організація самостійної роботи учнів з підручником на уроках історії

Організація самостійної роботи учнів з підручником на уроках історії
1
МАР’ЯНІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-III СТУПЕНІВ
ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИУЧНІВ
З ПІДРУЧНИКОМ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
З досвідуроботи вчителяісторії
ШереметГ.П.
МАР’ЯНІВКА 2015

2
ПЛАН
ВСТУП. 3
ЗНАЙОМСТВО З ПІДРУЧНИКОМ І ЗАГАЛЬНІ
ПРИЙОМИ РОБОТИ З НИМ.
6
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ПІДРУЧНИКОМ В ПРОЦЕСІ
ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. 13
ТЕКСТ ПІДРУЧНИКА ЯК ДЖЕРЕЛО
ПЕРШОПОЧАТКОВОГО ЗНАННЯ.
14
РОБОТА З ТЕКСТОМ ПІДРУЧНИКА ЯК ВАЖЛИВИЙ
ЕЛЕМЕНТ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ.
15
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ 17

3
ВСТУП
Сучаснийетап розвиткусуспільства загострюєпроблему формування в
учнів уміння вчитися, самостійно оволодівати знаннями. Метою вітчизняної
освіти визнано всебічний розвиток людини, як особистості та найвищої
цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей,
формування громадян, здатнихдо свідомого суспільного вибору, ізбагачення
на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу [2].
Школа, як важлива ланка загальноосвітньої підготовки учнів покликана
розвивати здібності дітей, створювати умови для самовираження у різних
видах діяльності, повноцінного оволодіння загально навчальними уміннями
та навичками, одним із провідних серед яких є уміння працювати
з підручником.
Успішність розв’язання поставлених завдань значною мірою залежить
від правильної організації роботи школярів з підручником, який розглядають,
з одного боку, як основний носій змісту освіти, а з іншого – як
засіб навчання для вчителя і для учня (В. Бейлінсон, Д. Зуєв та інші).
Зауважимо, що зазначена проблема не є новою у психолого-
педагогічній літературі. На її важливість вказували свого часу
Я. Коменський, Й. Песталоцці, К. Ушинський та інші педагоги.
У сучасній психолого-педагогічній науці проблема організації роботи з
підручником аналізується в таких аспектах:
– сутність підручника, його структура та функціональне забезпечення
(В. Бейлінсон, В. Безпалько, Д. Зуєв та ін.);
– місце і роль книги у навчальному процесі (Ю. Бабанський, І. Лернер,
М. Скаткін та ін.);
– психологічні основи побудови навчальної книги (Г. Гранік,
С. Жуйков, Г. Костюк, Н. Менчинська та ін);
– робота з підручником (текстом) на уроках (С. Бондаренко, Г. Гранік,
Л. Концева, Н. Чепелєва та ін.);

4
Аналіз наукової літератури показав значний інтерес до проблеми.
Оскільки підручник, як засіб організації навчальної роботи має великі
можливості. Він є і самовчителем, і основним джерелом знань, що виконує
багато функцій: інформаційну; систематизуючу;закріплення і самоконтролю;
самоосвіти; інтегруючу; мотиваційну та ін.[4]. Проте, досвід викладання
показує, що у школярів знизився інтерес до навчання. Учні не хочуть і не
вміють працювати з підручником. У чому ж причина?
Однією з причин є двоїста мета сучасної освіти. З одного боку,
заявлено про особистісно-орієнтоване навчання, з іншого – розвиток
особистості пропонується контролювати засвоєнням якогось змісту
стандарту, розрахованого на «узагальнений образ» учня, тобто засвоєння
ЗУНів, пред'явлених у вигляді тестових матеріалів ДПА та ЗНО. При цьому
метою стає вже не розвиток особистості, а вступ до ВНЗ. Учитель, як ніхто
інший, розуміє подвійність свого становища. Звичайно ж, відповідальний
педагог намагається поєднати обидві мети, використовуючи різні методи і
прийоми, однак скорочення навчального часу на вивчення предметів,
підвищення теоретичного рівня навчального матеріалу і його зайва
ускладненість неминуче призводить до перевантаження учня, до зниження
мотивації у навчанні, а у вчителя почуття незадоволеностірезультатами своєї
праці. Проблема перевантаження навчальних предметів, і в тому числі
підручників, стала особливо актуальною в наш інформаційно-насичений час.
З іншого боку, навіть найвдаліший підручник не принесе користі, якщо
вчитель ігнорує його сам, не прищеплює школярам смак і вміння працювати
з ним, замінюючи його своєю розповіддю. Не секрет, що багато учнів взагалі не
відкривають підручники і навіть не вважають за потрібне приносити їх на уроки.
Все це потребуєстворення передумов для опанування учнями способів
навчально-пізнавальної діяльності. Тому, необхідно посилити увагу до
організації роботи учнів з підручником.
Підручник – це книга, в якій викладено основи знань із певного

