1. 1
Тема: «Я крокую до майстерності»
Мета: сформувати в починаючого спеціаліста впевненість у правильному виборі
професії, вчити діяти та спілкуватися, стимулювати бажання підвищувати свій
професійний рівень, активізувати творчий потенціал кожного педагога-
початківця.
Завдання: допомогти починаючому педагогу знайти вихід із будь – якої ситуації,
яка може скластися, створити і підкріпити імідж успішного спеціаліста;
розвивати вміння короткої самопрезентації; сприяти формуванню позитивної
самооцінки й усвідомленню унікальності особистості кожної людини.
Девіз: Розуміти один одного, поважати, прощати, любити.
Перебіг заняття
Незалежно від того, де перебуває педагог, атмосфера навколо нього – це відбиток
його індивідуальності. Починаючий спеціаліст - учорашній студент, який
переступив поріг училища. І тепер ким воно для вас стане – лагідною мамою, чи
сердитою мачухою, залежить на 99% від вас самих.
Активізація уваги учасників
Щоб любові вогонь не згас,
Щоб віддать дітям серце і душу,
Я щоранку заходжу у клас:
Я – учитель, я вчити мушу!
Всі ми педагоги і прийшли за покликанням серця, щоб віддати свою любов дітям.
Вправа «Знайомство»
Перш ніж розпочати нашу роботу, нам потрібно познайомитись. Всім
пропоную на спеціальному аркуші паперу намалювати уявний герб, в якому буде
розкрита особистість кожного. Після завершення завдання кожен учасник
представляється і по черзі розповідає про свій герб і пояснює чому намалював його
саме таким. Наприклад, якщо людина любить музику, то вона може зобразити себе
у вигляді ноти чи якогось улюбленого інструмента.
- От ми з вами і познайомилися та більше дізналися один про одного.
Мозковий штурм «Правила роботи в групі»
- Для чого в нашому житті необхідні різноманітні правила?
Правила вкрай необхідні для створення такої обстановки, щоб кожен учасник:
міг відверто висловлюватись і виражати свої почуття й погляди;
не боявся стати об’єктом глузувань та критики;
2. 2
був упевнений у тому, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за
межі групи;
одержував інформацію сам і не заважав отримувати її іншим учасникам.
- Щоб запропонували ви?
- бути позитивними;
- говорити по черзі;
- бути активними;
- слухати й чути кожного;
- толерантно ставитись один до одного;
- бути пунктуальними;
- діяти за принципом «тут і зараз».
- Чи згодні ви та чи приймаєте ці правила?
Повідомлення теми, мети, завдань заняття.
Для нашої роботи потрібно визначити мету нашого заняття, тобто чітко
окреслити очікуваний результат.
Одну людину попросили піднятою вгору рукою дотягтися до мітки на стіні, вище
якої вона не в змозі дістати. Зробили позначку й поставили нове завдання: їй
запропонували дістати паличку, розміщену дещо вище від поставленої мітки. Через
деякий час людина зробила і це. Потім мету було ще змінено: цього разу було
поставлено завдання повісити паличкою капелюха ще вище, але й з цим завданням
людина впоралася.
Ця проста фізична вправа наочно демонструє ефект поставленої мети. Отже,
мета нашого заняття: сформувати впевненість у правильному виборі професії,
вчитися діяти та спілкуватися в колективі, підвищувати свій професійний рівень,
знаходити вихід із будь-якої ситуації.
ВПРАВА «НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА»
(при розгляді основних розділів або пунктів НПБ починаючі спеціалісти поділяються на малі
групи й опрацьовують один розділ, потім розповідають засвоєне усім учасникам заняття)
Крім законів «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту» і т.д.
Основне:
«Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних
навчальних закладах» затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 №419;
2.2. Основними навчально-методичними документами з планування
навчально-виробничого процесу в ПТНЗ є:
1. робочі навчальні плани за професіями
для певного ступеня
професійно-технічної освіти;
2. робочі навчальні програми з
навчальних предметів та професійно-
практичної підготовки, що
передбачені робочими
3. навчальними планами;
4. поурочно-тематичні плани з навчальних
предметів;
5. перелік навчально-виробничих робіт з
професії на семестр чи курс навчання;
6. плани виробничого навчання навчальних
груп на місяць;
7. плани навчально-виробничої діяльності
на півріччя;
8. плани занять (уроків);
9. розклад занять.
4.1. ПТНЗ, органи управління освітою, засновники ПТНЗ
організовують та здійснюють поточний, тематичний, проміжний і
3. 3
вихідний контроль навчальних досягнень учнів, слухачів, рівень
їхньої кваліфікаційної атестації.
Поточний контроль передбачає поурочне опитування учнів,
слухачів, проведення контрольних і перевірних робіт, тематичне
тестування та інші форми контролю, що не суперечать етичним та
медико-педагогічним нормам.
Тематичний контроль - застосовується для оцінювання
навчальних досягнень учнів, слухачів по завершенню вивчення теми
робочої навчальної програми.
Педагогічні працівники, органи управління освітою, засновники
ПТНЗ самостійно обирають форму поточного, тематичного контролю
рівня навчальних досягнень учнів, слухачів.
Проміжний контроль передбачає семестрові заліки, семестрову
атестацію (іспити), річні підсумкові заліки, річну атестацію
(річні підсумкові іспити), проміжну кваліфікаційну атестацію
(кваліфікаційний іспит), індивідуальні завдання учням, слухачам.
Вихідний контроль передбачає державну кваліфікаційну
атестацію, яка включає: кваліфікаційну пробну роботу, яка
відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики
випускника ПТНЗ (далі - освітньо-кваліфікаційна характеристика)
відповідного кваліфікаційного рівня; державний кваліфікаційний
іспит або захист дипломної роботи, проекту чи творчої роботи, що
їх замінює.
