Мета дослідження: здійснити соціологічний вимір структури соціально-політичних уявлень з фокусом на ставлення населення до значущих політичних маркерів та відчуття конфліктів, які розгортаються у громадах.
Об’єкт дослідження. Доросле населення, що постійно проживає у Луганській та Донецькій областях у віці від 16 років (в зоні АТО підконтрольній Україні).
Опитування «Україна і українці» (березень 2014)Alex K.
Дані загальноукраїнського соціологічного дослідження на початок березня 2014 року, від центру соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС».
Джерело - http://www.socis.kiev.ua/ua/press/tsentr-sotsialnykh-ta-marketynhovykh-doslidzhen-sotsys-proponuje-do-vashoji-uvahy-dani-zahalnou.html
Опитування «Україна і українці» (березень 2014)Alex K.
Дані загальноукраїнського соціологічного дослідження на початок березня 2014 року, від центру соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС».
Джерело - http://www.socis.kiev.ua/ua/press/tsentr-sotsialnykh-ta-marketynhovykh-doslidzhen-sotsys-proponuje-do-vashoji-uvahy-dani-zahalnou.html
Opportunities and Challenges facing Ukraine’s Democratic Transition Yuriy Kupinskiy
NDI Ukraine’s July 2018 public opinion survey showed overwhelming and stable support for a fully functioning democracy (83 percent). The demand remains strong across all regions of Ukraine with equal justice for all and free and fair elections being the most important characteristics of democracy for Ukrainian citizens.
51% граждан Украины готовы продать свой голос на местных выборах осенью этого года за сумму, не превышающую 500 гривен.
Об этом свидетельствуют данные социологического исследования "SocioStream AG", результаты которого были озвучены 17 июня в УНИАН, сообщает Цензор.НЕТ.
По данным социологов, 15,7% опрошенных готовы продать свой голос за сумму, меньше 200 грн. За сумму от 200 до 300 грн. за нужного кандидата или партию готовы проголосовать 22% респондентов. 13,2% граждан оценили свой голос в сумму от 300 до 500 грн. Вместе с тем, 41% избирателей категорически отказались голосовать в обмен на деньги.
Довіра до ЗМІ, вплив російської пропаганди, медіаграмотність в УкраїніMariana Zakusylo
Опитування було проведене Київським міжнародним інститутом соціології протягом лютого 2018 року на замовлення ГО «Детектор медіа» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії та The Natіonal Endowment for Democracy. Польовий етап тривав з 5 по 21 лютого 2018 р.
"Безпека в деяких регіонах України: поточна сітуація та напрямки для її покращання. Результати соціологічного дослідження"
Андрій Черноусов, канд. соц. наук, Харківський інститут соціальних досліджень (www.khisr.kharkov.ua) - CIMIC conference in Kyiv (24/25 March 2016)
More info at: http://cimic.com.ua/news/2016/03/16/2390
Opportunities and Challenges facing Ukraine’s Democratic Transition Yuriy Kupinskiy
NDI Ukraine’s July 2018 public opinion survey showed overwhelming and stable support for a fully functioning democracy (83 percent). The demand remains strong across all regions of Ukraine with equal justice for all and free and fair elections being the most important characteristics of democracy for Ukrainian citizens.
51% граждан Украины готовы продать свой голос на местных выборах осенью этого года за сумму, не превышающую 500 гривен.
Об этом свидетельствуют данные социологического исследования "SocioStream AG", результаты которого были озвучены 17 июня в УНИАН, сообщает Цензор.НЕТ.
По данным социологов, 15,7% опрошенных готовы продать свой голос за сумму, меньше 200 грн. За сумму от 200 до 300 грн. за нужного кандидата или партию готовы проголосовать 22% респондентов. 13,2% граждан оценили свой голос в сумму от 300 до 500 грн. Вместе с тем, 41% избирателей категорически отказались голосовать в обмен на деньги.
