Група "Приват" та опозиційний блок суттєво покращили свої стосунки, показує медіа-аналіз «битви за НБУ» у квітні-травні 2017 року, коли декілька груп впливу провадили інформаційні кампанії щодо політики НБУ та націоналізації "Приватбанку".
Група "Приват" та опозиційний блок суттєво покращили свої стосунки, показує медіа-аналіз «битви за НБУ» у квітні-травні 2017 року, коли декілька груп впливу провадили інформаційні кампанії щодо політики НБУ та націоналізації "Приватбанку".
Закон "Купуй українське": Ляшко проти ProZorroUkrContent
17 жовтня 2017 у медіа стартувала інформаійна кампанія щодо внесеного депутатами різних фракцій на чолі з лідером Радикальної партії Олегом Ляшком законопроекту №7206 "Купуй українське, плати українцям". Він передбачає преференції у державних закупівлях для т.зв. «національний виробників».
Основними публічними захиснками законопроекту були «радикали» О.Ляшко і В.Галасюк, Торгово-промислова палата, інші об’єднання промисловців і роботодавців. Початково законопроект просувався у Facebook і на ТРК «Україна» (належить Р.Ахметову, що вважається одним із спонсорів РПЛ), а далі дискусія охопила всі топ-медіа.
Критикували проект представники ProZorro, Київської школи економіки (KSE), Реанімаційний пакет реформ (РПР), антикорупційні активісти і деякі політики. Основні посили: корупційні ризики і спотворення конкуренції, загроза системі Prozorro, невідповідність зовнішнім зобов’язанням України.
Общие оценки
Основные риски и угрозы апреля 2014
В зеркале экспертного мнения
Военно-технический рычаг может стать весомым ответом
на агрессивную политику Кремля
Аналитические разработки
Проблеми проведення антитерористичної операції на
сході України. Причини та наслідки (аналітичний огляд)
«Посткрымские» сценарии для Восточной Украины
Ставка ВГК: доцільність, механізми створення та
функціонування в українських реаліях.
Події на Сході України — деякі інформаційні аспекти
політико-військової операції, що реалізується Російською
Федерацією
Закон "Купуй українське": Ляшко проти ProZorroUkrContent
17 жовтня 2017 у медіа стартувала інформаійна кампанія щодо внесеного депутатами різних фракцій на чолі з лідером Радикальної партії Олегом Ляшком законопроекту №7206 "Купуй українське, плати українцям". Він передбачає преференції у державних закупівлях для т.зв. «національний виробників».
Основними публічними захиснками законопроекту були «радикали» О.Ляшко і В.Галасюк, Торгово-промислова палата, інші об’єднання промисловців і роботодавців. Початково законопроект просувався у Facebook і на ТРК «Україна» (належить Р.Ахметову, що вважається одним із спонсорів РПЛ), а далі дискусія охопила всі топ-медіа.
Критикували проект представники ProZorro, Київської школи економіки (KSE), Реанімаційний пакет реформ (РПР), антикорупційні активісти і деякі політики. Основні посили: корупційні ризики і спотворення конкуренції, загроза системі Prozorro, невідповідність зовнішнім зобов’язанням України.
Общие оценки
Основные риски и угрозы апреля 2014
В зеркале экспертного мнения
Военно-технический рычаг может стать весомым ответом
на агрессивную политику Кремля
Аналитические разработки
Проблеми проведення антитерористичної операції на
сході України. Причини та наслідки (аналітичний огляд)
«Посткрымские» сценарии для Восточной Украины
Ставка ВГК: доцільність, механізми створення та
функціонування в українських реаліях.
Події на Сході України — деякі інформаційні аспекти
політико-військової операції, що реалізується Російською
Федерацією
12.03.2017 р. розгорівся скандал довкола мережі продовольчих товарів МегаМаркет. Центр контент аналізу вирішив проаналізувати динаміку поширення та співвідношення поширення негативу та позитиву у скандалі, який поширився з одного посту у Facebook.
Μία αρχαία φυλή από την εποχή του Μ.Αλεξάνδρου ζει στο όρος Ροδόπη γύρω από τα σύνορα Ελλάδας-Βουλγαρίας. Η σημερινή τους ονομασία είναι Πομάκοι ενώ η αρχαία είναι Αγριάνες. Οι Αγριάνες ήταν φοβεροί ιππείς και χρήστες το ακοντίου και συμπολεμιστές με τον Μέγα Αλέξανδρο. Είναι ξανθοί, γαλανομάτηδες και οι γυναίκες τους είναι πολύ όμορφες. Ήταν Χριστιανοί αλλά εξισλαμίσθηκαν. Η γλώσσα τους παρομοιάζει τη Βουλγαρικοί αλλά χρησιμοποιούν πολλά ελληνικά ουσιαστικά και ρήματα.
