Українська література ренесансу і бароко. Презентація до уроку.9 клас.

1. Урок №11

2. Літературний диктант «Твори
княжої Руси-України»
 Засновники Києво-Печерського монастиря.
(Антоній і Феодосій)
 Один з авторів «Києво-Печерського патерика».
(Полікарп) _ Мова, з якої «патерик»
перекладається як «батько». (Грецька)
 ·Час закінчення формування збірника «Києво-
Печерський патерик». (ХV ст.)
 Перші біографічні твори Нестора. («Чтеніє про
Бориса і Гліба», «Житіє Феодосія»)

3. Літературний диктант
 Питання, на яке передусім дає розгорнуту
відповідь «Повість минулих літ».
(«Походження руської держави»)
 З чим Нестор у літописному творі
порівнював книжки? (Ріками)
 Дата, коли православна церква вшановує
пам’ять великого літописця як святого
угодника. (9 листопада 1121 р.)
 Хреститель Русі. (Володимир Великий)

4. Літературний диктант
 Подія, з якої розпочинається історія Русі
в «Повісті…». (Розселення слов’ян)
 Хто ввів до свого твору державні акти
Русі — тексти договорів князів Олега,
Ігоря й Святослава з Візантією? (Нестор
Літописець)
 Перша спроба перекладу українською
мовою літопису Нестора належить…
(Віктору Близницю)

5. Обговорення питань
 Дайте визначення поняттю «культура». Під впливом
яких факторів вона формується і розвивається?
 Яким чином культура пов’язана з літературним
мистецтвом?
 Для чого письменники повинні бути обізнаними про
культуру того часу, в якому відбуваються події твору?
 Чим пояснити шанобливе ставлення читачів до книги
— джерела пізнання?
 Як минувшина знаходила своє відображення у творах
давньої літератури?

6. Епіграф уроку
 І. Вишенський —
великий майстер
полеміки й агітації.
О. І. Білецький
 Людиною стати —
це мистецтво.
Новаліс

7. Історичні обставини, в яких перебувала
Україна, починаючи із середини ХІІІ ст.

8. Православні братства, їх роль у
протистоянні пансько-польській та
католицькій агресії наприкінці ХVІ
— на початку ХVІІ ст.
 У розвитку освіти й літератури на
Україні та в Білорусії в ХVІ– ХVІІІ ст.
значну роль відігравали братства.
Найважливішими серед них були
Львівське (1585) та Київське(1615).

9. Львівська братська школа

10. Братства-це…
 Братства — церковні організації
заможного міщанства — в умовах
боротьби масс українського і
білоруського народів протии
соціального й культурно-
національного гноблення поширюють
свою діяльність, відкриваючи школи,
організуючи друкарні. Вони
очолювали боротьбу проти колонізації
й унії.

11. Петро
Сагайдачний
 До братств входили
ремісники, торгівці,
селяни, городові
козаки, православні
шляхтичі й
священики; до
Київського
братства вступив і
гетьман
П. Конашевич-
Сагайдачний з усім
Військом
Запорозьким.

12. Навчання і викладання
 У братських школах навчання
проводилось рідною мовою. Серед
викладачів були тогочасні вчені й
письменники: у Львівській — Арсеній
Еласонський, Стефан Зизаній,
Лаврентій Зизаній, Іов Борецький, у
Київській — той же Іов Борецький,
Мелентій Смотрицький, Касіян
Сакович та ін.

13. Викладачі
Іов Борецький Лаврентій Зизаній

14. Вчені й педагоги
Мелентій Смотрицький КАСІЯН САКОВИЧ (1578-
1647)

15.  За сприяння братств засновано школи
не лише в Києві, Львові, а й у
Перемишлі, Луцьку, Немирові, Крем’янці,
Кам’янці-Подільському, Вінниці. У цих
школах учні вивчали історію, географію,
філософію (богослов’я), риторику,
музику, поезію (піїтику), математику,
астрономію й мови: тогочасну книжну
українську, грецьку, польську, німецьку,
французьку, а згодом —
природознавство й медицину.

17. Значення
 Внаслідок переслідування польським
урядом братські школи поступово
почали закриватися і вже в середині
ХVІІ ст. перестали існувати, але
встигли зробити великий внесок у
розвиток національної культури й
освіти народу. Разом з тим вони були
одним із засобів боротьби проти
колонізаторської політики польської
шляхти й окатоличення українців.

18. Острозька колегія.
 1576 року в місті
Острозі князь
Костянтин — (Василь
Острозьний)
заснував греко-
слов’яно-латинську
колегію, яку
сучасники називали
«тримовним
ліцеєм»,— першу
українську школу, що
давала середню і
вищу освіту.

