1. Злинська загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ст.
Позакласний захід
у 6-А класі
Розробила класний керівник:
Шверненко Тетяна Василівна

2. Мета і завдання: розкрити перед учнями можливості мережі
Інтернет, його використання при вивченні історії рідного краю, мистецтва,
культурних традицій, мови; розвивати почуття патріотизму, гордості за
свою Батьківщину, бажання стати її захисником, справжнім громадянином
України, виховувати любов до рідного краю.
Форма заняття: бесіда з використанням інтерактивних технологій
Обладнання: комп’ютер, підключений до мережі Інтернет, проектор,
інтерактивна дошка, програмне забезпечення SMART NOTEBOOK.
Хід заходу
Учениця
І от ми в школі. Знов ідуть уроки,
За парти сіли тисячі дітей.
В Країну Знань сміливо робим кроки,
Там інформації багато та ідей.
А ми збагнути хочемо, пізнати
Цей світ чарівний, дивовижний світ.
Ми прагнемо нове щось відкривати
І нас готує школа у політ.
Вона дає освіту нам, основу!
Є стартовим майданчиком для нас.
Бажаємо здоров’я й сили знову,
Учіться, любі друзі, в добрий час!
Слово вчителя:
Ви знову в вашій рідній школі. Тож дозвольте привітати вас із
першим уроком першого дня в школі в новому навчальному році. Зі святом,
дорогі учні! Хай світлою буде ваша дорога до знань. Міцного здоров’я і
щастя вам у цей святковий час!
А час і справді добрий, золотий час для навчання, розвитку,
змужніння. Над нами мирне небо, живемо ми у вільній і працелюбній
державі, та маємо можливість одержати безкоштовно середню освіту, яка є
обов’язковою для всіх, щоб мати всім рівні, однакові стартові можливості
для подальшого навчання, розвитку та праці.
Слово вчителя:
Стрімко! Дуже стрімко летить час. Час, який дарує людині різні події,
фантастичні речі.
Неможливо зараз уявити собі дитину з рахівницею чи паличками в
руках. Наш простір заполонив його Величність Інтернет, який невпинно,
обганяючи час, крокує по нашій планеті. І життя сучасних людей в еру
інформаційного суспільства просто не можна уявити без Інтернету. Зараз
це частина нашого повсякденного життя. Тож не дарма його називають
мережею мереж. Це особливий світ, який дає людині можливість вирушити
у віртуальну подорож по країні, навіть по всьому світу.

3. Ось і сьогодні на першому уроці ми вирушимо у таку подорож по
нашій дорогій і милій серцю Україні. Але, оскільки така мандрівка може
бути безкінечно довгою, адже, для того щоб пізнавати казковий світ нашої
країни, почути чарівні звуки землі, побачити неповторну і дивну красу та
подивуватись надзвичайними пейзажами довкілля нам одного уроку,
звичайно ж, не вистачить, тому ми перегорнемо лише декілька сторінок
життя нашої рідної Батьківщини, найдорожчої в цілому світі милої України.
Отже, тема першого уроку буде такою ж урочистою, як і цей день
«Віртуальна подорож Україною» . (Слайд 1)
Вправа «Асоціативний кущ» (Слайд 2)
Слово вчителя:
Ви поки що школярі, але й перед кожним з вас стоїть велике
завдання - міцно оволодіти знаннями, здобути середню освіту, щоб потім
одержати професію до душі, щоб вона приносила користь і тобі самому, і
народові України. Це дуже важливо, тому що сьогодні людина без освіти -
це людина без майбутнього, а перед нами стоїть величезне і дуже почесне
завдання: збудувати таку державу, щоб у ній жилось добре усім, щоб наша
Україна була передовою країною в світі. Для цього кожному з нас треба
готуватись уже з шкільної парти, бо на нас, молодих, покладається важлива
роль у розбудові своєї держави. Звичайно, кожній людині ще треба
розвивати свої творчі здібності, виявляти таланти, щоб виконати своє
призначення, яке є в кожної людини, що приходить у світ. А це не так уже й
мало. Видатні українські вчені теж у свій час були учнями, але вони
віднайшли у собі талант, доклали багато праці та стали велетами в науці,
принесли Україні славу своїми винаходами, а народному господарству,
людям - велику користь.
Ми зобов’язані вивчати свій рідний край, добре знати культуру і
традиції, історію, минувшину нашого народу, бо без минулого нема
майбутнього. Історія, традиції, культура - це наше коріння, на якому
тримаємося ми сьогодні і будуємо майбутнє.
Учень
Спілкування
Цікаве дозвілля
Музика
Відео
Подорожі
Інформація
ІНТЕРНЕТ