Довіра до ЗМІ, вплив російської пропаганди, медіаграмотність в УкраїніMariana Zakusylo
Опитування було проведене Київським міжнародним інститутом соціології протягом лютого 2018 року на замовлення ГО «Детектор медіа» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії та The Natіonal Endowment for Democracy. Польовий етап тривав з 5 по 21 лютого 2018 р.
"Безпека в деяких регіонах України: поточна сітуація та напрямки для її покращання. Результати соціологічного дослідження"
Андрій Черноусов, канд. соц. наук, Харківський інститут соціальних досліджень (www.khisr.kharkov.ua) - CIMIC conference in Kyiv (24/25 March 2016)
More info at: http://cimic.com.ua/news/2016/03/16/2390
У результаті першої та другої частини соціологій «Хто ми» було виявлено, що так звані європейські цінності посідають у свідомості українців важливе місце. Проте Європа у сприйнятті наших громадян постає у доволі обмеженій та однобокій формі. Значна частина українців сприймають Європу як інструмент поліпшення власного соціально-економічного становища і запоруку мати свободу дій та ро- бити все, що завгодно, але при цьому, щоб були порядок, стабільність, рівність, справедливість. Іншими словами, щоб були гарантії збереження незмінності звичного середовища та його правил. Інша, складніша частина європейських цін- ностей, пов’язана з нематеріальними речами, значною мірою не сприймається українцями, або вважається не пріоритетною і не надто важливою.
Також було виявлено, що для більшості українців притаманний як антропоцен- тризм. Проте загальнолюдські цінності можуть стати шляхом до згладжування розколу між регіонами у майбутньому, за умови правильної державної політики. Також тема сімейних цінностей взагалі відсутня в ідеологічному наративі держави, хоча сім’я є одним із головних ідентифікаторів українців.
Український інститут майбутнього презентує результати фокус-групових та соціологічного досліджень на тему: «Хто ми: Портрет українців очима українців». Соціологічне дослідження було проведене серед 5000 респондентів у п’яти макрорегіонах України: Захід, Схід, Південь, Центр та Донбас.
Різні аспекти життя українського суспільства станом на травень 2015 року такі як: Рівень добробуту, Толерантність, Довіра, Лінгво-етнічні групи, Ставлення українців до Росії і росіян до України, Незалежність України, Ставлення до ЄС, НАТО, Митного Союзу, Євромайдан, Пропаганда, Ситуація на Донбасі, Міграція, Волонтерство
Патріотизм, мова та зовнішньополітичні пріоритети – громадська думка УкраїниmResearcher
Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою Рейтинг, 17% опитаних зазначили, що їхні родичі перебували на заробітках за кордоном протягом останніх півроку, 11% – що у їхніх родинах є ті, хто працюють за кордоном постійно. Водночас у 70% респондентів близькі не працювали за кордоном за цей період, 2% - не змогли відповісти на це питання.
Соціально-політична ситуація в Україні, грудень 2018 рокуmResearcher
Інформація про дослідження Терміни проведення дослідження: 8 – 18 грудня 2018 року; Метод збору первинної соціологічної інформації — стандартизоване інтерв’ю „face-to-face” за місцем постійного проживання респондентів; Опитування проводилося за вибіркою, яка репрезентує доросле населення України в цілому, за такими ознаками як: стать, вік (від 18 років), поділ на регіони та тип поселення (місто/село); Загалом було опитано 2000 респондентів; Середня тривалість одного інтерв’ю склала 21 хвилин.
Можливості та перешкоди на шляху демократичного транзиту УкраїниmResearcher
Опитування громадської думки «Можливості та перешкоди на шляху демократичного транзиту України» проводилось Національним демократичним інститутом (НДІ) в липні 2018 року.
