До Дня українського козацтва, що відзначається в Україні 14 жовтня, представлено презентацію-огляд «За землю, за волю, за козацьку долю», присвячену найбільш яскравим постатям Війська Запорізького та історії виникнення козацтва в Україні.
Про те, хто такі запорожці, про державну діяльність українських вояків, їх героїчну звитягу, походи, про життя та побут козаків на Січі, про славні звичаї, традиції та легенди можна дізнатися зі сторінок історичної, художньої та довідкової літератури, що представлена у презентації-огляді.
До Дня українського козацтва, що відзначається в Україні 14 жовтня, представлено презентацію-огляд «За землю, за волю, за козацьку долю», присвячену найбільш яскравим постатям Війська Запорізького та історії виникнення козацтва в Україні.
Про те, хто такі запорожці, про державну діяльність українських вояків, їх героїчну звитягу, походи, про життя та побут козаків на Січі, про славні звичаї, традиції та легенди можна дізнатися зі сторінок історичної, художньої та довідкової літератури, що представлена у презентації-огляді.
Презентацію про романтизм як літературний напрям для учнів 9-х класів за новою Програмою створила Наталія Станіславівна Галамай, вчитель зарубіжної літератури Львівської правничої гімназії.
http://multistas.tk/%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BE%D0%BD-%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2/
Пантеон Римських богів
Пантеон — поняття, яке має декілька значень.
Пантеон — (грец. Πάνθειον, храм всім богам») храм або будівля, присвячена всім богам будь-якої релігії.
Пантеон у Стародавньому Римі -визначна пам’ятка архітектури циліндричної забудови, перекрита напівсферичним куполом; вхід у вигляді портика; вгорі – отвір для освітлення. Споруджений цей язичницький храм у 1-ій чверті 2 ст. до н.е. Агріппою на честь свого тестя імператора Августа.
Презентации Станислава Молчанова, multistas
Презентацію про романтизм як літературний напрям для учнів 9-х класів за новою Програмою створила Наталія Станіславівна Галамай, вчитель зарубіжної літератури Львівської правничої гімназії.
http://multistas.tk/%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BE%D0%BD-%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2/
Пантеон Римських богів
Пантеон — поняття, яке має декілька значень.
Пантеон — (грец. Πάνθειον, храм всім богам») храм або будівля, присвячена всім богам будь-якої релігії.
Пантеон у Стародавньому Римі -визначна пам’ятка архітектури циліндричної забудови, перекрита напівсферичним куполом; вхід у вигляді портика; вгорі – отвір для освітлення. Споруджений цей язичницький храм у 1-ій чверті 2 ст. до н.е. Агріппою на честь свого тестя імператора Августа.
Презентации Станислава Молчанова, multistas
2. План:
1.Історичні умови формування та розвитку
культури. Християнство та його роль у
культурних процесах.
2. Розвиток освіти та науки.
3. Середньовічне лицарство.
4. Мистецтво середніх віків. Романське і
готичне мистецтво.
5. Література. Героїчний епос середніх
віків. Лицарська література. Міська
література та театр.
6. Середньовічна музика.
3. Початок Середньовіччя був пов’язаний з великим
переселенням народів наприкінці IV ст.
Періодизація:
раннє
Середньовіччя
- V-ХІ ст.
високе
Середньовіччя
— XI - XIII ст.
пізнє
Середньовіччя
- ХІV-ХVІ ст.
На територію Західної Римської
імперії вторгалися вандали, готи,
гуни та інші народності. Після
розпаду в 476 р. Західної
Римської імперії на її території
утворилося багато недовговічних
держав, які складалися з племен,
що змішалися з корінним
населенням (кельтами і так
званими римлянами).
4. Франки розмістилися в Галії і Західній Німеччині,
остготи — на півночі Італії, вестготи — на півночі
Іспанії, англосакси - у Британії.
5. Фактори розвитку раннього
Середньовіччя
• традиції греко-римської культури, яка
зберігалася, головним чином, у містах, заснованих
римлянами;
• дух варварства, носіями якого були жителі колишніх
провінцій Рим-ської імперії і прикордонних районів,
більшість з них належали до німецької групи народів;
• християнство, що особливо вплинуло на розвиток
культури Європи, несучи в собі сліди впливу східних
культів і східної культури.
• ірраціоналізм і містика, низький рівень
освіченості населення, символізм
7. Роль християнства у культурних процесах.
Новий Завіт
В XI—XIII ст.
