ОСОБЛИВОСТІ
ВПРОВАДЖЕННЯ НУШ НА РІВНІ
БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ.
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ:
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ, ЦІННОСТІ
Державний стандарт містить
(постанова КМУ № 898 від 30.09.2020)
Підґрунтя для Державного стандарту
(постанова КМУ № 898 від 30.09.2020)
• Стандарт базової середньої освіти ґрунтується
на Законі України «Про освіту», де відображені
ключові компетентності та наскрізні вміння.
• Стандарт є логічним продовженням
затвердженого у 2018 році Державного
стандарту початкової освіти.
• Перелік компетентностей та вмінь, закладений в обидва Стандарти, базується на
«Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування
ключових компетентностей освіти впродовж життя», але не обмежується ними.
Чим новий стандарт відрізняється від
попередніх ???
Ідеологічна тріада сучасної парадигми освіти.
1. Інтеграція трьох відомих у педагогіці й апробованих у
шкільній практиці підходів: особистісно-орієнтовного,
діяльнісного та компетентнісного.
Особистісно-орієнтовний підхід – дидактична основа;
урахування вікових і пізнавальних особливостей розвитку
дитини;
Діяльнісний підхід – психологічна основа; активна
пізнавальна діяльність учнів;
Компетентнісний підхід – гносеологічна основа; ключові і
предметні компетентності як особистісно набутий досвід
Чим новий стандарт відрізняється від
попередніх ???
2. Компетентність – це усвідомлене особистісне знання як
цінність власної пізнавальної діяльності та відповідальності за
її результат.
3. Компетентність, як правило, характеризує здатність особи
діяти у невизначених ситуаціях, коли треба самостійно шукати
додаткові засоби та нову інформацію та приймати неординарні
рішення.
Компетентність = знання+уміння+ставлення+практика
«Компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і
практичних навичок, способів мислення, професійних,
світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних
цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати
професійну та подальшу навчальну діяльність».
(ВР України, Закон "Про вищу освіту" від 01.07.2014 N 1556-VII)
ЩО ПОКЛАДЕНО В ОСНОВУ НОВОГО
ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ
 В основу покладено компетентнісний підхід.
 Попередній стандарт ґрунтувався предметних
компетентностях: спочатку окреслювався зміст освітньої
галузі, потім на його основі визначалися вимоги до
навчальних досягнень учнів (ЗУН). Предметні
компетентності обмежені певною галуззю знань і
набуваються в межах відповідної галузі; це результат
навчання з конкретного предмета.
 Зміст предметів чи освітніх галузей, по суті суб'єктивний за
способом його визначення, регулював вимоги до
результатів навчання учнів
ЩО ПОКЛАДЕНО В ОСНОВУ НОВОГО
ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ
НОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА КЛЮЧОВИХ
КОМПЕТЕНТНОСТЯХ:
Результати навчання (компетентності та наскрізні
вміння), якими повинен оволодіти учень, щоб бути
успішним у житті
Портрет випускника за рівнями освіти з урахуванням
вікових особливостей навчальної діяльності учнів (за
циклами навчання)
Ключові компетентності мають міждисциплінарний
характер (позагалузевий) і набуваються в кожній освітній
галузі.