Україна сьогодні: виклики та перспективиmResearcher
Центр «Соціальний моніторинг», Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка та Соціологічна група «Рейтинг» провели національне соціологічне дослідження щодо актуальних питань сьогодення «Ваша думка: травень 2019 року». Опитування проводилося з 30 квітня по 10 травня 2019 року в 24-х областях України та м. Києві. Всього опитано 3000 респондентів. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента: 1500 з використанням паперової анкети та 1500 з використанням анкети на планшеті. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,10 – 1,83 відсотка.
Про необхідність ментального кордону з РФ наша організація говорить з 2015 року. Досі велика кількість людей в Україні не розуміє різницю між українцями і громадянами РФ, в них в голові панує інформація, пісні, жарти, сенси, кіно, спогади про РФ.
Презентація Наталії Зубар показує наше бачення ментального кордону.
"One Minute Academy: Secrets of 1-Minute Video Storytelling" video production workshop, led by trainer Christoph A. Geiseler
One of the greatest learning experiences in my life!
Dear Nataliya Zubar,
Congratulations! You’ve successfully completed Medical Neuroscience. On behalf of Duke University and Coursera we are pleased to issue your official Medical Neuroscience Certificate.
This course offered a practical approach to moving teaching and student support online rapidly. Learners reflected on their own work, adapted their approaches, and connected with a global community of educators in order to get started and keep going with online teaching in uncertain times.
Кремлівська політика «соотечественников» як інструмент гібридного впливу.
Влад Кобєц (Польща / Білорусь) – виконавчий директор, The International Strategic Action Network for Security (iSANS)
Другий Харківський Міжнародний Безпековий Форум
“Боротьба за людей в умовах гібридної війни”
29 листопада, 2019
Смислова війна РФ проти України: інструменти, засоби, досвід протидії.
Юлія Лапутіна (Київ) – кандидат психологічних наук, полковник СБУ, займається контррозвідкою у сфері захисту інформації, заступник начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ.
Другий Харківський Міжнародний Безпековий Форум
“Боротьба за людей в умовах гібридної війни”
29 листопада, 2019
Russian state propaganda machine is systematically using cognitive biases to promote these artificial social norms in Ukraine, in Europe and anywhere they could reach.
Державна російська пропагандистська машина систематично використовує когнітивні упередження для просування штучних соціальних норм в Україні, Європі та скрізь, куди вони можуть досягнути.
Certificate for practitioner training from 19th March to 23'd March 2018 at KURVE Wustrow Centre for Training and Networking in Nonviolent Action
in Wustrow, Germany
Scale-free social networks maintain the crucial role in sustainability of democratic movement in Ukraine since the establishment of Ukrainian Helsinki Group in 1976.
З травня по жовтень 2017 року наша організація Інформаційний центр «Майдан Моніторинг» у співпраці з Міністерством Тимчасово окупованих територій та державними адміністраціями Донецької та Херсонської області організували та провели 5 інтеграційних організаційно ділових ігор «Формула змін». В іграх взяли участь державні службовці, військові, поліцейські, працівники органів місцевого самоврядування, бізнесмени, освітяни, громадянські активісти.
Розроблена нами оригінальна технологія гри «Формула змін» дозволяє створити спільний продукт – формулу змін – в будь яких групах створених будь яким чином.
В результаті ігор були виявлені типові комунікаційні проблеми, які можуть стати на заваді реінтеграції окупованих територій і вже зараз є перешкодою для проведення системних реформ в Україні.
The EuroMaidan started in Kyiv on the evening of November 21st 2013. Throughout the subsequent weeks it turned into a true revolution – one that changed Ukraine’s political system and its geopolitical vector. Less known, however, is the fact that EuroMaidan went beyond the Independence Square in Kyiv. It also took place in eastern Ukraine.
