Історичні мандрівки Києвом. Бульвар Тараса Шевченка (частина 2)

(віртуально-краєзнавча подорож із циклу «Історія однієї вулиці»
для користувачів середнього шкільного віку)
Випуск 19
(частина 2)

Загальні відомості про район
Шевченківський район – один із центральних районів столиці, названий
на честь великого Кобзаря.
Дата утворення: 1937 рік
Площа: 27 км² (3,2 % від території м. Києва)
Кордони: межує з Печерським, Голосіївським, Солом’янським,
Святошинським, Подільським районами м. Києва
Чисельність населення: 231,3 тис. осіб (станом на 01.01.2011 року, 8,3 %
від населення м. Києва)
Герб Шевченківського району
м. Києва
Прапор Шевченківського району
м. Києва
Карта Шевченківського району
м. Києва
Шевченківський район

*Афанасівський (Афанасіївський) яр — урочище в центральній частині м.
Києва. Межує з місцевостями Старий Київ та Нова Забудова. Походження назви
яру невідоме. Під час забудови центра міста більшу частину яру було засипано.
Одну з вулиць, прокладених його колишньою територією, було
названо Афанасівською (нині — вулиця Івана Франка).
Місцевість: Афанасівський яр*, Нова Забудова*.
Пролягає від Бессарабської площі до площі Перемоги.
Названа на честь Тараса Шевченка.
Колишні назви: Бульварне шосе, вул. Бульварна,
Університетський бульвар, Бібіковський бульвар,
Ровноерштрассе.
Протяжність: 1,7 км
Умовні позначки: – читай в Інтернеті
Бульвар Тараса Шевченка
Афанасівська вулиця, 1902
Нова Забудова
*Нова Забудова — історична місцевість у м. Києві. Виникла
у 1830-1840-х роках як земля, виділена для масового переселення
жителів з Печерська, викликаного будівництвом Нової Печерської
фортеці. Головні вулиці — Антоновича, Саксаганського, Велика
Васильківська. Станції метрополітену: «Либідська», «Олімпійська»,
«Палац Україна».

Бульвар Тараса Шевченка на карті міста

Небагато історичних пам’яток збереглося в Києві з часів Київської Русі. Хіба що назви вулиць
нагадують нам про давнину.
Бульвар Тараса Шевченка — один із найперших міських бульварів та одна з головних магістральних
вулиць загальноміського значення, що з’єднує Бессарабську площу з площею Перемоги.
В середині ХІХ століття тут стояли ще дерев’яні будиночки, а через 50 років споруди бульвару вже
нагадували палаци. Володимирський собор, особняки меценатів Терещенків, міського голови Павла
Демидова, Олександрівська гімназія, «старий» ботанічний сад і Миколаївський парк... Важко перерахувати
всіх відомих людей, які мешкали, працювали або вчилися на головному київському бульварі.
Фототипія С. Кульженка. Кінець XIX-початок XX ст.
Джерело: retrostreets.com

Уперше бульвар Тараса Шевченка згадується у 1830-х роках під назвою Бульварне шосе як частина
нової дороги на Житомир.
Одночасно зі спорудженням на сусідній вул. Володимирській будівлі Київського імператорського
університету Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка)
посеред бульвару було посаджено липову та каштанову алею. Згодом їх замінили на тополі, які й нині є
візитівкою вулиці. На момент будівництва бульвар був однією з найдовших вулиць, а алея тополь тягнулася
на чотири кілометри.
Джерело: retroua.com

У 1840 році бульвар було прокладено відповідно до генерального плану м. Києва, за яким визначався
подальший розвиток міста у південному («Нова забудова») і південно-західному (проспект Перемоги)
напрямках. Цей план і заклав початок забудови міських пустирів за Золотими воротами і в районі
Бессарабки.
З 1850-х років вулиця дістала назву Бульварна. Паралельно з цією назвою до 1869-го року вживалася
назва Університетський бульвар — від спорудженого головного корпусу Університету Святого
Володимира. З 1869 року бульвар йменувався на честь Київського генерал-губернатора Дмитра Бібікова —
Бібіковський.
Свою сучасну назву бульвар Тараса Шевченка отримав у 1919 році. Відтоді вона змінювалася
лише під час окупації міста у 1942-1943 роках — Ровноерштрассе.
Шевченківський районБульвар Тараса Шевченка
Джерело: retroua.com

