Studentotsentrovane training. The principles and procedures for the development of educational programs

2. Студентоцентроване навчання –
навчання, орієнтоване на результат
- ключові знання, вміння та навички,
якими повинен оволодіти студент,
визначають зміст програми
(проект «Tuning – гармонізація освітніх структур у Європі» )

3. Студентоцентроване навчання
характеризує підхід до навчання, що
передбачає інноваційні методи навчання, які
спрямовані на сприяння навчанню через
взаємодію: студента з викладачем, студента з
іншими учнями, що сприяє формуванню
умінь навичок, таких як вирішення проблем,
критичне мислення тощо. Студент при цьому
є активним учасником навчання
Time for a new paradigm in education: student-centred learning. Student-
Centered Learning SCL Toolkit. –: http://www.esu-
online.org/pageassets/projects/projectarchive/100814-SCL.pdf
.

4. Модель студентоцентрованого
навчання
4
СТУДЕНТО-
ЦЕНТРОВАНЕ
НАВЧАННЯ
КОНТЕНТ
ЗАЛУЧЕННЯ

5. Принципи в основі моделі
студентоцентрованого навчання
• Наявність постійного процесу зворотного зв’язку.
• Диференційований підхід до студентів.
• Студенти мають різні стилі навчання.
• Студенти мають різні потреби і інтереси.
• Вибір є центральним для ефективного навчання.
• Студенти мають різний досвід і базові знання.
• Студенти повинні мати контроль над власним навчання.
• Викладач «дозволяє», а не «наказує».
• Наявна ефективна співпраця («студент-викладач»,
«студент-студент» і «студент-співробітник»)

6. Слайд 6
Якщо розуміння якості все ще перебуває на
особистісному, несистемному рівні, то
навіть не варто розраховувати на
формування потужної системи
(Bollaert, 2014)
Як планується досягнути системності?
1. Вимога формування системи внутрішнього
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ якості (ЗУ «Про вищу освіту»)
2. «Локалізується» відповідальність за
підготовку студентів

7. Освітня програма –
це набір освітніх
компонентів,
сформований на
основі результатів
навчання, що
визначені для
присудження
кваліфікації
(глосарій ЄКТС, 2015)
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН - це
нормативний документ
внз, який складається на
підставі опп та і визначає
перелік та обсяг
нормативних і вибіркових
навчальних дисциплін,
послідовність їх вивчення,
конкретні форми
проведення навчальних
занять та їх обсяг, графік
навчального процесу,
форми та засоби
проведення поточного і
підсумкового контролю.
>
Освітня програма чи навчальний план: що ми формуємо? Слайд 7

8. Розроблення освітніх програм
Процедура розроблення освітніх програм передбачає
такі складові:
1. Оцінювання актуальності запровадження освітньої
програми (оцінка суспільної потреби у програмі на
регіональному, національному чи європейському рівні,
консультації із зацікавленими сторонами (роботодавці,
професійні організації, що у кінцевому підсумку передбачає
оцінку поточної та перспективної можливості
працевлаштування); цікавість програми з академічної точки
зору.
2. Оцінювання достатності наявних ресурсів (кадрових,
фінансових, організаційних) для її реалізації, за потреби
залучення зовнішніх ресурсів, зокрема закладів-партнерів.
Слайд 8Розроблення освітніх програм: основні складові

9. 3. Визначення профілю освітньої програми, в тому
числі
• Опис цілей програми та кінцевих результатів
навчання з урахуванням вимог стандартів вищої
освіти. Зв'язок результатів навчання з кредитами
ЄКТС.
• Визначення загальних та фахових
компетентностей, які повинні бути досягнуті у
результаті навчання за програмою.
Слайд 9Розроблення освітніх програм. Основні складові
Розроблення освітніх програм

10. 5. РОЗРОБЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ , в тому
числі
• вибір видів навчальної діяльності, які дозволяють
досягти визначених результатів навчання.
Визначення підходів до викладання та навчання
(за необхідності розроблення навчальних
матеріалів, методичних рекомендацій).
6. Розроблення системи оцінювання здобувачів
вищої освіти, такої, що дасть змогу забезпечення
постійне покращення якості освіти.
Розроблення освітніх програм: основні складові
Розроблення освітніх програм
Слайд 10

11. Профіль освітньої програми (programme
profile) – документ, у якому у стислій формі
подана інформація про освітню програму.
Профіль програми (визначає
• предметну область, до якої належить дана
навчальна програма;
• її рівень (перший, другий, третій цикли);
• специфічні особливості даної програми, які
відрізняють її від інших подібних програм.
Слайд 11Розроблення освітніх програм. Основні складові

12. Загальна структура Профілю програми
Загальна інформація (титул програми).
A. Мета освітньої програми.
B. Характеристика програми.
C. Здатність до працевлаштування та подальшого
навчання.
D. Стиль викладання.
E. Програмні компетентності.
F. Програмні результати навчання
* - - довідкова інформація http://www.erasmusplus.org.ua/2014-05-30-14-56-
19/prezentatsii/category/3-materialy-natsionalnoi-komandy-ekspertiv-shchodo-zaprovadzhennia-
instrumentiv-bolonskoho-protsesu.html?download=84:rozroblennia-osvitnikh-prohram-
metodychni-rekomendatsii
Розроблення освітніх програм: основні складові Слайд 12