Форми і періодичність проміжного та вихідного контролю
визначаються робочими навчальними планами.
Додержання зазначених у робочому навчальному плані конкретних
форм проміжного і вихідного контролю та їх періодичність є
обов'язковими.
4.4. Завдання для планових контрольних, перевірних робіт, що
організовують керівники ПТНЗ, розробляються педагогічними
працівниками, розглядаються і схвалюються методичними комісіями та
затверджуються заступниками керівників ПТНЗ відповідного напряму
роботи.
5.3. Облік навчальних досягнень учнів, слухачів з
теоретичного навчання здійснюється педагогічними працівниками за
результатами поточного, тематичного, семестрового, річного,
підсумкового оцінювання. Поточне оцінювання відображає навчальні
досягнення учнів, слухачів, які визначені на підставі усних та
письмових відповідей, рівня виконання домашніх,
лабораторно-практичних завдань та контрольних робіт.
5.4. Навчальні досягнення учнів, слухачів за семестр
визначаються поточними та тематичними оцінками. Семестрова оцінка
виставляється за умови проходження учнями, слухачами передбачених
тематичних атестацій. Річні оцінки виставляються на підставі
семестрових навчальних оцінок учнів, слухачів та заліку для
предметів, що не виносяться на атестацію.
Підсумкова оцінка з навчального предмета виставляється на
підставі річних оцінок та атестації. З предметів, що не виносяться
на атестацію, підсумковими є річні оцінки.
5.5. Оцінки навчальних досягнень з професійно-практичної
підготовки за семестр і рік виставляються на підставі поточних і
тематичних оцінок знань, умінь і навичок учнів, слухачів та
перевірних робіт.
Поточні оцінки під час уроку виробничого навчання виставляє
майстер виробничого навчання за підсумками виконаного учнями,
4. 4
слухачами кожного навчально-виробничого завдання, а також шляхом
спостереження за правильністю виконання прийомів, організацією і
культурою праці, за використанням обладнання, інструментів,
пристосувань та виконанням вимог охорони праці.
5.6. Поведінка учнів оцінюється як зразкова, задовільна,
незадовільна. Поведінку кожного учня оцінює майстер виробничого
навчання спільно з класним керівником на підставі виконання учнем
правил внутрішнього розпорядку та обов'язків, зазначених у статуті
ПТНЗ.
Остаточне рішення про незадовільну поведінку кожного учня
персонально ухвалюється педагогічною радою ПТНЗ.
6. Організація проведення семестрових,
річних атестацій і заліків з навчальних предметів
(професійно-теоретичної, загальнотехнічної підготовки
тощо), що входять у додаток до диплома (свідоцтва),
фізичної підготовки та перевірних робіт
6.1. Семестрові, річні атестації і заліки (далі - атестації)
з навчальних предметів, що входять у додаток до диплома
(свідоцтва) є формою проміжного контролю знань учнів, слухачів.
Вони проводяться в терміни, що передбачені робочими навчальними
планами.
6.2. До атестації з навчальних предметів, що входять у
додаток до диплома (свідоцтва) допускаються учні, слухачі, які
мають річні оцінки не нижче 4 балів з професійно-практичної
підготовки і з усіх навчальних предметів (професійно-теоретичної,
загальнотехнічної підготовки тощо), що входять у додаток до
диплома (свідоцтва) та зразкову або задовільну поведінку.
6.3. Як виняток, за рішенням педагогічної ради та
відповідного наказу керівника ПТНЗ до атестації з навчальних
предметів, що входять у додаток до диплома (свідоцтва), можуть
бути допущені учні, слухачі, які мають не більше двох річних
оцінок нижче 4 балів з навчальних предметів, що входять у додаток
до диплома (свідоцтва), а також учні невипускних груп, які мають
оцінку з поведінки "незадовільно".
6.3.1. Учні, слухачі, які допущені до атестації, як виняток,
і мають річні оцінки нижче 4 балів з предметів, що виносяться на
атестацію, підлягають атестації з цих предметів у терміни,
встановлені для повторної атестації.
6.3.2. Учні, слухачі, які допущені до атестації, як виняток,
і мають річні оцінки нижче 4 балів з предметів, що не виносяться
на атестацію, отримують з цих предметів індивідуальні завдання і
складають заліки в терміни, встановлені для повторних заліків.
6.4. Атестації з навчальних предметів, що входять у додаток
до диплома (свідоцтва), передбачаються робочим навчальним планом і
проводяться атестаційними комісіями, до складу яких входять, як
правило, заступники керівника ПТНЗ, викладачі відповідних
предметів ПТНЗ або викладачі запрошені з інших навчальних закладів
чи установ.
Асистентами можуть бути викладачі з навчальних предметів
одного напрямку або майстри виробничого навчання інших навчальних
груп.
5. 5
6.5. Атестація з навчальних предметів і консультації
здійснюються відповідно до розкладу, затвердженого керівником
ПТНЗ, що доводиться до відома учнів, слухачів (розміщується на
відповідному стенді) не пізніше, ніж за два тижні до початку
атестації. У розкладі передбачаються перерви між атестаціями з
урахуванням обсягу і складності предметів, але не менше 2 днів.
6.6. Викладач повинен підготувати навчальний кабінет і
підібрати потрібні для атестації навчально-наочні посібники,
обладнання, зразки виробів, схеми, моделі, довідники, словники,
навчальні і технологічні карти та інші матеріали, що не містять
розгорнутого тексту, формул, відповідей на атестаційні питання.
6.7. Атестація з навчальних предметів здійснюється за
атестаційними білетами та можливими додатками до них, що
складаються викладачами відповідних навчальних предметів,
розглядаються і схвалюються рішенням методичної комісії і
затверджуються керівником ПТНЗ не пізніше ніж за два тижні до
початку атестації. Для паралельних навчальних груп складаються
різні варіанти додатків до атестаційних білетів.
