2. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
1
1
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................2
КЛАСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ, ЇЇ ВИДИ...........................................................................4
РОЛЬ ТРАНСФОРМАЦІЇ В РОЗКРИТТІ ОБРАЗІВ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ .....................6
Трансформація людина-тварина................................................................... 10
Трансформація тварина-людина................................................................... 15
Трансформація людина-рослина.................................................................. 16
Трансформація міфічна істота-людина ........................................................ 17
Трансформація людина-особистість - натовп............................................... 18
ТРАНСФОРМАЦІЯ В ІНШИХ ВИДАХ МИСТЕЦТВА................................. 22
Особливості трансформації образів у музичних творах............................... 22
Відтворення руху, зміни образів на картинах художників світу.................. 24
ВИСНОВКИ .................................................................................................... 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ................................................... 29
3. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
2
2
ВСТУП
Актуальність роботи. У час бурхливого розвитку комп’ютерних
технологій, неймовірних і найрізноманітніших спец-ефектів та пластичної
хірургії, коли людина прагне до зовнішньої досконалості, часто забуваючи
про духовний розвиток, дуже популярні різні види трансформації.
Кіноіндустрія тільки й випускає один за одним фільми з головними героями,
спроможнимиперетворитися чи то на павука, чи то на кажана тощо. У таких
випадках казкове перевтілення виконує роль цікавої картинки, фокуса,
ефекту, що привертає увагу глядачів, захоплених фізичною силою та
можливостями подібних суперменів. Трансформація заради трансформації.
Питання нівелювання значення духовного зростання серед сучасної молоді,
прагнення самовираження за допомогою змін у зовнішності, одягу,
аксесуарів тощо є дуже актуальним.
У нашій роботі ми наводимо приклади майстерного використання
трансформації як засобу глибокого психологічного аналізу героїв того чи
іншого твору, зображення через зовнішні метаморфози змін внутрішнього
світу образу, його піднесення або падіння, розчинення серед інших образів.
У науковій літературі існують праці, де розглядається трансформація
окремих образів, але системного розгляду й аналізу видів трансформації в
наукових роботах не простежується. З огляду на це метою нашої роботи є
простеження використання трансформації як засобу розкриття й усебічного
аналізу головного образу твору.
Поставлена мета передбачає розв`язання наступних завдань:
1. Визначити класи трансформації та її види.
2. На прикладі літературних творів українських та зарубіжних
авторів проаналізувати значення трансформації образу для його
психологічного аналізу. Простежити використання авторами різних
видів трансформації:
людина – людина;
людина – тварина;
тварина – людина;
людина – рослина;
4. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
3
3
міфічна істота – людина;
людина-особистість – натовп.
3. Простежити способи відтворення трансформації образів у
живописі та музиці.
Методи дослідження. Як основний у роботі використано описовий
дескриптивний метод, що включає в себе виявлення й опис специфічної
особливостіявища, систематизацію відповідного матеріалу. Мета та завдання
роботи зумовили поєднання порівняльного методу з елементами
інтертекстуального аналізу.
Основні джерела для написання роботи: твори Б.Шоу, Дж.Оруелла,
Іонеско, Лесі Українки, Т.Г.Шевченка, Ф.Кафки, наукові роботиз психології
тощо.
Структура дослідження
Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку
використаних джерел та додатків, в які вміщено схеми, таблиці, ілюстрації
творів, репродукції картин.
У вступі обґрунтовано актуальність, сформульованомету, визначено
завдання, обрано методи.
У І розділі розглянуто класи трансформації, визначено її види.
У ІІ розділі на прикладах творів українських та зарубіжних
письменників простежено використання авторами різних видів
трансформації та значення трансформації образу для його всебічного аналізу.
У ІІІ розділі розглянуті особливості трансформації у живописі та
музичних творах.
У висновках узагальнено результати наведеного дослідження.
5. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
4
4
КЛАСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ, ЇЇ ВИДИ
Трансформація[10] – 1.Змiна перетворення виду, форми, істотних
властивостей i т. iн. 2.Перенесення спадкової інформації від клітини одного
генотипу у клітину іншого. 3.Швидке перевтілення артиста.
Перевтілення[10] – здатність прийняти новий вигляд, образ,
перетворитись на когось, щось.
Перевтілювати[10] – надавати кому-, чому-небудь нового вигляду,
образу, перетворювати когось, щось на кого-небудь іншого, що-небудь інше.
Метаморфоза[10] – 1.Перетворення однієї форми чого-небудь в іншу,
видозміна. 2.Докоринна зміна, перетворення організму в процесі його
індивідуального розвитку;виявляється в різкій зміні будови й способу життя.
Існують декілька загальних класів трансформації, кожний з яких має
свої особливості:
1) Повна трансформація одного об'єкту в іншій, при цьому щось одне
перетворюється на щось інше. Можливі перетворення як одухотворених
предметів на неживі, так і навпаки. Різниця у тому, що одухотворені об'єкти
при перетворенні зберігають своюдушу і при зворотному перетворенні знову
стають тими, ким були. Прикладом такого перетворення можуть служити
найпоширеніші перетворення неугодних магу людей в дерево (або камінь). В
цьому випадку людина дійсно стає деревом. Його думки є думками дерева.
Він живе, позбувшись пам'яті, поки його природа не буде відновлена. Але
особа людини при цьому не стирається. Якась частина його живе,
усвідомлюючи своєположення, але вона як би відсуне на другий план, і лише
в деякі моменти може себе проявляти. Тому дерево, що є перетвореною
людиною, не стає звичним деревом. Воно вас чує і розуміє, тільки щось
зробити не в змозі.
2) При перетворенні одухотвореного об'єкту на одухотворений виникає
схожа ситуація. Наприклад, людина перевтілюється у вовка. Це вовк. Його
тіло є тілом вовка, він живе як вовк: думає як вовк, відчуває як вовк, бачить
навколишній світ як вовк, харчується як вовк. Але людська суть в ньому
залишається і зберігається десь всередині. При зворотному перетворенні він
6. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
5
5
знов стає людиною. Звірині інстинкти і звички в ньому не зберігаються, хоча
спочатку після перетворення і можуть давати себе знати. Чому звірина особа
зникаючи не залишає після себе слід пояснюється тим, що вона є вторинною
особою.Людськаособапереважаєнад нею так само, як звірина переважає над
людською, коли людина перетворена на звіра. Людська особа є основною і
тому звір може мати звички і характер людини, але не навпаки. Внаслідок
цього собака, перетворений на людину, зберігає рівень розвитку, характер і
звички собаки. Проте довге перебування в звіриному стані, особливо для
слабких духом людей, несе в собі небезпеку придушення людської особи і
повному перетворенні в звіра.