13. ВИМОГИ ДО ШАБЛОНУ ПРОФІЛЯ ПРОГРАМИ:
• повинен читатися протягом п’яти хвилин;
• не перевищувати обсяг двох сторінок;
• забезпечувати узгоджене враження щодо
специфіки освітньої програми;
• бути коротким і по суті змісту програми,
забезпечуючи за необхідності більш
деталізовану інформацію та коментарі
Розроблення освітніх програм: основні складові Слайд 13

14. Базове поняття планування
навчального процесу
Навчальна
дисципліна
(Положення про
організацію
навчального
процесу у внз
Результати
навчання
(ЗУ «Про вищу
освіту»)
У чинній системі У системі, що формується
Освітня програма чи навчальний план: що ми формуємо? Слайд 14

15. Для формування навчального плану:
Вихідні передумови в чинних
процедурах
Вихідні передумови в нових
процедурах
ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН – НОРМАТИВНІ (ЗА
ОПП) ТА ВИБІРКОВІ
РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ, ЯКИХ
НЕОБХІДНО ДОСЯГТИ
ОБСЯГ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ = СУМА УСІХ
ДИСЦИПЛІН
ОБСЯГ КРЕДИТІВ НЕОБХІДНИХ ДЛЯ
ПРОГРАМИ (240) - ЗАГАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ
ЧАСУ, ЯКИЙ НЕОБХІДНО РОЗПОДІЛИТИ
РОЗПОДІЛ КРЕДИТІВ – ЗАЛЕЖНО ВІД
ОПП ДЛЯ НОРМАТИВНИХ ДИСЦИПЛІН,
ВИБІРКОВІ –
СТРУКТУРУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
НАВЧАННЯ, «ВИДІЛЕННЯ» ЇМ
НЕОБХІДНОГО ОБСЯГУ КРЕДИТІВ
Слайд 15
Навчальна дисципліна – педагогічно
адаптована система понять про явища,
закономірності, закони, теорії, методи
тощо будь-якої галузі діяльності (або
сукупності різних галузей діяльності) із
визначенням потрібного рівня
сформованості у тих, хто навчається,
певної сукупності умінь і навичок
Одиниця курсу (одиниця програми) -
автономний, офіційно структурований
навчальний досвід, що повинен мати
послідовний чіткий набір результатів
навчання, визначені види навчальної
діяльності згідно з часом, виділеним в
рамках навчальної програми, та
відповідні критерії оцінки.
http://ec.europa.eu/education/ects/users-
guide/assets/ects_users-_guide_web.pdf
Освітня програма чи навчальний план: що ми формуємо?

16. Чому ЄКТС при плануванні?
• ЄКТС є інструментом, що допомагає розробляти,
описувати та запроваджувати програми та
присвоювати кваліфікації вищої освіти.
• Використання ЄКТС разом з рамками кваліфікацій,
що ҐРУНТУЮТЬСЯ НА РЕЗУЛЬТАТАХ НАВЧАННЯ надає
кваліфікаціям та програмам більшої прозорості та
сприяє визнанню кваліфікацій.
• ЄКТС може бути застосована до програм усіх типів,
незалежно від форми, статусу осіб, що навчаються та
типу навчання (формальне, неформальне,
неофіційне).
http://mdu.in.ua/Ucheb/dovidnik_koristuvacha_ekts.pdf
http://ec.europa.eu/education/ects/users-guide/assets/ects_users-_guide_web.pdf
Слайд 16Європейська кредитно-трансфертна система

17. 2 підходи до призначення кредитів
компонентам програми
Перший – індивідуальний
1. Визначення результатів навчання, опис
навчальної діяльності, оцінка
навантаження на студента.
2. Обговорення усім викладацьким складом.
3. Призначення кредитів для відповідного
компонента
Недоліки: узгодження компонентів,
зіставлення програм різних вишів
Європейська кредитно-трансфертна система Слайд 17

18. 2 підходи до призначення кредитів
компонентам програми
Другий – стандартизований
1. Обсяг кожного освітнього компонента є
стандартним (як правило 5 кредитів ЄКТС,
або кратним 5). Такий стандартний
компонент називається МОДУЛЕМ
http://ec.europa.eu/education/ects/users-
guide/assets/ects_users-_guide_web.pdf
Європейська кредитно-трансфертна система Слайд 18

19. ЄКТС передбачає
• Моніторинг призначення кредитів – відповідність
розміру освітнього компонента результатам
навчання
• Присвоєння кредитів – кредити присвоюються
після того, як на основі оцінювання ВСТАНОВЛЕНО
ДОСЯГНЕННЯ БАЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ
• Визнання кредитів, отриманих через
неформальне, неофіційне навчання, можливе.
Виші можуть запроваджувати оцінювання РН,
досягнутих через таке навчання.
• Особі за рік може бути присвоєно більше або
менше 60 кредитів ЄКТС
Слайд 19Європейська кредитно-трансфертна система

20. Рекомендації ЄКТС щодо освітніх
компонентів
• Визначення кількості кредитів для освітнього
компонента – це ЗАВЖДИ ОЦІНКА
НАВАНТАЖЕННЯ, НЕОБХІДНОГО ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ.
• Запобігання надмірної фрагментації освітніх
компонентів, проте занадто великі компоненти
ускладнюють мобільність.
• СТАНДАРТИЗУВАТИ ОСВІТНІ КОМПОНЕНТИ з
метою гнучкості, мобільності, формування
міждисциплінарних траєкторій навчання
Європейська кредитно-трансфертна система Слайд 20

21. Дякую за увагу!