Сучасна російсько-українська війна є певною лабораторією, де агресор випробує різні форми, інструменти, концепції новітніх воєн. До списку концептів, які було покладено в основу стратегічного планування і розгортання тактичних дій як до 2014 р., так і у наступному, належать: 1) ідея нетринітарної гібридної війни, 2) концепція мережевої війни, 3) теорія керованого хаосу, 4) ідея рефлексивного управління, 5) концепт когнітивної війни. В деяких аспектах вказані новації перехрещуються, але кожна має своє специфічне концептуальне ядро. Усі без винятку «революційні ідеї» мають спільне джерело: розробки американських вчених, військових експертів, політологів або інституцій на кшталт Інституту критичної складності чи Ренд-корпорейшн. Але українці знайомляться з вказаними концепціями у тому вигляді, як їх засвоїли і використали на театрі воєнних дій стратеги Російської Федерації.
В українців і поляків є багато спільного, в тому числі - суспільні проблеми. Одна з них – мало розвинута культура конфлікту і загальний брак конфліктологічної освіти. Суспільні і особливо політичні конфлікти дуже часто перебувають або в стані «війна до переможного кінця», або «зробимо вигляд, що конфлікту нема і він сам пройде», іншими словами конфлікти розглядаються як гра з нульовою чи негативною сумою, або їх намагаються уникати.
В наших мовах і культурах немає навіть назви для англомовного «agree to disargee» (домовитися про те, що ми не домовилися) і практично відсутня така переговорна практика, як всередині наших суспільств, так і в україно-польських стосунках.
Presentation shown at the International Conference
Revolutions, maidans and protests in contemporary Ukraine. The current state of research and future directions.
20 June 2016 at the Natolin campus of the College of Europe in Warsaw
More from Maidan Monitoring Information Center (20)
Understanding of Maidans as a Historical Process in Ukraine
ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ ТА ВІСІ КОНФЛІКТІВ В ЗОНІ АТО
1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «МАЙДАН МОНІТОРИНГ»
«ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ
УЯВЛЕНЬ ТА ВІСІ КОНФЛІКТІВ В ЗОНІ АТО»
Рущенко Ігор
д.с.н., проф.
м. Харків
2. Метод: масове репрезентативне опитування, індивідуальні
інтерв'ю з використанням стандартизованого бланка
інтерв'ю
Об'єкт: доросле населення у віці 16-и та більше років, що
проживає у зону АТО на підконтрольній території
Вибірка: 1200 осіб, відібраних за квотами по статі та віку.
Опитано: жінок – 53,7% (644); чоловіків – 46,3%
За віком
емпірико-соціологічне дослідження
16 – 19 20 – 29 30 – 39 40 – 49 50 – 59 60 і
більше
5,0 15,9 20,1 15,8 17,4 25,8
3. Луганська обл. Донецька обл.
Старо-
більськ
Сєверо-
донецьк
Лиси-
чанськ
Рубіжне
Кремінна
Маріуполь Сло-
в’янськ
Краматор.
Констант.
Артемів.
Дружківка
Червоноар-
мійськ
Димитрів
135 146 118 123 179 159 160 180
522 678
Вибірка по містах проведення опитування
4. Суспільно-політичні уявлення та настрої
населення;
Структура політичних ідентичностей та
довірчих відносин;
Соціально-економічний стан мешканців зони
АТО, місцеві проблеми, стратегії виживання;
Інтенсивність прояву основних конфліктів, що
точаться у громадах
ПРЕДМЕТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
5. Внаслідок війни утворилося два Донбаси: соціальний
простір розірвано ментально, інформаційно,
світоглядно.
На підконтрольній території відбувся певним злам
громадської думки на користь «єдиної України» та
української ідентичності.
Теза про міжетнічний конфлікт як підґрунтя війни не
підтверджується, немає основи для громадянської
війни.
у етнічних українців і у етнічних росіян проявляються
однакові домінуючі тенденції колективної свідомості.
ВИСНОВКИ (ЯКІСНІ)
6. Запит на ту чи іншу модель громадянського
суспільства. Близько чверті населення (переважно
молоді люди) готові зайняти активну позицію,
допомагати в разі потреби державі.