3) Неживі об'єкти, перетворюючись, залишаються неживими і вимагають
постійного управління собою. Змінюється їх тіло, але не розум.
4) Об’єктзалишається самим собою, але відбуваються (поступово чи
випадково) зміни його зовнішності, психічного стану, характеру тощо.
Трансформація простежується в різних галузях діяльності людини
(додаток 1): науці, релігії, мистецтві тощо.
7. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
6
6
РОЛЬ ТРАНСФОРМАЦІЇ В РОЗКРИТТІ ОБРАЗІВ
ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Для літератури мотив трансформації є звичним і поширеним. Художні
твори є невичерпним джерелом різного роду перевтілень, перетворень,
метаморфоз. Ці прийоми використовувались і в народній творчості, і в
літературі представниками різних народів і культур з метою увиразнення
образу і вирішення нетрадиційним способом тих проблем, які розглядалися в
творах. На прикладах творів українськоїта світової літератури ми покажемо,
яку роль у розкритті образів грає їх трансформація. Ми виділили 6 видів
трансформації (додаток № 2):
людина – людина;
людина – тварина;
тварина – людина;
людина – рослина;
міфічна істота – людина;
людина-особистість – натовп.
3.1. Трансформація людина-людина
Бідна Попелюшка стає нареченою принца, простий хлопець сам стає
царем, за допомогою вірного Коника-горбунка скупавшись у котлах,
наповнених «первый… до краёв водой студёной, а второй – водой варёной, а
последний - молоком»… Скільки таких прикладів можна знайти в літературі.
Образ Попелюшки не раз використовувався в сучасній літературі,
кінематографі. Усі такі твори закінчуються особистим злетом персонажа. А
що потім? Ми так звикли, що всі «попелюшки» врешті решт стають
«принцесами», що створюючи фільми за літературними творами
переписуємо кінцівку. Бернард Шоу написав комедію без щасливого кінця.
«Пігмаліон» [11] - це і психологічна драма про любов, яка через ряд причин
майже перетворюється на ненависть. Це гуманістична п'єса, що показує,
8. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
7
7
як дбайливо і обережно потрібно підходити до живої людині, наскільки
страшним і недопустимим є холодний експеримент над людиною.
Простежимо трансформацію образу Елізи Дуліттл. Її чарівливість і
непересічність ми відчуваємо вже в перших діях, коли вона ще говорить
на безглуздому вуличному жаргоні. Не тільки вимова відрізняє вуличну
квіткарку від герцогині, але Еліза не збирається ставати герцогинею. Це
Хігінс в своєму науковому ентузіазмі кричить, що за півроку перетворить
Елізу на герцогиню. Трансформація Елізи – це шлях від біди до біди. Бо вона
бідна, походить з незаможної родини і в недобрий час запропонувала купити
квіти джентльменові Пікерінгові. До того ж вона байстря, бо її талановитий
батечко не повінчаний з її матусею, як і з наступними шістьма мачухами.
Про її дитинство не знаємо нічого, а про підлітковий вік знаємо
небагато. Але ж що знаємо:її викинули з хати, щойно вона змогла самостійно
заробляти. Неважко було дівчині збитися зі шляху, бо, як відомо з її слів,
дещо про "вашого брата" вона добрезнає. Але в неї є віра в те, що вона "чесна
дівчина", що треба мріяти про місце у квіткарні, що "які у всіх почуття, такі й
у мене" (тобто у неї).
Якось на вулиці вона почула про можливість навчитися говорити так,
щоб бути гідною найвищого звання на планеті - "продавщиця квіткарні". У
своєму найпишнішому вбранні на таксі в'їжджає вона у нову халепу, яку
підготувало їй життя.
Її зустрічають не з квітами (пробачте мені цей каламбур), господар
жене її, домогосподарка пропонує забиратися, двоє джентльменів поводять
себе, як несповна розуму... З її грошей сміються... Власний батечко продає її
за 5 фунтів...
Зрештою, здається, все владналося: її вчитимуть і навіть щось
плататимуть, її вперше в житті вимили і замінили лахміття на просте, але
красиве плаття... Так починається найбільше нещастя у її житті: вона була
людиною, нехай з дна суспільства, тепер вона лабораторне звірятко, яке
навчають задля експерименту, зовсім не думаючи про те, що з нею буде
потім. Бо людина у суспільстві - це не тільки особа, а ще й її предки, рідні,
оточення. Людину, якщо вона того хоче, можна навчити правильної вимови і
9. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
8
8
манер, але чуже коло не сприйме її, а своє відцурається. Отже, не навчальне
перевантаження, а майбутнє людини, яка втратила своє місце, непокоїть
дівчину. День її перемоги - найтяжчий день у її житті: "Як низько я впала", -
скаже вона.
Так. Вона була "чесна дівчина" і продавала квіти, а тепер їй
доводиться продавати себе, тобто йти заміж за розрахунком, бо іншого
виходу вона не має: їй вже не місце серед тих людей, для яких вона була до
експерименту своєю.
Пігмаліон одружився зі своєю Галатеєю. Хіггінс - ні, бо він мав
справу не з нерозумним мармуром, а з живою людиною. Ця людина знала:
"Які у всіх почуття, такі й у мене". Всі люди мають самоповагу, і ніхто не
прощає розтоптаногожиття, хоча б його топтали і близькі люди. Експеримент
не проходить безкарно: Галатея повстає проти свого творця зі всією силою
ображеної і обуреної душі. Трансформація героїні нагадує траєкторію
підкинутого вгорум’яча. Найвища точка – кульмінація – це прийом, на якому
Еліза була прийнята за герцогиню, а далі – падіння. Шоу зумів в своїй п'єсі
освітити питання про соціальну нерівність людей. Освічена Еліза залишається
такою же убогою, якоювона була, коли торгувала квітами. Додалося тільки
трагічна свідомість своєї убогості і безмежної нерівності між людьми.
Питання трансформації особистості людини підіймав у своїх творах і
Дж. Оруелл. «1984» [9] — це вираз настрою і попередження. Настрійдуже
близький до відчаю за майбутнє людини, а попередження полягає в тому, що,
якщо курс руху історії не зміниться, то люди по всьому світу втратять свої
людські якості, перетворяться на бездушні автомати, і, причому, навіть не
підозрюватимуть про це. Своєю антиутопією Оруелл ставить питання: чи
може людське єство бути змінено настільки, що людина забуде про своє
прагнення до свободи, гідності, чесності, любові — словом, чи може людина
забути про те, що вона людина?
