2. 3
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДІЖНОГО
БЕЗРОБІТТЯ ………………………………………………………………………. 6
1.1. Види та причини безробіття…………………………………………………... 6
1.2. Державна політика щодо працевлаштування та підтримки економічної
активності молоді……………………….…………………………………………. 7
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МОЛОДІЖНОГО РИНКУ ПРАЦІ ………………………. 10
2.1. Тенденції розвиткумолодіжної праці в Україні ………..…………………... 10
2.2.Вплив пандемії на безробіття молоді: світовий досвід……………………... 13
2.3.Чинники впливу на працевлаштування молоді………………………………. 14
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ
МОЛОДІЖНОГО БЕЗРОБІТТЯ……………………………………………..…… 16
3.1. Світовий досвід політики зайнятостімолоді. Можливості для України …. 16
3.2. Напрями подолання молодіжного безробіття в Україні …………………… 17
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………... 20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….…………….. 22
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………... 24
3. 4
ВСТУП
Однією з головних проблем для соціально-економічно розвитку країни є
молодіжне безробіття. З цим зіткнулося суспільство ще у ХІХ ст. Безробіття несе із
собою не тільки бідність значним верствам населення, але й духовну і моральну
деградацію. Вирішення проблеми зайнятості молоді є одним з першочергових
завдань у будь-якій цивілізованій країні. В Україні чисельність працездатної молоді,
зайнятої в усіх галузях, з кожним роком зменшується. За офіційними даними
Україна за рівнем безробіття молоді посідає третє, після Вірменії та Грузії, місце
серед країн СНД, що пов’язано з відсутністю системної державної політики
зайнятості цієї категорії працездатних.
За словами експертів, в Україні є багато проблем щодо працевлаштування
молоді: небажання підприємців брати на роботумолодь без досвіду, низькі зарплати
для молодих фахівців, великий розрив між програмами навчання у навчальних
закладах різних рівнів акредитації і потребами роботодавців.
У той же час молодь більш сприйнятлива до змін, в більшій мірі соціально
мобільна, здатна до професійного росту і спроможна здійснювати трудову
діяльність протягом більш тривалого часового періоду.
Актуальність роботи полягає в тому, що в ній відображено, як в сучасних
умовах економічного розвитку України все більшого значення набувають проблеми
зайнятостімолоді, запобігання масового безробіття та ефективного функціонування
ринку праці. Це, в першу чергу, залежить від соціально-економічного стану в країні,
структурних змін та інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств. Окрім того,
відносини, що виникають на ринку праці, потребують особливої уваги з боку
держави. Тому дослідження процесів, що відбуваються на ринку праці України,
напрямів його ефективного функціонування в умовах глобалізації та розвитку
інформаційного суспільства, є досить актуальними.
Метою роботи є аналіз основних проблем безробіття молоді в Україні, а також
визначення напрямків підвищення рівня зайнятості серед молоді.
4. 5
Завдання роботи:дослідити сутність безробіття як соціального явища, зокрема
поняття «молодіжне безробіття»; проаналізувати державну політику підтримки
економічної активності молоді; з’ясувати шляхи подолання безробіття.
Об’єкт: проблеми безробіття в Україні.
Предмет дослідження: теоретичні та прикладні аспекти проблем безробіття
молоді та визначення напрямів їх вирішення.
Матеріали і методи дослідження: в основі проведених досліджень лежать
теоретичні аспекти та основні положення сучасної економічної теорії, наукові
здобутки вітчизняних і зарубіжних вчених в області макроекономіки, зокрема
питання зайнятості молоді. Основний результат полягає в більш детальному
розгляді теоретичних підходів і практичних рекомендацій щодо підвищення рівня
зайнятості молоді. Суспільство змінюється, з’являються нові соціальні і політико-
правові проблеми, тому дослідження питання безробіття молоді залишається
актуальним та містить безліч невирішених питань.
Наукова новизна: дослідили на регіональному рівні процес молодіжного
безробіття і напрями їх вирішення.
Практична цінність. Проблеми молодіжного безробіття можна вирішити
завдяки комплексному підходу. З одного боку потребує удосконалення політика
держави щодо стимулювання підприємницької активності молоді та самозайнятості.
Це можливо було б через удосконалення законодавчої бази в контексті пільгового
оподаткування підприємств, які засновує молодь чи залучає випускників ВНЗ -
молодих спеціалістів. З іншого боку система освіти має бути зорієнтована на
потреби ринку праці через постійний моніторинг затребуваних професій. З
глобальною комп'ютеризацією нашого життя все більше компаній потребують
фахівців в сфері IT-технологій та сфері обслуговування. Система освіти має гнучко
реагувати на мінливі потреби ринку праці і оперативно впроваджувати освітні
програми, орієтовані на нові спеціальності. Вихід молоді на ринок праці
забезпечить нові можливості економічного і соціального розвитку країни. Тому
важливим напрямом вирішення даної проблеми є формування механізму ефективної
взаємодії влади, бізнесу та освіти, через координацію їх спільних зусиль.