Основні компетентності, які формує
базова середня освіта
• Вільне володіння
державною мовою
• Здатність спілкуватися
рідною (у разі відмінності
від державної) та
іноземними мовами
• Математична
компетентність
• Компетентності у галузі
природничих наук, техніки і
технологій
• Інноваційність
• Екологічна компетентність
• Інформаційно-комунікаційна
компетентність
• Навчання впродовж життя
• Громадянські та соціальні
компетентності
• Культурна компетентність
• Підприємливість і фінансова
грамотність
Спільні для всіх компетентностей
наскрізні вміння
(Формуються на всіх інтегрованих курсах або предметах)
• читати з розумінням
• висловлювати власну думку усно і письмово
• критично та системно мислити
• здатність логічно обґрунтовувати позицію
• діяти творчо
• виявляти ініціативність
• конструктивно керувати емоціями
• оцінювати ризики
• приймати рішення
• розв’язувати проблеми
• співпрацювати з іншими
Цілі базової середньої освіти
(знання, уміння, ставлення)
• розвиток природних здібностей, інтересів,
обдарувань учнів
• формування компетентностей, необхідних для
соціалізації та громадянської активності, свідомого
вибору подальшого життєвого шляху та
самореалізації
• продовження навчання на рівні профільної освіти або
здобуття професії
• виховання відповідального, шанобливого ставлення
до родини, суспільства, довкілля, національних та
культурних цінностей українського народу
Реалізація мети базової середньої освіти
ґрунтується на таких ціннісних
орієнтирах, як:
Базова середня освіта має такі цикли, як
адаптаційний (5—6 класи) та базового
предметного навчання (7—9 класи), що
дають змогу враховувати вікові та
індивідуальні особливості розвитку і
потреби учнів, а також забезпечити
просування індивідуальними освітніми
траєкторіями.
Вимоги до результатів навчання учнів
визначено за дев'ятьма освітніми галузями:
Що визначено для кожної освітньої
галузі ???
Державний
стандарт
Базовий
навчальний
план
БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН – основний
документ на підставі якого розробляються типові
навчальні плани як складові частини типової
освітньої програми, що містять орієнтовний
перелік навчальних предметів, інтегрованих
курсів, формування змісту яких може
здійснюватися шляхом упорядкування в логічній
послідовності результатів навчання кількох
інтегрованих освітніх галузей, однієї освітньої
галузі або її окремих складників
(п.24 Державного стандарту).
БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
(додаток 23 Державного стандарту)
У базовому навчальному плані наведено розподіл
загального обсягу навчального навантаження учнів
закладів загальної середньої освіти. Базовий навчальний
план сформовано для:
1) закладів загальної середньої освіти, зокрема:
класів з українською мовою навчання;
класів з навчанням мовою корінного народу або
національної меншини;
класів з українською мовою навчання і вивченням мови
корінного народу або національної меншини;
2) спеціальних закладів загальної середньої освіти та
спеціальних класів (груп) закладів загальної середньої
освіти.
БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
У базовому навчальному плані визначено рекомендовану та
мінімальну кількість навчальних годин для вивчення кожної
освітньої галузі. Різниця між рекомендованою та мінімальною
кількістю навчальних годин у кожній освітній галузі може бути
перерозподілена на інші освітні галузі, а також на вибіркові освітні
компоненти. Заклад загальної середньої освіти може самостійно
визначати кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої
галузі в межах заданого діапазону. Сума годин на вивчення всіх
освітніх галузей не повинна перевищувати загальної кількості годин,
визначеної базовим навчальним планом.
Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих
курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі,
проведення індивідуальних консультацій та групових занять заклад
загальної середньої освіти розподіляє самостійно, враховуючи
особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні
потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу.
Мета соціальної і здоров’язбережувальної
освітньої галузі
Розвиток особистості учня, який здатний до
самоусвідомлення, гармонійної соціальної і
міжособистісної взаємодії, спрямованої на
збереження власного здоров’я та здоров’я
інших осіб, дбає про безпеку, виявляє
підприємливість та професійну
зорієнтованість для забезпечення власного і
суспільного добробуту.
Компетентнісний потенціал соціальної і здоров’язбережувальної
освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 15.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання
учнів складаються з таких компонентів:
• групи результатів навчання учнів, що охоплюють
споріднені загальні результати;
• спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти
загальні результати навчання учнів, через які
реалізується компетентнісний потенціал галузі;
• конкретні результати навчання учнів, що визначають
їх навчальний прогрес за освітніми циклами;
• орієнтири для оцінювання, на основі яких
визначається рівень досягнення учнями результатів
навчання на завершення відповідного циклу.