У 1870-1890-х роках та на початку XX століття відбувалася інтенсивна забудова обабіч бульвару:
зводилися як особняки, прибуткові та звичайні житлові будівлі, так і громадські об’єкти та промислові
споруди.
Частину бульвару між площею Перемоги та Повітрофлотським шляхопроводом у 1985 році
приєднано до проспекту Перемоги.
Уздовж бульвару реалізовано масштабні проєкти комерційного будівництва, що супроводжувалися
знесенням старих споруд та поступово змінювали масштаб історичної забудови бульвару.
Бульвар перетинають вулиці Пушкінська, Терещенківська, Володимирська та прилучаються вулиці
Леонтовича, Івана Франка, Пирогова, Михайла Коцюбинського, Симона Петлюри, провулок Алли Горської,
площа Перемоги.

Парк імені Тараса Шевченка
Пам’ятник Тарасу Шевченку
Архітектор: Євген Левінсон
Скульптор: Матвій Манізер
Матеріал: бронза
Встановлено: 1939 р.
Статус: «Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва
місцевого значення»
Відкриття: 1860-ті рр.
Колишні назви: Університетський,
Миколаївський, імені Воровського
Площа: 5,6 га
Монумент Кобзарю відкрито 6 березня 1939 року, на
місці колишнього пам’ятника Миколі І. Відкриття приурочене
до 125-річчя від дня народження Т. Шевченка. Бронзову
постать поета висотою 6,45 метрів встановлено на п’єдестал із
червоного граніту заввишки 7,3 метри.
Парк заснований у 1860 році. Проєкцію цього
паркового комплексу робив садівник Карл Христіані.
Тоді парк носив назву Університетського. За часів
правління Миколи Першого цю місцевість було
перейменовано у Миколаївський сквер, а на території
встановлено пам’ятник государю, який був знесений
1920 року.
У 1939 році парк назвали на честь українського
поета Тараса Шевченка.

Друга половина XIX ст.Пам’ятник Миколі I
1917 р.

Проєкт: Kiev Fashion Park
Скульптура: Бабця класична
Автор: Анна Кисельова
Відкриття: 2011 р.
Назва: Любов-Всесвіт
Скульптор: Олександр Лідаговський
Джерело: vkieve.net

Пам'ятник відомому політику, підприємцю, економісту,
меценату, засновнику цукрової промисловості України,
будівничому першої залізниці у Наддніпрянській Україні графу
Олексію Бобринському.
Граф Бобринський був одним із засновників Київської міської
публічної бібліотеки (нині Національна бібліотека України імені
Ярослава Мудрого).
Пам’ятник графу Олексію Бобринському
Автор проєкту: скульптор І. Шредер
Встановлено: 1872
Демонтовано: 1926

Пам’ятник графу Олексію Бобринському

№ 27
№13 № 22-24
№ 8
Інформацію про будівлі, що становлять архітектурну та історичну цінність, дивись
в електронному виданні «Пам’ятки історії та культури України». Режим доступу:
http://history.org.ua/LiberUA/kiev_katalog/kiev_katalog.pdf.
№ 4
№ 7/29
№ 1
№ 3
№ 5
№ 8/26№ 12
№14
№19/2 № 20 № 23
№ 31
№ 34№ 36
№ 46
№ 48
№18
Будівлі, що становлять історичну цінність, пам'ятки архітектури

№ 8
Василь ГАЛАЙБА
КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН
Бульвар Тараса Шевченка, 32
Одноповерховий цегляний будинок був споруджений 1858 року
на території садиби колезького радника М. Модзелевського.
Знесений в червні 1984р. разом із двоповерховим цегляним
флігелем, збудованим у стилі неоготики.
Бульвар Тараса Шевченка та рiг провулку Алли Горської
Малоповерхова житлова забудова кінця XIX – початку XX століть.
Будинки знесені протягом 1980-х років.

