Презентація до "Місячника шкільних бібліотек - 2019". Підготувала бібліотекар Кагарлицького НВК - Гончаренко Л. П.

3. Суперчитач –
це людина,
яка швидко читає.
Суперчитачем
можуть називати людну,
яка прочитала
найбільше книжок за певний період
часу, наприклад,
у бібліотеці.

4. У нашому НВК минулого навчального року
проходило змаганя на прочитання найбільшої
кількості книг із шкільної книгозбірні
серед учнів 1-4 класів
Вони прочитали протягом навчального року:
2 клас - 531 книгу,
3 клас - 605,
4 клас – 766.
А з початку нового навчального року стартував
читацький марафон

5. Скільки слів на хвилину ви читаєте?
У середньому це, зазвичай, 120–180.
А хотіли б читати втричі швидше?
І не просто пробігати текст очима,
а розуміти і засвоювати прочитане?

7.  А швидкочитання — це набір методик,
що допомагають збільшити кількість слів,
прочитаних за хвилину, і підвищити відсоток
інформації, яка залишиться в пам’яті після читання.

9. А ще суперчитач –
це читач,
який виразно,
з натхненням, читає текст:
це може бути вірш
чи уривок
із заданого твору.

11. Є книг багато –
радісних, печальних.
Товстих, тонких,
барвистих, наче жар.
Але одна – книжкам
усім начальник,
І звуть її по-простому – Буквар.
Із нього слів
не вируба сокира,
Це маленятам кращий
в світі дар,
І мова в нім –
легка, співуча, щира,
Дитячі душі гріє він – Буквар.

12. Бачить – не бачить, чути – не чує.
Мовчки говорить, дуже мудрує.
Часом захоче – правди навчає,
Іноді бреше, всіх звеселяє.
Люба розмова, – будемо, діти,
З нею довіку жити-дружити.
Хто ж то такая в світі щаслива,
Мудра, правдива і жартовлива?
Як не вгадали, стану в пригоді:
Річ коротенька – книжка, та й годі.

13. Я – маленька дівчинка,
Звуть мене Катруся.
Дуже хочу буть розумна
Як моя матуся.
В бібліотеку я ходжу,
Книжечки читаю,
Можу віршик розказати
Та ще й заспіваю.

14. Про книжку
Книжка скаржилась Мар’яні:
– Я у тебе не в пошані.
Звідкіля це на мені
Плями сині та масні?
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою маля,
І написано: „Це я”.
А за дві сторінки далі –
різні звірі небувалі:
сині, жовті, та рябі,
що не снилися тобі.
Люди кажуть:
– Ой, чи я ти!?
Як тебе тепер читати?
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких!

15. У бібліотеці, угорі, високо
Книжечка стояла сумно й одиноко.
Прибігали дітки чемні невеличкі,
Не могли дістатись верхньої полички.
Книжечка просила тихо і печально:
- Прочитайте, дітки, я така повчальна,
І така цікава, для усіх згоджуся...
Раптом опинилась у руках Катрусі.
Втішилася книжка і мале дівчатко,
Що в бібліотеку завітала з татком.

16. У нас така країна є,
Там цікаве все живе.
Бібліотекар там працює,
Що нас любить і шанує.
Ця країна загадкова
Нас прийняти всіх готова.
Бо її не забуваєм,
Ми бібліотеку знаєм.
На полицях там уряд
Гарні книжечки стоять,
Для дорослих і малят.
Можна вибрать, прочитать.

17. Темніє знову за вікном,
Зоря – мов Білосніжка.
В човні життя
Легким веслом
Нехай нам буде книжка.
А ось – і ранок, потім – день...
Злітаю, мов лелека.
В оселю радості й натхнень,
У цю бібліотеку.
Задумаюсь і зупиняюсь:
Вже вечір недалеко...
Моє життя – це теж комусь
Така ж бібліотека!

18. Книжки я люблю читати
Й добре знаю, де їх брати.
В нашій школі недалеко
Гарна є бібліотека.
Кожний день туди ходжу
Й довго-довго там сиджу.
Сторінки перегортаю,
Із захопленням читаю.

19. Світ фантастики й пригод,
Дружби, вірності, кохання,
Гарний віршик, анекдот,
Думки, сумніви, зітхання, -
Все, що навколо нас є
Перед нами постає.
Тут журнал цікавий дуже,
Тут велика картотека.
Дуже раджу, любий друже,
Завітай в бібліотеку!

20. Адже, щоб розумним стати
Треба чим побільш читати.
Книжка тебе буде вчить,
Як на цьому світі жить.
Як крізь бурі і незгоди
Подолати перешкоди.
Як потрібно в дружбі жити,
Сумувати чи радіти?
Книжки всі такі чудові!
І художні, й наукові.
Тож читати не лінуйся,
А по-справжньому готуйся.
Щоб великим вченим стати,
Щоб на весь світ пролунати,
Щоб прийшовши з дискотеки,
Ти пішов у бібліотеку!

21. Хто в чарівний світ пригод
Потрапить бажає,
Той нехай в бібліотеку
Зразу завітає.
І хто хоче історію
Всього світу знати,
Тому також цей будинок
Раджу не минати.
Хто ж у море всіх наук
Захоче пірнути,
Тому вже бібліотеку
Повік не забути.

22. Для мене книги – світло дня,
Для мене книги – зорі ночі...
Моя сім’я, моя рідня,
Мій розум, серце моє, очі...
Без книги я не проживу
Вже, як без вирію лелека...
Я і крізь вічність оживу
В отім святім: бібліотека...

23. Її думки, її цілюща мова
Знаходять місце в кожному із нас.
Ніхто не зможе погубити слово:
Не змиє дощ і не потопче час.
Її рядки розтоплять в серці кригу,
Лунає в них той солов’їний спів,
Що нам дарує й відкриває книга
У кожній літері її повчальних слів.
В її устах шумить і гра діброва,
Сміється небо і щебече птах.
О, як рятує нас книжкова мова
Своєю мудрістю на білих сторінках.