5. 6
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛОДІЖНОГО БЕЗРОБІТТЯ
1.1. Види та причини безробіття
Безробітна молодь – особлива соціальна група населення, яка в певний час не
має такої цінності, як робота, пов’язаного з нею престижу, матеріального добробуту
та загального визнання. Це впливає на загальну мотивацію поведінки молодих
людей, мотиви вибору й опанування професії або перенавчання. Відповідно до
Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в
Україні» до молоді відносяться громадяни України віком від 14 до 35 років [8].
Рівень безробіття можна обрахувати як відношення чисельності зареєстрованих
безробітних до працездатного населення працездатного віку помноженому на сто
відсотків. Проте такий обрахунок не зовсім точний, як пояснюють вчені. Похибка
становить близько тридцяти відсотків. Пов’язано це із заниженням реального числа
безробітних, адже багато осіб не реєструються як безробітні або працюють
нелегально за кордоном, або населення, яке проживає в сільській місцевості і
займається обробкою (власної) землі. Це населення не охоплюється статистикою.
Серед причин безробіття молоді більшість дослідників виділяють такі:
1. Недостатня інформація молоді про потреби сучасного ринку праці та
професії, які мають найбільший попит.
2. Роботодавці не прймають на роботу молодь, яка не має досвіду роботи.
Особливо жінок, оскільки існує імовірність того, що вони, на відміну від чоловіків,
братимуть лікарняні по догляду за дітьми, перебуватимуть в декретній відпустці.
3. Молодь взагалі не бажає працювати на тих робочих місцях, де мінімальна
заробітна плата. А при влаштуванні на «престижні» вакансії в державних установах
і великих підприємствах часто спостерігається високий рівень корупції.
4. Значна кількість професій, які отримують сьогодні випускники, не
затребувані на ринку праці.
6. 7
5. Негативний вплив на вибір професії сформованиху суспільстві уявлень щодо
престижності різних професій, зниження престижності праці як такої. Низький
соціальний статус робітничих професій.
6. Недостатня взаємодія між органами освіти, роботодавцями та органами
служби зайнятості щодо розробки перспективних планів підготовки фахівців.
7. Високі вимоги щодо професійної підготовки молодих спеціалістів з боку
роботодавців [5; 6].
Підсумовуючи опрацьовану інформацію про види безробіття, можна
відзначити, що критерієм розмежування видів безробіття, як правило, служать її
тривалість та причина виникнення, а основними видами безробіття вважаються
структурне, фрикційне і циклічне [3]. Фахівці виокремлюють певні групи видів
безробіття за наступними критеріями:
– за причинами виникнення безробіття: фрикційне, структурне, циклічне,
сезонне;
– за формою прояву безробіття : відкрите, приховане;
– за тривалістю безробіття: короткострокове, середньострокове та тривале ;
– за територіальним принципом: загальнодержавне, регіональне, галузеве,
міське, сільське;
– за соціально-професійним складом безробітних: професійне, статево-вікове
безробіття, серед осіб з різним соціальним статусом і соціально-вразливих верств
населення [3].
Отже, молодіжне безробіття є складним соціальним процесом. Його видовий
склад постійно змінюється, тому в наш час проблеми безробіття залишаються
недостатньо вивченими і актуальними, потребують подальшого аналізу .
1.2. Державна політика щодо працевлаштування та підтримки
економічної активності молоді
Державна служба зайнятості України є основним інститутом надання послуг із
працевлаштування в Україні. Вона надає послуги у сфері зайнятості населення,
7. 8
трудової міграції і соціального захисту від безробіття, стимулює роботодавців до
створення нових робочих місць, залучає безробітних до тимчасової зайнятості (до
громадських та інших робіт тимчасового характеру).
Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2016–2020 рр. [10]
та «Основні напрями реалізації державної політики у сфері зайнятості населення та
стимулювання створення нових робочих місць на період до 2022 року» (від 24
грудня 2019 р. № 1396-р) [11] спрямованіна зниження рівня молодіжного безробіття
та покращення соціального становища молоді, одним із очікуваних результатів якої
є надання підтримки молодіу працевлаштуванні та створення для неї нових робочих
місць.
З метою збереження трудового потенціалу України та створення умов для
повернення громадянУкраїни, які працюють за кордоном, Міністерством соціальної
політики розроблено План заходів щодо забезпечення реінтеграції в суспільство
трудових мігрантів і членів їх сімей (2017 р.). На порядку денному вже багато років
стоїть питання ухвалення нового Трудового кодексу. До чинного Кодексу законів
про працю (КЗпП) [9] неодноразово приймалися зміни та доповнення, але він уже
застарів і не відповідає вимогам сьогодення. Тому розроблений проєкт закону "Про
працю" №2708, який 28 грудня 2019 року було зареєстровано у Верховній Раді [12].
