Принципові відмінності досконалої (повної) конкуренції від інших форм організ...
Рафалівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, смт. Рафалівка Володимирецького району Рівненської області
1. Лікарські рослин радіопротекторної дії в
зоні Рівненської АЕС
Номінація: ЕКОкреатив
Над проектом працювали: Серховець Леонід Кубай Анастасія
Ражик Маргарита Совгуть Богдан
Міхневич Єлисей Деркач Дмитрій
Радчук Анна Юсенко Аліна
Мекіса Анастасія Шепетько Іван
Леус Ярослав
Школа – наш рідний дім:
Рафалівська загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів; вул. Незалежності, 12; смт. Рафалівка Володимирецького
району Рівненської області
Керівник колективу:
Давидова Галина Миколаївна, вчитель біології Рафалівської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, керівник гуртка “Лікарські рослини”
2. На Рівненській АЕС діє автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО) - це комплекс
автоматизованих постів контролю радіаційної обстановки, з яких 16 розміщені на території проммайданчика
Рівненської АЕС і 13 – у санітарно-захисній зоні та зоні спостереження Рівненської АЕС. Спостереження за
радіаційною обстановкою ведуться безупинно в автоматичному режимі, що дозволяє оперативно одержувати
інформацію з постів контролю, проводити систематичний аналіз даних, виконувати прогноз радіаційної обстановки
для всіх населених пунктів 30-кілометрової зони спостереження.
Постами контролю здійснюється вимір газо-аерозольних викидів через усі вентиляційні труби енергоблоків
Рівненської АЕС, рідких скидів АЕС, потужності дози, концентрації йоду
й аэрозолей на проммайданчику АЕС і в населених пунктах зони розташування Рівненської АЕС.
У складі АСКРО передбачені два пересувних пости контролю, встановлених на автомобілях високої
прохідності, що дозволяє їм працювати в будь-якій точці 30-кілометрової зони Рівненської АЕС.
До складу центрального поста контролю АСКРО входять 2 метеорологічних комплекси, за їх допомогою
визначається більш як 30 метеорологічних параметрів.
Крім автоматизованих методів контролю, в будинку АСКРО проводяться роботи з лабораторного контролю
радіаційного впливу Рівненської АЕС на навколишнє середовище. Контроль проводиться більш ніж у 40 населених
пунктах 30-кілометрової зони спостереження, починаючи з 1979 року.
Так, станом на кінець жовтня 2014 року АСКРО було зафіксовано, що на
промисловому майданчику та у тридцятикілометровій зоні активність газо-
аерозольного викиду енергоблоків склала по інертних радіоактивних газах - 0,
201 % від допустимого рівня, довгоживучих нуклідах - 0, 094 %, йоду - 0,001 %.
Виміряно й активність скиду в річку Стир, з якої вода надходить для
охолодження енергоблоків. Так, вміст Сs-137 - становить 0, 349%, Co-60 -
0,082% від дозволених величин.
Потужність дози в у селах сягає 0,07 - 0,12 мікрозіверта на годину, що
не перевищує значень природного фону. Такі показники засвідчують, що
експлуатація всіх енергоблоків Рівненської АЕС проходить із дотриманням
вітчизняних правил надійності та процедур безпеки МАГАТЕ .
Рівненська АЕС розташована на північному-заході Рівненської області, в 120 км
від м. Рівне, в Володимирецькому районі, на березі річки Стир. Початок будівництва
– 1973 рік, введення в експлуатацію – 1980 рік . Рівненська АЕС щорічно виробляє
понад 17 млрд. кВт*год електроенергії, що становить 19,4% від виробництва
атомними електростанціями, або 9,0% від загального виробництва електроенергії в
Україні. На Рівненській АЕС експлуатується чотири енергоблоки, які відповідають
сучасним міжнародним вимогам ядерної та радіаційної безпеки.
