ЗНО, історія України

1. КЗВО КОР «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж»
© Дрібниця В.О., 2019
Українські землі
у складі Речі
Посполитої в першій
половині XVIІ ст.

2. Зміни в соціально-економічному
житті в другій половині XVI –
першій половині XVII ст.

8. Діяльність гетьмана
реєстрових козаків
Петра Конашевича-
Сагайдачного

10. Доба «морських героїчних
походів».
Зовнішньополітична діяльність
гетьмана П. Сагайдачного

14. Борецький Іов (? – 1631) – православний митрополит Київський у 1620-1631 рр.,
публіцист. Вірогідно, здобув освіту у Львівській братській школі. Можливо, навчався в
Острозькій академії, а також за кордоном. Один з організаторів і перший ректор
Київської братської школи (1615–18).
Від жовтня 1620 р. – Київький правосл. митрополит. На поч. 20-х рр. XVII ст. разом зі
своїми політичними союзниками – запорозькими козаками – наполегливо боровся
за легалізацію відновленої єрусалимським патріархом Теофаном III православної
ієрархії.
Прихильник радикальних методів розв'язання православно-унійних суперечностей. У
цій боротьбі прагнув заручитися політичною підтримкою чільних представників
протестантської опозиції Великого князівства Литовського. У деяких своїх творах,
зокрема «Протестації» (1621), гостро засуджував церковну унію та релігійні утиски
православного населення Речі Посполитої, героїзував запорозьке козацтво.
Пізніше став схилятися до ідеї об'єднання православної та унійної церков, проте
подібним намірам перешкодила безкомпромісна проправославних позиція
представників Війська Запорозького. Розраховуючи на підтримку одновірної
Московської держави в боротьбі православних України й Білорусі проти релігійних
утисків, 1624 р. послав до російського царя Михайла Федоровича посольство на чолі
з луцьким єпископом І.Борисковичем. Хоча дипломатична місія останнього зазнала
невдачі, Борецький продовжував підтримувати політичні контакти з Московією.

16. Козацькі повстання
1620-1630-х рр.

25. Діяльність православного
митрополита
Петра Могили
(1632-1647 рр.)

27. Могила Петро (1596–1647) – богослов, митрополит
Київський, Галицький і всієї Русі (з 1633), екзарх
Константинопольського патріарха.
Син валаського і молдовського господаря Симеона
Могили та угорської князівни Маргарити (Маргіти). Після
насильницької смерті Симеона і втрати престолу сім'я
переїхала до Речі Посполитої. Освіту міг здобути у
Львівській братській школі або ж із допомогою братських
учителів.
Підтримка польським королем Сигізмундом III Ваза
молдовських господарів, а також родинні зв'язки з
впливовими польськими магнатами та українськими
князями забезпечували Могилі високе становище в Речі
Посполитій.
Новообраний король Владислав IV Ваза пішов на
поступки й 1633 легалізував православну церкву
(«Пункти для заспокоєння руського народу»).
1632 р. на основі злиття Лаврської
школи з Київською братською
розпочав свою діяльність колегіум,
названий в його честь
Могилянським.
1658 р. – колегіум отримав статус
академії за Гадяцькою угодою,
1701 р. – за указом Петра І.

28. У своїй реформаторській діяльності митрополит упроваджував на православному ґрунті досягнення католицької церкви,
зокрема в освіті. Реорганізував діяльність Києво-Печерської друкарні, яка видавала як книги, необхідні для літургійної
служби, проповідей («Служебник», «Тріодь цвітна», «Євангеліє учительне»), так і вірші, полемічні твори. Запровадив
книгодрукування польською і латинською мовами.
Твори Могили мали на меті показати, що православній церкві властиві такі ж форми церковного життя, як і католицькій.
А наявність власних святих, святість яких підтверджується чудесами, є ознакою святості та істинності церкви. З цією
метою було видано «Канон печерським святим».
Разом зі своїми соратниками митрополит уклав системний виклад основних засад православного вчення
«Православне сповідання віри». Затверджене на соборі як таке, що відповідає «догматам православної церкви й
святим канонам, є правдивим і православним».
За його ініціативи відновлювалися православні святині – Софійський собор, де створювався меморіал князя Володимира
Святославича, цим підкреслювалася заслуга князя в запровадженні християнства на Русі, сталість традицій церковного
життя, втілених у діяльності митрополита. Відбудовувалися й ін. давньоруські пам'ятки – Свято-Михайлівський собор
Видубицького Свято-Михайлівського монастиря, церкви – Десятинна, побудована на фундаменті давньорус. Десятинної
церкви, Спаса на Берестові церква. На одній із фресок, виконаній у 1643–1644 рр., зображений сам митрополит.
Підтримував ідею примирення православних та уніатів. В анонімному меморандумі «Думка одного польського шляхтича
грецької віри» (1645), автором якого вважають А.Кисіля, який спільно з Могилою накреслив можливий шлях єднання
православних та унійців на основі утворення незалежного Київського патріархату, що бачився складовою частиною
єдиної християн. Церкви. Втіленню задуму примирення перешкодила зміна політичної ситуації, смерть Могили та
польського короля Владислава IV Ваза, а початок національної революції 1648–1676 рр. унеможливив реалізацію цього
проекту.
Реформи Могили вивели українську правосл. церкву з кризи, піднесли її авторитет, поклали початок школі вищого типу,
яка з часом здобула статус академії.
1996 р. Петра Могилу на Соборі Української православної церкви Київського патріархату прилучено до лику святих.
Цього ж року він канонізований Румунською православною церквою. УПЦ Московського патріархату визнає Петра
(Могилу) місцевошанованим святим.

30. Культура України
першої половини
XVII ст.

31. Шкільна драма – драматичні твори, які ставилися в шкільних театрах при духовних та світських навчальних закладах
України з поч. XVII до др. пол. XVIII ст. Вона спиралася на досвід середньовічної драми, що проявилося у використанні
жанрів містерії, міраклю, мораліте, у розробленні релігійних сюжетів, у поєднанні в драмі "високого" (осн. частина драми)
та "низького" (в інтермедіях).

33. Ансамбль
кафедрального
костелу
Львів
Каплиця Боїмів
1609-1617 рр.

34. Замок у
Підгірцях
Львівська
область
1635-1649 рр.

35. Ільїнська церква
Суботів,
Черкащина
1653 р.
Усипальниця
Б. Хмельницького
Бароко

37. Портрет гетьмана реєстрового
козацтва Петра Конашевича-
Сагайдачного з книги
«Вірші на жалісний погреб
шляхетного рицаря»
1622 р.
Дума – лірико-епічний твір
козацьких часів.
Як правило головним героєм думи є
козацтво.

38. Портрет («парсуна») князя
Криштофа Збаразького
Після 1622 р.

39. Надгробок князя Костянтина
Острозького
1579 р.
Перша скульптура (монументальна) на українських землях

40. Надгробок Адама Кисіля
у Свято-Успенському монастирі
в Низкиничах (Волинь)
1653 р.

41. https://www.facebook.com/vitaliy.dribnytsya
dribnica@ukr.net