Урок з теми: "Церковне життя в другій половині XVI ст. Берестейська церковна унія"

1. УРОК № 8
ТЕМА: ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В ДР. ПОЛ. XVI СТ.
БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ
МЕТА: Розглянути становище в Україні на означений період. Визначити вплив
Люблінської Унії на сфери життя української держави і суспільства. Схарактеризувати
причини укладення Берестейської церковної Унії, схарактеризувавши боротьбу, що
точилася навколо її укладення. Визначити її зміст і історичне значення. Розвивати
пам’ять, увагу, вміння аналізувати події, факти вітчизняної історії, робити висновки.
Виховувати почуття толерантності до людей з іншим віросповіданням.
Основні поняття
Гуманізм - напрямок суспільної думки, для якого характерне визнання цінності
людини як особистості, її права на всебічний розвиток. Гуманізм висунув на перший план
зацікавленість людиною і людською особистістю. Виник у Західній Європі у XIV - XVI ст.
як суспільний і літературний рух, спрямований проти феодальної ідеології, на захист волі
і прав особи. Гуманізм відображав боротьбу буржуазії, яка розвивається розвивалася, за
звільнення від феодалізму.
Новий час - кінець XVI - початок XX ст. - це період зародження, розвитку та
успіхів капіталістичного способу виробництва, що прийшов на зміну феодалізму з його
насильством і примусом.
Реформація - боротьба за перебудову (реформу) церкви. Це значне явище в євро-
пейській і світовій історії, пов'язане з виникненням у XVI ст. нових християнських вчень,
відходом від католицизму частини віруючих.
Братства - громадські організації православного населення в Україні і
Білорусії наприкінці XVI - у XVII ст., що створювалися при православних церквах і
відігравали важливу роль в політичному і культурному житті. Братства протистояли
наступу католицизму та уніатства, національному гнобленню. Існували до початку XVIII
ст.
Протестантська церква (протестантизм) - реформоване християнство (один з
головних напрямків у християнстві поряд із православ'ям і католицизмом). Сутність
протестантизму: головне - не дотримання обрядів, а істинність віри. Головні постулати
протестантизму - людина має право на щастя не тільки «на тому світі», але й на землі, лю-
дина має право спілкуватися з Богом не тільки через церкву, але й безпосередньо; єдине
джерело віри - Біблія, а не її тлумачення богословами; людина несе моральну
відповідальність не тільки перед Богом, але й перед людьми. Первинними реформами
протестантизму були лютеранство, кальвінізм, англіканство, цвінгліанство.
Греко-католицька церква - християнська церква, що утворилася в XVI - XVII ст.
в результаті Брестської унії 1596 р. Тому має ще одну назву -«уніатська».
Бароко - (від італ. «Вагоссо» - вигадливий, чудернацький) - стиль у мистецтві, що
характеризується переходом від ясного, величаво-урівноваженого і гармонійного
мистецтва Відродження до мистецтва, наповненого динамікою і занепокоєнням. Для
бароко характерна пишність і грандіозність, висока емоційність, багата фантазія. Існувало
з кінця XVI до середини XVIII ст.
Класицизм (від. лат. - зразковий) - стиль у мистецтві, для якого характерна
строгість і чіткість архітектурних форм. Зразком для нього було класичне (давньогрецьке і
давньоримське) мистецтво. Існував у XVII - XVIII ст.
Друкарство - видання книг не рукописним, а друкованим (типографським) спосо-
бом. Виникло в Європі в XV ст. Основоположник Іоганн Гуттенберг. В Україні перші
книги «Апостол» і «Буквар» були надруковані у Львові Іваном Федоровим. На середину
XVII ст. в Україні вже існувало 25 друкарень.
Додаткові поняття
Релігія - віра в надприродні сили, загробне життя і душі померлих.
Християнство - одна з трьох (поряд з буддизмом та ісламом) світових релігій. Ос-