Описуючидомінуючий в «1984» образ думки, Оруелл знайшов слово, яке
увійшло і до сучасного словникового запасу, — «двомисляча людина». Це
значить, що людина може одночасно тримати в голові два абсолютно
суперечливих поняття, і прийматиме їх обох. ... Цей процес повинен бути
10. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
9
9
свідомим, інакше він не пройде з потрібною точністю, але, в той же час, він
повинен бути несвідомим, інакше він може принести відчуття підробленості і,
таким чином, відчуття вини. При вдалому маніпулюванні свідомістю людини,
людина не говорить протилежного тому, що думає, а думає протилежне
правді. Таким чином, наприклад, якщо людина повністю втратила свою
незалежність чесність, якщо вона відчуває себе річчю, частиною держави,
партії або корпорації, тоді двічі два — п'ять, або «Рабство — це Свобода», і
вона вважає себе правою, адже більше не усвідомлює відмінності між
правдоюі брехнею. Така насильницька трансформація відбувається з героями
твору Оруелла.
- Ти хочеш, щоб це зробили з іншою людиною... - В запеклому визнанні
Джулії - це, можливо, головне одкровення роману - нещадний розрахунок з
ілюзіями індивідуалістичного гуманізму. «Найбільша помилка — уявляти, що
людська істота — це автономна індивідуальність. Таємна свобода, якої ви
сподіваєтеся насолоджуватися при деспотичному правлінні, - це нонсенс,
тому що ваші думки ніколи повністю вам не належать. Філософам,
письменникам, художникам, вченим не просто потрібні заохочення і
аудиторія, їм потрібна постійна дія інших людей. Неможливо думати без
мови. Якби Дефо дійсно жив на нежилому острові, він не міг би написати
«робінзонаКрузо» іне захотів би це зробити». «Садистський» фінал роману,
в якому дорікали Оруелла деякі критики, - єдине, що могло переконати
читача: саме тому, що об'єктивна реальність існує, не можна «в душі»
залишитися людиною.
11. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
1
10
Трансформація людина-тварина
Твором-прикладом для розкриття цього виду трансформації ми взяли
світовий шедевр Франца Кафки «Перевтілення» [5].
Герой «Перевтілення» Грегор Замза - син небагатих пражан, обивателів,
людей з чисто матеріалістичними інтересами і примітивними смаками. Років
п'ять тому старший Замза позбувся майже всіх своїх грошей, після чого його
син Грегор поступив на службу до одного з кредиторів батька і став
комівояжером, торговцем сукном. Батько тоді зовсім перестав працювати,
сестраГрета через вік працювати не могла, мати хворіла на астму, і Грегор не
тільки годував всю родину, але і підшукав квартиру, де вони мешкають нині.
Грегор постійно роз'їжджає, але на початку оповідання він ночує удома в
перерві між двома діловими поїздками, і тут з ним трапляється нагода щось
жахливе. «Прокинувшися одного разу вранці від неспокійного сну, Грегор
Замза знайшов, що він у себе в ліжку перетворився на страшну комаху.
Лежачи на панцирно-твердій спині, він бачив, варто було йому підвести
голову, свій коричневий опуклий, розділений дугоподібними лусками живіт,
на верхівці якого ледве трималося готове ось-ось остаточно сповзти ковдра.
Його численні, убого тонкі в порівнянні з рештою тіла ніжки безпорадно
копошилися у нього перед очима.
Що зі мною трапилося?» - подумав він. Це не було сном» [5]
Розглянемо уважно трансформацію Грегора. Зміна ця, вражаюча і
шокуюча, не так ивна, як може здатися на перший погляд. Пол Ландсберг[13]
помічає: «Заснувши в незнайомій обстановці, ми нерідко переживаємо при
пробудженні хвилини розгубленості, відчуття нереальності, і з комівояжером
подібне може відбуватися багато разів, враховуючи його спосіб життя, що
руйнує всяке відчуття безперервності буття. Відчуття реальності залежить від
безперервності, від тривалості. Врешті-решт, не така вже велика різниця -
прокинутися комахам або прокинутися Наполеоном, Джорджем
Вашингтоном. (Я знавав людину, яка прокинулася імператором Бразилії)».
12. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
1
11
З іншого боку, ізоляція, дивність так званої реальності - вічні супутниці
художника, генія, першовідкривача. Сім'я Замза навколо фантастичної
комахи - не що інше, як посередність, що оточує генія.
Грегор прокидається. Він один. Він вже перетворився на жука, але
людські враження ще заважають з новими інстинктами комахи. Троє членів
сім'ї стукаються в його дверях з передніх, з вітальні і з кімнати сестри і
розмовляють з ним. Володимир Набоков у статті «Перевтілення» Франца
Кафки» [8] наголошує: «Всі вони - паразити, які експлуатують його,
виїдають його зсередини. Це і є людське найменування свербіння, яке
відчуває жук. Бажання знайти який-небудь захист від зради і жорстокості
втілилося в його панцирі, хітиновій оболонці, яка виглядає твердою і
надійною спочатку, але врешті-решт виявляється такою ж уразливою, як у
минулому його хвора людська плоть і дух.» Грегор з болісною працею
вибирається з ліжка. Тут планує людина, а діє жук: Грегор ще думає про своє
тіло як про людський, але тепер нижня частина людини - це задня частина
жука, верхня частина людини - передня частина жука. Грегору здається, що
жук, що стоїть на шести ногах, подібний людині рачки, він наполегливо
намагається встати на задні ноги. Грегор ще здатний говорити, але голос його
спотворюється все сильніше, і незабаром його мова стає невиразною. Бідний
Грегор настільки звик бути всього лише інструментом, використовуваним
сім'єю, що питання він не може зрозуміти, чому плаче його сестра.
Грегор відкриває двері. Це стає причиною загального шоку і падінням
матері. Боячись звільнення, Грегор намагається заспокоїти начальника, який
прийшов з’ясувати чому комівояжер не вийшов на роботу. Але той з жахом
відступає до сходів. Грегор спрямовується за ним на задніх ногах, «але тут
же, шукаючи опори, із слабким криком впав на всі свої лапки. Як тільки це
трапилося, тілу його вперше за цей ранок стало зручно; під лапками був
твердий ґрунт; вони, як він, до радості своєї, відзначив, відмінно його
слухалися, навіть самі прагнули перенести його туди, куди він хотів; і він вже
вирішив, що ось-ось всі його муки остаточно припиняться»[5].