Найважливішим
чинником
формування та
розвитку
культури
Середньовіччя
була
християнська
релігія та її
головний
інститут
церква
8. Новий Завіт
• 4 Євангелія («добра
звістка»), написаних
апостолами Матвієм,
Марком, Лукою та
Іоанном;
• книги Діянь апостолів
(Лука);
• Послань апостолів: до
християн усього світу, до
окремих церков та осіб;
• Апокаліпсис або
Одкровення апостола
Іоанна
• Апокріфи - книги, які не
увійшли до складу Нового
Завіту
9. Становище церкви
• Середньовічна культура
мала яскраво виражений
церковно-релігійний
характер. Це позначалося в
усіх галузях культури - в
науці, літературі, школі,
мистецтві.
• Укріпленню авторитету
церкви сприяли: Нікейський
(325) та
Константинопольський
(381) Вселенські собори, на
яких було прийнято наріжні
засади християнства,
10. Отці церкви, які жили й
творили в II—VIII ст.
• Іларій Піктавійський,
• Амвросій Медіоланський
• Ієронім - автор
латинського перекладу
Біблії - Вульгати.
• Августин (пом. 430), що
учив про порятунок через
благодать в лоні церкви
• Сандро Ботічеллі
Святий Августин в молитві
11. 1054 р.1054 р.
Розкол ХристиянстваРозкол Християнства
Найбільший землевласник
у кожній з європейських
країн (1/3 земель),
Велика політична сила
(повна самостійність у
вирішенні релігійних і
світських питань),
Ідеологічний вплив
(освячення феодалізму,
теократія)
Західна (католицька)
церква
13. боротьба
з непокірними
• Інтердикт - це тимчасова
заборона проведення
церковної служби та обрядів
на певній території.
• Відлучення - це виключення
людини з релігійної общини,
(не було змоги отримати
відпущення гріхів, охрестити
дитину, взяти шлюб, бути
похованим за християнським
обрядом).
14. Хрестові походи
• В області, де було багато
єретиків, церква організовувала
воєнні походи, обіцяючи
учасникам прощення гріхів.
• На поч. XIII ст. – покарання
єретиків-альбігойців в багатих
областях Південної Франції, які
вважали, що земний світ і церква
– породження сатани.
За 20 років війни багато міст було
пограбовано і знищено, а їх
населення перебито. Загалом
загинуло більше мільйона людей.
Коли папського посла запитали,
як відрізнити єретиків від «добрих
католиків», він відповів:
«Убивайте всіх. Бог на небі своїх
упізнає!»
• Альбігойська фортеця
• Вигнання альбігойців
15. Інквізиція
(від лат. розслідування)
називався спеціальний
церковний суд, організований
для викорінювання єретиків.
Суд інквізиції був таємним,
обґрунтованим свідченнями
донощиків (зазвичай
анонімних), супроводжувався
жорстокими тортурами і
закінчувався найчастіше
смертю обвинувачених шляхом
спалювання і конфіскацією
їхнього майна. Спалювання
єретиків набуло масового
характеру. Сама страта їх
перетворювалася на своєрідне
релігійне публічне
«святкування»
16. Монахи-проповідники
при папі Інокентії III (1198—
1216) – заснування нового
чернечого ордену домініканців
або «братів-проповідників»
іспанським дворянином
Гусманом Домініком спеціально
для боротьби з єретиками.
Інший чернечий орден
францисканців був заснований
у 1209-1210 рр. італійцем
Франциском Асизьким. Метою
цього «жебракуючого ордена»
було відвернення від єресі
міської бідноти. Францисканці
повинні були одягатися в грубий
одяг, оперізуватися мотузком
тощо
17. Розвиток освіти та науки
Середньовіччя знало
три види шкіл:
-Нижчі школи при церквах та
монастирях, підготувати
елементарно грамотних
духовних осіб – кліриків
(латина, молитви і
богослужіння).
-У середніх школах, які
існували переважно при
єпископських кафедрах (7
вільних мистецтв: граматика,
риторика, діалектика,
арифметика, геометрія,
астрономія і музика)
Вища школа – «загальні
науки» - університети
18. Університети
Найдавніші університети
в Європі ХІІ ст.:
•Паризький (Сорбона),
•Болонська юридична вища
школа (Італія),
•Салернська медична
(Італія),
•Оксфорд і Кембридж в
Англії,
•Саламанкський в Іспанії
і Неаполітанський в
Італії
•У XIV ст. були засно
вані університети в
містах Прага, Краків
1500 р. - 65.
Університети були
незалеж-ними від місцевої
влади, мали свій суд,
право обирати посадових
осіб. Факуль-тети
очолювали декани, а
університет - ректор.
Середньовічна
університетська наука –
схоластика.
19. Схоластика
Професори:
П’єр Абеляр - заснування
Паризького університету
Альберт Великий, шанувальник
Арістотеля, автор багатьох творів
богословського та природничо-
наукового характеру;
Тома Аквінський, відомий своєю
«Сумою богослов’я»,
енциклопедією середньовічного
світогляду,
Роджер Бекон, одним із перших
став наполягати на необхідності
поглибленого вивчення природи.