5
навчального предмета відповідно до цілей навчання, програми і вимог
дидактики [5, с. 32]. Зміст підручника формують із урахуванням сучасних
досягнень науки і культури. У ньому вміщено обсяг і систему знань, які
потрібні для обов’язкового вивчення. Тому, важливим завданням учителя є
сприяння розвитку мислення, пам’яті, мовлення, вміння самостійно
працювати з навчальною книгою.
Значну роль у значенні підручника відіграє методичний апарат – це
складовічастини підручника, які можна використатиз дидактичними цілями.
До них належать:
- текст, який являється основним джерелом знань;
- система запитань і завдань;
- ілюстрації;
- цифровий матеріал;
- додатки.
Методичний апарат розрізняється на:
- апарат засвоєння нового матеріалу (це різні завдання, запитання,
ілюстрації, рисунки, карти, схеми, таблиці, фотографії та інше);
- апарат орієнтування у змісті підручника (пам’ятка для учнів,
заголовок підручника);
- апарат організації діяльності школярів (ілюстрації до виконання
завдань, підсумкові завдання по всіх темах, пам’ятки по роботі з різними
джерелами історичної інформації).
Методичний апарат підручника направлений на забезпечення повної
відповідності програми по об’єму матеріалу, рівню розкриття, складності, а
також по розвитку умінь і навичок пізнавальної самостійності школярів.
Одна з головних ролей належить у роботі з підручником учителю. Він
навчає учнів самостійно розбиратись у історичному матеріалі, відбирати
його, виділяти головне. Все це і відбувається на початку навчального року, на

6
першому уроці. Учителю спочатку потрібно ознайомити учнів із
підручником, розповісти про авторів, його мету, зміст, особливості будови1.
ЗНАЙОМСТВО З ПІДРУЧНИКОМ І ЗАГАЛЬНІ ПРИЙОМИ
РОБОТИ З НИМ
Курс “Вступ до історії України. 5 клас” є пропедевтичним, що й
визначає його місце в системі шкільних історичних курсів, а також
початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх
висувають до знань та умінь учнів. Історичній пропедевтиці властива
своєріднамета й засоби її втілення, не тотожні систематичним курсам історії
в загальноосвітніх навчальних закладах. Головне завдання курсу “Вступ до
історії України. 5 клас” - підготувати учнів до успішного засвоєння
історичних знань в наступних класах, сформувати в дітей початкові уявлення
про історію як науку та про історію України як її складову, прищепити
інтерес до її вивчення. Все це і визначає особливості роботи з підручником у
5 класі.
Знайомство учнів з підручником у 5 класі слід починати з
характеристики його хронологічних рамок, структури підручника,
особливостійого побудови, різними видами тексту, питаннями і завданнями,
а також з ілюстраціями і учбовими картами.
На уроках в 5 класі слід застосовуватиметод пояснювального читання.
Він складається із органічно зв`язаних між собою елементів читання,
роз`яснення і доповнення прочитаного, розгляду ілюстрацій, бесіди.
При пояснювальному читанні виділяються абзаци і окремі речення, їх
складові, визначається головнадумка, виявляються смислові зв`язки, а також
зв`язки та ілюстрації.
Завдання по підручнику поступово ускладнюються. Діти вчаться
знаходити фактичний матеріал (наприклад, власні імена і дати), виписувати
їх, формулювати відповіді самостійно, так як в готовому вигляді їх в
підручнику немає.