Трансформація Грегора набирає обертів.
13. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
1
12
Батько грубо заганяє Грегора назад в кімнату, топаючи ногами і
одночасно розмахуючи палицею і газетою. Грегор не може пролізти в одну
стулку дверей, тоді батько з силою дає йому стусана, і Грегор, обливаючись
кров'ю, влітає в свою кімнату.
Вважаючи, що його стан - рід надзвичайної, але не безнадійної хвороби,
яка з часом можепройти, його спочаткусадять на дієту хворої людини - йому
пропонують молоко. Грегор прямуєдо миски. На жаль, його все ще людський
розум передчуває солодку юшку з молока з м'яким білим хлібом, а шлунок
жука не приймає їжі ссавців. Хоча він дуже голодний, молоко йому огидне, і
він відповзає на середину кімнати. Він знаходить притулок під
диваном.Кімната висока і порожня, і жук поступово витісняє в Грегорові
людину. Висока кімната лякала його, хоча причини свого страху він не
розумів, адже він жив в цій кімнаті ось вже п'ять років.
Сестраприносить Грегору декілька блюд на вибір. Вона відносить миску
з молоком, правда, не просто руками, а за допомогою ганчірки, оскільки до
посуду торкався огидний монстр. Сестра подає йому цілий набір - овочі з
гниллю, старий сир, кістки з білим застиглим соусом, - і Грегор накидається
на пригощання. «З очима, що сльозяться від насолоди, він швидко знищив
підряд сир, овочі, соус;свіжа їжа, навпаки, йому не подобалася, навіть запах її
здавався йому нестерпним, і він відтягав убік від неї шматки, які хотів з'їсти»..
Грегор з’ясовує , що, коли він ще був людиною, сім'я одурювала його.
Він поступив на цю кошмарну службу, бажаючи допомогти батькові, п'ять
років тому збанкрутілому. Тепер Грегор підслуховує роз'яснення батька
відносно того, «що, не зважаючи на всі біди, від старих часів зберігся ще
маленький капітал і що він, оскільки відсотків не чіпали, за ці роки навіть
небагато виріс. Крім того, виявилося, що гроші, які щомісячно приносив
додому Грегор - він залишав собі всього декілька гульденів, - витрачались не
всі й утворили невеликий капітал.
Людський зір Грегора слабіє, він вже не розрізняє будинок на іншій
стороні вулиці за вікном. Загальна ідея комахи домінує над людськими
деталями. Але в нього збереглося людськесерце, людськачутливість, поняття
про пристойність і зворушлива гордість. Турбуючись по свою сестру, переніс
14. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
1
13
на спині - на цю роботуйомупотрібно чотиригодини - простирадло на диван
і поклав її так, щоб вона приховувала його цілком і сестра не могла побачити
його. Трансформація в жука, здається, ще яскравіше висвітило його людську
красу. Його безкорисливість, постійна турбота про потреби родичів на фоні
жахливого нещастя виступають особливо рельєфно. Майстерність Кафки
виявляється в тому, як він накопичує, з одного боку всі сумні подробиці
вигляду комахи, а з іншою - прозоро і живо розкриває перед читачем його
ніжну, тонку людську душу.
Грегор придбав звичку повзати для розваги по стінах і стелі. Це вище з
жалюгідних блаженств, доступних жуку. Помітивши це і те, що від цього
повзання залишається слід у вигляді клейкої речовини, сестра пропонує
винести з кімнати меблі, але важка скриня неохоче піддається зусиллям
матері й дочки. Грегор в страшній паніці. Хоч йому й краще без меблів, але в
скрині – лобзик, а його єдиним хобі було випилювання лобзиком.
Грегор намагається врятувати портрет в рамці, яку він випиляв
дорогоцінним лобзиком. Поки жінки возяться з письмовим столом і не
помічають його, він вискакує з свого притулку, підіймається на стіну і
прилипає до портрета - сухим гарячим черевцем притискається до
прохолодного скла. Матір, яка до цього часу не дивилася на Григора, падає,
побачивши його. Сестра вибігає у вітальню за якими-небудь краплями. Ця
пригода завершується тим, що в Грегора, вже пораненого склом, летять
яблука. Це батько таким чином заганяє сина в його кімнату.
Останні людські спогади рояться в свідомості Грегора, і викликані вони
ще живою потребою піклуватися про сім'ю. Він із задоволенням слухає гру
на скрипцісестри для нових постійних мешканців. Чи був він твариною, якщо
музика так хвилювала його? Йому здавалося, що перед ним відкривається
шлях до бажаної, невідомої їжі. Він був повний рішучості пробратися до
сестри і, смикнувши її за спідницю, дати їй зрозуміти, щоб вона пройшла з
своєю скрипкою в його кімнату, бо тут ніхто не оцінить її гри так, як оцінить
цю гру він. Він вирішив не випускати більше сестру з своєї кімнати,
принаймні доти, доки він живий; хай жахлива його зовнішність стане йому
нарешті у пригоді; йому хотілося, з'являючись біля всіх дверей своєї кімнати
15. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
1
14
одночасно, шипінням відлякувати всякого, хто підступиться до них. Але
сестра пропонує батькам позбавитись Грегора.
Те, що він зник як людська істота і як брат, а зараз повинен зникнути як
жук, стало смертельним ударом для Грегора. Слабкий і покалічений, він
уповзає в свою кімнату. У дверях він обертається, і останній його погляд
падає на сплячу матір. «Про свою сім'ю він думав з ніжністю і любов'ю. Він
теж вважав, що повинен зникнути, вважав, мабуть, ще рішучіше, ніж сестра.
У цьому стані чистого і мирного роздуму він перебував до тих пір, поки
баштовий годинник не пробив три години ночі. Коли за вікном все
посвітлішало, він ще жив. Потім голова його крім його волі зовсім
опустилася, і він слабо зітхнув востаннє». Вранці служниця знаходить
висохле тіло, і сім'ю комах охоплює могутнє, тепле відчуття полегшення.
