Дослідницька робота.docx

1. 1
ДОСЛІДНИЦЬКА ТА
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА
НА УРОКАХ ІНТЕГРОВАНОГО
КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» В
1-2 КЛАСІ НУШ

2. 2
Зміст
1. ПЕРЕДМОВА …………………………………………………… 5
2. МАТЕРІАЛИ ДО ТИЖНІВ 1 КЛАСУ
2.1 Тиждень «Я – школяр/школярка» 7
2.2 Тиждень «Наш клас» 8
2.3 Тиждень «Мої друзі» 9
2.4 Тиждень «Моє довкілля» 11
2.5 Тиждень «Осіння мозаїка» 12
2.6 Тиждень «Батьківщина» 16
2.7 Тиждень «Ми – підприємливі» 18
2.8 Тиждень «Техніка, яка допомагає» 19
2.9 Тиждень «Світ гри» 22
2.10 Тиждень «Театр» 23
2.11 Тиждень «Мода» 24
2.12 Тиждень « Вода» 26
2.13 Тиждень «Зимовамозаїка» 33
2.14 Тиждень «Таємниці космосу» 36
2.15 Тиждень «Зимовісвята» 38
2.16 Тиждень «Світ захоплень» 41
2.17 Тиждень «Ми – мандрівники» 42
2.18 Тиждень «Ми – винахідники» 44
2.19 Тиждень «Спорт» 45
2.20 Тиждень «Книжка» 45
2.21 Тиждень «Транспорт» 48
2.22 Тиждень «Світ професій» 49
2.23 Тиждень «Підкорюємо час» 50
2.24 Тиждень «Весняна мозаїка» 53
2.25 Тиждень «Великдень» 55
2.26 Тиждень «Навіщо ми їмо» 57

3. 3
2.27 Тиждень «Світ рослин» 59
2.28 Тиждень «Світ тварин» 63
2.29 Тиждень «Веселка» 64
2.30 Тиждень «Моя родина» 67
2.31 Тиждень «Ми – українці, ми – європейці» 68
2.32 Тиждень «Літня мозаїка» 70
3. МАТЕРІЛИ ДО МІСЯЦІВ 2 КЛАСУ
3.1 Місяць «Зміни» 73
3.2 Місяць «Пізнаємо себе і світ» 81
3.3 Місяць «Територія» 101
3.4 Місяць «Спільнота» 107
3.5 Місяць «Вартість і цінність» 114
3.6 Місяць «Хочу, можу, треба» 127
3.7 Місяць «Ідеї, винаходи, відкриття» 133
3.8 Місяць «Рух і час» 139
3.9 Місяць «Все пов’язано з усім» 145
4 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….. 150

4. 4
П Е Р Е Д М О В А
„Вмійте щодня відкривати перед
дитиною щось нове, і відкривати
так, щоб навколишній світ заграв
перед нею всіма барвами веселки.
Завжди залишайте щось недоказане,
щоб дитині не раз хотілося повернутися
до того, про що вона дізналася”
В.Сухомлинський
Серед важливих завдань, що стоять нині перед початковою школою, є
розвиток теоретичних і практичних умінь, навчання вмінням і навичкам
дослідницького пошуку, опанування школярами основ природничо-наукового
світогляду за допомогою активних методів навчання, що дозволяють
використовувати всі рівні засвоєння знань: від звичайного відтворення до
творчо-пошукової діяльності.
Дитяча потреба в дослідницькому пошуку обумовлена біологічно. Кожна
дитина народжується дослідником. Невтомна жадоба нових вражень,
допитливість, цікавість, прагнення спостерігати й експериментувати
традиційно розглядають як важливі риси дитячої поведінки. Дослідницька
активність - природний стан дитини. Вона спрямована на пізнання світу і хоче
його пізнавати. Саме це внутрішнє прагнення до пізнання шляхом дослідження
спричиняє дослідницьку поведінку та створює умови для дослідницького
навчання.
Основнамета такого навчання - сформувати пропедевтичну систему наукових
понять, дослідницьких умінь, освоєння яких дозволить молодшому школяреві
відчувати радості відкриття нового знання, пізнання себе і навколишнього
світу.
Дитина, схильна до дослідницької поведінки, буде активно вивчати
навколишній світ, набуваючи поряд з новою інформацією неоціненний досвід.

5. 5
У ході виконання дослідницьких завдань формуються вміння і навички:
бачити проблеми, ставити запитання, висувати гіпотези, спостерігати,
класифікувати, структурувати отриманий в ході дослідження матеріал, робити
висновки та умовиводи, доводити і захищати свої ідеї.
Головним результатом використання дослідницьких завдань у
початковій школі є розвиток самого учня за рахунок придбання досвіду
дослідницької діяльності, за рахунок відкриття, осмислення, узагальнення
нових знань.
Проводячи дослідження, учень занурюється у творчий простір і
переходить в творчий стан. Тут учень–дослідник здобуває, накопичує,
узагальнює нові знання. Найголовніше – націленість на пошук невідомих
раніше знань, які можуть бути вкрай необхідні суспільству.
Дослідницький підхід у навчанні спрямований на розвиток таких
універсальних здібностей і компетенцій учнів:
здатність до самонавчання;
навички орієнтуватися в інформаційних потоках;
уміння бачити, усвідомлювати й розв’язувати проблему.
Дослідницька поведінка особливо цінна тим, що вона створює надійний
фундамент для поступового перетворення процесів навчання і розвитку в
процесі вищого порядку – самонавчання і саморозвиток.

6. 6
1 КЛАС
ТИЖДЕНЬ «Я – ШКОЛЯР/ШКОЛЯРКА»
«Ранці нашого класу»
Досліди, якої форми ранців більше у вашому класі: квадратної чи
округлої? Зробіть відмітку.
«Вміст шкільного ранця»
Досліди вміст шкільного ранця. Чи всі предмети необхідні для навчання
в школі? Чому?
«Дорожні знаки»
Досліди дорожнізнаки. Форму яких геометричних фігур має кожен знак.
Які знаки зустрічаєш по дорозі до школи?

7. 7
«Хто працює в школі?»
Досліди, люди яких професій працюють у школі. Склади невелику
розповідь.
ТИЖДЕНЬ «НАШ КЛАС»
«Кого більше?»
Досліди, кого у твоєму класі більше: хлопчиків чи дівчаток? Зроби
відмітку.
«Рослини класу»
Досліди, які кімнатні рослини «живуть» у твоєму класі? Чи знаєш ти їх
назви?
Підказка:
Антуріум Арека Монстера Юкка Диффінбахія Заміолускас

8. 8
«Башта осередків класу»
Досліди за допомогою цеглинок LEGO System, які осередки найбільше
подобаються учням твого класу.
- дослідницький осередок;
- осередок відпочинку;
- осередок читання;
- осередок творчості;
- ігровий осередок;
- осередокнавчання.
Учні будують башти і визначають кількість дітей, яким подобаються
перелічені осередки. Роблять висновок про те, який осередок користується
найбільшою популярність серед однокласників.
«Мій однокласник/однокласниця»
Використовуючицеглинки LEGO System, школярі розповідають про себе.
Таким чином досліджують уподобання, захоплення, риси характеру учнів
класу:
- я та моя сім’я;
- гуртки, секції, які я відвідую;
- чим я люблю займатися у вільний час;
- моя улюблена гра;
- я радію, коли …
- я вмію робити …
ТИЖДЕНЬ «МОЇ ДРУЗІ»
«Спільна справа»

9. 9
Досліди за малюнками, що об’єднує дітей? Досліди, які спільні справи
об’єднують дітей твого класу. Результати занотуй до таблиці.
Спільна справа Кількість дітей
Спортивні секції
Танцювальні гуртки
Заняття музикою
Вивчення іноземної мови
Секції бойового мистецтва
Гуртки за інтересами
Хоббі
Дослід "Невидиме чорнило"
Мета: з’ясувати, чи можна закодувати інформацію.
Матеріали: аркуш білого паперу, пензлик, склянка, молоко (лимонний сік),
праска (свічка).
Хід експерименту:
1. У склянку налийте трохи молока або лимонного соку.
2. Пензликом на білому аркуші паперу намалюй невеликий малюнок або
напиши слово.
3. Залиш папір, щоб він просох. Напис зникне.

