Учнівська робота

1. Автор
Антіпов Владислав
Керівник
Т.А.Шинкаренко

3. Вступ
Глава 1. Теорія перекладу
1.1. Види перекладу
1.2. Адекватність і точність перекладу
Глава 2. Аналіз якості перекладу роману Марини та
Сергія Дяченків «Мідний король» українською мовою
2.1. Слово і речення. Будова речень
2.2. Вибір слова із синонімічного ряду при перекладі
2.3. Переклад інтернаціоналізмів
2.4. Передача власних назв та географічних назв при перекладі
2.5. Переклад сталих словосполучень
2.6. Переклад авторських слів-неологізмів
2.7. Переклад синтаксичних одиниць
Висновки
Бібліографічний список використаної літератури
Додатки

4. Метою нашої роботи є аналіз українського перекладу твору,
написаного російською мовою.
Поставлена мета передбачає розв`язання наступних
завдань:
1. Визначити види перекладу, критерії точності та адекватності
перекладу.
2. На прикладі художнього твору «Мідний король» М. та С.Дяченків
показати найпоширеніші огріхи, допущені перекладачем,
систематизуючи їх за такими особливостями перекладу:
• Слово і речення.
• Вибір слова із синонімічного ряду при перекладі.
• Переклад інтернаціоналізмів.
• Передача власних імен та географічних назв при перекладі.
• Переклад сталих словосполучень.
• Порядок слів і структура речення при перекладі.
• Переклад авторських слів - неологізмів.
• Переклад синтаксичних комплексів.

5. Об’єкт дослідження – текст роману
«Мідний король» українською мовою.
Предмет дослідження – переклад
роману С.та М.Дяченків «Мідний король».

6. Як основний у роботі використано метод порівняльного аналізу
мовних явищ. Мета та завдання роботи зумовили поєднання
порівняльного методу з елементами інтертекстуального аналізу.
Основні джерела для
написання роботи: роман
М. та С.Дяченків (оригінал
російською мовою та
переклад українською,
тлумачні словники,
словник фразеологізмів,
інтернет-словник сталих
виразів, статті з теорії
перекладу, літературний
форум).

7. • Слово і речення.
• Вибір слова із синонімічного ряду при
перекладі.
• Переклад інтернаціоналізмів.
• Передача власних імен та
географічних назв при перекладі.
• Переклад сталих словосполучень.
• Порядок слів і структура речення при
перекладі.
• Переклад авторських слів -
неологізмів.
• Переклад синтаксичних комплексів.

8. Глава 1

9. • За даними
ЮНЕСКО щороку
в світі видається
біля 40 тисяч
перекладних
видань, тобто 100
книг на день.
• Бернська
конвенція про
охорону
літературних і
художніх творів
• Асоціація
перекладачів
України

11. Існують неоднакові
ступені наближення
до оригіналу, різні
типи «присвоєння»
іншомовних текстів:
• власне переклад,
• переспів,
• адаптація,
• переробка тощо.
Багато дослідників
пропонують оцінювати
переклади за критеріями
«точність» і «вірність».
Вірність — це художність,
якість. Точність —
збереження обсягу,
форми тощо. Проте такий
критерій часом служить
самовиправданням для
прихильників досить
вільного поводження з
оригіналом у їх полеміці
проти «буквалістів».

12. Глава 2

13. Тільки у складі речення розкриваються
функції слова і встановлюється його
конкретне значення. Але було б невірно
робити звідси висновок, що проблема
перекладу окремо взятого слова чи
окремо взятого словосполучення не
повинна ставитися у теорії перекладу.
Так само, як структура речення визначає
функцію слова, так і слово, особливо
його характер і спосіб його сполучення з
іншими словами, впливає на структуру
речення.

14. …когда-то был к нему добр /
…колись був до нього добрий.
Человек с тобой пойдет. /
Людина з тобою поїде . (тільки чому «поїде»?).
Никто. Не должен. Знать. Про тебя. /
Нікому. Не слід. Знати про тебе.

15. При аналізі та вибору одного із синонімів
необхідно розрізняти синоніми:
смислові (ідеографічні), які
відрізняються відтінками значення,
ступенем інтенсивності вираження
поняття;
стилістичні, які відрізняються емоційною
забарвленістю або відношенням до різних стилів;
фразеологічні, які відрізняються своєю
сполучуваністю з іншими словами.

16. окрасились золотом / взялися золотом;
разразился руганью / вибухнув лайкою;
парил город / височіло місто;
мясорубка / різанина;
крепко сошёлся / тісно зійшовся;
душераздирающих / жахливих;
стеклянно-спокоен / кришталево- спокійний;
царственным / гордовитим.

17. воспарил / майнув вище → краще здійснявся [10];
не дичился / не уникав → краще не бокував [9];
каплеобразные / краплисті ( за тлумачним словником краплисті - ті,
що падають невеликими краплями [3], а це зовсім не відповідає змісту,
адже мова йде про очі дивної форми);
лицо, обрамленное седыми волосами / лице, облямоване сивим
волоссям → краще оправлене [8];
ожидал / сподівався → в даному випадку краще очікував [1];
на удачу / на відчай → краще навмання [9];
светились проріхами / світилися дірками → краще розпірками [9];
засеменишь по дороге / загаєшся по дорозі → краще задріботіти [9].