6.8. Під час проведення атестації навчальна група поділяється
на дві підгрупи, що атестуються в один день. Кожній підгрупі
пропонується повний комплект атестаційних білетів і можливих
додатків до них. Атестаційні білети, за якими були опитані учні,
слухачі, не можуть бути використані повторно в одній і тій самій
підгрупі.
6.9. Під час підготовки до відповіді на атестаційний білет в
аудиторії одночасно можуть перебувати 4 - 5 учнів або слухачів.
Якщо учень, слухач не в змозі дати відповідь на питання, зазначені
в атестаційному білеті, йому дозволяється взяти інший білет, але
при цьому знижується оцінка на три бали.
6.10. Під час атестації учням, слухачам дозволяється
користуватися довідниками та іншими матеріалами, що не містять у
собі розгорнутого тексту.
6.11. Під час атестації члени атестаційної комісії
вислуховують відповіді учнів, слухачів на питання, зазначені в
атестаційному білеті, не перериваючи і не допомагаючи навідними
запитаннями. Додаткові запитання, у разі потреби точного і
об'єктивного уявлення про знання, учням, слухачам можуть бути
задані лише в межах робочої навчальної програми. Атестаційній
комісії не обов'язково вислуховувати відповідь до кінця, якщо хід
відповіді дає змогу зробити висновок про рівень навчальних
досягнень учня, слухача.
6.12. У разі грубого порушення учнем, слухачем установленого
порядку проведення атестації та норм поведінки, він позбавляється
атестаційною комісією права атестуватися в цей день.
Питання щодо подальшого проходження атестації учнем, слухачем
вирішується керівником ПТНЗ.
6.13. Кожному учню, слухачу, який пройшов атестацію,
атестаційна комісія виставляє атестаційні та підсумкові оцінки з
навчального предмета. У разі незгоди між членами атестаційної
6. 6
комісії при визначенні атестаційної і підсумкової оцінки рівня
знань, умінь та навичок учня, слухача рішення приймається
більшістю голосів, з обов'язковим записом у відповідному протоколі
особистого рішення члена комісії, який не згодний з рішенням
більшості.
При незгоді голови атестаційної комісії з рішенням більшості
її членів або незгоді викладача з асистентом (у разі коли вони у
двох проводять атестацію), рішення про атестаційну і підсумкову
оцінки з навчального предмета приймається керівником ПТНЗ з
обов'язковим записом у відповідному протоколі.
6.14. Результати атестації заносяться (прописом) до протоколу
встановленого зразка (додаток 1) та (цифрами) до журналу обліку
теоретичного навчання і в зведену відомість.
Після закінчення атестації в навчальній групі атестаційна
комісія доводить до відома учнів, слухачів результати атестації з
навчальних предметів.
6.15. Учні, слухачі, які захворіли в період атестації з
навчальних предметів, за рішенням керівника ПТНЗ складають
пропущену атестацію в терміни визначені для повторної атестації.
Положення про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі, затверджене
наказом МОН України від 12.12.2000 № 582 «Про удосконалення методичної роботи в системі
професійно-технічної освіти».
Положення
про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі
1. Загальні положення
1.1. Методична робота в професійно-технічному навчальному закладі здійснюється згідно з
Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про
загальну середню освіту", даним Положенням, Статутом навчального закладу, іншими
нормативно-правовими актами в галузі освіти.
1.2. Методична робота – це заснована на досягненнях науки та передового досвіду система
аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної,
інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних
працівників та підвищення ефективності навчально-виховного процесу.
1.3. Основні принципи методичної роботи:
- демократизація та гуманізація навчального процесу;
- цільовий підхід до організації методичної роботи відповідно до програмних цілей
професійно-технічного закладу та напрямків його діяльності;
- організація роботи з педагогічними кадрами на основі урахування їх потреб та реального
рівня професійної компетентності;
- системність та систематичність;
- науковість;
- оперативність та мобільність;
- прогностичність та випереджувальний характер;
- оптимальне поєднання індивідуальних і колективних форм;
- пріоритет знань та моральних цінностей.
1.4. Основними завданнями методичної роботи є:
- організаційно-методичне забезпечення програм розвитку професійно-технічного
навчального закладу;
- удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання учнівської молоді, забезпечення
єдності, органічного взаємозв'язку загальноосвітньої та професійної підготовки учнів і слухачів
7. 7
на основі принципів гнучкості, наступності, прогностичності, ступеневого характеру
професійно-технічної освіти;
- розвиток педагогічної та професійної майстерності педагогічних працівників, їх загальної
культури, створення мотивації і умов для професійного вдосконалення;
- інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем освіти, педагогіки, психології,
інформування про досягнення науки і техніки, передового педагогічного та виробничого
досвідів;
- організаційно-методична допомога у розвитку педагогічної творчості, експериментально-
дослідницькій роботі, впровадженні результатів наукових досліджень, передового досвіду,
педагогічних технологій тощо;
- створення комплексно-методичного забезпечення предметів і професій, розробка та видання
навчальних, методичних посібників, рекомендацій, наочних засобів навчання;
- забезпечення інтеграції навчального процесу, науки і практики;
- підготовка до атестації педагогічних працівників.
2. Організаційна структура методичної роботи
2.1. Структура методичної роботи складається із взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів,
які відповідають цілям і завданням, що стоять перед професійно-технічним навчальним
закладом та втілюються у різних формах, методах і засобах.
2.2. У професійно-технічному навчальному закладі здійснюється колективна та індивідуальна
методична робота.
Основою у виборі форм методичної роботи є різні методи діагностичного вивчення рівня
професійної компетентності педагогічних працівників.
2.3. Колективні форми методичної роботи використовуються з метою вироблення єдиного
підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань організації навчально-
виховного процесу, аналізу результатів колективної діяльності, вивчення і поширення кращого
педагогічного досвіду, науково-технічної та педагогічної інформації.