2. новні особливості: визнання Христа посланником Бога на землі; віра в Трійцю - єдиного
Бога по суті, але в трьох особах (Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Дух Святий); віра в існування
потойбічного світу, безсмертя душі, неминучий страшний суд.
Католицизм - одна з головних (поряд із православ’ям і протестантизмом) конфесій
(віросповідань) у християнстві. Його основні особливості: визнання того, що Святий Дух
походить не тільки від Бога-Отця, але і від Бога-Сина; віра в існування пекла, раю і
чистилища поруч з ними, непогрішимість Папи Римського як намісника Христа на Землі.
Православ'я - один з головних (поряд з католицизмом і протестантизмом) напря-
мів у християнстві. Основні особливості: визнання того, що Святий Дух походить тільки
від Бога-Отця, віра в пекло і рай та ін.
Унія - союз.
Ставропігія - самостійність церкви, підпорядкування її безпосередньо патріарху.
Братські школи - навчальні заклади в Україні і Білорусії у XVI - XVIII ст. Відіг-
равали значну роль у розвитку освіти на українських і білоруських землях. Викладання
велося рідною мовою, значну увагу приділяли також вивченню грецької, а пізніше -
латинської і польської мов.
Єзуїтські школи - навчальні заклади, створені у середині XVI ст. для посилення
впливу католицької церкви. В Україні існували у Львові, Луцьку, Києві та ін.
Християнські догмати - основні положення християнського віровчення, що роз-
глядаються як істинні і тому не потребують доказів.
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчання учнів
Люблінська Унія вплинула на життя українського суспільства: на соціально-
економічне, політичне, релігійне. Населення Європи, в тому числі і українське переважно
було релігійним. Тому церковне життя в означений період набуло особливої гостроти. Яке
значення для українського населення і суспільства мала Берестейська Унія, що ми
відчуваємо це і зараз в XXI ст.?
III. Вивчення теми
1. Умови національно-культурного розвитку українського народу
на початку XVI — у першій половині XVII ст.
Протягом XVI - у першій половині XVII ст. в житті українців відбувалися важливі
зміни:
 затверджувався Новий час - історичний період, що приходив на зміну
середньовіччю;
 формувалася ранньонаціональна свідомість і культура українського народу.

3. Основні ідеї:
1. Визнання істинним з трьох осіб Святої Трійці тільки Бога-Отця.
2. Ісус Христос мав людську природу, а його роль полягала в
посередництві між Богом і людьми.
3. Дух Святий не є особою, а тільки проявом сили Божої.
4. Людина має свободу, природну чистоту.
5. Заперечування ікон і всієї церковної зовнішньої обрядовісті.
6. Заперечування війни і страти як зазіхання на образ Божий.
7. Відстоювання свободи думки, віротерпимості і поваги до чужих
переконань.
Але!
 Ігнорували народні маси, орієнтувалися на панів і шляхту.
 Користувалися тільки польською і латинською мовами.
Соцініанство стало особливо популярним на Волині, наприкінці XVI ст. -у Києві, в
першій половині XVII ст. - на Житомирщині. Прихильники цієї течії в основному
боролися з католицизмом, не зачіпаючи православних.
2. Церковне життя у другій половині XVI ст.
Ми знаємо:
1. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI - у першій половині XVII ст.
були формою протесту проти польського національного гноблення.
2. Проте ці повстання показали не тільки силу козаків, але і неповну
готовність поляків до придушення українського національного опору. Боротьба тривала.
Крім збройних форм боротьби були і мирні способи протистояння польському
гніту, колонізації. Полем битви стала і культура.
(Повторіть поняття «культура».)
Однією зі складових частин духовної культури є релігія, церква, церковне життя.
(Повторіть поняття «релігія».)

