Download to read offline
![Розділ І. Впровадження особистісно зорієнтованої моделі у навчальний процес
1.1. Переваги особистісно зорієнтованого навчання
Педагогічна технологія – це модель успішного навчального процесу в
конкретній педагогічній системі й проблемно-навчальній ситуації. Йдеться про
сценарій пізнавально-виховної діяльності, головним у якому слід вбачати структуру
змісту виучуваного матеріалу і процедуру його по елементного засвоєння учнями в
ході реалізації дидактичної мети (І.Смолюк )[]. Ознаки педагогічних технологій
описує В.А. Сластьонін, вказуючи, що «елементи педагогічних технологій повинні
бути відтворюваними будь-яким учителем та гарантувати досягнення планованих
результатів усіма учнями». Педагогічна технологія більше орієнтована на учнів, ніж
на предмет вивчення, бо, як стверджує В.Ф. Паламарчук, треба «йти від учня, який
свідомо ставиться до тих засобів пізнання, що йому пропонуються»[3]. У контексті
особистісно-орієнтованого навчання такий підхід цілком виправданий, бо дає учням
змогу самостійно і вдало знаходити у навчально-виховному процесі шляхи
розв’язання конкретних дидактичних завдань, виявляючи при цьому нетрадиційне
мислення і здатність до нестандартних рішень, що й забезпечує умови для
самовдосконалення.
Освіті ХХІ століття притаманний «діалого-культурологічний підхід»
(Г.О. Балл, А.Г. Волинець, С.О. Копилов)[4], в основу якого покладено такі
принципи:
1) пізнання світу школярем має виступати в поєднанні з іншими способами його
розуміння в контексті культури (етичним, естетичним);
2) лише у вільному, культурному спілкуванні з іншими людьми й собою особистість
може досягти діалогічного розуміння й повністю розкрити себе;
3) пріоритет особистості учня і вчителя, діалог особистостей становлять основу в
організації навчально-виховного процесу;
4) діалогізація самого змісту освіти.
Сьогодні педагогіка співробітництва найбільш відповідає принципам гуманізації та
6](https://image.slidesharecdn.com/2-170121152829/85/2-6-320.jpg)
![демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську
діяльність учителя й учнів , спрямовану на роззвязання системи суспільно та
особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем.
Тому вчитель має виступати координатором дій учня, фасилітатором
(«полегшувачем») .
Педагог-фасилітатор - педагог, який працює в системі особистісно орієнтованої
педагогіки, сповідує заохочення й довіру як вираження особистісної впевненості в
можливостях і здібностях учнів, підтримує їхню відкритість власним думкам і
переживанням. Особистісно орієнтоване виховання - особистісно-професійна
діяльність педагога, яка передбачає розвиток самостійності, ініціативи,
самодіяльності вихованців, перевага надається такій діяльності вихователя, яка буде
спрямовувати саморозвиток дитини, створювати їй ситуацію успіху та впевненості в
собі. Особистісно зорієнтоване виховання - це утвердження людини як найвищої
цінності, навколо якої ґрунтуються всі інші суспільні пріоритети .
Особистісно орієнтоване навчання - це навчання , центром якого є особистість
дитини, її самобутність, самоцінність. Це визнання учня головною фігурою всього
освітнього процесу. Призначення особистісно орієнтованих технологій полягає в
тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості дитини її здоров’я та
індивідуальні здібності, допомагати в становленні її суб’єктивності, соціальності,
творчої самореалізації особистості .
Сучасний урок - це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті
знання при опануванні нового змісту.
Учень - особистість з власним досвідом, тому результативність навчання у
значній мірі залежить від уміння використовувати індивідуальний досвід дитини,
задовільнити потреби кожного учня. Тому сучасна школа покликана застосовувати
модель навчання, яка будується на діалогових формах спілкування, взаємодії. Такою
моделлю навчання є особистісно зорієнтоване та інтерактивне(від англійського
слова «inter» -ваємний і «аkt»-діяти) [8].
7](https://image.slidesharecdn.com/2-170121152829/85/2-7-320.jpg)
![Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і
громадської активності в суспільстві і державі. Тому уроки мають захоплювати
учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню
та діям.
Застосування даних методик висуває певні вимоги до структури уроку.
Основні етапи особистісно орієнтованого уроку (за С.Подмазіним)[10]:
I. Етап орієнтації про місце уроку в курсі, розділі, темі.
II. Етап цілепокладання.
Визначення разом з учнями особистісно важливих завдань (що може дати
цей урок учневі). В умовах особистісно зорієнтованого навчання учень стає
суб`єктом діяльності, тобто активним її учасником на всіх етапах: цілепокладання,
планування, організації, реалізації, аналізу та оцінки результатів. Тому повнота
умінь учня самостійно визначати цілі, планувати й організовувати роботу,
реалізовувати намічені цілі, аналізувати й оцінювати свою діяльність є критерієм
рівня самостійності і ефективності особистісно орієнтованого навчання.
III. Етап проектування.
Залучення учнів до діяльності через випереджувальні завдання,
повідомлення, реферати, самостійні завдання;
V. Складання плану очікуваної роботи.
IV. Етап організації виконання запланованої діяльності:
Подання можливих варіантів і способів виконаня навчальної діяльності.
Вибір учнями способів фіксації нового матеріалу.
Вибір учнями завдань і способів їх виконання.
Варіативність домашнього завдання..
V.Контрольно-оцінювальний етап:
Участь учнів у виправленні помилок.
Використання механізмів оцінювання результатів і самого процесу навчання.
Саме рефлексії відводиться важлива роль. Її мета: згадати, виявити й усвідомити
11](https://image.slidesharecdn.com/2-170121152829/85/2-11-320.jpg)
![обговорення. Якщо на традиційному уроці основна увага вчителя приділяється
колективним (фронтальним) методом роботи, то на особистісно зорієнтованому він
повинен перебрати на себе роль координатора, організатора самостійної роботи
класу, гнучко розподіляючи дітей за групами з урахуванням їхніх особистісних
особливостей, з метою створення максимально сприятливих умов для їхнього
прояву.
На уроці доцільно:
1. Використовувати різноманітні форми і методи організації роботи учнів, що
дозволяють розкрити зміст їх суб`єктивного досвіду із запропонованої теми.
2. Продумувати чергування видів робіт, типів завдань для зниження
стомлюваності учнів.
3. Заохочувати учнів до висловлювання оригінальних ідей і гіпотез.
4. Прагнути до створення ситуації успіху для кожного школяра
О.І.Пометун у посібнику «Сучасний урок. Інтерактивні техології навчання» [7]
подає таку схему уроку.
1. Мотивація займає перше місце серед факторів, які впливають на продуктивність
навчального процесу. Внутрішній мотив пов`язаний із потребою пізнання у
зовнішньому —знання служать засобом досягнення іншої мети: прагненням
отримати гарну оцінку успішно скласти екзамен, задовольнити вимоги батьків
тощо. Якщо засвідчено стійке зростання поцінування знань, самого процесу
навчання, прагнення до самовдосконалення через навчання, це є безпомильним
свідченням задіяння внутрішніх механізмів, а значить, ефективності особистісно
орієнтованого навчання.
2. Оголошення, представлення теми та очікування результатів
Мета - забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони
повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель. Часом буває
доцільно залучити до визначення очікува них результатів усіх учасників заняття (5%
часу).
3.Надання необхідної інформації
13](https://image.slidesharecdn.com/2-170121152829/85/2-13-320.jpg)
More Related Content
проект 2
- 1. Проект Упровадження особистісно зорієнтованої моделінавчання на уроках української мови та літератури
- 2. Назва проекту Упровадженняособистісно зорієнтованої моделі навчання на уроках української мови та літератури Виконавці проекту Науковий керівник проекту Термін підготовки проекту Обгрунтування проблеми Розроблення даного проекту зумовлено необхідністю виховання і розвитку особистості школяра. Ми бачимо, що у дітей низький рівень мотивації до навчання. Вони безініціативні, безвідповідальні за власну роботу на уроці, що не сприяє засвоєнню їх ціннісного ставлення до знань. Це є наслідком того, що учні не вміють самостійно ставити цілі та їх досягати. Адже вони привчені діяти за прямою настановою вчителя, який не залучає їх до визначення навчальних цілей уроку, його проектування. Учень не виступає співавтором, співтворцем уроку. Низький рівень діалогізації навчального процесу, співпраці вчителя й учнів, сформованості їх ключових та предметних компетентностей. Мета проекту Формувати готовність до впровадження технології особистісно зорієнтованого навчання, яка в свою чергу формує позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності. Цілі проекту Теоретичне розкриття сутності особистісно зорієнтованого навчання на заняттях української мови та літератури як засобу формування особистісних компетентностей учнів. Розробка конспектів занять з використанням технології особистісно зорієнтованого навчання. Укладання дидактичного матеріалу на уроки української мови Завдання проекту 1. Зібрати та систематизувати матеріал щодо технології особистісно зорієнтованого уроку. 2. Узагальнити власний досвід застосування даної технології. 3. Укласти дидактичний матеріал щодо організації і проведення уроків з використанням технології особистісно зорієнтованого уроку. Зміст (опис) проекту Зібрано та систематизовано матеріал щодо особистісно зорієнтованої технології. Узагальнено власний досвід щодо застосування даної технології, укладено дидактичний матеріал щодо організації та проведення уроків з використанням технології особистісно зорієнтованого
- 3. уроку. Очікувані результати проекту 1.Підвищення інтересудо сучасних технологій навчання, які удосконалюють навчальний процес. 2.Підвищення мотивації до навчання, ініціативність, відповідальність, вміння ставити цілі та їх досягати, формування ціннісного ставлення до знань. 3. Співпраця вчителя й учня на уроці, підвищення його ефективності, створення умов для реалізації особистісно зорієнтованого, компетентнісного підходів у навчальному процесі. Додатки Розробки конспектів уроків із використанням технології особистісно зорієнтованого навчання. Розробка дидактичних карток.