Центр грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій ДЗ «Український центр з контролю та моніторингу захворювань Міністерства охорони здоров'я України» надсилає до відома інформаційний бюлетень «ГРИП ТА ГРВІ В УКРАЇНІ» за 9 тиждень в Україні (27.02–05.03.2017)
Тарифи на послуги з утримання будинків у Львовіzaxidnet
Виконавчий комітет Львівської міськради змінив тарифи на послуги комунальних підприємств з утримання та прибирання будинків і дворів. Детальніше читайте на сайті: http://zaxid.net/n1420132.
How to Become a Thought Leader in Your NicheLeslie Samuel
Are bloggers thought leaders? Here are some tips on how you can become one. Provide great value, put awesome content out there on a regular basis, and help others.
Наприкінці 2016 року, традиційно, в медіа з’явилося чимало прогнозів експертів на нинішній рік. Оскільки економічна та політична ситуації в Україні нестабільні, точність прогнозів апріорі не могла бути високою. Але окремі аналітики надто активно робили прогнози, які потім не справдилися.
Кризова комунікація PricewaterhouseCoopers Україна стосовно обвинувачень НБУUkrContent
З січня 2017 року PricewaterhouseCoopers Україна зіткнулася з потужною інформаційною кризою, спричиненою заявами керівництва Нацбанку України. За словами чиновників, дані аудиторського висновку щодо фінстану «ПриватБанку», зробленого в липні 2016, недостовірні. Через це НБУ виключив українське представництво компанії з переліку аудиторів банків.
Дискусія аудитора з регулятором тривала надзвичайно довго, поновлювалася кілька разів упродовж року.
Кризова комунікація PricewaterhouseCoopers Україна стосовно обвинувачень НБУ
Газ у підземних сховищах: кампанія з дискредитації "Нафтогазу України"
1. Газ у підземних сховищах: кампанія
з дискредитації «Нафтогазу України»
КОРОТКО ПРО ПОДІЮ:
60%
40%
Позитивні
прогнози, тези
"Нафтогазу".
Негативні прогнози
щодо газу, критика
"Нафтогазу"
- Інформаційна кампанія проти “Нафтогазу України” щодо
недостатності обсягів газу в ПСГ була розпочата у серпні 2016 року,
і тривала до лютого 2017 року, коли стало остаточно зрозуміло,
що газу у сховищах вистачить.
- Найактивніша фаза критики настала у січні 2017 року, після
рішення європейського суду про скасування дозволу “Газпрому”
на користування газопроводом OPAL. Наше дослідження показало,
що 01-17 січня темі було присвячено 420 медіа-повідомлень.
- Особливість кампанії в тому, що “Нафтогаз” обрахував обсяг
закачки, виходячи з найгірших погодних прогнозів. Тобто, атака від
початку будувалася на дуже сумнівному твердженні. За оцінками
незалежних аналітиків, проблеми могли виникнути тільки
внаслідок форс-мажору: зупинки імпорту чи аварії.
ПОЗИТИВ ДЕЩО ПЕРЕВАЖАВ У ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПОЛІ ОДНЕ З ТИПОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ АТАКИ
КОНТЕКСТ
- У Стокгольмському арбітражі завершується розгляд справи
“Нафтогазу України” та “Газпрому” щодо умов постачання газу та
його транзиту територією України.
- Україна вже понад рік не купує газ у “Газпрому” напряму, відтак,
взаємодія між компаніями відбувається тільки у сфері транзиту,
який узимку є технічно неможливим без використання підземних
сховищ.
- За висновками українських енергетичних експертів М.Гончара та
А.Чубика, нинішня кампанія проти “Нафтогазу” за значущістю
може вважатися “Третьою газовою війною”. Інформаційна
спецоперація поєднувалася з фізичною дією на українську ГТС:
спостерігалася пульсація робочого тиску, що могла призвести до
проблем з транзитом.
Кількість контактів з
аудиторією
повідомлень з
негативом і позитивом
щодо кількості газу у
ПСГ у топ-100 інтернет-
медіа, а також на
телебаченні, радіо, у
пресі та у Facebook
лідерів думок, 1 - 17
січня 2017.
