З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень. Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.
У кожній країні свої традиції святкування Великодня.
Якщо вам це цікаво, пропонуємо відправитися в захоплюючу подорож разом з нами. Сподіваємося, що, прочитавши добірку, ви відкриєте для себе щось нове та цікаве про це дивовижне свято.
Бажаємо вам миру та злагоди, дорогі читачі! Щасливого Великодня!
На літній календарний цикл народна традиція приписує найменше свят. Це зумовлено насамперед господарськими потребами. Починають визрівати трави, овочі та збіжжя, а згодом надходять і жнива - найвідповідальніша пора для селянина.
Недарма мовиться: «У жнива свят не глядять». Тому хліборобам було не до святкувань.
Однак й на літо припадає кілька значимих свят: Зелені свята, Івана Купала, Петра і Павла, пророка Іллі, Маковея (Медовий Спас), Яблучний Спас, Перша Пречиста, Горіховий Спас та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята.
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю.Lyi Tsvetkova
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю є одним із важливих напрямків роботи з народознавства. Презентація для педагогів розроблена до семінару з метою ознайомлення з основними народними святами
З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень. Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.
У кожній країні свої традиції святкування Великодня.
Якщо вам це цікаво, пропонуємо відправитися в захоплюючу подорож разом з нами. Сподіваємося, що, прочитавши добірку, ви відкриєте для себе щось нове та цікаве про це дивовижне свято.
Бажаємо вам миру та злагоди, дорогі читачі! Щасливого Великодня!
На літній календарний цикл народна традиція приписує найменше свят. Це зумовлено насамперед господарськими потребами. Починають визрівати трави, овочі та збіжжя, а згодом надходять і жнива - найвідповідальніша пора для селянина.
Недарма мовиться: «У жнива свят не глядять». Тому хліборобам було не до святкувань.
Однак й на літо припадає кілька значимих свят: Зелені свята, Івана Купала, Петра і Павла, пророка Іллі, Маковея (Медовий Спас), Яблучний Спас, Перша Пречиста, Горіховий Спас та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята.
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю.Lyi Tsvetkova
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю є одним із важливих напрямків роботи з народознавства. Презентація для педагогів розроблена до семінару з метою ознайомлення з основними народними святами
Традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклуestet13
Календарні свята та обряди – це найдавніша обрядовість, яка своїм корінням сягає первісних, язичницьких вірувань. Значно пізніше церква сприйняла систему землеробських свят, яка вже склалася, і надала їй християнського забарвлення.
Календарні звичаї та обряди формально узгоджувалися з річним літургічним циклом православної церкви, проте справжньою основою "побутових святців" був трудовий сільськогосподарський календар.
До складу річного аграрного кола входили зимові, весняні, літні та осінні свята, обряди та звичаї. Свята супроводжувалися виконанням календарно-обрядових пісень, приурочених до кожної пори року: зимові колядки та щедрівки, веснянки, купальські, троїцькі, обжинкові пісні та ін. Обов'язковим компонентом календарних свят українців був обрядовий стіл.
Українська кухня на кожне свято була особливою.
Відділ мистецтв зібрав найцікавіші відомості про традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклу.
Новий рік і Різдво Христове – одні з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це події, які протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, які знають, люблять і які з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етнонаціональних традиціях і релігійних переконаннях.
Кожен народ зустрічає ці свята у відповідності з національними традиціями і використовує для цього свою атрибутику.
Як святкують Новий рік та Різдво українці, розповість віртуальна виставка «Новорічно-різдвяний серпантин», матеріали якої також представлені на відкритому доступі у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук.
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
Передвиборча програма Майора Станіславаtetiana1958
Передвиборча програма Майора Станіслава - кандидата на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
№ 133, 04.06.2024, підсумки методичної роботи з учителями школи у 2023-2024 ...
укр.нар.традиції та звичаї
1.
2. НОВИЙ РІК
• Новий рік – одне з найдавніших
і найпопулярніших календарних
свят. Це, мабуть, єдина подія,
яку протягом століть щорічно
відзначають у всіх країнах і на
всіх континентах, яке знають,
люблять і яке з нетерпінням
чекають люди. Свято настає в
момент переходу останнього
дня року в перший день
наступного року.
3. СВЯТ-ВЕЧІР
Свято святкується 6 січня.
Із Святвечором
пов'язаний обряд приготування
першої куті, її називали багатою,
оскільки крім неї готували одинадцять
пісних страв, серед яких обов'язково
мали бути борщ, риба, гриби, вареники
з капустою, узвар. Кутю традиційно
готували з пшеничних або
ячмінних зерен. Під час цієї особливої
вечері члени родини, на знак миру і
єдності, діляться одне з одним
шматочком прісного хліба.
