1. МЕТОД ПРОЕКТІВ

2. Основні напрямки сучасної системи освіти:
Інтелектуальний і духовний розвиток особистості,
формування критичного і творчого мислення.
Набуття вміння працювати в колективі, використовувати
інформаційні та телекомунікаційні технології,
працювати з інформацією…

3. Сучасні тенденції освіти:
Сучасна система освіти повинна бути
побудована таким чином, щоб учні
мали змогу через активне спілкування
розвивати в себе навички мислення та
аналізу, вміння співставляти різні
точки зору, різні позиції, формулювати
і аргументувати власну точку зору,
спираючись на знання фактів, законів,
закономірностей науки, на власне
спостереження, свій та чужий досвід.

4. Узагальнений результат соціологічних досліджень за останні роки в країні
показав, що:
50% учнів старших класів шкіл, маючи непогані результати навчання з
багатьох предметів, не мають жодного уявлення, де ці знання їм
знадобляться в житті.
20% вказують, що їхні знання пригодяться їм при трудовлаштуванні в
інших країнах.
10% учнів говорять, що шкільні знання мало їм знадобляться в житті.
12% вказують, що батьки допоможуть застосувати шкільні знання в житті.
І лише 8% учнів відзначають, що знання здобуті в школі знадобляться їм в
житті і називають майбутню професію, де вони їх використають.
82% учнів назвали основною проблемою освіти авторитаризм,
перевантаженість шкільних програм, зубріння та не цікавість шкільного
матеріалу.
Рівень сформованості умінь критичного мислення в
Україні:

5. КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧНІВ В ОБЛАСТІ
РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ПРОБЛЕМ
Під компетентністю в області розв’язання проблем розуміється:
«здатність учнів використовувати навчальні вміння для
розв’язування міжпредметних реальних проблем, коли на
перший погляд не можна визначити спосіб розв’язку.
Вміння, необхідні для розв’язування проблеми, формуються в
різних навчальних областях, а не тільки в рамках однієї із
них – математичної, природничої чи мовної».
(The Pisa 2003 Assessment Framework, OECD, 2003)

6. НАВЧАЛЬНІ УМІННЯ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ
РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ:
 Розуміти проблему (використовувати знання і практичні навички для
розуміння інформації, поданої у вигляді тексту, диаграми, схеми, формули,
таблиці, тощо, інтегрувати інформацію з різних джерел);
 Характеризувати проблему (визначати змінні, присутні в проблемі і
зв’язки між ними, будувати гіпотези, критично оцінювати інформацію);
 Представляти проблему (розробляти форму представлення інформації,
переходити з одної форми представлення до іншої);
 Розв’язувати проблему (приймати рішення у відповідності з умовами
проблеми, проводити аналіз системи, її планування для досягнення
поставленої мети);
 Думати над її розв’язанням (аналізувати отриманий розв’язок і при
необхідності шукати додаткову інформацію, оцінювати результати, тощо);
 Повідомляти про розв’язок проблеми (обирати форму представленя
отриманого результату і донесення його до інших людей зрозумілою
мовою).

7. МЕТОД ПРОЕКТІВ
«Сукупність засобів, дій учнів в визначеній
послідовності для досягнення поставленої задачі –
розв’язання певної ПРОБЛЕМИ, значущої для
учнів та оформленої в вигляді деякого кінцевого
ПРОДУКТУ».

8. ДЛЯ ЧОГО ВЧИТЕЛЯМ ПОТРІБЕН МЕТОД
ПРОЕКТІВ
 Научити учнів самостійному, критичному мисленню.
 Аргументувати, спираючись на знання фактів,
закономірностей науки, робити обгрунтовані
висновки.
 Приймати самостійні аргументовані рішення.
 Навчитись працювати в команді, виконувати різні
соціальні ролі.

9. СУТНІСТЬ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ
Проблемна ситуація
Пошук способів розв’язку
(висування гіпотез)
ПРОБЛЕМА
Дослідницька,
пошукова діяльність
Оформлення результатів
Захист проекту Прогнозування
нових проблем

10. ВЗАЄМОЗВ’ЗОК МЕТОДУ ПРОЕКТІВ З ІНШИМИ
ОСОБИСТОЗОРІЄНТОВАНИМИ МЕТОДАМИ НАВЧАННЯ
Метод проектів
Навчання в
співробітництві Дискусії
Рольові ігри
Мозковий штурм Портфель учня

11. Проектна
деяльність
Дослідницькі Пошукові Науковий метод
Дискусії
эвристичні бесіди
Мозгові атаки Рольові ігри
Рефлексівні
СОКУПНІСТЬ МЕТОДІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В
ПРОЕКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

12. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ВМІННЯ, НЕОБХІДНІ ПРИ
ВИКОРИСТАННІ МЕТОДУ ПРОЕКТІОВ
Інтелектуальні вміння
критичного мислення
Вміння з предметної
області знань
Сукупність
відповідних
компетентностей
Ключові
компетенції
Комунікативні
вміння
Пошук
інформації
Осмислення
Аналіз Синтез
Оцінка
Уміння сумісної
діяльності
Уміння
дискутувати,
приймати
рішення
Застосування

13. РІВНІ ПРОБЛЕМНОСТІ:
Загальною основою для
рівневого бачення
проблемності є ступінь
самостійної розумової
діяльності учнів:
Перший рівень відповідає
проблемному викладенні
навчального матеріалу
вчителем.
Другий рівень - це коли вчитель
створює проблемну ситуацію
і разом з учнями її розв’язує.
Третій рівень передбачає,
створення проблемної
ситуації вчителем і
самостійного розв’язання її
учнями.
Четвертий рівень засвідчує
повну самостійність учня,
який сам знаходить
проблему, сам її вирішує,
розв’язуючи на всіх етапах
проблеми, питання які
з’являються в ході
дослідження.