№ 8
Василь ГАЛАЙБА
КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН
Бульвар Тараса Шевченка, 33, 35 та 37
Садиба №35 належала дружині диякона Софійського
собору Є. Крижанівській. Проєкт одноповерхового
цегляного особняка 1887 року був підписаний відомим
будівничим А.-Ф. Крауссом. Знесений в березні 1992 року.
Двоповерхові будинки належали до однієї садиби
№37. Автор проєктів, складених у 1886-1887 роках,
архітектор П. Спарро.
Будинки знесені у 1993 році.
Бульвар Тараса Шевченка. Сучасні будівлі Джерело: wikimapia.org

Будинок — зразок прибуткового комплексу кінця XIX століття. Первісне оформлення
інтер’єрів не збереглося. У чоловій частині прибуткової споруди знаходився готель (первісно —
«Марсель», у повоєнні роки — «Дніпро», з 1964 — «Україна»). На початку 1980-х років у будівлях
садиби розташовувалися міські адміністративні установи. Зокрема, тут містяться Департамент
культури та Департамент освіти і науки Київської міської ради.
Шевченківський районБульвар Тараса Шевченка, 3
Чотириповерховий будинок, цегляний,
пофарбований, у плані має форму каре з
прямокутним замкненим двором.
Архітектори: Стефан Рикачов, Андрій-Фердінанд
Краусс
Будівництво: 1897
Архітектурний стиль: історизм

Семиповерховий з мансардним поверхом і напівпідвалом, у
плані П-подібний будинок. Складається з двох секцій,
з’єднаних вузьким поперечним об’ємом.
Будівництво: 1909-1910
Архітектори: Едуард Брадтман
Архітектурний стиль: модерн
Сучасна адреса: бульвар Т. Шевченка / вул. Пушкинська, 5-7/29
У 1895 році садибу придбав купець перщої гільдії Л. Гінзбург, який
розмістив тут власну будівельну контору. На його замовлення у 1909-1911
роках споруджено прибутковий будинок. У 1918 році в будівлі містилася
редакція українського часопису «ОКО», який видавався у часи гетьманату
Павла Скоропадського.
Після пожежі 1943 року будівлю відбудовано та включено до складу
готелю «Україна» (зараз «Прем’єр Палас Готель»).
Джерело: booking.com

Архітектори (різні роки): В. Ніколаєв, О. Кривошеєв,
А. Мінкус , Ф. Троупянський, Й. Зекцер; реконструк-
ції: С. Бабушкін, М. Дьомін, В. Рубштейн, В. Смирнов,
інженери Л. Казачинський, М. Козоріз тощо.
Реконструкція: 1946, 1952-1958, 1999-2005.
Архітектурний стиль: модерн
Сучасна адреса: бульвар Т. Шевченка / вул.
Пушкинська, 5-7/29
У червні 1894 року садибу придбав та побудував на ділянці
кілька нових споруд купець А. Гецович-Міркін. У глибині садиби було
зведено цегляний одноповерховий корпус, триповерховий флігель
(1894), триповерхова вставка (1896). Ця забудова проіснувала до 1910
року.
Упродовж 1910-1911 років за проєктом архітекторів А. Мінкуса,
Ф.Троупянського споруджено величезний шестиповерховий
прибутковий будинок з підвалом і мансардою (частково —
семиповерховий). Значну його частину займав новий готель «Паласт»
(або «Палас»). Нове будівництво супроводжувалося знесенням старої
забудови, за винятком нового флігеля і триповерхової вставки, яку
добудували до шести поверхів.
Реклама київських готелей у
газетах 1910-1912 рр.
Фото: old.kiev.ua