Цим документом передбачено багато змін в трудовому законодавстві, скасування
законів та актів, принятих ще за часів СРСР. У документі прописано, що реалізація
проєкту матиме позитивний вплив на ринок праці, а роботодавці, суб'єкти
господарювання, будуть мати змогубільш ефективно здійснювати кадрову політику,
і зменшаться бюрократичні перешкоди по трудовлаштуванню.
3 березня 2020 року Уряд затвердив розроблений комплексний План заходів,
спрямованих на вирішення нагальних питань у сфері зайнятості населення та
стимулювання створення нових робочих місць на період до 2022 року. У
відповідності з планом реалізація державної політики у сфері зайнятості населення
здійснюватиметься за такими основними напрямами:
– сприяти розвитку національної економіки з метою створення нових робочих
місць;
8. 9
– продумувати нові форми стимулювання розвитку підприємництва, належним
чином оцінювати бізнес-проєкти;
– забезпечувати на виробництві належні умови праці та виведення з детінізації
відносин у сфері зайнятості;
– розвивати професійно-технічну освіту;
– сприяти в першу чергу зайнятості молоді з проблемами здоров’я;
– продумувати форми забезпечення інноваційного розвитку послуг на ринку
праці;
– розробляти державнізакони, спрямовані на ліквідацію трудової міграції 11.
Отже, в Україні існує доволі значний спектр законодавчих ініціатив і
нормативно-правових актів щодо забезпечення гідної праці молоді, проте
ефективність реалізації заходів державної політики у сфері молодіжної зайнятості
залишається недостатньо високою та потребує подальшого вдосконалення.
Недостатньою є також участь у реалізації законодавчих ініціатив соціальних
партнерів і обмежене фінансування реалізації окремих законів і цільових програм на
національному та регіональному рівнях. Не завжди є ефективними встановлені на
законодавчому рівні певні гарантії для молоді щодо захисту їхніх прав на працю.
Наприклад, проблема інтеграції молоді до активного трудового життя,
запровадження стажування, проходження практик на виробництві. Зменшення
кількості безробітніх буде можливим, коли це питання стане стрижневим елементом
економічної політики і в бюджеті буде сплановано виділення коштів на реалізацію
прийнятих державних програм.
9. 10
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ МОЛОДІЖНОГО РИНКУ ПРАЦІ
2.1. Тенденціїрозвитку молодіжноїпраців Україні
При проведенні дослідження з’ясувалось, що за даними Міжнародної
організації праці (МОП) чисельність молодих безробітнихв світі у 2020 р. становила
70,9 млн. осіб, глобальний рівень безробіття серед молоді – 9,5%, (питома вага
молоді в загальній чисельності безробітних у світі перевищувала 35%) (Додаток А).
Якщо порівнювати рівень зайнятості української молоді віком 14–35 років з
рівнем зайнятості молоді в світі, то рівень зайнятості молодих людей в Україні у
2020 р. був нижчим (7,5%), ніж у світі (9,5%). На перше березня 2021 року
безробітної молоді 490 тис.осіб (+30%) (Додаток Б).
Найвищий рівень безробіття протягом 2016–2020 рр. спостерігався у 2019 і
2020 рр., у вікових групах 14–24 років – 20,6 %, та 30–39 років – 12,6 %, при
середньому рівні безробіття всього населення – 10,4% (табл. 2.1). Для молодіжного
безробіття характерні такі наслідки: економічні, соціальні, правові, психологічні
(Додаток В).
Таблиця 2.1.
Рівень молодіжного безробіття України за віковими групами (% до
кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)
*Джерело: складено автором за даними [15].
Роки
Серед. рівень
14-35 рр.
14-24 рр. 25-29 рр. 30-35 рр.
2016 6,74 12,5 6,9 5,8
2017 8,8 17,8 10,4 8,2
2018 7,9 18,6 9,2 7,3
2019 13,7 18,3 9,5 10,7
2020 14,6 20,6 10,8 12,6
10. 11
За статтю серед безробітних більше жінок – це 342 тис., а чоловіків – 269 тис.
Найбільше безробітних в сільському господарстві: жінок – 32,8%, а чоловіків –
78,4%; в торгівлі показник також високий: жінок – 67,7 %, а чоловіків – 28,1%
(рис. Д.1). Високий відсоток безробіття в державному управлінні: жінок – 42,8%, а
чоловіків – 29,7% (рис. Д.2). Кількість претендентів на одну вакансію, станом на
кінець лютого 2021 року, становить 8-9 осіб. За видами економічної діяльності
найбільше претендентів на одне робоче місце, як видно з попередніх даних, в
сільському господарстві – 99,9% ( 14 осіб на одне робоче місце), а в юридичній
справі – 73,7% (9 осіб на одне робоче місце). Найменше претендентів на отримання
роботи в галузі мистецтва і спорту – це 4 особи на місце (Додаток Е).