3. Розвиток ядерної енергетики і пов’язані з нею наукові дослідження і технології,
використання радіоактивних речовин у промисловості і медицині, Чорнобильська
катастрофа призвели до збільшення радіаційного фону. У формуванні радіаційної
обстановки на території України приймають участь також підприємства нафтової,
газової, вугільної промисловості і теплоенергетики. В процесі їх роботи спостерігається
помітний перерозподіл природних радіонуклідів в оточуючому природному середовищі. При
цьому радіонукліди, що потрапляють усередину організму, є особливо небезпечними, тому
що здатні накопичуватися в деяких найбільш уразливих органах і дуже повільно виводяться
з організму.
У той же час, розпад багатьох радіоактивних елементів проходить дуже повільно,
продовжуючись багато років. Численні рослини, що нас оточують, володіють
радіозахисною, тобто радіопротекторною дією. Враховуючи це, ми повинні
використовувати силу рослин для зміцнення і збереження свого здоров’я.
У даному дослідженні ми здійснювали аналіз лікарських рослин
радіопротекторної дії в зоні Рівненської АЕС та механізм їх дії на організм людини.
У підсумку варто зауважити наступне:
1. Радіація здійснює негативний вплив на людський організм та призводить до
тілесних ушкоджень і ушкоджень генетичного апарату. Наслідки опромінення
можуть проявлятися як моментально, так і через десятиліття.
2.Важливу роль у запобіганні променевому ураженню відіграють рослини
радіопротекторної дії. При тривалій дії малих доз радіації перевагу потрібно
надавати сокам, водним узварам, напарам, настоям та вживанню в натуральному
вигляді овочів і фруктів.
Дослідження проводилося протягом 2014-2015 навчального року. Діти
здійснили велику кількість наукових екскурсій, опрацювали масу посібників та
визначників рослин. Було організовано декілька зустрічей з представниками персоналу
Рівненської АЕС. А головним досягненням стала участь у конкурсі «INTEL ECO-
УКРАЇНА», національному етапі МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ НАУКОВО-
ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ШКОЛЯРІВ INTEL ISEF-2015, в якому приймав участь наш
вихованець, учень 9 класу, Серховець Леонід. На захисті він відстоював проект і
показав непогані результати. Додатково діти займалися виготовленням квітів з
екологічно чистих матеріалів, які в результаті були роздані дітям та дорослим під
час акції “Подаруй частинку добра!”
5. Для дослідження ми розглядали флору Володимирецького району Рівненської області
та Маневицького району Волинської області, що потрапили у 30-кілометрову зону дії
Рівненської АЕС.
У ході дослідження нами було визначено, що в зоні Рівненської АЕС присутні такі
види рослин радіопротекторної дії:
1) рослин, які зменшують радіоактивне забруднення організму. До них віднесемо:
рослини з нерозчинними харчовими волокнами (горох, моркву, капусту білокачанну, буряк);
рослини, що містять пектин (яблука, абрикоси, вишні, груші); рослини, що містять
біофлавоноїди (томати (помідори), гречка); рослини, що містять камеді і слизи (алтея
лікарська та живокіст);
2) рослини-стимулятори видільних процесів. До них ми віднесли: рослини, що володіють
сечогінними властивостями (спориш, хвощ польовий, толокнянка, кріп); рослини, що
володіють жовчогінними властивостями (нагідки, звіробій, коріння кульбаби, чебрець);
рослини, що володіють потогінними властивостями (липа, ромашка, бузина, малина);
3) рослини з антиоксидантною дією. До них було віднесено: рослини із значним
вмістом вітамінів Е, А, С (капуста, часник, цибуля, морква, томати, гарбуз, буряк,
горобина); рослини, які містять селен (часник, чистотіл, смородина та суниця); рослини із
вмістом інгібіторів протеаз (квасоля, а також насіння соняшника);
4) рослин, які містять адаптогени-імуномодулятори. До них ми віднесли: рослини-
імуномодулятори (неочищений овес, пророслі зерна злакових, часник, цибуля, корінь лопуха);
рослини із вмістом ароматичних гіркот (полин гіркий, корінь кульбаби та
золототисячник); рослини із гормоноподібною дією (соняшник, льон, бобові рослини,
папороть, листя ожини, шовковиці, кропиви); рослини-донатори енергетичних сполук
(зелень рослин, овочі, фрукти); антистресорні заспокійливі рослини (глід, пустирник,
м’ята, меліса, чебрець); полівітамінні рослини (горобина, пророслі зерна злакових, чорна
смородина, малина, суниця та аґрус).
