Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Велика Житомирська

/віртуально-краєзнавча подорож з циклу «Історія однієї вулиці»
для користувачів середнього шкільного віку/
Випуск 10

Загальні відомості про район:
Один із центральних районів столиці, названий на честь
великого Кобзаря.
Дата утворення: 1937 рік
Площа: 27 км² (3,2 % від території м. Києва)
Кордони: межує з Печерським, Голосіївським,
Солом'янським, Святошинським, Подільським районами м.
Києва
Чисельність населення: 231,3 тис. осіб. (станом на
01.01.2011 року, 8,3 % від населення м. Києва)
Герб Шевченківського району
м. Києва
Прапор Шевченківського району
м. Києва
Карта Шевченківського району
м. Києва
Шевченківський район

Вулиця Велика Житомирська
*Старий Київ (Старе місто, Верхнє місто) — історична місцевість в центрі Києва, найдавніша
частина Києва. Орієнтовні межі — Андріївська церква, Володимирська гірка, Майдан Незалежності, Золоті ворота,
Львівська площа Включає до себе літописні місто Ярослава, місто Володимира. Найцентральніша зона тягнеться
від Золотих Воріт по вул. Олеся Гончара до площі Перемоги.
Місцевість: Старий Київ*.
Пролягає від Михайлівської площі до
Львівської площі.
Прилучаються: Володимирська, Стрілецька,
Олеся Гончара, Стрітенська та Рейтарська
вулиці.
Колишні назви:
Львівська,
Житомирська,
Золотоустівський провулок,
А. Міцкевича,
Горвиця (Горовиця).
Протяжність: 890 м

Вулиця Велика Житомирська на карті міста

Шевченківський районВулиця Велика Житомирська
*Жидівська брама (пізніше Львівська брама) — історичний в'їзд у древній Київ, зведений 1037 року на місці
сучасної Львівської площі
Вулиця Велика Житомирська простягається від Михайлівської площі до
Львівської площі. Виникла приблизно на початку ХІ століття на шляху до м. Житомира
під час спорудження града Ярослава. Вела від Софійської брами града Володимира
через район Львівської площі на Дорогожичі та закінчувалася біля Львівських
(Жидівських) воріт*. Вздовж вулиці стояли садиби найвпливовіших боярських родин
міста.
Небагато що збереглося в Києві з часів Київської Русі. Хіба що назви вулиць
нагадують нам про давнину. Одна з них — Велика Житомирська.

Стрітенська церква — храм роботи Володимира Ніколаєва, збудований у 1853-1861 роках. Церква стояла на вулиці
Великій Житомирській, 33. Вважалася найпершим і найкращим творінням архітектора у Києві. Зруйнована в середині
1930-тих років.
У XV — першій половині XVII століття вздовж сучасної Великої
Житомирської розташовувалися окремі хутори. Як вулиця вона відроджується в
другій половині XVII століття, коли після введення до Києва московського гарнізону
було відновлено давньоруські брами (зокрема Львівська), вали і рови Верхнього
міста. Після того, як біля Львівської брами у 1795 році було влаштовано
Житомирську заставу, вулиця отримала назву — Житомирської.

У 1830-1850-ті роки територію Старого Києва було переплановано. Сучасне
трасування вулиця одержала після реалізації генерального плану Києва, затвердженого
1837 року.
Велика Житомирська була віднесена до вулиць 1-го розряду в 1861 році, на ній
дозволялося споруджувати лише кам'яні будинки висотою не менш ніж у два поверхи.

http://mark-
shejder.livejournal.com/41585.html
До 1880-х років забудова вулиці була дво- і триповерховою. Згодом будинки
надбудовуються до чотирьох-п’яти поверхів, на початку XX століття з’являються
шести-, семиповерхові споруди.
Вулиця проходила поблизу присутствених місць, де розміщувалися головні
адміністративні та судові установи, тому службовці та чиновники селилися на
навколишніх вулицях. На Великій Житомирській мешкали адвокати, члени Київського
окружного суду, чиновники, викладачі реального, музичного, художнього училищ.

Забудова вулиці відноситься переважно до другої половини XIX століття.
Повністю об’ємно-просторова композиція вулиці сформувалася у другій половині XIX —
на початку XX століття зведенням багатоповерхових житлових прибуткових будинків,
які утворили вулицю-коридор.