Колективними формами методичної роботи є: педагогічна рада, методичні комісії, інструктивно-
методичні наради, теоретичні та практичні семінари, школи професійної майстерності,
передового досвіду, науково-практичні конференції, педагогічні читання тощо.
2.3.1. Педагогічна рада
Педагогічна рада – виший колегіальний орган професійно-технічного навчального закладу, який
координує питання навчально-виховної, навчально-методичної і навчально-виробничої
діяльності.
Педагогічна рада визначає основні напрямки і завдання, конкретні форми роботи педагогічного
колективу та приймає рішення з основних принципових питань діяльності професійно-
технічного навчального закладу.
Головою педагогічної ради є директор професійно-технічного навчального закладу.
До складу педагогічної ради входять керівники професійно-технічного навчального закладу,
старший майстер, викладачі, майстри виробничого навчання, методист, психолог, вихователі,
інші працівники професійно-технічного навчального закладу, представники громадських
установ, роботодавці-замовники кадрів, батьки. Склад педагогічної ради затверджується
наказом директора професійно-технічного навчального закладу.
Робота педагогічної ради проводиться відповідно до плану, який складається, як правило, на
навчальний рік та затверджується на першому засіданні педагогічної ради.
Педагогічна рада скликається не рідше одного разу на два місяці. При необхідності проводяться
позачергові засідання. Педагогічні ради можуть проводитись за нетрадиційними формами:
захист інновацій, рада-диспут, рада-конференція тощо. З питань, які обговорюються, виносяться
рішення з визначенням термінів і виконавців, а також осіб, що здійснюють контроль за їх
виконанням.
Педагогічна рада має право виносити рішення при наявності не менше двох третин її членів.
Рішення педагогічної ради приймається більшістю голосів. При рівності голосів ухвальним є
8. 8
голос голови педагогічної ради. Рішення педагогічної ради вступає в дію тільки після його
затвердження головою ради.
Організацію роботи з виконання рішень та рекомендацій педагогічної ради здійснює голова
ради. З найбільш важливих рішень педагогічної ради видаються накази. Інформація про
результати виконання попередньо прийнятих рішень заслуховується на чергових засіданнях
ради. Діловодство педагогічної ради веде секретар, який обирається з членів ради терміном на
навчальний рік та працює на громадських засадах. Протоколи засідань підписуються головою та
секретарем. У протоколі фіксується його номер, дата засідання, кількість присутніх, порядок
денний, короткий зміст виступів, пропозицій, зауважень та прийняте рішення. До протоколу
додаються матеріали з питань, що обговорювались. Протоколи засідань педагогічної ради
зберігаються у справах професійно-технічного навчального закладу протягом десяти років.
2.3.2. Методичні комісії професійно-технічних навчальних закладів
Методичні комісії створюються при наявності трьох та більше викладачів, майстрів
виробничого навчання певного предмета (професії) або споріднених предметів (груп професій).
У випадку, коли в професійно-технічному навчальному закладі менше трьох викладачів або
майстрів виробничого навчання певного предмета (професії), створюються міжпредметні
(міжпрофесійні) циклові комісії. Методичні комісії створюються на навчальний рік і проводять
засідання, як правило, щомісяця.
Керівництво роботою методичних комісій здійснюють голови комісій, які обираються з
найбільш досвідчених викладачів, майстрів виробничого навчання.
Персональний склад методичних комісій, а також голови комісій затверджуються наказом
директора професійно-технічного навчального закладу на початок навчального року.
Керівники закладу є членами методичних комісій відповідно до профілю їх викладацької
діяльності або професії.
Визначення змісту, форм і методів роботи методичної комісії залежить від конкретних умов
роботи професійно-технічного навчального закладу та здійснюється з урахуванням
індивідуальних можливостей педагогічних працівників.
План роботи методичної комісії розробляється на навчальний рік за результатами попередньої
діяльності педагогічного колективу та на основі аналізу підсумків діагностичного вивчення
професійної компетентності педагогічних працівників.
У необхідних випадках до роботи методичних комісій залучаються працівники наукових
установ, вищих навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, спеціалісти підприємств-
замовників кадрів та інші особи.
Основним змістом роботи методичних комісій є:
- розробка, розгляд робочої навчально-програмної документації, її аналіз, внесення коректив (в
обсязі регіонального компонента) у навчальні програми;
- оновлення змісту навчання і виховання, забезпечення взаємозв'язку загальноосвітньої і
професійної підготовки учнів та слухачів, внесення відповідних коректив до робочих
навчальних планів і програм, поурочно тематичних планів;
- вивчення і використання в навчальному процесі нових педагогічних і виробничих технологій,
передового досвіду навчання та виховання, аналіз результатів цієї роботи;
- проведення роботи з комплексно-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу
засобами навчання, розробка методичних рекомендацій з ефективного використання
дидактичних матеріалів, створення необхідних засобів навчання тощо;
- аналіз стану і результатів навчально-виробничого та навчально-виховного процесів, якості
знань, умінь і навичок учнів, рівня їх вихованості і професійної культури;
- аналіз результатів перевірок професійно-технічного навчального складу, внутрішнього
контролю, розробка пропозицій та рекомендацій з поліпшення викладання окремих навчальних
дисциплін;
- організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам у підготовці
і проведенні уроків, позаурочних заходів, організація взаємовідвідування занять, відкритих
уроків та їх обговорення:
9. 9
- організація та проведення конкурсів, олімпіад з предметів та професій, семінарів-практикумів,
позанавчальних виховних заходів тощо. В роботі методичних комісій можуть застосовуватись
різні нетрадиційні форми: круглі столи, діалоги, методичні консиліуми, тренінги тощо.
На засіданні методичної комісії ведеться протокол, в якому записується його номер, дата
засідання, прізвища присутніх, порядок денний, стислий зміст виступів, пропозицій, зауважень.