- 4. ВСТУП Освіта, яка невчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя з природженою здатністю жити успішно й щасливо. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками , які допомогли б нам її реалізувати якомога ефективніше. Р.П.Кіосакі «Освіта 21 століття—це освіта для людини»,- зазначено в Концепції 12- річної середньої загальноосвітньої школи. Визначальним напрямком оновлення змісту навчально-виховного процесу є гуманізація освіти, основана на гуманістичних цінностях. Ось чому авторитарно-дисциплінарні моделі навчання змінюються на особістісно орієнтовні, суттєвими ознаками яких є навчання й виховання особистості з урахуванням усіх психічних та фізіологічних процесів, які протікають в організмі людини. Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття й розвиток потенційних можливостей і здібностей учнів. Розв’язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей і нахилів особистості. Аналіз сучасної педагогічної літератури і стану шкільної практики свідчить, що зміни в навчально-виховному процесі не можливі без застосування на уроках технологій. У нинішніх умовах розвитку середньої школи домінуючим має стати особистісно-орієнтований підхід до навчання. Саме тому на перший план у шкільній освіті сьогодні виступають завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їх інтересів і потреб, розвиток навчально- пізнавальної активності. Рідна мова відіграє провідну роль в особистісному розвитку школярів, а тому зміст навчання та технологія його засвоєння має базуватися на особистісно зорієнтованому підході до навчально-виховного процесу, важливою складовою якого є особистісно-орієнтована взаємодія учителя й учня. Технологізація цього 4
- 5. процесу передбачає спеціальнеконструювання навчального дидактичного матеріалу, системи уроків, методичних рекомендацій до їх проведення тощо. За цього підходу особлива роль відводиться впровадженню педагогічних технологій в системі особистісно-орієнтованого навчання, що є актуальним у розвитку освіти, її якості, змісту та форм організації навчально-виховного процесу. 5
- 6. Розділ І. Впровадженняособистісно зорієнтованої моделі у навчальний процес 1.1. Переваги особистісно зорієнтованого навчання Педагогічна технологія – це модель успішного навчального процесу в конкретній педагогічній системі й проблемно-навчальній ситуації. Йдеться про сценарій пізнавально-виховної діяльності, головним у якому слід вбачати структуру змісту виучуваного матеріалу і процедуру його по елементного засвоєння учнями в ході реалізації дидактичної мети (І.Смолюк )[]. Ознаки педагогічних технологій описує В.А. Сластьонін, вказуючи, що «елементи педагогічних технологій повинні бути відтворюваними будь-яким учителем та гарантувати досягнення планованих результатів усіма учнями». Педагогічна технологія більше орієнтована на учнів, ніж на предмет вивчення, бо, як стверджує В.Ф. Паламарчук, треба «йти від учня, який свідомо ставиться до тих засобів пізнання, що йому пропонуються»[3]. У контексті особистісно-орієнтованого навчання такий підхід цілком виправданий, бо дає учням змогу самостійно і вдало знаходити у навчально-виховному процесі шляхи розв’язання конкретних дидактичних завдань, виявляючи при цьому нетрадиційне мислення і здатність до нестандартних рішень, що й забезпечує умови для самовдосконалення. Освіті ХХІ століття притаманний «діалого-культурологічний підхід» (Г.О. Балл, А.Г. Волинець, С.О. Копилов)[4], в основу якого покладено такі принципи: 1) пізнання світу школярем має виступати в поєднанні з іншими способами його розуміння в контексті культури (етичним, естетичним); 2) лише у вільному, культурному спілкуванні з іншими людьми й собою особистість може досягти діалогічного розуміння й повністю розкрити себе; 3) пріоритет особистості учня і вчителя, діалог особистостей становлять основу в організації навчально-виховного процесу; 4) діалогізація самого змісту освіти. Сьогодні педагогіка співробітництва найбільш відповідає принципам гуманізації та 6
- 7. демократизації освіти, активізаціїпізнавальної діяльності, забезпечує партнерську діяльність учителя й учнів , спрямовану на роззвязання системи суспільно та особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. Тому вчитель має виступати координатором дій учня, фасилітатором («полегшувачем») . Педагог-фасилітатор - педагог, який працює в системі особистісно орієнтованої педагогіки, сповідує заохочення й довіру як вираження особистісної впевненості в можливостях і здібностях учнів, підтримує їхню відкритість власним думкам і переживанням. Особистісно орієнтоване виховання - особистісно-професійна діяльність педагога, яка передбачає розвиток самостійності, ініціативи, самодіяльності вихованців, перевага надається такій діяльності вихователя, яка буде спрямовувати саморозвиток дитини, створювати їй ситуацію успіху та впевненості в собі. Особистісно зорієнтоване виховання - це утвердження людини як найвищої цінності, навколо якої ґрунтуються всі інші суспільні пріоритети . Особистісно орієнтоване навчання - це навчання , центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність. Це визнання учня головною фігурою всього освітнього процесу. Призначення особистісно орієнтованих технологій полягає в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості дитини її здоров’я та індивідуальні здібності, допомагати в становленні її суб’єктивності, соціальності, творчої самореалізації особистості . Сучасний урок - це продуктивний урок, на якому учень відтворює набуті знання при опануванні нового змісту. Учень - особистість з власним досвідом, тому результативність навчання у значній мірі залежить від уміння використовувати індивідуальний досвід дитини, задовільнити потреби кожного учня. Тому сучасна школа покликана застосовувати модель навчання, яка будується на діалогових формах спілкування, взаємодії. Такою моделлю навчання є особистісно зорієнтоване та інтерактивне(від англійського слова «inter» -ваємний і «аkt»-діяти) [8]. 7
- 8. Ці дві моделіми поєднуємо на уроках української мови та літератури і це дає відповідний результат. Інтерактивне навчання - спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Інтерактивна технологія навчання - це така організація процесу навчання, у якому учню неможливо не брати участь – в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесу навчального пізнання. Сучасна методика має багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій - засоби створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з дитини почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості. Систематичне засвоєння інноваційних форм роботи дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього треба: - визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології; - провести достатню попередню підготовку; - забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи; - дати учням інструктивні матеріали. Сьогодні, над проблемами особистісно-орієнтованого навчання працюють психологи і педагоги, зокрема Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.В.Бондаревська, С.В.Кульневич, О.М.Пєхота, С.І.Подмазін, В.В.Рибалка, В.В.Сєриков, А.В.Хуторський, І.С.Якиманська та інші. Особистісно-орієнтоване навчання передбачає створення 8
- 9. умов, за якихосвітній процес стає для учня особистісно значущим. Організація особистісно-орієнтованого навчання потребує переорієнтації: від спрямованості на запам'ятовування готових знань необхідно перейти до формування особистісних новоутворень, вміння. Мета особистісно зорієнтованої освіти є не оволодіння знаннями, уміннями, навичками, як в авторитарному типі навчання, а вільний розвиток особистості, яка у процесі навчання зберігає свою неповторну індивідуальність, самобутність та гармонію з довкіллям. Найхарактернішою ознакою особистісно орієнтованого типу навчання є те, що активними співтворцями навчально-виховного процесу стають самі учні. Вони є суб’єктом пізнання. Кожен школяр долучається до співпраці в колективній, груповій діяльності . Учитель і учень є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально- виховного процесу. Вони спільно визначають мету діяльності, об`єкт, суб`єкт, засоби діяльності, результати навчання. Під час спільного пошуку здійснюється обмін думками, знаннями, способами діяльності, внаслідок чого відбувається рефлексія, оцінювання здобутих результатів. Учні усвідомлюють чого вони досягли на певній сходинці пізнання, що вони знають, як виражають своє емоційне ставлення до об’єкта навчання, як володіють оцінними судженнями, як збагатився їхній особистісний досвід творчої діяльності. Активність учня як співтворця навчально-виховного процесу забезпечується на всіх його етапах. На першому етапі учень, використовуючи способи пізнання, вивчає певний об’єкт дійсності, знаходить і створює знання про нього, конструює суб’єктивні образи, одержує особистісний освітній продукт. На другому етапі кожен учень має можливість зіставити власний освітній продукт з освітніми продуктами своїх однокласників та історико-культурними аналогами людства в певній галузі. З цією метою на уроці вчитель пропонує дітям різні форми й методи інтерактивного навчання (уявна екскурсія, огляд-конкурс творчих робіт, хвилинка ерудита, уявне засідання гуртка). 9
- 10. Третій етап єузагальнювальним, він дає змогу кожному учневі на основі даних зіставлень, проведених на попередньому етапі, створити сукупний освітній продукт виучуваного. Упроваджуючи особистісно орієнтоване навчання, вчитель дбає насамперед про розвиток особистості. Знання, уміння й навички будуть, але як результат розвитку (реалізації особистістю свого потенціалу, підвищення зацікавленості предметом), а не навпаки. У центрі уваги цього типу навчання—розвиток особистісно-смислової сфери учнів, ознакою якої є їхнє ставлення до дійсності, переживання її, осмислення цінностей. Учень - суб’єкт не тільки учіння, а й життя. Таким чином, в особистісно орієнтованій освіті акцент переноситься з інтелектуального розвитку дитини на емоційний та соціальний, завдяки чому значно розширюються її можливості. А визначальним принципом побудови навчання, за І.Якиманською, є принцип розвивальної допомоги. Суть його полягає у пробудженні власних сил учня, власної активності, що спонукає його до вибору змісту, цілей, методів, поведінки і цінностей. Завдання вчителя - полегшити, стимулювати самостійну діяльність школяра, яка розглядається як індивідуально значуща для кожного учня і здійснюється на основі власного досвіду під час дискусій і прийняття рішень. Отже, особистісно зорієнтоване навчання програмує народження думки у процесі педагогічної співпраці, де учень ступає на шлях свободи пізнання, дослідницького навчання, а вчитель опановує способи розвивальної допомоги, педагогічної підтримки. 1.1. Методична модель уроку в особистісно зорієнтованому навчанні Концепція мовної освіти 12-річної школи рекомендує застосовувати різноманітні технології навчання: колективні, групові, індивідуальні. Формування демократичного мислення і діяння можливості групового навчання, яке створює атмосферу співпраці, взаємодії, активізує й ровиває мовленнєвіі здібності, уміння толерантно спілкуватися, активізує потенційні можливості учнів, формує позитивне ставлення до навчання. 10
- 11. Особливістю інтерактивного навчанняє підготовка молодої людини до життя і громадської активності в суспільстві і державі. Тому уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Застосування даних методик висуває певні вимоги до структури уроку. Основні етапи особистісно орієнтованого уроку (за С.Подмазіним)[10]: I. Етап орієнтації про місце уроку в курсі, розділі, темі. II. Етап цілепокладання. Визначення разом з учнями особистісно важливих завдань (що може дати цей урок учневі). В умовах особистісно зорієнтованого навчання учень стає суб`єктом діяльності, тобто активним її учасником на всіх етапах: цілепокладання, планування, організації, реалізації, аналізу та оцінки результатів. Тому повнота умінь учня самостійно визначати цілі, планувати й організовувати роботу, реалізовувати намічені цілі, аналізувати й оцінювати свою діяльність є критерієм рівня самостійності і ефективності особистісно орієнтованого навчання. III. Етап проектування. Залучення учнів до діяльності через випереджувальні завдання, повідомлення, реферати, самостійні завдання; V. Складання плану очікуваної роботи. IV. Етап організації виконання запланованої діяльності: Подання можливих варіантів і способів виконаня навчальної діяльності. Вибір учнями способів фіксації нового матеріалу. Вибір учнями завдань і способів їх виконання. Варіативність домашнього завдання.. V.Контрольно-оцінювальний етап: Участь учнів у виправленні помилок. Використання механізмів оцінювання результатів і самого процесу навчання. Саме рефлексії відводиться важлива роль. Її мета: згадати, виявити й усвідомити 11
