Визначення перспектив розвитку ботанічної пам’ятки природи «Урочище Триби» Полтавського району

1. МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР
УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
КОНКУРС «ЗЕЛЕНІ ПЕРЛИНИ – 2015»
Визначення перспектив розвитку ботанічної пам’ятки
природи «Урочище Триби» Полтавського району
Виконавці:
вихованці гуртка «Юні лісівники»
філії Полтавського обласного
еколого-натуралістичного центру
учнівської молоді у Полтавському районі
Керівник:
керівник гуртка «Юні лісівники»
Йосипенко Ольга Миколаївна
(0996707964 — Валентина Олександрівна Дулій)
філії Полтавського обласного
еколого-натуралістичного центру
учнівської молоді у Полтавському районі,
вчитель біології Терешківської ЗОШ І-ІІІ ст.
Полтавської районної ради
1

2. Полтава 2015
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Місце ботанічної пам’ятки «Урочище Триби» в природно-заповідній
мережі Полтавського району
РОЗДІЛ 2. Загальні показники біорізноманітності урочища Триби
2.1 ФІторізноманітність урочища Триби
2.2. Особливості весняної флори урочища Триби та нозологічна
характеристика
2.3. Загальна характеристика мікобіоти ботанічної пам’ятки природи
«Урочище Триби»
РОЗДІЛ 3. Дослідження демекологічних особливостей деяких рідкісних видів флори
досліджуваної території
РОЗДІЛ 4. Визначення перспектив розвитку ботанічної пам’ятки природи «Урочище
Триби»
4.1. Можливості розширення меж ПЗО
4.2. Доцільність зміни категорії ПЗО
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИМТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
2

3. ВСТУП
Рослинний світ відіграє надзвичайно важливу роль у функціонуванні та
розвитку біосфери і в житті людей. Він нараховує понад півмільйона видів. Із них
близько 250-300 тисяч – вищі рослини. Ботаніки встановили, що приблизно 25 тисяч
видів вищих рослин знаходиться під загрозою зникнення. Отже, кожен десятий вид
на землі потребує охорони [22].
Охорона рідкісних та зникаючих видів рослин є невід'ємною складовою
частиною загальної проблеми – охорони, відновлення, збагачення і раціонального
використання рослинного світу. Необхідно індивідуально охороняти окремі види,
вести їх старанний облік, вивчати, створювати спеціальні реєстри. Такий підхід
щодо охорони фіторізноманіття можна здійснити нині шляхом заповідання вцілілих
природних комплексів і створення природно-заповідних територій [14,15].
Цінність створення природно-заповідних територій посилюється місцезна-
ходженням на них регіонально рідкісних видів рослин.
Під впливом техногенної цивілізації людського суспільства змінюється
біорізноманіття планети. Останнім часом помітно зменшилися території з
природною рослинністю, біднішою стала флора. Тому дуже важливим є виявлення
таких територій, на яких зберігаються рідкісні види рослин.
Природа Полтавщини багата. Флора Полтавської області нараховує понад
1500 видів вищих судинних рослин. Та майже п'ята її частина потребує охорони – ці
рослини є рідкісними [8] і потребують збереження шляхом вжиття різних заходів на
різних рівнях їх збереження: індивідуальному, популяційному, ценотичному (рівень
охорони угруповань), ландшафтному. Але найдієвіше ці заходи будуть
спрацьовувати на біосферному рівні охорони.
На сьогоднішній день Полтавщина є найбільш окультуреним регіоном
України. Цивілізація наступає на природу: розорюються під огороди луки,
вирубуються ліси, створюються сміттєзвалища. Тому актуальним завданням на
сьогодні є розширення і оптимізація мережі природно-заповідних територій.
Сучасна оптимізована природно-заповідна мережа Полтавської області станом
3

4. на 1.01.2006 р. включає 348 об’єктів та територій загальною площею 116539,08 га,
що складає 4,046% від загальної площі області. За останні дванадцять років
показник заповідності підвищився від 0,4% до 4,046%. Дана мережа в цілому
забезпечує збереження ландшафтної, ценотичної, флористичної різноманітності та
унікальності, генетичного фонду рослинного та тваринного світу.
Основу природно-заповідного фонду складають ландшафтні заказники. 19
заказників загальнодержавного значення та 148 місцевого значення займають
більше половини площі заповідної мережі. Але розміщені вони вкрай нерівномірно.
Це стосується також і Полтавського району. Більшість цінних заповідних об'єктів
сконцентровані в околицях самої Полтави і, на жаль, на сьогодні потерпають від
антропогенного впливу, хоча в недалекому минулому це були еталони природи
Полтавщини (за даними гербаріїв, публікацій тощо). Це стосується урочища Триби,
де знаходиться ботанічна пам’ятка природи “Урочище Триби”. Макухівське
сміттєзвалище спричинює забруднення його території – механічно, хімічно та
бактеріологічно. Біорізноманіття урочища потерпає від значного рекреаційного
впливу у вигляді потужної рекреації, неорганізованого відпочинку відвідувачів,
зривання на букети рідкісних рослин і витоптування їх, створення несанкціонованих
сміттєзвалищ та ін.
Як засвідчує інформація Додатку А (картосхеми 1,2), Додатку Б (табл. 1) та
Додатку В сучасна природно-заповідна мережа Полтавського району представлена
47 територіями та об’єктами загальною площею 1625,1 га (відсоток заповідності
1,19 – відношення площі заповідного фонду до загальної площі району; він значно
поступається такому показнику, виведеному для Полтавської області) (див. Додатки
А, Б, В). У структурі природно-заповідної мережі Полтавського району лише 2
об’єкти (Вільхівщинський ландшафтний заказник та Полтавський міський парк –
пам’ятка садово-паркового мистецтва) загальнодержавного значення, решта –
місцевого значення. Основу природно-заповідного фонду району складають
пам’ятки природи (32) та парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва (9).
Це не зовсім узгоджується з більшістю районів області та Полтавщини в
цілому, де основу природно-заповідних мереж складають заказники. Це
4

5. пояснюється наявністю обласного центру – міста Полтави, зростаючим наступом
урбанізованих систем на природні комплекси. Незначна кількість заказників (5) та
заповідне урочище.
Це визначає актуальність проведення заходів щодо оптимізації природно-
заповідної мережі району. В основу цієї роботи повинні лягти результати
комплексних досліджень щодо дослідження біорізноманітності, в тому числі її
фітокомпоненти. Згідно сучасних підходів розбудови регіональних екомереж
природно-заповідні території є природними ядрами або біоцентрами, основними
завданнями яких є забезпечення охорони екосистем та популяцій представників
біорізноманітності, серед яких – значна частка рідкісних.
У літературі відсутні сучасні дані про ботанічну пам’ятку природи місцевого
значення “Урочище Триби»” та її біорізноманітність. Свого часу інформація про
біорізноманіття, а саме рослинний світ, урочища була опублікована полтавським
ботаніком С.О. Іллічевським у „Записках Полтавського сільськогосподарського
політехнікуму” (1928). Останні спогади про ботанічну памятку природи “Урочище
Триби” датуються 1979 роком [33].
Опрацювання цього матеріалу, а також каталогу гербарію Полтавського
краєзнавчого музею свідчить про значне фіторізноманіття досліджуваної території,
в складі якого – значна кількість рідкісних рослин, які на сьогодні мають статус
державної та регіональної охорони.
За трохи менше 100 років природні екосистеми навколо Полтави значно
змінились у бік їх спрощення, деградації (із зникненням представників
біорізноманітності), а то – і зникнення у результаті наступу урбанізованих
ландшафтів. Тому виникає цілком науковий інтерес щодо дослідження
фіторізноманіття урочища Триби, зокрема його раритетної частини Крім того,
важливо встановити у природі межі існуючого природно-заповідного об’єкта –
ботанічної пам’ятки природи “Урочище Триби” та дослідити на предмет
фіторізноманіття прилеглі ділянки для розширення меж існуючого об’єкта, що
обумовлене сучасними природоохоронними підходами до збереження
біорізноманіття. Все це визначає актуальність даного дослідження. Крім того, на
5