10. 10
4. Потім просохлийаркуш паперу потримай над полум'ям свічки на відстані
не менше 10 см або пройдись по аркуші праскою.
5. Прочитай напис чи розглянь малюнок.
Пояснення. Молоко складається з білків, які при нагріванні спочатку
згортаються, а потім згоряють швидше, ніж загориться папір. Завдяки цьому
малюнок проявляється на папері.
ТИЖДЕНЬ «МОЄ ДОВКІЛЛЯ»
«Шкільне подвір’я»
Досліди, що росте на шкільному подвір’ї? Результати досліджень
занотуй до таблиці.
Що росте? Як виглядає (замалюй).
Дерева
Кущі
Трав’янисті
рослини
«Що допомагає нам пізнавати довкілля»
Мета: з’ясувати з допомогою яких органів чуття людина пізнає довкілля.
Матеріали: 4 склянки, тепла вода, ложка, цукор, розчинна зернова каша, сіль,
лимон.
Хід експерименту:
1. У склянки налий теплої води.
2. У першу склянку вкинь чайну ложку цукру.
3. У другу склянку – стільки ж зернової каші.
4. У третю склянку вкинь ложку солі.

11. 11
5. У четверту склянку додай ложку лимонного соку.
6. Розмішай рідину в кожній склянці.
7. Зав’яжи очі, перестав склянки.
8. Понюхай їхній вміст. Потім скуштуй. Який запах і смак у кожної рідини?
«Диво з пакетами»
Мета: з’ясувати, чи протікатиме продірявлений поліетиленовий пакет.
Матеріал: вода, поліетиленовий пакет, заточені олівці.
Хід експерименту:
1. Налити у поліетиленовий пакет води до половини.
2. Проткнути наскрізь пакет заточеним олівцем, потім ще одним, ще одним.
3. Спостерігай, що відбувається? (Вода з пакета не витікає.)
Пояснення. Молекули пакета притягуються одна до одної і це не дає витікати
воді.
ТИЖДЕНЬ «ОСІНЬ»
«Ознаки осені в поезії»
Прочитай (прослухай) вірш. Досліди, які ознаки осені в ньому описано.
ОСІНЬ
Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світить, та не гріє
Сонце золоте.
Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Крапельці роси.
Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле
З дерева летить.
Хоч би де замріла
Квіточка одна;
Тільки й червоніє,
Що горобина.
Здалека під небом,
В вирій летючи,
голосно курличуть
журавлів ключі.
Яків Щоголів
«Осінні місяці»
Досліди ознаки осінніх місяців, назви їх.
В школах дзвоникпродзвенів, Чарівник прийшов у ліс,
Школярів дім знань зустрів. Фарби, пензлика приніс.

12. 12
В лісі вирослигрибочки. У діброві та
садочку
У опеньках всі пеньочки … Стали
жовтими листочки.
Вправо, вліво, вниз, назад –
Всюди справжній листопад.
Трішки ще – і вже зима,
От і осені нема …
«Картина «Золота осінь»»
Уважно розглянь картину. Досліди кольориосені. Чому осінь називають
золотою?Чи є золотийколір?
Заповнитаблицю, поставившивідмітку «+».
«Дві подружки»

13. 13
Досліди кольори соснита ялини. Розфарбуй осінні соснута ялину. Який
висновок можназробити?
Улітку Восени
Улітку Восени
«Осіння квітка»
Досліди осінню квітку на основі прослуханого тексту та малюнку.
Заповни таблицю.
ЧОРНОБРИВЦІ
Чорнобривці - однорічна трав'яниста невибаглива
рослина, що рясно квітує від червня до жовтня. Рослина
утворює кущ висотою 20-40 сантиметрів. Квіти має різних відтінків від світло-
жовтих до насичено жовтогарячих і коричневих. Для них характерний
специфічний аромат. Листя – вузьке, гостре, темно-зеленого кольору.
Колір квітки
(зафарбуй)
Колір листя
(зафарбуй)
Форма листя
(намалюй)
Висота рослини
(запиши)
«Як виростити дуб із жолудя»
Уважно розглянь фото та досліди етапи життя дуба. Пронумеруй у
клітинках фото по порядку.

14. 14
«Осінні турботи»
За світлинами досліди працю людей восени. Склади розповідь «Осінні
турботи людей восени».
ДОСЛІДНИЦЬКА ЛАБОРАТОРІЯ
«Ой чи живі, чи здорові родичі гарбузові?»
Мета: з’ясувати, чи можуть рослини вирости з насіння не лише весною чи
влітку та що важливо для проростання насіння (конкретна пора року чи
сприятливі погодні умови).
Матеріали: гарбуз (невеликого розміру), ґрунт, вода, ніж.

15. 15
Хід досліду:
1. Розріж гарбуз навпіл.
2. Розглянь, що знаходиться всерединігарбуза.
3. Наповни частинкигарбуза землею, помісти їх у тепле місце.
4. Поливай гарбузовіполовинки щодня.
5. Спостерігай за половинками. Уже за кілька днів з насіння мають
з’явитися перші паростки.
Пояснення. Насіння гарбуза може проростатиі восени. Головне – створитидля
цього сприятливіумови (щоб був ґрунт, волога, тепло та поживні речовини).
«Осінні калюжі»
Мета: з’ясувати, якутворюються калюжі на поверхні землі.
Матеріали: горщик, земля, склянка або пляшка, вода.
Хід досліду:
1. Візьми горщик, наповни його землею.
2. Налий трохи води.
3. Після того, як водапросочиться крізь ґрунт, знову полий водою.
4. Спостерігай, що відбувається. (Спочатку вода буде проникати досить
швидко, але незабаром ґрунт стане занадто вологим, вода перестане
всмоктуватися і виникнуть невеликі калюжі.)
Пояснення: Восени випадає дуже багато опадів і земля переповнюється
вологою. Через це ґрунт не може всмоктати всю воду. Крім того, восени
відчутно знижується температура повітря. А отже, волога випаровується значно
повільніше, ніж улітку.
ТИЖДЕНЬ «БАТЬКІВЩИНА»
«Прапор України»
Кожна країнамає свої Державні символи. До них відносять герб, прапор і
урочисту пісню – гімн.
Уважно розглянь світлини. Досліди, що символізують кольори на
Державному Прапорі України?

16. 16
«Карта моєї країни»
Досліди карту України. Дай відповіді на запитання.
Який колір переважає на карті України?
Що це, на вашу думку, означає?
Що на карті позначено синьою лінією?
Що на карті позначено блакитним
кольором?
Що на карті позначено коричневим та
зеленим кольорами?
«Найбільша річка України»
Найбільшою річкою Україниє Дніпро. З давніх-давен річка забезпечувала
населення країни водою та рибою. Дніпром доставляли в Київ товари з різних
країн світу.
Знайди і покажи на карті річку Дніпро. Досліди, які міста розкинулись на
його берегах.
«Київ – столиця України»
Головним містом, столицею України є місто Київ. Київ – одне з
найбільших і найстаріших міст Європи. Його вважають найзеленішим містом
нашої країни.
Досліди за фото, яка рослина є символом міста.

17. 17
«»
«Міні-скульптури Києва»
Досліди, чому саме в Києві установлено ці маленькі скульптури?
ТИЖДЕНЬ «МИ - ПІДПРИЄМЛИВІ»
«Батарейка з лимона»
Мета: з’ясувати, що може засвітити електричну лампочку.
Матеріали: лимон, два шматочки мідного дроту по 10 см, лампочка, скріпка.
Хід експерименту:
1. Зачисть кінці дротів.
2. Один оголений кінець прикрути до скріпки.
3. У лимоні зроби надріз і встав туди скріпку, а на відстані кількох
сантиметрів – проколи дірку і встав другий дротик зачищеним кінцем.
4. Приклади вільні кінці дротів до контактів лампочки.
5. Спостерігай, що відбувається? (Вона засвітиться! Якщо напруги не
вистачило, можна взяти кілька лимонів і з'єднати їх послідовно.)
Пояснення. Лимонний сік є електролітом. Усередині акумуляторів теж
містяться кислоти.

18. 18
«Гелева лампа»
Мета: з’ясувати, чи можна самому створити гелеву лампу.
Матеріали: сіль, харчовий барвник, олія, склянка.
Хід експерименту:
1. У склянку налий воду.
2. Додай харчовий барвник, кольору, який тобі подобається.
3. Налий декілька чайних ложок олії.
4. Зверху насип солі.
5. Спостерігай, що відбувається.
ТИЖДЕНЬ «ТЕХНІКА, ЯКА ДОПОМАГАЄ»
«Помічники людини»
Досліди, як винаходи людства в області техніки, змінили життя людини.
«Як запобігти лиху»
Досліди, на яких малюнках зображено небезпечні ситуації. Склади
пам’ятку для свого однолітка «Як запобігти лиху?».