4. «У XVI столітті зі вступом православних християн у безпосереднє сусідство з
католиками-поляками між ними почалося гостре суперництво, що переросло в релігійну і
культурну війну.
У той час для всіх європейців релігія була основним ідеологічним питанням. Від
результату цієї боротьби залежало: чи приречена на смерть, чи здатна вижити культурна
спадщина українців?» (Субтельний О. Україна. Історія. - К.: Либідь, - 1991, стор.88)
 Захисниками католицької церкви були представники католицького чернечого
Ордена Єзуїтів («Товариство Ісуса», 1543 р.). Після Люблінської унії 1659 р.
вони почали активну діяльність на білоруських і українських землях. У
Львові, Кам'янець-Подільському, Луцьку, Вінниці, Острозі, Фастові, Новгород-
Сіверському були відкриті кращі на той час навчальні заклади - єзуїтські
католицькі колегіуми, що стали поповнюватися дітьми православної заможної
верхівки українського суспільства.
 На захист православ'я стали деякі українські магнати: гетьман Григорій Ходкевич,
який дав притулок у своєму маєтку Заблудове московському першодрукарю
Івану Федорову. Князь Костянтин Острозький у 1576 р. у своєму маєтку в
Острозі заснував Слов'яно-греко-латинську академію, на вколо якої об'єдналися
вчені і письменники. Тут була видана «Острозька біблія» Івана Федорова.
Але! Ці поодинокі українські патріоти не могли врятувати православну церкву,
тому що більшість магнатів і шляхти, бажаючи посад і багатства, переходили в
католицтво.
 У другій половині XVI ст. боротьба церков набула більш гострих форми!
- 1585 р. - король Стефан Баторій розпорядився відібрати землю у всіх по
лоцьких православних церков і монастирів та передати її єзуїтам;
- 1586 р. - у Львові католики напали на православні храми і монастирі, ви
гнали з них священиків і заборонили відправляти богослужіння. Подібні
випадки були нерідкими;
- Королі, як правило, призначали на вищі церковні посади світських людей.
 Проте обидві церкви мали прихильників унії.

5. Католицька Православна церква:
церква: - інтерес виявила світська і духовна вер-
- інтерес до унії хівка суспільства. К. Острозький виступав
посилився в за об'єднання церков за принципом пра-
зв'язку з необ- вослав'я;
хідністю зміц- - українсько-білоруські єпископи в 90-і
нити позиції це- роки XVI ст. почали таємну підготовку до
ркви в боротьбі унії. Склали програму «33 пункти».
з Реформацією; 1. Поступки католикам з догматичних
- пропаганду Прихиль- питань.
унії активно ники унії 2. Відстоювали інтереси православної
розгорнув Орден церкви:
Єзуїтів; - заборона перехрещувати людей за-
- 1577 р. - кни- іншим християнським обрядом (за като-
га Петра Скарги лицьким);
«Про єдність - заборона перетворювати православні це-
Божої церкви»; ркви і монастирі в католицькі, порушува-
- намагалися ти усталений порядок на вищі церковні
домовитися з посади;
окремими право- - обговорювалося збереження православ-
славними магна- них обрядів, церемоній, богослужінь і
тами. свят;
- відстоювали гарантування всіх майно-
вих прав духівництва і допуску його вер-
хівки до польського сенату і Коронного
Трибуналу.
 Восени 1595 р. володимирський єпископ Іпатій Потій і луцький
єпископ Кирило Терлецький вирушили до Риму добиватися визнання програми.
Папа Климентій VII затвердив подані ними 33 пункти «Статей унії». Але! Ще не
прийнята на соборі унія викликала протиріччя серед вищого духівництва. Проти
неї почали виступати навіть деякі з єпископів, які підписували декларацію, а також
і сам князь К. Острозький.