6. нашу думку, необхідним є визначення загального екологічного стану урочища
Триби, незначна частина якого (5 га) охороняється у категорії: ботанічна памятка
природи “Урочище Триби”, в тому числі і на основі сучасного стану
фіторізноманіття (що лежить в основі методу фітоіндикації).
Саме цими положеннями визначена мета дослідження – визначення
перспектив розвитку ботанічної пам’ятки природи «Урочище Триби» Полтавського
району, можливо створення тут ландшафтного заказника місцевого значення.
Об’єктом досліджень є територія ботанічної пам’ятки природи «Урочище
Триби» у Полтавському районі.
Предметом досліджень є обґрунтування доцільності розширення заповідної
території.
Для реалізації даної мети нами у ході виконання наукового дослідження
вирішувалися такі основні завдання:
– загальна характеристика та аналіз сучасної природно-заповідної мережі
Полтавського району;
– з’ясування місця ботанічної пам’ятки природи “Урочище Триби” у сучасній
природно-заповідній мережі району;
– коротка характеристика природно-кліматичних умов району досліджень;
– загальна характеристика фіторізноманіття ботанічної пам’ятки природи
«Урочище Триби»;
– систематичний аналіз та екологічні особливості шапкових грибів;
– надання біологічної, загальної екологічної характеристики рідкісних видів;
– проведення демекологічних досліджень деяких рідкісних видів флори;
– визначення показників наукової цінності ботанічної пам’ятки природи «Урочище
Триби»;
– розширення меж території в рамках ландшафтного підходу до збереження
біорізноманітності;
– дослідження особливостей весняної флори .
6

7. Робота виконувалась протягом весняно-літнього періоду 2014 - 2015 р.р. за
загальноприйнятими в ботаніці та екології методиками, зокрема використовувалися
такі методи:
– метод моніторингу: застосовувався для спостереження за фіторізноманіттям,
чисельністю та щільністю популяції деяких рідкісних рослин;
 аналітичний метод: застосовувався для аналізу стану проблеми охорони
фіторізноманіття в Україні, Полтавській області, районі та урочищі Триби;
 метод описовий: використовувався для опису особливостей досліджуваних
рідкісних рослин, насамперед їх біологічної характеристики, умов зростання та ін.;
 метод визначення (за допомогою спеціальної та довідкової літератури) [18,38];
 методом узагальнення формувалися результати, висновки, рекомендації;
 ще використовувалися методи: польовий експедиційно-маршрутний, гербариза –
ція рослин, закладання пробних ділянок, метод статистичних підрахунків тощо.
Новизна роботи полягає в тому, що вперше розроблене наукове обґрунтування
доцільності розширення території ботанічної пам’ятки природи «Урочище Триби».
Це забезпечить охороною цінні природні комплекси та біорізноманітність, вирішу –
ватиме проблеми раціонального природокористування та регулювання рекреації.
Практичне значення результатів досліджень. Дане обґрунтування , можливо,
ляже в основу розробки створення ландшафтного заказника «Урочище Триби».
Аналіз робіт, які уже досліджували дане питання. Ми опрацювали літературу,
що стосується урочища Триби. Останнім часом це питання майже не
досліджувалося. Ми звернулися за допомогою до працівників відділу „Природа”
Полтавського краєзнавчого музею С.Л. Кигим та О.В. Халімон. Вони люб'язно
надали нам раритетні роботи С.О. Іллічевського, які ми детально опрацювали у
відношенні рослинного світу досліджуваної території. Саме цей дослідник зробив
найвагоміший внесок у вивчення флори Полтавщини та виявлення рідкісних видів у
першій половиш XX століття, вивчаючи рослинність Полтавської губернії. Ми
опрацювали роботу С.О.Іллічевського "Флора околиць Полтави", де він вказує
видовий склад рослин та їх угруповань у 1920-1930 роках. Автором наводяться
списки рослин для сухих гаїв та „лівобічних пісків” (піски борової тераси) урочища
7

8. Триби. Всього ним вказано 148 видів вищих судинних рослин. У статті „Об
учреждении группы заповедников в Харьковской области УССР” (жовтень 1935
року) С.О. Іллічевський наводить перелік рослин, зокрема, рідкісних, які зростають
на території урочища Триби, всього 57 видів. Із визначених нами (41 вид) нині як
рідкісні наводимо (по Атласу рідкісних і зникаючих рослин [9]) 16 видів. Із них до
регіонального списку занесено 11, а до Червоної книги України – 5, на даному етапі
роботи нами підтверджено на території пам’ятки природи – 2, на прилеглій
території – 2 види. Це лише 25%, тому актуальним є підтвердження існуючих видів,
указаних Іллічевським С.О., на сьогодні.
У виданнях „Енциклопедія. Полтавщина” та „Заповідна краса Полтавщини”
згадується урочище „Триби”, а в „Атласі рідкісних ізникаючих рослин Полтав –
щини” вказуються рідкісні рослини, які зустрічаються на досліджуваній території.
На початковому етапі досліджень ми вирішили перевірити стан обізнаності
населення с. Микільське та с Ваці з пам’яткою природи «Урочище Триби». Ці села
найближче розміщені до вказаної заповідної території. Нами була розроблена анкета
з метою з’ясування знання місцевим населенням про дану територію. Учням
Вацівської ЗОШ I – II ступенів було запропоновано дати на неї відповідь разом з
батьками, яка показала незначну обізнаність населення. Всього 0,1% вказував на
існування ботанічної пам’ятки природи «Урочище Триби». Нами була проведена
роз’яснювальна робота. Повторна анкета (2015 рік) показала, що 80 % знають про її
існування та називають рослини, які там охороняються. Наші дослідження
привернули увагу працівників Чалівського лісництва до пам’ятки природи, там був
установлений вказівний щит , що це заповідна територія. Це також можна віднести
до особистого внеску автора .
8

9. РОЗДІЛ 1. Місце ботанічної пам’ятки природи “Урочище Триби” в
природно-заповідній мережі Полтавського району.
Територія Полтавщини належить до Лівобережного Придніпров’я. Проблеми
збереження біорізноманітності, ландшафтів, стабілізації екологічної рівноваги,
підвищення продуктивності екосистем, охорони здоров’я населення є надзвичайно
актуальними. За останнє десятиліття в Полтавській області спостерігається помітний
прогрес у розвитку природоохоронної стратегії.
Сучасна оптимізована природно-заповідна мережа Полтавської області станом
на 1.01.2006 р. включає 348 об’єктів та територій загальною площею 116539,08 га,
що складає 4,046% від загальної площі області. За останні дванадцять років
показник заповідності підвищився від 0,4% до 4,046%. Дана мережа в цілому
забезпечує збереження ландшафтної, ценотичної, флористичної різноманітності та
унікальності, генетичного фонду рослинного та тваринного світу.
Основу природно-заповідного фонду складають ландшафтні заказники. 19
заказників загальнодержавного значення та 148 місцевого значення займають більше
половини площі заповідної мережі.
В природно-заповідній мережі області представлені території середнього рівня
охорони. Основу її, як і інших регіонів України, складають об’єкти охорони біотопів,
видів і ландшафтів – ландшафтні (48), гідрологічні (57), ботанічні (36), лісові (2)
заказники, заповідні урочища (50), регіональні ландшафтні парки (3). У складі
природно-заповідної мережі області відсутні природні та біосферні заповідники,
національні природні парки, ботанічні сади, зоопарки [1, 4].
В енциклопедичному довіднику заповідна територія урочища Триби
визначається як ботанічна пам’ятка природи з 1979 року, площею 5 га та
місцезростанням цінних рослин, ряд яких занесено до Червоної книги України (сон
чорніючий і широколистий, орляк звичайний, півники борові)[ 33 ].
Розміщена ботанічна памятка природи “Урочище Триби” в Полтавському
районі на території Чалівського лісництва, поблизу села Микільське квартал 48 (2, 3
відділ), 45 (1,2,3,4 відділ) (Додаток А, картосхема 1). Ця територія перебуває у
віданні Полтавського ліспгоспзагу [33].
9

10. На картосхемі Полтавського району (Додаток А, картосхема 1) вказане місце
розташування ботанічної пам’ятки природи „Урочище „Триби” на фоні розміщення
інших природно-заповідних об’єктів (під номером 471
).
Як засвідчує інформація Додатку А (картосхеми 1,2) та Додатку В сучасна
природно-заповідна мережа Полтавського району представлена 47 територіями та
об’єктами загальною площею 1625,1 га (відсоток заповідності 1,19 – відношення
площі заповідного фонду до загальної площі району; він значно поступається
такому показнику, виведеному для Полтавської області) (див. Додатки А, В). У
структурі природно-заповідної мережі Полтавського району лише 2 об’єкти
(Вільхівщинський ландшафтний заказник та Полтавський міський парк – пам’ятка
садово-паркового мистецтва) загальнодержавного значення, решта – місцевого
значення.
Основу природно-заповідного фонду району складають пам’ятки природи (32)
та парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва (9). Це не зовсім узгоджується з
більшістю районів області та Полтавщини в цілому, де основу природно-заповідних
мереж складають заказники. Це пояснюється наявністю обласного центру – міста
Полтави, зростаючим наступом урбанізованих систем на природні комплекси.
Незначна кількість заказників (5) та заповідне урочище.
Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Урочище Триби”
досліджувалася нами на предмет цінності як природоохоронний об’єкт та
біорізноманітность суміжних територій, в перспективі для розширення його
території. Сучасні дані про нього відсутні, хоча в минулому для цієї території
вказувалась значна кількість малопоширених, рідкісних та науково цінних рослин.
Отже, площа заповідного об’єкта всього 5 га, що не може повноцінно виконувати
функцію збереження, відтворення та охорони біорізноманітності. Можливо
проведені нами дослідження будуть покладені в основу наукового обґрунтування
доцільності оптимізації цього природно-заповідного об’єкта.
1
0

11. РОЗДІЛ 2. Загальні показники біорізноманітності урочища ”Триби”
2.1. Фіторізноманітність урочища Триби
Фіторізноманітність – сукупність різних груп рослин та їх поєднань на певній
території.
Урочище Триби являє собою лісовий комплекс на боровій терасі річки
Ворскли. Рослинний покрив представлений здебільшого штучними різновіковими
насадженнями сосни звичайної (основні масиви) та дуба черешчатого. На окремих
ділянках зустрічаються насадження берези, осики.
Територія ботанічної пам’ятки природи “Урочище Триби” 5 га, представлена
такими насадженнями:
48 квартал 2,3 відділ – сосна звичайна
45 квартал 1, 2 відділ – 90% сосни звичайної, 10 % дуба черешчатого
3 відділ – 10% сосна + акація + дуб черешчатий
4 відділ – сосна звичайна.
В цілому урочище Триби характеризується лісовими масивами мішаного лісу,
або соснового.
Мішаний ліс складається з фітоценозів. Фітоценоз – сукупність однорідних
рослинних ділянок, які перебувають у складних взаємовідносинах між собою, з
тваринами і навколишнім середовищем. Морфологічна структура мішаних лісів
урочища виявляється через ярусність та мозаїчність. Ярусність – це вертикальне
розчленування фітоценозу на окремі відділи, причиною виникнення яких є різні
вимоги рослин до умов сумісного проживання, зокрема світла. У лісах урочища
можна виділити такі яруси: деревний, кущовий, трав‘янистий. Перший складений
деревами різної величини і утворений з двох під‘ярусів. Перший під‘ярус займають
найвищі: дуб звичайний, сосна звичайна. Другий деревний під‘ярус складає липа
серцелиста, береза бородавчаста, робінія звичайна, тополя чорна (осокір).
Чагарниковий ярус виявлений місцями. Його утворюють ліщина звичайна, бруслина
бородавчаста, клен татарський. Поодиноко зростає бузина чорна, черемха звичайна,
яблуня лісова, груша звичайна.
1
1

12. Трав‘янистий ярус виражений нерівномірно. Де переважає сосна звичайна, він
одноманітний: пирій повзучий, очиток їдкий, молодило руське, чистотіл великий,
грабельки звичайні.
Де більше листяних дерев трав‘янистий покрив дещо різноманітний: кульбаба
лікарська, деревій майжезвичайний, валеріана бульбиста, купина лікарська, герань
криваво-червона, гвоздика дельтовидна, суниці лісові, перстач прямостоячий,
вероніка дібровна.
Надґрунтовий покрив утворюють мохи, гриби, які представляють науковий
інтерес і визначають напрямки подальших комплексних досліджень – мікологічних,
бріологічних, ліхенологічних.
На деревах зростають епіфітні водорості, лишайники, мохи. Специфіка
ліхенофлори визначає комплекс епіфітних лишайників, що ростуть на соснах,
березах, дубах: ксанторія настінна, евернія сливова або дубовий мох, пармелія
рискувата, гіпогімнія здута. Епігейні лишайники: різні види кладоній трапляються
разом із мохами на ділянках із супіщаними ґрунтами. Епігейні мохи цих ценозів
представлені типовими бореальними видами: політрих звичайний, дикран
багатоніжковий, дикран віничний, плевроцій Шребера та ін.
За результатами проведених досліджень урочища Триби нами був
складений видовий склад флори безсудинних та судинних рослин, який наведений
у Додатку Б (табл.2).
У результаті проведеного аналізу флори безсудинних і судинних рослин,
наведених у Додатку Б (табл. 2), на досліджуваній території виявлено 92 види
рослин (слід зазначити, що список неповний; складений за результатами
оригінальних досліджень), які представлені 79 родами і 28 родинами. Переважаюча
більшість рослин відноситься до відділу Покритонасінні (80 видів), Голонасінні
представлені одним родом (сосна) і одним видом (сосна звичайна),
Папоротеподібні двома родами (щитник і орляк) і трьома видами (щитник
чоловічий і шартський та орляк звичайний). Безсудинні представлені 6 родами і 7
видами. Найбільш кількісними у видовому відношенні родинами є: айстрові (14
видів), розоцвіті (12 видів), бобові (8 видів), губоцвіті і злакові (по 9 видів),
1
2

13. гвоздикові (7 видів), лілійні (5 видів), кленові осокові (по 3 види). Решта родин не
виявляють видового різноманіття на досліджуваній території і представлені 1–2
видами. Найбільша кількість видів у роді перстач, осока, клен – 3. Інші роди
представлені 1 – 2 видами. Таблиця складена на основі власних спостережень.
Звичайно, зроблений неповний аналіз видового складу урочища Триби. Площа
дослідження відносно значна. У складі флори урочища Триби в ході проведених
ботанічних досліджень нами виявлено 15 видів, які є рідкісними, 4 з яких
занесені до Червоної книги України, а 11 – до регіонального списку рідкісних
рослин. Їх наукова цінність, категорія рідкісності в рослинних
угрупованнях( фітоценоз), екологічна характеристика (відношення до умов
зволоженості місць зростання) та стан популяцій наведені у Додатку Б (табл. 3).
Фіторізноманітність урочища Триби на рівні фітоценозів представлена
лісовими угрупованнями: соснові насадження з локальними фрагментами березових
( берези бородавчатої), мішані ліси з переважанням дуба черешчатого та на заплаві –
локальні вільхові фрагменти. Дослідження також засвідчують флористичну
репрезентативність – флора є типовою лісо-узлісною з рядом бореальних видів.
Вважаємо, що подальше вивчення території урочища Триби виявить більший
видовий склад рослин.
1
3