19. 19
«Телефон»
Досліди надписи на телефоні. Скільки всього цифр нанесено? Скільки
чисел можна отримати? Що ще написано на клавішах? Чи знаєш ти їхнє
призначення? Розфарбуй телефон та впиши цифри.
«Телефон своїми руками»
Мета: з’ясувати, чи можна сконструювати телефон із підручних засобів.
Матеріали: два пластикових стаканчика, нитка, шило.
Хід експерименту:
1. У дні стаканчиків пробий невеликі отвори.
2. В дірочки протягни довгу нитку (кілька метрів –
залежно від того, на яку відстань ви відійдете один від
одного для переговорів).
3. Зсередини зав’яжи вузлики, щоби закріпити
нитку (для надійності можна прив’язати нитку до половинки сірника).
4. Візьміть стаканчики (вони будуть нашими мікрофонами і динаміками) і
розійдіться. Тільки так, щоби нитка натяглася, але ні до чого не торкалася –
навіть до наших пальців, які тримають стакани.
5. Тепер один тихо щось промовить у свій "мікрофон", а інший при цьому
чує його зі свого "динаміка"!

20. 20
Пояснення. Нитка стає провідником звукових хвиль – і вони йдуть по ній
швидше, ніж через повітря. До речі, звук відмінно поширюється не тільки по
нитці! Ось чому якщо постукати по батареї на верхньому поверсі, це почують
всі мешканці аж до першого поверху.
«Дбай про своє здоров’я»
Розглянь малюнки та досліди, хто з дітей дбає про своє здоров’я. Поясни,
чому ти так уважаєш.
5 хвилин 10 хвилин 35 хвилин
40 хвилин
«Робот-помічник»
Досліди, чому робота називають помічником людини.

21. 21
ТИЖДЕНЬ «СВІТ ГРИ»
Досліди за допомогою цеглинок LEGO System, в які ігри найбільше
подобається грати учням твого класу.
- настільні ігри;
- рухливі ігри;
- комп’ютерні ігри;
- спортивні ігри;
- інтелектуальні ігри;
- ігри-драматизації .
Школярі будують башти і визначають кількість дітей, яким подобаються
перелічені ігри. Роблять висновок про те, які користуються найбільшою
популярність серед учнів класу.
«Знаки-символи»
Досліди знаки-символи для гри. Для якої гри використовують кожний зі
знаків?
«Ретро-іграшки»
Історія іграшки сягає корінням у сиву давнину. Колись невеликі
предмети з кераміки використовувалидля розрахунку купці. Їх давали на здачу
й називали «монетками». Монетками любили бавитися діти.
Згодом іграшки для дітей почали виготовляти з різних матеріалів:
деревини, ниток, глини, клаптиків тканини, сиру, тіста, соломи, кукурудзяного
листя. Найулюбленішими іграшками були свищики. Найпершою забавою для
дитини була лялька.
Досліди, хто у твоїй родині грався такими іграшками.

22. 22
«Макаронна ракета»
Мета: з’ясувати, як працює ракетний двигун.
Матеріали: банка, макаронні вироби у формі трубки, перекис водню, дріжджі
хлібопекарські, запальничка.
Хід експерименту:
1. У банку налий перекис водню.
2. Додай
1
4
чайної ложки дріжджів хлібопікарських. Розчин почне пінити.
3. У середину банки постав трубчастий макаронний виріб.
4. Запали його кінець. Спостерігай за полум’ям. (Воно буде схоже на запуск
ракетного двигуна гібрида.)
ТИЖДЕНЬ «ТЕАТР»
Досліди, які предмети не варто брати із собою до театру. Обґрунтуй свій
вибір.
Діалог-дослідження
Досліди, якими бувають театри. Який з них ти відвідував/відвідувала?
Поділись своїми враженнями. Склади діалог на цю тему з однокласниками.

23. 23
«Театральна афіша»
Досліди, яку інформацію можна отримати з афіші.
ТИЖДЕНЬ «МОДА»
«Як народжується тканина»
ДОСЛІДНИЦЬКА ЛАБОРАТОРІЯ
Мета: з’ясувати, якпоєднані нитки в тканині між собою, спробуватиопанувати
ткацьке мистецтво.
Матеріали: картон цупкий, гофрований, ножиці, пластикова основа
від кулькової ручки, тоненька дерев'янапаличка, цупкі нитки для основи, нитки
різних кольорів, гачок для плетіння (якщо є).
Хід експерименту:
1. Розглянь тканину, з якої пошитий твій одяг. Дай відповіді на питання:
З чого її зроблено?
Чи можна розгледіти окремі ниточки?
Як вони поєднані між собою?
Як людям удалося так переплести тонюсінькі нитки?
2. Уважно розглянь малюнки та досліди як народжується тканина.

24. 24
А. Б. В.
Г. Ґ.
Д.
3. Опануйте практичними навиками.
3.1. Зроби надрізи на протилежних сторонах картонної основи: приблизно по
2 см завглибшки на відстані 0,5 см один від одного.
3.2. Протягни між розрізами цупкі нитки, не дуже натягуючи.
3.3. Просунь нитку першого (вибраного тобою кольору) приблизно
завдовжки1 м в основувід кулькової ручки. Вийшов зручний інструмент
для протягування ниток.
3.4. Плети, пропускаючинитку крізь рядки. Якщо хочеш змінити колір нитки,
або вона закінчується, протягни іншу нитку в основу ручки і продовжуй
роботу. Не забудь зв’язати кінці ниток, що закінчилися.
3.5. Розріж нитки зі зворотнього боку.
3.6. Послідовно зав’яжи нитки з 2 боків – 1 і 2 нитки, 2 і 3, 3 і 4 і т.д. Якщо є
вузлики, то перетягни їх на зворотній бік.
«Непроникна тканина»
Мета: з’ясувати, чи пропускатиме марля воду.
Матеріали: склянка, вода, марля (бинт), резинка.
Хід експерименту:
1. Згорни марлю (бинт) у декілька шарів.
2. Марлю поклади на порожню склянку і

25. 25
закріпи резинкою.
3. У склянку через марлю налий воду. Що спостерігається? (Вода вільно
протікає крізь марлю).
4. Різким рухом переверни склянку з водою. Що спостерігається? (Невелика
кількість води вилилася, але далі вода залишається в склянці).
Пояснення. Вода має поверхневий натяг, молекули воду утворюють тонку
плівку, а тиск повітря на тканину вищий, ніж тиск води в середині склянки.
«Суха тканина»
Мета: з’ясувати, чиможе тканина залишатися сухою у воді.
Матеріали: склянка, тканина, миска з водою.
Хід експерименту:
1. У склянку поклади тканину настільки щільно, щоб вона не могла
випасти, якщо склянку перевернути.
2. Переверни склянку і, держачи її прямо, опусти у миску з водою.
3. Підніми склянку. З’ясуй, мокра тканина?
Пояснення. Тканина суха тому, що склянка заповнена повітрям. Вода не може
витиснути повітря, тому тканина залишається сухою.
ТИЖДЕНЬ «ВОДА»
ДОСЛІДНИЦЬКА ЛАБОРАТОРІЯ
«Чи є вода у твоєму організмі»
Мета: з’ясувати, чинаявна водав організмі людини.
Матеріали: скельце або дзеркальце.
Хід досліду:
1. Дихни на скельце чи дзеркальце.
2. Зачекай хвилину.
3. Проведи по поверхні пальцем.
4. Перевір палець на вологість.
«Як зникає вода»
Мета: з’ясувати, які матеріали вбирають воду.

26. 26
Матеріали: клейонка, склянка, ложка, губка, тарілка, газета, поліетиленовий
пакет.
Хід досліду:
1. На клейонці розклади предмети, необхідні для проведення досліду: губку,
тарілку, газету, поліетиленовий пакет.
2. З ложки потроху лий воду на ці предмети.
3. Спостерігай за предметами. Результати занеси до таблиці.
Предмет Вбирає (добре, погано, не вибирає)
"Яйце-субмарина"
Мета: з’ясувати, що відбувається з яйцем у воді.
Матеріали: ємність (миска, банка), ложка чи дерев’яна паличка, звичайна вода,
сіль, сире яйце.
Хід досліду:
1. Заповни ємність водою, опусти яйце.
Що спостерігається? (Яйце тоне).
2. Дістань яйце.
3. Насип у воду солі, мішай до повного
її розчинення.
4. Знову поклади яйце у воду. Що спостерігається? (Яйце спливає на
поверхню).
Примітка. Якщо яйце не спливає, то треба досипати солі.
Пояснення. Солона вода тримає предмети, тому що її густина вища.