(додаток 16 Держстандарту)
Обов’язкові результати навчання учнів
позначено індексами, в яких:
• скорочений буквений запис означає освітню галузь, до
якої належить обов’язковий результат навчання;
• цифра на початку індексу вказує на порядковий номер
року навчання (класу), на завершення якого очікується
досягнення результату навчання;
• перша цифра після буквеного запису до крапки означає
номер групи результатів навчання;
• цифра після крапки означає номер загального
результату навчання;
• наступна цифра означає номер конкретного результату
навчання;
• остання цифра означає номер орієнтира для оцінювання
відповідного навчального результату.
Загальні результати галузі
• турбується про особисте здоров’я та безпеку, уникає
факторів ризику, реагує на фактори і діяльність, що
становить загрозу для власного і суспільного життя,
здоров’я, добробуту;
• визначає альтернативи, прогнозує наслідки, приймає
рішення для власної безпеки та безпеки інших осіб,
здоров’я і добробуту;
• усвідомлює цінність та дотримується здорового
способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики
для здоров’я і суспільства;
• виявляє підприємливість та поводиться етично для
поліпшення здоров’я, безпеки і добробуту власного
та інших осіб.

ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ НУШ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ.pptx

  • 1.
    ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ НУШ НАРІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ, ЦІННОСТІ
  • 2.
  • 3.
    Підґрунтя для Державногостандарту (постанова КМУ № 898 від 30.09.2020) • Стандарт базової середньої освіти ґрунтується на Законі України «Про освіту», де відображені ключові компетентності та наскрізні вміння. • Стандарт є логічним продовженням затвердженого у 2018 році Державного стандарту початкової освіти. • Перелік компетентностей та вмінь, закладений в обидва Стандарти, базується на «Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя», але не обмежується ними.
  • 4.
    Чим новий стандартвідрізняється від попередніх ??? Ідеологічна тріада сучасної парадигми освіти. 1. Інтеграція трьох відомих у педагогіці й апробованих у шкільній практиці підходів: особистісно-орієнтовного, діяльнісного та компетентнісного. Особистісно-орієнтовний підхід – дидактична основа; урахування вікових і пізнавальних особливостей розвитку дитини; Діяльнісний підхід – психологічна основа; активна пізнавальна діяльність учнів; Компетентнісний підхід – гносеологічна основа; ключові і предметні компетентності як особистісно набутий досвід
  • 5.
    Чим новий стандартвідрізняється від попередніх ??? 2. Компетентність – це усвідомлене особистісне знання як цінність власної пізнавальної діяльності та відповідальності за її результат. 3. Компетентність, як правило, характеризує здатність особи діяти у невизначених ситуаціях, коли треба самостійно шукати додаткові засоби та нову інформацію та приймати неординарні рішення. Компетентність = знання+уміння+ставлення+практика «Компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність». (ВР України, Закон "Про вищу освіту" від 01.07.2014 N 1556-VII)
  • 6.
    ЩО ПОКЛАДЕНО ВОСНОВУ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ  В основу покладено компетентнісний підхід.  Попередній стандарт ґрунтувався предметних компетентностях: спочатку окреслювався зміст освітньої галузі, потім на його основі визначалися вимоги до навчальних досягнень учнів (ЗУН). Предметні компетентності обмежені певною галуззю знань і набуваються в межах відповідної галузі; це результат навчання з конкретного предмета.  Зміст предметів чи освітніх галузей, по суті суб'єктивний за способом його визначення, регулював вимоги до результатів навчання учнів
  • 7.
    ЩО ПОКЛАДЕНО ВОСНОВУ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ НОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЯХ: Результати навчання (компетентності та наскрізні вміння), якими повинен оволодіти учень, щоб бути успішним у житті Портрет випускника за рівнями освіти з урахуванням вікових особливостей навчальної діяльності учнів (за циклами навчання) Ключові компетентності мають міждисциплінарний характер (позагалузевий) і набуваються в кожній освітній галузі.
  • 8.
    Основні компетентності, якіформує базова середня освіта • Вільне володіння державною мовою • Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами • Математична компетентність • Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій • Інноваційність • Екологічна компетентність • Інформаційно-комунікаційна компетентність • Навчання впродовж життя • Громадянські та соціальні компетентності • Культурна компетентність • Підприємливість і фінансова грамотність
  • 9.