14. 2.2. Особливості весняної флори урочища Триби та созологічна
характеристика.
Ще не скрізь зійшов сніг, а весняне сонце пробуджує до життя перші квіти –
ефемероїди. Їх швидкий розвиток відбувається дякуючи поживним речовинам, що
були відкладені в підземних органах рослин – цибулинах, кореневищах, бульбах. Це
дає змогу первоцвітам починати свій розвиток ще восени і продовжувати взимку,
коли всі інші рослини спочивають. М’яка підстилка з опалого листя охороняє їх від
замерзання.
Чисельність природних популяцій багатьох ефемероїдів Полтавщини за
останні роки зменшилась внаслідок масового винищення під час квітування. Наші
спостереження показують несвідоме ставлення людей до рослинного світу. Мабуть
вони, зриваючи первоцвіти на букети, не знають їх особливостей і тому не
розуміють, чому ці рослини потребують бережливого відношення.
На відміну від інших квітуючих рослин ефемероїди мають своєрідні біологічні
цикли розвитку. Тому, зриваючи квітуючу надземну частину, ми порушуємо
нормальний розвиток рослини, а в більшості випадків знищуємо її. Досвід показує,
що дорослі і діти з великою шаною ставляться до заповідних об’єктів, які їм добре
відомі. Якщо ж вони не знають, що об’єкти охороняються, то порушують
заповідний режим території.Створення ландшафтного заказника місцевого значення
на території урочища Триби сприятиме охороні та відтворенню цих унікальних
рослин.
Навесні, особливо у вологих місцях, трав‘янистий ярус урочища Триби має
особливий вигляд. Він представлений проліскою дволистою, гусячою цибулькою
занедбаною, рястами ущільненим, порожнистим, на деяких ділянках з участю ряста
Маршалла, конвалією звичайною, медункою темною та ін. У ході виконання роботи
ми досліджували різні ділянки. Найбільш перспективними виявилися територія
ботанічної пам’ятки та 26, 27, 53, 32 квартали. Весняна флора 45 і 48 кварталів
представлена спочатку гусячою цибулькою, потім зявляються сон широколистий,
чорніючий, ряст порожнистий, конвалія звичайна, купина багатоквіткова, півники
борові, фіалка запашна і дворічна, вероніка весняна, осока волосиста та різні види
1
4

15. злаків. 53 квартал представлений широколистяним лісом із заболченими ділянками.
Тому тут первими з’являються проліски (сибірська та дволиста), різні види осок,
ряст порожнистий і ущільнений, анемона жовтецева, медунка темна, жовтяниця
черговолиста, зірочки жовті, зірочник лісовий, калюжниця болотна, конвалія
звичайна, купина багатоквіткова, підбіл звичайний, пшінка весняна,чина весняна,
вероніка весняна, фіалка запашна. 26 квартал представлений чорновільшняками та
дібровою. Весняна флора тут дуже цікава. Спочатку з’являються проліска сибірська,
ряст порожнистий і ущільнений, ряст Маршалла, медунка темна, пшінка весняна,
зірочки жовті, анемона жовтецева, калюжниця болотна, різні види осок, жеруха,
купина багатоквіткова, вороняче око чотирилисте, зірочник лісовий, конвалія
звичайна, копитняк європейський, чина весняна, фіалка запашна, пролісник
багаторічний, тюльпан дібровний. 27 і 32 квартали подібні. Вони представлені
мішаним лісом: сосна звичайна, дуб звичайний та ін. Весною тут з’являються рясти
порожнистий і ущільнений, зірочки жовті, купина багатоквіткова, конвалія
звичайна, вероніка весняна, сон чорніючий, широколистий, зірочник лісовий,
рябчик руський, чина весняна. Фото представників весняної флори наведено у
Додатку Д (фото 1 – 18).
Отже, весняна флора урочища Триби представлена багатьма видами рослин-
ефемероїдів, які є рідкісними і потребують охорони в першу чергу. Причинами
цього є пряме їх винищення та порушення природних екотопів.
1
5

16. 2.3 Загальна характеристика мікобіоти ботанічної пам’ятки природи
“Урочище Триби”
У ході проведення комплексних досліджень ботанічної пам’ятки
“Урочище Триби “ нами був зібраний матеріал щодо мікобіоти, який наведений
у Додатках Б (табл. 4, 5). Дослідження проводилися восени (вересень – жовтень –
листопад ) 2007 року. Всього у різних природніх угрупованнях виявлено 36 видів
шапкових грибів, які належать до 19 родів 9 родин 4 порядків класу
Базидіоміцети. Із аналізу отриманих результатів, наведених у Додатку В (табл.. 4)
видно, що найбільшу перевагу мають гриби порядку Агарикальні та
Трихоломотальні (по 11 видів).Встановлено, що найбільшу кількість видів має
родина Трихоломові (12 видів), за нею родина Болетові (7 видів), потім родина
Русулеві (6 видів). Інші представлені меншою кількістю – Мухоморові (4
види), Лепіотові – 3 види, родина Строфарієві – 2 види, а Гігрофорові,
Кортинарієві – по 1 виду.
Серед Агарикальних частіше зустрічаються представники роду Мухомор
(4 види). Порядок Трихоломотальні (11 видів) представлений в основному
родами Рядовка (3 види), Клітоцибе (2 види), Міцена (2 види) [11,24,25,26 ].
Визначення грибів проводилося під керівництвом доцента кафедри
екології та охорони довкілля Полтавського державного університету ім.
В.Г.Короленка кандидата біологічних наук Беседіної І.С.
Ці дані свідчать про те, що видовий склад шапкових грибів заповідної
частини урочища Триби досить різноманітний.
Гриби виявлені в угрупованнях соснового, листяного та мішаного лісів.
Див. Додаток Б (табл.5).
Найбільше їстівних грибів виявлено у сосновому лісі – 12 видів, листяному –
8 видів, у мішаному – 4 види; умовно-їстівних найбільше також у сосновому – 7
видів, мішаному – 6 видів, листяному – 4 види; неїстівних найчисленніший
видовий склад у листяному лісі – 5 видів, у мішаному – 4 види, у сосновому – 3
види; отруйних видів найбільше у листяному лісі – 4 види, в сосновому та
мішаному – по 2 види. Див.Додаток Б (табл. 5) [11,26 ].
1
6

17. У сосновому лісі при дощовому літі білий гриб з’являється уже в червні
і може давати декілька врожаїв до середини осені. Восени (вересень)
починають вегетувати маслюк звичайний, козляк, польський гриб, валуї,
мухомори та інші. У жовтні кількість видів зменшується, проте деякі види
продовжують утворювати плодові тіла навіть після приморозків (представники
роду Рядовки).
Серед видів листяного лісу зустрічаються різні сироїжки, мухомори, свинуха
тонка, груздь чорний.
У мішаному лісі найчастіше зустрічаються сироїжки, мухомори, хрящ-
молочник.
Екологічний аналіз виявлених видів показав, що серед них є усі
екологічні групи, що виділяють серед шапкових грибів. Найбільшу групу з
них утворюють мікоризні види, приблизно 70 відсотків (25 видів) від загальної
кількості Додаток Б (табл. 4). Це можна пояснити тим, що більшість їстівних
та отруйних грибів мають здатність утворювати мікоризу з сосною звичайною,
березою бородавчатою, дубом звичайним. Зокрема, більшість видів мухоморів,
білий гриб можуть зростати як у соснових так і у листяних лісах. А маслюки
навпаки є вузькоспеціалізованими видами, вони можуть утворювати мікоризу
тільки з сосною, моховики зростають переважно під дубом. Мікоризні види мають
велике значення для лісу. Вони забезпечують найкраще живлення дерев у лісі.
На території ботанічної пам’ятки природи “Урочище Триби” велика
кількість відмерлої деревини, що створює сприятливі умови для розвитку
ксилотрофних видів. Вони складають майже 22 відсотки (8 видів). Це види родів
Армілярія, Гіфолома, Міцена. Опеньки сірчано-жовті та цегляно-червоні, колізія
групова приурочені до пеньків сосни, опеньок осінній, міцена – до пеньків дуба,
осики. Ці види беруть активну участь у руйнуванні відмерлої деревини,
забезпечуючи швидке розкладання та колообіг речовин у екосистемах.
Добрий розвиток підстилки у листяних лісах сприяє розвитку сапрофітних
видів. Вони складають 8 відсотків (3 види). Це представники роду Лепіота,
Лепіста. Вони представляють групу підстилкових сапрофітів завдяки яким швидко
1
7