- 12. основні компоненти діяльності- смисл, типи, способи, проблеми, шляхи її вирішення, отримані результати і т.п. Окрім того, рефлексивна діяльність є засобом самопізнання й самооцінки, співвідношення отриманого й планового результатів. Оцінювання школяра проводиться в порівнянні з його попередніми успіхами й планованими цілями через поцінування успіхів, способів навчальної діяльності, докладених зусиль. В умовах особистісно зорієнтованого навчання на уроці оцінюються рівень навченості учнів (традиційне виставлення оцінки за знання), рівень научуваності (навчальні можливості ), рівень особистісного зростання. Процес оцінювання включає: - визначення критеріїв оцінювання; - ознайомлення школярів з видами самооцінки (адекватнанеадекватна, загальна детальна тощо); - вироблення вміння оцінювати й самооцінювати завдяки вправлянню в цьому видові діяльності. - вироблення навичок оцінювання доцільно використовувати взаємоперевірку домашніх завдань, рецензування усних відповідей, письмових робіт однокласників. Зрештою учень переходить до самооцінки власної відповіді, розказаного напам`ять вірша тощо. VІ.Заключний етап: Відчуття учнями ситуації досягнення мети. Відчуття успіху. При організації особистісно зорієнтованого уроку професійна позиція вчителя повинна полягати в тому, щоб знати та з повагою ставитися до будь-якого висловлювання учня за змістом обговорюваної теми. Треба подумати не тільки який матеріал він буде повідомляти, але й які змістовні характеристики із приводу цього матеріалу можливі в суб`єктивному досвіді учнів; що варто зробити, щоб обговорити дитячі «версії» не в оцінній ситуації (правильно - неправильно ), а в рівноправному діалозі. За цих умов учні будуть прагнути бути «почутими», стануть висловлюватися, з порушеної теми, пропонувати, не боячись помилитися, свої варіанти її змістовного 12
- 13. обговорення. Якщо натрадиційному уроці основна увага вчителя приділяється колективним (фронтальним) методом роботи, то на особистісно зорієнтованому він повинен перебрати на себе роль координатора, організатора самостійної роботи класу, гнучко розподіляючи дітей за групами з урахуванням їхніх особистісних особливостей, з метою створення максимально сприятливих умов для їхнього прояву. На уроці доцільно: 1. Використовувати різноманітні форми і методи організації роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їх суб`єктивного досвіду із запропонованої теми. 2. Продумувати чергування видів робіт, типів завдань для зниження стомлюваності учнів. 3. Заохочувати учнів до висловлювання оригінальних ідей і гіпотез. 4. Прагнути до створення ситуації успіху для кожного школяра О.І.Пометун у посібнику «Сучасний урок. Інтерактивні техології навчання» [7] подає таку схему уроку. 1. Мотивація займає перше місце серед факторів, які впливають на продуктивність навчального процесу. Внутрішній мотив пов`язаний із потребою пізнання у зовнішньому —знання служать засобом досягнення іншої мети: прагненням отримати гарну оцінку успішно скласти екзамен, задовольнити вимоги батьків тощо. Якщо засвідчено стійке зростання поцінування знань, самого процесу навчання, прагнення до самовдосконалення через навчання, це є безпомильним свідченням задіяння внутрішніх механізмів, а значить, ефективності особистісно орієнтованого навчання. 2. Оголошення, представлення теми та очікування результатів Мета - забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікува них результатів усіх учасників заняття (5% часу). 3.Надання необхідної інформації 13
- 14. Мета - датиучням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. З метою економії часу можлива інформація в письмовому вигляді для попере днього (домашнього) вивчення. 4. Інтерактивна вправа - центральна частина заняття Мета - практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених ці лей уроку. Послідовність проведення цього етапу така: Інструктування - вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, про правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам. Об'єднання в групи, розподіл ролей. Виконання завдання, під час якого вчитель виступає як організатор, помічник, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання один з одним. Презентація результатів виконання вправи. Інтерактивна частина заняття займає близько 60% його часу. 5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку Мета - усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягну то поставлених цілей, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підбиття підсумків бажано проводити у формі питань: що нового дізналися? яких навичок набули? наскільки це може бути кори сно в житті? Крім того, можна задати питання із проведення самого уроку: що було найбільш вдале, що ще сподобалося, що слід змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі питання. Для опрацювання результатів бажано залишити до 20% часу уроку. Дотримання цієї структури уроку є обов'язковим, якщо виконання інтерактивної вправи займає більшу частину часу. В принципі ці дві технології дають однакові результати. 16
- 15. РОЗДІЛ ІІ. Урокиукраїнської мови та літератури в особистісно зорієнтованому навчанні Сучасний урок української мови - поліфункціональне, багатоаспектне явище; він активно впливає на розвиток пізнавальних і творчих здібностей особистості. На уроці розкривається краса і багатство української мови та створюються умови для їх засвоєння учнями й користування у своїй комунікативній діяльності. Розробляючи технологію навчання рідної мови, доцільно виходити з поєднання функціонального та комунікативного підходів, що стимулює діяльність учнів на уроці, сприяє формуванню вмінь вільно здійснювати мовленнєве спілкування в усній і письмовій формах, доцільно використовувати ресурси рідної мови в різних життєвих ситуаціях, застосовувати вироблені суспільством правила мовленнєвої поведінки. Навчаючи школярів мови та літератури, учитель повинен забезпечити раціональне змістове наповнення своїх занять. На думку вчених, педагогічна майстерність учителя розвивається через фундаментальні знання з фаху, високу загальну культуру й ґрунтовну дидактичну компетентність. Організація уроку спирається на інтерактивну технологію, яка сприяє формуванню пізнавальної активності учнів, покращує якість навчально-виховного процесу. Інноваційні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови – це особисті асоціації, які допомагають розвинути творчі здібності, інтелект, нестандартність мислення, уяву, фантазію, орієнтують на пошук нових ідей ,фактів, образів тощо. При подачі нового матеріалу або узагальненні вивченого застосовується опорна схема – блок-схема. Метод «Прес» використовується при обговоренні дискусійних питань та проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати власну позицію. Використовується на етапі закріплення нового матеріалу, коли учень повинен аргументувати свій вибір, і на уроках розвитку зв’язного мовлення, сприяє розвитку логічного мислення. Мовна гра «Коректор» пропонує знайти помилку, виправити, скласти словосполучення, речення, що сприяє культурі мовлення. «Відшукай ключ» вносить елемент гри, творчості, стимулює роботу (у правильно записаних словах підкреслити певні 17
- 16. букви, щоб прочитатизашифроване). Даний метод використовується для перевірки засвоєного матеріалу. Наприлад, вивчаючи тему у 5-му класі «Однорідні члени речення» , на заключному етапі застосовуємо метод «Мікрофону»: - Що вам найбільше запам’яталось на уроці? - Чи виправдані ваші очікування? Діти із задоволенням беруть участь,особливо ті, рівень досягненьу яких середній. Вони відчувають, що це їм під силу. У 6-му класі при вивченні теми «Прикметник» застосовуємо метод «Мозговий штурм» (Додаток Б) - На які питання відповідає прикметник? - Яке загальне значення прикметника? - Які розряди прикметника за значенням? - Які прикметники мають ступені порівняння? - На які групи поділяються прикметники? - Яку синтаксичну роль виконують прикметники? Школярі активно беруть участь, оскільки відчувають себе повноправними учасниками процесу. А при вивченні фразеології у 6 класі на уроці закріплення знань використовуємо елемент «Латка»(Додаток А). У цій вправі дано слова: ніс, язик, вухо, губа, зуб, –які треба вставити , щоб отримати фразеологізми. Тримати … за вітром; На … нічого покласти; І за … не свербить: Робити з …халяву; Хоч в … стрель. Метод "Майстер слова" застосовуємо, коли задаємо домашнє завдання. Скласти твір-мініатюру або вірш,слова в яких починалися б на одну й ту саму букву: «Спить стомлене село. Сплять сови, сичі, сороки-скрекотухи. Спочивають стрункі 18
- 17. сосни,сестри-смереки.Снують сутінки. Іт.д.» Отже, використовуючи інтерактивні методи навчання на уроці української мови, досягається розвиток творчих здібностей особистості, її уява, нестандартне мислення тощо. Для ефективного результату на уроках української мови слід розробляти дидактичні картки. Практичність використання полягає в тому, що можемо використовувати їх тоді, коли не має змоги застосовувати Інформаційно- комунікаційні технології. Ми подаємо картки до вивчення теми «Орфографія»(Додаток Г) Використання технологій групового навчання на особистісно зорієнтованому уроці української літератури. Як відомо, розвиток підростаючої особистості не зводиться до накопичення нею знань, умінь і навичок, а й передбачає перебудову, систематизацію, узагальнення засвоєння індивідом. Досвід роботи вчителя переконує, що треба впроваджувати інтерактивні методи колективної навчальної діяльності. Треба зауважити, що на уроках літератури деякі методи мають незначну частоту використання ( «карусель», «акваріум», «броунівський рух», «ажурна пилка» тощо), а доволі часто використовуються такі прийоми, як робота в парах і малих групах, «мікрофон», «незакінчене речення», «Прес», рольові ігри, дискусії. На сучасних уроках літератури повинні переважати колективні форми роботи. Так, наприклад,під час вивчення у 5-му класі теми «Міфи, легенди, перекази українців» готуємо учасників: літературознавці та історики, перші готують визначення термінів, другий дає екскурс у далеке минуле нашого народу. Під час вивчення теми «Микола Вороний. «Євшан-зілля» теж готуються групи, у які входять історики, що розповідають про ситуацію Україні у 20-30 роках минулого століття і про Володимира Мономаха,біографи, що подають інформацію про життя письменника, кореспондент і сам автор, який дає інтерв’ю, чому він 19
- 18. повернувся на Батьківщину.Діти навіть готують спеціальні костюми. Під час вивченні творчості Лесі Українки учні складають «Асоціативний кущ»(Додаток В) - Зверніть будь ласка увагу на дошку і скажіть, з якого вірша ці рядки Може, квіти зійдуть - і настане Ще й для мене весела весна. Леся Українка «Contra spem spero!» Леся Українка чекає на весну і сподівається, що в неї ще все буде гаразд і квіти для поетеси є символом віри в життя. - У вас на партах також є квіточки. Напишіть, будь ласка, на них чого ви чекаєте від цього уроку. Діти оголошують свої очікування, а вчитель оголошує мету уроку. .... Чого ти чекаєш від цього уроку? Тож, діти, будемо сподіватися, що ваші сподівання справдяться. Складання «Асоціативного куща» Учні за питаннями вчителя складають асоціативний кущ. 1. Діти, назвіть будь ласка справжнє ім’я Лесі українки. (Лариса Петрівна Косач) 2. Хто вона? Актриса чи поетеса? 3. Як звали матір Лариси? (Олена Пчілка) 20