Вулиця Велика Житомирська сьогодні — одна з головних транспортних
артерій міста, яка зберегла колорит того часу. Характерною рисою її забудови є
периметральність — розміщення головних корпусів на червоних лініях, флігелів — у
глибині ділянок забудови. В архітектурному відношенні будинки відображають епоху
історизму та модерну.
У формуванні ансамблю вулиці брали участь визначні київські архітектори:
П. Альошин, І. Бєляєв, М. Бобрусов, Є. Єрмаков, О. Кривошеєв, В. Ніколаєв та ін.
Дореволюційна забудова вулиці майже цілковито зберіглася.

У XV-XVIII століттях разом із сучасною вулицею Січових Стрільців мала назву Львівська.
На початку XIX століття одержала назву Житомирська і складалася з двох частин: нижньої — від
Печерської (Лядської) брами до Михайлівської площі та верхньої — до колишньої Львівської брами. У середині ХІХ
століття вулиця простягалася вже до нинішньої Лук'янівської площі.
У 1869 році Житомирську вулицю було розділено: її частина від Львівської до Лук'янівської площі отримала
назву Львівська (нині — вулиця Січових Стрільців). У 1870-ті роки нижня та верхня частини вулиці стали називатися
Мала та Велика Житомирська відповідно. При цьому до складу Великої Житомирської вулиці увійшов квартал від
Михайлівської площі до Володимирської вулиці, який із другої половини 1830-х років мав назву Золотоустівський
провулок (назва походила від дерев'яної церкви Іоана Золотоуста, що була тут до 1875 року).
Після лютого 1919 року перейменовувалася на вулицю А. Міцкевича, у 1923-44 роках — вулицю О. Горвиця.
Під час окупації міста в 1941-1943 роках використовувалася назва Велика Житомирська вулиця.
У 1944 році відновлено назву Велика Житомирська.
Церква Іоана Златоуста.
Знаходилася на місці будинку № 9 по Великій Житомирській вулиці

Велика Житомирська, 2-а
Двоповерховий цегляний будинок входив як житловий флігель до складу садиби родини
Ейсманів. Згодом він використовувався як житло для співробітників реального училища, що існувало
до 1920 року.
1985 року була розібрана цегляна арка входу біля двоповерхового флігеля. Розібраний
у вересні-жовтні 1986 року.
Василь ГАЛАЙБА
,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН
Велика Житомирська, 23
Цікаво, що за відомостями 1866 року в усьому кварталі взагалі не було жодних цегляних споруд. У
1867 році міщанин М. Шепулін збільшив свою садибу, скупивши сусідні зі своїм маєтком ділянки. На перетині з
вулицею Маловолодимирською (нині вулиця Олеся Гончара) у 1872 році він звів двоповерховий будинок. Автор
проекту — архітектор Павло Іванович Спарро. Будинок використовувався як прибутковий. Тут містилися: в підвалі
— кондитерська і пекарня, на першому поверсі торговельні приміщення — бакалійна лавка, фотосалон,
годинникова майстерня.
Знесений у лютому 1980 року.

Велика Житомирська, 27
Двоповерховий цегляний будинок було
зведено 1879 року на території садиби, що належала
титулярному раднику Є. Алексєєву.
Автор проекту архітектор П. Спарро.
Будинок використовувався не тільки як житловий: в різні
роки за довідковими і адресними книгами тут значаться
бакалійний і овочевий магазин (1906 р.), резервна
команда поліції і цейхгауз (1907 р.), Київська міщанська
управа.
Знесений у вересні 1989 року.
Василь ГАЛАЙБА
,КИЇВ ЯКОГО НЕМАЄ : ФОТОСПОМИН
Велика Житомирська, 36, 38
Садиба, що належала Києво-Стрітенській церкві, містила два невеликих будиночки — одно- і
двоповерховий. В одноповерховому будинку мешкав відомий український художник Іван Сошенко. Саме у
нього на квартирі в 1859 році Т. Шевченко познайомився з М. Чалим — майбутнім біографом поета.
В будинку № 36 на початку ХХ століття містилося міське училище № 109.
Обидва будинки знесені в липні 1980 року.