18. переробляється опале листя, що сприяє збагаченню грунту гумусом. Див. Додаток
Б (табл 5).
З’ясовано, що гриби є невід’ємною часткою лісових екосистем, виконують
роль редуцентів і симбіонтів та значну роль у колообізі речовин.
Отже, шапкові гриби, виявлені нами відіграють велику роль у досліджуваній
нами екосистемі заповідної частини урочища Триби. Збереження грибів на даній
території є важливою справою, тому що через надмірну діяльність людини
(необмежений збір, неправильна поведінка під час збирання та відпочинку в лісі,
випасання худоби) відбувається руйнування грибниць. Велику шкоду приносять
пожежі. Вони руйнують умови зростання підстилкових сапрофітів та
мікоризних грибів, що призводить до погіршення стану екосистем.
1
8

19. РОЗДІЛ 3. Дослідження демекологічних особливостей деяких рідкісних
видів флори досліджуваної території
Важливим показником стану збереженості рідкісних рослин є утворення
ними популяцій, вивчення екологічних закономірностей яких є предметом
демекологічних досліджень.
Демекологія або популяційна екологія – це науковий напрямок, що досліджує
закономірності взаємозв’язків між організмами певного виду (або видів) та
оточуючим середовищем, у результаті чого відбувається формування біосистем
( популяцій ), здатних до самовідтворення і розвитку.
Таким чином, суть демекології полягає у дослідженні особливостей
процесів розмноження та смертності в популяціях, їх життєвості, характеру
онтогенезу, способу підтримки стійкості, типу стратегії через призму впливу
екологічних факторів, що дозволяє оцінити перспективу майбутнього популяції,
розробити заходи, спрямовані на її збереження [5].
Популяції як групові об’єднання мають групові особливості – це основні
характеристики:
– чисельність – загальна кількість особин на певній території;
– густина – середня кількість особин популяції на одиницю площі або об’єму,
які займає популяція в просторі;
– народжуваність – число нових особин, які з’являються на одиниці площі за
одиницю часу внаслідок розмноження;
– смертність – показник, який відображає кількість померлих ( зниклих ) особин
популяції за одиницю часу;
– приріст – різниця між народжуваністю і смертністю;
– темп росту – середній приріст за одиницю часу;
– генофонд популяції – генетична різноманітність особин даної популяції.
Популяціям властива певна організація – структура, основними показниками
якої є : чисельність, розподіл організмів у просторі та співвідношення різноякісних
особин [15].
1
9

20. Структура популяцій нестабільна. Від того, яка структура популяції в
даний період, залежать подальші зміни, що в ній будуть відбуватися. Саме
тому важливо здійснювати моніторингові дослідження структури популяції, щоб
зрозуміти особливості стратегії популяції і розробити найбільш ефективні
заходи щодо її збереження [21,22].
Ми у ході виконання наукової роботи досліджували популяції сону
широколистого, сону чорніючого, проліски дволистої, проліски сибірської.
Дослідження проводились протягом весняного і літнього періоду 2004-2015
року.
Предметом проведеної практичної роботи є:
1. Закладання ключових майданчиків для дослідження сону широколистого,
сону чорніючого, проліски дволистої, проліски сибірської, тюльпана
дібровного.
2. Дослідження чисельності їх популяцій .
3. Дослідження просторової структури популяцій цих же рослин.
4. Проведення фенологічних спостережень.
Наводимо біолого-екологічні характеристики вказаних видів (див.Додаток Ж)
і результати їх деяких демекологічних особливостей(див. Додаток Е)
Отже, результати демекологічних досліджень показують, що популяція сону
широколистого (багаточисельна), сону чорніючого (середньочисельна), проліски
сибірської (багаточисельна) відновлюються, а популяція тюльпана дібровного
(малочисельна), але теж має тенденцію до відновлення. Маємо надію проводити
моніторинг за ключовими ділянками і надалі.
2
0

21. РОЗДІЛ 4. Перспективи розвитку ботанічної пам’ятки природи «Урочище
Триби»
4.1 Можливості розширення меж ПЗО.
Рослини на відміну від тварин не можуть залишити свої місцезростання при
зміні умов, уникнути небезпеки, подати голос про свій біль. Тому ботанічні
пам’ятки природи повинні стати запорукою надійної охорони рідкісних
представників рослинного світу.
Але, ботанічна памятка природи «Урочище Триби» займає площу всього 0,5
га, що не дозволяє в повній мірі зберігати рослини, які тут зростають. Тому нами
були закладені ключові ділянки на території урочища Триби, на яких ми проводили
моніторинг, з метою розширення заповідної частини. Це луки в заплаві р. Коломак,
вільшняк та заплавна діброва (26 квартал); мішаний ліс борової тераси (27, 32
квартали), мішаний ліс (53 квартал).
Проведені дослідження прилеглих територій до ботанічної пам’ятки прроди
«Урочище Триби» дають змогу пропонувати розширення її за рахунок 26, 27, 32, 43
кварталів. Ці території відповідають основним критеріям створення на них
ботанічної пам’ятки:
– переважання на території відносно незміненого природного ландшафту,
характерного для Лівобережного Лісостепу, з багатим рослинним і тваринним
світом;
– відсутність на території великих промислових центрів і значного забруднення
природних комплексів, вона не має значного ступеня екологічної загрози;
– зростання на території рослин, занесених до Червоної книги України та
регіонально-рідкісних;
– можливість підвищення статусу охорони за умови обєднання територій;
– привабливість територій для регламентованої рекреації і туризму;
– можливість організації на цій території наукового, екологічного, зеленого
туризму, а також природоохоронних екскурсій (забезпеченість автошляхами,
розташування поблизу м. Полтава, можливість розробки екологічних стежок та
еколого-туристичних маршрутів).
2
1

22. Отже, ми маємо надію, що територія ботанічної пам’ятки природи «Урочище
Триби» має широкі можливості для розширення її меж.
оцільність зміни категорії ПЗО.
На сьогодні досліджуваний нами об’єкт існує як ботанічна пам’ятка
природи. Зараз в Україні існує 11 категорій природно-заповідного фонду. Режим
охорони, характер можливої діяльності в них наведено в Законі України «Про
природно-заповідний фонд України».[4] Кожна категорія заповідного фонду має
чітко визначені завдання по збереженню та відтворенню природних ресурсів і
відповідно свої вимоги до заповідного режиму. Ботанічні пам’ятки природи є
великим природним багатством народу. Це окремі утворення живої природи, де
зростають унікальні реліктові і ендемічні види, різноманітні угруповання та окремі
рідкісні, малочисельні і зникаючі види рослинного світу. Більшість із них мають
велике наукове і практичне значення.
Пам’ятки природи – переважаюча за загальною кількістю об’єктів категорія
природно-заповідного фонду України. Ця категорія в цілому відповідає категорії III
(«пам’ятка природи») за класифікацією МСОП. Як правило, це об’єкти високого
ступеня унікальності. Згідно існуючого законодавства режим в них суворіший, ніж у
заказниках. Він відповідає в цілому II режимній зоні (сувора регуляція). Ботанічні
пам’ятки природи створюються з метою збереження невеликих за площею, цінних,
насамперед, унікальних ботанічних об’єктів. Заповідний режим їх передбачає
заборону всіх втручань, які не є необхідними для охорони пріоритетних об’єктів
охорони. [1,2 ]
Зараз уже доведено, що зберегти рослини можна тоді, коли охороняється увесь
природний комплекс. Саме це можливо зробити на нашу думку, створивши
ландшафтний заказник місцевого значення на території урочища Триби.
Ландшафтні заказники забезпечують збереження цінних і типових для кожного
окремого ботаніко-географічного району ландшафтів, охороняючи увесь природний
комплекс. Заповідний режим ландшафтних заказників дозволяє деякі види
діяльності людини (санітарні рубки).
2
2