18. 1
• власне інтернаціоналізми, які мають одне і те ж
значення у мовах оригіналу та перекладу
2
• псевдоінтернаціоналізми в українській мові мають:
• зовсім інше значення, ніж в інших мовах;
• вужче значення;
• ширше значення.
Інтернаціоналізми або інтернаціональні слова - це слова або
вислови, які належать до спільного за виникненням фонду ряду мов,
близьких за походженням або подібних за своїм культурним
розвитком. Вони звичайно або запозичені безпосередньо з якогось
джерела, або через іншу мову. З точки зору перекладача ці слова
можна умовно розділити на дві групи.

19. «В якийсь момент у перекладача зовсім
опускаються руки — і в хід ідуть просто
російські слова. «Голка влетела»,
«говорящий птах» тощо. Втриматися від
гигикання — і то в цілком недоречних
місцях — стає складніше» [12].

20. Саме при передачі власних назв та
географічних назв найбільш виразно
проявляється тенденція до
встановлення еквівалентів.
Під час перекладу таких слів
використовується транскрипція або
транскрибування полягає у
фонетичній передачі імені, тобто
так, як воно звучить на іншій мові.

21. «Крылама» / «Крилама»,
Уки – Повадырь / Укі- Повадир
Осий нос / Осиний Ніс,
«Чешуя» / «Луска»,
Утро-Без-Промаха / Ранок-Без-Похибки,
Ливень / Злива

23. Аналізуючи переклад сталих виразів, що
зустрічаються у романі Дяченків «Мідний
король», ми користувалися «Російсько-
українським словником сталих
словосполучень» Головащука С.І. [4],
Інтернет-словником сталих виразів[9],
перевіряли адекватність перекладу за
допомогою праць Б.Антоненко-
Давидовича «Як ми говоримо» [1] та
Чак Є. «Складні випадки правопису та
слововживання» [8] .

24. скатертью дорога / полотном дорога,
ступень за ступенью / приступка по приступці,
впал в панику / удався в паніку,
его пробрал пот / він узявся потом,
дело кучкой / діло нівроку,
не держиш зла, так и не держи / не маєш зла, то й не
злостись,
не ставиш ни в грош / ні за що не маєш,
раб из рабов / раб над рабами.

25. слышался отовсюду / розлягався зусюди → краще
розносився, лунав [4],
встретились глазами / скинулися очима → у контексті
краще ззирнулися, зглянулися [4],
оправился от ран и потрясения / оклигав від ран і
потрясіння → краще очуняв [9],
рукой подать / рукою докинути → якщо рукою, то
подати, слово докинути, кинути використовується у
виразах палицею кинути, шапкою кинути, штихом
докинути [4].

26. Роман «Мідний король» з огляду на свій
жанр (фентезі) має багато слів, не
існуючих у російській і, зрозуміло,
українській мовах, тому що це авторські
неологізми: імена героїв, тварин,
міфічних істот, географічні назви, назви
споруд, засобів пересування тощо.

27. хапун / хапун,
всеед / усеїд, морські
морской крючник / морський гачкар, тварини
донный дракон / донний дракон;
позолотки / підзолотці – каста людей;
кричайки / кричайки – птахи;
уховертка / вухокрутка – тварина

28. У російському тексті значно частіше,
ніж в українському, вживаються
дієприкметникові звороти. Це
зрозуміло, адже найчастіше такі
звороти українською мовою
перекладаються, як підрядна частина
складного речення. У більшості
випадків перекладач так і робить або
залишає зворот, якщо це можливо ↓

29. Грозящему оползнями / що загрожував зсунутися
И вернулась с пищащим, крохотным, только что обмытым
младенцем. / І повернулась з малесеньким, щойно обмитим немовлям, що
пискотіло.
Переливающаяся на сонце / що міниться на сонці.
Лицо, обрамленное седыми волосами, как венчиком / лице,
облямоване сивим волоссям.
Саднил бок, пораненный когтями / ломило бік, поранений кігтями.
На продуваемую ветром улицу / на пронизувату вітром вулицю.
Наполовину истлевшем мундире / наполовину зотлілому мундирі.

30. В деяких випадках дієприкметниковий зворот замінюється
дієприслівниковим:
Трясущийся, залитый слезами / тремтячи, заливаючись
сльозами
Деякі дієприкметники перекладені дуже дивно, наприклад
слово «впившихся» перекладено, як «ввіпнутих»:
Со следами впившихся ногтей / зі слідами ввіпнутих нігтів.
Чомусь автор не захотів використати в даному випадку форму
«що впилися». Слова «ввіпнути» ми не знайшли в жодному
словнику.

31. Недоцільною вважаємо форму родового відмінка під час
перекладу таких словосполучень:
по склону / по схилу;
по каменной лестнице / по камінних східцях.
Більш вдалою в таких випадках є форма орудного відмінка:
схилом; камінними східцями.
А використання замість сполучника і сполучника а вважаємо
зовсім не обґрунтованим.
Задремывал и просыпался / брала дрімота, а він
прокидався.

32. Переклад твору
«Мідний король» українською
мовою загалом зберігає колорит
оригінального тексту, творчу манеру у
зображенні і «поданні» матеріалу, враховуючи
при цьому приналежність оригіналу до
певного літературного напряму, акцентує на
індивідуальному стилі письменника, на
особливостях його світогляду.

33. Але нами було виявлено
ряд помилок у перекладі,
які ми розподілили за
особливостями перекладу
певних конструкцій.