7
Першочерговезавдання вчителя – привчити учнів виділяти незрозумілі
місця тексту, невідомі їм терміни. Важливо навчити учнів не пропускати
невідомі слова і вирази, а шукати їм пояснення, звертаючись до вчителя чи
до словників.
Наступний крок – це опрацювання апарату орієнтування. Учні
вивчають вступ, передмову, визначають разом з учителем основні завдання
навчального предмета, розглядають символи орієнтування, знаходять їх у
підручнику, дізнаються про їх значення. При цьому, учитель звертає увагу
учнів на кольорові та шрифтові виділення розділів, тем, термінів, пояснює їх.
Під час ознайомлення зі змістом підручника, в якому відображено загальний
план розміщення навчального матеріалу, вчитель організовує з учнями
вправи на знаходження назви статті, заголовків окремих тем, розділів,
сторінок.
Важливу навчальну роль виконують ілюстрації, оскільки вони містять
своєрідну навчальну інформацію, і учнів необхідно навчити користуватися
нею. Тому, під час опрацювання ілюстрацій учитель повинен зосередити
увагу дітей на малюнках, скеровувати їхнє сприйняття, навчити розглядати,
порівнювати, виділяти істотні ознаки, класифікувати, знаходити в тексті
описи рослин чи тварин. Для цього, роботу з ілюстраціями підручника
необхідно проводитикомплексно, у поєднанні з роботою над текстом. У ході
розгляду ілюстрацій учням необхідно:
– розглянути уважно малюнок, розказати, що зображено на ньому;
– охарактеризувати окремі об’єкти, описати їхню будову;
– порівняти об’єкти, зображені на одній чи кількох ілюстраціях;
– віднайти схожі та відмінні ознаки;
– порівняти зображене на ілюстрації з описом у підручнику.
Основу роботи з підручником складає текст – логічно зв'язаний,
систематизований виклад програмного матеріалу курсу, що підлягає
засвоєнню. Підручник історії має історичні карти, схеми, ілюстрації, фото,

8
рисунки, цифрові показники. Робота з ними сприяє кращому розумінню
матеріалу, викладеному в підручнику. Є в підручниках і статистичні таблиці,
які також слугують додатковим матеріалом у засвоєнні історичних знань.
Сучасний підручник історії повинен поступово готувати дітей до
самонавчання, створювати установку на самоорганізацію й самоаналіз
інтелектуальної праці. Важливими у такому аспекті, є різні способи
опрацювання текстів.
Методика роботи з текстом залежить не лише від його змісту,
складності навчального матеріалу, а й від вікових та психологічних
особливостейучнів, рівня їхніх знань. У цьому зв’язку, можна звернутися до
класифікації методичних прийомів роботи з підручником М.В. Бурлакової [1]:
5-6 клас
1) складання плану параграфа
2) робота з цитатами або складання образного плану
3) зобразити графічно або у вигляді схеми
4) скласти логічний ланцюжок
5) робота з текстом і ілюстрацією та підготовка зв'язкового відповіді
7 - 8 клас
1) складний розгорнутий план
2) тези
3) заповнення або складання таблиці
4) відповідь на наскрізні запитання (за матеріалами кількох параграфів)
Робота з підруником може бути організована на уроці (під
керівництвом учителя, або самостійно), та вдома (самостійно) з метою
закріплення і розширення отриманих на уроці знань.
На уроці, робота з підручником може застосовуватися на різних його
етапах:
1. Актуалізація опорних знань та умінь (осмислення і пояснення назв
розділів, параграфів, пунктів, через коротку вступну бесіду чи постановку

9
проблемного завдання).
2. Оголошення теми та очікуваних результатів навчання (осмислення і
пояснення назв розділів, параграфів через коротке повідомлення, вступну
бесіду по структурі параграфу, методичному апарату, апарату орієнтування
та змісту пізнавальної діяльності).
3. Вивчення нового матеріалу (Коментоване (пояснювальне читання);
складання плану (простого, розширеного); аналіз поданих в підручнику
ілюстрацій, документів; складання схеми, таблиці, опорного конспекту).
4. Систематизація й узагальнення знань (Прийом осмислення
навчального матеріалу (наприклад, шляхом зіставлення висновків підручника
з власними судженнями). Прийом конкретизації висновків прикладами з
тексту. Під час систематизації й узагальнення нових знань і умінь на
перетворюючому і творчому рівнях: повторення важливих частин і розділів
підручника; конспектування узагальнюючих розділів підручника; підготовка
відповідей за основними запитаннями вивченого матеріалу; складання
порівняльних характеристик, схем, таблиць; підготовка доповідей,
рефератів).
5. Підбиття підсумків уроку (уявний мікрофон, фронтальна бесіда де
учитель разом з учнями має оцінити роботу класу та окремих учнів,
визначити перспективи подальшої діяльності).
6. Інструктаж з домашнього завдання (Повідомлення домашнього
завдання що містить обов’язкову складову для всіх учнів – параграф. Робота
з картою, хронологією і поняттями. Варіативна складова – логічні, проблемні
і творчі завдання, серед яких школярі обирають ті, що відповідають їхнім
пізнавальним здібностям та інтересам).
Робота з підручником на уроці дає навчальний ефект, якщо учитель
дотримується таких правил [3]:
1) правильно обирає матеріал (теми) для самостійного вивчення за
підручником, опираючись на принцип доступності;