23. Отже, на нащу думку, створення ландшафтного заказника місцевого значення
більшою мірою дозволить зберегти і відтворити біорізноманіття чим ботанічна
памятка природи.
2
3

24. ВИСНОВКИ
1. Актуальну проблему збереження біорізноманітності на сьогодні можна
вирішити шляхом створення природно-заповідних територій. Згідно сучасних
підходів до розбудови регіональних екомереж доцільним є дослідження
біорізноманітності і прилеглих територій, які виявляються не менш науково
цінними.
2. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення “Урочище Триби” є цінним
природно-заповідним об’єктом природно-заповідної мережі Полтавської області,
яка включає 339 об’єктів та територій. Це – один із 47 об’єктів природно-заповідної
мережі Полтавського району.
3. Пам’ятки природи – переважаюча за загальною кількістю об’єктів категорія
природно-заповідного фонду України. Ця категорія в цілому відповідає категорії III
(«пам’ятка природи») за класифікацією МСОП. Як правило, це об’єкти високого
ступеня унікальності. Згідно існуючого законодавства режим в них суворіший, ніж в
заказниках. Він відповідає в цілому II режимній зоні (сувора регуляція). Ботанічні
пам’ятки природи створюються з метою збереження невеликих за площею, цінних,
насамперед, унікальних ботанічних об’єктів. Заповідний режим їх передбачає
заборону всіх втручань, які не є необхідними для охорони пріоритетних об’єктів
охорони.
4. Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення „Урочище Триби” як
природоохоронний об’єкт, потребує розширення його території. Сучасні дані про
нього відсутні, хоча в минулому для цієї території вказувалась значна кількість
малопоширених, рідкісних та науково цінних рослин. Площа заповідного об’єкта
всього 5 га, що не може повноцінно виконувати функцію збереження, відтворення
та охорони біорізноманітності. Тому, на нашу думку, тут доцільно створити
ландшафтний заказник місцевого значення.
5. Урочище Триби являє собою лісовий комплекс на боровій терасі річки
Ворскла. Рослинний покрив представлений здебільшого штучними різновіковими
2
4

25. насадженнями сосни звичайної (основні масиви) та дуба черешчатого. На окремих
ділянках зустрічаються насадження берези, осики.
В цілому, урочище Триби характеризується лісовими масивами мішаного лісу
(дубово-соснового), або соснового (із сосни звичайної), на вологих ділянках –
тополівників та чорновільшняків.
6. У результаті проведеного аналізу флори безсудинних і судинних рослин,
наведених у Додатку В (табл. 2), на досліджуваній території виявлено 92 види
рослин (слід зазначити, що список не повний; складений за результатами
оригінальних досліджень), які представлені 79 родами і 28 родинами. Переважаюча
більшість рослин відноситься до відділу Покритонасінні (80 видів), Голонасінні
представлені одним родом (сосна) і одним видом (сосна звичайна),
Папоротеподібні двома родами (щитник і орляк) і двома видами (щитник чоловічий
та орляк звичайний). Таблиця складена на основі власних спостережень. Звичайно,
зроблений неповний аналіз видового складу урочища Триби. Вважаємо, що
подальше вивчення території урочища Триби виявить більший видовий склад
рослин.
7. Під час фітосозологічних досліджень урочища Триби у складі флори виявлено
15 рідкісних рослин, 4 з яких занесені до Червоної книги України, 11 – до
регіонального списку рідкісних рослин, що охороняються в Полтавській області.
8. Більшість рідкісних видів, виявлених на території заповідного урочища є
погранично-ареальними, тобто знаходяться на межі поширення в Полтавській
області. Це бореальні види (поширені у хвойних або мішаних лісах): тирлич
хрещатий, сон широколистий, сон чорніючий, орляк звичайний, півники борові,
півники сибірські. Чотири види належить до неморальних (характерні для
угруповань широколистяних лісів європейсько-азіатського континенту): проліска
сибірська, проліска дволиста, конвалія звичайна, ряст порожнистий; а зустрічається
тут конвалія та ін. 11 видів (тирлич хрещатий, конвалія звичайна, півники борові,
півники сибірські, дзвоники персиколисті, рябчик руський, проліска сибірська,
проліска дволиста, тюльпан дібровний, сон чорніючий належить до степових видів,
сон широколистий – дубово-соснових лісів та соснових лісів). Ці види складають
2
5

26. групу рідкісних рослин з декоративними властивостями. Вони страждають від
збирання в букети, їм загрожує небезпека внаслідок знищення або трансформації
природних екотопів.
За категорією рідкісності 14 видів є рідкісними, 1 вид (конвалія звичайна) є
вразливим, який може в майбутньому бути віднесеним до категорії зникаючих,
тобто видів, що знаходяться під загрозою зникнення, якщо не припинити згубної дії
факторів, що впливають на стан їх популяції.
На досліджуваній території є ділянки соснового, мішаного, листяного лісу. До
соснових і мішаних угруповань приурочено 6 видів, до широколистяних –7 видів, 2
види – до умов узлісь.
9. Рідкісні види флори досліджуваної території представляють декілька екологічних
груп за відношенням до умов зволоження екотопів. Більшість видів є мезофітами
(10), ксерофітами (3), мезоксерофіт (1), гігромезофіт (1)
Стан популяцій рідкісних видів флори є важливим соціологічним показником
фіторізноманітності досліджуваної території. У ході досліджень нами відмічалась
така характеристика як стан популяцій: малочисельна, средньочисельна,
багаточисельна. Більшість рідкісних рослин представлені малочисельними
популяціями (9), меншість – середньочисельними (6).
10. В результаті наших досліджень різних рослинних угруповань урочища
«Триби» було виявлено 36 видів шапкових грибів, що належать до 19 родів 9
родин 4 порядків класу Базидіоміцети. Видовий склад найпоширеніших
шапкових грибів представлений досить різноманітно. Найбільшою кількістю
видів представлені порядки Агарикальні та Трихоломотальні (11 видів).
11. Дослідження встановили, що найбільша кількість видів зустрічається у
сосновому лісі (2 види), у листяному – 23 види, мішаному – 16 видів.
12. Нами з’ясовано, що гриби є невід’ємною часткою лісових екосистем,
виконують роль редуцентів, симбіонтів та значну роль у колообізі речовин,
допомагають деревам у живленні. Виявлені нами шапкові гриби відіграють
значну роль у досліджуваній екосистемі заповідної частини урочища Триби.
2
6

27. 13. Важливим показником стану збереження екосистем є утворення рідкісними
видами чисельних популяцій. З цією метою нами були закладені пробні ділянки
для здійсненя моніторингових досліджень популяцій рідкісних рослин (сону
чорніючого та сону широколистого – на території пам’ятки природи, а проліски
сибірської та тюльпана дібровного – на прилеглих територіях).
14.Дослідження просторового розміщення особин популяцій рідкісних рослин
показали багаточисельну кількість (у сону чорніючого, сону широколистого,
проліски сибірської) та малочисельну кількість (у тюльпана дібровного) на
одиницю площі. Популяція тюльпана дібровного має тенденцію до відновлення. .
15.За спостереженнями 2015 року популяцій сону чорніючого, сону широколистого
та проліски сибірської можна зробити висновок, що за показниками чисельності
популяція характеризується позитивним приростом – відновлюється. Звичайно
спостереження потрібно проводити і надалі, щоб закріпити цей висновок.
16. За фенологічними показниками всі описані рідкісні рослини є ранньовесняними
ефемероїдами, вегетативний період яких значною мірою залежить від погодних
умов. Весна 2015 року була сприятливою для періоду вегетації та
плодоношення даних рідкісних видів, що тривав 1,5 – 2 місяці.
17. Прилеглі території до ботанічної пам’ятки відповідають основним критеріям,
розширення заповідної території за їх рахунок: переважання відносно незміненого
ландшафту, характерного для Лівобережного Лісостепу, з багатим рослинним і
тваринним світом; відсутність на їх території великих промислових центрів і
значного забруднення природних комплексів; територія не має значного ступеня
екологічної загрози; збережене навколишнє середовище буде виконувати значною
мірою буферну функцію щодо можливого забруднення території; можливість
розширення заповідної частини за рахунок обєднання цих територій; привабливість
територій для регламентованої рекреації і туризму; можливість організації на цій
території наукового, екологічного, зеленого туризму.
2
7