27. 27
«Горох-стрибунець»
Мета: переконатися, що до складу всіх живих організмів на нашій планеті
входить вода, її кількість може неабияк впливати на їх властивості.
Матеріали: сухий горох, дві порожні склянки, жерстяна кришка (наприклад,
для консервування), вода.
Хід експерименту:
1. Постав на стіл порожню склянку, накривши її жерстяною кришкою.
2. Другу склянку заповни горохом та обережно постав на кришку.
3. Залий горох водою. Слідкуй за склянкою та доливай води, коли її
ставатиме менше.
4. Спостерігай за горохом. (Досить швидко горошини почнуть підніматися,
утворюючи гірку. Зрештою, частина горошин почне падати та битися по
металевій кришці, утворюючи специфічний дзвін. Завдяки тому, що
кришка знаходиться між двома склянками, звуки від удару будуть дуже
чіткими.
Пояснення. Висушені горошинишвидко всмоктують водута збільшують свій
розмір. Їм не вистачає місця у склянці і нижні шукають місце для «росту». То
ж горошини із дна склянки витісняють інше насіння.
«Банка-непроливайка»
Мета: з’ясувати, чи завжди вода виливається з посудини.
Матеріали: банка, пластмасова кришка, ніж, марля, папір, миска.
Хід експерименту:
1. Проріж отвір в кришці для банки так, щоб до краю кришки залишилося
близько 0,5 см.
2. Відріж шматок марлі, який накрив би отвір банки, а зверху накрий
кришкою.
3. Набери у банку через марлю води.
Накрий отвір цупким папером і,

28. 28
притримуючи рукою, переверни над мискою.
4. Через декілька секунд забери папір, тримаючи банку перекинутою рівно
горизонтально. Що спостерігається? (Вода не виливатиметься).
5. Нахили банку. Що спостерігається? (Вода виллється у миску).
Пояснення. Вода має властивість утворювати поверхневий натяг. Верхній шар
водинайсильніше притягується до глибинних шарів і тому не виливається крізь
маленькі отвори (як у марлі), а натягується між нитками і утворює випуклі
"віконечка", доки повітря не витісняє воду з банку. Якщо усі "віконечка"
заповнені водою – вода у банці триматиметься, якщо ви нахилили банку –
повітря через вільні отвори заходить всередину і витісняє.
«Чи однакові краплі води?»
Мета: з’ясувати, чиоднаковихрозмірів краплини водирізної температури.
Матеріали: 3 пробірки, мірна піпетка, вода(холодна, тепла, гаряча).
Хід досліду:
1. У одну пробірку мірною піпеткою накапай 20 крапель холодної води.
2. У другу пробірку мірною піпеткою накапай 20 крапель теплої води.
3. У третю пробірку накапай мірною піпеткою 20 крапель гарячоїводи.
4. Порівняй одержані об'ємиводи.
Висновок. Якщо отримали різні об’ємиводи, то це означає, що гарячі, теплі й
холодні краплі різних розмірів. Яка крапля найбільша, яка найменша?
«Чи можна очистити воду?»
Мета: з’ясувати, чи можливе очищення води.
Матеріали: пробірки, вода з різних джерел (водопровідна, дощова), лупа,
фільтр (пісок, вугілля, серветка).
Хід досліду:
1. Налий у першу пробірку водопровідну воду.
2. У другу пробірку налий дощову воду.
3. Розглянь воду в обох пробірках через лупу.
4. Пропусти дощову воду через фільтр.

29. 29
5. Порівняй воду в пробірках. Зроби висновок.
«Чи є у воді повітря»
Мета: з’ясувати, чи наявне у воді повітря.
Матеріали: живець елодеї, ніж, скляна банка з водою, лупа.
Хід досліду:
1. Гілочку елодеї розріж навпіл.
2. Опусти її зрізом униз в банку з водою.
3. Спостерігай, що з’явилося на місцях зрізів.
(На місці зрізів спостерігаються бульбашки. Це повітря, яке знаходиться у
воді.)
4. Розглянь зріз живця елодеї у лупу.
(Він має трубчату будову, завдяки чомурослиналегко поглинає повітря, що
міститься у воді.)
«Як працює хмара?»
Мета: з’ясувати, яким чином відбувається накопичення води у дощовій хмарі.
Матеріали: губка, пробірка, аркуш білого паперу.
Хід досліду:
1. Візьми губку і поклади її на аркуш білого паперу .
2. Налий на губку трохи водиз пробірки. Зверни увагу на аркуш.
3. Маленькими порціямиводи продовжуй змочувати губку. Зверни увагу на
колір губки. (Губка повинна встигати вбирати воду).
4. Підніми губку. Що можеш сказати
стосовно її маси?
5. Спробуй віджати воду із губки. Що
помітив?
6. Доливай воду на губку порціями.
7. Знову спробуй віджати губку. Що помітив?
8. Додай на губку ще деяку кількість води. Зверни увагу на аркуш паперу.
Пояснення. Губка на початку – це білі і пухнасті хмари в природа, які не
загрожують дощем через низьку вологість. Коли з губки віджали кілька крапель

30. 30
води – це короткочасний «грибний дощ». Коли на аркуші паперу з’явилася і
почала розповзатисяпляма від води, це значить, що губка більше не спроможна
її утримувати. Це і є висока вологість. Така вологість виникає тоді, коли небо
затягнуте важкими сірими хмарами й от–от піде дощ.
«Дощ із хмари»
Мета: з’ясувати, яким чином падає дощ.
Матеріали: прозора банка з водою, піна для гоління, розведений у воді
харчовий барвник.
Хід досліду:
1. Воду в банці зверху густо покрийте піною
для гоління, зробіть “хмару”.
2. Поверх піни влийте трохи розведений
харчовий барвник – він стане “дощем”.
3. Спостерігайте, що відбувається? (Барвник
просочується крізь піну і у воді виглядає як дощ.)
Пояснення. Фактура піни пропускає воду з барвником до решти рідини.
Оскільки барвникважчий – він опускається на дно і виглядає, як дощ, що падає
з хмари.
«Втеча води»
Мета: з’ясувати, чиможе вода «переміщуватися» самостійно з однієї посудини
в іншу.
Матеріали: дві прозорі ємності, вода, смужка тканини.
Хід досліду:
1. В одну ємність налий води і встанови на підставку.
2. Порожню чашку постав на невеликій відстані трохи нижче.
3. Тепер між ними "містком" поклади смужку тканини.
4. Спостерігай, що відбувається? (Через якийсь час вода перебереться з
однієї чашки в іншу! А якщо поміняти їх місцями, відбудеться зворотній
процес.)

31. 31
Пояснення. У води є чудова здатність: вона вміє не тільки текти вниз, але й
підніматися вгору "канальцями" в тканині. Це називається капілярний ефект.
Для його демонстрації можна ще поставити поруч кілька стаканчиків з водою,
частину з простою, частину з пофарбованою – і покласти смужку тканини так,
щоби вона торкалась поверхні води в кожній посудині. Незабаром прозора вода
стане кольоровою!
«Повітряна кулька, що не боїться вогню»
Мета: з’ясувати, чидійсно не горить повітряна кулька, наповнена водою.
Матеріали:повітрянакулька, свічка, сірники, вода.
Хід експерименту:
1. У повітряну кульку налийте невелику кількість води.
2. Надуйте її не до кінця і зав’яжіть ниткою.
3. Тримаючиза "хвостик", піднесіть запалену свічку до того місця кульки,
де налита вода.
4. Спостерігайте, що відбувається. (Навіть коли вогник торкається до неї,
вона не горить і не тріскає.)
Пояснення. У різних речовин різна теплопровідність. Вода проводить тепло в
24 рази швидше, ніж повітря. Тому вона відбирає тепло на себе і не дає
плавитися кульці.
«Де міститься вода в природі?»
Досліди, де міститься вода в природі.
З’ясуй:

