Основні напрямки сучасноїсистеми освіти:
Інтелектуальний і духовний розвиток особистості,
формування критичного і творчого мислення.
Набуття вміння працювати в колективі, використовувати
інформаційні та телекомунікаційні технології,
працювати з інформацією…
3.
Сучасні тенденції освіти:
Сучаснасистема освіти повинна бути
побудована таким чином, щоб учні
мали змогу через активне спілкування
розвивати в себе навички мислення та
аналізу, вміння співставляти різні
точки зору, різні позиції, формулювати
і аргументувати власну точку зору,
спираючись на знання фактів, законів,
закономірностей науки, на власне
спостереження, свій та чужий досвід.
4.
Узагальнений результат соціологічнихдосліджень за останні роки в країні
показав, що:
50% учнів старших класів шкіл, маючи непогані результати навчання з
багатьох предметів, не мають жодного уявлення, де ці знання їм
знадобляться в житті.
20% вказують, що їхні знання пригодяться їм при трудовлаштуванні в
інших країнах.
10% учнів говорять, що шкільні знання мало їм знадобляться в житті.
12% вказують, що батьки допоможуть застосувати шкільні знання в житті.
І лише 8% учнів відзначають, що знання здобуті в школі знадобляться їм в
житті і називають майбутню професію, де вони їх використають.
82% учнів назвали основною проблемою освіти авторитаризм,
перевантаженість шкільних програм, зубріння та не цікавість шкільного
матеріалу.
Рівень сформованості умінь критичного мислення в
Україні:
5.
КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧНІВ ВОБЛАСТІ
РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ПРОБЛЕМ
Під компетентністю в області розв’язання проблем розуміється:
«здатність учнів використовувати навчальні вміння для
розв’язування міжпредметних реальних проблем, коли на
перший погляд не можна визначити спосіб розв’язку.
Вміння, необхідні для розв’язування проблеми, формуються в
різних навчальних областях, а не тільки в рамках однієї із
них – математичної, природничої чи мовної».
(The Pisa 2003 Assessment Framework, OECD, 2003)
6.
НАВЧАЛЬНІ УМІННЯ, НЕОБХІДНІДЛЯ
РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ:
Розуміти проблему (використовувати знання і практичні навички для
розуміння інформації, поданої у вигляді тексту, диаграми, схеми, формули,
таблиці, тощо, інтегрувати інформацію з різних джерел);
Характеризувати проблему (визначати змінні, присутні в проблемі і
зв’язки між ними, будувати гіпотези, критично оцінювати інформацію);
Представляти проблему (розробляти форму представлення інформації,
переходити з одної форми представлення до іншої);
Розв’язувати проблему (приймати рішення у відповідності з умовами
проблеми, проводити аналіз системи, її планування для досягнення
поставленої мети);
Думати над її розв’язанням (аналізувати отриманий розв’язок і при
необхідності шукати додаткову інформацію, оцінювати результати, тощо);
Повідомляти про розв’язок проблеми (обирати форму представленя
отриманого результату і донесення його до інших людей зрозумілою
мовою).
7.
МЕТОД ПРОЕКТІВ
«Сукупність засобів,дій учнів в визначеній
послідовності для досягнення поставленої задачі –
розв’язання певної ПРОБЛЕМИ, значущої для
учнів та оформленої в вигляді деякого кінцевого
ПРОДУКТУ».
8.
ДЛЯ ЧОГО ВЧИТЕЛЯМПОТРІБЕН МЕТОД
ПРОЕКТІВ
Научити учнів самостійному, критичному мисленню.
Аргументувати, спираючись на знання фактів,
закономірностей науки, робити обгрунтовані
висновки.
Приймати самостійні аргументовані рішення.
Навчитись працювати в команді, виконувати різні
соціальні ролі.
9.
СУТНІСТЬ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ
Проблемнаситуація
Пошук способів розв’язку
(висування гіпотез)
ПРОБЛЕМА
Дослідницька,
пошукова діяльність
Оформлення результатів
Захист проекту Прогнозування
нових проблем
10.
ВЗАЄМОЗВ’ЗОК МЕТОДУ ПРОЕКТІВЗ ІНШИМИ
ОСОБИСТОЗОРІЄНТОВАНИМИ МЕТОДАМИ НАВЧАННЯ
Метод проектів
Навчання в
співробітництві Дискусії
Рольові ігри
Мозковий штурм Портфель учня
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ВМІННЯ, НЕОБХІДНІПРИ
ВИКОРИСТАННІ МЕТОДУ ПРОЕКТІОВ
Інтелектуальні вміння
критичного мислення
Вміння з предметної
області знань
Сукупність
відповідних
компетентностей
Ключові
компетенції
Комунікативні
вміння
Пошук
інформації
Осмислення
Аналіз Синтез
Оцінка
Уміння сумісної
діяльності
Уміння
дискутувати,
приймати
рішення
Застосування
13.