20. алхімія, астрологія, магія
• Мета алхімії - пошук
«філософського каменя», за
допомогою якого людині
можна було б впливати на
природу для задоволення
своїх потреб, зокрема
перетворювати неблагородні
метали на благородні,
сприяючи їх «дозріванню» в
штучних умовах.
21. Середньовічне
лицарство
• особливий проміжний
суспільний статус: клятва
васальної вірності і
незалежність, не є персоною
духовного звання, але і не
мирянин, образ рицаря-
захисника: слабких і
безпорадних від реального
зовнішнього ворога, а потім -
вже як захисника
християнського світу в цілому.
23. Мистецтво середніх віків.
Романське і готичне
мистецтво• Дороманське мистецтво
(У-Х ст.)
• Романське мистецтво
(ХІ-ХІІ ст.)
• Готичне мистецтво
(ХІІІ-ХУ ст.)
24. Дороманське мистецтво
Після Міланського едикту про
віротерпимість 313 р., християнство
стало офіційною релігією, і культові
споруди, що раніше
розташовувалися в катакомбах,
стають наземними. З’являються
перші Християнські храми –
базиліки.
• У їх внутрішній прикрасі
використовувалися мозаїка і
фреска, в яких виявилися
основні риси
середньовічного
живопису:
• відрив від реальності;
• символіка;
• умовність зображення;
• містична наповненість
образів за допомогою таких
формальних елементів, як
збільшення очей,
безтілесність зображень,
молитовні пози, жести.
25. Романське мистецтво
Архітектура
• У XI та XII ст. католицька церква
досягла вершини могутності. Її
вплив на духовне життя того часу
був безмежний.
• Перевага духовного над тілесним
• створення кам’яного,
монастирського храму. Головним
його типом є тип базиліки.
26. Базиліка
- центричні храми, виконані в
камені, дереві або змішаною
технікою. Внутрішній декор
складають мозаїка і фреска.
27. • Суворість і потужність
• масивні форми з каменю,
дуже вузькі віконні та
дверні отвори,
• прості вертикальні або
горизонтальні форми
• напівциркульні арки
• Рельєфи, орнаменти
• Площа семи чудес в Пізі (Італія)
28. Готичне мистецтво
З другої половини XII ст. у
Західній Європі, і перш за все в
Північній Франції, з’являється
архітектура нового стилю, що
значно відрізняється від
романської й отримала назву
«готика».
Формується новий бюргерський
світогляд, звернений до людини-
творця, творця матеріальних
благ, однією із специфічних рис
якого є гордість за своє рідне
місто і прагнення
прославити його. Символом
міста стає собор, що втрачає свої
оборонні функції.
29. • Загострені арки
• Вузькі і високі башти
• Багато оздоблений
фасад
• Вітражні стрільчасті
вікна
34. Середньовічна література
• Героїчний епос великі
віршовані поеми про
героїввоїнів.
• Виконавців таких сказань у
Франції називали
жонглерами, а в Германії
шпільманами. Зазвичай це
акробатифокусники, які
розважали народ на шляхах і
площах.
Фр.«Пісня про Роланда»,
ісп. «Пісня про мого Сіда»
нім. «Пісня про нібелунгів».
35. Пісня про Нібелунгів
• Отримала назву за іме
нем міфічного народу
карликів, власників і
хранителів скарбу.
• Перша частина поеми
оповідає про подвиги і
смерть богатиря
Зігфрида, друга про
помсту його дружини
Крімхильди.
36. лицарська поезія
Залишаючись воїном, лицар у
той же час повинен був
володіти прекрасними
манерами, бути залученим до
культури, поклонятися
Прекрасній дамі, бути взірцем
придворного етикету.
лицаріпоети оспівували її красу
і благородство, а знатні пані
вельми прихильно ставилися
до куртуазної поезії, яка
піднімала їх на високий
п’єдестал.
кансона, балада, пасторела,
плач і сирвента.
37. Лицарський роман
• У XII ст. виник новий
літературний жанр
лицарський роман.
• Кретьєн де Труа «Івейн, або
Лицар з левом».
• Жозеф Бедьє «Тристан та
Ізольда»,
38. Середньовічний театр
• З XII ст. виникають нові
театральні жанри
містерії, фарси, міраклі,
мораліте.
• Зміст містерії складали
сюжети Біблії і Євангелія.
Сцени релігійного характеру
чергувалися з вставними
комедійнопобутовими
епізодами
• Фарси (від французького
farce начинка, фарш) вид
народного театру,
розважальні сценки, що
розігруються акторами
масками