Новий рік і Різдво Христове – одні з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це події, які протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, які знають, люблять і які з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етнонаціональних традиціях і релігійних переконаннях.
Кожен народ зустрічає ці свята у відповідності з національними традиціями і використовує для цього свою атрибутику.
Як святкують Новий рік та Різдво українці, розповість віртуальна виставка «Новорічно-різдвяний серпантин», матеріали якої також представлені на відкритому доступі у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук.
На літній календарний цикл народна традиція приписує найменше свят. Це зумовлено насамперед господарськими потребами. Починають визрівати трави, овочі та збіжжя, а згодом надходять і жнива - найвідповідальніша пора для селянина.
Недарма мовиться: «У жнива свят не глядять». Тому хліборобам було не до святкувань.
Однак й на літо припадає кілька значимих свят: Зелені свята, Івана Купала, Петра і Павла, пророка Іллі, Маковея (Медовий Спас), Яблучний Спас, Перша Пречиста, Горіховий Спас та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята.
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю.Lyi Tsvetkova
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю є одним із важливих напрямків роботи з народознавства. Презентація для педагогів розроблена до семінару з метою ознайомлення з основними народними святами
Новий рік і Різдво Христове – одні з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це події, які протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, які знають, люблять і які з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етнонаціональних традиціях і релігійних переконаннях.
Кожен народ зустрічає ці свята у відповідності з національними традиціями і використовує для цього свою атрибутику.
Як святкують Новий рік та Різдво українці, розповість віртуальна виставка «Новорічно-різдвяний серпантин», матеріали якої також представлені на відкритому доступі у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук.
На літній календарний цикл народна традиція приписує найменше свят. Це зумовлено насамперед господарськими потребами. Починають визрівати трави, овочі та збіжжя, а згодом надходять і жнива - найвідповідальніша пора для селянина.
Недарма мовиться: «У жнива свят не глядять». Тому хліборобам було не до святкувань.
Однак й на літо припадає кілька значимих свят: Зелені свята, Івана Купала, Петра і Павла, пророка Іллі, Маковея (Медовий Спас), Яблучний Спас, Перша Пречиста, Горіховий Спас та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята.
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю.Lyi Tsvetkova
Ознайомлення дошкільників з календарною обрядовістю є одним із важливих напрямків роботи з народознавства. Презентація для педагогів розроблена до семінару з метою ознайомлення з основними народними святами
Традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклуestet13
Календарні свята та обряди – це найдавніша обрядовість, яка своїм корінням сягає первісних, язичницьких вірувань. Значно пізніше церква сприйняла систему землеробських свят, яка вже склалася, і надала їй християнського забарвлення.
Календарні звичаї та обряди формально узгоджувалися з річним літургічним циклом православної церкви, проте справжньою основою "побутових святців" був трудовий сільськогосподарський календар.
До складу річного аграрного кола входили зимові, весняні, літні та осінні свята, обряди та звичаї. Свята супроводжувалися виконанням календарно-обрядових пісень, приурочених до кожної пори року: зимові колядки та щедрівки, веснянки, купальські, троїцькі, обжинкові пісні та ін. Обов'язковим компонентом календарних свят українців був обрядовий стіл.
Українська кухня на кожне свято була особливою.
Відділ мистецтв зібрав найцікавіші відомості про традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклу.
Частиною духовної культури українського народу є звичаї та традиції, пов’язані з календарними святами. Найбільш різноманітним, колоритним є літній обрядовий цикл православних свят. Серед основних – Зелені свята (Трійця), Купайла (Івана Купала), Петрів день (святих Петра та Павла) та ін.
Одним з улюблених свят українського народу, що припадають на літо, була Трійця. Вона має церковну назву П’ятдесятниця, оскільки це п’ятдесятий день після Великодня. За церковними канонами, це свято вшановує Бога Отця, Бога Сина та Бога Святого Духа.
Працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «Велич Святої Трійці», де представлена література, що розкриває історію та традиції цього свята.
2. КАЛЕНДАРНІ
СВЯТА
Зимовий цикл Весняний цикл Літній цикл Осінній цикл
13 грудня - Андрія
19 грудня – День св.
Миколая
7 січня – Різдво
Христове
13 січня–Щедрий вечір
15 лютого - Стрітення
11-17 березня -
Масляна
Великдень
Зелені свята
7 липня – Івана
Купала
14 серпня - Маковея
Обжинки, зажинки,
жнива
19 серпня - Спаса
3. в народі це свято
називають Калита
в цей вечір
займалися угадування
майбутньої долі та
ритуальним кусанням
“ калити ”
4. це найбажаніший
день у році для
дітлахів
чемні діти
знаходять під
подушкою подарунок,
а неслухняні – прутик
5. цього дня сталася велика
подія – народження Ісуса
Христа, сина Господнього
діти та дорослі хлопці й
дівчата йшли колядувати –
це звичай бажати один
одному та господарям
щастя – здоров’я, многих
літ і всяких статків у хаті і
родині
6. 13 січня
Щедрий вечір та
свято Маланки
в цей день
проводили святкові
щедрування
ігрища
ворожіння
переодягання та
проведення обряду
“Водіння кози”
7. 15 лютого -
Стрітення
в народі, це свято ще
називають
“Стрічання”,
“Громовиця”,
“Зимобор”
на Стрітення, за
народними
уявленнями, зима іде
туди, де було літо, а
літо - де була зима.
Дорогою вони
зустрічаються і
говорять між собою
8. це свято проводів
зими
основою обрядовою
стравою Масляної були
вареники з сиром, які
споживалися з маслом
чи сметаною, а також
млинці
на протязі всієї неділі
було святкування та
пригощання
Існує така народна
прикмета:
9. великодні торжества
розпочинаються обходом
довкола церкви під звуки
дзвонів
великодній сніданок
починається молитвою. І
перше, що починають
вживати - це яйця –
писанки та крашанки
Прикмети на
Великдень:
10.
11. це свято молоді.
Головні персонажі
свята – Купала
(чоловіче божество) та
Марена (жіноче
божество)
основним атрибутом
на святі є купальський
вогонь, через який
стрибають хлопці та
дівчата
у надвечір'я дівчата
гадають на судженого -
кидають у воду свої
вінки, а хлопці повинні
їх дістати
12. в цей день у церквах
святять воду, квіти і
мак
після освячення
маковійчика кладуть
за образами та при
нагоді ним можна
користуватися
обрядовою їжею в
цей день були
«шулики» - печені
коржі, які ламають на
дрібні шматочки в
макітру і заливають
медовою ситою та
розтертим маком
13. Жнива – це етап
господарської діяльності
людини.
Жнива поділяються на 3
етапи:
зажинки;
власне жнива;
обжинки.
Зажинки – це скошена
серпом пшениця та
зв’язана в перший сніп.
Обжинки – це невеличкий
клаптик не скошеної
пшениці, який залишали
після жнив, щоб і
наступного року
виростити врожай.
14. у це свято - святять
груші, яблука, мед і
обжинкові вінки або
жмут колосся жита й
пшениці
за народними
прикметами, Яблучний
Спас означає настання
осені і перетворення
природи. Прийнято
вважати, що ночі після
Спаса стають набагато
холоднішими: