5. На цьому етапі застосовуються
такі методи:
-
опитування,
анкетування, інтерв’ювання,
спостереження,
комплексне діагностичне обстеження.
6. Змістовно-практичний етап
передбачає проведення заходів,
спрямованих на вирішення основних
завдань:
- просвітницька робота серед батьків та
педагогів,
- консультаційна робота (групові та
індивідуальні консультації),
- корекційно – розвиваюча робота
(проведення тренінгових занять)
8. Арт-терапевтичні техніки дають
можливість:
• відносно безболісного доступу до
глибинного психологічного матеріалу;
• стимулюють опрацювання несвідомих
переживань, забезпечуючи додаткову
захищеність і знижуючи опір змінам
9. Спектр проблем, при вирішенні
яких можуть бути використані
техніки арт-терапії
• внутрішньо- і міжособистісні конфлікти,
• кризові стани, в тому числі екзистенційні
та вікові кризи,
• травми, втрати,
• невротичні та психосоматичні розлади,
• в консультуванні і дітей і їх батьків.
10. Інформація, що міститься в
образах не піддається
цензурі!
• Діагностичні та оціночні процедури в арттерапії засновані на визнанні несвідомого і
того, що образи є його природною «мовою».
Певна інформація може бути засвоєна
свідомістю лише завдяки її передачі за
допомогою образів, і ця інформація не може
бути передана словами. У процесі
формування і створення візуальних образів
відбувається пожвавлення спогадів і
фантазій, і людина часто не усвідомлює, який
психологічний зміст розкривається в образах.
11. Основні аргументи на користь
ефективності використання
образів у консультуванні:
• використання малювання (інших форм творчого
самовираження) надає додаткову допомогу в
діагностиці особистості та сім'ї, в об'єктивізації
внутрішніх і зовнішніх конфліктів, в оцінці динаміки
надання психологічної допомоги. Малюнки не
забирають багато часу, не пробуджують у людей
страхів і дають великий матеріал для інтерпретації.
Образотворча діяльність зменшує ймовірність прояву
психологічного захисту, бо його продукти зазвичай
мають зміст, більш менш прихований від свідомості
людини