- 19. 4. З якимивіршами Л.Українки знайомились та вивчали у 6 класі («Мрії», «Як дитиною, бувало...», «Тиша морська») 5. Яке випробування спіткало поетесу? (Боротьба з хворобою) 6. Що весь час супроводжувало Л. Українку? (Талан) 7. Ліро-епічна поема, яка вперше була надрукована у журналі „Життє і слово” («Давня казка») Отже, Леся Українка, Лариса Петрівна Косач - це талановита поетеса, яка мужньо бореться з хворобою, і вона є автором поеми «Давня казка». Наприклад, методи «Мікрофон» і «Незакінчене речення» використовуємо у ході аналізу кіноповісті О.Довженка «Україна в огні». Після опрацювання теоретичного матеріалу пропонуємо закінчити речення: «Україна в огні – це…». Роботу в парах можна проводити на будь-якому етапі уроку. Отримавши завдання, учні активно співпрацюють упродовж наперед визначеного часу (до 3 – 5 хвилин). Учасники обмінюються думками, щоб потім озвучити перед аудиторією. По закінченні часу озвучуються результати роботи. Серед завдань є такі: обговорити питання, взяти інтерв’ю, розробити план, порівняти, заперечити одне одного тощо. На уроці, де розглядається творчість М.Хвильового, актуалізуємо опорні знання. Пропонуємо одному учаснику бути письменником, а іншим – кореспондентом. «Кореспонденти» ставлять запитання «письменнику» (по біографії М.Хвильового). зауважимо,що в даному випадку метод «робота в парах» органічно поєднується з методом «рольові ігри». При обговоренні дискусійних питань використовується метод «Прес», коли треба зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає учнів виробляти й формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших. Свою думку учні починають словами: - Я вважаю,що… 21
- 20. Потім пояснюється причинапояви цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (…тому що…). Наводяться приклади, додаткові аргументи на підтримку власної позиції (…наприклад…). Узагальнюється думка (…отже…, …таким чином…). Підсумовуючи роботу за драматичною поемою «Бояриня», пропонуємо учням відповісти на запитання: «Хто у «Боярині» переживає трагедію?». Виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання допоможе дискусія. Школярі пригадують правила культури ведення дискусії. Учитель заздалегідь пропонує тему і план дискусії, учні самостійно готуються, опрацьовуючи додаткову літературу. Після закінчення дискусії роблять узагальнення, підбивають підсумки. Рольові ігри імітують реальність шляхом проживання ситуації у ролі, надають можливості діяти «як насправді». Учень повинен чітко дотримуватися своєї ролі, намагатися слухати партнерів, не коментувати діяльність інших, перебуваючи в ролі; вийти з ролі по закінченні сцени; взяти участь в аналізі. Учитель розподіляє ролі, дає час на обдумування. Після закінчення гри проводиться ретельний і поглиблений аналіз побаченого і почутого. Бажано, що кожен учасник відповів на питання: • Як ви себе почували в тій чи іншій ролі? • Що подобалось під час гри, а що – ні? • Як вплине роль на ваше подальше життя? На уроці під час вивчення «Кайдашевої сім’ї» І.Нечуя-Левицького постає перед дітьми завдання: відповісти на запитання, вжившися в образи Кайдашів. Кайдашу: Чому ви, такий богомільний, постійно заходите у шинок? Кайдашисі: Чому ви так не любите своїх невісток? Для того, щоб зібрати якомога більше ідей від усіх учнів упродовж обмеженого часу щодо розв’язання проблеми, варто використати «мозковий штурм», який спонукає учнів проявляє творчість, дає змогу вільно висловлювати свої думки. Назвавши проблему, учитель пропонує учням висловити ідеї, коментарі тощо. Усі пропозиції 22
- 21. записуються на дошцібез зауважень, запитань. Так, прочитавши роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», на обговорення виноситься питання: - Чому Чіпка став пропащою силою? Хто в цьому винен? Шкільна практика доводить, що використання різноманітних групових форм виробляє стійкий інтерес до предмета, усуває одноманітність, мобілізує вольові та інтелектуальні зусилля школярів. Групові технології можуть практикуватися на всіх етапах уроку літератури: на початку уроку замість опитування, одразу після викладу учителем нового матеріалу, під час повторення та узагальнення. Так, на початку уроку , коли вивчається роман Ю.Яновського «Вершники», а новели уже прочитані, доречно використати «коло ідей», згідно з якою всі групи виконують одне й те саме завдання, що складається з кількох питань: - Чи дотримувались батьківської науки сини Половців? - Чи є моральне виправдання братовбивству? - Чи правий Оверко, коли говорить: «Рід переведеться, а держава стоятиме?» Коли малі групи завершили виконувати завдання, учитель запитує всі групи по черзі, поки вичерпаються ідеї. Сучасна система тематичного оцінювання знань спонукає учнів до чіткого усвідомлення навчальних цілей, потрібності певної теми, її значущості для розв’язання життєвих проблем. Тому так важливо, щоб завдання, які пропонуються для опрацювання в групах, були творчого, проблемно-пошукового, науково- дослідницького змісту. Прикладом завдань творчого характеру можуть бути такі: Придумайте рекламу художньому твору, яка б зацікавила читачів. 1. Створіть словесний портрет головної героїні роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» 2. Складіть лист-звернення від свого імені до братів Половців з роману Ю.Яновського «Вершники». 23
- 22. Завдання проблемно-пошукового характеру: 1.Поміркуйте над роллю пейзажу в повісті Уласа Самчука «Марія». Зачитайте відповідні уривки. Приклади завдань науково-дослідницького змісту: 1. Ліна Костенко – великий майстер афористичних висловлювань. 2. Розкрийте зміст екологічного мотиву у поезії Ліни Костенко «Ще назва є, а річки вже нема». Таким чином, групова навчальна діяльність школярів вирішує багато проблем: поліпшує якість навчально-виховного процесу, підвищує рівень комунікативності учнів, виробляє уміння вести діалог, дискусію, спонукає до наукових дослід 24
- 23. Висновок У своїй роботіми розглянули теоретичні засади особистісно зорієнтованої моделі у навчальному процесі і узагальнили власний досвід використання даної технології на уроках української мови та літератури. Порівняли структуру уроку в особистісно зорієнтованому навчанні та в інтерактивній технології. Це, і як результат – підвищення інтересу до вивчення предмету,підвищення рівня знань, зростання рівня особистісної компетентності ,підвищення мотивації до навчання, ініціативність, відповідальність, вміння ставити цілі та їх досягати, формування ціннісного ставлення до знань. Зростає довіра до вчителя як до старшого товариша ,співпраця вчителя й учня на уроці, підвищення його ефективності, створення умов для реалізації особистісно зорієнтованого, компетентнісного підходів у навчальному процесі. 25
- 24. Список використаних джерел 1.Бех І. Особистісно-орієнтований підхід у вихованні / Бех І. // Професійна освіта: педагогіка і психологія: Українсько-польський щорічник. - Ченстохова-Київ, 2000.-С.ЗЗ 1-350. 2. Варзацька Л. Кратасюк Л. Інтерактивні технології в системі особистісно – зорієнтованої освіти / Варзацька Л. Кратасюк Л. // Дивослово. - 2006. - № 4. 3. Ліщинська Л. Особ-зорієнтована спрямованість навчання - шлях до педагогічного успіху / Ліщинська Л. // // Дивослово. - 2004 - №8. 4. Токмань Г. Методи викладання літератури в їхній особистісній спрямованості на учня / Токмань Г. // Дивослово. – 2004 - №2 5. Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи викладання. Інноваційні технології: модульно – розвивальна система навчання / Токмань Г. // Дивослово - 2002. - № 11 6. Фасоля А. Особистісно-зорієнтований урок літератури – мета, зміст, технологія уроку / Фасоля А. // Дивослово. - 2004 - №8. 7. Фасоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання: шлях становлення / Фасоля А. // Українська мова і література в школі. - 2006. № 5 8. Шарко В.Д. Сучасний урок.Технологічний аспект.- К:2007р. – ст.51-56. 9.Пометун О. Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К: «Видавництво А.С.К.». – ст.8-14 1. Богданова І.М. Педагогічна інноватика: Навчальний посібник. – Одеса: «ТЕС», 2000 2. Васьков Ю.В. Сучасні освітні інноваційні концепції / Педагогічні теорії, технології, досвід. – Харків, 2000 3. Голуб Н., Дяченко Н., Остапенко В., Шляхова В. Технологія сучасного уроку рідної мови. – Черкаси: Відлуння, 1999 4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К.: Академвидав, 2004 5. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: Книга для вчителя / В.В. Андрієвська, Г.О. Балл, А.Г. Волинець. – К., 1997 6. Дзюба І. Які інновації потрібні науці та нації // Урок української. – 2000. – №2
- 25. 7. Концепція мовноїосвіти 12-річної школи // Дивослово. – 2002. – №* 8. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. – К., 2000 9. Освітні технології: Навч. метод. посібн. / Пєхота О.М., Кіктенко А.З., Любарська О.М. та ін..; За заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.; А.С.К., 2001 10.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: Видавництво А.С.К., 2004 11.Плиско К.М. Принципи, форми і методи навчання української мови. – Харків: Основа, 1995 12.Степанишин Б. Викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Проза, 1995 13.Токмань Г. Методи викладання літератури в їхній особистісній спрямованості на учня // Дивослово. – 2004. – №2 14. Фасоля А. На порозі особистісно зорієнтованого навчання // Українська мова і література в школі. – 2004. – №1 15. Хуторской А.В. Педагогика. – С.-П., 2001 16.Хуторской А. Современная дидактика. – С.-П. – М. – Харьков – Минск, 2001 17.Єрмакова, І. П. Теоретичні основи особистісно орієнтованої технологізації навчального процесу в школі: категоріальний аналіз / І. П. Єрмакова // Наук. вісн. Миколаїв. держ. ун-ту : зб. наук. пр. / Миколаїв. держ. ун-т ім. В. О. Сухомлинського. – Миколаїв, 2006. – Вип. 12 : Пед. науки, т. 1. – С. 170–176. – Бібліогр.: 15 назв 18. Денчук, Є. В. Особистісно орієнтоване навчання на уроках у сучасній школі / Є. В. Денчук // Упр. шк. – 2009. – № 33. – С. 28–30. 19.Головко, Л. Формуємо навички грамотного письма : використання опорних таблиць в умовах технології особистісно зорієнтованого навчання / Людмила Головко // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2011. – № 10. – С. 45–52. 20.Вайновська, М. К. Майстерність організації особистісно орієнтованих технологій у виховному процесі загальноосвітнього навчального
- 26. закладу / М.К. Вайновська // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя, 2010. – Вип. 6. – С. 84–93 : іл. – Бібліогр.: 10 назв. 26 Додаток А Тема. Поняття про фразеологізми. джерела української фразеології. ознайомлення з фразеологічним словником. Мета: поглибити знання п’ятикласників про фразеологізми, познайомити із джерелами українських фразеологізмів, з фразеологічним словником, принципами класифікації фразеологізмів у ньому; сформувати вміння пояснювати значення фразеологізмів; розширити лексичний запас п’ятикласників; удосконалити вміння і навички правильно розтлумачувати фразеологічні звороти, використовувати їх у мовленні. За допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвищувати мовну культуру п’ятикласників. Цілі уроку: Учні знатимуть поняття про фразеологізми, джерела фразеології. Учні вмітимуть розрізняти фразеологізми за походженням
- 27. Правопис: розділові знакипри однорідних членах речення, вставних словах, звертаннях. Внутрішньопредметні зв’язки: Культура мовлення і стилістика: уживання слів відповідно до їх значення. Текст (риторичний аспект): розвиток умінь увиразнювати мовне оформлення висловлювання за допомогою лексико-фразеологіч-них засобів. Тип уроку: урок поглиблення знань (урок-мандрівка). Обладнання: карта подорожі до країн Лексикологія, Фразеологія, узагальнювальна таблиця «Походження фразеологізмів», картки із завданнями, фразеологічні словники. I. Установчо-мотиваційний етап Психологічна настанова щодо вивчення теми «Поняття про фразеологізми. Джерела української фразеології. Ознайомлення з фразеологічним словником». II. Цілевизначення та планування. Інтелектуальна розминка Сьогодні ми продовжуємо подорож, розпочату на минулих уроках. Але щоб всюдихід рухався, йому потрібне своєрідне пальне: енергія від плідної роботи, змістовні та правильні відповіді, веселість, ерудиція, оптимізм. Тому пропоную інтелектуальну розминку. Я звертаюся до вас із запитанням, на яке ви повинні дати стислу відповідь. За записаними відповідями ви прочитаєте назву країни, з мешканцями якої ми сьогодні й познайомимося. Мозгова атака 1. 25 літера українського алфавіту? 2. Іменник, який складається з трьох букв, входить до складу прислів’я, перша частина якого: десять разів відміряй, а . . 3. Як вимовляється 7 буква алфавіту? 4. Орфограма, яка зустрічається у слові молоко. 5. Частина слова магія, яку можна записати при переносі в наступному рядочку. Відповідь: фразеологія. — Отже, ви зрозуміли, що наш всюдихід тримає курс до країни Фразеологія. IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу Створення проблемної ситуації Прочитати подані сполуки слів. З’ясувати, що вони означають, значення чого виражають (значення предмета). 1) Накручувати вуха — карати кого-небудь. 2) Море по коліна — байдуже, нічого не варто. 3) Голову морочити — думати над чимось складним, завдавати комусь клопоту. 4) Брати ноги в руки — тікати. Збитися з ніг — стомитися.