2. 5 2 2
7
1
12 16 13
5 2 2 4 2
1
33
4
6
2
41 29
42
14
3 2
11
2
04.01.2017 05.01.2017 06.01.2017 07.01.2017 08.01.2017 09.01.2017 10.01.2017 11.01.2017 12.01.2017 13.01.2017 14.01.2017 15.01.2017 16.01.2017 17.01.2017
Негативі прогнози щодо к-ті газу в ПСГ та критика НАК "Нафтогаз"
Позитивні прогнози щодо кількості газу, тези НАК "Нафтогаз"
06.01.: Офіційна
статистика
“Укртрансгазу”:
запасів вистачить.
10.01: Залучення
експертного пулу:
В.Землянського,
Ю. Корольчука.
Поява блогів на
ЛігаБізнесІнформ
та Кореспондент.
З 11.01: Використання теле- та радіо
ресурсі для поширення позитиву: РК
Авторадіо, РК Ретро FM, РК Наше
радіо, РК Шансон, ТК Київ, ТК Ера, 1+1,
Espreso.TV.
Негатив поширюють лише ТК “24” та РК
Ера.
ТЕХНОЛОГІЯ АТАКИ ТА ДИНАМІКА ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
ДИНАМІКА КРИТИКИ
ЕТАПИ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
I ЕТАП: РЕАКЦІЯ НА РОСІЙСЬКІ ЗАЯВИ ІІ ЕТАП: АТАКА НА УКР. МЕДІА-ПРОСТІР ІІІ ЕТАП: КОНТРАТАКА
04.01-06.01. 2017 р. Цілеспрямованої атаки на
український інформпростір в цей час ще не було,
але українські медіа почали обговорювати чергову
заяву В.Чижова і коментар О.Міллера, зроблені у
російських медіа, про недостатність запасів газу.
Хвиля стартувала з публікації інтерв'ю В.Чижова
російському «Інтерфаксу» 3.01.2017 р.
05.01. з’явився коментар Єврокомісії з цього
приводу.
06.01. “Нафтогаз” поширив офіційну статистику,
яка свідчила про достатність газу. Але оскільки не
було наведено детальніші розрахунки, згодом
наведені цифри інтерпретувалися експертами по-
різному.
09.01.-11.01.2017 р. Тему починають активно
просувати українські медіа, зокрема,
проросійського спрямування. Підключено
експертів з енергетики у медіа і у Facebook.
А саме: В.Землянського та Центр енергетичних
досліджень: Ю.Корольчука і Д.Марунича.
“ Градус ” кампанії значно вищий порівняно з
першим етапом завдяки розкрутці теми на
телебаченні та в газетах Вести, КП в Украине,
ресурсах Апостроф, РИА Новости Украины.
10.01 о 20:00: До теми долучається ТК Інтер
(контактів з аудиторією – понад 140 тис. )
Тема розвивається на ЛігаБізнесІнформ і
Кореспондент, як блог Ю.Корольчука.
12.01.2017 р. Атакувальники просувають у ЗМІ
тему відключення українців від тепла. Про
нестачу газу говорять лише на ТК “24” та РК Ера.
Тим часом, з 11.01, медіа активно поширюють
заяву В. Кістіона, що Україні вистачить газу.
12.01. тезу підхоплюють В.Гройсман, посадовці
“Нафтогазу” і “Укртрансгазу”. Залучаються РК
Авторадіо, Ретро FM, Наше радіо, Шансон, ТК
Київ, Ера, 1+1 та Espreso.TV.
Помітне збільшення Facebook активності: пост
В.Гройсмана про фейкові повідомлення щодо
нестачі газу (459 likes, 80 comments, 48 shares).
В результаті за кількістю контактів негатив було
перекрито позитивом.
3.01.: Хвилі
передує публікація
інтерв'ю В. Чижова
російському
“Інтерфаксу”.
Коментар Центру контект-аналізу: Незважаючи на успішну інформаційну контратаку, “Нафтогазу України” та уряду треба пам’ятати, що
аудиторія проросійських та інших медіа часто не перетинається. І частина аудиторії залишилася переконана, що влада “морозила” їх цієї
зими і поводилася безвідповідально. Щоправда, ця категорія населення впливає на суспільне життя тільки під час виборів.
Кількість повідомлень з позитивом та негативом у
зазначеній вибірці.
3. 494,816
64,308 14,097 15,355
1,194,801
2,049,851
0
500,000
1,000,000
1,500,000
2,000,000
2,500,000
Україна підведе
європейців
Європейці
незадоволені
Україною
Треба купувати
російський газ
Решта критичних
повідомлень
У квартирах (буде)
холодно
Україна має достатньо
газу
Спікери: Ю.
