2. 1. Види випромінювання, поняття про
радіонукліди, шляхи потрапляння їх у
продукти харчування і організм людини.
2. Дія іонізуючого випромінювання на організм
людини.
3. Контроль за вмістом радіонуклідів у
продуктах харчування і продовольчій
сировині.
2
3. Радіоактивність – довільне перетворення нестійких
атомних ядер в ядра інших елементів, яке
супроводжується альфа-випромінюванням (α- розпад),
β- випромінюванням (β - розпад), протонів (протонна
радіоактивність), а також поділом ядер.
Радіоактивні атоми називаються ще радіонуклідами.
Людина зазнає опромінення двома способами:
- зовнішнім;
- внутрішнім.
Радіоекологія – наука, що вивчає міграцію радіоактивних
речовин у рослинах і тваринах та дію іонізуючого
опромінення на живі організми.
3
4. 4
ВИЗНАЧЕННЯ:
Радіоактивність (лат. radiatio -
випромінювання) - властивість атомів
хімічних речовин самочинно
перетворюватися на інші, вивільняючи
водночас елементарні частинки чи фотони.
Іонізувальне випромінення - різні види
мікрочастинок і фізичних полів, здатних
іонізувати речовину (природне і штучне).
Речовини, які мають у своєму складі
радіоактивні нукліди, називають
радіоактивними.
Кількість радіоактивних розпадів за одиницю
часу визначає активність нукліда.
5. ВИЗНАЧЕННЯ:
Нуклід - вид атомів, який характеризується певним
масовим числом, атомним номером і енергетичним
станом ядер.
Радіонуклід - нуклід, ядро якого здатне до
радіоактивного розпаду.
Період напіврозпаду радіонукліда - час, упродовж
якого радіоактивність речовини (чи кількість
радіоактивних ядер) у середньому зменшується
вдвічі. (Йод-133 - 20,8 год., йод-131 - 8,05 доби).
Еквівалентна доза - міра біологічного впливу
випромінювання на конкретну людину, тобто
індивідуальний критерій небезпеки, зумовлений
іонізувальним випромінюванням.
Радіопротектор (лат. radius - промінь і protector -
охоронець, захисник) - препарат, що створює стан
штучної радіорезистентності.
6. Ізотопи – атоми того самого хімічного елемента,
ядра яких мають однакову кількість протонів,
але різне число нейтронів і різні атомні маси.
Радіоактивність рослин і тварин, а власне і
харчових продуктів, зумовлена всіма
ізотопами, які потрапляють у них із
зазначених джерел.
Ізотопи поділяють на дві групи:
1 група – радіонукліди, які містяться у суміші із
стабільними елементами, що беруть участь в
обміні речовин і рослин і тварин (К40
, С 14
, Н3
).
2 група – усі інші.
6
8. Незначна кількість поглиненої енергії випромінювання
спричиняє глибокі біологічні зміни в організмі;
Наявність прихованого (інкубаційного) періоду дії
іонізуючого випромінювання;
Випромінювання має генетичний ефект;
Органи живого організму мають різну чутливість до
випромінювання;
Окремі організми неоднаково реагують на
опромінювання;
Опромінювання залежить від частоти. Одноразове
опромінювання у великій дозі спричиняє більш глибокі
зміни.
8
9. В результаті іонізації молекули води під впливом
радіоактивних речовин утворюються вільні радикали
гідроперекису (НО2) і перекису (Н2О2) водню, які як
сильні окислювачі мають високу хімічну активність і
вступають у реакцію з білком, ферментами, що
призводить до зміни біологічних процесів в організмі.
Внаслідок цього:
- порушуються процеси обміну;
- пригнічується активність ферментних систем;
- затримується ріст тканин;
- виникають нові хімічні сполуки – токсини – сильні отруювачі.
МКРЗ (Мієжнародна комісія з радіоактивного захисту),
МАГАТЕ (Міжнародне агенство з атомної енергії) при
ООН прийнято концепцію безпорогової залежності
“доза - біологічний ефект”.
9
10. Питому активність радіонуклідів у харчових продуктах в
сумарній їх кількості виражають в одиницях кюрі (Кі).
1 Кі – це одиниця активності радіоактивних речовин, що
означає активність препарату певного ізотопу, в якому за 1
сек. утворюється 3,7•10 10
актів розпаду (мКі, мкКі).
За Міжнародною системою одиниць (Сі) радіоактивність
визначають у беккерелях.
1 Бк – це активність такої кількості радіоактивних речовин, в
якій за 1 сек. утворюється один ядерний розпад, або 0,027
нКі.
Добовий рівень активності радіоактивних речовин становить
2,5 – 3,5•10 -7
Кі на 1 добу.
10
11. Вміст радіонуклідів в продуктах харчування
регламентується державними гігієничними
нормами (ДР-97) “Допустимі рівні вмісту
радіонуклідів 137
Сs і 90
Sr у продуктах харчування
та питній воді” від 25. 06. 1997 р.
Продукт вважається придатним до реалізації і
споживання, якщо виконується співвідношення:
С Сs + C Sr
ДР Сs ДР Sr
де CCs і CSr — результати вимірів питомої активності
радіонуклідів 137
Cs та 90
Sr в даному харчовому
продукті.
11
≤ 1
12. 12
№
з/п
Види сировини 137
Cs,
Бк/кг,л
90
Sr,
Бк/кг,л
1 Хліб і хлібопродукти 20 5
2 Картопля 60 20
3 Овочі 40 20
4 Фрукти 70 10
5 М’ясо і м’ясні продукти 200 20
6 Риба і рибні продукти 150 35
7 Молоко і молочні продукти 100 20
8 Яйця, шт. 6 2
9 Вода 2 2
10 Молоко згущене і концентроване 300 60
11 Молоко сухе 500 100
12 Свіжі дикоростучі ягоди і гриби 500 50
13 Сушені дикоростучі ягоди і гриби 2500 250
14 Спеціальні продукти дитячого харчування 40 5
14. У 1983 р. Комісія кодексу харчування
ФАО/ВООЗ/ було прийнято Загальний
стандарт кодексу для опромінювання
продуктів та запропоновано міжнародні
положення про експлуатацію устаткування
для опромінювання продуктів харчування.
Положення стандарту стосуються тільки
обробки харчових продуктів іонізуючим
опромінюванням і дійсні для всіх продуктів
харчування, оброблених загальною дозою не
більше як 10 кГр (Поглинену дозу
випромінювання визначають у греях (Гр).
14