За останні роки показники молодіжного ринку праці Черкащини дещо
погіршились (табл. 2.2). На обліку у службі зайнятості станом на 31 грудня 2020
року в Черкаській області перебувало 16259 осіб, трудовлаштувалось 8072. Отже,
залишились безробітніми з числа заєрестрованих 8187 осіб ( 50,3%) (Додаток Ж).
Черкаська область займає шосте місце (30%) по кількості безробітних із 24
областей України, а найвищий показник безробітних в Дніпропетровській області -
45,9 %. Найменший показник – 10,6% в Закарпатській області (Додаток И).
Таблиця 2.2
Частка молодіжного безробіття у загальній кількості безробітних на
Черкащині
*Джерело: складено автором за даними [13].
Роки К-сть
зареєстрованої
безробітної молоді
К-сть молоді не
трудовлаштованої
за рік
Відсоток не
трудовлаштованої
молоді протягом
року
2016 13806 6803 49,2
2017 13905 6998 50,3
2018 14255 7204 50,5
2019 14600 7003 47,9
2020 16259 8187 50,3
11. 12
В 2020 році спостерігається негативна динаміка до зменшення чисельності
безробітної молоді і в смт. Чорнобай. Перебувала на обліку 481 особа,
трудовлаштувалось 135 осіб. Отже, залишились безробітимиз числа заєрестрованих
346 осіб (72%) (Додаток К). Тобто відсоток працевлаштування молоді протягом
року залишається не високим (табл. 2.3).
У Черкаській області та Чорнобаї навантаження на одну робочу вакансію було
відповідно 17 та 14 осіб, а кількість претендентів на одну вакансію станом на
березень місяць 2021 року в Україні становить 8-9 осіб. Золотоніський район, куди
ввійшла Чорнобаївська територіальна громада, займає перше місце по кількості
безробітних (30%) серед чотирьох районів Черкащини (Додаток Л).
Таблиця 2.3
Частка молодіжного безробіття у загальній кількості безробітних на
Чорнобаївщині
* Джерело: складено автором за даними [14].
Серед молоді Чорнобаївщини віком від 14 до 35 років нами було проведено
опитування "Працювати за кордоном – це ваша мрія?" відповідно до різних вікових
груп (по 50 осіб).
Серед 200 опитаних молодих людей 93 особи (47%) дуже бажають виїхати за
кордон працювати, це є їх мрією, і вони зробили вже певні кроки в цьому напрямі
(табл.2.4). Погодилися б виїхати з України, якби у них була така можливість, – 70
осіб (35%), проте нічого в цьому напрямку не зробили, мотивуючи безгрошів’ям.
Таблиця 2.4
Роки К-сть безробітної
молоді
К-сть молоді не
трудовлаштованої
за рік
Відсоток не
трудовлаштованої
молоді протягом
року
2016 627 444 71
2017 522 161 69
2018 468 335 72
2019 508 363 71
2020 481 346 72
12. 13
Розподіл відповідей на запитання "Працювати за кордоном - це ваша
мрія?" серед різних вікових груп
Питання 14-19
років
20-24
років
25-29
років
30-35
років
Так, виїхати за кордон на роботу-мрія і
певні кроки для цього зроблені.
28 22 20 23
Так, мрію,проте, нічого суттєвого в цьому
напрямку я не зробив (ла) за відсутності
коштів.
20 24 26 20
І так, і ні. - 1 3 7
Ні. 1 1 - -
Важко відповісти. 1 2 1 -
Отже, проаналізувавши молодіжний ринок праці, можна зазначити, що
проблема не обмежується лише тим, що рівень безробіття серед молоді значно
перевищує відповідний показник серед інших вікових категорій. Для молоді є
характерним більші терміни пошуку роботи, нестабільність і проблеми
працевлаштування та ґендерні асиметрії, низький рівень заробітньої плати, тому
частина молоді прагне виїхати на роботу за кордон.
2.2. Вплив пандемії на безробіття молоді: світовий досвід
Міжнародна організація праці проводила дослідження впливу пандемії на
ринок праці, розглядала її негативні наслідки впливу на молодих працівників,
розробляла заходи, які б забезпечували повернення людей на попередні робочі
місця.
Трудову діяльність в Україні припинило понад 1/7 всіх молодих людей , а тих,
хто продовжує працювати, обсяг робочого часу скоротився на 3 години, 32% –
перебуває в неоплачуваній відпустці, це за час пандемії COVID-19. Особливо
неоплачувані відпустки стали популярною альтернативою звільненню працівників.
Сплеск зареєстрованого безробіття може бути дуже високим після завершення
карантину, коли роботодавці будуть оформлювати «розлучення» з працівниками.
13. 14
Станом на 25 січня 2021 року 485,3 тис. українців мають статус безробітного. Це на
33% більше, ніж на цю ж дату 2020 року.
У світі близько 1,3 мільярда молодих людей, з них нараховувалося приблизно
267 мільйонів, які не працюють і не навчаються в навчальних закладах різного рівня
акредитації, щоб отримати професію. Передбачають, що до кінця 2021 року ця
цифра сягне 273 мільйонів. З них 181 мільйон – це жінки, адже проблема безробіття
торкається жінок вдвічі більше ніж чоловіків.