виник попит на моральну референтну групу й певну
духовну опору, церков не є лідером довіри.
Найбільша критика з боку громад фокусується на діях
місцевої влади.
продовження
7. Як було і раніше – у складі єдиної України.
56,5
У складі єдиної України, але з розширеними
повноваженнями.
28,7
Як федеративне утворення у складі України.
6,5
Як республіку з обов’язковим укладанням
договору з Україною.
2,9
Припускаю вихід зі складу України.
5,4
Як респонденти бачать політичне майбутнє
Донбасу (у %)
9. Євроінтеграція 33,4
Рівне віддалення і від Росії, і від Європи 23,1
Зближення з Росією 13,7
Важко відповісти 29,3
Думки респондентів щодо бажаного пріоритету
зовнішньої політики України (у %)
10. «українці» «росіяни»
Євроінтеграція 36,9 23,6
Рівне віддалення і від Росії, і від
Європи
24,2 20,6
Зближення з Росією 8,4 28,3
Важко відповісти 30,0 27,6
Думки етнічних українців та етнічних росіян щодо
бажаного пріоритету зовнішньої політики України
(у %)
11. У повній
мірі
У значній
мірі
У малій
мірі
Зовсім не
відчуваю
Важко
відповісти
Індекс
Громадянином України
(ранг = 1) 62,7 21,1 10,1 4,5 1,5
2,404
Громадянином іншої країни
(ранг = 7) 1,4 3,6 9,1 74,4 11,6
0,205
Патріотом України
(ранг = 2) 32,0 29,6 17,5 11,5 9,5
1,727
Донеччанином, Луганчанином
(ранг = 3) 23,1 25,6 23,1 14,5 13,6
1,436
Патріотом Донбасу
(ранг = 4) 18,7 22,1 19,2 22,1 18,0
1,195
Європейцем
(ранг = 5) 8,2 15,2 20,4 41,6 14,6
0,754
Громадянином СРСР
(ранг = 6) 5,0 7,1 8,6 62,3 16,9
0,378
Політичні ідентичності
12. Найпоширеніша у спільноті
ідентичність:
від 2 до 3
Громадянин України
Середньо поширена
ідентичність:
від 1 до 2
Патріот України, Донеччанин
(Луганчанин), Патріот Донбасу
Мало поширена ідентичність:
від 0 до 1
Європеєць, Громадянин СРСР,
Громадянин іншої країни
Рейтинг ідентичностей
13.
14. Індекс Об’єкт довіри Безумовно
довіряю
Скоріше
довіряю
Важко
відповісти
Скоріше не
довіряю
Безумовно
не довіряю
+0,873 Членам родини 79,2 16,4 2,5 1,2 0,7
+0,045 Більший частині
сусідів
10,1 31,0 26,1 23,4 9,4
+0,25 Церкві 25,3 27,7 27,0 11,8 8,2
-0,316 Місцевим органам
влади
2,2 10,6 29,7 36,8 20,7
-0,327 Центральним
органам влади
2,2 11,6 29,0 32,9 24,3
+0,22 Армії 18,7 36,5 23,0 13,7 8,1
-0,352 Міліції 1,8 9,0 28,2 39,0 22,0
-0,485 Правосудію 1,5 5,0 24,4 40,1 28,9
+0,55 Волонтерам 36,4 38,2 17,0 6,1 2,3
-0,544 Російським
телеканалам
1,9 7,3 20,4 25,2 45,2
0,00 Українським
телеканалам
9,2 28,2 27,2 23,1 11,8
-0,628 Чуткам 0,8 4,4 13,8 31,5 49,4
+0,159 Інформації в
Інтернеті
10,3 34,9 28,5 17,0 9,3
Структура довірчих відносин
15. Висока довіра Від 0,5 до 1 1)Членам родини
2)Волонтерам
Скоріше довіра Від 0 до 0,5 3)Церкві
4)Армії
5)Інформації в Інтернеті
6)Більший частині сусідів
7)Українським телеканалам
Скоріше не довіра Від 0 до -0,5 8)Місцевим органам влади
9)Центральним органам влади
10)Міліції
11)Правосуддю
Не довіра Від -0,5 до -1 12)Російським телеканалам
13)Чуткам
Рейтинг довіри
16. Поганий стан доріг 65,6
Не ефективна діяльність місцевої влади 64,7
Роздільність людей, невміння об’єднатися для
