Download to read offline
More Related Content
гораций
- 1. Квінт Горацій Флак. Ода“ До Мельпомени ”
- 2. Квінт Горацій Флакк (65– 8 рр. до н.е.) Цей римський поет залишив по собі не тільки чудові зразки поезії, а й силу силенну крилатих слів, виразів, афоризмів, прислів'їв. Щасливий той, хто турбот не знає. Труднощі долають терпіння. Обирай завдання по силах. У таланта божий дух. Звичай – тиран. Сувора необхідність. Все має певну міру. Золота середина.
- 3. Школа в АфінахРафаель ПіфагорДіогенМікеланджело Епікур Олександр Македонський Сократ
- 4. Кто есть ктона фреске "Афинская школа" 1 - Леонардо да Винчи в образе Платона и Аристотеля 2 - Пифагор 3 - Диоген Синопский 4 - Микеланджело в образе Гераклита 5 - автопортрет 6 - Эпикур 7 - Александр Македонский 8 - Сократ 9 - Евклид
- 5.
- 6.
- 7. Визначні твори Горація “До Мельпомени”“До Манлія Торквата” Ода, що стала відома під назвою “ Пам'ятник ”, є для поета програмним віршем. Вона поклала початок традиції підбиття митцем підсумків свого творчого шляху. Філософські роздуми про швидкоплинність життя. Споглядання природи.
- 8.
- 9. ДО МЕЛЬПОМЕНИ Звів япам’ятник свій. Довше, ніж мідь дзвінка, Вищий од пірамід царських, простоїть він. Дощ його не роз’їсть, не сколихне взимі, Впавши в лють, Аквілон; низка років стрімких — Часу біг коловий — в прах не зітре його. Смерті весь не скорюсь: не западе в імлу Частка краща моя. Поміж потомками Буду в славі цвісти, поки з Весталкою Йтиме понтифік-жрець до Капітолію. Там, де Авфід бурлить, де рільникам колись Давн за владаря був серед полів сухих,— Будуть знати, що й — славний з убогого — Вперше скласти зумів по-італійському Еолійські пісні. Горда по праву будь, Мельпомено, й звінчай, мило всміхаючись, Лавром сонячних Дельф нині й моє чоло. (Переклад Андрія Содомори)
- 10. Я памятник себевоздвиг чудесный, вечный, Металлов тверже он и выше пирамид; Ни вихрь его, ни гром не сломит быстротечный, И времени полет его не сокрушит. Так! — весь я не умру: но часть меня большая, От тлена убежав, по смерти станет жить, И слава возрастет моя, не увядая, Доколь славянов род вселенна будет чтить. Слух пройдет обо мне от Белых вод до Черных, Где Волга, Дон, Нева, с Рифея льет Урал; Всяк будет помнить то в народах неисчетных, Как из безвестности я тем известен стал, Что первый я дерзнул в забавном русском слоге О добродетелях Фелицы возгласить, В сердечной простоте беседовать о боге, И истину царям с улыбкой говорить. О Муза! возгордись заслугой справедливой, И презрит кто тебя, сама тех презирай, Непринужденною рукой, неторопливой, Чело твое зарей бессмертия венчай. Державін
- 11. Я памятник себевоздвиг нерукотворный, К нему не зарастет народная тропа, Вознесся выше он главою непокорной Александрийского столпа. Нет, весь я не умру — душа в заветной лире Мой прах переживет и тленья убежит — И славен буду я, доколь в подлунном мире Жив будет хоть один пиит. Слух обо мне пройдет по всей Руси великой, И назовет меня всяк сущий в ней язык, И гордый внук славян, и финн, и ныне дикий Тунгуз, и друг степей калмык. И долго буду тем любезен я народу, Что чувства добрые я лирой пробуждал, Что в мой жестокий век восславил я свободу И милость к падшим призывал. Веленью божию, о муза, будь послушна, Обиды не страшась, не требуя венца; Хвалу и клевету приемли равнодушно И не оспаривай глупца. О. С. Пушкін
- 12. Горацій Державін (1796)Пушкін (1836) Мій пам’ятник стоїть три- валіший від міді. Піднісся він чолом над царські піраміди. Його не сточить дощ уїдли- вий, гризький, Не звалить налітни й пів- нічний буревій, Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний; Я не умру цілком: єства мого частина Переживе мене, і від люд- ських сердець Прийматиму хвалу, поки понтифік-жрець Ще сходить з дівою в висо- кий Капітолій Я памятник себе воз- двиг чудесный, вечный, Металлов тверже он и выше пирамид; Ни вихрь его, ни гром не сломит быстротеч- ный, И времени полет его не сокрушит. Так! — весь я не умру: но часть меня большая, От тлена убежав, по смерти станет жить, И слава возрастет моя, не увядая, Доколь славянов род вселенна будет чтить Я памятник себе воз- двиг нерукотворный, К нему не зарастет на- родная тропа, Вознесся выше он главою непокорной Александрийского столпа. Нет, весь я не умру — душа в заветной лире Мой прах переживет и тленья убежит — И славен буду я, до- коль в подлунном мире Жив будет хоть один пиит
- 13. Горацій Державін Пушкін Іде шумить Авфід в не- стриманій сваволі, Іде казковий Давн ра- тайський люд судив,— Скрізь говоритимуть, що син простих батьків, Я перший положив на італійську міру Еллади давній спів. Так не таїсь від миру, І лавром, що зростив святий дельфійський гай, О, Мельпомено, ти чоло моє звінчай Слух пройдет обо мне от Белых вод до Черных, Где Волга, Дон, Нева, с Рифея льет Урал; Всяк будет помнить то в народах неисчетных, Как из безвестности я тем известен стал, Что первый я дерзнул в забавном русском слоге О добродетелях Фелицы возгласить, В сердечной простоте беседовать о боге, И истину царям с улыбкой говорить. О Муза! возгордись заслугой справедливой, И презрит кто тебя, сама тех презирай, Непринужденною рукой, неторопливой, Чело твое зарей бессмертиявенчай Слух обо мне пройдет по всей Руси великой, И назовет меня всяк сущий в ней язык, И гордый внук славян, и финн, и ныне дикий Тунгуз, и друг степей калмык. И долго буду тем любе- зен я народу, Что чувства добрые я ли- рой пробуждал, Что в мой жестокий век восславил я свободу И милость к падшим призывал. Веленью божию, о муза, будь послушна, Обиды не страшась, не требуя венца; Хвалу и клевету приемли равнодушно И не оспаривай глупца
- 14. “Кола Вена” Горацій - Національнийколорит - поки існує Рим, слава поета житиме - муза повинна увінчати поета Пушкін - Слава поета житиме, поки є на світі поети - муза не повинна очікувати на славу, а робити те, що велить душа, Бог Державін - слава поета житиме, поки поважають слов’ян - муза повинна бути байдужою до лихослів’я та гордою до слави -Стали відомими завдяки поезії - порівняння з пірамідами Тема, ідея Національний колорит; моральне значення поезії
- 15. Підсумки уроку 1. Назвітьнайбільш відомі твори Горація. 2. Яка тематика його віршів? 3. Яку роль відіграв у житті Горація Меценат? 4. У чому поет вбачає свої заслуги перед майбутніми поколіннями? Домашнє завдання Вивчити окремі афоризми та вирази Горація. Підготувати повідомлення про життя та творчість Овідія. Прочитати “ Метаморфози ” Овідія ( “ Чотири покоління людей ” ), “ Сумні елегії ” ( “ Зима на чужині ” ).