри
Рівні володіння вчителем професійними знаннями і вміннями
спостереження
Ситуативний
Організація
початку уроку,
визначення
навчальних
завдань уроку
Активний
Творчий
Учитель розпочинає
урок без попереднього
налаштування уваги
учнів, використовує
загальноприйняті
методичні
рекомендації, адаптує
їх до власної
діяльності.
Цілі та завдання
навчання не завжди
чітко сформульовані,
недостатньо
конкретизовані і
зрозумілі учням.
Організаційний етап
протягом певного
часу і має лише
дидактичний
характер
Учитель створює
психологічну
ситуацію швидкого
налаштування,
зосередження на
навчальному
занятті. Відсутність
багатослівності.
Учитель інтерпретує
систему цілей і
завдань уроку
відповідно до
методичних
рекомендацій,
визначає результат
уроку та його
окремих етапів.
Цілі та завдання
конкретні, чітко
сформульовані
Учитель налаштовує
учнів на сприйняття
знань, визначає
робочий ритм у класі.
Цілі і завдання
конкретні, доступні,
реальні та зрозумілі
учням.
Визначені завдання за
змістом і організацією
діяльності.
Учні здатні самі
формулювати
навчальні завдання
уроку (пізнавальні
цілі)

6. Оптимальний
добір
начального
матеріалу
Учитель добирає
навчальний матеріал
відповідно до
методичних
рекомендацій і (або)
підручника.
Зміст навчального
матеріалу за рівнем
складності не завжди
відповідає рівню
навчальних
можливостей класу.
Обсяг матеріалу
уроку недостатній
(або надмірний) для
реалізації завдань
уроку
Учитель добирає
навчальний
матеріал,
ураховуючи рівень
засвоєння знань
учнями та
відповідність
матеріалу основній
меті уроку, а також
ураховуючи досвід
учнів і міжпредметні
зв'язки. Обсяг
матеріалу
оптимальний для
реалізації цілей
уроку
Учитель пов'язує
матеріал з потребами
та інтересами учнів,
визначає ключові ідеї з
теми і нові поняття,
ураховуючи рівень
знань учнів. Учитель
добирає матеріал,
зважаючи на сучасні
наукові знання, що
формують
міжпредметну
взаємодію,
комбінування
інформації
(порівняння,
доповнення, з'ясування
взаємозв'язків)

7. Логіка
побудови
уроку,
обгрунтоване
співвідношен
ня його
частин
Не всі етапи уроку
взаємопов'язані та
логічні. Після
завершення певних
етапів уроку
вчитель не підбиває
підсумки; не завжди
формулює завдання.
Навчальний
матеріал розподіляє
нераціонально
відповідно до етапів
уроку, не формує
УНД, урок
організовує з огляду
на предметні ЗУН
Структура уроку
відповідає його типу.
Послідовність етапів
уроку дає змогу
успішно виконувати
навчальні завдання.
Учитель
використовує
елементи наукової
організації праці, які
сприяють
активізації
пізнавальної
діяльності учнів,
визначенню
головної та
другорядної
інформації
Структура уроку
відповідає його цілям і
типу.
Етапи уроку
взаємопов'язані й
логічно послідовні,
перехід від одного етапу
до наступного
здійснюється за
допомогою проблемної
ситуації або логічної
зв'язки, що забезпечує
визначення причиннонаслідкових зв'язків

8. Створення
пізнавальної
атмосфери
уроку,
формування
пізнавальних
УНД
Учитель пропонує у
готовому вигляді
необхідний мінімум
знань, уявлень,
закономірностей,
хоча фрагменти
уроку вирізняються
наявністю завдань
розвивального
характеру. Учні
сприймають
значення діяльності,
приймають
навчальні завдання;
виконують їх разом з
учителем і під його
контролем за
засвоєним
алгоритмом. Після
зміни умов завдання
учні не можуть
самостійно внести
корективи в дії.
Учитель використовує
різні види навчальної
роботи, що
забезпечують
стабільність
пізнавальної
атмосфери. Завдання
розвивального
характеру ініціюють
пізнавальну
активність учнів,
формують
адекватність
перенесення
навчальних дій на
самостійну побудову
нових навчальних дій
на основі
аналізування
засвоєних раніше
способів дій. Учитель
застосовує методи
інформаційного
пошуку.
Учитель проводить
урок на високому
емоційному рівні,
запропоновані
завдання мають
творчий характер з
використанням
методів і прийомів
технології розвитку
критичного
мислення:
моделювання
(складання таблиць,
кластерів, схем,
алгоритмів,
синквейнів),
постановка
проблемних запитань,
самостійне
формулювання
навчальних завдань,
перебудування
моделі, формування
узагальнених знань

9. Організація
навчальної
діяльності
учнів,
формування
комунікатив
них,
індивідуальн
их УНД
Учитель надає
перевагу
фронтальній
взаємодії.
Активність учнів
проявляється
епізодично (на
певних етапах
уроку).
Переважають форми
діяльності, що не
потребують
особливих
(інтелектуальних,
вольових) зусиль.
Елементи наукової
організації праці
використано
фрагментарно.
У діалог з учителем
вступають лише
«сильні» учні
Активність учнів
відповідає
навчальновиховному процесу.
Відпрацьована
система навчальних
дій між учителем і
учнем; відповідно до
завдань уроку
застосовують парну,
групову,
міжгрупову
взаємодію. Учні
охоче вступають у
діалог при
дотриманні норм
комунікації; уміють
знаходити
альтернативні
способи розв'язання
конфліктів
Діяльність має
розвивальний характер
(у комунікативній,
пізнавальній, творчій
сферах): самостійна
робота — при
вираженому зворотному
зв'язку, у групах — за
дотримання
принципів взаємодії.
Учні вичерпно і точно
висловлюють власні
думки відповідно до
завдань і умов
комунікації. Учитель і
учні разом створюють
умови для
самореалізації,
самовизначення
особистості, орієнтації в
соціальних ролях і
міжособистісних
стосунках