Готель, відкритий у 1912 році, був унікальним для свого часу: тут
було центральне опалення, гаряча і холодна вода, електроосвітлення,
ліфти, телефони, пиловсмоктувачі, бібліотека тощо.
Його будівництвом керував Лев Гінзбург.
У різні роки в приміщенні розташовувалися: керівні органи освіти та
культури, відомчий гуртожиток профспілок, представництва іноземних
держав — консульство Німеччини, резиденція посла Туреччини тощо.
Саме у помешканні турецького посла 14 грудня 1918 року підписав
документ про зречення від влади гетьман Павло Скоропадський.
Діяльність готелю було відновлено у 1926 році.
Фото. 1918 р.
Листівка. Вид на бульвар з вікна готелю

Під час Другої світової війни будинок горів. Після його реконструкції (1946-1953) колишню
мансарду було перетворено на повний сьомий поверх, а дві будівлі (№5 та №7) об’єднані в єдиний
готельний комплекс.
Свого часу в готелі зупинялися Олександр Вертинський, Володимир Висоцький, Стівен Спілберг,
Жан Рено, Софі Лорен, Брайан Адамс, Кондоліза Райс і багато інших відомих людей.
Гості готелю: Джейсон Стейтем,
Сильвестр Сталлоне, Дольф Лундгрен
Фото: Premier Palace Hotel

Шевченківський районБульвар Тараса Шевченка, 8/26
Наріжна садиба у середині XIX століття належала родині Шпаковських. Цегляний двоповерховий
будинок і житловий флігель було споруджено у 1844-1845 роках.
Згодом, у 1897 році, садибу № 8/26 придбав Нікола Терещенко, який раніше вже скупив сусідні
ділянки. Будинок № 12 використовували як особняк, де проживала родина Терещенків і зберігалася
мистецька колекція, № 8 — як конторські приміщення.
У 1917-1918 роках особняк був реквізований Українською Центральною Радою. Згодом тут містилися
різні установи. Наприклад, під час німецької окупації розташовувався відділ культури і мистецтва Міської
управи Києва, першим керівником якого був український скульптор, кінорежисер, драматург Іван
Кавалерідзе.
Після реконструкції будинку у 1990-х роках він втратив архітектурну цінність. Збережено тільки
елементи декору чолових фасадів у формі пізнього класицизму.
Наразі це — офісний будинок.
Особняк родини Шпаковських
Фото. 1993 р.

Будинок споруджено на території садиби Марії Клуссінш для приватної
жіночої гімназії, в якій Марія Валеріановна викладала математику. Також в
гімназії працювали: літературознавець В. П. Адріанова-Перетц, етнограф
Данило Щербаківський, священнослужитель С. Петруневич тощо.
На фасаді будови виконані написи: дата будівництва — «1908» і
монограма власниці — «МК».
За радянських часів в будівлі знаходилася школа, потім —
педагогічний коледж, зараз — офісні центри.
Триповерховий з напівпідвальним поверхом, цегляний, в плані
прямокутний будинок. Він є одним з найвишуканіших зразків
модерну в архітектурі прибуткових будинків м. Києва початку XX
століття.
Фото: SergeyUA

Шевченківський районБульвар Тараса Шевченка, 28-30
Сучасна забудова. Багатофункціональний комплекс «H-Tower»
Архітектор: Джон Сіферт
Забудовник: St.Sophia Homes ltd.
Початок будівництва: 2006
Відкрито: 2014
Використання: Готель. Житловий комплекс
Сторінка на SkyscraperPage: 8134
Висота
Дах: 99,22 м
Технічні деталі
Кількість поверхів: 26
Кількість квартир/номерів: 350
Корисна площа: 48 000 м²
Джерело: skyandmethod.com

Особняк із вежками зведений у 1903 році у стилі неоготики. Споруда —
п’ятиповерхова, у центрі — шестиповерхова, цегляна, у плані являє
паралелепіпед. Будинок — зразок використання характерних для початку
ХХ сторіччя форм історизму в оформленні пересічної житлової споруди.
Бульвар Тараса Шевченка, 31 Шевченківський район
Неоготичний будинок із вежками
На початку XX сторіччя в будинку жив
історик, етнограф, педагог, співробітник
журналу «Кіевская старина» Єлисей Трегубов.
У його квартирі 4-12 квітня 1909 року зупинявся
письменник Іван Франко.