4. Я народився тут! І тут моя стежина,
Яка веде у дивне майбуття.
Це рідний край, чарівна Україна,
І звідси почалось моє життя.
Тут річка й ліс, і житечко зелене,
І степ широкий - все довкіл моє!
І кожна квіточка всміхається до мене,
І радість, й щастя - все для мене є!
Люблю тебе я віддано і щиро,
Вітчизно-ненько, краю дорогий.
Бажаю волі, розквіту і миру.
Навіки син твій, паросток я твій!
Не знаю, як життя моє складеться,
Та оберу я стежечку свою.
Тепло долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!
Слово вчителя:
Історія … Це слово ми вживаємо майже повсякдень, за різних
обставин. Інколи навіть не замислюючись над його багатозначністю. Адже
лише глибокі і правдиві знання про минуле України дають можливість
зрозуміти сучасне і збудувати її майбутнє. Важливу роль у пізнанні
минулого відіграють збережені матеріальні пам’ятки, успадковані від
минулих поколінь. А зберігають їх насамперед саме музеї. Музеї – це
інституції, що покликані оберігати історичну пам'ять народу. І лише
дбайливе ставлення до старожитностей, їх детальне вивчення,
систематизація та розміщення в історичному просторі дають можливість
збагатити науку «історія».
Тож рушаймо в подорож, першою сторінкою якої буде Історична,
адже минуле нашої рідної Батьківщини – це наше минуле, а лише та
людина гідна називатися Людиною, яка знає та шанує свій рідний край та
його історію.
Завітаємо до найвідоміших музеїв історії України: (Слайд 3-5)
Національний музей історії України
Націона́льний музе́й істо́рії Украї́ни - провідний історичний музей України.
Розташований з 1944 року у м. Києві, на Старокиївській горі - місці
народження української столиці. У музеї історії України зберігаються
етнографічні, археологічні, твори живопису і скульптури, нумізматичні
колекції, стародруки та інші історичні експонати.
Національний військово-історичний музей України
В експозиції Національного військово-історичного музею України
відображена велична історія військової діяльності на території України.
Унікальні музейні предмети кіммерійсько-скіфо-сарматського періоду, часів
Київської Русі, епохи національно-визвольної боротьби XVII-XVIII століть,

5. українських військових формувань періоду Першої Світової війни і
визвольної боротьби початку XX століття розповідають про бойовий ратний
подвиг народу у захисті рідної землі. В експозиції музею також
представлені раритетні предмети періоду військового будівництва першої
половини XX століття, Вітчизняної війни, боротьби партизанських загонів і
підрозділів УПА в 1941-1944 роках, післявоєнного будівництва і бойової
діяльності військ Радянської армії на території України.
Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник
Музейний комплекс, що діє на території Верхньої Києво-Печерської лаври
був заснований у 1922 році, у 1996 році отримав статус національного. Є
найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 споруди,
122 з яких - пам'ятники історії та культури. Серед них - два унікальних
підземних комплекси (дальні і ближні печери), храми, пам'ятники
архітектури XI–XIX ст., виставкові приміщення. Заповідник щорічно
відвідують сотні тисяч туристів.
На території заповідника розміщені: Музей книги і друкарства України,
Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей
театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей історичних
коштовностей України.
Учень:
Нема на світі України
Без хвиль могутнього Дніпра,
Як українця – без калини,
Без солов’я і рушника.
Народ, що вік при бурі й сонці,
Віддав землі, як мати доньці,
Всі сили, працю і любов,
Щоб Україна знов і знов,
Росла, цвіла!.. Щоб твердо стала
На шлях, який собі обрала.
І в незалежному житті
Долала всі шляхи круті.
О. Шелест.
Наступна сторінка нашої подорожі Етнографічна.
Про культуру нашої України теж можна розповідати дуже багато, бо
у нас є ким пишатись. Це майстри живопису, відомі актори, поети співаки і
сотні інших талановитих людей, які є в кожному куточку нашого краю, бо
Україна дуже багата талантами. Це гордість нашої держави, її слава. А
кожен з них багато і наполегливо працював, щоб досягти вершин
мистецтва. Праця - всьому голова!