10
2) перед самостійною роботою учнів з підручником проводить
ґрунтовну вступну бесіду, в якій визначає тему, загальний зміст матеріалу,
виділяє питання для засвоєння, дає конкретні поради щодо порядку
самостійної роботи і самоконтролю;
3) спостерігає за ходом самостійної роботи, допомагає окремим учням
розібратися в труднощах;
4) приділяє серйозну увагу виробленню в школярів уміння самостійно
осмислювати і засвоювати новий матеріал за підручником;
5) для більш вдумливого осмислення використовує перед самостійною
роботою демонстрацію дослідів, наочних посібників, створює проблемні
ситуації тощо;
6) роботу з підручником поєднує на уроці з іншими формами і
методами навчання: перевіркою якості засвоєння матеріалу, який вивчався;
вправами, пов'язаними з виробленням умінь та навичок і подальшим
поглибленням знань учнів.
Роботаучнів над текстом вдома розпочинається з відтворення у пам'яті
знань, отриманих на уроці. Наступний етап – синтезування навчального
матеріалу, засвоєного на уроці, з текстом підручника. Далі вироблення
установки на запам'ятовування: складання плану прочитаного, тез, фіксація
основних положень у вигляді структурно-логічної схеми (опорного
конспекту); виконання завдань і вправ, що є в підручнику; самостійна робота
з малюнками, схемами, таблицями, цифровим матеріалом, що вміщені в кінці
підручників.
Використання різних прийомів роботи з підручником, самостійний
пошук відповідей на поставлені вчителем запитання і завдання сприяє
розвитку мислення в учнів, їх пізнавальних інтересів і, головне, уміння
самостійно працювати з підручником і самостійно набувати історичних
знань.

11
Для організації ефективної роботи учнів вчитель може використати
пам`ятку адресовану учням:
1. Прочитай весь параграф і склади загальне учвлення про описані в
ньому події і явища. Уважно розглянь карти, схеми, ілюстрації.
2. Зверни особливу увагу на виділені в підручнику факти, висновки,
ідеї.
3. Склади розгорнутий план, він полегшить підготовку домвшнього
завдання.
4. Постарайся узгодитиз матеріалом підручника те, що побачив і почув
на уроці.
5. У випадку необхідності переглянь параграфи, вивчені раніше.
6. Перевір чи знаєш ти матеріал теми, перекажи його, спочатку
користуючись планом, потім без нього.
7. Підготуй відповіді на запитання і завдання, які розташовані в кінці
параграфа.
До важливих елементів роботи з підручником слід віднести складання
плану параграфу. Так, у 6 класі план можна починати складати вже на
першому уроці по темі “Стародавній Єгипет”. Зокрема, складання плану для
підзаголовків “Землеробство – основне заняття єгиптян” і “Початок обробки
металів” допоможуть учням встановити взаємозв`язок фактів в історії:
спочатку змінюється техніка, покращуються знаряддя праці, виникають нові
галузі виробництва, і лише тоді відбуваються зміни в соціальній структурі
суспільства. Так, перехід до орного землеробства привів до панівного
становища чоловіка; з переходом до металу виділились ремісники.
Послідовність цих явищ закріплюється в пам`яті учнів і допомагає
усвідомленню їхнього взаємозв`язку.
Робота над планом по тексту підручника може йти інакше. Наприклад,
при вивченні історії повстання в Єгипті у 1750 р.до н.е. Вчитель по ходу
розповіді записує на дошці план: причини повстання, учасники повстання,