З історичного погляду вулиця Велика Житомирська цікава тим, що тут жили або
працювали визначні діячі науки та культури, а саме:
Зінаїда Тулуб — відома українська  письменниця;
Кирило Стеценко — класик української музики;
Василь Кричевський — архітектор і художник;
Андрій Грабар — всесвітньо відомий учений, мистецтвознавець;
Амвросій Бучма — український актор, режисер;
Юрій Шумський — народний  артист;
Микола Глущенко, Василь Касіян — народні художники;
Сергій  Ярон — журналіст і письменник;
Валентин Фельдман — архітектор і художник;
Василь Ляскоронський — відомий київський історик та археолог;
Євген Патон — учений-електрозварювальник,  мостобудівник.
К. Стеценко
Є.Патон
А. Грабар
А. Бучма
Ю. Шумський М. Глущенко
В. Касіян
С. Ярон
В. Ляскоронський
В. Фельдман
З. Тулуб

№ 2 — колишнє реальне училище (1861), архітектор Олександр Беретті.
№ 4 — житловий будинок, де мешкали видатні діячі культури.
№ 6/11 — будинок зі Старокиївською аптекою (2-а пол. XIX ст.).
№ 8а — колишній прибутковий будинок (1908), архітектор Михайло Бобрусов.
№ 8б — колишній прибутковий будинок (1904), архітектор Йосип Зекцер.
№ 9 — будинок колишнього Релігійно-просвітницького товариства (1903), архітектор Євген Єрмаков.
№ 10 — колишній прибутковий будинок (1909), архітектор Володимир Ніколаєв.
№ 12 — колишній прибутковий будинок (1904), архітектор Олександр Кривошеєв.
№ 15/1 — будинок причту Софійського собору (1890), архітектор Микола Казанський.
№ 17/2 — «будинок лікаря» (1930), архітектор Павло Альошин.
№ 25/2 — колишній прибутковий будинок (1909), архітектор Іван Бєляєв.
№ 28 — будинок (1890-ті), архітектор Іполит Ніколаєв.
№ 32 — «будинок зі зміями» (1911).
№ 38 — житловий будинок (1899), архітектор Володимир Ніколаєв.
№ 40 — прибутковий будинок (1912).
будинки № 3, 6, 8/14, 13, 15, 16, 16а, 18, 19, 20а, 21, 23, 24, 26, 29, 30, 31, 34 — споруджені на межі XIX-ХХ ст.
Вулиця є однією з найцінніших пам'яток історії та культури Києва XIX-XX століття.
Будівлі, що мають історичну та архітектурну цінність. Пам'ятки архітектури
№ 25/2
№ 28
№ 8-а
№ 40
№ 23
№ 38

Один з найперших будинків на вулиці. В 1857-1858 роках Йоганн Ейсман — власник
однієї з перших в Києві приватних аптек — скупив кілька невеликих ділянок з дерев'яними
будинками та у 1858-1961 роках за проектом архітектора О. Беретті забудував свою садибу на
Великій Житомирській. В єдиній стилістиці пізнього класицизму були зведені триповерховий
будинок, двоповерховий житловий флігель і одноповерхові цегляні служби.
У 1862 році садиба за заповітом перейшла Густаву Ейсману, професору
Імператорського університету св. Володимира. З 1871 року він був гласним Міської думи, а в 1879-
1884 роках обіймав посаду міського голови. Свою садибу на Великій Житомирській Г. Ейсман
віддавав в оренду Київському військовому округу, а 1873 року продав Міністерству народної освіти
для Київського реального училища.
З 2006 року у будинку розміщується Дипломатична академія України при Міністерстві
закордонних справ України.
Вулиця Велика Житомирська, 2 Шевченківський район

Шевченківський районВулиця Велика Житомирська, 4
Триповерховий будинок другої половини XIX
століття. Наприкінці століття був реконструйований
Іполитом Ніколаєвим в стилі неоренесансу. У будинку
мешкали: історик і професор Київського університету
Степан Голубєв, адвокат і політичний діяч
Арнольд Марголін тощо. У квартирі свого брата Рудченка
Луки Яковича — співробітника Киїівської казенної палати,
під час візитів до Києва спинявся класик української
літератури Панас Мирний.
У будинку розміщується відділ літератури з питань
мистецтв Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва.