- 28. Робота з теоретичнимматеріалом задля зіставлення нових знань з базовими Стійкі сполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні, називаються фразеологізмами. Джерела української фразеології Джерела української фразеології З народних джерел З голови до п’ят; водити за носа; теревені правити. З професійно-технічних висловів З іншої опери; на ловця і звір біжить; де тонко, там і рветься З релігійних висловів Співати Лазаря; Хома невіруючий, терновий вінок Вислови античних часів Прокрустове ложе; Сізіфова праця; крокодилячі сльози Прислів’я і приказки Любиш кататися — люби й саночки возити; лінивому все ніколи. Крилаті вислови видатних осіб, філософів, учених, політичних діячів, письменників Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку (Л. Глібов).Бути чи не бути (Шекспір). Пропаща сила (Панас Мирний) Переклади іншомовних фразеологізмів Дивитися крізь пальці (з нім.), се ля ві (таке життя) — (з франц.) Ознайомлення з фразеологічним словником української мови, принципами класифікації фразеологізмів, побудовою словника Фразеологічний словник української мови являє собою реєстр фразеологічних одиниць з номінативною функцією, продуктивних у сучасній українській мові, складений на основі фразеологізмів, зібраних з творів переважно художньої літератури, їх тлумачення та визначення форм граматичного зв’язку з поширюючими їх елементами і синтаксичних функцій у висловлюванні. Основною одиницею словникового реєстру є фразеологізм. Фразеологізми розміщені за алфавітом не тільки першого слова, а й наступних слів. Фразеологічний зворот разом із ремарками, тлумаченням, його варіантами, синонімічними рядами та ілюстраціями являє собою словникову статтю. Він є її заголовком. IV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної діяльності, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми Вибіркова робота Прочитати речення, виписати фразеологізми. Пояснити їх значення за допомогою фразеологічного словника. Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре, не здобувши нового добра (Леся Українка). Хватить на Данька спину гнути (М. Стельмах). От як може чоловік жити, коли має олію в голові (М. Стельмах). Я люблю, щоб дівчина була
- 29. трохи бриклива, щобмала серце з перцем (І. Нечуй-Левицький). Старий заговорив дрібно й сердито, наговорив синам сім мішків гречаної вовни, незважаючи на святу п’ятницю (І. Нечуй-Левицький). Творчі вправи 1. За допомогою фразеологічного словника розтлумачити подані фразеологізми й увести їх у прості речення, ускладнені однорідними членами, вставними словами, звертаннями (робота за варіантами). Варіант 1. Сізіфова праця, ахіллесова п’ята. Варіант 2. Езопівська мова, піррова перемога. Варіант 3. Ганнібалова клятва, валамова ослиця. Варіант 4. Дамоклів меч, Карфаген повинен бути зруйнований. Варіант 5. Троянський кінь, розмотати клубок. Варіант 6. Грати першу скрипку, виходити на арену. 2. Закінчити речення за допомогою фразеологізмів, поданих у довідці. З’ясувати їх походження. 1) Місто він своє знає як.. 2) Нові будинки ростуть як … . 3) Крутиться зранку до вечора як … . 4) Схожі ми з сестрою як … . 5) Що йому не кажи, йому все як … . 6) Приїзд давніх друзів був як … . 7) Дощу цієї весни було мало як … . 8) Після хорошої зарядки сон як … . 9) Коли ми піднялися на гору, село було видно як … . 10) Дізнавшись, що починається футбол, Сашка як . . Довідка. Свої п’ять пальців, гриби після дощу, муха в окропі, дві краплі води, з гуски вода, сніг на голову, кіт наплакав, рукою зняло, на долоні, вітром здуло. Сократична бесіда (назва походить від давньогрецького філософа Сократа, який учив афінян мислити, залучаючи їх у свою евристичну бесіду). Який із поданих фразеологізмів відповідає слову: ♦ ніколи (а) тоді як рак свисне; б) дійти до краю; б) бити байдики); ♦ бідувати (а) у чорта на болоті; б) не меду пити; в) змотувати вудочки); ♦ викрити (а) хоч око виколи; б) кури не клюють; в) зірвати маску); ♦ дошкуляти (а) грати на нервах; б) намолоти дурниць; в) намотати собі на вус); ♦ приборкати (а) як корова язиком злизала; б) обламати роги; в) язиком чесати); ♦ перемогти (а) терпіти скруту; б) дійти до краю; в) узяти гору); ♦ сумний (а) мов у воду опущений; б) горить у руках; в) нести хрест); ♦ швидко (а) мов у воду опущений; б) як корова язиком злизала; в) узяти гору); ♦ голодний (а) і крихти в роті не було; б) одного поля ягоди; в) кинути тінь);
- 30. ♦ осоромитися (а)вскочити в сливки; б) сісти маком; в) грати першу скрипку); ♦ щасливий (а) сім п’ятниць на тиждень; б) злий геній; в) бути на сьомому небі). VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок Подумати і дати відповіді на питання: 1. Що називається фразеологізмом? 2. Яку структуру має фразеологічний словник? 3. Які джерела української фразеології? VIII. Рефлексійно-оцінювальний етап - На сьогоднішньому уроці ми вивчали… - Мені найбільше сьогодні запам’яталось… IX. Домашнє завдання 1. На основі теоретичного матеріалу уроку скласти усне повідомлення з теми «Фразеологія. Джерела української фразеології». 2. Скласти речення з фразеологізмами кирпу гнути, ні сіло ні впало, крутити носом, каламутити воду, з’їсти облизня та ввести їх у зв’язну розповідь. Додаток Б Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок учнів із теми «Прикметник». Мета : узагальнити та систематизувати знання учнів з теми « Прикметник»; розвивати вміння аналізувати мовний матеріал; перевірити рівень навчальних досягнень із даної теми; розвивати творчі здібності школярів; формувати навички роботи в групі; виховувати повагу до українських традицій, символів. Обладнання: таблиця « Частини мови», індивідуальні картки, символи українського народу ( калина, верба, тополя, барвінок, дуб); картки самооцінювання та сигнальні катки. Цілі:
- 31. Учні систематизують вивченепро прикметник Учні вмітимуть самостійно використовувати прикметники у своєму мовленні. Тип уроку: урок узагальнення і систематизація знань. Очікувані результати: Після сьогоднішнього уроку учні знатимуть: відомості про прикметник як частину мови. вмітимуть: знаходити прикметники в реченні, визначати рід, число, відмінок, робити морфологічний розбір прикметника, визначати синтаксичну роль прикметника. цінуватимуть: одвічні духовні цінності. Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності ( 3 хв.) 1. Слово вчителя. - Сьогодні – незвичайний урок. Ми здійснимо подорож у країну «Морфологію». ІІ. Актуалізація опорних знань ( 15 хв.) Вправа « Відкритий мікрофон» На які питання відповідає прикметник? Яке загальне значення прикметника? Які розряди прикметника за значенням? Які прикметники мають ступені порівняння? На які групи поділяються прикметники? Яку синтаксичну роль виконують прикметники? Учитель. Отже, ми з вами, подорожуючи Морфологією, зупинимося у місті Символи. Запитання до учнів : Які легенди про рослини – символи ви знаєте? Учень. Один парубок покохав вродливу дівчину Калину. Але батько не дозволив її брати, а посватав сино ві багачку Ганну. На весілля прийшла і Калина. Запросила коханого до тан цю і непомітно завела у сад, а тоді — до річки. Тут їх і застала Ганна. Калина вигукнула: «Нехай не буде і тобі життя з моїм коханим!» І потягнула Ганну у воду... Потонули обидві. Ганну поховали на цвинтарі, а Кали ну, як душогубку, — на кручі. І виріс там кущ із гіркими червоними пло дами. Назвали його люди калиною, яка стала символом дівочої краси і кохання. Презентація домашнього завдання груп Учитель. Послухайте домашнє завдання груп про символи, що зустрічаються у поезіях поетів. Група 1. Дуже любив калину Тарас Шевченко. В Кирилівці, неподалік від місця, де стояла хата Шевченка, росте і досі величезний кущ калини. У багатьох віршах Шевченка є образ калини. Тече вода з- під явора Яром на долину, Пишається над водою Червона калина. Зацвіла в долині Червона калина,
- 32. Ніби засміялась Дівчина-дитина. Іван Франкотакож писав про калину. ( « Червона калино, чого в лузі гнешся…»). Леся Українка у « Лісовій пісні» використала волинські легенди про вербу. Мені здається часом, що верба, Ота стара, сухенька, - то матуся. Учитель. Послухайте завдання груп про символіку, пов’язану з квітами. А що ми знаємо про символіку, пов'язану з квітами? Скажімо, тро янда, лілея були уособленням діво чої чистоти й любові, а півонія — жіночої миловидності. Не випадко во кажуть: «Розцвіла пишно, як пів онія». Любисток говорить про лю бов і злагоду в сім'ї. Чебрець при носить спокій у родину, здоров'я дітям. Материнка вважалася сим волом материнської любові до не мовляти. Барвінок — одна з найпопулярніших, шанованих в Україні рослин. Споконвіку він символізував добрих духів — оберегів. З нього плели він ки для молодої та дружок, ним при крашали світлицю на весілля—щоб шлюб був тривалим, бо ж ця росли на стійко зеленіє, навіть під снігом, це робить барвінок також символом вічної пам'яті, тому його саджають на могилах. У майстерні Шевченка при Ака демії мистецтв у Петербурзі на стіні висіли жмутки трав з України: полин, рута і барвінок. Учитель. Дякую учням, які познайомили нас з цікавими фактами. Пропоную із підготовленого матеріалу виписати прикметники, визначити їх розряди та з трьома скласти речення. ІІІ. Систематизація та закріплення знань ( інтерактивна вправа) (20 хв) Завдання групам: Прочитати загадки, відгадати їх. Чи змогли б ви відгадати загадки, якби з них було вилучено всі прикметники? Чому? Яка роль прикметників у мові? Довгий, зелений, добрий, солоний, смачний і сирий. Хто це такий? 2. Біле – не сніг, зелене – не луг, кучеряве – не людина. 3. Що в світі наймиліше і найкраще? 4. Вовк залізний, хвіст конопляний. Завдання 1 групі: Подані прикметники записати в три колонки : якісні, відносні та присвійні. Розумний, охайний, шкільний, зимовий, Оксанин, порядний, дідусів, мідний, Петрів, козацький, сміливий, домашній, вовчий, широкий, батьківський, спортивний, червоний, солдатський, сусідчин. Завдання 2 групі : З’ясувати способи творення поданих прикметників. Переписати, виділивши твірні основи та морфеми, за допомогою яких прикметники утворено. Премудрий, передосінній, київський, неграмотний, придорожній, безхмарний, кароокий, вельмишановний. Учитель. Давайте зараз проведемо спостереження над тим , як використовуються прикметники визначними поетами. Є вірш Лесі Українки « Калина». Вона написала його в тяжку годину, після похорону свого друга . Козак вмирає, дівчи нонька плаче: «Візьми ж мене в сиру землю з собою, козаче». «Ой коли ж ти справді вірная ді вчина,
