2. Поняття всесвітньої
літератури було
сформульовано Й.В. Ґете в
1827 р. Він наголошував на
тому, що за нових
історичних обставин народи
вступають у тісний взаємний
обмін і відбувається
взаємопроникнення культур,
а час національної
обмеженості йде в минуле..
3. Теорія літератури
•Всесвітня література – сукупність
(взаємозв'язки) літератур народів
усього світу.
•Всесвітній літературний процес –
поступальний розвиток світової
літератури від найдавніших часів
до сьогодення.
4. Столетия – фонарики. О сколько
вас во тьме на прочной нити
времени, протянутой в уме.
В. Брюсов
ХІІ VІ Р.Хр.
ВЕДИ
6. ВЕДИ — (санскрит veda – священне знання)
найдавніші індоіранські тексти, пам’ятка
давньоіндійської літератури. Слово «веда»
означає «знання», точніше, вище духовне
знання, і тому пам’ятки вед прихильниками
індуїстської релігії вважаються вічно існуючим і
безсмертним божественним одкровенням.
До їх складу входять:
- твори у віршах і прозі,
-гімни богам і фольклорні пісні,
-героїчні легенди і притчі,
-дидактичні настанови і філософські коментарі
8. •Санскрит – досконало оброблений,
культурний. Цю мову вважають
священною, оскільки нею
користувались жерці (брахмани).
•Пракрит – первісний. Просторічна
мова. Користувалися воїни, селяни,
ремісники, торговці
9. Чотири образи —
чотири обличчя,
голови і руки
уособлюють чотири
частини Ведыи: Ріг,
Саму, Яджур і
Атхарву.
10. ВСЬОГО ВІДОМО ЧОТИРИ ВЕДИ:
-Ріг-веда адресована головному жерцю,
який співає гімни і спілкується з богами
(книга гімнів),
-Сама-веда — знавцю мелодій (книга
пісень, мелодій),
-Яджур-веда — організатору
жертвоприношень (книга жертовних віршів
та висловів),
-Атхарва-веда — брахману, що керує
всім процесом (книга заклинань).
11. коментарі
•Кожна з чотирьох збірок має свої
коментарі: прозові тексти, які
пояснюють ритуал, його
походження та значення; віршові
та прозові філософські трактати,
що містять роздуми про природу,
бога, людину, їх зв'язки та місце у
Всесвіті.
12. автор
•Веди вважають одкровенням
верховного бога Брахми, який
передав їх стародавнім мудрецям,
серед яких був поет В”яса
(буквально “той, хто зв'язав).
Насправді авторами були династії
поетів-співців - ріші.
13. ЗМІСТ БІЛЬШОСТІ ГІМНІВ СКЛАДАЄ
прославлення богів і прохання жертвувачів.
Віруючий приносить жертву і вихваляє
чесноти богів:
- Індри — бога грому і блискавки,
головного бога Рігведи;
-Агні — бога священного вогню і
домашнього вогнища, другого за значенням
бога вед;
-Сурії — бога Сонця, всевидяче око
богів.
На подяку віруючий отримує те, чого
бажав,— багатство, нащадків, прощення.
15. Світ богів
Світ людей
Прострір,
де процвітає
райське життя
Соціальна
структура
відображає
космічну
ієрархію
Демони, духи
мешканці
багаточислених
адів
Вони не мають ніякого
вибору і повністю
залежать від тих умов,
В які потрапили
16. СВІТ ЛЮДЕЙ
Брахмани –
мудреці,
тлумачі Вед
Кшатрії –
воїни,
правителі
Вайшья –
клас
землеробців та
скотарів
Судри –
слуги
Білий колір
благості та
святості
Червоний колір
влади та
пристрастей
Жовтий колір
поміркованості,
працьовитості
Чорний колір
означав
невігластво
17. РІГ-веда (ріг - гімн)
•Споріднене з українським “ректи,
речення” – відповідно казати,
промовляти.
•Ріг-веда містить 1028 гімнів,
поділених но 10 циклів.
19. Цикли гімнів Ріг-веди
• 8 циклів – гімни, звернені до Агні – бога
вогню, без якого неможливе
жертвоприношення, потім – до окремих
богів і груп божеств, гімни Індрі – царю-
громовержцю.
• 9 цикл – гімни силі, що міститься в
божественному напої – сомі.
• 10 цикл – оспівує велич, справедливість
та мудрість богів.
20. Читання 129-го гімну (з
мандали)
И того, чего нет,— не было,
И не было того, что есть.
Ни воздуха, ни вечного неба,
Ни понятий ТАМ или ЗДЕСЬ.
Было только само движенье —
Безначально туда и сюда,
Было только тьмы напряженье,
И глубже глубин вода.
Ни смерти, ни бессмертия не было,
Как не было ни ночи, ни дня,
Только не задевавшее небо
Единое дыхание огня,
Ибо мрак в пучине таился,
В пучине безвидных вод,
И вот из огня явился
Мир жизни в безднах пустот.
Кто владеет тайной рожденья?
Кто в силах силою слов
Представить нам ход сотворенья
Сотворивших миры богов,
Что себя же создали сами?
Кто на это найдет ответ?
Даже Тот, Кто свыше следит за мирами,—
Может быть, знает, а может — нет...
21. ГІМН ДО
СОНЦЯ
Сонце святе, що все віда, встає перед поглядом світу,
Коні блискучі несуть його. І перед сонцем,
Оком світовим, зникають, як злодії, темрява й зорі.
Промені, наче палкії вогні, освітили живучих.
Сурія, прудкий їздець! Ти нам світло приносиш,
Сяєвом небо сповняєш! Перед богами ти сходиш,
Ти очищаєш, од лиха борониш! Ти світлом вкриваєш
Землю і люди, а небо й повітря ти нам заливаєш.
Міряєш ночі і дні, споглядаєш створіння наземні.
Сім ясних коней твій повіз везуть, о Сурія, боже!
Боже-споглядачу, маєш вінець ти з проміння над чолом.
Їде твій повіз, сім коней упряг у ярма окремі.
Вглядівши сяйво твоє, що блищить після темряви ночі,
Падаєм ниць: ти найвищий з богів! Ти Найкращєє світло!
О доброчинець, зійшовши сьогодні високо на небо,
Тугу з серденька мого прожени, а з лиця мого блідість.
Кидаю блідість пташкам лісовим, щоб мені не марніти,
А жовтяницю на жовтії квіти я кину.
Син Адіти встав потужний,— він ворога мого поборе!
Сам же не маю я сили змагатися з лихом жерущим.