Садибу забудовано на замовлення дружини колезького асесора
Феліції Модзелевської. Особняк у 1879-1919 роках належав родині Івана
Терещенка, яка володіла садибою до перших років жовтневого
перевороту.
В ніч з 13 на 14 листопада 1918 року у цьому будинку на квартирі
Андрія Макаренка відбулося обрання Директорії УНР, яку очолив
Володимир Винниченко. У радянський час націоналізований особняк
використовувався як житловий, з 1984 — як адміністративний будинок.
Внаслідок перепланувань особняк втратив первісне оздоблення
інтер’єрів.
Двоповерховий, цегляний, пофарбований,
у плані Г-подібний будинок.
Архітектор: В. Краузе
Будівництво: 1874-1875
Архітектурний стиль: неоготика
Первісне планування: анфіладне*
Особняк Івана Терещенка
*Анфілада — послідовний ряд архітектурно
поєднаних між собою приміщень, що
розташовані на одній осі та з’єднані дверними
прорізами.

Будинок аптекаря Фроммета
У 1871 році садибу на розі бульвару та теперішньої вулиці
Михайла Коцюбинського придбав аптекар Микола Фроммет.
Зведенням чотириповерхового прибуткового будинку керував
архітектор П. Спарро.
У 1881 році під час будівництва обвалилися фасад будівлі та її
західна бічна стіна. Відновлювальні роботи розпочали через рік за
проєктом техніка-архітектора П. Воронцова. Було збудовано
триповерховий житловий будинок з аптекою та триповерхове
крило вздовж вулиці М. Коцюбинського.
Окремі приміщення комплексу використовувалися як
казарми, музична школа, жіночі курси. Тут містився й популярний
готель «Київ».
Садиба аптекаря М. Фроммета:
• головний будинок № 36 — 1873 р., архітектор В. Ніколаєв;
• житловий будинок № 36-а — 1882 р., архітектор П. Воронцов;
• флігель № 36-б — 1882 р., межа ХІХ-ХХ ст., історизм,
архітектор П. Спарро;
• готель (вулиця М. Коцюбинського, 14) — 1882 р., архітектор
П. Воронцов.
Садиба — один із найяскравіших зразків київського житлового
будівництва доби ранньої еклектики.

Будинок аптекаря Фроммета
Фото. 1885-1891 рр.
Джерело: commons.wikimedia.org

Джерело: wikimedia.org
Житловий будинок 1890-тих років, у якому в 1912-1919 роках мешкав
український державний діяч, міністр народної освіти УНР, художник, учений-хімік
Петро Холодний.

Будинок із левами
Шевченківський районБульвар Тараса Шевченка, 48-а
Будинок із левами — чотириповерховий прибутковий будинок, споруджений
в 1898-1899 роках у стилі неоренесан, унікальний для Києва зразок притаманного
українській архітектурі поєднання цегляного та майолікового декору в оформленні
чолового фасаду. Споруда використовується як житлово-офісний будинок із
торговельними приміщеннями на першому поверсі.