- 33. Буде з тебена могилі хороша ка лина. Ой та не затужить і рідная нень ка, Як ти, моя калинонька, моя жа лібненька...» Йо ще й над миленьким не зросла травиця, Як вже стала калиною мила-жалібниця. Дивуються люди і малії діти, Що такої пригодоньки не видали в світі... Чия то могила в полі при дорозі, Що над нею калинонька цвіте на морозі... Шуміла калина листом зеленень ким: «Ой що ж се я німа стою над моїм миленьким». А хто вріже гілку, заграє в сопілку, То той собі в серце пустить кали нову стрілку. Учитель. Під час ознайомлення з віршем Лесі Українки « Калина» ви відчули емоційність поетики твору. ( Виписати прикметники, проаналізувати їх. ). IV. Рефлексія. Самооцінювання ( 5 хв) _ Так, урок наш скінчився, Кожен, мабуть, вже втомився, Бо ж працював сумлінно, Щоб отримать за тему « відмінно». Вправа « Мікрофон» Продовжте речення : « На сьогоднішньому уроці я дізнався, що…» V. Альтернативне домашнє завдання (2 хв) 1. Складіть кросворд, у текстах завдань до якого використайте прикметники. Додаток В Тема. Міфи і легенди українців. Первісні уявлення про Всесвіт і людину Мета: дати учням початкове заняття про міф і міфологію; розповісти про те, як і коли виникли міфи, про світове значення міфології та її вплив на розвиток мистецтва; розвивати асоціативне мислення учнів, творчу уяву, вміння давати стислі логічні відповіді на питання; виховувати інтерес і шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків. Цілі: Учні знатимуть поняття міф та легенда Учні вмітимуть аналізувати міфи, розрізняти, де міф, а де легенда.
- 34. Обладнання: книжкова виставкарізних видань міфів Древньої Греції, ілюстрації до міфів, репродукції картин на міфічні сюжети, міфологічний словник. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. …Знати дохристиянські вірування неодмінно треба, бо без них нема можливості зрозуміти… історію культури і історію літератури, заснованих на духові народу. Митрополит Іларіон. Хід уроку I. Мотиваційний момент Запис очікувальних результатів II. Цілевизначення та планування.Повідомлення теми, мети уроку Запишіть у зошиті тему… Метою нашого уроку є… III. Вивчення нового матеріалу 1. Слово вчителя. Міфологічне мислення — це спосіб сприйняття Всесвіту думкою і почуттям, тобто науково й образно водночас. Випереджувальне завдання. Виступ істориків, що подають невеличкий екскурс в історію нашого народу. Виступ літературознавців,що дають визначення міфу та легенді. Діти виступають і відповідних костюмах. Мозговий штурм - Що таке міф? - Які причини виникнення міфів? - Чи можна їх назвати явищами мистецтва слова? • Згадайте, міфи яких народів вам відомі? • Що таке легенда? На дошці записані прислів’я і вирази: «Людина — це смертний Бог» «Побачимо, з якого ти тіста!» «Погасло життя». «На роду написано». 3. Слово учителя. Давньоруські міфи дуже схожі на біблійні історії про створення людини з глини, із землі, із праху: «І створив Господь людину із праху земного».
- 35. За одним ізваріантів української легенди, Бог намагався виліпити людину з тіста. Звідси і прислів’я: «Побачимо, з якого ти тіста!» Так людина і з’явилася на світ. А щоб вона ожила, вдихнув у неї Господь душу. У давніх слов’ян часто душа уявлялася як вогонь (іскра, яку запалило Сонце). Життя людини можливе було до тих пір, поки горіло це внутрішнє полум’я. Недарма у нас до цього часу зберігся вираз: «Погасло життя». А хто ж править долею людини, відміряє їй строк для життя? Давні слов’яни вважали, що це Род — «батько» всього видимого і невидимого. Коли народжувалася дитина, його майбутня доля записувалася до книги Роду. Звідси вираз: «На роду написано». У Роду є помічниці-рожаниці, дві діви: Доля і Недоля — щастя і нещастя, вдача і невдача. Вони пряли нитку життя кожної людини. Отже, наш світ — світ гармонії і контрастів, у якому є день і ніч, світло і темрява. Боги часто втручаються в життя людей, задовольняючи свої інтереси, амбіції, а то й просто розважаючись. Разом із тим їм хочеться поваги від людей, їх жертвоприношень. Тому у світі людей із самого початку з’явилося добро і зло (гріх); в боротьбі добра і зла людина живе і понині. Міфи відобразилися в обрядових піснях різних народів, зокрема у народних обрядах українців — колядування, щедрування, свято Івана Купала. Міфи виникали в час, коли в людей було ще недостатньо розвинене абстрактне мислення й дуже примітивне уявлення про навколишній світ і коли вони відчували безсилля перед стихійними силами природи. Міфологія — це основа мистецтва різних народів, цим словом називають і сукупність міфів якого-небудь народу, і науку, що вивчає міфи. Майже у кожного народу зберігаються перекази, в яких дійсне історичне переплітається з недійсним вигаданим; трапляються дива, де діють не лише люди, а й фантастичні істоти безсмертні боги, напівбоги, фантастичні тварини. — Розглянте картини, малюнки, що представлені на дошці. Яких незвичайних істот ви побачили? Опишіть. (Циклоп, Кентавр, крилатий кінь Пегас, сузір’я Сфінкса — левицю із жіночою головою, Химеру — з головами Лева, кози та зміїним хвостом, сирена — напів-жінка-напівптах, Горгона). 4. Слово вчителя. Так один за одним народжуються слова-міфи, що переростають у розповіді про вищі істоти, котрі подібні до людей. Історія знає кілька стародавніх цивілізацій зі своїми богами і героями, з власними тотемами (жива істота чи якийсь символ, що вважається священним) і табу (релігійні заборони, порушення яких каралося богами). Міфи зближувалися з релігією, тому в давніх релігіях богів було багато. Якщо розподілити всі міфи за їхнім змістом, то можна визначити чотири різновиди: 1) пояснювальні, що тлумачать виникнення якогось явища природи чи людського суспільства; 2) оповідальні, в яких викладаються вигадані історії про сиву давнину;
- 36. 3) міфи провиникнення світу або його створення надприродними істотами — богами; 4) міфи, в яких діють герої-напівбоги, пращури історичних людей. 5. Словникова робота: На дошці записані визначення понять. Читає учитель. Учні читають мовчки. Закриваю визначення і даю можливість сказати його по пам’яті. Міф (від грец. слово, переказ) — форма мислення стародавньої людини, яка передує мистецтву. Міфологія — сукупність міфів якого-небудь народу, наука, що вивчає міфи. 6. Бесіда: • Що в перекладі з грецької означає слово «міф»? • Що давні люди виражали у міфах? • Які імена персонажів міфів ви запам’ятали? • У чому ви вбачаєте схожість міфів різних народів світу? • Які різновиди міфів визначають за їхнім змістом? Закріплення поняття про міф. 7. Складання таблиці «Різниця між міфом і казкою». Роздано заздалегідь надруковані картки, де впереміш записані особливості казок і міфів (легенд). Завдання: записати до зошита у дві колонки відмінності міфу і казки. Казка Міф (легенда) • Невизначеність місця і часу дії. • Персонажі максимально типізовані, відсутня індивідуальність. • Обожнювання природи більшою чи меншою мірою. • Зображення фантастичних подій. • Сприймається слухачем як фантастика, вигадка, розповідається для того, щоб розважитися або з метою повчання. • Можлива велика кількість епізодів, прозова форма • Зображуване (незвичайне і фантастичне) претендує на певну достовірність у минулому. • Персонажі — конкретні люди зі своїми іменами і психологічними особливостями, але володіють незвичайними здібностями, надприродними якостями. • Природа не обожнюється, хоча окремі міфологічні мотиви й образи зберігаються. • Зображення незвичайних подій, наявність чудодійних предметів, перевтілення. • Незважаючи на вимисел, сприймається слухачем як достовірна розповідь.
- 37. • Стисле зображеннялише одного епізоду, прозова форма 6. Стислий переказ учнями прочитаних міфів. IV. Рефлексійно-оцінювальний етап Міфи допомагають нам зрозуміти історію культури й історію літератури, заснованих на дохристиянських віруваннях народу. Чудеса, що мене чекають у міфі, перевершують усякі чудесності казки. А завше постачають їй матеріал чудесності (Аза Тахо-Годі). - Чи справдилися ваші очікування? V. Домашнє завдання Прочитати українські міфи «Про створення землі», «Чому буває сумне Сонце?». Додаток Г Урок з української літератури з теми «Леся Українка «Давня казка» Організація роботи: 1. Сформульовано проблему, яку ілюструє рольова гра. Ми пригадали вивчене про життя і творчість поетеси. В той час, коли пари працюють з кросвордом, всі останні беруть участь у грі «мозковий штурм», завдяки якій ми перевіримо , як ви зрозуміли незнайомі вам слова в поемі «Давня казка». Я буду говорити звичні вам слова, а ви називатимете мені те слово, яке використала в своїй поемі Леся Українка.
