2. Історія
Текстові редактори як клас програм
Одними з найстаріших та найпопулярніших прикладних програм для персонального
комп’ютера є текстові редактори. Саме за їхньою допомогою звичайно здійснюється введення
текстової інформації до комп’ютера та її редагування.
Текстовий редактор — це програма, призначена для створення та опрацювання
текстової інформації.
Текст, оформлений за допомогою текстового редактора, зазвичай називається текстовим
документом. Текстовим документом називають також і файл, в якому цей текст зберігається.
Перші текстові редактори з’явилися водночас із виникненням перших серійних персональних
комп’ютерів. Ці редактори дозволяли лише вводити текстову інформацію, редагувати її та
зберігати в пам’яті комп’ютера. Разом з удосконаленням апаратної частини комп’ютерів
удосконалюються й текстові редактори; той чи інший редактор встановлено на кожному без
винятку персональному комп’ютері.
Нині робота з діловою документацією на комп’ютері стала стандартом. Так, за оцінками
спеціалістів, в останні роки 96% усієї документації в розвинутих країнах виконувалось в
електронній формі, 3,5% — у друкованій (на друкувальній машинці) і лише 0,5% — у
рукописній. Для порівняння: двадцять років тому на електронну форму припадало лише 8%
усієї документації.
3. Більше того, за статистикою, останнім часом близько 35 відсотків персональних
комп’ютерів по всьому світу використовувалися лише для оформлення текстових
документів. Тому не дивно, що текстовий редактор — це одна з найважливіших
комп’ютерних програм, якою має володіти кожна освічена людина.
Нині, коли можливості текстових редакторів значно розширилися, деякі з них здобули
назву текстових процесорів. Різниця між редакторами та процесорами умовна, процесори
зазвичай мають більше засобів для створення складних за оформленням текстів. Крім
того, текстовий процесор також надає користувачеві можливість виконувати автоматичну
обробку текстової інформації за допомогою макросів.
У нашій країні серед текстових процесорів найбільш поширеними є Microsoft Word (версії
2003, 2007, 2010), який є складовою частиною програмного пакета Microsoft Office, та
Writer з пакету OpenOffice.org. Текстові редактори — це WordPad, Блокнот (вбудовані
текстові редактори сімейства операційних систем Windows) та ін.
Microsoft Word характеризується такими позитивними якостями, як універсальність,
потужність, різноманітність інструментарію, інтегрованість з іншими прикладними
засобами (табличним процесором Excel, системою управління базами даних Access
тощо). Ці переваги й сприяли тому, що він став своєрідним стандартом серед текстових
процесорів і його встановлено майже на кожному комп’ютері.
4. Розглянемо командні вкладки Word
• Головна вкладка -містить команди, пов’язані з
буфером обміну, вибором шрифтів,
настроюваннями абзацу, стилями й
виправленням.
• Вставка вкладка-містить інструменти для
додавання сторінок, таблиць, ілюстрацій,
посилань, заголовків, колонтитулів, текстових
об’єктів і символів у документ.
• Вставка Розмітка-стрінки містить команди для
роботи з темами, фоновими зображеннями й
інтервалами між абзацами в документі. Крім
того, тут можна настроювати параметри
сторінки й порядок розташування елементів на
сторінці.
• Вставка силка-містить спеціальні елементи,
що використовують при створенні об’ємних,
складних документів, статей, наукових праць і
т.п.: зміст, виноски, цитати й бібліографії,
заголовки, предметний покажчик.
•Вкладка розсилка– нововведення в інтерфейсі
Office Word 2007. Тут можна знайти все, що
необхідно при створенні, попередньому
перегляді й злитті пошти.
5. • Вкладка Рецензирование містить всі команди, необхідні для перевірки (орфографія, тезаурус і т.д.) документа й
надання до нього доступу іншим користувачам з метою перегляду. Тут також є команди для додавання
коментарів, відстеження й обробки змін, порівняння версій і захисту документа.
• Вкладка Вид містить все необхідне для відображення документа різними способами, починаючи з базових
подань документа й закінчуючи набором засобів відображення для роботи з лінійками й сітками, а також для
роботи з декількома документами в декількох вікнах.
