Щороку 28 липня, у день пам'яті князя Володимира Великого, православні українці відзначають День хрещення Київської Русі. У Русі до князювання Володимира християнська релігія не мала статусу державної, хоча київські князі, починаючи з Аскольда, часто або самі ставали християнами, або лояльно ставилися до Христової віри. За правління князя Ігоря (912–945 рр.), як свідчить літописна згадка, датована 944 роком, на Подолі в Києві була церква святого Пророка Іллі. Дружина Ігоря – княгиня Ольга (945–969 рр.) – близько 957 року прийняла хрещення в Константинополі. Визначальним, проте, для подальшої долі та ідентичності Церкви на східнослов’янських землях стало прийняття християнства в східному обряді як державної релігії приблизно 988 року під час правління внука князя Ігоря та княгині Ольги – Володимира Великого (978–1015 рр.). Хоча, відповідно до літопису Нестора, князь посилав своїх посланців до представників різних релігій, його вибір зупинився саме на християнській. Таке рішення не було випадковим. Окрім релігійних мотивів, важливу роль у прийнятті християнства відіграла політична та культурологічна доцільність такого кроку. Прийняття християнської релігії забезпечило князеві Володимиру та його державі моральний престиж, надало їй легітимного статусу серед інших країн і змінило ставлення їхніх правителів до Русі. Хрещення східних слов’ян, які проживали на той час у межах Київської держави, активно сприяло поширенню писемної культури. Саме монастирі були місцем розвитку писемності. Тут переписували книги, тим самим утверджуючи християнську культуру. Більше про історію християнства в Україні можна дізнатися завдяки віртуальній виставці «Історія християнства: український вимір», підготовленій працівниками відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук.

1. Історія
християнства:
український
вимір
До Дня хрещення Київської
Русі-України

2. Хрещення Київської Русі – одна з найвизначніших подій в історії
духовного та культурного розвитку нашого народу
28 липня в Україні відзначають державне свято – День хрещення Київської Русі-
України. Ця дата обрана не випадково, адже саме в цей день Православна церква
вшановує пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя
Київської Русі.
Як нам розповідають літописні свідчення, великий князь Володимир за
прикладом своєї бабусі княгині Ольги вирішив змінити язичницьку віру. Коли посли
князя брали участь у святковій літургії в соборі св. Софії в Константинополі, то були
глибоко зворушені та невимовно захоплені. Згодом вони так звітують своєму
володареві: “Нараз ми вже більше не знали, чи ми на небі, чи ще на землі, бо ніде
на цій землі не можна щось подібного узріти, і ніде нема такої краси, якої ми не в
стані описати. Отже, ми тепер знаємо: там дійсно Бог є присутнім серед людей.” Це
так сильно вплинуло на князя Володимира, що він прийняв християнство та захотів і
свій народ навернути на християнську віру. Хрещення Русі Володимиром відбулося
988 року в Києві.

3. Санніков, С. В.
Популярна історія християнства. Двадцять століть у дорозі :
незакінчена п'єса в 6 діях із прологом і епілогом / С. В. Санніков. – Київ :
Самміт-Книга, 2012.– 480 с. : кольор. іл.
Книга розповідає про всіх, хто називає себе
християнами. Автор намагається показати
історію християнства в Європі й Візантії, в
Америці й Африці, скрізь, де воно
поширилося. Сучасному читачеві важко
сприймати тільки текст, тому в книзі ви
знайдете понад 2500 історичних ілюстрацій,
а також перекази, легенди й зразки
першоджерел, що допоможуть поринути в
таємничий світ минулого. У дорозі
завдовжки у двадцять століть вас
супроводжуватимуть Студент і Історик, із
діалогу яких ви зрозумієте, чому можуть
навчити давні події людину третього
тисячоліття.

4. Власто, А. П.
Запровадження християнства у слов'ян : вступ до середньовіч.
історії слов'янства / А. П. Власто ; пер. з англ.: Р. Ткачук, Ю. Терех. – Київ
: Юніверс, 2004. – 496 с.
У книзі доктора Власто проаналізовано ранню
історію слов’янських народів і простежено
поступовий процес формування в них
християнських держав у рамках як східно-, так і
західноєвропейської культури. Особливу увагу
автор приділяє політичному та культурному
протистоянню між Сходом та Заходом у
боротьбі за прихильність окремих слов’янських
народів, а також рівневі культурного обміну в
межах слов’янського світу, пов’язаного із
застосуванням церковнослов’янської мови.
Здійснений автором аналіз історії
запровадження християнства в слов’янських
народів та активне використання матеріалу з
різномовних першоджерел дали змогу
докторові Власто провести глибоке й
комплексне дослідження предмета.