Будинок національних творчих колективів України
Будівля зведена у 1980-х роках. Над оздобленням Будинку працювали художниця Ольга Рапай і
скульптор Олександр Думчев.
Панно у народному стилі Ольга Рапай створила 1987 року. Загальна площа керамічної композиції
становить понад 300 м². Верхню частину прикрашають три панно, кожне з яких має 19 плиток завдовжки
і 21 заввишки. На щастя, під час реконструкції будівлі на початку 2000-х років усі плитки були повністю
збережені.
Ольга Рапай

Гармонія всесвіту і життя природи — саме цю ідею яскраво втілено у керамічних панно
мисткині на фасаді Будинку, об’єднаних в один ансамбль за темою «Я люблю тебе, Україно!»
Казкові персонажі. Фрагмент панно.
Майоліка, художня кераміка.
Будинок національних творчих колективів України
«…Це спроба висловити своє ставлення до етичних і,
в першу чергу, екологічних проблем. Людина і
тварина, рослина, річ і все інше… зрештою людина і
природа. Мовою кераміки стверджую необхідність
любити і берегти нашу планету. Вона така прекрасна
й беззахисна…», — була переконана Ольга Рапай.

Шевченківський районРоботи Ольги Рапай
Національна бібліотека України для дітей
Не менш надзвичайною керамічною феєрією є
художнє оформлення приміщення Національної
бібліотеки України для дітей. В інтер’єрі злагоджено
поєдналися керамічні панно «Казки народів світу»,
«Історія книги і друкарства», композиції, присвячені
історії музики і народного мистецтва, та інші прикраси з
шамоту і глазурованої глини.

Шевченківський районБульвар Тараса Шевченка, 58, 60, 62
№ 58. Шестиповерховий, цегляний, у плані
Г-подібний, трисекційний будинок.
Зведений у 1936-1939 роках у формах
пізнього конструктивізму.
№ 58
№ 60, 62
Фото. 1955 р.
№ 60. Державна установа «Інститут досліджень
науково-технічного потенціалу та історії науки
імені Г. М. Доброва НАН України»

Шевченківський районБульвар Тараса Шевченка, 58, 60, 62
Джерело: Фотоальбом «Киев». 1975 р.

Фотолітопис
1872 р.1898 р.
1920 р.

№№ 40, 38, 36
1945 р.

Джерело: wikimapia.org
Автор: Artemka

№ 8
Цікаві факти
Раніше на бульварі була трамвайна
лінія, яку закрили після початку
Другої світової війни.
Протяжність алеї тополь на бульварі — 1,5 км, вона
є найдовшою в усій Європі.

Скульптор: Юрій Білявський
Легенда: Потреш мене — і сягнеш неймовірної височини
Висота: 17 см
Відкриття: травень 2019
Адреса: бульвар Т. Шевченка / вул. Пушкинська, 5-7/29.
Скульптуру розміщено на фасаді готелю «Premier Palace Hotel»
Скульптор: Ольга Колесник
Легенда: Потреш мене і зробиш хід конем
Відкриття: липень 2019
Адреса: Парк імені Тараса Шевченка
(в альтанці на шаховому майданчику)
Київські шахи
Золота туфелька Сержа Лифаря
Проєкт «Шукай!» — це історія Києва у бронзових міні-скульптурках. Автор проєкту Юлія Бевзенко
Джерело: rubryka.com
Джерело: uk.wikipedia.org
Проєкт «Шукай!»

№ 8
До 1919 року бульвар мав ім’я запеклого ворога Кобзаря —
київського, подільського й волинського генерал-
губернатора Дмитра Бібікова. Саме за його керівництва
«Південно-Західним краєм» у 1847 році Тарас Шевченко був
заарештований у справі Кирило-Мефодіївського товариства
та призначений рядовим в Оренбурзький окремий корпус із
забороною писати й малювати.
Тарас Шевченко. Автопортрет на березі Сирдар’ї. Раїм, червень 1848 р.
Поряд із садибою Фроммета, на колишньому
Бібіковському бульварі, 38, стояв будинок, де
проживав відомий український письменник, публіцист,
громадський діяч Олександр Кониський. Він багато
років досліджував біографію Тараса Шевченка.
Олександр Якович є також автором слів пісні «Молитва
за Україну», яка звучить на музику М. В. Лисенка.