«Грегор - людина у вигляді комахи; його родичі - комахи в людському
вигляді»[8], - стверджує В.Набоков. А Валерій Білоножко у статті
«Перевтілення Володимиром Набоковим «Перевтілення» Франца Кафки»[1]
ставить таке питання: « А куди зникла душа Грегора Замзи, що перебувала в
тілі комахи? Невже на цьому уривається запозичена письменником у
первісних народів і досвідчених в деяких релігіях ідея переселення душі з
одного тіла в інше? Напевно, це не так. Напевно, Франц Кафка, вклавши
частину своєї душі в образ Грегора Замзи, хай і цілком несвідомо, але у дусі
літературних традицій, які він переформульована свій лад, сподівався
оживати в душах своїх читачів».
Нелюдське ставлення до особистості, використання його й відсутність
поваги приводить до трансформації цієї особистості. Людина перетворюється
на тварину, комаху. І навпаки, гуманне ставлення до тварини може зробити
диво: вона перетвориться на людину!
16. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
1
15
Трансформація тварина-людина
Трансформація такого виду зустрічається здебільшого в казках.
Історія Красуні й Чудовиська була відома ще із стародавніх часів, у
різних народів є свої історії, де в тому або іншому вигляді присутня Вона -
прекрасна дівчина і Він - чудовисько, часто - звіроподібна істота.
Найвідоміша і популярніша версія казки була опублікована в 1756 році. Її
автором стала Жанна-Марі Ле Прінс де Бомон французька письменниця,
автор ряду новел з моралізаторським підтекстом. У свою чергу мадам де
Бомон запозичила сюжет у своєї співвітчизниці, Габриэль-Сюзани Барбо де
Вільнев. У цій новелі було багато сюжетних ліній, зокрема історія про
Прекрасного Принца, перетвореного в Чудовисько, а також про те, як жили
разом після весілля Красуня і звільнений від чар Принц. Мадам де Бомон
сильно скоротила новелу мадам де Вільнев, залишивши, по суті, тільки
сюжетний хід про трансформацію Чудовиська.
По мотивах казки мадам де Бомон з кінця вісімнадцятого століття і по
наш час було створене безліч театральних інтерпретацій, а після створення
кінематографа - і фільмів. Мабуть, "Красуня і Чудовисько" - один з
найпопулярніших і експлуатованих сюжетів.
Для російської аудиторії сюжет казки переробив Сергій Тимофійович
Аксаков. У 1858 роцівін опублікував казку «Аленький цветочек», в передмові
до якої написав, що цю історію розказувала йому в дитинстві ключниця
Пелагея.
Історія про Красуню і Чудовисько знайшла віддзеркалення в самих
різних романах і розповідях, фільмах і п'єсах. Сучасні автори раз у раз
звертаються до старого сюжету, черпаючи в ньому натхнення.
Цей казковий сюжет – те ж «Перевтілення», тільки з точністю навпаки.
Ставлення до людини, як до тварини, перетворює її в тварину, комаху. А
страшне створіння перевтілюється в чудового принца; людяне ставлення,
доброта і сердечність виступають у цьому випадку чарівною паличкою. Слід
зазначити, що людські якості після трансформації в людину може мати тільки
та істота, яка раніше була людиною, якщо це її справжня сутність. У випадку
17. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
1
16
ж перетворення справжньоїтваринина людину з’являється істота-раб, зомбі,
яка потребує керування та управління собою.
Трансформація людина-рослина
Таку трансформацію часто зустрічаємо в українському фольклорі.
Молода дівчина перетворюється на тополю («У неділю рано зілля копала»)
чи інше деревце через жорстокість свекрухи, тугу за коханим, зраду тощо.
Балада «Тополя» Т.Г.Шевченка побудована за мотивами народної
творчості і стародавніх уявлень народу. Тут наявні й народна символіка, і
міфологічні метаморфози (перетворення дівчини на тополю), і народні
ворожіння. У центрі балади — розповідь про глибокі переживання дівчини,
розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і,
нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом
чудотворного зілля. У цій баладі відбиті первісні вірування людей у
можливість переселення душі людини на рослину, відбито ідею
невмирущості справжнього кохання, краси вірності, незнищенності
світлих і благородних людських почуттів.
«Скільки балад стрічаємо в світовій літературі, а нічого подібного до
«Тополі» не знайдемо», - писав Богдан Лепкий. - Це ніби далекий, дуже
далекий, більш музично-драматичний відгук Овідієвої метаморфози про
Філемона й Бавкиду (згадає про них поет пізніше у своїй прозовій
повісті)» [6].
Туга за милим, яка дівчину перетворює в тополю,— це зміст твору. Але як
та трансформація відбувається, як поет передає почуття покинутої, її
розмову з ворожкою, її ліки, яку пісню вкладає в уста безталанної!
Плавай, плавай, лебедонько,
По синьому морю,
Рости, рости, тополенько,
Все вгору та вгору!
Ні, після такої пісні годі довше жити життям нормальної людини.
18. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
1
17
Не вернулася додому,
Не діждала пари;
Тонка-тонка та висока —
До самої хмари.
«Овідій описує, як руки Філемона й Бавкиди трансформувалися в галуззя,
як із них виростали гілки й покривалися листям, а Шевченко каже своїй
дівчині заспівати пісню, після якої вам ясно, що вона з людини стала
тополею» [6].
Трансформація міфічна істота-людина
Перехід казкової, міфічної істоти в віт людини часто закінчується
трагічно для тієї ж істоти. Згадаймо «Русалоньку» Андерсена: людське
почуття кохання примусило її піти на неймовірні страждання. Трансформація
в людину була для Русалоньки болісною, вбивчою. Світ людей не прийняв її,
хоч Русалонька врятувала від смерті одного з представників того світу. Не
може вона й повернутись назад, до своєї стихії, де раніше була такою
щасливою. Але й після наступної трансформації в повітряне створіння вона
прагне робити добро людям.
Леся Українка, створивши образ Мавки, показала, що світ природи
набагато чистіший та чесніший, ніж світ людей. Закохавшись у Лукаша,
Мавка не може стати людиною, вона не розуміє неписаних правил і законів
людського існування. Трансформація Мавки безперервна. Але тільки
зовнішня, душа її недоторканна, адже в серці вона має «те, що не вмирає».
В українськомуфольклорі мавки — це недобрі звабниці, які показуються
людям в образі гарних дівчат, і як тільки хто з молодих хлопців або чоловіків
вподобає їх, то вони зараз залоскочуть того на смерть або стинають голову.
Але в драмі Лесі Українки Мавка сама зваблена Лукашем, голосом його
чарівної сопілки.