32. 32
Чи вся вода є рідиною?
Якою вода стає на морозі?
Коли вода перетворюється на пару?
Чи входить вода до складу живих організмів?
«Як вода потрапляє в квартиру?»
Досліди, як вода потрапляє в квартиру багатоповерхового будинку.
«Дослідження вихідного дня»
Проведи це дослідження у вихідний день – суботу чи неділю. Упродовж
дня ти будеш пити чай, соки, воду, компот чи кисіль. Кожну склянку рідини
позначай, зафарбовуючи 1 клітинку. Наприкінці дня полічи кількість
зафарбованих тобою клітинок, а потім запиши отримане число.
ТИЖДЕНЬ «ЗИМОВА МОЗАЇКА»
Чи знаєш ти, як називаються зимові місяці? Досліди, як утворилися їхні
назви.
Дорожній майстер грудень
Мости будує всюди,
Вкриває ріки кригою,
Воює із відлигою:
Дороги приморожує,
Ще й снігом припорошує,
Щоб на дзвінких санчатах

33. 33
Новому року мчати.
Лиш недбальців–неслухнянців,
Хто загаявсь на гулянці,
Розстіба свого кожуха,
Виставля з-під шапки вуха, –
Тих снігами я січу!
Тих морозами печу!
Лютий – місяць дуже лютий,
Запитає: в чому взутий?
Виє хуга–завірюха,
Не пускає без кожуха.
Але сонечко сміється,
Стиха до землі проб’ється,
Хоч частинку, хоч хвилинку
А погріє її спинку.
Досліди, чому до всіх назв зимових місяців подано лише одну схему?
′
«Зимові знаки–емблеми»
Досліди, що означають ці знаки–символи.
«Сніжинки»
Досліди сніжинки. Що в них спільного? Запиши.
Підказка. Полічи кількість промінців.

34. 34
«Як зимує природа»
Досліди, як зимують представники живої природи.
ДОСЛІДНИЦЬКА ЛАБОРАТОРІЯ
«Що відбувається із снігом»
Мета: з’ясувати, чому сніг перетворюється на воду.
Матеріали: склянка, сніг (лід)
Хід досліду:
1. Набери у склянку снігу (льоду).
2. Постав її у тепле місце (наприклад, коло батареї).
3. Спостерігай, що утворюється зі снігу (льоду) в теплі. Сформулюй
висновок.
«Чи холодно рослинам взимку»
Мета: з’ясувати, чи зберігає сніг тепло.
Матеріали: дві невеликі пластмасові або металічні банки з кришками.
Хід досліду:
1. Наповни водою однаковоїтемператури обидвібанки.
2. Вистав одну банку на відкритій місцевості на подвір’ї.
3. Другу банку постав у кучугуру снігу (присипати снігом).
У кожної сніжинки промінців.

35. 35
4. Порівняй температуру води в обохбанках через годину.
Висновок. Вода в банках буде різної температури.
Пояснення. Сніг зберігає тепло.
«Солоні крижинки»
Мета: з’ясувати, чи можна виростити кристали в не лабораторних умовах.
Матеріали: кухонна сіль, вода, каструля, банка, олівець.
Хід досліду:
1. Нагрій воду.
2. Засип у неї сіль порціями і розмішуй до розчинення. Так роби, поки
розчин не стане перенасиченим, тобто кристалики солі не перестануть
розчинятися.
3. Перелий розчин в банку, не залишаючи осілих
крупинок.
4. Знайди в пачці солі найбільший кристал,
прив’яжи його до ниточки, акуратно опусти в
банку, щоб не торкався стінок, і закріпи,
прив’язавши нитку до олівця, припасованого
зверху. Як варіант, можна занурити в розчиндріт
з петелькою на кінці.
5. Банку залиш в місці, де її «не турбуватимуть». Через тиждень виросте
«крижинка» химерної форми!
Пояснення. Вода з насиченого розчину поступово випаровується, а розчинена
речовинапереходить у твердий стан: частки-«цеглинки» притягуються одна до
одної та займають свої місця в повторюваній структурі.
ТИЖДЕНЬ «ТАЄМНИЦІ КОСМОСУ»
ДОСЛІДНИЦЬКА ЛАБОРАТОРІЯ
«Кулька-самонадувайка»
Мета: з’ясувати, що надуває повітряну кульку.
Матеріали: порожня пляшка, повітряна кулька, лійка, сода, оцет.

36. 36
Хід експерименту:
1. Насип у пляшку 1 чайну ложку соди.
2. Через лійку налий всередину пляшки 3
столові ложки оцту та швидко натягни
кульку на пляшку.
3. Спостерігай, що відбувається з кулькою.
Пояснення. Між содою та оцтом відбувається хімічна реакція, в ході якої
виділяється вуглекислий газ. Він і надуває
повітряну кульку.
«Чи має повітря вагу»
Мета: з’ясувати, чимає повітря вагу.
Матеріали: терезиз двома чашами, дві
гумові кульки
Хід досліду:
1. Зваж на терезах з двома чашами дві однакові гумові кульки. (Зважування
покаже, що їх вага однакова.)
2. Одну кульку наповни повітрям.
3. Вдруге зваж обидві кульки.
(Чаша, на якій кулька з повітрям, опускається вниз, отже ця кулька важча).
«Вулкан вдома»
Матеріали: банка або пластикова пляшка, глина для ліплення або густе солоне
тісто, оцет, сода, лійка, червона акварельна фарба або харчовий барвник.
Хід експерименту:
1. Банку або пляшку встанови на велику фанерку і обліпи глиною або
тістом.
2. Дай «горі» підсохнути.
3. Розфарбуй гуашшю або акрилом.
4. Приготуй лаву: в отвір насип соди, а потім акуратно налий
підфарбованого оцту.

37. 37
5. Спостерігай, що відбувається?(Вулкан вивергається, лава стікає по
схилу.)
Пояснення. Оцет вступає в бурхливу реакцію з содою - в результаті
виділяється вуглекислий газ. Цю реакцію використовує мама на кухні, коли
готує оладки - вуглекислий газ допомагає розпушувати тісто.
ТИЖДЕНЬ «ЗИМОВІ СВЯТА»
Досліди висловлювання Христинки, Дмитрика та Софійки. Чия
інформація істинна?
Розпочинається Різдво 19 січня
Святим Вечором. З появою першої
зірки сім’я сідає за щедрий, але
пісний стіл. Прийнято проводити у
колі родини.
19 грудня – день Святого Миколая. Він
приходить до слухняних дітей вночі і кладе
під подушки подарунки. Цього дня
обов’язково печуть медові пряники –
Миколайчики – і роздають дітям.
ttps://glavcom.ua/news/den-svyatogo-
mikolaya-tradiciji-i-prikmeti-19-grudnya-
647767.html

38. 38
«Різдво у різних країнах світу»
Досліди, як святкують Різдво у різних країнах світу.
Наближення свята по всьому світу розпочинається ярмарками,
встановленням ялинок і прикрашанням вулиць святковою ілюмінацією.
У Німеччині кожна людина в ніч перед Різдвом
повинна запалити у своєму вікні свічку. Згідно
старовинним повір'ям, свічка є символом тепла,
миру і сімейного благополуччя. Увечеріз 24-го на 25
грудня починається нічна різдвяна служба. Їй
передує дзвін дзвонів. Відразу після святкової
служби городяниповертаютьсядодомуі зустрічають
Різдво зі своєю родиною. У цей день дбайливі
господині накривають стіл і викладають на нього
блюдо з печеною гускою або коропом. Перед
початком трапези старший член сім'ї дзвонить в
спеціальний різдвяний дзвіночок і запрошує
домочадців до святкового столу. Після обіду жителі
Німеччини традиційно йдуть у гості, щоб привітати з
Різдвом Христовим сусідів і побажати їм щастя і
здоров'я.
У Бразилії святкування Різдва проходить в не
зовсім зимовій обстановці. У цей період в країні
стоїть спекотна погода. Але незважаючи на це
місцеві жителі прикрашають штучні дерева, схожі на
Водохреща відзначають 6 січня. Цього
дня вода набуває цілющих властивостей.
Її дають пити тяжкохворим, нею
освячують храми, домівки і тварин.