28. ДОДАТОК А
Схеми
Картосхема 1.Розміщення урочища Триби
2
8

29. ДОДАТОК А (продовження)
Картосхема 2.Розміщення природно-заповідних об’єктів на території Полтавського
району
Площа Полтавського району – 136167 га
Кількість заповідних об’єктів в – 47
Площа заповідного фонду – 1625,1 га
(показник заповідності – 1,19 %)
2
9

30. ДОДАТОК А (продовження)
Картосхема 3. Проектований ландшафтний заказник «Урочище Триби»
ДОДАТОК Б
3
0
;
ф - контора ДП "Полтавське лісове господарсі
і -
- контора ДП "Полтавське лісове господарсі
і
УР. БАЛЯСНЕ

31. Таблиця 1.Перелік природно-заповідних територій Полтавського району
(станом на 1.01. 2014 р.)
№
п/п
Назва об’єкта Категорія Площа
(га)
Місцезнаходжен –
ня
Рік
створен -
ня
1. Вільхівщинський Ландшафтний
заказник
1030 Села Вільхівщина,
Василівка
13.02.80 р.
2. Полтавський
міський парк
Парк–
пам’ятка
садово-
паркового
мистецтва
124,5 с. Яківці 27.07.77 р.
3. Кротенківський Ландшафтний
заказник
28,5 с.Кротенки,
Диканське л-во кв.
2, вид. 12, 15
27.10.94 р.
4. Розсошенський Ботанічний
заказник
15,7 с. Пожарна Балка,
Розсошенське л-во,
кв. 56 вид. 5, кв. 57
вид. 2
28.12.82 р.
5. Руднянський Ботанічний
заказник
14,2 Руднянське л-во,
кв. 31 вид. 6-8, кв.
32 вид 2
20.12.93 р.
6. Воронянський Ботанічний
заказник
35,6 с.Ворони,
Руднянське л-во,
кв.23 вид 5, кв. 27
вид. 1,2,4
20.12.93 р.
7. Рожаївський Ботанічний
заказник
14 с. Рожаївка 21.11.00 р.
8. Козацькі дуби Пам’ятка
природи
ботанічна
0,04/2 Розсошинське л-во,
кв. 7 вид. 11
22.07.69 р.
9. Зарості цибулі - „- 0,5 Розсошинське л-во, 16.11.79 р.
3
1

32. ведмежої кв. 9 вид 3
10. Урочище
„Триби”
- „- 5 с.Микільське,
Чалівське л-во, кв.
45-48
16.11.79 р.
11. Дубовий гай - „- 1,5/30 с. Горбанівка 16.11.78 р.
12. Дуб черешчатий - „- 0,02/1 м. Полтава, вул.
Садова,3
22.07.69 р.
13. Дуб черешчатий - „- 0,01/1 м.Полтава,
Першотравневий
проспект, 10
13.12.75 р.
14. Дуб черешчатий - „- 0,01/1 м.Полтава,
Першотравневий
проспект, 17
13.12.75 р.
15. Дуб черешчатий - „- 0,01/1 м.Полтава,
Першотравневий
проспект, 22
інфекційна лікарня
13.12.75 р.
16. Дуби черешчаті - „- 0,02/2 м.Полтава,
Першотравневий
проспект, 10
13.12.75 р.
17. Дуби черешчаті - „- 0,05/3 м. Полтава, вул.
Карла Маркса,4
13.12.75 р.
18. Дуб
пірамідальний
- „- 0,02/1 м. Полтава, вул.
Фрунзе,43
13.12.75 р.
19. Дуби черешчаті - „- 0,04/2 м. Полтава, вул.
Жовтнева, 37
13.12.75 р.
20. Дуб черешчатий - „- 0,01/1 м. Полтава, вул.
Фрунзе, 9 ДЮСШ
№2
24.12.70 р.
21. Дуби черешчаті - „- 0,04/2 м. Полтава, вул.
Радянська, 9А
24.12.70 р.
22. Каштанова алея - „- 4 м. Полтава, вул.
Жовтнева від вул.
Сінної до
24.12.70 р.
3
2

33. пам’ятника
генералу Зигіну
23. Дубовий гай - „- 4,2 м. Полтава
територія
психіатричної
лікарні, вул.
Медична,1
24.12.70 р.
24. Бульвар
Котляревського
- „- 1 м. Полтава від вул.
Леніна до вул.
Пушкіна
24.12. 70
р.
25. Бульвар Гоголя - „- 1,5 м. Полтава від вул.
Жовтневої до вул.
Пушкіна
24.12.70 р.
26. Березовий гай - „- 1 м. Полтава, вул.
Пушкіна, 2
24.12.70 р.
27. Парк державної
дослідної станції
- „- 1,5 м. Полтава, вул.
Шведська,86
24.12.70 р.
28. Дуб черешчатий - „- 0,01/1 м. Полтава, вул.
Загородня, 43
28.12.82 р.
29. Дуб черешчатий - „- 0,01/1 м. Полтава, пров.
М. Вовчка 9А
28.12.82 р.
30. Дуб черешчатий - „- 0,02/1 м. Полтава, вул.
М’ясоєдова, 27/29
28.12.82 р.
31. Дуб черешчатий - „- 0,01/1 м. Полтава, вул.
Гоголя, 20
28.12.82 р.
32. Дуб черешчатий - „- 0,01/1 м. Полтава, вул.
Пушкіна, 127
16.11.79 р.
33. Дуб черешчатий - „- 0,02/1 м. Полтава, вул.
Алмазна, 16
16.11.79 р.
34. Парк обласної
лікарні
- „- 13 м. Полтава, вул.
Шевченка, 23
13.12.75 р.
35. Каштан Вавілова - „- 0,1/1 м. Полтава, вул.
Шведська, 86
14.03.89 р.
36. Дуб черешчатий - „- 0,05/1 м. Полтава, 17.04.92 р.
3
3

34. територія лікарні
ст. Полтава
Південна
37. Дуб черешчатий - „- 0,05/1 с. Розсошенці біля
а/д Полтава-
Кременчук
17.04.92 р.
38. Криниця Петра-I Пам’ятка
природи
гідрологічна
0,2 с. Новоселівка,
землі в/ч
16.11.79 р.
39. Вільшане Заповідне
урочище
258 Розсошинське л-во,
кв. 15-20, 23
16.11.79 р.
40. Куликівський Парк –
пам’ятка
садово-
паркового
мистецтва
16,9 с. Куликівка 13.12.75 р.
41. Корпусний сад - „- 6 Центр м. Полтави 18.04.64 р.
42. Парк „Перемога” - „- 30,9 м. Полтава 24.12.70 р.
43. Парк
ім.Котляревськог
о
- „- 5 м. Полтава, вул.
Фрунзе – вул. Сінна
24.12.70 р.
44. Парк
агробіостанції
педуніверситету
- „- 5,25 м. Полтава, вул.
Моргуна, 6
18.04.64 р.
45. Парк на садибі
Панаса Мирного
- „- 2 м. Полтава, вул. П.
Мирного, 56
13.12.75 р.
46 Петровський - „- 3 м. Полтава, площа
Леніна
18.04.64 р.
47. Парк аграрного
технікуму
- „- 2,5 м. Полтава, вул.
Менжинського, 7
18.04.64 р.
3
4