До протоколу додаються матеріали з розглянутих питань.
2.3.3. Інструктивно-методичні наради проводяться керівниками професійно-технічних
навчальних закладів з метою інформування педагогічних працівників, оперативного вивчення та
обговорення нормативних актів, документів, окремих поточних питань, доведення конкретних
навчально-виробничих, навчально-виховних завдань, а також поточного інструктажу
педагогічних працівників.
2.3.4. Проблемні семінари, семінари-практикуми, лекторії, школи передового досвіду
організовуються з метою поглибленого навчання найбільш важливих питань навчально-
виховного процесу, пропаганди та впровадження конкретного передового досвіду і проводяться
диференційовано залежно від поставлених завдань, складу педагогічних працівників, рівня їх
професійної компетентності.
2.3.5. На науково-практичних конференціях та педагогічних читаннях обговорюються актуальні
педагогічні проблеми, система роботи кращих навчальних закладів, педагогічних працівників,
заслуховуються доповіді та інші матеріали з окремих питань педагогічної теорії та практики,
підводяться підсумки та обговорюються результати експериментальної і дослідницької роботи,
яка здійснюється в професійно-технічному навчальному закладі.
2.4. Індивідуальні форми методичної роботи використовуються для задоволення особистих
потреб і конкретних запитів педагогічних працівників, їх вибір залежить від рівня освіти,
професійної компетентності, специфіки діяльності, індивідуальних можливостей та інших
характеристик педагогічних працівників.
Індивідуальними формами методичної роботи є наставництво, консультації, самоосвіта,
стажування тощо.
2.4.1. Самоосвіта керівних та педагогічних працівників включає підвищення рівня знань за
фахом, загальної та професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у
науковій роботі, проведення відкритих уроків, підготовка рефератів і доповідей тощо.
Самоосвіта є обов'язковим елементом розвитку професійної компетентності педагогічних
працівників, які вільно обирають форми, методи і засоби навчання.
2.4.2. До індивідуальних форм методичної роботи керівників, методиста відноситься
індивідуальна методична допомога педагогічним працівникам професійно-технічного
навчального закладу, яка включає:
- системне вивчення та аналіз роботи викладачів, майстрів виробничого навчання, класних
керівників, вихователів та інших працівників;
- надання допомоги педагогічним працівникам у виборі форм та методів навчання і виховання
учнів, в удосконаленні методики проведення навчальних занять і позаурочних заходів;
- персональне проведення відкритих уроків, інших занять, індивідуальних і групових
консультацій, надання допомоги викладачам і майстрам виробничого навчання у розробці
навчально-програмної документації (на основі типової), методичних рекомендацій,
дидактичних матеріалів та інших педагогічних засобів навчання;
- виявлення, вивчення та узагальнення передового досвіду роботи педагогічних працівників;
- надання допомоги у самоосвіті, підготовці доповідей та виступів на конференціях,
педагогічних читаннях, проведенні експериментально-дослідницької роботи, запровадженні у
навчально-виховний процес результатів наукових досліджень, передового педагогічного досвіду,
інноваційних технологій.
3. Організація та планування методичної роботи
3.1. Загальну організацію методичної роботи в професійно-технічному навчальному закладі
здійснює директор. Безпосереднім організатором методичної роботи є методист або заступник
директора, в обов'язки якого входить організація даної роботи з педагогічними працівниками.
10. 10
Конкретну методичну роботу з різними категоріями педагогічних працівників відповідно до
специфіки їх діяльності проводять заступники директора, старший майстер у межах своїх
функцій.
3.2. В організації методичної роботи та її плануванні враховуються актуальні завдання розвитку
системи професійно-технічної освіти. Програмні цілі навчальних закладів.
3.3. Планування методичної роботи – це система заходів, що забезпечує її безперервність,
впорядкованість, визначеність, відповідність потребам навчально-виховного процесу та
особистим запитам педагогічних працівників.
3.4. Реалізації програмних цілей професійно-технічного навчального закладу та методичної
роботи сприяє робота за єдиною науково-методичною проблемою.
3.5. Методична робота на рік планується на підставі аналізу діяльності педагогічного колективу
у вигляді самостійного розділу річного плану роботи професійно-технічного навчального
закладу.
План методичної роботи розробляється методистом за участю заступників директора, старшого
майстра, обговорюється на педагогічній раді, затверджується директором професійно-
технічного навчального закладу.
3.6. Виконання плану методичної роботи узагальнюються у звіті, який методист подає
директору професійно-технічного навчального закладу.
3.7. З метою забезпечення належних умов для організації та проведення методичної роботи в
професійно-технічному навчальному закладі створюється методичний кабінет.
Методичний кабінет є центром методичної роботи професійно-технічного навчального закладу,
де зосереджуються інформаційні, навчально-методичні, нормативні матеріали, матеріали
кращого досвіду педагогічних працівників, зразки плануючої та звітної документації,
дидактичних, наочних матеріалів тощо.
Основними функціями методичного кабінету є:
- створення умов для підготовки педагогічних працівників до навчальних занять і позаурочних
заходів;
- проведення індивідуальних та колективних форм методичної роботи з педагогічними
працівниками;
- надання допомоги педагогічним працівникам і керівникам професійно-технічного
навчального закладу у роботі з самоосвіти, індивідуальній методичній роботі,
експериментально-дослідницькій діяльності;
- узагальнення, пропагування та поширення кращого педагогічного досвіду;
- інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем професійної освіти,
педагогіки, психології, накопичення і систематизація методичної інформації.
3.8. Робота методичного кабінету ведеться під керівництвом методиста і знаходить
відображення в розділі "Методична робота і підвищення кваліфікації" плану роботи
професійно-технічного навчального закладу на рік.