• Вкалдка Разработчик містить інструменти для роботи з макросами, шаблонами і XML-файлами.
• Вкладка Надстройки містить інструменти надбудов над додатками Microsoft Office.
В лівому верхньому куті програми міститься кнопка Файл – вона відкриває меню Файл команди якого дають
можливість виконувати операції з документами (відкриття, збереження, друкування і т.д.).
Під командними вкладками розміщується робоче поле, що обмежене зверху і зліва лінійками. Лінійки показують
положення курсора на сторінці, поля сторінки; крім того, за допомогою бігунків, що знаходяться на горизонтальній
лінійці можна задавати відступи тексту, відступ першої стрічки абзацу.
Внизу вікна програми міститься стрічка стану, в лівій частині якої відображаються номер поточної та кількість
сторінок в документі, число слів, мова введення, індикатор режиму запису макросу. В правій частині стрічки стану
знаходяться ярлики режимів перегляду, повзунок маштабу відображення документу.
Стрічка стану може містити і інші елементи, для їх включення здійснюється задопомогою контекстного меню.
Командні вкладки, групи команд, запуск діалогових вікон, контекстні інструменти, галереї, інтерактивний
попередній перегляд, налаштування прогр.
7. Форматування тексту
Форматування тексту Усі елементи текстового документа в середовищі Microsoft Word — це певні об’єкти, серед яких можуть бути: символ,
фрагмент тексту, абзац, малюнок, елемент оформлення, таблиця, сам документ.
Зовнішній вигляд (або оформлення) кожного об’єкта визначається певним набором параметрів, своїм для кожного з типів об’єктів.
Наприклад, для рисунка параметрами є його розміри, колір та вид рамки, розташування в документі відносно тексту та інші. Навчитися
оформляти документ у середовищі Word означає навчитися оформляти кожний об’єкт цього
документа. Оформлення об’єкта здійснюється шляхом зміни значень його параметрів — форматування об’єкта.
Форматування тексту — це процес змінювання його параметрів.
Іншими словами, вміння ефективно працювати з Word, а саме оформляти текстові
документи належним чином, означає вміння виконувати форматування тексту, форматування рисунків, форматування таблиць тощо.
Існує два способи форматування тексту у Word: пряме форматування виділених фрагментів тексту і стильове форматування. Ці способи не
виключають, а доповнюють один одного.
Пряме форматування символів. Символами прийнято вважати літери, цифри, спеціальні символи, знаки пунктуації і пробіли. При виводі на екран
тексту нового документа використовується шрифт, встановлений у Word за замовчуванням. Для зміни зовнішнього вигляду символів потрібно їх
виділити, а потім провести потрібне форматування. Якщо активізувавти команду, не виділивши текст, то нові параметри будуть призначатися з
позиції курсора.
Для зміни параметрів шрифту призначені інструменти групи команд Шрифт командної вкладки Главная; вимикач цієї групи команд відкриває
діалогове вікно Шрифт де можна задавати вигляд, розмір шрифту, його накреслення, ефекти, а також міжсимвольний інтервал і анімацію.
Шрифт (або гарнітура шрифту) визначає зовнішній вигляд символів тексту для всіх розмірів і варіантів начертання.
Для професіонального оформлення документів користувач повинен мати у своєму розпорядженні серіфні (шрифти з засічками: Times New Roman)
і безсеріфні (Arial) шрифти, рукописні (Calligraph), шрифти друкувальної машинки (Courier), набори символів (Wingdings, Script, Sumbol). Але не
слід використовувати в одному документі багато шрифтів – це погіршує візуальне сприйняття документа.
Розмір (або кегль) шрифту визначає величину символів тексту. Розмір вимірюється в пунктах (позначення «пт»). Пункт —
це друкарська одиниця вимірювання, вона дорівнює приблизно 0,35 мм. Наприклад, текст розміром 12 пт має бути заввишки 2,8 мм
(велика літера).
Основні кеглі мають власні назви:
3 – брільянт;
4 – діамант;
5 – перл;
6 – нонпарель;
7 – міньйон;
8 – петит;
9 – боргес;
10 – корпус;
12 – цицеро;
14 – мітель;
16 – терція;
18 – подвійний боргес;
20 – текст.