19. ГЕРБ
КНЯЗІВ
ОСТРОЗЬ-
КИХ

20. Сторінка Острозької Біблії

21. Києво-Могилянська колегія (з
1701 року — академія).
 Була створена внаслідок злиття
братської та Лаврської шкіл у 1632
році. Це перший на східних землях
Європи вищий навчальний заклад.
Училися в ньому діти й заможних, і
вбогих батьків, навіть жебраків.
Чимало було студентів і з інших
слов’янських країн.

22. Головний будинок Києво-
Могилянської академії в XVII ст.

23. З історії закладу
 1817 року за наказом царського уряду
Києво-Могилянську академію було
закрито, а через два роки в її
приміщенні відкрито Духовну
академію, яка проіснувала до початку
1920 року. Зі здобуттям Україною
державної незалежності (1991) Києво-
Могилянську академію відновлено і
надано їй прав міжнародного
університету.

24. Києво-Могилянська академія

25. Перші друковані книги в Україні («Буквар»
— 1574, «Апостол» — 1574, Біблія — 1581)
 У другій половині ХVІ ст. стало розвиватися на
Україні друкування книжок, організатором якого
був знаменитий російський першодрукар Іван
Федоров. Оселившись у Львові, він випустиву
1574 р. «Апостол» за зразком надрукованого в
Москві. Закликаний до Острога, Іван Федоров і
там заснував друкарню, з якої вийшла в 1581 р.
відома «Острозька Біблія». Видання Федорова
були значною допомогою в боротьбі проти
полонізації.

26. Типографія
Івана
Федорова

27. "Граматика слав`янська"

28. Іван Вишенський — мислитель,
богослов, полеміст

29. Біографія письменника.
 Народився Вишенський близько 1550 р.
в містечку Судова Вишня (нині Львівської
області), мабуть, у вбогій міщанській
сім’ї.
 Початкову освіту здобув у Луцьку,
продовжив навчання в Острозі, куди його
міг запросити, за припущенням
І. Франка, український магнат Василь-
Костянтин Острозький, який оточував
себе талановитими людьми.

30. На горі Афон
 Приблизно в 1580 р. І. Вишенський у
розквіті своїх фізичних і духовних сил
переселився до Греції на Афон, або
так звану Святу гору, і став монахом-
аскетом. Йому тоді було 30–35 років
(час його народження датують 1545–
1550 рр.).

31. Гора Афон сьогодні

33. Літературна діяльність
 На Афоні митець розпочав свою
літературну діяльність як письменник-
полеміст. Його листи, послання
(прозовий, частіше віршований
літературний твір, написаний у формі
листа чи звернення автора до якоїсь
іншої особи) набували значного
поширення на Україні, пробуджували
в народі антифеодальні й
антикатолицькі настрої.

34. І. Вишенський — представник
полемічної літератури.
 Полемічна (від гр. polemikos —
войовничий) література — література,
яка виникла на грунті релігійно-
політичної боротьби у зв’язку з
агресивним наступом католизму і
насильницьким уведенням Брестської
унії 1596 р. У ній точилася дискусія,
суперечка, тобто полеміка між
католицько-уніатськими і
православними публіцистами).

35. Творчість митця поділяють на
два періоди:
 твори, написані до Брестської унії;
 твори, написані після Брестської унії.
 Відомо 17 творів, 16 дійшло до нас у
рукописних копіях, лише один з них
був надрукований. 10 своїх творів
письменник об’єднав у збірку
«Книжка».

36. І. Вишенський-богослов.
 З високих гір Афона
летіли в Україну моральні
послання, в яких гнівно
тавруються соціальна
несправедливість і гріхи
людські.
 «Господь-то з вами, і я
повсякчас з вами»,—
заявляв І. Вишенський в
одному з послань. Це не
було нескромністю, бо
дуже важкою і важливою
бачив він свою місію
перед українцями. Пам`ятник І.Вишенському

37. Ідейно-естетичні погляди
І. Вишенського щодо:
 церкви — повернення до візантійських традицій,
неможливість примирення православ’я з
католицизмом; _ людини — сповідування
старохристиянського аскетизму, дотримання
Божих заповідей, рівність людей перед Богом,
захист бідних людей;
 освіти — зменшення ролі логіки, риторики,
філософії, заміна їх вивченням релігійних книг;
 культури — не приймав нічого, що приходило із
Заходу;
 України — щиро, самозречено любив Україну-
Русь, але відкидав усе, що суперечило
православ’ю, наприклад, народну мову,
фольклор.