Пандемія робить на молодих людей потрійний негативний вплив. По-перше,
залишає їх без роботи. Серед непрацюючих найбільший відсоток становить молодь ,
яка перебуває у відпустці за власний рахунок (18,5%) (Додаток М). По-друге,
сторює певні перешкоди при навчанні для отримання професії, більшість
навчальних закладів перейшли на дистанційну форму навчання. По-третє,
виникають перешкоди для тих, хто шукає собі роботу або планував повернутися на
попереднє місце роботи, а даного підпрємства вже не існує.
У відповідь на кризу потрібно розробляти заходи з підтримки молоді,
створюватипрограмигарантій та стимулювання зайнятості в таких напрямах: захист
працівників на робочих місцях, стимулювання економіки та зайнятості, підтримка
робочих місць та доходів.
2.3. Чинники впливу на працевлаштування молоді
У економічній теорії працевлаштування розглядається як соціально-економічні
відносини між найманими працівниками і роботодавцями щодо доступу перших до
робочого місця і включення працівника в конкретну кооперацію праці на робочому
місці [1, с. 8]. Ці відносини розвиваються під впливом суперечностей, джерелом
яких є розбіжності економічних та соціальних інтересів, а носіями – суб’єкти
відносин у цій сфері – роботодавці(власники засобів виробництва) і особи найманої
праці (власники здатності до праці) [4, с.8] (Додаток Н).
Майже не користуються попитом на ринку праці такі категорії молоді: молодь
без освіти, випускники навчальних закладів, які тільки їх закінчили і зовсім
14. 15
немають стажу, студенти, які навчаються заочно, молодь з обмеженими
можливостями, особизвільнені зі строковоїабо альтернативної служби, молодь, яка
відбувала покарання, жінки після декретної відпустки.
Аналізуючи праці щодо сфери працевлаштування молоді ми погоджуємося з
автором статті «Сучасний стан зайнятості молоді в регіонах України»
Кравченко В. Л. [2, с. 153]. Вона визначає, що основними чинниками, які впливають
на працевлаштування молоді є:
для молоді важливою є соціальна та професійна орієнтація;
економічна орієнтація, яка формується через оцінку соціально-економічних
процесів у суспільстві та матеріального статусу родини;
орієнтація на життєвий успіх та способийого досягнення, місце матеріального
достатку в структурі життєво значущих цілей ;
економічна активність – досвід самостійних заробітків, регулярність
економічної активності; ставлення до заняття бізнесом, комерцією та бажанням
ними займатися; орієнтація на власний бізнес, свою справу; можливі дії в разі
безробіття.
На нашу думку дуже добре, що різноманітні чинники, які впливають на
працевлаштування молоді, можуть бути розподілені на дві основні групи: зовнішні
(характеризують загальний стан сфери працевлаштування і державного впливу на ці
процеси) та особистісні, що характеризують конкурентоспроможність молодої
людини на ринку праці та розкривають її специфічні особливості як носія робочої
сили. Необхідність класифікації чинників впливу обумовлена тим, що їх
виокремлення за групами дозволяє здійснювати адресний управлінський вплив на
кожний з чинників, що дозволить створити більш сприятливі умови для
працевлаштування молоді.
Отже, дослідження особливостей процесу працевлаштування молоді на ринку
праці взагалі та в Україні зокрема надало можливість встановити, що сутність
суб’єктно-об’єктних відносин процесу працевлаштування молоді на ринку праці
полягає в поєднанні пропозиції на молодіжному ринку праці та попиту
роботодавців.
15. 16
РОЗДІЛ 3
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВИРІШЕННЯ
ПРОБЛЕМ МОЛОДІЖНОГО БЕЗРОБІТТЯ
3.1. Світовий досвід політики зайнятостімолоді.МожливостідляУкраїни
Сьогодні більшість країн світу впроваджує політику зайнятості та регулює
ринок праці в межах загальної економічної та соціальної політики, оскільки
зайнятість є одним з основних показників та індикаторів співвідношення попиту та
пропозиції в державі.
Досвід розвинутих країн показує, що для вирішення проблеми безробіття
необхідно не тільки регулювати ринок праці, а й впроваджувати економічні
реформи в усіх галузях виробництва продуктів та послуг.
Виділяють п’ять основних моделей регулювання рівня зайнятості на ринку
праці.
Для американської моделі характерно, що громадянин має в першу чергу сам
докласти зусиль для досягнення професійного розвитку та самореалізації; ринок
праці децентралізований, кожен штат має власне законодавство щодо зайнятості;
працівник має бути географічно та професійно мобільним.
Для англосаксонської або ліберальної моделі (Великобританія, Канада,
Австралія) властивий відносно пасивний характер державної політики зайнятості, а
багато функцій на себе перебирають профспілки та громадські організації в
регулюванні ринку та забезпеченні належних умов праці. На державному рівні
роботодавцям надаються широкі права у питаннях найму/звільнення працівників,
оплати праці та графіку роботи.