Леся Українка в своїй драмі-казці трансформувала фольклорні та
міфологічні образи. Така трансформація — це не механічне перенесення
фольклорних матеріалів у твір, а складний творчий процес. Мавка і «Лісовій
19. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
1
18
пісні» є втіленням піднесено-прекрасного. Для неї вся природа жива, вона
розмовляє, співає, переживає. Тому й характеристику всім у лiсi Мавка дає як
одухотвореним істотам, розуміє мову дерев, птахів, із задоволенням фровуєїї:
Он бачиш, там питає дика рожа:
«Чи я хороша?»
А ясен їй киває в верховiттi:
«Найкраща в свiтi!»
Мавка, спопеливши себе в коханні, принісши себе в жертву,
перетворюється у вербичку. Така метаморфоза булла органічним явищем для
язичницькогосвiтовiдчуття. Людина, яка сповідувала язичництво, достеменно
знала, що її життя продовжиться потім або в пташечці, або в дереві, або в
бур’янці. Мотив перетворення Леся Українка використовувала ще раніше в
поезії «Калина», де дівчина перетворюється накалину й промовляє людським
голосом через сопілку, вирізану з тієї ж калини. Мавка ж промовляє голосом
сопілки, вирізаної з вербички. Мавка-вербичка заспокоюєЛукаша, що вона не
вмерла, що вона безсмертна, бо її дух житиме у вічних образах природи:
О, не журися за тіло!
Ярким вогнем засвітилось воно,
Чистим, палючим, як добре вино,
Вільними іскрами вгору злетіло.
Легкий, пухкий попілець
Ляже, вернувшися, в рідну землицю,
Вкупі з водою там зростить вербицю,-
Стане початком тоді мій кінець.
Трансформація людина-особистість - натовп
Найпоказовішою для змалювання трансформації особистість – натовп
ми вважаємо п’єсу Іонеско «Носороги» [3]
У цій п'єсі він розповів, як на вулицях якогось провінційного містечка
раптом стали з'являтися невідомо звідки носороги. Потім з'ясувалося, що на
20. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
1
19
носорогів перетворюються самі жителі містечка, зокрема й колеги Беранже,
головного героя, що з перших вже сторінок п’єси відрізняється від інших
людей. У них виростав ріг, тіло покривалось твердою шкірою, і вони перли
напролом, розтрощуючи на своєму шляху все, що хоч скільки-небудь
відрізнялося від них самих. Натовп носорогів «з’їдав» людину за людиною,
особистість за особистістю. «Витіснення свідомості особистості надмірно
активує колективне несвідоме. Можливі негативні реакції індивіда на
проникаючий в його свідомість несвідомий зміст». [12] Зрештою, Беранже
залишився в місті єдиною людиною, яка не побажала перетворитися на
носорога. Ця трансформація дозволяє узагальнити сам принцип втрати
людьми людської подоби, процесу колективної мутації, переродження під
впливом насаджуваної ідеології, яке, в свою чергу, є закономірним
результатом тоталітарного суспільного устрою. Фашизм як політичний рух
зіграв у цьому лише своєрідну роль «спускового гачка», відправної крапки:
Іонеско зненавидів будь-який масований ідеологічний тиск, диктат
колективізму, прагнення керувати емоціями й учинками людини.
Пошук шляхів протистоянняозвірінню людей в п'єсі презентує Беранже -
одинак, який стихійно виступає проти тоталітаризму, проти колективних
істерій та епідемій під виглядом розуму або ідей, котрі і є, на думку автора,
колективним захворюванням. Невдаха та ідеаліст Беранже не дуже схожий на
традиційного позитивного героя, але саме він виявляється здатним лишитися
людиною. На початку п'єси його образ здається майже невиразним: він не
декларує чітких ідей, на відміну від інших персонажів, здається, не має навіть
власної позиції, просто одним з перших відчуває небезпеку. Але подальший
розвитокподій доводить, хто чого вартий. Відсутність конкретних переконань
виявляється програшною лише на перший погляд, хоча спочатку «ідейні»
персонажі мають переконливий вигляд, такі, як інтелігентний Жан,
переконаний, що «вища людина — це та, яка виконує свій обов'язок» і
торочить про «зброю терпимості, культури, інтелігентності». Не випадково
серед них з'являється Логік, який усі свої силогізми виводить з класичними
логічними помилками. У його прийомах мислення вже заздалегідь закодовані
можливості довести будь-що, так само й нелогічність під маскою логічності.
21. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
2
20
Вставна щодо сюжету розмова про котів (якщо чотири лапи — це кіт) —
образ подібного мислення. Носорогів довго не бажають помічати, їхнє
існування заперечують, називають «містифікацією», «пропагандою»,
«ілюзією». Для Беранже вони — реальність, яка йому не подобається: «Тупе
чотириноге, котре не варте й однісінького слова! Та ще й люте...». Коли
носорогів стає багато, починають звучати інші голоси протесту, що лунають
або декларативно, або непереконливо. Слова Жана перед перетворенням його
на тварину висвітлюють додатковий зміст образу «носорогів», не так
ідеологічного плану (що навмисне не уточнюється), як сам принцип
ставлення до людей: «Я не те що не люблю людей, вони мені байдужі або ж
гидкі, хай лиш не стають мені на дорозі, бо я розчавлюїх», «У мене є мета, і я
рвуся до неї». У такому підході вже є щось нелюдське. Інший персонаж
Дудар, схильний до філософських розмірковувань, запитує риторично: «Хіба
можна знати, де зло, а де добро?» і потрапляє у пастку власних переконань:
чом би йому не долучитися до великої «усесвітньої родини», коли носорогів
більшість? «Треба йти за часом»,— каже перед перетворенням на носорога
Ботар. «Вибери собі ту реальність, яка тобі підходить»,— радить Беранже
Дезі. Вона пропонує йому: «Удвох, без нікого — бути щасливими». Але саме
спроба втечі в уявний світ призводить до того, що вона потім починає
захоплюватися носорогами — «Це вони народ. І їм добре в їхній шкурі».
Беранже вважає, що сам він не надто розуміється на філософії, але відчуває
небезпеку серцем. І серце виявляється розумнішим за «розум». Саме цим він
вирізняється з свого оточення, і саме здатність відчувати, співчувати,
страждати через сумління дозволяють йому опиратися епідемії. Розгадавши
головну сутність опору Беранже, можна зрозуміти й авторський задум: щоб
не допускати «масового психозу», треба вчитися зберігати в собі людяність.
Висновки.