- 38. Отже, чотири париотримують кросворд, а всі останні працюють разом зі мною. (Роздаю кросворди). Хто перший розгадає кросворд, підніме руку і отримає фішку за виконане завдання. «Мозковий штурм». (Словникова робота) за поемою «Давня казка» Отже, починаймо штурмувати: (Словникова робота) за поемою «Давня казка» 1. Задоволений. (Догодний.) 2. Обов'язково. (Конечне.) 3. Мисливець. (Мисливий.) 4. Пані, в Італії так шанобливо звертаються до жінки. (Донна.) 5. Пісня про любов, яку виконували під вікном коханої. (Серенада.) 6. Той, хто повідомляв про важливі події. (Герольд.) 7. Струнний щипковий музичний інструмент. (Лютня.) 8. Дурниця, щось пусте. (Байка.) (За кожну правильну відповідь учень отримує фішку) Отже, діти ми згадали з вами незнайомі слова, а тепер подивіться на дошку: кросворд розгадано і із букв записаних по вертикалі у виділених клітинках ми вже можемо прочитати назву першого надрукованого у львівському журналі вірша 14- річної Лесі. («Конвалія»)) Сл. 8 Розгаданий кросворд III. Повідомлення теми та очікуваних результатів роботи 1. Слово вчителя. — Діти, ось ми і згадали вивчений вами раніше матеріал: життєвий і творчий шлях поетеси. Та на цьому «Давня казка» для Вас ще не закінчиться. Сьогодні ми з вами будемо продовжувати працювати над цією поемою, а саме: поговоримо про проблеми і мотиви у творі: роль митця в суспільстві та суть людського щастя.
- 39. Ви вже вивчалитворчість Л. Українки. Читали та вивчали напам’ять її поезії. Очікування. Зверніть будь ласка увагу на дошку і скажіть, з якого вірша ці рядки Може, квіти зійдуть - і настане Ще й для мене весела весна. Леся Українка «Contra spem spero!» Леся Українка чекає на весну і сподівається, що в неї ще все буде гаразд і квіти для поетеси є символом віри в життя. У вас на партах також є квіточки. Напишіть, будь ласка, на них чого ви чекаєте від цього уроку.(мелодія) Діти оголошують свої очікування, а вчитель оголошує мету уроку. .... Чого ти чекаєш від цього уроку? Тож, діти, будемо сподіватися, що ваші сподівання справдяться. Сьогодні на уроці ми будемо з’ясовувати основні мотиви, що звучать у творі, з’ясуємо роль митця в суспільстві, служіння музі й народові; розкриємо високі моральні риси народного співця 2. Робота в зошитах. Діти, відкрийте свої зошити і запишіть, будь ласка сьогоднішню дату і тему уроку 3. «Асоціативне гроно». Слово вчителя з елементами бесіди Діти, зверніть свою увагу на епіграф до нашого уроку Так, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. (Леся Українка) Що саме мала на увазі, пишучи ці рядки, Леся Українка? Що ви можете сказати про її характер?
- 40. На дошці картата портрет Зенона) Говорять, що Леся Українка має стоїчний характер. Колись у далекому - далекому минулому грецький мудрець - філософ Зенон проводив свої заняття біля портика Стоя в Афінах. Він говорив, що людина має надавати перевагу розумові, а не почуттям серця, повинна мужньо і стійко переносити життєві труднощі, негаразди. Так виник філософський напрям - стоїцизм, а його прибічники стали називати стоїками. Тепер про людину, яка виявляє стійкість і мужність, незламність волі під час життєвих випробувань, говорять, що вона має стоїчні риси характеру. Саме таким стоїчним характером і володіла видатна українська поетеса Леся Українка. Давайте спробуємо охарактеризувати Лесю Українку: Хто вона... Яка вона… Складання «Асоціативного куща» Учні за питаннями вчителя складають асоціативний кущ. 1. Діти, назвіть будь ласка справжнє ім’я Лесі українки. (Лариса Петрівна Косач) 2. Хто вона? Актриса чи поетеса? 3. Як звали матір Лариси? (Олена Пчілка) 4. З якими віршами Л.Українки знайомились та вивчали у 6 класі («Мрії», «Як дитиною, бувало...», «Тиша морська») 5. Яке випробування спіткало поетесу? (Боротьба з хворобою) 6. Що весь час супроводжувало Л. Українку? (талан) 7. Ліро-епічна поема, яка вперше була надрукована у журналі „Життє і слово” («Давня казка») Отже, Леся Українка, Лариса Петрівна Косач - це талановита поетеса, яка мужньо бореться з хворобою, і вона є автором поеми «Давня казка». - Діти, сформулюйте тему, яка пронизує кожне слово поеми «Давня казка» (відповіді учнів) (Тема твору: роль поетичного слова у житті суспільства) Висновок вчителя: «Давня казка» — твір про силу поетичного слова, зокрема про надихаючу й мобілізуючу роль його у визвольній боротьбі, про єдність поета з народом.
- 41. І. Франко назвав«Давню казку» Лесі Українки однією «з найкращих і найхарактерніших окрас нашої нової літератури». 2. Бесіда за змістом прочитаної поеми «Давня казка». — Назвіть центральних персонажів поеми. (Народний поет і граф Бертольдо.) Розігрування сцени першої зустрічі поета й Бертольда в особах. С. 148 -150 — Що є кульмінацією у розвитку конфлікту поміж ними? (Поет виступає як натхненник народного повстання; в афористичній формі підноситься думка про найвище, найголовніше призначення поезії.) Робота з підручником — Знайдіть у тексті і зачитайте відповідь поета на запрошення Бертольдо стати «придворним співцем» та прокоментуйте її. С. 163 -164 (Не поет, хто забуває Про страшні народні рани... Відповідь поета графові була свого роду естетичною декларацією, але кожне слово було і ділом героя поеми.) Словникова робота (Декларація - це документ, офіційна заява, яка проголошує основні принципи внутрішньої та зовнішньої політики) - Назвіть «діла» героя поеми. (Був з народом і в радощах, і в біді; складає пісні, що закликають повстати проти гнобителів-панів; гордо відкидає запрошення Бертольдо; його думки вільні; він непохитний у своїх поглядах і віддає життя, обстоюючи їх). - Знайдіть і зачитайте в тексті епізод, в якому йдеться про боротьбу наступних поколінь і її завершення. С. 165 - 166 3. Метод « Дослідження» - Діти, вдома ви працювали в групах, досліджували та характеризували героїв поеми «Давня казка» поета та Бертольда. Тож зараз ми дізнаємося, які відомості вдалося зібрати нашим дослідницьким групам. Я запрошую до слова капітана дослідницької групи поета. Шановний капітане, підведіть, будь ласка, підсумок своєї роботи. Група поета. Виступ учня
- 42. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.(Випереджувальнезавдання) Упродовж всього твору Леся Українка показує поета у тісному зв'язку з життям і боротьбою свого народу. У своїх піснях поет відображує думки і погляди трудящих мас, і тому його пісні «розходяться по світу стоголосою луною». Поет любить народ і віддає йому свій великий талант. Живучи серед народу, він ніколи не буває самотній. До нього в убогу хату раз у раз приходила молодь слухати пісні. Зв'язок з народом надавав поетові сили і натхнення для творчості. Своєю відданою працею для трудящих він заслужив у них велику повагу і довір'я. Народ уважає його своїм ватажком і під його проводом іде на повстання проти панів: Нас таки чимале військо, Маєм свого отамана, Він у нас одважний лицар... Леся Українка показує поета як людину волелюбну і сміливу. Він гордо і незалежно поводить себе з паном, не схиляється перед його владою і силою, відмовляється від багатства і слави, які пропонує йому Бертольдо: Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! Він не скоряється й тоді, коли граф загрожує йому в'язницею. Леся Українка перша в тодішній літературі змалювала образ поета-співця соціальної війни між класами, а не народами. В образі народного поета-громадянина Леся Українка висловила думку, що поезія повинна служити трудовому народові, допомагати йому у повсякденному житті в боротьбі проти визискувачів. Інформаційне гроно до характеристики образу героя. Тож давайте закріпимо, читаючи ланцюжком риси характеру поета, який цей герой. (Учні ланцюжком зачитують риси характеру поета)
- 43. гордий, вшіиший усвоїх діях і вчинках стійкий, сміливий, мужній, відданий народові нещасний, але талановитий *,. .божа людина * ♦...навесні... оживляв сумну діброву» не вмів співати ♦лиха не боюся* ♦завжди вільний* ♦Я на крилах думки лину* поважне ставлення до простого люду на жорстокість відповідає добром яв приваблює воло«, лаври Хвилинка відпочинку Слово вчителя. У поета була пісня і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу стоголосою луною... Більшість його пісень були сумними, бо боліла душа за народ... Тож давайте трішки відпочинемо: сядьте рівненько, заспокойтесь і послухайте чому сумує скрипаль Пісня «Сум скрипаля.» Слово вчителя. Трішки відпочили, а тепер знову до праці. Ми дізналися все про поета, підвели підсумки, а тепер послухаємо групу Бертольдо. Запрошуємо капітана цієї групи. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал. (Випереджувальне завдання) В образі графа Бертольдо Леся Українка показала ті ворожі народові сили, проти яких борються трудящі. Лицар дивується, коли бачить вплив поетового слова на сільську молодь. Практичний в усьому, позбавлений творчої фантазії, лицар вбачає у цьому «диявольське наводження», чаклування. Поет для лицаря — ворожбит, хоч і допоміг палким і чулим словом привернути до нього горде й неприступне серцепанни Ізідори. Бертольдо вирушає воювати до чужих міст. Його військо супроводить пісня про рідний край, який завжди у серці, незважаючи на розлуку. Щасливий і сп'янілий від перемог лицар не чує тих пісень, думаючи про власну звитягу. Та коли щастя відвернулося од нього і в війську почалися чвари, а слухняні раніше вояки рвуться повернути зброю проти нього, його рятує глумлива пісня військових співців про недбалого вояка. І знову пісня домоглася свого: вона повернула воякам відвагу, а з нею й перемогу в бою. Перемогла не Бертольдова хоробрість, а поетове слово.