35. ДОДАТОК Б (продовження)
Таблиця 2.Видовий список флори урочища Триби
(безсудинні, вищі спорові та судинні рослини)
№
п/п
Родина Рід Вид
1 2 3 4
Безсудинні рослини
1 Брієві Полія П. нахилена
2 Дітрихові Цератодон Ц. пурпуровий
3 Дикранові Дикран Д. багатоніжковий
4 Д. віничний
5 Ентодонтові Плевроцій П. шредера
6 Політрихові Політрих П. звичайний
7 Атрих А. хвилястий
Судинні рослини
8 Ціатейні Щитник Щ. чоловічий
9 Айстрові Деревій Д. майжезвичайний
10 Козельці К. сумнівні
11 Кульбаба К. лікарські
12 Латук Л. дикий
13 Нетреба Н. звичайна
14 Нечуйвітер Н. волохатенький
15 Оман О. верболистий
16 Підбіл П. звичайний
17 Полин П. звичайний
18 Роман Р. собачий
19 Сухоцвіт С. лісовий
20 Цмин Ц. піщаний
21 Череда Ч. трироздільна
22 Березові Береза Б. бородавчаста
23 Ліщина Л. звичайна
24 Бобові Буркун Б. лікарський
25 В’язіль В. барвистий
26 Дрік Д. фарбувальний
27 Зіновать З. руська
28 Конюшина К. повзуча
3
5

36. 29 К. альпійська
30 Чина Ч. весняна
31 Ч. лісова
32 Букові Дуб Д. звичайний
33 Валеріанові Валеріана В. бульбиста
34 Вербові Верба В. козяча
35 Гіполепідієві Орляк О. звичайний
36 Гвоздичні Віскарія В. звичайна
37 Гвоздика Г. дельтовидна
38 Г. польова
39 Зірочник З. ланцетовидний
40 З. гайовий
41 Коронація К. зозуляча
42 Геранієві Герань Г. криваво-червона
43 Г. Робертова
44 Губоцвіті Горлянка Г. женевська
45 Г. повзуча
46 Залізняк З. бульбистий
47 Глуха кропива Г. к. крапчаста
48 Материнка М. звичайна
49 Розхідник Р. плющовидний
50 Чебрець Ч. маршала
51 Ч. повзучий
52 Шавлія Ш. лучна
53 Дзвоникові Агалик-трава А.т. гірська
54 Дзвоникові Д. персиколисті
55 Жостерові Крушина К. ламка
56 Звіробійні Звіробій З. звичайний
57 Злакові Грястиця Г. збірна
58 Костриця К. лучна
59 Келерія К. гребінчаста
60 Куничник К. наземний
61 Тимофіївка Т. степова
62 Тонконіг Т. дібровний
63 Т. звичайний
64 Очерет О. звичайний
65 Чаполоч Ч. пахуча
66 Кленові Клен К. американський
67 К. гостролистий
68 К. татарський
3
6

37. 69 Коноплеві Хміль Х. звичайний
70 Лілійні Вороняче око В.о. звичайне
71 Конвалія К. звичайна
72 Купина К. багатоквіткова
73 Проліска П. дволиста
74 П. сибірська
75 Осокові Осока О. лісова
76 О. волосиста
77 О. пальчата
78 Первоцвіті Вербозілля В. лучне
79 Ранникові Вероніка В. лікарська
80 Розоцвіті Гадючник Г. звичайний
81 Глід Г. кривочашечковий
82 Горобина Г. звичайна
83 Гравілат Г. міський
84 Груша Г. звичайна
85 Ожина О. звичайна
86 Суниці С. лісові
87 Перстач П. прямостоячий
88 П. повзучий
89 П. гусячий
90 Шипшина Ш. собача
91 Яблуня Я. лісова
92 Соснові Сосна С. звичайна
Всього: 28 79 92
3
7

38. ДОДАТОК Б (продовження)
Таблиця 3. Характеристика рідкісних видів флори урочища „Триби”
(біологічні, екологічні, охоронні аспекти)
Вид
Наукова
цінність
Категорія
рідкісності
Ценоз Екологічна
характериска
Стан
популяцй
2
3 4 5 6 7
Конвалія
звичайна
Європейсько –
азіатський
неморальний
вид
Вразливий Узлісся Мезофіт Середньо-
чисельна
Ряст
Маршала
Східно –
середземномор-
сько- середньо–
азіатський вид
Рідкісний Широко –
листяний
ліс
Мезофіт Малочисе-
льна
Тюльпан
дібров –
ний
Понтичний
причорно –
морсько –
передкавказь –
кий вид
Рідкісний Широко –
листяний
ліс
Мезофіт Малочисе-
льна
Сон
широко –
листий
Європейський
бореальний вид
Рідкісний Сосновий
ліс і
мішаний
Ксерофіт Малочисе-
льна
Сон
чорнію –
чий
Європейський
степовий вид
Рідкісний Сосновий
ліс і
мішаний
Ксерофіт Малочисе-
льна
3
8

39. Орляк
звичай –
ний
Голарктичний
бореальний вид
Рідкісний Сосновий
ліс і
мішаний
Мезофіт Середньо-
чисельна
Півники
борові
Європейський
степовий вид
Північно-
причорномор –
ський ендемік
Рідкісний Сосновий
ліс і
мішаний
Мезоксерофіт Середньо-
чисельна
Півники
сибірські
Європейсько –
середземномор-
ський вид
Рідкісний Сосновий
ліс і
мішаний
Гігромезо
фіт
Середньо-
чисельна
Аконіт
дібров –
ний
Понтичний
східно-причор –
номорський
ендемік
Рідкісний Мішаний
ліс
Мезофіт Малочисе-
льна
Ряст
порож –
нистий
Центрально –
європейський
неморальний
вид
Рідкісний Широко –
листяний
ліс
Мезофіт Малочисе-
льна
Тирлич
хрещатий
Бореальний вид Рідкісний Узлісся Ксерофіт Малочисе-
льна
3
9

40. ДОДАТОК Б (продовження)
Таблиця 4. Систематична структура видового складу найпоширеніших їстівних
та отруйних грибів заповідної частини урочища Триби.
Клас Порядок Родина Рід Види
Базидіоміцети Болетальні Болетові
Паксилові
Болет Білий гриб,
боровик
Дубовик,
синяк
Польський
гриб
Болет
тріщинуватий
Всього : 4
Маслюк
Паксил
Козляк
їстівний
Маслюк
звичайний
Всього : 2
Свинуха
тонка
Всього: 1
Русасальні Русулеві Сироїжка Сироїжка
чорно –
пурпурова
Сироїжка
зелена
Валуй
4
0

41. Хрящ -
молочник
Всього : 3
Хрящ
молочний
Рижик
смачний
Груздь
чорний
Всього: 3
Трихоломо –
тальні
Трихоломові Клітоцибе Клітоцибе
сірий
Лисичка не
справжня
Всього : 2
Лакарія Лакарія
блискуча
Всього : 1
Рядовка Рядовка
молочник
оранжевий
Рядовка
штрихувата
Зеленушка
або рядовка
жовто- зелена
Всього: 3
Колібія Колібія
групова
Всього : 1
Трихоломела Трихоломо-
псис жовто –
коричневий
Всього: 1
4
1

42. Лепіста
Лепіста
зворотна
Всього :1
Цистодерма Цистодерма
запашна
Всього :1
Міцена Міцена
штрихувата
Міцена
мужна
Всього 2
Агарикальні Мухоморові Мухомор Мухомор
червоніючий
Мухомор
пантерний
Мухомор
зелений,
бліда поганка
Мухомор
червоний
Всього : 4
Лепіотові Лепіота Гриб – зонтик
червоніючий
Лепіота
велика
Всього: 2
Армілярія Опеньок
осінній
Всього: 1
Строфарієві Гіфолома Опеньок
сірчасто –
жовтий не
справжній
4
2