Усі вищезазначені рослини, їх плоди, листя, корені та квіти доцільно населенню в зоні
дії Рівненської АЕС використовувати у харчуванні з метою запобігання опроміненню
радіацією.
Додатково було проведено 3 екологічні акції, однією з яких була “Подаруй частинку
добра!”. Під час цього заходу діти всім дарували власноруч виготовлені квіти (500 штук)
із закликом вживати тільки екологічно чисті продукти та надавати перевагу відварам і
напоям із лікарських рослин.
Три кроки на шляху до
дорослого екологічного
проекту:
-допомога фармацевтичній
промисловості у зборі
лікарських рослин;
- створення науково-
дослідницької ділянки на
території школи із
вирощення лікарських квітів
“Корисна краса”;
- написання проектного
звіту по здійсненій роботі.
6. Для дослідження ми розглядали флору Володимирецького району Рівненської області
та Маневицького району Волинської області, що потрапили у 30-кілометрову зону дії
Рівненської АЕС.
У ході дослідження нами було визначено, що в зоні Рівненської АЕС присутні такі
види рослин радіопротекторної дії:
1) рослин, які зменшують радіоактивне забруднення організму. До них віднесемо:
рослини з нерозчинними харчовими волокнами (горох, моркву, капусту білокачанну, буряк);
рослини, що містять пектин (яблука, абрикоси, вишні, груші); рослини, що містять
біофлавоноїди (томати (помідори), гречка); рослини, що містять камеді і слизи (алтея
лікарська та живокіст);
2) рослини-стимулятори видільних процесів. До них ми віднесли: рослини, що володіють
сечогінними властивостями (спориш, хвощ польовий, толокнянка, кріп); рослини, що
володіють жовчогінними властивостями (нагідки, звіробій, коріння кульбаби, чебрець);
рослини, що володіють потогінними властивостями (липа, ромашка, бузина, малина);
3) рослини з антиоксидантною дією. До них було віднесено: рослини із значним
вмістом вітамінів Е, А, С (капуста, часник, цибуля, морква, томати, гарбуз, буряк,
горобина); рослини, які містять селен (часник, чистотіл, смородина та суниця); рослини із
вмістом інгібіторів протеаз (квасоля, а також насіння соняшника);
4) рослин, які містять адаптогени-імуномодулятори. До них ми віднесли: рослини-
імуномодулятори (неочищений овес, пророслі зерна злакових, часник, цибуля, корінь лопуха);
рослини із вмістом ароматичних гіркот (полин гіркий, корінь кульбаби та
золототисячник); рослини із гормоноподібною дією (соняшник, льон, бобові рослини,
папороть, листя ожини, шовковиці, кропиви); рослини-донатори енергетичних сполук
(зелень рослин, овочі, фрукти); антистресорні заспокійливі рослини (глід, пустирник,
м’ята, меліса, чебрець); полівітамінні рослини (горобина, пророслі зерна злакових, чорна
смородина, малина, суниця та аґрус).
Усі вищезазначені рослини, їх плоди, листя, корені та квіти доцільно населенню в зоні
дії Рівненської АЕС використовувати у харчуванні з метою запобігання опроміненню
радіацією.
Додатково було проведено 3 екологічні акції, однією з яких була “Подаруй частинку
добра!”. Під час цього заходу діти всім дарували власноруч виготовлені квіти (500 штук)
із закликом вживати тільки екологічно чисті продукти та надавати перевагу відварам і
напоям із лікарських рослин.
Три кроки на шляху до
дорослого екологічного
проекту:
-допомога фармацевтичній
промисловості у зборі
лікарських рослин;
- створення науково-
дослідницької ділянки на
території школи із
вирощення лікарських квітів
“Корисна краса”;
- написання проектного
звіту по здійсненій роботі.