6. Підсумок.
- Спроба верхівки подолати кризу Православної церкви шляхом унії з Римсько-
католицькою церквою не увінчалася успіхом. Православна українсько-
білоруська церква розкололася на дві частини - традиційну Православну, яку поставили
поза законом, і Уніатську церкву, підпорядковану Католицькій на умовах, продиктованих
Римом.
- Уніатська церква в Річі Посполитій стала офіційно визнаною. Однак до)
фактичної рівності в суспільному становищі і правах уніатського і католицького)
духівництва було дуже далеко.
- Внаслідок Берестейської церковної унії в українському суспільстві виникли
гострі протиріччя на підставі віросповідання. В ході боротьби за релігійну
свободу посилився процес культурної і політичної згуртованості українського
народу. Захист православ'я став важливим гаслом національно-визвольної боротьби
наприкінці XVI — в середині XVII ст.
3. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в
Україні
 Після Берестейської унії 1596 р. українське суспільство розкололося. Православ'я
офіційно заборонене. Православні, які залишилися відданими своїй вірі, виступали
не тільки проти католиків, але й проти уніатів.
 За різними мотивами і за різних обставин кількість уніатів (греко-католиків)
збільшувалася, головним чином, у Галичині, де був сильнішим тиск католицизму.
 Греко-католицька церква не була зрівняна з католицькою. Польські правлячі кола не
хотіли визнавати її через національну належність греко-католиків (адже вони були
українцями), але віддавали їй більшу перевагу, ніж православній. На чолі греко-
католиків після смерті першого голови цієї церкви Михайла Рогози на початку XVII
ст. став митрополит Іпатій Потій. Освічена і багата людина, він намагався довести,
що українська церква завжди була католицькою, а Берестейська унія 1596 р. тільки
узаконила це. Резиденція митрополита була у м. Вільно, тому що православні козаки
не пускали його до Києва.
 Користуючись підтримкою короля і певної частини шляхти, греко-католики на чолі з
І.Потієм почали силою відбирати у православних храми і монастирі та віддавати їх
до рук греко-католицьких єпископів. Духовні посади давалися тільки греко-
католикам, а православних священиків силоміць змушували зрікатися православ'я і
приймати греко-католицизм.
 Православні обвинувачували греко-католиків у зраді православ'ю. Почалося взаємне
переслідування українців-православних і українців-греко-католиків. Це була гостра
боротьба ідей, в якій не існувало ніяких правил. Була гостра боротьба ідей, були
пограбовані і зруйновані церкви і монастирі, були криваві сутички, і не поодинокі.
 При митрополиті Йосипові Рутському (1613 - 1637 рр.) греко-католицька церква
переживала внутрішні зміни (реформи), що були спрямовані на зменшення впливу
католицизму, на боротьбу за чистоту грецького обряду богослужіння.

7. Підсумок.
- Спроба верхівки подолати кризу Православної церкви шляхом унії з Римсько-
католицькою церквою не увінчалася успіхом. Православна українсько-
білоруська церква розкололася на дві частини - традиційну Православну, яку поставили
поза законом, і Уніатську церкву, підпорядковану Католицькій на умовах, продиктованих
Римом.
- Уніатська церква в Річі Посполитій стала офіційно визнаною. Однак до)
фактичної рівності в суспільному становищі і правах уніатського і католицького)
духівництва було дуже далеко.
- Внаслідок Берестейської церковної унії в українському суспільстві виникли
гострі протиріччя на підставі віросповідання. В ході боротьби за релігійну
свободу посилився процес культурної і політичної згуртованості українського
народу. Захист православ'я став важливим гаслом національно-визвольної боротьби
наприкінці XVI — в середині XVII ст.
3. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в
Україні
 Після Берестейської унії 1596 р. українське суспільство розкололося. Православ'я
офіційно заборонене. Православні, які залишилися відданими своїй вірі, виступали
не тільки проти католиків, але й проти уніатів.
 За різними мотивами і за різних обставин кількість уніатів (греко-католиків)
збільшувалася, головним чином, у Галичині, де був сильнішим тиск католицизму.
 Греко-католицька церква не була зрівняна з католицькою. Польські правлячі кола не
хотіли визнавати її через національну належність греко-католиків (адже вони були
українцями), але віддавали їй більшу перевагу, ніж православній. На чолі греко-
католиків після смерті першого голови цієї церкви Михайла Рогози на початку XVII
ст. став митрополит Іпатій Потій. Освічена і багата людина, він намагався довести,
що українська церква завжди була католицькою, а Берестейська унія 1596 р. тільки
узаконила це. Резиденція митрополита була у м. Вільно, тому що православні козаки
не пускали його до Києва.
 Користуючись підтримкою короля і певної частини шляхти, греко-католики на чолі з
І.Потієм почали силою відбирати у православних храми і монастирі та віддавати їх
до рук греко-католицьких єпископів. Духовні посади давалися тільки греко-
католикам, а православних священиків силоміць змушували зрікатися православ'я і
приймати греко-католицизм.
 Православні обвинувачували греко-католиків у зраді православ'ю. Почалося взаємне
переслідування українців-православних і українців-греко-католиків. Це була гостра
боротьба ідей, в якій не існувало ніяких правил. Була гостра боротьба ідей, були
пограбовані і зруйновані церкви і монастирі, були криваві сутички, і не поодинокі.
 При митрополиті Йосипові Рутському (1613 - 1637 рр.) греко-католицька церква
переживала внутрішні зміни (реформи), що були спрямовані на зменшення впливу
католицизму, на боротьбу за чистоту грецького обряду богослужіння.