12
вимоги повсталих або “проти кого і за що повстали”, причини поразки
повстанців. Після розповіді і бесіди про повстання учні закріплюють
матеріал читанням параграфа. Потім вони вказують, де саме в підручнику
міститься відповідь на кожний пункт плану; деякі короткі фрази читаються
вголос; залучається і раніше пройдений матеріал.
План вивчення повстання записується в робочий зошит з історії, ним в
подальшому керуються учні при вивченні аналогічних тем.
До складання плану по тексту підручника необхідно частіше звертатися
у 7 класі при вивченні історії середніх віків, так як матеріал є досить
складним, а підзаголовки об`ємніші.
Починаючи вивчення нової теми, вчитель повинен запропонувати
учням її назву, тоді назву параграфа, його підзаголовки. Так учні
знайомляться з планом вивчення нового матеріалу.
Давати відповіді при роботі з підручником допомагають спеціальні
завдання. Так, можна знаходити в тексті підручника відповіді на запитання
поставлені вчителем і процитувати його, переказати своїми словами,
підібрати матеріал для відповіді на кілька запитань.
Робота з текстом підручника, яка закріплює пояснення вчителя, може
завершатися складанням таблиці. Учні впражняються у відборі матеріалу, в
складанні точних формулювань, складають кістяк основних фактів, що
полегшує запам`ятовування. Так, таблиця “Завоювання Карла Великого”
допомагає запам`ятати, які і в кого були завойовані землі при утворенні
Франкської імперії, допоможе виявити загарбницький характер політики
Карла Великого і підготує учнів до розуміння однієї з причин неміцності цієї
держави.
Замість роботи з таблицею можна дати завдання нанести на контурну
карту землі, завойовані Карлом Великим, кордони Франкської імперії і
держав, на які вона розпалася.

13
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ПІДРУЧНИКОМ В ПРОЦЕСІ
ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
Тут метою роботи з текстом підручника можуть бути знайомство з
новими фактами, коли вчитель організовує їхнє заучування в об`ємі
підручника; поглиблення розуміння взаємозв`язку історичних явищ;
уточнення нових понять та інші завдання.
Як приклад такого використання підручника можна навести розгляд
теми: “Утворення держав у Греції в VIII-VI ст. до н.е.”
Розглянувши з допомогою аплікацій питання про розорення селян в
Аттіці, вчитель переходить до характеристики господарства і суспільства
Аттіки.
Ці питання можна розглянути шляхом роботи з текстом підручника,
його учбовими ілюстраціями і картою. Запропонувавши учням прочитати
абзаци 3 і 4 на стр. 83 підручника, вчитель задає питання: 1) Які нові галузі
виробництва розвиваються в Аттіці? 2) Знайдіть на карті підручника (стр.82)
гори Лавріона. 3) Що виробляли майстерні, які цілими вулицями оточували
афінський акрополь? 4) Розглянемо малюнок кузні на стр.83. 5) Які нові
галузі розвивалися в сільському господарстві Аттіки?
Розповідь вчителя про торгівля і мореплавство ілюструється
заставкою пред розділом “Стародавня Греція” (стр.63).
Учні важко засвоюють поняття “демос”і “аристократія”, змішують їх,
особливо останнє, з поняттями“знатний”, “рабовласник”. Усвідомленню цих
понять допомагає таблиця на підставі тексту підручника.

14
ТЕКСТ ПІДРУЧНИКА ЯК ДЖЕРЕЛО ПЕРШОПОЧАТКОВОГО
ЗНАННЯ
Цілком можливим є варіант використання підручника як джерела
першопочаткового ознайомлення з новим навчальним матеріалом. Легше
всього організовувати роботу над подійним матеріалом, якщо він достатньо
конкретно і яскраво викладений в підручнику. Вчителю не обов`язково все
викладати самому. Клас може заслухати якогось із своїх товаришів, який
підготував уривок із книги для читання (наприклад, про завоювання арабів)
або самостійно прочитати відповідний матеріал в підручнику. Проте в цих
випадках метою повинно бути не тільки засвоєння фактів, але й осмислення
їх. Для цього до читання перед учнями ставиться питання, розкриття якого
вони повинні знайти в підручнику або в повідомленні.
Так, по історії стародавнього Китаю вчитель залишає за собою
повноцінну розповідь про повстання “Жовтих пов`язок”. Потім учні мають
розглянути текст, керуючись планом, складеним ще при вивченні повстання
в Єгипті, і вказати на ті нові обставини, які в порівнянні з повстанням
єгипетської бідноти, можна відмітити в Китаї.
Перед читанням про зруйнування Карфагену вчитель знайомить клас
з одним з питань в кінці параграфа: У чому полягає основна відмінність
третьої Пунічної війни від перших двох?
Інколи учням доручається самостійно ознайомитися з невеликим
уривком з підручника і виділити характерні риси цього явища (події).
Наприклад, звідки видно, що у Візантії VI ст. положення трудящих було
важким? Відповіді учнів, які перед тим прочитали відповідний фрагмент
параграфа, замінять розповідь вчителя. Отже матеріал буде засвоєно в ході
самостійної роботи.