39. 39
нашу ялинку, шматочками вати і штучним снігом.
Саме ж святкування Різдва бразильці починають з
церковної служби, яка називається "Меса півня".
Наприкінці служби, яка триває всю ніч, священики
за традицією виносять півня. Цей Петя-півник і
оповіщає з самого раннього ранку про прихід Різдва.
Ось тоді-то і починаються народні гуляння з
піснями, танцями, карнавальною ходою та іншими
заходами.
У Бельгії в ніч перед Різдвом батьки кладуть
дітям в святкові шкарпетки подарунки. А вранці
кожен з членів сім'ї, перед тим як приступити до
різдвяної трапези, повинен з'їсти солодкий хлібець,
який зроблений у формі немовляти Ісуса Христа.
Жителі Мексики починають підготовку до
різдвяних святз першого грудня. Вони прикрашають
свої будинки яскравими іграшками та гірляндами, а
також підвішують до стелі у вітальні особливу
іграшку, яка називається Піньята. У святвечір
мексиканці прикрашають піньята яскравими
стрічками і мотузочками. Згідно з традицією, на
Різдво кожна дитина може спробувати свої сили і
спеціальною палицею розбити цю святкову іграшку,
щоб дістати весь її вміст.
Досліди, які зимові свята зображені. Чи знаєш ти, коли відзначають
кожне з них?
«Зимові свята»

40. 40
ТИЖДЕНЬ «СВІТ ЗАХОПЛЕНЬ»
ДОСЛІДНИЦЬКА ЛАБОРАТОРІЯ
«Рідкі картини»
Мета: з’ясувати, чиможна малювати картини на молоці.
Матеріали: молоко, харчовібарвники, засіб для
миття посуду.
Хід експерименту:
1. Налий молоко у плоску тарілку,
приблизно на 1 см.
2. Крапни барвники на молоко в різних
місцях.
3. У центр тарілки крапни засіб для миття посуду.
4. Спостерігай за реакцією. (Кольори починають рухатись, утворюючи
візерунки.)
Пояснення. Молоко – це здебільшого вода, тому має таку властивість, як
поверхневий натяг. Він утворюється, бо молекули води притягуються одна до
одної, намагаючись зробити поверхню якомога щільнішою. Через цю
властивість ми можемо бачити окремі краплини. Через жир у молоці барвники
плавають на поверхні рідини. Коли до суміші додаємо рідину для миття посуду,
вона руйнує поверхневий натяг, бо є іншою за складом. Молоко та барвники
починають рухатись, щоб відновити баланс. Цей рух і створює кольорові
ефекти на поверхні.
«Обмін рідинами»
Мета: з’ясувати, чиможуть помінятися рідини
місцями, щоб жодна краплина не пролилася.
Матеріали: 2 склянки, олія, вода, папір, тарілка.
Хід експерименту:
1. Налий в одну чарку доверху води, а в другу –
олію.

41. 41
2. Чарку з олією постав на тарілку для безпеки.
3. Чарку з водою накрий папером та, притримуючи рукою, постав зверху на
чарку з олією.
4. Обережно посунь вбік папір, не виймаючи її повністю – олія почне мінятися
місцями з водою.
5. Посунь папір назад, повністю закривши отвір чарки, та роз’єднай їх.
Пояснення. Вода та олія мають різну густину – олія легша за воду при
однаковомуоб’ємірідин. Коливи поставили воду зверху над олією та трішечки
відсунули карту – вода почне поступово витісняти олію нагору, а саме
падатиме донизу. Поверхневий натяг, що утворився між щілиною, утвореною
картою та стінкою чарок, не дасть рідинам розливатися – вони
обмінюватимуться рідинами по краплині.
ТИЖДЕНЬ «МИ - МАНДРІВНИКИ»
«Правила мандрівки»
Подорожуючи, слід дбати про природу, не шкодити їй. Досліди, як не
можна поводити себе під час подорожі.
«Чудеса світу»
Мандруючи світом, можна побачити багато цікавого. Досліди споруди,
зображені на фото. З’ясуй і надрукуй назви країн, у яких вони знаходяться.

42. 42
«Імена землі рідної»
Досліди, чому саме так названі села у вірші «Гарно жити у селі».
Гарно жити у селі,
Що зоветься Василі
Чи в Богданівці, Петрівці,
У Юрківці, Григорівці…
Я живу в селі Насташка,
Де ростуть густі ромашки,
А ген там, де річка–змійка, –
Мов букет, село Марійка.
Потім є дві балки
Й хутірець Наталки.
Мчить дорогаміж полями,
Відчиняє срібні брами:
Там – Єлизаветівка,
А тоді – Оленівка…
В іменах моя земля
Промовляє звіддаля:
Тут жили сини і дочки –
Їхні це слідочки.
«Золота підкова Черкащини»
Досліди визначні місця, що входять до складу «Золотої підкови
Черкащини». Як вони називаються і в яких містах знаходяться?
Туреччина.
Храм Артеміди.
Греція.
Cтатуя Зевса.
Єгипет.
Єгипетські піраміди.

43. 43
ТИЖДЕНЬ «МИ - ВИНАХІДНИКИ»
"Смачні кристали"
Мета: з’ясувати, чи можна виростити кристали в домашніх умовах.
Матеріали: склянка, цукор, скріпка, олівець або соломинка, товста бавовняна
нитка.
Хід досліду:
1. Налий у склянку гарячу воду, додай у неї цукор,
розмішуючи ложкою, поки він не перестане
розчинятися. (Розмішувати швидко, щоб у воді
розчинилося якомога більшу кількість цукру.)
2. Закріпи нитку на середині олівця, а на інший
кінець нитки прив'яжи скріпку.
3. Поклади олівець на склянку, нитку опусти в розчин і залиш натягнутою.
4. На кілька днів постав у прохолодне місце.
(Нитка обросте білими цукровими кристалами, які можна навіть скуштувати на
смак.)
«Голка, що не тоне»
Мета: з’ясувати, чи тоне голка у воді намазана жиром.
Матеріали: дві склянки, вода, дві швейні голки, олія, цигарковий папір.
Хід досліду:
1. Налий водуу дві однаковітонкі склянки.
2. У кожну обережно поклади по маленькому клаптику цигаркового паперу.
3. На один клаптик поклади не дуже товсту швейну голку, на другий
обережно опусти таку ж голку обмазану маслом чи жиром.
4. Спостерігай, що відбувається? (Через деякий час папірці намокнуть і
підуть на дно. Одна голка потоне, а змащена жиром лежатиме на поверхні
води.)
Пояснення. Голки зроблені зі сталі і важать значно більше, ніж відповідно до їх
об'єму вода. Тому обидві вони мусять тонути. Так і буде, якщо сухі голки

44. 44
обережно покласти на поверхню води. Оболонка з жиру не дає можливості
голці потонути. Жир відштовхує від неї воду, тому голка лежить на її поверхні.
ТИЖДЕНЬ «СПОРТ»
Досліди, що треба робити, щоб ростиздоровимиі сильними.
Досліди малюнки. Чи знаєш, як називається кожен із зображених видів
спорту? Об’єднай піктограми у дві групи. Дай назву кожній.
ТИЖДЕНЬ «КНИЖКА»
«Хто створює книжку?»

45. 45
Досліди, люди яких професій беруть участь у створенні книги.
До мене у житті не раз
Зверталися малята:
- Ми просимо мерщій для нас
Свій вірш надрукувати!
Пускають по рядах валок
І віддрук відтискають,
Щоб не було там помилок -
Уважно розглядають.
Малята любі, я писати
Для вас готовийвірші,
Та я не вмію друкувати, -
Друкують люди інші.
Як аркуш зібрано, мерщій
Складач сторінки в'яже,
А круглий вал в машині тій
їх фарбою помаже.
Я був на фабриці такій,
Де вам готують книжки.
Там у майстерні чарівній
Єсть ящики без кришки.
А палітурник зшиє враз,
Обріже їх ножами;
Оправить в найкоротшийчас -
І книга перед нами!
Їх люди касами зовуть,
Свинцеві букви в них живуть:
Грубенькіі тоненькі,
Великі і дрібненькі.
Книжки приємно прочитать,
А спробуйїх створити!
Тонкемистецтво - друкувать,
Якого треба вчити.
Складач же знає, де який
Друкарськийзнак у схові,
Він ставить їх у ряд стрункий -
І от рядкиготові.
Хто книгу дав нам? Лісоруб?
Цех деревної маси?
Чи, може, фабрика без труб,
Де шрифт беруть із каси?
Папір нам комбінат зробив,
Що паперовим зветься.
Але у нас про друкарів
Розмованині йдеться.
Складна робота - друкувать.
І друкарям з любов'ю
Ми мусим щастя побажать,
І успіху, й здоров'я!
«Як народжувалася книга»
Досліди, як створювалися перші рукописні тексти у давнину. Чи написані
вони буквами, словами? Зверни увагу, на чому писали у давнину. Склади
розповідь.