Скандинавська або соціал-демократична модель (Швеція, Норвегія, Данія)
характеризується активною політикою держави на ринку праці, максимальним
зниження рівня безробіття.
Континентальна або німецька модель (Німеччина, Австрія, Бельгія, Нідерланди,
Швейцарія) характеризується підвищенням продуктивності праці через
16. 17
стимулювання заробітноюплатою, наданням пільг підприємствам, що модернізують
свої підприємства та створюють робочі місця. Моделі притаманний високий рівень
захищеності працівника на законодавчому рівні, жорсткі норми права на працю та
законодавчо встановлений мінімум оплати праці.
Японська або патерналістська модель використовує принцип «довічного
найму» з гарантіями для працівників на весь період трудової діяльності, зазвичай до
55–60 років; розмір зарплати прямо залежить від досвіду роботи на підприємстві;
ринок праці є статичним, з рівнем мобільності близько 2% зайнятих [7].
Використовуючи зарубіжний досвід, необхідно враховувати рівень
економічного розвитку країни, традиції народу, ментальність і підлаштовувати
новітні заходи до власного середовища, а також до можливостей держави та її
потреб. Політика зайнятості в Україні хоча останнім часом і стала більш дієвою, але,
по суті, зберігає багато проблем. Розвинені країни світу вже тривалий час
застосовують більш активні та ефективні методи у сфері державного регулювання
ринку праці молоді. Однак в Україні ці методи наразі не дістали широкого
застосування. Таким чином, під час формування молодіжної політики зайнятості і
програм підтримки молоді на ринку праці в Україні не варто ігнорувати
нагромаджений зарубіжний досвід.
3.2. Напрями подолання молодіжногобезробіттяв Україні
Проаналізувавши молодіжний ринок праці, доводиться стверджувати, що
становище молоді України залишається складним та вимагає невідкладних заходів
для стабілізації працевикористання і зменшення показника кількості безробітної
молоді. Безробіття вважається, з одного боку, великим суспільним злом, проте з
іншого боку – це важливий стимулятор для працюючою населення. Жодній
економічно розвинутій країні не вдалося подолати безробіття повністю. В країнах з
розвинутою економікою, Японія, ФРН, США, кількість безробітних не менша ніж
1,5% від загальної кількості працюючих. Ліквідувати безробіття, як передбачають
вчені, не зможе жодна країна, в майбутньому цей показник у світі становитиме
17. 18
близько 10%.
Отже, в процесівирішення проблем безробіття потрібно розробляти комплексні
заходи, виконання яких би вирішували основні причини, а не лише певні негативні
явища. Систему цих заходів, які можуть бути спрямовані на поліпшення ситуації на
молодіжному ринку праці, можна організувати за причинамита суб'єктами у вигляді
наступної таблиці (Додаток П).
Таким чином, можна зробити висновки, що для покращення регулювання ринку
праці та зниження рівня безробіття необхідно провести такі заходи та застосувати
такі інструменти:
– підтримка політики соціального партнерства, коли безробітних заохочують
створювати власну справу, надаючи пільги при реєстрації, мікрокредитуванні та
забезпечуючи навчання підприємницькій справі;
– створення державоюнових робочих місць через відкриття нових підприємств
та модернізацію старих;
– поліпшення системи профорієнтації, професійного навчання та
перепідготовки безробітних через розробку спеціалізованих програм, відповідно до
сучасних вимог економіки;
– надання матеріальної підтримки безробітним та їхнім сім'ям, заохочення їх
відкривати власну справу;
– розробка програм стимулювання зайнятості окремих груп працівників
(молоді, інвалідів, жінок);
– написання програм самозайнятості усіх або окремих груп населення в усіх
або окремих галузях виробництва товарів та послуг;
– складання програм забезпечення молоді першим робочим місцем та
проведення стажувань на підприємствах під час навчання;
– створення кооперативних акціонерних товариств на кошти його працівників,
надання їм пільг в оподаткуванні;
– сприяння розвитку галузей, притаманних регіону;
– підвищення рівня заробітної плати, передусім мінімальної, у випадку
простоювання виробничих потужностей та надлишку робочої сили;
18. 19
– покращення інвестиційного клімату;
– створення гнучкої системи позикта кредитування з низькими відсотками, для
цього банкам необхідно використовувати депозитні заощадження населення;
– підтримка вітчизняних виробників, що виробляють продукти кінцевого
споживання з високою доданою вартістю;
– здійснення державного регулювання політики експорту-імпорту;
– розробка системи кредитного стимулювання і пільгового оподаткування для
нових ефективних робочих місць;
– стимулювання ефективності роботи служб зайнятості з приватними
кадровими агентствами,;
– забезпечення гнучкої системи оплати праці та пенсій;
– вивчення потреб регіональних ринків праці для визначення напрямків
підготовки спеціалістів;
– використання гнучких форм роботи і режимів робочого часу;
– проведення оптимізації параметрів заробітної плати через поєднання
ринкового саморегулювання, державного та договірного регулювання і їхнє
узгодження між собою;
– стимулювання мобільності всередині підприємств замість звільнення;
– забезпечення відповідності якісної підготовки спеціалістів структурі
зайнятості населення.