Так званий «Будинок із Старокиївською аптекою», що знаходиться на розі з
Володимирською вулицею. Один з найстаріших будинків на Великій Житомирській —
1850-х років будівництва. Спочатку був двоповерховим, а через майже сто років (1949)
архітектором Лідією Семенюк була проведена реконструкція, в результаті чого будівля
зросла ще на два поверхи.
На будинкуі встановлено меморіальну дошку на честь Адріяна Прахова — археолога,
професора Київського Імператорського університету Св. Володимира, керівника групи
художників, що здійснювала розпис Володимирського собору.
Вулиця Велика Житомирська, 6/11 Шевченківський район

Оригінальний чотириповерховий кооперативний будинок київських лікарів (досі
відомий як «Будинок лікаря») на розі вулиць Великої Житомирської та Стрілецької. Один з
перших багатоквартирних житлових будинків, зведених в Києві за радянських часів. У
1930-1961 роках у будинку жив його автор — архітектор Павло Федотович Альошин.
Зведений: 1928-30-ті рр.
Архітектор: П. Альошин
Архітектурний стиль: Конструктивізм
Вулиця Велика Житомирська, 17/2

Вулиця Велика Житомирська, 18
піаніст, композитор, педагог Генріх Бобинський, який брав участь у створенні Київської консерваторії
та став одним із перших її професорів;
адвокат, журналіст, письменник, гласний Думи, один із засновників Київського вільного пожежного
товариства Сергій Ярон;
учений-винахідник, один із розробників теорії ракетної техніки та космічних польотів Юрій Кондратюк.
Триповерховий цегляний
односекційний будинок зведено у
1897-1898 роках за проектом
архітектора О. Кривошеєва. На
початку XX століття надбудовано
четвертий поверх. У різні часи в
будинку мешкали:

Цікаво, що…
…це найвищий будинок у тогочасній забудові
вулиці.
…раніше на місці цього будинку стояв
одноповерховий дерев'яний будинок, в якому
жила мати відомого у 1880-х роках російського
поета Семена Надсона, і де він провів дитячі
роки.
Будинок зведений у 1910-х роках за
проектом архітектора Івана Бєляєва.
Належав активному діячеві міського
самоврядування кінця XX — початку XIX
століття, інженеру шляхів сполучення,
гласному Міської думи В. Демченку.

Двоповерховий кам’яний особняк, зведений у 1890-х роках, як вважають, на замовлення
адвоката Київського окружного суду, гласного міської думи Сави Миколайовича Месняєва. Завершити
будівництво адвокату не довелося, оскільки не вистачило кредитних грошей. І він змушений був
продати садибу з боргами штабс-капітану у відставці К. Іванову, який довів особняк до досконалості.
Первісне декоративно-художнє оздоблення та планування збереглися без змін і становлять велику
цінність особняка.
У 1928 році особняк передано Мікробіологічному інституту, засновником і керівником якого став
учений зі світовим ім’ям Данило Заболотний.
З 1964 року тут розміщуються наукові відділи та бібліотека Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного
НАН України.

Споруджений у стилі модерн (1911-1912 рр.) як прибутковий триквартирний
будинок, можливо, за проектом архітектора Ігнатія Ледоховського. Належав дворянці
Софії Чоколовій. Спочатку був триповерховий з горищним приміщенням над входом.
Четвертий поверх надбудовано після 1945 року зі знищенням хвилеподібного аттика.
Планування поверхів зазнало змін під час внутрішніх перебудов.
Пам'ятка отримала від городян назву «будинок зі зміями та каштанами» або
просто «будинок зі зміями» за скульптурні композиції з плазунами, що підтримують
балкон на фасаді і орнаменти із листя каштанів на ліпнині.
Пам’ятки Києва, які
можуть зникнути вже
завтра

Пам’ятки Києва, які можуть зникнути вже завтра

«Будинок зі зміями» має статус пам’ятки архітектури місцевого
значення і давно перебуває в аварійному стані — частина ліпнини
обсипалася, зі стін випадають цеглини. На жаль, під час ремонту в 1990-х
роках зруйнували всі старовинні кахельні печі і первісний інтер’єр.
© Олег Батрак

Джерело: http://antikvar.ua/kiev-v-akvareliah-ksenii-gnilitksoi/
Велика Житомирськаская, 32 (Будинок зі зміями)
Мистецький проект «Стратиграфія». 2016
Художник: Ксенія Гнилицька
Будинок зі зміями та каштанами
Художник: Марта Ниркова

П’ятиповерховий житловий будинок побудований в 1912 році за проектом київського
архітектора Володимира Ніколаєва у стилі неокласицизму. Будівля відома завдяки її
впливовим мешканцям. У ньому проживала родина мистецтвознавця й археолога
Адріана Прахова, у якого бували знамениті художники, зокрема Віктор Васнецов і
Михайло Нестеров. Також в особняку проживав відомий хірург Андрій Ромоданов, ім’ям
якого в 1993 році був названий інститут нейрохірургії в Києві.