8. Пряме форматування абзаців
Під форматуванням абзаців розуміють виконання таких операцій:
вирівнювання тексту;
задання величини відступів абзацу;
установка міжстрічкового інтервалу;
визначення відстані між абзацами;
вибір фону і контуру абзацу тощо.
Параметри форматування абзацу встановлюються командами групи команд Абзац командної вкладки
Главная, на вкладках діалогового вікна Абзац (відкривається вимикачем цієї групи команд), координатної
лінійки і комбінаціями клавіш.
Ділові папери часто містять переліки (списки), вони є марковані і нумеровані. У маркованих списках
пункти мають рівну значимість, у нумерованих – різні за значимістю. Створювати марковані і нумеровані
списки можна за допомогою кнопок Маркеры, Нумерация, Многоуровневый список групи команд Абзац.
Ці кнопки відкривають відповідні бібліотеки, де можна визначати формат номера та маркера, створювати
багаторівневі списки.
Стильове форматування. Стилем називають групу параметрів, що має ім’я. Стиль форматування може
містити багато різних параметрів абзаців і символів, він зберігається разом з документом. Для
форматування тексту можна використовувати стилі двох видів:
стиль абзацу – задає зовнішній вигляд абзацу;
стиль символу – задає зовнішній вигляд символів.
Стильове форматування робить підготовку документів більш простою: користувач оперує готовими
стилями, що економить час і уніфікує оформлення документів організації. Стильове форматування
здійснюється за інструментів групи команд Стили командної вкладки Главная.
9. Нумерація сторінок
Нумерація сторінок встановлюється за допомогою команди Номер страницы групи команд
Колонтитулы. Ця команда відкриває галерею де можна вибрати формат номера, його положення
на сторінці а також спосіб його вирівнювання.
Перенос слів. Перенос слів здійснюється за допомогою команди Расстановка переносов групи
команд Параметры страницы командної вкладки Разметка страницы. Ця команда дає можливість
розставити переноси в словах, розділах, або в цілому по документу. При вирівнюванні тексту по
ширині це дає можливість уникнути “рідких” стрічок і досягти більш привабливого вигляду
документа. Перенос може здійснюватись автоматично (програма автоматично розставляє
переноси в документі в відповідності до вказаних параметрів) і примусово – для кожного переносу
потрібно дати підтвердження або відмовитись від нього.
Робота з таблицями в текстових документах Word надає можливість користувачам застосовувати
удосконалені, а також зовсім нові засоби створення і обробки таблиць. Для створення нової
таблиці призначена команда Таблица командної вкладки Вставка.
Кнопка відкриває прототип таблиці, де визначається число стрічок і стовбців; при виборі
команди Вставить таблицу… з’являється діалогове вікно, де потрібно задати кількість стовбців і
стрічок таблиці.
Всі клітинки таблиці порожні і мають однаковий розмір, у подальшому користувач має можливість
змінити структуру таблиці і розмір її елементів відповідно до об’єму інформації, що буде в ній
міститись.
У Word передбачено два альтернативних способи редагування і форматування таблиць: за
допомогою миші і за допомогою інструментів командних вкладок Работа с
таблицами/Конструктор, Макет.
Вибір того чи іншого способу залежить від користувача. У більшості випадків використання миші
прискорює роботу, при цьому внесення змін за допомогою миші більш наглядне. Якщо необхідно
доповнити таблицю новими даними або видалити зайві, об’єднати декілька клітинок, вставити або
видалити стрічки або стовбці, доцільно застосовувати команди контекстного меню таблиці.
10. Вставка стрічок і рядків здійснюється за допомогою групи команд Строки и столбцы командної вкладки Макет або
контекстного меню таблиці; при цьому потрібно виділити стрічки (стовбці) таблиці і викликати контекстне меню.
Зміна ширини стовбця. Ширину стовбця легко змінити за допомогою миші. Для цього слід розмістити вказівку миші на
обмежувальній лінії (вигляд вказівки миші при цьому зміниться) і при натиснутій лівій кнопці перетягнути в потрібному
напрямку.