РІВНІ ПРОБЛЕМНОСТІ:
Загальною основоюдля
рівневого бачення
проблемності є ступінь
самостійної розумової
діяльності учнів:
Перший рівень відповідає
проблемному викладенні
навчального матеріалу
вчителем.
Другий рівень - це коли вчитель
створює проблемну ситуацію
і разом з учнями її розв’язує.
Третій рівень передбачає,
створення проблемної
ситуації вчителем і
самостійного розв’язання її
учнями.
Четвертий рівень засвідчує
повну самостійність учня,
який сам знаходить
проблему, сам її вирішує,
розв’язуючи на всіх етапах
проблеми, питання які
з’являються в ході
дослідження.
14.
Що таке критичнемислення?
По-перше критичне мислення - це мислення самостійне.
По-друге, інформація є відправним і зовсім не кінцевим
пунктом критичного мислення. Знання створюють мотивацію,
без якої людина не може думати критично.
По-третє, критичне мислення починаеться з постановки
запитань і усвідомлення проблем, які потрібно розв’язати.
По-четверте, критичне мислення вимагає переконливої
аргументації.
По-п’яте, критичне мислення є мислення соціальне.
(Девід Клустер, США)
ТИПОЛОГІЯ ПРОЕКТІВ (ПРОДОВЖЕННЯ)
Характеркоординації проекту:
- проект з відкритою координацією,
- проект із скритою (неявною) координацією.
Характер контактів:
• класний;
• шкільний;
• регіональний;
• міжнародний.
ЕТАПИ ПРОЕКТУ
1. Представленняпроблемної ситуації:
- вербально;
- за допомогою відео;
- за допомогою мультимедійних засобів.
2. Мозковий штурм.
3. Обговорення.
4. Висування гіпотези.
5. Визначення типу проекту.
6. Організація малих груп для співробітництва, розподіл ролей.
7. Обговорення в групах стратегії дослідження, джерел
інформації, способів оформлення результатів.
20.
ЕТАПИ ПРОВЕДННЯ ПРОЕКТУ
(продвження)
8.Самостійна дослідницька, пошукова робота учнів у
відповідності зі своїм завданням.
9. Проміжні обговорення, дискусії, збір і обробка даних (на
уроках, в науковій спільноті, в творчих майстернях, в
медіатеці).
10. Оформлення результатів проектної діяльності.
11. Захист проекту, опонентування, дискусія.
12. Висування, прогнозування нових проблем, що витікають з
отриманих результатів.
13. Самооцінка, зовнішня оцінка.
21.
Для:
збору різноманітних
фактів,даних з різних
регіонів;
проведення екологічних,
соціологічних проектів;
створення спільних
творчих продуктів;
організація спільних
польових робіт,
практичних експериментів;
спільне рішення
актуальних проблем
політики, культури, освіти;
спільна розробка
туристичних маршрутів,
тощо.
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ (Веб 2.0)
ЗАГАЛЬНОШКІЛЬНИЙ ПРОЕКТ
Тема іпроблема
проекту
Підпроблема 1 Підпроблема 2 Підпроблема 3
Координація
Науково-практична конференція
24.
КРИТЕРІЇ ЗОВНІШНЬОГО ОЦІНЮВАННЯПРОЕКТУ
Значимість і актуальність висунутих проблем,
адекватність навчальної тематики;
Коректність методів дослідження, що
використовується і методів обробки отриманих
результатів;
активність кожного учасника проекту у
відповідності з його індивідуальними
можливостями;
колективний характер рішень, що приймаються.
25.
КРИТЕРІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ОЦІНКИПРОЕКТУ
(продовження)
характер
спілкування
учасників проекту і
взаємодопомога
один одному;
необхідна і достатня
глибина проникненя
в проблему,
використання знань
з інших областей;
доказовість рішень,
що приймаються,
аргументованість тез,
висновків,
заключень;
эстетика
оформлення
результатів проекту;
уміння відповідати
на запитання
опонентів.
26.
КООРДИНАТОР ПРОЕКТУ
Повинен матинаступні характеристики:
Бути методично грамотним;
мати гарні організаторські якості;
володіти навиками міжкультурного спілкування;
вміти встановлювати довірливі, відкриті, взіємоповажаючі
відносини між учнями;
активно співробітничати в проектній діяльності;
володіти базисними навиками роботи в мережах;
вміти працювати з великими масивами інформації;
володіти новітніми телекомунікаційними технологіями.
27.
ФУНКЦІЇ КООРДИНАТОРА ПРОЕКТУ
Пошук учасників проекту;
при необхідності консультування (за проханням
учасників проекту);
зв’язок з іншими організаціями, засобами масової
інформації, спеціалістами, думки чи знання яких будуть
необхідні учасникам проекту;
збір та розповсюдження інформації про учасників
проекту;
стимулюваня учасників до самооцінки;
організація захисту і зовнішньої оінки проекту.