Цікаво що…
…на першому поверсі житлового будинку з 1913 року діє кінотеатр. З 1937 по 2015 роки він мав
назву «Кінотеатр імені Чапаєва» (Комунальне підприємство дитячий спеціалізований кінотеатр ім.
Чапаєва ), а до 1937 року — «Ліра». Саме цю історичну назву кінематографісти за підтримки мерії
повернули закладу у 2015 році. В репертуарі кінотеатру українського кіно «Ліра» — шедеври
вітчизняного та світового кінематографу, артхаусне кіно, а також фільми для дітей та молоді. Тут
проводяться зібрання одного з найстаріших кіноклубів міста — «Ракурс». Це єдиний клуб, який
демонструє фільми виключно на кіноплівці.
…в приміщенні працює і Київський театр «Актор». Його засновник — народний артист України
Валентин Шестопалов. Перший сезон театру відкрився у квітні 1987-го року виставою «Лавка» за
п’єсою О. Гельмана. Спочатку театр існував у приміщенні кафе «Термок». Згодом отримав
будівлю на розі вулиці Великої Житомирської та Львівької площі, де розташований і дотепер.

Сова
Рік відкриття: 2013
Скульптор: Костянтин Скритуцький
Сквер Київських інтелігентів
Рибалочка
Крук
Горобець
На перетині вулиць Великої
Житомирської та Олеся Гончара
розташований сквер, в якому знаходяться
незвичайні скульптури птахів-інтелігентів.
Усі вони символізують сучасну українську
інтелігенцію.

вул. Велика Житомирська, 6-а
Автор: Aryz (Іспанія)
Мурал «Повчання синам Ярослава, 1054 рік»
Автор: Dima Fatum
вул. Велика Житомирська, 19-б
В основу композиції лягла
робота художника Бориса
Чорикова «Повчання синам
Ярослава, 1054 рік», створена
у 1836 році
За останні кілька років митці
прикрасили вулиці Києва десятками
яскравих та масштабних малюнків —
муралів.

Мурал-мозаїка, що світиться, на фасаді будинку на розі вул. Великої
Житомирської та Олеся Гончара.
Автор: Костянтин Скритуцький
Вул. Велика Житомирська, 25-31
За словами скульптора, існує легенда про те, що частина правого берега Києва з космосу нагадує жіноче
обличчя. «На мозаїці зображені діти, які малюють на карті Києва цей образ. Це нове покоління дітей, вони
показують іншим, що потрібно дбайливо і з любов'ю ставитися до міста. Також там вмонтовано два псалми і 10
заповідей Божих», — розповідає автор.

Цікаво, що…
…до вересня 2014 року на стіні будинку знаходився 3D-малюнок художників арт-студії «SprayWay», який було
внесено до реєстру рекордів України (його площа складала 255 квадратних метрів).
вул. Велика Житомирська, 38
Автор: студія «SprayWay»
Мурал «Український святий
Георгій» («Святий Юрій»)
Автори: Володимир Манжос
(Waone), Олексій Бордусов (Аес)
(арт-дует «Interesni Kazki»)

Стіна загадок
Графіті прикрашає стіну
Київської дитячої музичної
школи № 8.
Автор: Леся Кара-Коця
Мурал «Wall’ьная душа»
Автор: O’Prime (Олексій Приймак)

Через арки будинків під парними номерами можна потрапити на Пейзажну
алею — зону відпочинку, що створена на місці зритих оборонних валів Верхнього
міста, які йшли понад яром, над урочищем Гончарі.
Бере стежка свій початок від оглядового майданчика біля Національного
музею історії України і завершується між будинками № 36 і 40 по вулиці Великій
Житомирській. Алею було прокладено на початку 1980-х років за проектом
архітектора Аврама Мілецького.

