Using animated technology statistics in classroom work in teaching discipline international statistics

1. Використання технологій
анімованої статистики в аудиторній
роботі при викладанні дисципліни
«Міжнародна статистика»

2. Основні аспекти викладання курсу
«Міжнародна статистика»
 студенти досить часто не мають інтересу до предмету і не
бажають займатися дослідженнями, що сприймаються як
математичні
 необхідність поєднання теорії статистики та практичного
аспекту міжнародних компаративних досліджень
 викладання статистики має враховувати розвиток
інформаційних технологій, зокрема online-сервісів
 проблеми викладання термінології статистики
англійською мовою

3. Анімована статистика як освітня технологія
 аудіовізуальний метод навчання
 широке впровадження ІТ-засобів, змішане навчання та
поєднання декількох типів інтернет-ресурсів:
 навчальні матеріали
 ілюстровані та демонстраційні матеріали
 міжнародні статистичні сервіси
 записані відео-лекції та відео-фрагменти
 використання ситуаційного, міждисциплінарного
аналізу та комплексного вивчення досліджуваного
економічного процесу

4. Використання Gapmіnder World для
статистичного аналізу

5. Використання Gapmіnder World для
статистичного аналізу

6. Використання Gapmіnder World для
статистичного аналізу

7. Case-підхід та анімована статистика
 змінює ставлення студентів до вивчення матеріалу, оскільки дає
можливість підвищити інтерес до предмета у зв’язку з якісним
переходом від теорії до практичних знань, підвищує творчу
активність студентів у використанні різних методів у розрахунках,
формує навички дослідницької роботи
 потенційним способом використання case-підходу є організація
роботи таким чином, щоб студенти самі розробляли кейси
 Прикладом використання елементів бізнес-аналітики та case-
підходу є складання інвестиційного профілю країни на основі
статистичних даних та порівняльних оцінок за допомогою online-
інструментів

8. globalEDGE - Country Comparator

9. Демонстрація порівняльного аналізу кількості
зайнятих за галузями (European Cluster Observatory)

10. Інструктивні відео для демонстрації процесу
використання прикладних статистичних додатків

11. Метод колективної розробки
вирішення соціально-економічних
проблем на основі діаграми зв’язків
(Mind-Mapping) і технології Clustern

12. Основні ідеї
 систематизація отриманих в результаті модерації ідей на основі
виявлення взаємозв’язків (Mind-Mapping) та колективної
генерації ідей й їх систематизації (Clustern) на основі
колективного обговорення
 метод реалізується за принципом «Case – Problem –
Method»
 в рамках методу запропоновано використовувати діаграму
зв'язків – інструмент, що дозволяє виявляти логічні зв'язки
між основною ідеєю, проблемою і різними факторами впливу.
Діаграма зв'язків забезпечує спільне планування і допомагає
усвідомити невирішені проблеми, розкриваючи раніше
невидимі причинні зв'язки між окремими частинами
інформації шляхом їх графічного представлення

13. Case – Problem – Method
Case:
…
Method:
…
Problem and its
reasons:
…

14. Можливості методу
 Метою методу є виявлення зв'язків між причинами
виникнення поточної ситуації і колективний вибір
пріоритетів для докладання зусиль в ті області, які
принесуть найбільший ефект у вирішення проблеми.
 Перевагами запропонованого методу є наочність, простота
освоєння і застосування. Процедура створення діаграми
зв'язків дозволяє студентам вийти за рамки звичного
мислення та сприяє реалізації творчого потенціалу команди.
 Метод може бути використаний на практичних заняттях з
метою закріплення теоретичного матеріалу на основі аналізу
практичної ситуації, а також як поєднання самостійної
роботи студентів (коли аргументи готуються групами
студентів заздалегідь на основі аналізу існуючого світового
досвіду).

15. Етапи розширеного методу (1)
1. На підготовчому етапі встановлюються дві робочі дошки.
2. Учасникам дається ситуація для обговорення (Case).
3. Проводиться опитування та визначається проблема, яка потребує вирішення (Problem).
Учасники фіксують на картках свою думку з проблем, її причин та способів їх вирішення
(Method).
4. Від учасників картки надходять до модератора.
5. Картки розвішуються на першій робочій дошці.
6. Здійснюється систематизація пропозицій: відбираються близькі за змістом картки-ідеї і
кріпляться на другій робочій дошці (Clustern). Для цього модератор бере картку, зачитує її
вголос, звертаючись до учасників групи.
7. Потім модератор поміщає її на робочій дошці відповідно до думки групи і обґрунтованих
критеріїв. Картка кріпиться або до тієї чи іншої тематичної «колонки», або ж створюється нова
колонка з новими ознаками.

16. Етапи розширеного методу (2)
8. Коли всі картки знайшли своє місце, можна переходити до їх об'єднання.
Близькі за змістом картки об'єднуються в одну групу («проблемна хмара»).
9. У подальшій роботі кожна «проблемна хмара» нумерується і між «хмарами»
(групи однорідних ідей) модератор вибудовує смислові взаємозв'язки (стрілки).
10. Після того як всі картки обговорені та систематизовані, модератор разом з
групою визначає центральне поняття в кожній проблемній області.
Остаточне формулювання тієї чи іншої проблемної області модератор пише над
колонкою як заголовок. Таким чином, порядкові номери «хмар» замінюються
назвами і виписуються окремо.
11. Визначення пріоритетів ідей та вироблення фінального рішення відбувається
в ході колективного обговорення.

17. Схема розширеного методу (1)

18. Діаграма зв'язків (2)

19. Спрощений альтернативний спосіб
1) формулюється проблема, яку необхідно вирішити, чи
результат, якого слід досягти;
2) визначаються ланки, які пов'язують окремі фактори, що
впливають на проблему, і будується діаграма зв'язків;
3) студенти обговорюють побудовану діаграму зв'язків і
виявляють головні причини, що впливають на проблему

20. Спрощений альтернативний спосіб