15
РОБОТА З ТЕКСТОМ ПІДРУЧНИКА ЯК ВАЖЛИВИЙ
ЕЛЕМЕНТ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Робота з підручником допомагає реалізовувати принцип
розвивального навчання, зокрема зазначений вид учбової роботи розвиває
увагу учнів. Ось один з прийомів після пояснення нового матеріалу вчитель
пропонуєучням прочитати параграф в підручнику і відповісти, про що він не
розповів і які повідомив їм нові знання( у порівнянні з тими, які є в тексті
відповідного параграфа).
До підручника вчитель звертається і тоді коли робить висновки.
Спочатку повідомляється, що під висновками розуміється найголовніше,
подібне, спільне чи різне, що міститься в учбовому матеріалі який
вивчається. Під керівництвом вчителя учні створюють нове судження на базі
одного чикількох попередніх. Після цього вони порівнюють свої висновки з
висновками підручника. В подальшому вони роблять висновки по уже по
цілій темі.
Учні також можуть підбирати по підручнику докази до
сформульованого вчителем висновку або до якогось судження.
У старших класах можливі завдання по поглибленню змісту
підручника. На підставі наукової літератури учні розкривають згадувані в
підручнику факти і події, характеризують персоналії. Вони також
співставляють викладення фактів в підручнику з інтерпретацією їх в
першоджерелах.
Можливим є і повне самостійне вивчення теми уроку по підручнику.
В такому випадку вчитель пропонує план вивчення нового матеріалу,
питання і завдання, коротко розкриває основні положення, які учні повинні
самостійно засвоїти.
Проте найбільше учні працюють над текстом підручника в ході
виконання домашнього завдання.

16
Таким чином, при роботі з підручником в учнів слід сформувати такі
вміння:
5 клас – навчитися виділяти найголовніше у фрагменті тесту,
переказувати текст, навчитися складати простий план параграфа.
6 клас – виділяти найголовніше в параграфі, використати в переказі
декілька джерел знань;
7 клас – викладати матеріал кількох параграфів, складати складний
план, застосовувати різні види наочності;
8-9 класи – підбирати докази до сформованого вчителем висновку,
складати план тем, працювати з термінами і поняттями.
Роботаз книгоює одним з найважливіших методів навчання. Головна
перевага методу в тому, що учень має можливість багаторазово обробити
навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час. Учні
при цьому вчаться вільно читати і розуміти прочитане, уміти виділяти
головне у новому матеріалі, вести записи, складати структурні і логічні
схеми (опорні конспекти), добирати літературу з питання, що вивчається.

17
Список використаної літератури
1. Бурлакова М.В. «Работа с учебником: проблемы, поиск, результат»//
– [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту:
http://hotimlshkola.ru/article201. [Посилання дійсне на 25.12.2014 р.]
2. Закон України «Про освіту». – К.: Генеза, 1996. – 35 с.
3. Кукалець М.В. Формування природознавчих компетентностей учнів
початкових класів у процесі роботи з підручником «природознавство»// –
[Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: irbis-
nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64 [Посилання дійсне на 25.12.2014 р.]
4. Лізвінський В.Л. Обґрунтування сутності та номенклатури функцій
підручника в науковій літературі// Проблеми сучасної педагогічної освіти.
Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей: Ялта: РВВ КГУ, 2010. – Вип. 26. –
Ч.1. – С. 104-110
5. Педагогическая энциклопедия / Под ред. И.А. Каирова. – М.:
«Советская энциклопедия», 1964. т. 4. – 911 с
6. Агибалова Е.В., Донской Г.М. Методическое пособие по истории
средних веков. – М., 1978.
7. Годер Г.И. Методическое пособие по истории древнего мира. – М.
1977.
8. Завадье А.С. и др. Методическое пособие по новой истории. – М.,
1978.
9. Коровкін Ф.П. Методика викладання історії стародавнього світу. –
К., 1975.
10. Лутошкина И.В. Работа с текстом учебника в 5 классе //
Преподавание истории и обществоведения в школе. – 1998. - №4. – С.43-45.
11. Методическое пособие по новой истории / А.П.Аверьянов и др. –
М., 1985.
12. Шевченко Н.И. Работа с учебником и развитие школьников //
Преподавание истории и обществоведения в школе. – 1999. -№6. – С.45-52.

18

19

20

21

організація самостійної роботи учнів з підручником на уроках історії

More Related Content

What's hot

Viewers also liked

Similar to організація самостійної роботи учнів з підручником на уроках історії

організація самостійної роботи учнів з підручником на уроках історії