Джерло: https://io.ua/
Фото. 1978 рік

1. Де пролягає вулиця Велика Житомирська?
2. Які назви мала згадана вулиця за усю історію свого існування?
3. Яка довжина вулиці?
4. Які вулиці прилучаються до Великої Житомирської?
5. Назвіть ім’я класика української літератури, який під час візитів до Києва зупинявся
за адресою Велика Житомирська, 4.
6. Хто з українських поетів бував на квартирі відомого художника Івана Сошенка?
7. Яка установа культури розміщена за адресою вулиця Велика Житомирська, 4?
8. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського району міста
Києва?
Перевір свої знання
( -міні вікторина)

1. Де пролягає вулиця Велика Житомирська? (від Михайлівської до
Львівської площі)
2. Які назви мала згадана вулиця за усю історію свого існування? (Львівська,
Житомирська, Золотоустівський провулок, А. Міцкевича, Горвиця
(Горовиця)
3. Яка довжина вулиці? (890 м)
4. Які вулиці прилучаються до Великої Житомирської? (Володимирська,
Стрілецька, Олеся Гончара, Стрітенська та Рейтарська )
5. Назвіть ім’я класика української літератури, який під час візитів до Києва
зупинявся за адресою Велика Житомирська, 4. (Панас Мирний)
6. Хто з українських поетів бував на квартирі відомого художника Івана
Сошенка? (Тарас Шевченко)
7. Яка установа культури розміщена за адресою вулиця Велика
Житомирська, 4? (Публічна бібліотеки ім. Лесі Українки)
8. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського
району м. Києва?
Перевір свої знання
( -міні вікторина)

Велика Житомирська вулиця // Київ : парки, площі, вулиці : фотоальбом / відп. ред.
Ю. О. Храмов. — Київ, 2006. — С. 110-113.
Гирич І. Велика Житомирська : найцікавіші вулиці старого Києва / І. Гирич //
Історичний путівник по Києву : укр. Київ XIX — поч. XX ст. : культуролог. Есей / І. Гирич.
— Київ, 2016. — С. 202-208.
Гирич І. Велика Житомирська: найцікавіші вулиці старого Києва / І. Гирич // Київ XIX-
XXI : путівник / І. Гирич. — Київ, 2013. — С. 120-123.
Гирич І. Велика Житомирська : у межах історичного Києва / І. Гирич // Київ. Люди і
будинки / І. Гирич. — Київ, 2016. — С. 89-94.
Гирич І. Київський путівник : найцікавіші вулиці старого Києва : Велика Житомирська.
Вулиця Січових стрільців (Артема). Вулиця Ярославів Вал. Рейтарська вулиця.
Стрілецька вулиця / І. Гирич // Київ. — 2012. — № 10. — С. 163-177.
Друг О. Вулиця Велика Житомирська / О. Друг // Вулицями старого Києва / О. Друг. —
Львів, 2013. — С. 62-75.
Історія твого дворика : до 75-річчя Шевченк. р-ну / відп. за вип. В. С. Боядін. — Київ :
[б. в.], [2013?]. — 130 c. : фотоіл.
Дізнайся більше:

Велика Житомирська [Електронний ресурс] // Интересный Киев. Звід
пам’яток історії та культури : [веб-сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://new.pamyatky.kiev.ua/streets/velika-zhitomirska. — Назва з екрана.
Вулиця Велика Житомирська [Електронний ресурс] : бібліографічна
довідка / ЦБС Шевченківського р-ну м. Києва, ЦРБ ім. Є. Плужника ; довідку
підгот. М. О. Божко, М. В Пасько. — Київ, 2015. — 57 с. — Режим доступу:
http://ru.calameo.com/read/00275381156dd3e7180b3.
Велика Житомирська вулиця [Електронний ресурс] // Wikiwand : [веб-
сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://www.wikiwand.com/uk/Велика_Житомирська_вулиця. — Назва з екрана.
Читай у мережі Інтернет:

http://www.alyoshin.ru/
http://ukrkino.ru/
http://zeft.in.ua/
http://uk.wikipedia.org/
http://www.grad.kiev.ua/
http://sights.com.ua/
http://mark-shejder.livejournal.com/
https://hmarochos.kiev.ua/
http://ukrkino.ru/
Ілюстрації з сайтів:
Укладачі: С.В. Кисельова, Л.Г. Кунах
Редактор: О.А. Кадькаленко
Київ, 2017

Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Велика Житомирська

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Велика Житомирська

Similar to Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Велика Житомирська (20)

More from НБУ для дітей

More from НБУ для дітей (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (7)

Історичні мандрівки Києвом. Вулиця Велика Житомирська