- 44. Граф Бертольдо зображенийжорстоким експлуататором, пихатим і гоно- ровитим паном, вірним слугою короля і ворогом трудящих. Нікчемний граф все своє життя проводить в бенкетах та розвагах. Він має величезні багатства, придбані тяжкою працею селян, награбовані на війні, але його це не задовольняє. Бертольдо встановлює нові податки, мита на панщину. Жорстокість, бундючність і грубість пана виявляється у його вчинках і словах словах. Вперше зустрівши поета в лісі, він грубо наказує йому зійти з дороги: Бачте,- крикнув,- що за птиця! Чи не встав би ти, небоже? Коли поет глузливо відмовився від милостині пана, той, знову спалахнувши, «крикнув згорда»: «Годі жартів! Бо задам тобі я гарту!». Переляканий революційними піснями, в яких поет закликає «пробити пану груди», Бертольдо наказує: Гей, ловіть співців, в'яжіте! У тюрму його, в кайдани! Непокірному поетові Бертольдо загрожує: ...в тюрму його закину, Там він, клятий, і загине! Поряд з погрозами, якими пан хоче примусити поета замовкнути, він вдається до підкупу і лицемірства» Такою мовою Леся Українка характеризує Бертольда як жорстокого деспота й експлуататора. Лицар Бертольдо Інформаційне ґроно до характеристики (учні читають ланцюжком) «Лихий такий, крий боже» гордий, завзятий, упертий прагнення до збагачення улесливий і підступний зневажливе ставлення до простого люду «сліпа» любов до Ізідори бездушний
- 45. лякливий, не сприймаєреволюційних пісень - Молодці, діти ви добре попрацювали і отримуєте дипломи юних дослідників! Висновок: ми охарактеризували героїв поеми і визначили їх місце в суспільстві, а тепер працюючи з підручником, згадаємо зміст самої поеми 4. Робота з підручником. Ми охарактеризували героїв поеми та визначили їх місце в суспільстві, а тепер працюючи з підручником ще раз пригадаємо зміст поеми. Виразне читання учнями уривків з поеми. Завдання: - Знайдіть в тексті і зачитайте рядки, в яких говориться про реакцію Бертольдо на відмову поета...»; с.164 - Знайдіть і прочитайте в тексті рядки, в яких описується перший візит - прохання Бертольдо до поета. С.154 - 155 - Знайдіть в тексті і прочитайте виразно рядки, які характеризують «одважного лицаря»;(фішка)с. 160 5. Робота над аналізом прочитаного. — Пісні поета завжди відбивали думки і почуття людей, широко розносилися світом. Надихаючи народ, вони стають великою силою. Тремтить граф Бертольдо, почувши з уст народних співців складену поетом сатиричну пісню. Чому? (Пісня висміює панські вигадки про «вищість породи», «блакитну кров», «білу кість дворянства»). IV. Закріплення вивченого. — Дайте відповідь на запитання: «Чим повчальна «Давня казка» для поетів усіх епох?» — Прочитайте, яку думку стверджує Леся Українка в поемі «Давня казка». «Ніякий гніт, ніяке насильство не може придушити прагнення народу до волі». - Які проблеми порушені у поемі «Давня казка»?
- 46. ( - рольпоета і поезії у житті суспільства; проблема людського щастя.) Обговорення очікувань учнів - Діти, на початку уроку ви написали на квітах те, чого ви чекали від цього уроку. Скажіть, чи справдилися ваші сподівання? Діти коментують свої очікування. - Тож давайте уквітчаємо вінком наших сподівань, вінком шани і любові славну доньку українського народу - Лесю Українку. Діти створюють віночок із своїх квіток-очікувань навколо портрета поетеси. (мелодія) - Наступний слайд -«Мікрофон». Продовжіть речення: «Твір Лесі Українки «Давня казка» актуальний до цього часу, тому що...» V. Рефлексійно-оцінювальний етап. Всі ви, діти, молодці, Гарно працювали! І сьогодні за урок отримуєте бали (Оцінювання) VI. Домашнє завдання. Зверніть увагу на дошку і запишіть завдання додому. Кожен з вас . - скласти план розгортання сюжету поеми; - малюнки до окремих епізодів твору, які найбільше запам’яталися, вразили або сенкан за змістом поеми; - підібрати 6 питань тестового характеру за творчістю Лесі Українки; Але дзвоник пролунав. Він мені і вам сказав, Що урок вже час кінчати, Треба йти відпочивати. Тож закінчився наш урок.
- 47. За роботу позаслузі Щиро дякую Вам, друзі. Діти, мені ще хочеться вам побажати, щоб навчання вам завжди було у задоволення, щоб Вас завжди цікавило щось новеньке і щоб з вашого словникового запасу ніколи не зникало таке чудове питаннячко «Чому?» Пісенька «Чомучка» Картки - завдання з теми «Орфографія» Вживання великої букви 1. Напишіть, де треба, слова з великої букви і поясніть її вживання. Будинок учених україни, обласний суд, новий рік, європа, юпітер, пес бобик, товариство надія, орден перемоги, цукерки вишня, народна палата індії, конгрес захисту миру, Укрінформ, Хмельницька область, орден "мати-героїня", восьме березня, острів земля гранта, художній театр, автомобіль таврія, парламент, сенат. 2. Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими.
- 48. Земле шевченкова, (з)емле(ф)ранкова, ниво, засіяна щастям-добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова (д)ністра із (д)ніпром. Найвеселіше ж було на (р)іздво та (н)овий рік. Нескінченний (ч)умацький (ш)лях простягався кривими коліями. Підбилися в зеніт (в)олосажари, і каже казку зірка до зорі. Розливався (д)ніпро, дочекавшись приходу весни, і в турбінах вода клекотала, як (с)іч (з)апорізька. Лебединою піснею літа айстри в (к)иївських парках цвітуть. З.Знайди рядок, де всі слова пишуться з великої букви. А-(п)оділля, (м)іністр, (д)ень (ф)лоту. Б-(є)вропа, (к)ороль, (з)агс. В-(в)сесвітня (р)ада (м)иру, (з)евс, (п)олісся. Г-(а)кадемія (м)истецтв, (к)онгрес, і(н)стиут (к)ультури. Вживання апострофа 1. Замість крапок поставте, де треба, апостроф. Грав...юра, п...ятирічка, брукв...яний, від...ємний, безправ...я, розм...якнути, мавп...ячий, п...юре, п...єса, б...язь, ф...юзеляж, солов...ї, м...ята, арф...ярка, подвір...я, бур...ян, тр..юк, Лук...ян, суб...єктивний, без...ядерний, бур...ячиння, повітр...я, вітр...як, роз...юшити, над...їхати, моркв...яний, обов...язок, Св...ятослав, зм...якшити, В...ячеслав, підгір...я, р...ясно. 2. Запишіть слова в дві колонки: 1) ті ,у яких вставили апостроф; 2) ті, які пишуться без апострофа. Дев...ятсот, серм...яга,хутор...янин, зв...язок, духм...яне, пор...ядок, бур...ЯН, 6ЄЗ...ЯЗИКІ, ТБМ...ЯНО, ЦВ...ЯХ, приев...ята, реп...ях, П...ЯТДЄСЯТ, з...ясовано, роз...ятрити. 3. Перепишіть, вставляючи, де треба, апостроф. Всі квіти зберу у дніпрових гаях, зв...яжу у вінки і букети.Чорнолісся п...янко духм...янить доспілою суницею .Як гарно дихається- п...єш повітр...я, мов тепле молоко. Бджоли сонячним дощем падають на медв...яний лан. Ластівки щебечуть попід стріхою, білим пір...ям гнізда перев...ють.У всякому подвір...ї своє повір...я. 4. Позначте, у якому рядку всі слова пишуться з апострофом. А- жаб...ячий, різдв...яний, горохв...яний. Б- пів...яблука, СВ...ЯТО, духм...яний. В- надвечір...я, торф...яний, п...янкий.
- 49. Г- трав...яний, духм...яний,бур...як. Ненаголошені е, и. Картка №1 Прочитати слова* групуючи їх за правилами написання. Виписати слова з ненаголошеними голосними, що не перевіряються наголосом. Житловий, математика, чеснота, пильнувати, майстер, голубка, килим, терен, березняк, південь, летючий, бетонний, нахилитися, легенда, черпак, лини, блискучий, бобіна. Картка №2 Списати, вставляючи пропущені букви, слова з ненаголошеними голосними. Якщо є сумніви щодо правопису певних слів, перевірити їх за словником і запам'ятати. М...даль, г...рой, демонстрація, с...лдат , в...кзал, м...тро, в...лос...пед, т...атр, держава, д..ректор, ар...фметика, п.„нал, м..нулий, абр...кос, ап...льсин, л...мон, республіка, Ке.шеня. Картка №3 Переписати, вставляючи замість крапок пропущені букви е чи и, без добору перевірних слів. Пояснити правопис слів. Шел...ст, бр...ніти, др...жати, ч...р...пок, ож...ледиця, тр...вога, т...р...вені, кр...ниця, п...р...лаз, п...р...дплата. Картка №4 Переписати, вставляючи замість крапок пропущені букви. Пояснити правопис слів. Дал..чінь, в...селий, в...шневий, т...хенький, т..хнічний, з...рнина, д..витися, дев'ятий, п...линка, п...кти, щ...пати, щ..пити, ч...твертий, ч...тець. Січ...нь, ХЛОП...ЦБ, НОЖ...К, ЩИГЛ...К, ЧОВ...Н, ПІВ...НБ, майст..р, пласт...р, ГЛЄЧ...К, СТОЛ...К, промов...ць. Картка №5 Списати вірш. Охарактеризувати вимову й написання слів з не- наголошеними голосними е, и.
- 50. Вже сон...чко вморе сіда; у тихому морі т...мніє; прозора гл...бока вода, немов оксамит, з...л...ніє. На хвилях з...лєних тр...мтять ч...рвонії іскри бл..скучі і ясним огнем М...ГОТЯТБ. мов блискавка з темної тучі. (Леся Українка) Ненаголошені е, и Картка № 6 Переписати, вставляючи пропущені букви е чи. й. Пояснити їхнє вживання. Підкреслити орфограми. Вітер січе в обличчя. Нам..ло снігу — січневого снігу. Важкувата стало пташкам, що з..мують у нас. Але вони не дуже сумують. Ось, вес...ло цвірінькаючи, хв...лясто прол...тіла зграйка жвавих щигл...ків, ч...жів і коноплянок. Помчали десь по лопухах чи б..різках поснідати насіннячком. А яке гарне д...р...вце горобини! Червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують. Це наші з...мові гості. Вони прил...тіли з далекої півночі, щоб тут п...р...бути зиму. (О. Копиленко) Картка № 7 Списати речення. Назвати орфограми, обґрунтувати вибір букви е чи и. З..мляний, л...холіття, ж...ст...куляція, ч...р...да, ш...нель, щ....б...тання, б. ..р...стяний, с...ротина, кр...м...нистий, ж...тловий, ж...нці, ч..р..ш..нь, витр...мка, чемпіонат, трен...р, м...сливець, м...чі, ф..хтування, с...крет, гв..нтівка, р...жим. Картка № 8 Охарактеризувати вимову ненаголошених голосних у коренях слів. Записати, добираючи до кожного слова спільнокореневе або форму з наголошеним звуком е чи и. Позначити наголос. Охарактеризувати звуки у виділеному слові. Д...шевий, м... довий, кр...венький, ц...ферблат, розумний, зам..рзати, в. .ртлявий, заг...нати, безземельний, греби, кр..чати, ст...бло. Картка № 9
- 51. Прочитати слова. Охарактеризувативимову ненаголошених голосних у коренях слів. Назвати і пояснити орфограми. Виписати слова з неперевіреними голосними, перевірити їх правопис за словником. Гр...чаний, знервований, тр..ма