Зміна висоти стрічки. Висота стрічки залежить від об’єму і параметрів форматування введеної інформації, а також від
відстані між абзацами в клітинці. У деяких випадках необхідно задати висоту
стрічки, що відрізняється від встановленої за замовчуванням. Для цього слід виконати дії, аналогічні зміні ширини стовпця.
Розділення і об’єднання клітинок. Таблиця часто має заголовок (шапку), який має бути загальним для декількох стовбців.
Найпростішим способом у даному випадку є об’єднання декількох клітинок для отримання клітинки більшої величини. Для
об’єднання клітинок потрібно їх виділити і скористатись командою Объединить ячейки командної
вкладки Макет (аналогічна команда міститься і в контекстному меню таблиці). Для розділення клітинки таблиці на декілька
призначена команда Разбить ячейки.
Видалення клітинок, стрічок, стовбців. Для видалення клітинок, стрічок, стовпців необхідно виділити відповідну ділянку і
скористатись командами Удалить групи команд Строки и столбцы командної вкладки Макет (або командами контекстного
меню).
Виділені ділянки не можна видалити за допомогою клавіш Delete або Backspacе. Ці клавіші використовують для видалення
тільки вмісту клітинок.
Розбивка таблиць. Таблицю можна розділити на частини. Це може бути необхідно, якщо між частинами таблиці повинен
міститись текст або малюнок або таблиця розміщується на декількох сторінках. Для розбивки таблиці потрібно встановити
курсор у першій стрічці другої частини таблиці і натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter або скористатись командою
Разбить таблицу командної вкладки Макет.
Форматування таблиць. Форматування таблиці, як і будь-якого абзацу, здійснюється за допомогою інструментів командної
вкладки Главная. Word також має засіб автоматичного форматування таблиць – це група команд Стили таблиц командної
вкладки Работа с таблицами/Конструктор. Вона відкриває галерею, де потрібно вибрати потрібний формат – у результаті
Word автоматично виконає форматування таблиці відповідно до вибраного зразка.
Робота з графічними об’єктами в текстових документах. Настільні видавничі системи (DeskTop Publishing або DTP) – це
комплекс програм, призначений для редагування і верстки книг, журналів, газет, рекламних оголошень тощо. Верстку
невеликих документів можна здійснювати за допомогою текстових редакторів середнього і вищого класу, які надають
більшість можливостей DTP-систем. До таких редакторів належить і Word.
11. Багатоколонна верстка. У Word існує можливість верстки тексту в декілька колонок у
межах полоси набору. У газетах і багатьох журналах полоса набору розбивається на
декілька колонок, текст послідовно вводиться в них з переходом до наступної колонки
після заповнення поточної.
Для розбиття тексту на колонки можна скористатись командою Колонки групи
команд Параметры страницы командної вкладки Разметка страницы. Текст на
колонки можна розбити як перед набором, так і безпосередньо в процесі форматування.
Слід мати на увазі, що команда Другие колонки… має більш широкі можливості: крім
розбиття тексту на колонки, можна задавати їх розмір, відстань між колонками,
встановлювати роздільник (лінія між колонками).
Графічні об’єкти в документі. Ілюстрації підвищують наглядність багатьох текстових
документів. У текст можна вставляти малюнки бібліотеки графіки Microsoft, малюнки,
створені в інших програмах, малюнки SmartArt, діаграми, а також прямокутники, фігурні
стрілки, виноски, та ін.
Розмір і форма малюнка змінюються за допомогою спеціальних маркерів, які з’являються
після виділення об’єкта (для виділення потрібно клацнути його мишею). При цьому також
відкривається командна вкладка Работа с рисунками/Формат за допомогою команд
якої можна змінювати параметри малюнка (установлювати тінь, форму малюнка, його
положення стосовно тексту, та ін.)
У процесі оформлення документа важливо правильно встановити точний розмір
малюнка, відстань між текстом і малюнком, його положення по відношенню до тексту,
особливо коли одна сторінка містить декілька малюнків. Ці та інші параметри можна
задати за допомогою команд командної вкладки Работа с рисунками.