3.9. Діяльність методичного кабінету передбачає:
- організацію заходів щодо підвищення педагогічної майстерності педагогічних працівників
(семінарів, шкіл передового досвіду, лекцій, курсів педагогічного і технічного мінімуму,
індивідуальних і групових консультацій тощо);
- організацію педагогічних читань і науково-практичних конференцій;
- організацію постійно діючих і тимчасових виставок з метою поширення передового досвіду
педагогічних працівників, пропагування результатів науково-дослідницької діяльності, новинок
науково-методичної літератури, досягнень педагогіки, психології, техніки і технології;
- ознайомлення педагогічних працівників з необхідною періодичною, навчальною, методичною
літературою для підготовки до занять, позаурочних заходів, виступів, доповідей на педагогічних
читаннях та конференціях.
3.10. Оснащення методичного кабінету
Оснащення і оформлення методичного кабінету повинно створювати необхідні умови для
ефективної підготовки викладачів і майстрів виробничого навчання до занять та позаурочних
11. 11
заходів, індивідуальної методичної роботи і самоосвіти, а також для проведення масових
методичних заходів.
Для оперативного використання в методичному кабінеті зосереджуються, систематизуються і
експонуються нормативні та інструктивні матеріали, необхідні для організації навчального
процесу; навчальна документація, педагогічна, методична література, дидактичні матеріали
тощо.
4. Права та обов'язки учасників методичної роботи
4.1. Участь у методичній роботі є професійним обов'язком для всіх педагогічних працівників.
Результативність методичної роботи враховується при проведенні атестації педагогічних
працівників і є підставою для матеріального та морального заохочення.
4.2. Керівник професійно-технічного навчального закладу, його заступники вивчають та
аналізують стан методичної роботи, її результативність, створюють умови для підвищення
фахового рівня педагогічних працівників, забезпечують участь всіх педагогічних працівників у
методичній роботі.
4.3. Педагогічні працівники мають право:
- користуватися нормативно-правовою, навчальною та науково-методичною документацією з
питань професійної діяльності, яка надходить в методичний кабінет і бібліотеку, наявним
довідково-інформаційним фондом у встановленому порядку;
- використовувати для самоосвіти роботи в бібліотеках та інших інформаційних центрах
"методичний день", який може надаватися адміністрацією професійно-технічного навчального
закладу за поданням методиста (голови методичної комісії);
- брати участь у опитуванні, анкетуванні, надавати пропозиції адміністрації професійно-
технічного навчального закладу щодо удосконалення змісту методичної роботи;
- виїжджати у творчі відрядження з метою вивчення та обміну досвідом роботи;
- звертатись за допомогою до методиста, керівника професійно-технічного навчального закладу,
його заступників, старшого майстра для вирішення питань підвищення своєї професійної
компетентності;
- брати участь у методичних заходах обласного і державного рівня з відшкодуванням витрат
відрядження за основним місцем роботи;
- проходити стажування і підвищувати свою кваліфікацію.
Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої
освіти Затверджено Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 № 434
1. Загальні положення
1.1. Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього, професійно-
технічного навчального закладу (далі - класний керівник).
1.2. Класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з
колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу,
окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової
роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов
для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх
соціального захисту.
1.3. Класний керівник у визначенні змісту роботи керується Конституцією України, Конвенцією
ООН про права дитини, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про
позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", іншими законодавчими і нормативно-
правовими актами України, а також цим Положенням.
1.4. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної
середньої освіти, спрямованих на:
- виховання громадянина України;
- формування особистості учня (вихованця), його наукового світогляду, розвитку його
здібностей і обдаровань;
- виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти та професійно-технічної
освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717 "Про
12. 12
перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін
навчання" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1135 "Про затвердження
Державного стандарту професійно-технічної освіти", підготовку учнів (вихованців) до
подальшої освіти і трудової діяльності; (Абзац четвертий пункту 1.4 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України,
почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав і свобод людини і
громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;
- реалізацію права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних
переконань;
- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв,
державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і
націй;
- виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої
соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення
фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців);
- формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв'язання
екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи. (Пункт 1.4 доповнено
абзацом дев'ятим згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
2. Організація діяльності класного керівника
2.1. Обов'язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального
закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну
професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність,
фізичний та психічний стан здоров'я якого дозволяє виконувати ці обов'язки. (Пункт 2.1 в
редакції Наказу Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
2.2. Обов'язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на
педагогічного працівника або на досвідченого майстра виробничого навчання, за його згодою, і
не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою
дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) та їх батьків зміна класного керівника може
бути здійснена протягом навчального року. (Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
2.3. На класного керівника покладається керівництво одним класом, навчальною групою.
У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель початкових класів.
У професійно-технічному навчальному закладі класне керівництво здійснюється в навчальних
групах, учні (вихованці) яких під час навчання здобувають повну загальну середню освіту або
навчаються на основі базової загальної середньої освіти без отримання повної.