Корольчук. Слабке
поширення: ТК “24”,
Ліга, РИА Новости,
Корреспондент.
Спікери:
Д.Марунич та
В.Землянський.
Слабке поширення
ТК “24”,
Гордон, РИА
Новости Украина.
Спікери: Д.Марунич та
В.Землянський.
Поширення: ТК «24», РИА
Новости Украина, Дзеркало
тижня, ТК Інтер.Спікери: О.Міллер,
В.Чижов (РФ),
Д.Марунич.
Канали: РИА Новости,
МинПром, Інтер, Вести,
Гордон.
ОСНОВНІ ТЕЗИ АТАКИ: РОБОТА НА РІЗНІ АУДИТОРІЇ
Теза про холоди спрямована на пасивну частину українців та
проросійський електорат. Мета – створити психологічний
дискомфорт від зимових холодів, і пов’язати його з недовірою до
влади. Ту ж саму тезу використовували у російських медіа.
Промовиста цитата: “В соцсетях украинцы публикуют
фотографии, где шкала на домашнем термометре не
превышает десяти градусов тепла".
Теза отримала найбільше контактів з аудиторією на ТК Інтер,
Вести, РИА Новости Украина, УНН, ТК 24.
Першоджерело: російське агентство “ Інтерфакс ”.
Першоджерело в Україні - публікація УНН. Теза мала найбільшу
кількість повідомлень та контактів з аудиторією.
Кількість контактів з аудиторією у зазначеній вибірці.
Перша група тез спрямована на прозахідний електорат, Facebook-
аудиторію та нефахівців у політикумі. Можлива мета –
демонстрація непрофесійності влади.
Ті ж самі тези використовувала РФ для меседжів у західних медіа з
прицілом на дискредитацію України, як міжнародного партнера.
Використовувалися оціночні судження у заголовках – “Нафтогаз
панікує”, “Нафтогаз и членовредительство” тощо.
Найбільшу потенційну кількість контактів з аудиторією мали
матеріали КП в Украине (144 000) та Обозреватель (11 276).
Окремо стоїть фаховий матеріал А.Єременко для Дзеркала тижня
(1 983), де вона підрахувала, що проблеми можливі тільки при
обмеженні імпорту або аваріях.
Коментар Центру контект-аналізу: Ми бачимо ознаки цілеспрямованої інформаційної атаки на різні аудиторії українського інформаційного
простору. Першоджерела атак – російські ЗМІ та українські медіа, що належать екс-”регіоналам” – свідчать про імовірного замовника цієї
інформкампанії. Цікаво, що всі тези спершу було поширено у західних та російських медіа, і тільки згодом, за кілька днів, розпочалося їх
просування в Україні.
4. 8
5
254
2
22
21
23
33
8
18
84
"Приват"
"Якісні"
Опозиційні (екс-
ПР,
проросійські)
Опозиційні
(інші)
Провладні
Слабка
репутація
Кількість негативу
Кількість позитиву
КАНАЛИ КРИЗОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ
КАНАЛИ ПОШИРЕННЯ НЕГАТИВУ
КЛЮЧОВІ МЕДІА, що активно поширювали негативну
інформацію (кількість матеріалів з теми): РИА Новости
Украина (10), ТК «Інтер» (5), Дзеркало тижня (2), ТК «24» (3),
Минпром, Сегодня.ua., УкрРудПром, Вести, КП в Украине,
Факты и комментарии, МинПром, Гордон, Апостроф та інші.
FACEBBOK-АКАУНТИ, з яких тези атаки поширювалися
найбільш ефективно: Валентин Землянський, Дмитро
Марунич.
КАНАЛИ ПОШИРЕННЯ ПОЗИТИВУ
КЛЮЧОВІ МЕДІА, що активно поширювали позитивну
інформацію (кількість матеріалів з теми): Цензор.НЕТ (13),
Минпром (12), Апостроф (8), УНН (8), Дзеркало тижня (8),
РИА Новости Украина (8), Главком (7), Новое время (6),
УкрРудПром (6), Гордон (5), Hubs (5), Вести (4), Gazeta.ua (4),
ТК «24» (3), Сегодня.ua, Українська правда та інші.
FACEBBOK-АКАУНТИ, з яких тези атаки поширювалися
найбільш ефективно: Максим Білявський, “Нафтогаз
України”.
