Семінар керівних кадрів

1. « Якщо ти хочеш виховати дитину у
всіх відношеннях, ти повинен знати
її у всіх відношеннях»
Д.К.Ушинський

2. Діяльність практичного
психолога в роботі ПМПк.

3. Супровід – це система професійної
діяльності практичного психолога,
спрямована на створення соціально-
психологічних умов для успішного
навчання і психологічного розвитку
дитини в ситуаціях соціальної
взаємодії.

4. Зміст супроводу під час
організації консиліумів :
 учасники консиліуму – це суб'єкти навчально-виховного
процесу і обмін інформацією між ними дозволяє
одержати цілісну уяву про статус дитини в соціумі;
 у процесі рівноправного співробітництва на консиліумі
розробляється загальна стратегія супроводу в основних
сферах життєдіяльності дитини;
 організація консиліуму і реалізація рішень вимагає
«підключення» практично всіх видів діяльності
психолога.

5. Основні етапи роботи
практичного психолога
ДНЗ:
діагностика адаптації дітей до нових умов життєдіяльності ( анкетування
батьків, заповнення адаптаційного листа. Анкета щодо визначення
темпераменту. Спостереження за дитиною);
перебування дитини в дошкільному навчальному закладі ( діагностика
рівня психічного розвитку дітей раннього віку, діагностика рівня
психічного розвитку дітей молодшого дошкільного віку. Діагностика рівня
психічного розвитку дитини середньої вікової групи, старшого
дошкільного віку;
діагностика рівня стартової готовності дитини до шкільного навчання.

6. Основні етапи професійної
діяльності практичного психолога
в ЗНЗ:
 діагностика психологічної готовності до навчання у школі;
 діагностика рівня і змісту шкільної адаптації учнів 1 класів;
 діагностика психологічної готовності учнів 4 класів до
навчання в середній школі;
 діагностика психологічної готовності учнів 8-9 класів до вибору
профіля навчання;
 діагностика рівня і змісту адаптації учнів 10 класів в старшій
школі;
 діагностика психологічної готовності випускників школи до
життєвого самовизначення.

7. Робота практичного психолога
в межах ПМПк складається з
трьох послідовних етапів:
III етап.
Розв'язування
проблеми.
II етап.
Уточнення
проблеми.
I етап.
Постановка
проблеми.

8. I етап.
Постановка проблеми.
За підсумками діагностичної роботи за
діагностичним мінімумом діти
поділяються на дві групи:
психологічно благополучні діти
діти з певними труднощами у навчанні
та розвитку.

9. II етап.
Уточнення проблеми.
Проведення поглибленої психодіагностики,а саме:
 вивчення особливостей психічного розвитку
дитини;
 виявлення порушення психічного розвитку дитини;
 виявлення компенсаційних можливостей дитини;
 визначення оптимальних умов навчання, розвитку,
соціальної адаптації дитини.

10. Надійність методики - це
критерій, який говорить про точність
психологічних вимірів, тобто дозволяє судити
про те, наскільки вселяють довіру отримані
результати. Це узгодженість результатів
тестування випробуваних в різні моменти часу,
при первинному і вторинному тестуванні і з
використанням різних по еквівалентності, за
змістом завдань. Надійність характеризує тести
властивостей, але не станів.

11. Валідність методики - це
показник того наскільки добре
передбачуваний тест визначається те,
для чого він призначений.

12. Репрезентативність - це
Ступінь адекватності відображення
залучених психологічних понять в
операціоналізації умов спостереження і
виміру показників реконсутруйованої
психологічної реальності.

13. III етап.
Розв'язування проблеми.
 Загальна розвиваюча робота з усіма дітьми даної вікової
категорії ( класу).
 Спеціальна розвиваюча чи консультативна робота із
школярами, у яких виявлені психологічні проблеми навчання і
розвитку.
 Консультування вчителів і батьків з питань навчання і розвитку
школярів.
 Консультування адміністрації школи за підсумками
діагностичного мінімуму і консиліуму.
 Психологічна просвіта педагогів. батьків з актуальних проблем
навчання та виховання.
 Соціально-диспетчерська робота стосовно дітей, які потребують
спеціалізованої соціально-психологічної допомоги.

14. Д – допомогти
А – адаптувати
Р – розвивати