5. Ричка, В.
Володимир Святий в історичній пам'яті / В. Ричка ; НАН України, Ін-т
історії України, Центр дослідж. з історії Київської Русі. – 2-ге вид. – Київ :
Скіф, 2015. – 208 с.
Праця присвячена осягненню феномену
історичної пам'яті про святого
рівноапостольного князя Володимира. У
книзі здійснено спробу комплексного
аналізу становлення, розвитку й
трансформації пам'яті про хрестителя Русі в
східнослов'янському світі. На основі
першоджерел досліджуються форми її
функціонування, засоби маніфестації та їхній
вплив на процеси національно-культурної
самоідентифікації народів Східної Європи.
Видання розраховане не тільки на
професійних істориків. Воно стане в пригоді
також фахівцям з інших галузей
гуманітаристики, музейництва й не залишить
байдужим широке коло читачів.

6. Православ'я: український вимір : навч. посіб. / ред. П. Ю. Саух. – Київ :
Кондор, 2004. – 384 с.
У книзі розкривається місія й доля
православ’я в Україні, становлення
Української православної церкви з її
національно-самобутніми рисами.
Православна релігія і церква
розглядаються як явище культури
через призму української духовності й
національно-визвольних змагань за
незалежність держави й автокефалію
церкви. Книга розрахована на
студентів закладів вищої освіти та
широке коло читачів.

7. Маринович, М.
Українська ідея і християнство, або Коли гарцюють кольорові коні
апокаліпсису : монографія / М. Маринович. – Київ : Дух і Літера, 2003. –
544 с.
Як вписується українська доля у контекст
світових процесів? Якою мірою українські
церкви спроможні відповісти на виклики
часу? Мирослав Маринович відповідає на ці
питання, розглядаючи українську ідею з
точки зору її християнського наповнення. На
основі власного досвіду небайдужого
мирянина, а також з урахуванням великого
опрацьованого матеріалу він аналізує
окремі процеси, що відбуваються в
сучасному християнстві, зосереджуючи
увагу на моральній (душпастирській) місії
церкви, на деяких історичних і сучасних
проблемах її служіння, на питанні релігійної
свободи. Зокрема, роздумує над долею
Київської церкви.

8. Степовик, Д. Церква і українське суспільство у ХІХ столітті : боротьба
укр. християн за свою самобутність у XIX ст. / Д. Степовик. – Нове вид.
– Київ : Дніпро, 2016. – 136 с.
У книзі висвітлено стан і статус православ’я,
греко-католицизму, римо-католицизму,
протестантизму в Україні у ХІХ ст. у їхніх
відношеннях до української національної
духовності та культури. Незважаючи на
постійний тиск чужинців щодо пригнічення і
знищення віковічних національних форм
Боговшанування, український
християнський народ зберіг питоменні
історичні риси церковної культури, рідну
мову богослужінь, обрядовість, традиційне
відзначення свят. У праці наголошується на
великій релігійній відопорності українців
щодо насаджуваних чужих елементів
церковного життя, що вже тоді було
ознакою сильної, цивілізованої та культурно
сформованої нації.

9. Капранов, В. В.
Історія нашої Церкви / Брати Капранови ; наук. ред. о. Віталій Клос ;
худож. Олександр Костенко. – Київ : Зелений пес : Гамазин, 2018. – 80 с.
Усі ми знаємо, що Володимир хрестив Київ. Але
звідки тоді взявся Московський патріархат і що він
робить в Україні? Хто такі греко-католики і чим вони
відрізняються від католиків? Звідки в нас
протестанти і старообрядці?
Брати Капранови знамениті своїм умінням
розповідати просто й цікаво про найскладніші речі.
Тому з цієї тоненької книжечки ви довідаєтеся не
лише про карколомні пригоди, таємні змови та
підступні інтриги, які супроводжували розвиток
Української церкви, але й дізнаєтеся про те, хто
навчив Україну читати, друкувати книжки та завів у
нас бібліотеки, хто склав першу абетку та привіз до
Києва перший телескоп, чому в українських храмах
так гарно співають – і багато іншого, прецікавого та
надзвичайно потрібного кожному українцю.

10. Дашкевич, Я. Р.
Україна на перехресті світів: релігієзнавчі й соціокультурні студії =
Ukraine at the Crossroads of Worlds: Religious, Social and Cultural Studies / Я.
Дашкевич ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім.
М. С. Грушевського, Львів. від-ня, Львів. музей історії релігії. – Львів :
Вид-во Укр. католиц. ун-ту, 2016. – 648 с.
У збірнику подано 55 статей, розвідок, есеїв і
спогадів відомого історика, політвʼязня та
громадського діяча, професора Ярослава
Дашкевича (1926-2010), що охоплюють широку
палітру досліджень у категоріях тяглості
української традиції – від східних словʼян
(язичництво) до сучасних феноменів доби
незалежності. Особливістю творчого доробку
дослідника є розгляд культурних та релігійних
феноменів у глобальному цивілізаційному
контексті та водночас у межах ширших процесів
державотворення і націотворення в українських
землях. Для всіх, хто цікавиться культурною та
релігійною історією України.

11. Ортинський, І.
Хрищення, хрест та харизма України / І. Ортинський. – Київ : ЦУЛ,
2019. – 198 с.
Книжка своєрідними і оригінальними
підходами висвітлює історію української
церкви та народу з ціллю, щоб подати
читачеві на дорогу життя солідну
історичну основу, але не тільки це, бо,
автор поглинувши в історичні факти, в
глибокому філософському мисленню
відкриває глибину історії 1000-річчя
українського християнства. Він поринає в
духовість українського буття, там
знаходить правдиву Харизму України,
приймає її приречення в дорозі на
Голготу, а Хрест на київських горах є
знаком побіди.

12. Огієнко, Іван (митрополит).
Українська церква : нариси з історії Укр. православ. церкви. У 2 т. Т. 1,
2 / І. І. Огієнко. – Київ : ЦУЛ, 2019. – 286 с.
У книзі видатного українського вченого
і церковного діяча І. І. Огієнка (1882—
1972) на основі численних історичних
джерел розповідається про
поширення християнства в Київській
Русі, виникнення Української
православної церкви, її боротьбу за
незалежність від Російської, визначну
роль у розвиткові духовної культури
українського народу.

13. Кралюк, П. Прийняття і сприйняття християнства в Русі-Україні :
монографія / П. Кралюк. – Київ : КНТ, 2015. – 136 с.
Монографія присвячена
питанням поширення
християнства на українських
землях, починаючи з
найдавніших часів і закінчуючи
Володимировим хрещенням.
Окремо звернено увагу на "вибір
віри" князем Володимиром.
Також йдеться про сприйняття
християнства у творах
давньоруських книжників.

14. Огієнко, Іван (митрополит).
Як Святе Письмо ставало українським : богословсько-історичні
нариси / Іван Огієнко (митрополит Іларіон) ; упоряд., авт. передм. та
комент. Микола Тимошик ; Фундація ім. митрополита Іларіона
(Огієнка). – Київ : Наша культура і наука, 2018. – 424 с.
Які обставини перешкоджали українцям
упродовж тривалого часу спілкуватися з Богом
українською мовою? Хто стояв біля витоків
українського перекладацтва Святого Письма з
оригінальних мов? Чому саме канонічно визнана
українськомовна Біблія спонукала до творення
спільної, соборної літературної мови всієї нації? У
чому сила, потреба, значення, особливості
сприйняття змісту богослужбових книг? Відповіді
на ці та інші запитання із розлогої тематики
богословських студій містяться в цьому, вже 21-
му, випуску не друкованих досі в Україні творів
бібліотечної серії "Запізніле вороття",
започаткованої Фундацією ім. митрополита
Іларіона (Огієнка).

15. Матвєєва, Н.
Святі і свята України. Календар церковних свят і народних традицій
: словник-довідник / Н. Матвєєва, А. Голобородько. – Київ : ЦУЛ, 2019. –
240 с.
Словник-довідник «Святі і свята
України» — це перша спроба в
науково-популярній формі
систематизувати та узагальнити
відомості як про церковні, так і про
народні свята в їхньому взаємозв’язку і
взаємозалежності. У книзі понад 300
статей, у кожній з яких — цікава
розповідь про зміст та історію свят,
особливості їхнього святкування в
різних регіонах України. Важливе місце
у виданні посідають надзвичайно
цікаві історичні екскурси в життєписи
святих.

16. Святі місця України : наук.-попул. літ. – Харків : Торсінг, 2018. – 96 с.
Україна багата на славетні місця –
храми, лаври й монастирі. Поряд з
першими православними святинями,
що збереглися ще з часів Київської
Русі, в країні діє чимало центрів
католицького, греко-католицького,
мусульманського та іудейського
віросповідань. Більшість найвідоміших
культових споруд є місцем
паломництва прочан не лише України,
а й інших країн світу. Саме про них та
про славетні святі реліквії, що є в
храмах або поруч із ними, й
розповідається в цій книзі.

17. Дякую за увагу!
Підготувала
бібліотекар І категорії відділу документів із
гуманітарних, технічних та природничих наук
Циба Л. П.