Отже, на нашу думку, запровадження запропонованих заходів змінить ситуацію
зайнятості молоді на ринку праці.
19. 20
ВИСНОВКИ
Молодіжне безробіття можна визначити як правовий стан, що характеризується
відсутністю у громадян віком від 14 до 35 років можливості реалізації своєї
здатності до праці та зумовлений особливостями молоді як особливої категорії
населення та специфікою її положення на ринку праці.
Наслідки фінансово-економічної кризи, пандемії, децентралізації посилюють
наявний дефіцит робочих місць для молоді. Тому, молодіжне безробіття не тільки
становить загрозу економіці, але й у перспективі може погіршити соціальну та
криміногенну ситуацію в суспільстві. За прогнозами у 2021 році безробіття серед
молоді може ще більше зрости, підтвердженням цього є те, що вже протягом трьох
місяців цього року на одне робоче місце припадає 8-9 безробітних осіб. Як показали
дослідження, найбільший відсоток непрацюючої молоді в сільській місцевості і
серед жінок.
Завдяки аналізу державних документів, наукової літератури, інтернет - ресурсів
та проведених досліджень при написанні роботи щодо чинників виникнення цього
негативного явища нами розроблено заходи, які спрямовані на його подолання.
Практична реалізація цих заходів надасть можливість поліпшити ситуацію щодо
ринку праці, що у свою чергу позитивно впливатиме на економічну, соціальну,
культурну, трудову, психологічну та політичну ситуацію в нашій країні.
Головними заходами, що потрібно використовувати для мінімізації рівня
безробіття серед молоді, називаємо такі:
– вдосконалення системи, що стосується стажування студентів – випускників
ВНЗ – в установах, організаціях, на підприємствах для того, щоб набути потрібного
практичного досвіду роботи (укладання договорів про співпрацю з оплатою
керівникові практики і особі в установі, яка працює з студентом, що проходить
навчальну практику);
– формування спеціальних мініекспериментальних підприємства при ВНЗ, що
будуть сприяти частковій оплачуваній зайнятості студентів за спеціальністю, яку
вони отримують;
20. 21
– створення в школах умов для наукових досліджень при роботі з учнями, для
визначення навичок і здібностей, що мають бути притаманні саме здобувачам освіти
з метою правильного вибору ліцею випускниками, які закінчать гімназію;
– запровадження механізму фінансової підтримки організацій, установ або
підприємств, які будуть брати участь у реалізації програми щодо надання першого
робочого місця студентам – випускникам ВНЗ;
– створення в інтернет-мережі спеціальних сайтів для безробітної молоді;
– налагодження навчальними закладами міжнародної співпраці з метою
підготовки молоді до роботи на рівні світових стандартів;
– розроблення на державному рівні програм курсів і факультативів з
організації підприємницької діяльності;
– надання під низький відсоток кредиту або одноразової допомоги безробітній
молоді, яка бажає відкрити власну справу і розробила для цього бізнес-проєкт;
– скорочення бюджетних місць на спеціальності, якими ринок праці
перенасичений, і збільшення місць за рахунок бюджету на спеціальності, які
затребувані;
– включення в програми навчальних закладів більшої кількості розділів
практичного спрямування;
– проведення та організація спеціальних навчально-інформаційних семінарів, де
ознайомлювати з найбільш затребуваними спеціальностями в 2021році: програміст,
системний архітектор, розробник ПЗ, спеціаліст кібербезпеки, Web-інженер,
системний інженер, системний адміністратор, контент-менеджер і копірайтер
(рерайтер), менеджери з продажу, продавці-консультанти, водії, бухгалтери,
адміністратори, менеджери по роботі з клієнтами, кухарі, касири, вантажники.
Запровадження таких заходів дасть змогу покращити ситуацію зайнятості
молоді на ринку праці, що сприятиме поліпшенню як економічного так і
соціального рівня розвитку суспільства. Молодь − майбутнє України, молодь − це
соціальний капітал, який вимагає пріоритетних інвестицій.
21. 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Борданова Л.С., Рощина Н. В. Особливості процесу працевлаштування
молоді на ринку праці. Економічний вісник Національного технічного університету
України "Київський політехнічний інститут". 2016. № 13. С. 130-135.
2. Пасічніченко С. В. Соціальний захист молоді у сфері працевлаштування як
знаряддя реалізації державної політики зайнятості. Соціальна робота в Україні:
теорія і практика.2017№ 1-2. С. 151-161. 3. Попов С.В. Види безробіття та критерії
їх класифікації. Форум права. 2016. № 3. С. 106-110.