4. КОЛЯДУВАННЯ
• Давній звичай зимових обходів
із виконанням величально-
поздоровчих пісень (колядок) і
речитативних формул . Група
чоловіків, дітей заходила на
подвір'я кожної хати, славили
господарів, бажала їм здоров'я,
щастя, щедрого врожаю,
достатку, за що отримувала
певну винагороду. В основі цих
обходів лежала магічна ідея
"першого дня", згідно з якою
побажання, висловлені на
новорічні свята, мали стати
реальністю.
5. ЩЕДРУВАННЯ
Щедрування святкується
13 січня на передоні Старого
нового року . Давній український
звичай новорічних обходів, під час
яких групи щедрувальників
піснями славлять господарів,
бажають їм здоров'я і достатку,
за що отримують винагороду.
Щедрування супроводжується
магічними діями, музикою,
піснями, танцями, обрядовими
іграми в масках. На більшій
території України щедрують
лише дівчата.
6. ЗАСІВАННЯ
Засівають в ніч з 13 на 14
січня. Давньослов'янський
новорічний звичай.
У перший день нового року
дорослі й діти, переважно
чоловічої статі, ходили від
хати до хати, символічно
засіваючи хлібні зерна і
бажаючи господарям
щастя, здоров'я, щедрого
врожаю.
7. ВОДОХРЕЩЕННЯ
Народний варіант
християнського свята
Богоявлення. Відзначається
19 січня. Xрещення увібрало в
себе багато язичницьких і
християнських обрядів,
центральне місце серед яких
займали обряди, пов'язані з
водою. У цей день Іоан
Хреститель хрестив Ісуса
Христа у річці Йордан.
8. МАСЛЯНА
• Святкується в останню
неділю перед Великим
постом. Одна з традицій
Масляної — поїдання
млинці з різними
начинками.
• На Масляну як і раніше,
спалюють опудало
масниці, яке роблять з
соломи і вдягають у
перший день святкового
тижня, а в останній день
його спалюють.
9. ВЕЛИКДЕНЬ
• Найвизначніше
християнське свято на
честь воскресіння Ісуса
Христа. Відзначається у
першу неділю після
весняного рівнодення і
повного місяця, обов'язково
окремо від іудейської
Пасхи.
10. БЛАГОВІЩЕННЯ
• Важлива віха
землеробського календаря
українців. До цьою свята
(25 березня за ст. ст.)
7 квітня лелеки зазвичай
прилітали з вирію та
починали вити гнізда.
Існувало повір'я, що на
Благовіщення відкривалася
земля і з неї виповзали
змії, вужі та інші плазуни.
11. КУПАЛА
• Івана Купала, Купайла —
традиційне українське свято, яке
відзначали 24 червня (за
старим календарем) , 7 липня.
Святкування розпочиналося в
заздалегідь у домовлених місцях,
переважно біля річок. Дівчата
плетуть вінки з польових квітів й
перед заходом сонця збираються біля
річок. Головні атрибути свята —
це Купало й Марена .Купала
виготовляють із соломи,
прикрашаючи його стрічками і
намистом, в інших регіонах —
замість солом'яного опудала
садовлять дитя, яке виконує роль
Івана Купала..
12. МАКОВІЯ
14 серпня у церквах святять воду,
квіти й мак.
На Маковія кожний мав букет
квітів, в якому обов'язково присутні
великі достиглі голівки маку. Такий
букет називається «маковійчик» і в
ньому можуть бути і чорнобривці,
і жоржини, і айстри, і гвоздики,
і барвінок, а також різні трави (які в
народі називають зіллям,
зіллячком): волошки, м'ята, чебрець,
любисток .
• Після освячення букет квітів та
голівки маку кладуть за образи і
зберігають до весни. Весною мак
розсівали на городі.
13. СПАС А, ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ
Це свято святкується 19 серпня
Народними назвами цього свята
є Спас, Другий Спас або Яблучний
Спас. Крім яблук, у цей день на
церковну паперть приносять й інші
плоди врожаю: горох, картоплю,
огірки, жито, ячмінь тощо. Все це
священик повинен після обідні
благословити і прочитати над ним
молитву, за що вдячні прихожани
наділяють його так званими
начатками — потроху від кожного
сорту з принесених плодів. Освячення
у цей день винограду і різних фруктів
та овочів символізує розквіт і
плодючість усього створеного у
безкінечному царстві життя.
14. ПОКРОВИ 14 ЖОВТНЯ
• Християнське свято Покрова
святої Богородиці, запроваджене у
Візантії на згадку про чудесне
визволення Константинополя від
сарацинів. Серед українців, які
століттями постійно страждали
від чужоземних набігів, ця легенда
набула особливої популярності.
Божу матір (її називали у тому
числі й Покровою) вважали своєю
покровителькою запорізькі
козаки. Щорічно 1 жовтня (за
старим стилем) з великою
урочистістю вони відзначали це
свято на Січі у своєму головному
храмі св. Покрови.