покращення ситуації
54,8
Погана медична допомога 53,8
Поганий стан ЖКГ 43,7
Не «вилікувані» наслідки воєних дій, руйнування 28,7
Перебої у водо забезпеченні, електроживлення 28,1
Недостатнє опалення у холодний у зимовий період 27,7
Гостра екологічна ситуація 21,1
Вивіз сміття, звалища 21,0
Найбільш гострі місцеві проблеми
17. Поміж патріотами України та прихильниками Росії
(«ДНР», «ЛНР»)
7,402
Конфлікт між населенням та місцевими органами
влади
4,937
Між населенням та правоохоронними органами
(міліція, прокуратура, суди):
4,87
Конфлікт поміж армією (у т.ч. нацгвардія,
добровольчі батальйони) та місцевим населенням
4,844
Конфлікти всередині родин по политичним
питанням
4,791
Конфлікт поміж основною масою населення і
місцевими «олігархами», володарями великих
підприємств та бізнесів
4,186
Конфлікт поміж постійними жителями та
вимушеними переселенцями
3,427
Індекси інтенсивності конфліктів
(у порядку зменшення індексів)
18.
19.
20. Діяти по ситуації 68,5
Допомагати близьким людям, і згуртуватися у
родині
57,2
Долати усі усі труднощі самостійно 27,3
Максимально використовувати допомогу
держави, благодійників, волонтерів
26,0
Активно приймати участь у громадянських
акціях
24,4
Підтримати державу, якщо потрібно – піднятися
на захист
19,6
Готуватися до еміграції 18,9
Важко відповісти 1,8
Особиста стратегія на «важкі часи» (у %)
21. Особиста стратегія на «важкі часи» етнічних українців та етнічних
росіян (у %)
українці росіяни
Готуватися до еміграції 17,0 24,4
Максимально використовувати допомогу
держави, благодійників, волонтерів
26,1 28,3
Долати усі усі труднощі самостійно 25,0 32,6
Допомагати близьким людям, і згуртуватися
у родині
59,6 50,8
Діяти по ситуації 69,2 67,4
Активно приймати участь у громадянських
акціях
26,9 17,3
Підтримати державу, якщо потрібно –
піднятися на захист
22,5 10,8
Важко відповісти 1,9 2,0
22. Соціально-активна стратегія означає, що індивід намагається підтримати
державу, армію, інших громадян, і таким чином наблизити перемогу та
відвести загрозу від власної домівки.
Індивідуально-активна – означає, що індивіди самостійно виробляють
стратегію виживання, можуть вдатися до еміграції, мають певні ресурси
(фізичні і матеріальні), аби уникнути гіршого.
Соціально-пасивна – полягає в опорі на державу, благодійність,
волонтерський рух, її дотримуються люди, які не мають суттєвих власних
ресурсів виживання.
Пасивно-очікувальна – індивіди ідуть за течією, приймають ситуативні
рішення, не мають ясної соціальної позиції.
Основні індивідуальні стратегії
23. Стає очевидним фактом, що за останній рік українська
політична нація укріпилася на Сході та Півдні. Якщо
в 1990-і рр. за даними низки соціологічних опитувань
та за підсумками парламентських виборів українство
домінувало виключно у Західному регіоні, то в
нульові роки ХХІ ст. поволі воно просунулося у
Центральну та Північну Україну. Другий Майдан і
війна з Росією якісно змінили ситуацію на Сході та
Півдні. Саме тут продовжилося формування
української політичної нації.