КАНАЛИ НЕГАТИВУ ТА ПОЗИТИВУ ЗА ГРУПАМИ ВПЛИВУ
Кількість негативних та
позитивних для “Нафтогазу”
повідомлень за групами медіа.
Коментар Центру контект-аналізу: Канали поширення негативної інформації в цілому відповідають твердженню експертів про те, що
інформаційна атака на Україну велася з Кремля. Цікавою також є увага проросійських та опозиційних медіа до трансляції тез “Нафтогазу”.
Вони не могли їх ігнорувати, демонструючи таку зацікавленість у темі, проте для проросійськи налаштованих читачів таке “нагадування” про
проблему лише актуалізує вичитану раніше інформацію про нібито проблеми в “Нафтогазі”.
Дещицю негативу поширювали і т.зв. “якісні” медіа, зокрема, “Дзеркало тижня”, однак без маніпулятивної лексики, і з глибшим аналізом
ситуації. В цілому ж, за співвідношенням повідомлень, ця категорія медіа, як і видання, пов’язані з групою “Приват”, віддавали перевагу
меседжам “Нафтогазу”. Цікаво також, що “медіа зі слабкою репутацією”, які часто публікують матеріали з ознаками замовності, у цій
кампанії транслювали більше позитиву, ніж негативу. Це може свідчити про здатність влади контролювати інформаційний простір України,
навіть попри великі кошти, які РФ може виділити на інформвійну.
Як атака, так і захист робили акцент на топові видання, телебачення, а “Нафтогаз” – іще й на радіо. Обидві сторони вели малоактивну
кампанію у Facebook. Можливо, нападники зробили висновки з попередніх кампаній, що його аудиторія слабко піддається маніпуляціям.
5. ДЖЕРЕЛА ПОШИРЕННЯ НЕГАТИВУ
Джерела тези "Україні не вистачить газу"
Найбільша кількість негативних повідомлень – це була трансляція заяв
посадовців “Газпрому”. Багато негативних прогнозів містилося і в
аналітичних редакційних текстах.
Велику частку складали також коментарі експертів Фонду енергетичних
стратегій – Д. Марунича і Ю.Корольчука, а також В.Землянського.
Перші двоє не лише відповідали на запити медіа, а й розсилали
негативні коментарі журналістам для цитування. При цьому
В.Землянський був дуже поміркованим коментатором, а Дмитро
Марунич подавав різним медіа різні тези. Для російського РІА Новини –
категоричніші, для українських ЗМІ – поміркованіші.
Для захисту репутації НАК “Нафтогаз України” були залучені, перш
за все, його посадовці та інші чиновники. Це виявилося
виправданим: медіа з більшою готовністю транслювали офіційні
повідомлення, аніж розсилки з оцінками експертів.
Експерти, що транслювали позитивну інформацію, не нав’язували її
медіа, а зазвичай лише відповідали на запити журналістів.
Джерела тези "Україні вистачить газу"
Коментар Центру контект-аналізу: Очевидною є значна різниця думок експертів. Частина з них – В.Землянський, Д.Марунич та Ю.Корольчук –
цілеспрямовано поширювали у розсилках негативні прогнози, які гарно вписувалися в описану вище інформаційну кампанію. Решта ж
аналітиків – Г.Рябцев, М.Гончар, С.Дяченко – були налаштовані позитивно, наголошували на прорахованості запасів і на тому, що протилежна
думка поширюється з ініціативи “Газпрому”.
У підсумку бачимо, що ми довели факт цілеспрямованої інформаційної атаки на НАК “Нафтогаз України” та український уряд, яка складалася з
ретельно розроблених тез, розрахованих на різну аудиторію, поширювалася через чітко окреслене коло медіа, з залученням певних експертів.
Однак завдяки активній позиції “Нафтогазу” та лояльності більшості медіа, атаку вдалося успішно відбити, і зберегти репутацію серед більшості
населення, окрім частини телевізійної аудиторії.
26
21
14
4
3 2 1
ВАТ "Газпром"
Редакційні тексти
Центр енергетичних стратегій
(експерти)
Валентин Землянський
(експерт)
Володимир Чижов (РФ)
Володимир Путін (РФ)
Олег Соскін (маловідомий
укр. політик)
73
58
19
16
13
4 22111
НАК "Нафтогаз України"
ПАТ "Укртрансгаз"
Володимир Кістіон
Редакційні тексти
Володимир Гройсман
Геннадій Рябцев (експерт)
МЕРТ
Михайло Гончар (експерт)
Марія Яковлєва (укр. чиновник)
Міненерговугілля
Сергій Дяченко (експерт)