10. Розвиток
мотиваційної
сфери учнів.
Формування
ціннісного
підходу
до
змісту
матеріалу що
вивчають
Для формування
позитивної
мотивації до
навчання вчитель
застосовує
похвалу; інші
засоби відсутні або
він їх
використовує
фрагментарно.
Ціннісний підхід
до предметного
змісту не
простежується або
учитель
послуговується
ним як
повчанням.
Учитель не
формує в учнів
уміння організації
власної
навчальної
діяльності
Учитель
цілеспрямовано формує
ситуацію успіху, що
забезпечує збереження
самооцінки учнів,
розвиток мотивації до
вивчення предмета.
На етапі визначення
навчальних завдань
розкривається
значення і зміст роботи
на уроці; під час
підбиття підсумків
зіставляються завдання
і результати діяльності.
Учитель формує
вміння визначати
навчальні завдання,
планувати діяльність,
прогнозувати
результати
Учитель раціонально
застосовує методи
формування
мотиваційної сфери
учнів, зокрема систему
творчих завдань.
Учитель заохочує
ініціативу учнів,
створює умови для
емоційної відкритості,
довіри; пов'язує знання
з індивідуальними
цінностями учнів, що
забезпечують
індивідуальний
моральний вибір.
Навчає учнів,
зважаючи на контроль
і аналіз виконаної
діяльності, знаходить
шляхи коригування
способу дій і
формулювання нових
завдань

11. Реалізація
принципів
особистісно
орієнтованого
підходу
в організації
навчання
Учитель під час
планування
навчального
матеріалу не
враховує різні
рівні навчальних
можливостей
учнів.
Диференційовани
й підхід він
застосовує
фрагментарно (як
адресні запитання)
Учитель застосовує
диференційований
підхід (різні за рівнем
складності навчальні
завдання, контрольні
роботи, тести),
налагоджує
зворотний зв'язок
Учитель формує систему
диференційованих
завдань для
індивідуального
навчання; використовує
індивідуалізацію за
змістом навчального
матеріалу (але не нижче
вимог Державного
стандарту базової і повної
загальної середньої
освіти), обсягом, часом,
індивідуальними
особливостями учнів, а
також фізичною
працездатністю. Наявні
моменти рефлексивного
аналізування, у поясненні
нового матеріалу учитель
ураховує можливі
помилки учнів

12. Роль учителя
на уроці;
стиль
спілкування,
взаємодії та
співпраці
Учитель виконує
роль транслятора;
переважає
ліберальний або
авторитарний стиль
спілкування.
Не на всіх етапах
уроку вчитель
здатний коригувати
свої дії на основі
оперативного
оцінювання їх
результативності.
Учитель забуває про
роль партнера в
навчальній
діяльності, його
мовна активність
пригнічує ініціативу
учнів
Учитель є
партнером,
організатором
спілкування у
процесі навчальної
діяльності. Він
постійно відстежує
етапи засвоєння
учнями навчального
матеріалу. Стиль
взаємодії вчителя з
учнями —
демократичний.
Мовлення учителя є
однією з передумов
продуктивного уроку
Учитель обрав
оптимальний стиль
керівництв,
позбавлений
лібералізму й
авторитарності;
оперативно реагує на
зміни навчальної,
психологічної
ситуацій. Його
емоційноінтелектуальне
мовлення надихає
учнів на творчість

13. Контроль і
коригування
знань
У
вчителя
не
сформовано чітких
критеріїв
оцінки
навчальної
діяльності учнів. Він
концентрує
контрольні функції
на окремих етапах
уроку, не коментує
відповіді учнів.
Коригування
навчальновиховного процесу
здійснює
завдяки
експлуатації часу, а
не пошуку нових
варіантів
розв'язання
проблеми
На всіх етапах уроку
вчитель здійснює
контроль і
коригування
діяльності учнів. Він
коротко характеризує
відповіді учнів,
обгрунтовує оцінки.
Навчально-виховний
процес коригує
залежно від ситуації
Учитель системно
контролює і коригує
діяльність учнів.
Учні оволодівають
навичками само- і
взаємоконтролю

14. Збіг
поставлених
завдань і їх
змістовної
реалізації.
Результативні
сть, підбиття
підсумків
уроку
Матеріал засвоєно
фрагментарно і (або)
лише окремою
групою учнів.
Виховний потенціал
реалізований не
повністю. Не всі
завдання, визначені
на початку уроку,
реалізовані у процесі
засвоєння змісту
навчального
матеріалу. Учитель
не завжди може
проаналізувати
основні позитивні і
негативні чинники,
що вплинули на
досягнення мети
уроку
Основний матеріал
учні засвоюють у
достатньому обсязі.
Учні засвоїли
адекватне
перенесення
навчальних дій на
способи розв'язання
нових завдань.
Закріплений
позитивний
виховний ефект.
Формулювання мети
уроку збігається з
його змістовною
реалізацією
Учні засвоїли матеріал
уроку; на основі
побудови проблемних
ситуацій визначено
перспективу
подальшого вивчення
навчального матеріалу.
Високий виховний
ефект уроку.
Мета уроку збігається з
його кінцевим
результатом. Форми
організації діяльності
вчителя відповідають
поставленій меті уроку.
Учитель і учні мають
розкрити
невідповідності змісту
навчального матеріалу
і завдань окремих
етапів уроку, якщо такі
є