№ 8
У Клініці університету в 1912-1913
роках перебував на лікуванні
письменник М. Коцюбинський.
В цьому будинку у 1858-1861 роках
жив і працював жив відомий хірург
Микола Пирогов.
Бульвар Тараса Шевченка, 22-24
У Київському комерційному інституті здобував вищу освіту Вольф Висоцький — дідусь радянського
класика Володимира Висоцького.

1. Де пролягає бульвар Шевченка?
2. Яка протяжність вулиці?
3. Коли виникла вулиця?
4. Які назви мав бульвар за усю історію свого існування?
5. Які вулиці прилучаються до бульвару Тараса Шевченка?
6. У якому році бульвар отримав теперішню назву?
7. Який музей розташований на бульварі Т. Шевченка?
8. Назвіть пам’ятки архітектури, що знаходяться на бульварі?
9. Які навчальні заклади знаходяться на бульварі?
10. Які відомі люди навчалися або працювали у Другій київській гімназії?
11. Назвіть художників, які розписували Володимирський собор?
12. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського
району міста Києва?
Перевір свої знання
(мінівікторина)
Бульвар Тараса Шевченка Шевченківський район

Гирич І. Бульвар Шевченка та прилеглі вулиці / І. Гирич // Київ. Люди і будинки /
І. Гирич. — Київ, 2016. — С. 334-349.
Друг О. Бульвар Тараса Шевченка й вулиці поблизу / О. Друг // Вулицями
старого Києва / О. Друг. — Львів, 2013. — С. 428-442.
Історія твого дворика : до 75-річчя Шевченк. р-ну / відп. за вип. В. С. Боядін. —
Київ : [б. в.], [2013?]. — 130 c. : фотоіл.
Кальницкий М. Гимназии и гимназисты / М. Кальницкий. — Киев : ВАРТО :
Сидоренко В. Б., 2014. — 303 с. : іл. — (Киевские истории ; кн. 3).
Шевченка Тараса бульвар // Київ : парки, площі, вулиці : фотоальбом / відп.
ред. Ю. О. Храмов. — Київ, 2006. — С. 190-195.
Дізнайся більше:

Дізнайся більше:
Бульвар Т. ШЕВЧЕНКА, 4 (кол. Бібіковський бульвар) [Електронний ресурс] //
Архитектор Павел Алешин : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://www.alyoshin.ru/Files/publika/malakov/malakov_074.html. — Назва з екрана.
Бульвар Тараса Шевченка (Київ) [Електронний ресурс] // ВікіпедіЯ : вільна
енциклопедія : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/wiki/Бульвар_Тараса_Шевченка_(Київ). — Назва з екрана.
Друг О. Особняки Києва [Електронний ресурс] / О. Друг, Д. Малаков // Архитектор
Павел Алешин : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://www.alyoshin.ru/Files/publika/malakov/malakov_000.html. — Назва з екрана.
Шевченка бульвар [Електронний ресурс] // Интересный Киев. Звід пам’яток історії
та культури : [вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://pamyatky.kiev.ua/streets/shevchenka-bulv. — Назва з екрана.
Електронні ресурси
Джерело: kiev.informator.ua

Ілюстрації з сайтів:
Укладачі: С. В. Кисельова, Н. М. Невмержицька
Редактор: О. А. Кадькаленко
Київ — 2020
№38-40
1860 р.
http://uk.wikipedia.org/
https://photos.wikimapia.org/
https://www.retroua.com/
http://www.alyoshin.ru/
https://photo.online.ua/
http://retrostreets.com/
https://mistaua.com/
https://wikimapia.org/
https://photohistory.kiev.ua/
https://www.pinterest.co.uk/

Історичні мандрівки Києвом. Бульвар Тараса Шевченка (частина 2)

More Related Content

What's hot

Similar to Історичні мандрівки Києвом. Бульвар Тараса Шевченка (частина 2)

More from НБУ для дітей

Recently uploaded

Історичні мандрівки Києвом. Бульвар Тараса Шевченка (частина 2)