46. 46
Письмо на вологій Письмо на стінах Письмо на корі
глині печер дерев
Письмо на шкурі Письмо на папірусі Письмо на бамбукових
тварин дощечках
«Як виготовляють папір?»
Досліди етапи виготовлення паперу. Склади розповідь.
Вирощують та Привозять колоди Подрібнюють на Пресують на
зрізають дерева до фабрик тріски конвеєрі
Додають клей, воду, Сушать та
смоли ущільнюють

47. 47
«Які бувають книжки?»
Досліди за обкладинкою, про що розповідають ці книжки.
«Що не любить книжка?»
Досліди правила користування книжками.
ТИЖДЕНЬ «ТРАНСПОРТ»
За малюнками досліди істинність та хибність висловлювань.

48. 48
Усі предмети на малюнку – транспорт.
Деякі предмети на малюнку – транспорт.
На малюнку є водний транспорт.
На малюнку немає повітряного транспорту.
Кожний зображений предмет – техніка.
Увесь транспорт на малюнку має колеса.
«Геометрія в транспорті»
Досліди, з яких геометричних фігур складається зображений транспорт.
Полічи їх. Зроби відповідні записи у таблицю за кожним малюнку.
«Який буває транспорт»
Досліди, яких видів буває транспорт. У кожному рядку домалюй ще один
транспортний засіб такого виду або допиши його назву.
Автомобільний Залізничний Повітряний Морський
ТИЖДЕНЬ «СВІТ ПРОФЕСІЙ»
«Банан, розрізаний силою думки»
Мета: з’ясувати, чиможна розрізатибанан без ножа.
Матеріали: банан, голка, ніж.
Хід експерименту:
1. Візьми банан, відшукай на ньомукоричневіплями.

49. 49
2. У коричневу пляму введи голку, порухай нею праворуч, потім ліворуч.
3. Так само пророби стільки разів, на скільки частин ти хочеш поділити
банан, наприклад 4 рази.
4. Ножем розріж шкірку банана.
5. Спостерігай за м’якушем банана. (Він буде розрізаний на 4 частини.)
«Чарівні фарби»
Мета: з’ясувати, чи можна створити саморобні фарби з 3D–ефектом самому.
Матеріали: склянка борошна, кілька столових ложок солі, стільки ж
розпушувача, харчові барвники або гуаш, непотрібні пластикові баночки.
Хід експерименту:
1. Змішати борошно, сіль та розпушувач.
2. Долий води, поки суміш не стане за консистенцією як густа сметана.
3. Підмішай барвники. Саморобні фарба з 3D–ефектом готова.
4. Можна малювати пензликами або ватяними паличками, а можна залити
фарби в поліетиленові пакетики, з одного боку зав'язавши гумками, а з
іншого проробившидірочки – і малювати, видавлюючи. Творити такими
фарбами краще на щільному картоні. Висихають малюнки довго.
ТИЖДЕНЬ «ПІДКОРЮЄМО ЧАС»
«Досліджуємо настінний календар»
Досліди настінний календар та дай відповіді на питання.
Скільки місяців на календарі?
Назви та покажи спочатку зимові місяці, потім
весняні, літні та осінні.
Який другий місяць літа?
А перший осінній?
У який день тижня починається березень місяць?
Яким днем тижня закінчується?
Який місяць посерединівесни?

50. 50
Покажіть зимовімісяці. Скільки днів у лютому місяці цього року?
Чи знаєш ти, чому два стовпчики у календарі виділено помаранчевим
кольором?
Чому деякі дні виділені червоним кольором?
В якому місяці у вас день народження? На який день тижня він припадає
цього року?
«Для чого людині годинник?»
Досліди, навіщо людині годинник.
КОТРА ГОДИНА
Наталя Забіла
«Числа на циферблаті годинника»
Досліди, скільки чисел на циферблаті годинника. Скільки цифр
використано для запису цих чисел? Результати запишіть.
«Дослідження вихідного дня»
У вихідний день проведи власне дослідження «Скільки часу я вечеряю?»
впродовж двох днів.
Вчора був я іменинник,
Старшим став на цілий рік.
І ношу тепер годинник,
Як дорослий чоловік.
Він у мене на руці
Блискотить на ремінці.
Він на справжній зовсім схожий,
Тільки цокати не може.
Я на ньому сам стрілки
Перевожу залюбки.
Подивлюсь – котра година?
І побачу: час іде.
А з годинником людина
Не запізниться ніде…
Чисел
Цифр

51. 51
Для цього кожен учень отримує картку із зображенням чотирьох
циферблатів годинників без годинникових стрілок. Школяр має фіксувати час,
коли розпочинає їсти і коли закінчує. Першого дня потрібно вечеряти, коли в
приміщенні працює телевізор, а в другий – коли його немає.
День 1. Вечеря з переглядом телепередачі
Час початку Час завершення
День 2. Вечеря без перегляду телепередачі
Час початку Час завершення
«Поглиначі часу»
Досліди, що може «красти» твій час. Постав плюс у таблиці, якщо у тебе
є такий «поглинач часу». Підрахуй кількість плюсів. Що потрібно зробити, на
твою думку, для виправлення ситуації?
«Як прийшов годинник»
Досліди історію виникнення годинника. Чи має недоліки кожен із
перелічених годинників, як уважаєш? Якщо так, то поясни, які саме.
Першим годинником був звичайний півень. Він прокидався
до схід сонця, кричав «ку-ку-рі-ку» і люди знали, що треба
вставати, прийшов новий день.
У Давньому Єгипті 3500 років тому винайшли сонячний
годинник. Від стовпчика тінь падала на циферблат з
позначками годин.

52. 52
Вогняні годинники почали використовувати, щоб
визначити час у будь-яку пору доби. У Китаї запалювали
свічку із позначками, яка показувала час, згораючи.
Пісочним годинником було легко вимірювати невеликі
проміжки часу – 5, 10 чи 30 хвилин. Він складався з двох
колб, що з’єднані вузьким отвором. Крізь нього повільно
висипався пісок.
У водяномугодиннику з однієї посудини з поділками крізь
дірочку по краплині перетікала вода в іншу посудину.
Механічний годинник був винайдений 600 років тому у
Європі. Він мав одну, прикріплену до осі, годинну стрілку з
канатом та важкою гирею на кінці. Такі годинники зазвичай
розміщували у високих вежах.
200 років тому почали виготовляти годинники, що
носилися на руці чи кишені.
Електронні годинники з’явилися 50-60 років тому.
Працюють вони від електромережі, часто на батарейках.
ТИЖДЕНЬ «ВЕСНЯНА МОЗАЇКА»
Чи знаєш ти назви весняних місяців? Досліди, як утворилися їхні назви. У
роботітобі допоможуть вірші, схеми, фото.
Виблискує немов кришталь,
На річці скреслийлід.
По всьомувидно, що на днях
Почнеться льодохід.
Вже перші проліски в лісах
До сонця простяглись,
І верболозинад ставком
В листочках зодяглись.
′

53. 53
А цей місяць на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки:
Ось конвалії й в’юнки,
Барвінкові килимки,
А кульбабки і дзвіночки –
Малюкам плети віночки.
′
А чим же місяць цей
Поміж братами славен?
Іде і весело співа,
Дощами землю полива,
Святковимипіснями
І громом над полями.
Не з лійки–поливалки,
А з грозовоїхмарки.
′
«Ознаки весни»
Досліди ознаки весни. Із запропонованих фото вибери ті, що вказують на
її настання.

54. 54
«Весняне довкілля»
Прочитай вірш. Проведи дослідницьку роботу: підкресли у вірші ті слова,
що описують зміни весняного довкілля.
ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ…
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.
Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте…
«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Я і сам не підійду».
Олександр Олесь
«Іволга»
Розглянь малюнки. Досліди життєві цикли іволги.
«Свійські тварини»
Прочитай текст. Досліди, що свійські тварини дають людям. Установи
відповідність.
Більшість свійських тварин приносять людині користь, даючи їй їжу,
сировину для одягу та взуття, робочу силу для перевезення людей і вантажів,
охороняють, рятують життя та майно.