6. Учениця
З моїх грудей любов у простір рветься -
На вільній, рідній я землі стою
Тепло долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!
Люблю степи, річки, озера сині,
Ліси й струмочки, небо голубе!
Освідчуюсь тобі в своїй любові нині.
Ну, як, скажи, нам не любить тебе!
Живемо в мирі, в злагоді, в любові,
В щоденній праці йдемо до мети.
Ми захищати всі тебе готові
І захищати нас готова ти!
З якого джерела любов оця береться?
Я від землі свою наснагу п’ю.
Тепло своїх долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!
Культурна спадщина нашої країни дуже багата. Ми торкнемося лише
декількох найбільш визначних її пам’яток, які розташовані в Музейному
порталі.
Перш за все, це Національний музей Тараса Шевченка (Слайд 6 - 7 )
Меморіальний музей Катерини Білокур (Слайд 8-9)
Учениця:
Катерина Білокур - майстер живопису, яка малювала чарівні квіти,
плоди, колосся, природу рідного краю. Хоч жила у страшній бідності, але її
картини дивують кожного, хто бачить їх.
Веселка щастям увійшла в життя –
Чітким, розлогим диво-коромислом,
Що множилося-множилося враз
І вигравало барвами пречистими…
А я стояла, як мале дитя,
І дивувалась серцем з того дива:
Бо дощ і сонце, неба синява
І неповторне видиво грайливе…
Таку красу зуміла б змалювать у цілім світ лиш одна людина, що мала
віру й Господа печать – талановита Білокур Катерина… Вона живе у квітах,
як роса, чи промінь сонця, чи мрійлива фея…В її роботах – зболена краса…
і наяву до нас Господь приходить Всюдисущий!
Квіти Катерини Білокур... Варто лише один раз їх побачити, щоб
назавжди запам’ятати, навчитись безпомилково вирізняти серед
безкрайнього моря квіткових композицій інших авторів. Прості і буденні,
дорогі серцю кожного українця, знайомі з дитинства щедрі барви рідної
землі: нагідки, півники, півонії, кручені паничі, рожі, жоржини, ромашки,
маки, волошки, лілеї творять справжні дива. Примушують радіти і
сумувати водночас, пробуджують найпотаємніші струни душі,

7. наштовхують на глибокі філософські роздуми. Виразно промовисті,
реально зримі і казково фантастичні, вони увібрали в себе цілий світ
художниці. Це її любов, життя, доля, найліпша краса, перед якою вона
схилялася.
Національний музей українського народного декоративного
мистецтва (Слайд 10 – 11)
Експозиція творів Марії Приймаченко
"Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя
людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по
всій землі..." - так говорила про себе самобутня художниця.
Народна художниця України, лауреат Державної премії України
ім..Т.Г. Шевченка Марія Приймаченко своєю творчістю відкрила
оригінальну сторінку самобутнього мистецтва світової культури. Її виставки
з великим успіхом експонувалися у Франції, Канаді, Польщі, Росії,
Німеччині та багатьох інших країнах світу. У 1937 році на всесвітній
виставці в Парижі Марія Приймаченко отримала золоту медаль, здивувавши
своїми картинами мистецький світ... У всіх каталогах і статтях про цю
подію згадують тим, що сам Пікассо у захваті ахав і охав перед її роботами.
Примаченко виступає новатором за образним мисленням. Такі
зображення дерев ми не знайдемо у жодного з художників, а які
неповторно-розкішні дерева розквітають у композиціях Марії.
У творчості Марії Примаченко загалом узгоджуються тематично-
сюжетні й орнаментально-декоративні композиції. Загальнолюдська тема
боротьби добра і зла наскрізь проходить крізь її мистецтво. Добро у неї
завжди перемагає. Тема радості буття поєднується з темою смутку.
Не можемо ми обійти увагою і, хай не найвідоміший, але близький та
рідний Кіровоградський обласний художній музей, однією з експозицій
якого була була виставка злинського художника Петра Колодєєва. (Слайд
12-15)
І на останній сторінці нашої подорожі ми відвідаємо електронні
бібліотеки та словники України. Адже нашу рідну українську мову треба
нести та шанувати, як прапор. Вона з землі і з роси, з лісів і з полів, з річок
та озер нашого краю. Вона дана нам Богом. З рідною мовою ми - українці,
а без неї ми - ніхто. Доки в народу є мова - є держава, є народ, а не стане
мови - перестанемо існувати й ми. Бо ж мова - це душа людини,
генетичний код народу, який повністю нікому і ніколи не знищити. Та
дуже важко вона пробиває собі дорогу до байдужих сердець, тому наше
завдання донести її до кожного серця і розуму, вивчити досконало і так
вишукано і гарно нею розмовляти, щоб кожному хотілось її знати.
Лети, моя мово, над світом крилато,
На всіх континентах звучи!
Ти гідна визнання: дзвінка і крилата,
У серці людськім не мовчи!
Електронні бібліотеки України (Слайд 16 – 17)

8. Збігає час нашої віртуальної подорожі. Звичайно, за один урок,
навіть такий святковий та урочистий як сьогодні, неможливо повністю
пізнати велич та красу рідного краю. Але, я сподіваюсь, це буде початком
Великої Подорожі пізнання прекрасного, яка триватиме все ваше життя.