Функціональні обов'язки класного керівника розробляються відповідно до цього Положення з
урахуванням типу закладу та завдань навчально-виховного, навчально-виробничого процесів і
затверджуються директором навчального закладу. (Абзац четвертий пункту 2.3 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 від 29.06.2006)
2.4. Класний керівник як організатор учнівського колективу: (Абзац перший пункту 2.4 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки N 489 від 29.06.2006)
- сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями) рівня та обсягу освіти, а
також розвиткові їх здібностей;
- створює умови для організації змістовного дозвілля, у тому числі організовує та проводить
відвідування музеїв, театрів, виставок, екскурсій, заходи з охорони природи; відповідає за
профілактику бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи (особливо
для учнів з числа незахищеної та пільгової категорії населення); (Абзац третій пункту 2.4 в
редакції Наказу Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру,
злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
13. 13
- проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних
особливостей учнів (вихованців), їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів
діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;
- співпрацює з вчителями, викладачами, майстрами виробничого навчання, психологом,
медичними працівниками, органами учнівського самоврядування, батьками та іншими
учасниками навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в
учнівському колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців). (Абзац шостий пункту
2.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
Класний керівник професійно-технічного навчального закладу спрямовує роботу батьківського
колективу навчальної групи та органів учнівського самоврядування на покращення навчання та
виховання учнів. (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки№
489 від 29.06.2006)
Класний керівник професійно-технічного навчального закладу спільно з майстром виробничого
навчання навчальної групи: (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти
і науки № 489 від 29.06.2006)
- систематично аналізує рівень навчальних досягнень та поведінку учнів, організовує навчальну
допомогу; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки №
489 від 29.06.2006)
- створює в навчальній групі необхідні умови для оволодіння професією, творчого відношення
до праці, для засвоєння передових, прогресивних методів та прийомів роботи; (Пункт 2.4
доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- проводить тематичні класні години, що спрямовані на виховання моральних цінностей,
зацікавленості у питанні належності до обраної професії; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з
Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- забезпечує дотримання в навчальній групі встановленого порядку та дисципліни; (Пункт 2.4
доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- проводить цілеспрямовану індивідуальну роботу з учнями групи; (Пункт 2.4 доповнено
абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- здійснює заходи щодо професійно-орієнтаційної роботи учнів шкіл; (Пункт 2.4 доповнено
абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- заохочує учнів до занять в гуртках художньої і технічної творчості, предметних гуртках та
спортивних секціях; (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і
наукиN 489 від 29.06.2006)
- залучає учнів до участі в конкурсах професійної майстерності, олімпіадах з навчальних
предметів. (Пункт 2.4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки №
489від 29.06.2006)
2.5. Класний керівник має право на:
- відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та
позакласних заходів, семестрових, річних атестацій та заліків у закріпленому класі (групі), бути
присутнім на заходах, що проводять для учнів (вихованців) навчальні, культурно-просвітні
заклади, інші юридичні або фізичні особи; (Абзац другий пункту 2.5 в редакції Наказу
Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічної ради про
моральне та матеріальне заохочення учнів (вихованців);
- ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів
(вихованців);
- внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального
забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному
законодавством;
- відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання або в гуртожитку професійно-
технічного навчального закладу (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх
побуту та виховання, а також виходити з пропозиціями на педагогічних зборах щодо
14. 14
притягнення до відповідальності батьків, які ведуть аморальний спосіб життя, грубо поводяться
зі своїми дітьми, завдають їм моральної та фізичної шкоди; (Абзац шостий пункту 2.5 в редакції
Наказу Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
- вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання;
- вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів роботи з учнями
(вихованцями);
- захист професійної честі, гідності відповідно до чинного законодавства;
- матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього
завдань.
2.6. Класний керівник зобов'язаний:
- вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів
(вихованців);
- здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями (вихованцями) статуту і Правил
внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що
регламентують організацію навчально-виховного процесу;
- інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів (вихованців)
педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;
- дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від
будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до
принципів загальнолюдської моралі;
- пропагувати здоровий спосіб життя;
- постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;
- вести документацію, пов'язану з виконанням повноважень класного керівника (класні
журнали, особові справи, плани роботи тощо);
- регулярно готувати і проводити батьківські збори, збори учнівського активу класу (групи) (не
менше 2 разів на семестр) та збори органів учнівського самоврядування. (Пункт 2.6 доповнено
абзацом згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
2.7. Класний керівник складає план роботи з учнівським колективом у формі, визначеній
адміністрацією навчального закладу. (Пункт 2.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)
2.8. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору навчального закладу, а у вирішенні
питань організації навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований заступнику
директора з навчально-виховної роботи.
2.9. Класний керівник може бути заохочений (відзначений) за досягнення високих результатів у
виховній роботі з учнями (вихованцями). Форми і види заохочення регулюються
законодавством України.
Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів Затверджено
Наказом Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 №601
1. Загальні положення
Положення про навчальні кабінети (далі - кабінети) розроблено відповідно до Закону України
"Про загальну середню освіту" та інших законодавчих актів України.
Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, що існують і створюються у
загальноосвітніх навчальних закладах.
Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного оснащення
кабінетів згідно із санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є обов'язковим для їх
організації в загальноосвітніх навчальних закладах (далі - заклади) незалежно від типу та форми
власності.
Кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним навчальним середовищем,
оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням.
2. Мета, завдання та основні форми організації навчальних кабінетів
2.1. Основна мета створення кабінетів полягає у забезпеченні оптимальних умов для організації
навчально-виховного процесу та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової
15. 15
і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня
2004 року за N24.
2.2. Завданням функціонування навчальних кабінетів є створення передумов для:
організації індивідуального та диференційованого навчання;
реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;
забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого навчання;
організації роботи гуртків та факультативів;
проведення засідань шкільних методичних об'єднань;
індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного
рівня.
2.3. Перед початком навчального року проводиться огляд кабінетів з метою визначення стану
готовності їх до проведення занять.
2.4. Державні санітарні правила і норми облаштування, утримання загальноосвітніх навчальних
закладів та організації навчально-виховного процесу мають відповідати вимогам, затвердженим
постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 N63 (v0063588-
01) (далі - ДсанПіН 5.5.2.008-01), та ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".
3. Типи навчальних кабінетів
3.1. Організація навчальних кабінетів передбачає:
визначення предметної специфіки;
розміщення кабінетів;
оснащення засобами навчання та шкільним обладнанням за єдиними вимогами до
упорядкування та удосконалення організаційно-педагогічних умов функціонування цих
кабінетів.