Зміни психічного, духовного характеру, системи пріоритетів та цінностей
людини автори вказаних творів зображають за допомогою трансформації
образів. Такий прийом дає змогу зробити глибокий психологічний аналіз
героя твору, простежити його прозріння (Еліза Дуліттл, Грегор Замза), шлях
від інакомислення до «двомислення» (Джулія та Уїнстон), душевний розквіт
22. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
2
21
(Мавка) та знищення особистості («Носоріг»), примушує читача самому
робити висновки, а інколи й проектувати подальші зміни в образі.
Серед вказаних видів трансформації в літературних творах найбільш
поширеними є трансформації людина – тварина, людина-особистісь –
натовп. Трансформації людина – рослина, тварина – людина
зустрічаються у фольклорі, національній міфології.
23. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
2
22
Трансформація в інших видах мистецтва
Особливості трансформації образів у музичних творах
«Музика – мистецтво звуків, тому вона може відобразити якщо не всі, то
в будь-якомувипадку, дуже багато образів, звуків, що існують у природі»[4]-
запевняє Дмитро Кабалевський. Використовуючи різноманітні музичні
інструменти, а іноді навіть винаходячинові, композиторинавчились не тільки
дуже схоже відтворювати природні звуки та шуми, а й показати розвиток
образу, його трансформацію. Це можна постежити на прикладі творів
Людвіга ван Бетховена.
З ім’ям Бетховена в нас частіше за все пов’язується уявлення про музику
глибоких думок та почуттів. Але серед інших творінь у цього геніального
композиторає кумедний , повний блиску й неперевершеного гумору твір для
фортепіано під назвою «Божевілля через загублений гріш». Саме в цьому
творі дуже яскраво простежується трансформація почуттів та поведінки
головного героя твору. Спочатку музика звучить весело, радісно й разом із
цим спокійно. Ймовірно, людина – герой п’єси – радіє через те, що у нього є
гріш (якщо він божеволіє через його втрату, то чому б йому не радіти, що цей
гріш він тримає в руці?). Але потім щось порушується в рівному плині
музики: зрозуміло, що саме тут гріш і зник кудись. Починається
трансформація почуттів героя, талановито передана за допомогою музики.
Головна мелодія п’єсизвучить то розсіяно, то плаксиво, майже з надривом, то
злобно, збуджено. То наступають паузи, повні втоми, відчаю, то зненацька
знову вибухає божевільна енергія. І коли здається, що сил уже більше немає
й треба змиритися із тим, що гріш загубився, два дуже голосних, радісних
акорди ніби кричать: «Є! Знайшовся!». Все в цій блискучій п’єсі виражено
через людину, через її думки, почуття, вчинки. Й не один якийсь стан, не одне
почуття зображено тут, а найрізноманітніші хвилювання, їх чергування,
безперервний розвиток, трансформація. У цьому творі постійно відчувається
рух людини (бігає, шукає, падає знесилений, підіймається, знову бігає), й рух
24. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
2
23
його душі (радість – відчай – сльози - радість). Саме зміну, трансформацію,
рух, розвиток музика може відмінно відобразити. У цьому – її найкращі
можливості, її сила. У цьому й секрет її впливу на слухачів, яких вона ніби
захоплює, кличе за собою потоком свого руху.
Крім того, музика спроможна сама активізувати процес трансформації.
Нові дослідження лабораторії «Сояни» швейцарськогопідприємства-новатора
Visionlab показали, як під впливом флейтової музики трансформується вода.
« Після впливу флейтової музики на зразки води, кристалічні структури
демонструють надзвичайнукрасу й гармонію. Це свідчить про сильний вплив
енергії високого рівня, що здатна значно трансформувати матерію» [14]
Д. Кабалевський впевнений, що в умінні зобразити трансформацію
почуттів та думок людини не зрівняється з музикою жодне з мистецтв.
«Художник може зобразити людину, що радіє й людину сумну. Але
зобразити на одній картині, як людина, спочатку сумна, поступово забуває
про своє горе, як він заспокоюється, як настрій його покращується і як,
нарешті, його захоплює радість, - цього жоден з художників зробити не
зможе. Він не зобразить зміну, а покаже тільки одну мить, один момент» [4].
Ми не можемо погодитись із цим твердженням.
25. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
2
24
Відтворення руху, зміни образів на картинах художників світу
У художній практиці трансформації цікаві з погляду виникнення
імпульсу. Всі наші сумарні асоціації, відчуття, життєвий досвід в тій або
іншій мірі впливають на наші практичні дії. Із смутного сумарного потоку
асоціацій виділяється певна ідея, яка згодом переростає в узагальнений
стислий символ, а надалі в результаті багатьох трансформацій знаходить і
своє практичне втілення.
Живописець все більше відчуває себе повноправним творцем, ніж
захопленим спостерігачем, який лише відтворює дійсність. Він активно
формує нову, надзвичайно багату, проте, не завжди виразно артикулюючу
мову живопису, якій тепер не чуже використовування цитат, характерних
“виразів”, деталей, фрагментів, рухів... з інших видів мистецтва (фото,
графіки, комп'ютерної графіки, декоративного мистецтва, рекламного
плаката...) а також всіх відомих стилів і художніх явищ. Головне, щоб поряд з
надхненням і талантом йшли знання, щоб перетворити все це,
використовуючи не чужу ідею, а власний, адаптований до певного задуму і
твору, інструментарій.
В живописі зустрічаються такі види трансформації, які майже не
використовуються в літературі. Наприклад, трансформації тварина-тварина,
предмет-тварина, темне-світле(додаток). Кожнуз них можна розглядати і у
зворотньому порядку. В залежності від прочитання метафора твору
розглядається або як злет (риби-птахи), або як падіння (птахи-риби).
Трансформація є головною ідеєю для художника й музиканта, графіка,
фотографа, творця звукових скульптур, відеоартиста Германа Виноградова.
Відомий у країнах Європи, США, Канаді, Г.Виноградов неодноразово
виступав і в Україні. Багато його картин мають назву «Трансформація»
(додаток), але крім того, як незвичайний музикант він трансформує звичайні
речі в музичні інструменти. В акції "Музична кімната" Виноградов зібрав в
незвичайній оркестровій формі велику різноманітність викинутих предметів,
які він примусив звучати для публіки. Простимизасобамивін зумів поставити
поетичне шоу типу "Son et Lumiere", де він використовував, наприклад, довгі
26. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
2
25
залізні смуги як гонг, дитячу ванну – як барабан, а кишенькові ліхтарики,
направлені крізь кухонні сита, що обертаються, і шиплячі вогні – для
примарного освітлення. У Берні він влаштував оформлення для свого
мультимедіа хепеннінгу з трави, очерету і гальки з берега річки Ааре, що
протікає поряд.