4. Руженський М. М. Працевлаштування як форма соціального захисту
населення. Ринок праці та зайнятість населення. 2015. № 2. С. 8-11.
5. Єсінова Н. І., Світлична І.В. Ринок праці молоді: проблеми та шляхи їх
вирішення. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та
послуг. 2015. Вип. 2(2). С. 187-193.
6. Лібанова Е., Цимбал О., Ярош О., Лісогор Л. Перехід на ринок праці молоді
України: результати міжнародного дослідження «School-to-work transition surveys» в
Україні у 2018 та 2019 роках. Женева: МОП. 2019. 131 с.
7. Політика регулювання ринку праці та національної моделі боротьби з
безробіттям (світовий досвід). Інформаційна довідка, підготовлена Європейським
інформаційно-дослідницьким центром на запит народного депутата України.
Інформацію підготувала Анастасія Константинівська, інтерн. Програми USAID
РАДА 2015-2016 рр.
8. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: закон
України від 05.02.1993 р. №16. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2998-12
(дата звернення: 30.08.2020).
9. Кодекс законів про працю України: Кодекс від 10.12.1971 зі змінами та
доповненнями. № 322-VIII .(Редакція станом на 27.02.2021). URL:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (дата звернення: 17.12.2020).
10. Про затвердження Державної цільової соціальної програми “Молодь
України” на 2016-2020 роки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів
22. 23
України: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 148. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2016-%D0%BF#Text (дата звернення:
17.12.2020).
11. Основні напрями реалізації державної політики у сфері зайнятості
населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2022 року:
програма від 24 грудня 2019 р. № 1396-р.
12. Проєкт Закону про працю: проект Закону від 28.12.2019р. № 2708. URL:
https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67833 (дата звернення:
17.12.2020).
13. Матеріали Черкаського обласного центру занятості (за особистим візитом).
14. Матеріали Чорнобаївської філії Черкаського обласного центру занятості (за
особистим візитом).
15. Статистичні дані Державного комітету статистики України: веб-сайт. URL:
www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 20.12.2020).
24. 25
ДодатокБ
Рівень безробіття в Україні серед населення у віці 14-35 років
Джерело: побудовано автором за даними Держстраху згідно з методологією МОП
28. 29
ДодатокЕ
Кількість претендентів на одну вакансію в Україні, станом на кінець березня місяця
2021 року, осіб
Джерело: побудовано автором за даними Держстраху згідно з методологією МОП
5
4
3 3 3 3 3 3 3 3
4
6
5 5 5
9 9 9
8
6 6 6
7
11
9
8
2019 2020 2021
29. 30
Додаток Ж
Частка молодіжного безробіття у загальній кількості зареєстрованих за рік у
Черкаській області
Джерело: складено автором за даними Черкаського обласного центру зайнятості
(за особистим візитом)
49.2
50.3
50.5
47.9
50.3
46.5
47
47.5
48
48.5
49
49.5
50
50.5
51
2016 2017 2018 2019 2020
30. 31
Додаток И
Кількість безробітніх в Україні за регіонами
Джерело: побудовано автором за даними Держстраху згідно з методологією МОП
45.9
41.3
37.0 36.3
32.3
30.0 28.9 27.9 27.3
25.7 24.8 23.8 23.1 23.0 22.6
20.9
19.1 18.4 17.8 17.7 16.9 16.5
12.3 10.8 10.6
31. 32
Додаток К
Частка молодіжного безробіття у загальній кількості зареєстрованих безробітних за
рік у смт. Чорнобай
Джерело: складено автором за даними Чорнобаївської філії Черкаського обласного
центру зайнятості (за особистим візитом)
69
69.5
70
70.5
71
71.5
72
72.5
2016 2017 2018 2019 2020
32. 33
Додаток Л
Кількість безробітніх у районах Черкаської області
Джерело: складено автором за даними Черкаського обласного центру зайнятості
(за особистим візитом)
204 142.4
257
602
489.6
384.21
616.8
1204
0
200
400
600
800
1000
1200
1400
1600
1800
2000
Звенигородськийр-н Золотоніськийр-н Уманський р-н Черкаськийр-н
Кількість населення, тис. осіб Кількість безробітніх
33. 34
Додаток М
Зайнятість населення України під час пандемії, %
Джерело: побудовано автором за даними: НЬЮ ІМІДЖМАРКЕТИНГ ГРУП
22.4
21.4
18.5
9.7
6.3
6
4.7
3.6
2.8
2.3
1.3 0.8
Працюю у звичайному режимі
Працюю віддалено зі збереженням
У відпустці за власний рахунок
Я пенсіонер/студент і не працював до карантину
Я домогосподарка і не працювала до карантину
Звільнений (втратив роботу)
Працюю неофіційно
Не працюю, зі збереженням з/п
Я безробітній/безробітня і не прцювала до карантину
У відпустці за рахунок роботодавця
Прцюю в скороченому режимі (зниження рівня зайнятості, часткова
зайнятість, скорочений тиждень), отримую знижену з/п
Інше