    Спільні для всіхкомпетентностей наскрізні вміння (Формуються на всіх інтегрованих курсах або предметах) • читати з розумінням • висловлювати власну думку усно і письмово • критично та системно мислити • здатність логічно обґрунтовувати позицію • діяти творчо • виявляти ініціативність • конструктивно керувати емоціями • оцінювати ризики • приймати рішення • розв’язувати проблеми • співпрацювати з іншими
  • 10.
    Цілі базової середньоїосвіти (знання, уміння, ставлення) • розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів • формування компетентностей, необхідних для соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації • продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії • виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, довкілля, національних та культурних цінностей українського народу
  • 11.
    Реалізація мети базовоїсередньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:
  • 12.
    Базова середня освітамає такі цикли, як адаптаційний (5—6 класи) та базового предметного навчання (7—9 класи), що дають змогу враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби учнів, а також забезпечити просування індивідуальними освітніми траєкторіями.
  • 13.
    Вимоги до результатівнавчання учнів визначено за дев'ятьма освітніми галузями:
  • 14.
    Що визначено длякожної освітньої галузі ???
  • 15.
  • 16.
    БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН БАЗОВИЙНАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН – основний документ на підставі якого розробляються типові навчальні плани як складові частини типової освітньої програми, що містять орієнтовний перелік навчальних предметів, інтегрованих курсів, формування змісту яких може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох інтегрованих освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників (п.24 Державного стандарту).
  • 17.
    БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН (додаток23 Державного стандарту) У базовому навчальному плані наведено розподіл загального обсягу навчального навантаження учнів закладів загальної середньої освіти. Базовий навчальний план сформовано для: 1) закладів загальної середньої освіти, зокрема: класів з українською мовою навчання; класів з навчанням мовою корінного народу або національної меншини; класів з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини; 2) спеціальних закладів загальної середньої освіти та спеціальних класів (груп) закладів загальної середньої освіти.
  • 18.
    БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН Убазовому навчальному плані визначено рекомендовану та мінімальну кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі. Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин у кожній освітній галузі може бути перерозподілена на інші освітні галузі, а також на вибіркові освітні компоненти. Заклад загальної середньої освіти може самостійно визначати кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах заданого діапазону. Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна перевищувати загальної кількості годин, визначеної базовим навчальним планом. Додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі, проведення індивідуальних консультацій та групових занять заклад загальної середньої освіти розподіляє самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, що відображається в освітній програмі закладу.
  • 20.
    Мета соціальної іздоров’язбережувальної освітньої галузі Розвиток особистості учня, який здатний до самоусвідомлення, гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії, спрямованої на збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, дбає про безпеку, виявляє підприємливість та професійну зорієнтованість для забезпечення власного і суспільного добробуту. Компетентнісний потенціал соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 15.
  • 21.
    Вимоги до обов’язковихрезультатів навчання учнів складаються з таких компонентів: • групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати; • спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі; • конкретні результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми циклами; • орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання на завершення відповідного циклу. (додаток 16 Держстандарту)
  • 22.
    Обов’язкові результати навчанняучнів позначено індексами, в яких: • скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання; • цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу), на завершення якого очікується досягнення результату навчання; • перша цифра після буквеного запису до крапки означає номер групи результатів навчання; • цифра після крапки означає номер загального результату навчання; • наступна цифра означає номер конкретного результату навчання; • остання цифра означає номер орієнтира для оцінювання відповідного навчального результату.
  • 24.
    Загальні результати галузі •турбується про особисте здоров’я та безпеку, уникає факторів ризику, реагує на фактори і діяльність, що становить загрозу для власного і суспільного життя, здоров’я, добробуту; • визначає альтернативи, прогнозує наслідки, приймає рішення для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я і добробуту; • усвідомлює цінність та дотримується здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики для здоров’я і суспільства; • виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки і добробуту власного та інших осіб.

Editor's Notes

  • #2 Оригинальные шаблоны для презентаций: https://presentation-creation.ru/powerpoint-templates.html Бесплатно и без регистрации.