14. Що таке критичне мислення?
 По-перше критичне мислення - це мислення самостійне.
 По-друге, інформація є відправним і зовсім не кінцевим
пунктом критичного мислення. Знання створюють мотивацію,
без якої людина не може думати критично.
 По-третє, критичне мислення починаеться з постановки
запитань і усвідомлення проблем, які потрібно розв’язати.
 По-четверте, критичне мислення вимагає переконливої
аргументації.
 По-п’яте, критичне мислення є мислення соціальне.
(Девід Клустер, США)

15. ТИПОЛОГІЯ ПРОЕКТІВ
Ознаки типологізації:
Домінуючою в проекті є діяльність: дослідницька,
пошукова, творча, рольова, прикладна.
Проекти:
- практично-зорієнтовані,
- інформаційні,
- творчі.

16. ТИПОЛОГІЯ ПРОЕКТІВ (продовження)
Предметно-змістова область.
Проекти:
- моно-проект (в межах однієї області
знань),
- міжпредметний проект.

17. ТИПОЛОГІЯ ПРОЕКТІВ (ПРОДОВЖЕННЯ)
Характер координації проекту:
- проект з відкритою координацією,
- проект із скритою (неявною) координацією.
Характер контактів:
• класний;
• шкільний;
• регіональний;
• міжнародний.

18. ТИПОЛОГІЯ ПРОЕКТІВ (продовженя)
Кількість учасників проекту:
- індивідуальні,
- парні,
- групові.
Термін проекту:
- короткочасний,
- довготривалий.

19. ЕТАПИ ПРОЕКТУ
1. Представлення проблемної ситуації:
- вербально;
- за допомогою відео;
- за допомогою мультимедійних засобів.
2. Мозковий штурм.
3. Обговорення.
4. Висування гіпотези.
5. Визначення типу проекту.
6. Організація малих груп для співробітництва, розподіл ролей.
7. Обговорення в групах стратегії дослідження, джерел
інформації, способів оформлення результатів.

20. ЕТАПИ ПРОВЕДННЯ ПРОЕКТУ
(продвження)
8. Самостійна дослідницька, пошукова робота учнів у
відповідності зі своїм завданням.
9. Проміжні обговорення, дискусії, збір і обробка даних (на
уроках, в науковій спільноті, в творчих майстернях, в
медіатеці).
10. Оформлення результатів проектної діяльності.
11. Захист проекту, опонентування, дискусія.
12. Висування, прогнозування нових проблем, що витікають з
отриманих результатів.
13. Самооцінка, зовнішня оцінка.

21. Для:
 збору різноманітних
фактів, даних з різних
регіонів;
 проведення екологічних,
соціологічних проектів;
 створення спільних
творчих продуктів;
 організація спільних
польових робіт,
практичних експериментів;
 спільне рішення
актуальних проблем
політики, культури, освіти;
 спільна розробка
туристичних маршрутів,
тощо.
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ (Веб 2.0)

22. ВИДИ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Проектна
діяльність
На уроці
В позаурочній
діяльності
Загальношкільний
проект
Телекомунікаційний
проект

23. ЗАГАЛЬНОШКІЛЬНИЙ ПРОЕКТ
Тема і проблема
проекту
Підпроблема 1 Підпроблема 2 Підпроблема 3
Координація
Науково-практична конференція

24. КРИТЕРІЇ ЗОВНІШНЬОГО ОЦІНЮВАННЯ ПРОЕКТУ
 Значимість і актуальність висунутих проблем,
адекватність навчальної тематики;
 Коректність методів дослідження, що
використовується і методів обробки отриманих
результатів;
 активність кожного учасника проекту у
відповідності з його індивідуальними
можливостями;
 колективний характер рішень, що приймаються.

25. КРИТЕРІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ОЦІНКИ ПРОЕКТУ
(продовження)
 характер
спілкування
учасників проекту і
взаємодопомога
один одному;
 необхідна і достатня
глибина проникненя
в проблему,
використання знань
з інших областей;
 доказовість рішень,
що приймаються,
аргументованість тез,
висновків,
заключень;
 эстетика
оформлення
результатів проекту;
 уміння відповідати
на запитання
опонентів.

26. КООРДИНАТОР ПРОЕКТУ
Повинен мати наступні характеристики:
 Бути методично грамотним;
 мати гарні організаторські якості;
 володіти навиками міжкультурного спілкування;
 вміти встановлювати довірливі, відкриті, взіємоповажаючі
відносини між учнями;
 активно співробітничати в проектній діяльності;
 володіти базисними навиками роботи в мережах;
 вміти працювати з великими масивами інформації;
 володіти новітніми телекомунікаційними технологіями.

27. ФУНКЦІЇ КООРДИНАТОРА ПРОЕКТУ
 Пошук учасників проекту;
 при необхідності консультування (за проханням
учасників проекту);
 зв’язок з іншими організаціями, засобами масової
інформації, спеціалістами, думки чи знання яких будуть
необхідні учасникам проекту;
 збір та розповсюдження інформації про учасників
проекту;
 стимулюваня учасників до самооцінки;
 організація захисту і зовнішньої оінки проекту.