3.2. У закладах можуть створюватись такі типи навчальних кабінетів:
кабінети з окремих предметів;
комбіновані кабінети з декількох споріднених предметів - класна кімната з набором навчально-
методичної інформації та матеріально-технічного забезпечення для декількох предметів.
3.3. У закладах створюються кабінети: фізики, інформатики, біології, хімії, майстерень
трудового навчання, обслуговуючої праці з лабораторними приміщеннями, що прилягають до
цих кабінетів, спортивні, актові зали та інші кабінети відповідно до умов і потреб закладу.
Лабораторні приміщення повинні мати вихід до кабінету та окремий вихід у коридор чи на
подвір'я школи.
3.4. Переважно у початкових школах і загальноосвітніх навчальних закладах з малою
наповнюваністю класів можуть створюватися комбіновані кабінети для викладання
споріднених предметів.
Найбільш доцільним є поєднання предметів, що належать до однієї освітньої галузі, мають
споріднене обладнання, наприклад хімії та біології, фізики й астрономії, біології і
природознавства, правознавства та історії, мови й літератури тощо.
3.5. Майстерні для проведення занять з технічних та обслуговуючих видів праці і комбіновані
кабінети - розміщують на першому поверсі, як правило, ізольовано від інших основних
приміщень і вони повинні мати окремий вихід на шкільне подвір'я.
3.6. У загальноосвітніх навчальних закладах з допрофесійним або професійним навчанням
обладнується кабінет з відповідних навчальних дисциплін (за умови, що школа не
обслуговується міжшкільним навчально-виробничим комбінатом).
3.7. Фізкультурно-спортивні зали належить розміщувати не вище другого поверху, актові - не
вище третього згідно з ДБН В.2.2-3-97 п.3.8.
3.8. Для дотримання безпечності руху учнів під час перерв, розміщення кабінетів (якщо у школі
існує кабінетна система) на поверхах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в
одному блоці або секції закладу) кабінетів для 5-9 класів, для 10-12 класів - на іншому (в
іншому блоці або секції).
Класні кімнати для учнів I класів слід розміщувати не вище другого поверху, а 2-4 - не вище
третього згідно з ДБН В.2.2-3-97 п.3.29.
16. 16
3.9. Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації навчального
закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи інших причин.
4. Матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів
4.1. Комплектація кабінетів обладнанням здійснюється відповідно до типових переліків
навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального
призначення для загальноосвітніх навчальних закладів.
4.2. Шкільні меблі та їх розміщення у кабінетах (класних кімнатах) та майстернях має
відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (п.8.2 ДСанПіН 5.5.2.008-01 (v0063588-
01) і здійснюватися відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних
закладів".
У класних кімнатах та кабінетах початкової, основної і старшої школи встановлюються шкільні
меблі: парти, (одно-) двомісні учнівські столи та стільці учнівські, в кабінетах хімії, фізики та
біології - спеціальні двомісні лабораторні столи, прикріплені до підлоги (трьох розмірів за 4, 5,
6 ростовими групами).
Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та маркуванням їх у вигляді ліній
відповідного кольору. Зріст учнів до 115 см (1-а група) - лінія оранжевого кольору, 115-130 см
(2-а група) - фіолетового, 130-145 см (3-а група) - жовтого, 146-160 см (4-а група) - червоного,
161-175 см (5-а група) - зеленого і більше 175 см (6-а група) - блакитного.
Парти (столи учнівські) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути
однієї групи (п. 8.2. ДсанПіН 5.5.2.008-01 (v0063588-01).
У кожному кабінеті (класній кімнаті) слід передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з
перевагою одного з них або трансформативні столи зі зміною висоти згідно з
антропомітричними даними школярів. У класних кімнатах повинна бути нанесена кольорова
мірна вертикальна лінійка для визначення учням необхідного розміру меблів (п. 8.2 ДСанПіН
5.5.2.008-01 (v0063588-01).
4.3. Робочі місця вчителів фізики, хімії, біології та трудового навчання монтуються на
підвищенні, обладнуються демонстраційним столом (у кабінетах хімії та біології з
препараторською частиною - висотою 75 см). Тумби стола оснащують спеціальними
пристроями (ящиками) для зберігання інструментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і
приладів, що використовуються для проведення дослідів. До демонстраційної частини стола
(висотою 90 см) підводять електричний струм, воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні
бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічних та термічних пошкоджень,
хімічних реактивів. У кабінеті хімії та біології робоче місце вчителя доцільно обладнати
витяжною шафою з вільним доступом до неї.
У кабінеті хімії необхідно обладнати демонстраційний стіл витяжною шафою (розміром
64х85х250 см) під кутом 45 град., додатковим місцевим освітленням, підведенням гарячої та
холодної проточної води відповідно до вимог ДСанПін 5.5.2.008-01 (v0063588-01).
4.4. Кабінет фізики забезпечується системою електрообладнання із загальних стаціонарних та
спеціалізованих взаємозв'язаних електричних пристроїв і джерел, які вмикаються до мережі
змінного трифазного струму (з фазною напругою 127В або 220В) та однофазного (від 5В до
250В), постійного струму з напругою від 0 до 100В. У лаборантській встановлюється
центральний щиток, від якого подається однофазний і трифазний струм на розподільний щиток,
з випрямлячем і регулятором напруги (розміщеним поряд з класною дошкою).
До учнівських столів у кабінеті фізики підводиться постійний електричний струм (до 42В).
4.5. У кожному кабінеті (класній кімнаті) розміщується класна (аудиторна) дошка різних видів:
на одну, три або п'ять робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді.
Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять робочих площ може бути
використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному екрані.
На окремих робочих площах залежно від специфіки предмета може бути:
розташовано набірне полотно для демонстрації розрізних карток зі словами, літерами,
складами, реченнями, цифрами та лічильним матеріалом тощо - для початкових класів;
нанесено контурну карту України або півкуль - для кабінету географії;