55. 55
ТИЖДЕНЬ «ВЕЛИКДЕНЬ»
«Що кладуть у Великодній кошик»
Досліди, що традиційно кладуть українці у Великодній кошик.
Хай в кошик вам ляжуть баранчик і паска,
Шматочок сальця, запашна ковбаска,
І писанок пару з корінчиком хрону,
Хай плине достаток до Вашого дому!
Христос воскрес!
«Великий день»
Досліди, прочитавши текст Андрія М’ястківського, яких ритуалів
дотримуються українці у Великдень.
… Вмиваймося, милі хлопчики й дівчатка, і притуляймо до щічок
червонеяєчко, щоб завждибути гарними. Перехрестімося до ікони, помолімося
«Отченаш» і сідаймо до святкового столу. Сказавши всім, хто в хаті: «Христос
воскрес!».
Пообідавши, всі виходьмо з хати, хай невидимо увійдуть до неї наші
родичі, яких вже немає на білому світі, і теж покуштують великодніх страв.
Винесімо худібці та птиці крихт свяченої паски і прокажімо: «Христос
воскрес!».
Радіймо, що з воскресінням Христа настала весна, і сподіваймося, що
вона принесе нам щастя.
Вітаймося з усіма, кого стрінемо, словами: «Христос воскрес!» А як нас
привітають, відповідаймо: «Воістину воскрес!».
«Вербна неділя»
Досліди, коли настає Вербна неділя.
Тоненьким прутиком
з вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком…
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий

56. 56
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень.
Марія Хоросницька
Дослідження- опис
Символом Великодня є писанка. Досліди за описом, якими бувають
писанки.
Крашанка – яйце, пофарбоване найчастіше в цибулинні.
Крапанка – кольорове яйце зі світлими цяточками, які
наносять воском.
Писанка – яйце з орнаментом, який малюють за
допомогою писачка для воску.
Дряпанка – на темному фоні видряпано орнамент.
ТИЖДЕНЬ «НАВІЩО МИ ЇМО»
Досліди, чомудіти ростуть спритнимиі сильними.

57. 57
«Найпопулярніший напій»
Досліди, який напій є найпопулярнішим у твоєму класі. Заповнидіаграму,
зроби висновок.
Молоко сік вода чай кола узвар
ДОСЛІДНИЦЬКА ЛАБОРАТОРІЯ
«Зелена яєчня»
Мета: з’ясувати, чиможна приготувати
нетрадиційну яєчню.
Матеріали: миска, курячеяйце, червонакапуста,
каструля, склянка, ложка.
Хід експерименту:
1. Розбий куряче яйце у миску та ложкою відділи жовток в окрему ємність.
Влий сік червоної капусти (1 ч. л.) в яєчний білок та перемішай. Щоб отримати
сік, слід нарізати четверту частину червоної капусти, покласти у невелику
каструлю, залити водою та прокип’ятити протягом 5 хвилин. В результаті ти
отримаєш синю рідину, яку треба обережно злити в склянку.
2. З’єднай білок з жовтком та смаж на пательні як звичайну яєчню.
Пояснення. Забарвлені соки рослин, фруктів та овочів як правило діють як
індикатори. Індикатор – це речовина, що реагує на кислотність середовища

58. 58
зміною кольору. Так, сік червоної капусти в нейтральній воді має синє
забарвлення, в кислоті він стає червоним, а в лужному середовищі стає
зеленим. Білок курячого яйця має лужне середовище, тому зеленіє при
змішуванні з капустяним соком.
«Руйнування мушлі»
Мета: пояснити дітям важливість гігієни ротової порожнини.
Матеріали: прозора банка, мушля, оцет.
Хід експерименту:
1. Поклади мушлю в банку.
2. Залий оцтовою кислотою.
3. Спостерігай, що відбувається? (Від мушлі починають відділятись
бульбашки вуглекислого газу. Через деякий час мушля починає
руйнуватись.)
Пояснення. Одним із складників мушлі є карбонат кальцію. З цього елементу
також складається наша зубна емаль. Під дією кислоти він руйнується – як і
зуби, якщо за ними не доглядати. Щоб цього не сталось, зуби потрібно не
тільки ретельно чистити, а і їстименше цукру – у взаємодії з мікробами ротової
порожнини солодке перетворюється на кислоту.
ТИЖДЕНЬ «СВІТ РОСЛИН»
ДОСЛІДНИЦЬКА ЛАБОРАТОРІЯ
«Яка вода корисна рослині?»
Мета: з’ясувати, яка вода«корисна» для рослин.
Матеріали: 2 живці будь–якої кімнатної рослини з швидкою вегетацією
(традесканція, хлорофітум), 2 склянки, вода (водопровідна, кип’ячена).
Хід досліду:
1. У одну склянку налий відстояну водопровідну воду, помісти живець
кімнатної рослини.

59. 59
2. У другу склянку налий охолоджену
кип’ячену воду і також помісти живець
кімнатної рослини
3. Залиш обидвісклянки на декілька днів.
4. Порівняй живці, що знаходилися у
склянках.
Висновок. Рослиназ першої склянки вже матиме маленький корінець і готова
до висадкиу ґрунт, а в другої не помітно ніяких змін.
Пояснення. Рослини потребують води, яку взято з водопровідного крану, що
відстоялася протягом деякого часу, бо в ній є необхідні речовини для росту і
розвитку рослин. Кип’ячена вода непоживна через те, що під час нагрівання й
кип’ятіння корисні речовини в ній загинули.
«Налякала картопля»
Мета: з’ясувати, як солона вода впливає на рослину та чому такою водою не
можна їх поливати.
Матеріали: три порожні склянки, вода (прісна, трохи підсолена та гарно
солона), сіль, картоплина, ніж, лінійка, три аркуші паперу, ручка.
Хід досліду:
1. Склянки порівну наповни водою. Перша посудина має містити прісну
воду, друга – трішки підсолену, а третя – дуже солону.
2. Зроби відповідні записи на стікерах та познач кожну склянку.
3. Розріж картоплину на три однакові частини.
4. Помісти кожну з них до окремої склянки.
5. Залиш картоплю в склянках на добу.
6. Порівняй шматки картоплі в склянках. (Шматок у першій склянці
набряк, у другій – майже не змінився, а у третій – відчутно зменшився).
Пояснення. Картопляний сік містить певний відсоток солі. Тож коли він
перебуває у прісній воді, остання розчиняє зайвусіль, і картопля збільшується в
розмірі. У другій склянці вода малосолона, як і сік картоплі, тому розміри не

60. 60
змінилися. У третій ємності вода дуже солона і волога змушена виходити
назовні. Тож останній шматок картоплі втратив частину вологи та зморщився.
«Хліб усьому голова»
Мета: з’ясувати чи можна в домашніх умовах отримати борошно із зерен
злакових культур.
Матеріали: зернятка (пшениці, жита), ступка
і товкач, зразки магазинного борошно (для
порівняння).
Хід експерименту:
1. Візьми ступку, насип до неї зерна.
2. Перетри їх за допомогою товкача.
3. Спостерігай, що відбувається з зерном у ступці. (Уже за кілька хвилин
з’явиться порошок.)
4. Висип утворене борошно на чистий аркуш.
5. Порівняй перетерте зерно з борошном, придбаним у магазині. Чим воно
відрізняється (кольором, текстурою, запахом, тощо)?
«Кольорова капуста»
Мета: з’ясувати, чи «п’ють» рослини воду.
Матеріали: 5 склянок, вода, пекінська
капуста, харчові барвники різних кольорів.
Хід досліду:
1. Наповни склянки водою.
2. Розчини харчові барвники у воді.
3. Постав по 1 листочку пекінської капусти у склянки.
4. Залиш склянки на 2-3 години.
5. Поспостерігай за капустою. Що помітив? (кожен листок капусти набув
кольору харчового барвника).
Висновок. Рослини «п’ють» воду.
«Мандарин-мореплавець»
Мета: з’ясувати, чи буде «плавати» мандарин у воді.

61. 61
Матеріали:мандаринабо лимон, ємність (глибока миска
або велика кружка), вода.
Хід експерименту:
1. Налий води в ємність і поклади в неї неочищений
цитрус.
2. Спостерігай, що відбувається? (Він плаває і не
тоне!)
3. Очисть його від шкірки.
4. Знову опусти в воду. Спостерігай, що відбувається? (Здавалося б, він
став ще легшим, проте тепер він йде на дно...)
Пояснення. Шкірка мандарина або лимона менш щільна, ніж сам фрукт
всередині, вона містить багато часток повітря, котрі й підтримують його на
поверхні. Знявши пористу шкірку, ми збільшуємо щільність нашого
«фруктового суденця», тому воно стає важчим і тоне.
«Що спочатку, а що – потім?»
Досліди малюнки. Віднови їх правильну послідовність та прономеруй.
«Природа і я»
Досліди, хто піклується про рослини, а хто завдає їм шкоди. Чому?