Download to read offline
More Related Content
Інтерактивні технології навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів
- 1. ІнтерактивніІнтерактивні технології навчаннятехнології навчання якзасіб розвиткуяк засіб розвитку творчого потенціалу учнівтворчого потенціалу учнів Крукеницька ЗОШ І-ІІІ ступенiв Заступник директора з НВР Курант О.Р.
- 2. •Визначною ознакою сучасноїосвіти є розвиваюча, культуротворча, здатна до самоосвіти і саморозвитку особистість, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити своє життя.
- 3. Пасивна модель навчанняПасивнамодель навчання “ ”модель Монолог
- 4. “ ”модель Діалог Активнамодель навчанняАктивна модель навчання
- 5. “ ”модель Полілог Інтерактивнамодель навчанняІнтерактивна модель навчання
- 6. Позитивне Негативне • Навивчення певної інформації потрібен значний час; • потребує інших підходів в оцінюванні знань учнів; • учитель немає певного досвіду щодо такого виду організації навчального процесу; • недостатньо методичних розробок уроків з різних предметів. • На вивчення певної інформації потрібен значний час; • потребує інших підходів в оцінюванні знань учнів; • учитель немає певного досвіду щодо такого виду організації навчального процесу; • недостатньо методичних розробок уроків з різних предметів. • Розширення пізнавальних можливостей учнів; • високий рівень засвоєння знань; • контроль за рівнем знань; • учитель виступає в ролі організатора, консультанта; • між учителем і учнями в колективі відбувається співпраця. • Розширення пізнавальних можливостей учнів; • високий рівень засвоєння знань; • контроль за рівнем знань; • учитель виступає в ролі організатора, консультанта; • між учителем і учнями в колективі відбувається співпраця.
- 7. це специфічна формаорганізації пізнавальної діяльності учнів метамета
- 8. ІнтерактивніІнтерактивні технологіїтехнології це організація засвоєннязнань і формування певних вмінь та навичок через сукупність особливим способом організованих навчально–пізнавальних дій, що полягають в активній взаємодії учнів між собою та побудові міжособистісного спілкування з метою досягнення запланованого результату
- 10. Принципи інтерактивного навчанняПринципиінтерактивного навчання
- 11. Структура урокуСтруктура урокуiiз застосуваннямз застосуванням iiнтерактивних технологнтерактивних технологiiйй
- 16. Алгоритм роботи вчителяпри проведенні інтерактивного уроку: • визначення доцільності використання інтерактивних прийомів саме на цьому уроці; • ретельний відбір та аналіз навчального матеріалу, у тому числі й додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп тощо); • планування уроку - етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі учасників, запитання та можливі відповіді; • вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття; • мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації, наведення цікавих фактів тощо; • забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності та формування очікуваних результатів під час оголошення, представлення теми; • надання учням необхідної інформації для виконання практичних завдань за мінімально короткий час; • забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шляхом інтерактивної вправи (на вибір учителя); • рефлексія (підбиття підсумків) у різних формах - індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія, у вигляді малюнків, схем, графіків тощо.
- 18. • кожна думкаважлива; • не бійся висловитись; • ми всі - партнери; • обговорюємо сказане, а не людину; • обдумав, сформулював, висловив; • кажи чітко, ясно, красиво; • вислухав, висловився, вислухав; • наводь тільки обґрунтовані докази; • умій погодитись і не погодитись; • важлива кожна роль.
- 19. У процесi застосуванняiнтерактивних методiв постiйно виникають рiзнi проблеми та труднощi: • Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо і має, боїться її висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: “В нас рідко запитують власну думку”, “Чи цінна моя думка?”, “А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?”, “Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету” тощо. • Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення. • Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс. • Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи. • Труднощі в малих групах: лідери намагаються “тягнути” групу, а слабші учні відразу стають пасивними. • Часто трапляється висловлення відверто антисуспільних думок з метою завоювання “авторитету”, привертання уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, учень починає демагогію: “Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю і Ви мене не переконаєте!”
- 20. • учні набуликультури дискусії; • виробилося вміння приймати спільні рішення; • поліпшились вміння спілкуватися, доповідати; • якісно змінився рівень сприйняття учнями навчального матеріалу – він набув особистісного сенсу, замість “вивчити”, “запам’ятати” стало “обдумати”, “застосувати”; • якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.
- 21. Що може бутичесніше й ,шляхетніше ,як навчити того .що сам якнайкраще знаєш ,Квинтиліан давньоримський оратор