Але якщо стосовно рівня творчості Г.Виноградова і можуть виникнути
сумніви, то шедеври Ф.Гойї та А.Кубіна (додаток) визнано в усьому світі.
Творчість Франциска Гойї (1746-1828) характеризується глибокою
незадоволеністю, що зростає до рівня трагізму, різкими зіткненнями темного
та світлого, напруженою монохромністю, в його живописі царює рухлива
нічна темрява, що з’їдає фігури, які ледве проступають крізь морок. У
кожному його творі – містична трансформація, за допомогою якої Гойя у
гротескно-трагічній формі розкривав потворність моральних, політичних і
духовних основ іспанського «старого порядку». Гойя перший з художників
протиставить безликому класичному реалізму пристрасність почуттів,
відвертість думок, політ уявлення. Рух для Гойї – найвиразніший прояв
розвитку життя. Навіть у найстрашніших видіннях темрява не може зупинити
трансформації, які з’являлися в уявленні митця.
Гротески й фантазії А Кубіна (1877–1959) (зміни й трансформації тіла
людини) іноді набували чіткості галюцинацій, приймали вигляд марева, сну
про людину як невиправно порочну та руйнуючу саму себе істоту.
Голландський художник Моріс Корнеліус Ешер (1898-1971) відомий у
всьому світі як автор цілої серії картин на тему трансформації образів. На
його творіннях конкретна реалістична картинка з безліччю деталей,
поступово міняючи вигляд, стає абстрактним символом. І потім знов
повертається до початкової форми.
У 1936 році він відвідує Альгамбру для детального вивчення мозаїк
Мавританії. Ця поїздка і переселення з Італії підсилюють зміни в творчості
художника.
У жовтні Ешер показує своєму братові Біру картину-мозаїку, над якою він на
той момент працював. Бір, професор геології, був вражений роботою і
побачив в нійможливості застосування ідей Ешера в кристалографії.
27. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
2
26
У 1938 році Ешер продовжує експерименти з мозаїками і трансформаціями.
Вінстворює мозаїку у вигляді двох птахів, що летять назустріч один одному,
якалягла в основу картини "День і ніч". Декількома місяцями пізніше Ешер
почав роботу над однією з найважливіших своїх картин. У 1937 році він
створив гравюру "Метаморфози", де показано, як один з блоків міста
перетворюється на людину. На новій картині "Метаморфози-2" представлена
послідовність 10 трансформацій.
Вісновки. Мотив трансформації дуже популярній у музиці та жівопісу.
Проявляється він у творах цих видів містецтва по-різному, але несе однаковій
ідейний зміст, виконує одну й ту саму функцію: показаті образ у розвітку,
відтворити рух, зміни, як зовнішні, так і внутрішні. У живописі
трансформація образу здебільшого використовується для зображення
містичних, фантасмагорічніх картин, нереальніх сюжетів.
28. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
2
27
Висновки
Трансформація у широкому значенні цього слова простежується у
багатьох галузях людської діяльності.
Існує чотири класи трансформації (перевтілення одухотворених об’єктів
на неживі, одухотворених на одухотворених, не одухотворених на живі,
поступова внутрішня зовнішня зміна об’єкту), кожен з яких має свої
особливості.
У літературі нами виділено п’ять видів трансформації (людина – людина;
людина – тварина; тварина – людина; людина – рослина; міфічна істота –
людина; людина-особистість – натовп).
Зміни психічного, духовного характеру, системи пріоритетів та цінностей
людини автори розглянутих нами творів зображають за допомогою
трансформації образів. Такий прийом дає змогу зробити глибокий
психологічний аналіз героя твору, простежити його прозріння (Еліза Дуліттл,
Грегор Замза), шлях від інакомислення до «двомислення» (Джулія та
Уїнстон), душевний розквіт (Мавка) та знищення особистості («Носоріг»),
примушує читача самому робити висновки, а інколи й проектувати подальші
зміни в образі.
Серед вказаних видів трансформації в літературних творах найбільш
поширеними є трансформації людина – тварина, людина-особистісь – натовп.
Трансформації людина – рослина, тварина – людина зустрічаються у
фольклорі, національній міфології.
Але слід зауважити, що тільки митці високого рівня доцільно
використовують цей засіб: не заради самої трансформації, а для
удосконалення прояву глибинних характеристик образів.
Мотив трансформації дуже популярний у музиці та живопису.
Проявляється він у творах цих видів мистецтва по-різному, але несе
однаковий ідейний зміст, виконує одну й ту саму функцію: показати образ у
розвитку, відтворити рух, зміни, як зовнішні, так і внутрішні. У живописі
трансформація образу здебільшого використовується для зображення
29. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
2
28
містичних, фантасмагоричних картин, нереальних сюжетів. Тут ми
розглядаємо картини художників-представників різних часів. Трансформацію
музичних образів нами розглянуто на прикладі п’єси Бетховена «Божевілля
через втрачений гріш».
30. Роль трансформації у створенні літературних, живописних
та музичних образів
2
29
Список використаної літератури
1. Белоножко В. Превращение Владимиром Набоковым «Превращения»
Франца Кафки – М., 2002.
2. Герасимчук В. Міфологічні мотиви у фольклорі та літературі: особливості
трансформації// Українська література в загальноосвітніх школах. – К., 2001.-
№ 1. – с. 37- 44, № 2. – с. 53- 64
3. Ионеско Э. Носорог . – М., 1991.
4. Кабалевкий Д. Про трёх китов и про многое другое.- Пермское книжное
издательство, 1974. – с.107
5. Кафка Ф. Превращение // Иностранная литература. – М., 1997.- № 11
6. Лепкий Б. Про життя і твори Тараса Шевченка. – К.:Україна, 1994. – 173 с.
7. Леся Українка. Твори в чотирьох томах.- К.: Дніпро, 1982. – т.4. – 431с.
8. Набоков В. «Превращение» Франца Кафки. – М., 1999
9. Оруэлл Дж. 1984. – Х., 2006.
10. Тлумачний словник сучасної української мови.
11. Шоу Б. Пігмаліон. - http://edu-zone.net/show/61795.html
12. Юнг К.-Г. Символы и метаморфозы. – М., 1989. – 275
13. Paul L. Landsberg, "The Kafka Problem, ed Angel Flores", 1946
14. Visionlab, Zurich, Switzerland, October2002.