38. Українська література
Ренесансу і бароко
 Ренесанс (або доба Відродження) —
напрямок у мистецтві, що виник в Італії в
ХІV ст. і поширився в Англії, Франції,
Німеччині й інших країнах Європи.
 Ідеологічною основою Ренесансу стали
концепції гуманізму (з лат. humanus —
людяний) та реформації (рух за
оновлення церкви). Гуманізм і
реформацію об’єднувала критика
середньовіччя та католицької церкви.

39. Основна риса:
у творах відображено
інтерес до практичних
знань, а також до
матеріально побутового,
соціально-економічного
життя людини.

40. Розв’язання проблеми:
 з’являються нові теми, мотиви
(побутові, пейзажні, еротичні),
ідеалізуються сила, активність
людини. Латина поступається
місцем національним мовам. Наука і
мистецтво поступово починають
відокремлюватися від церкви.

41. «Доба Відродження в українській
літературі».
Риси Приклади
 Наслідування античного
мистецтва.
 Гуманізм.
 Егоцентричний
індивідуалізм.
 Зацікавленість життям
простих людей, його
зображення.
 Основою ідеалу стала краса
форми.
 Мовами літератури стали
національні мови.
 Критика середньовіччя, яке
репрезентувала католицька
церква
 В українській літературі
представлено мало, за
винятком латино
мовної поезії: Павло
Русин, Себастян
Кленович

42. Бароко в українській
літературі.
 Уже в ХVІ ст. у європейських
культурах на зміну Ренесансові
приходить бароко — один з
реалістичних стилів. Бароко (від італ.
barocco — вибагливий, химерний)
склалося в Європі в умовах
перехідної доби від феодального до
капіталістичного ладу (ХVІ–ХVІІ ст.).

43.  Основна риса: у творах мистецтва цієї епохи
світ відображається у протиставленні
матеріального і духовного, емоційного і
раціонального, природного і божественного.
 Основна проблема: пошук відповіді на питання:
у чому полягає справжня свобода людини — у її
гідності, громадських правах чи матеріальній
незалежності.
 Розв’язання проблеми: повернення до
середньовічних традицій. Використання
релігійних мотивів. Ускладнення форми творів.

44. Риси барокової української
літератури.
 Центральне місце відводиться Богові.
 Релігійне забарвлення всієї культури.
 Присилення ролі церкви й держави.
 Спроба з’єднати античність із християнством.
 Культ «сильної та вищої людини» для служби Богу.
 Рухливість, динамізм, потреба в русі, зміні, трагічному
напруженні та катастрофі.
 Пристрасть до сміливих комбінацій, до авантюри,
чудернацького, незвичайного.
 Не лякається найрішучішого натуралізму, зображення
природи в її суворих, часто неестетичних рисах.
 Поруч із зображенням повного життя є й закоханість у
тему смерті.

45. Жанрова різноманітність
бароко.
 Полемічна література (твори І. Вишенського).
 «Низькі» комедійно-гумористичні жанри (шкільна драма, «різдвяні»
й «великодні» вірші-травестії).
 «Середні», «вищі» жанри — риторична проза (Клірик Острозький,
Мелентій Смотрицький, Кирило Транквіліон-Старовецький).
 Епіграматична поезія (Лазар Баранович, циклізований збірник
Климентія Зіновіїва, епіграми Івана Величковського).
 Ораторська проза (проповіді Іонакія Галятовського, Дмитра
Туптала, Стефана Дворського).
 Емблематична література (Г. Сковорода в прозових діалогах,
віршах унаочнював абстрактні поняття та ідеї).
 Історико-мемуарна проза (риси «театральності», риторичність
опису в «Літописі» Самійла Величка, «Історія русів»).
 Пісенно-інтимна барочна лірика («етикетна» панегірична поезія на
честь титулованих осіб, світська лірика, елегія, пісня).

46. Значення бароко як творчого
методу в українській літературі.
 Найцінніші надбання бароко — гуманізм,
заглибленість у внутрішній світ людини,
нетерпимість до зла в усіх його проявах,
яскравість викладу художнього матеріалу,
динамізм розвитку сюжету, поширення
можливостей зображувально-виражальних
засобів, продуктивне словотворення тощо —
були засвоєні митцями наступного часу.

47. Бароко в українській архітектурі

49. Домашнє завдання
Підготувати повідомлення
до теми «Козацькі
літописи», «Історія Русів»,
знати ідейний зміст
програмових творів, вміти
їх аналізувати.