Всі документи НАЗК є інформацією з обмеженим доступом, включно з проектами йо...Pravotv
Як Національне агентство з запобігання корупції НАЗК порушує закон про доступ до публічної інформації, вважаючи, що всі його документи є службовою інформацією: лист НАЗК.
презентація громадської майстерні щодо доступу до публічної інформації, написання запитів, відмінності між запитами та зверненнями (12, 13 лютого 2015 року).
Всі документи НАЗК є інформацією з обмеженим доступом, включно з проектами йо...Pravotv
Як Національне агентство з запобігання корупції НАЗК порушує закон про доступ до публічної інформації, вважаючи, що всі його документи є службовою інформацією: лист НАЗК.
презентація громадської майстерні щодо доступу до публічної інформації, написання запитів, відмінності між запитами та зверненнями (12, 13 лютого 2015 року).
Огляд практики Касаційного господарського суду у складі Верховного СудуPravotv
Огляд практики застосування суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду законодавства, що визначає особливості правового статусу прокурора вгосподарському процесі.
За загальною редакцією М.Демкової. — Київ, 2008. — 52 с. Брошура ілюструє основні міжнародні принципи прозорості влади, доступу до публічної інформації, відповідність українського законодавства та практики цим принципам, досвід зарубіжних країн у цій сфері, основні проблеми, які перешкоджають належній реалізації права на доступ до інформації в Україні, пропозиції щодо вирішення проблем, зокрема, шляхом прийняття закону про доступ до публічної інформації. Видання адресоване переважно представникам органів влади, для яких прозорість і відкритість повинні бути одними з основних принципів їхньої діяльності, а також усім, хто реалізує своє право на доступ до публічної інформації.
Інформаційний бюлетень присвячено перебігу реформи органів правопорядку в Україні, насампе-
ред поліції, прокуратури, Державного бюро розслідувань та змінам у кримінальному, криміналь-
ному процесуальному законодавстві. Видається з метою посилення інформування суспільства,
експертного середовища та міжнародних інституцій про стан реформування зазначених органів
та сфер їхньої діяльності.
Презентація з вебінару «Презентація з вебінару «Хто і коли є розпорядником публічної інформації».
Тренер: Олександр Бурмагін, медіа-юрист, медіа-тренер.
Організатор: ГО «Інститут розвитку регіональної преси».
Дата проведення: 18 листопада 2011 року.
18 жовтня 2017 року добіг кінця строк дії так і не реалізованого Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Прийняття цього закону в 2014 році демонструвало, що Україна намагається виконувати взяті на себе зобов’язання в рамках Мінських перемовин на відміну від інших сторін конфлікту.
Цей закон, так і не був сприйнятий частиною українського суспільства, представниками Російської Федерації та підконтрольних їй окремих районів Донецької та Луганської областей.
Після 18 жовтня 2017 року у реалізації Мінських домовленостей могла з’явитися нова невизначеність. Задля вирішення цього питання 4 жовтня 2017 року до Верховної Ради України були подані 2 законопроекти Адміністрації Президента, спрямовані на розв’язання зазначеної проблеми. Обидва проекти були підтримані парламентом.
18 жовтня 2017 року добіг кінця строк дії так і не реалізованого Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Прийняття цього закону в 2014 році демонструвало, що Україна намагається виконувати взяті на себе зобов’язання в рамках Мінських перемовин на відміну від інших сторін конфлікту
Огляд практики Касаційного господарського суду у складі Верховного СудуPravotv
Огляд практики застосування суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду законодавства, що визначає особливості правового статусу прокурора вгосподарському процесі.
За загальною редакцією М.Демкової. — Київ, 2008. — 52 с. Брошура ілюструє основні міжнародні принципи прозорості влади, доступу до публічної інформації, відповідність українського законодавства та практики цим принципам, досвід зарубіжних країн у цій сфері, основні проблеми, які перешкоджають належній реалізації права на доступ до інформації в Україні, пропозиції щодо вирішення проблем, зокрема, шляхом прийняття закону про доступ до публічної інформації. Видання адресоване переважно представникам органів влади, для яких прозорість і відкритість повинні бути одними з основних принципів їхньої діяльності, а також усім, хто реалізує своє право на доступ до публічної інформації.
Інформаційний бюлетень присвячено перебігу реформи органів правопорядку в Україні, насампе-
ред поліції, прокуратури, Державного бюро розслідувань та змінам у кримінальному, криміналь-
ному процесуальному законодавстві. Видається з метою посилення інформування суспільства,
експертного середовища та міжнародних інституцій про стан реформування зазначених органів
та сфер їхньої діяльності.
Презентація з вебінару «Презентація з вебінару «Хто і коли є розпорядником публічної інформації».
Тренер: Олександр Бурмагін, медіа-юрист, медіа-тренер.
Організатор: ГО «Інститут розвитку регіональної преси».
Дата проведення: 18 листопада 2011 року.
18 жовтня 2017 року добіг кінця строк дії так і не реалізованого Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Прийняття цього закону в 2014 році демонструвало, що Україна намагається виконувати взяті на себе зобов’язання в рамках Мінських перемовин на відміну від інших сторін конфлікту.
Цей закон, так і не був сприйнятий частиною українського суспільства, представниками Російської Федерації та підконтрольних їй окремих районів Донецької та Луганської областей.
Після 18 жовтня 2017 року у реалізації Мінських домовленостей могла з’явитися нова невизначеність. Задля вирішення цього питання 4 жовтня 2017 року до Верховної Ради України були подані 2 законопроекти Адміністрації Президента, спрямовані на розв’язання зазначеної проблеми. Обидва проекти були підтримані парламентом.
18 жовтня 2017 року добіг кінця строк дії так і не реалізованого Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Прийняття цього закону в 2014 році демонструвало, що Україна намагається виконувати взяті на себе зобов’язання в рамках Мінських перемовин на відміну від інших сторін конфлікту
Автори-упорядники: М.Демкова, М.Лациба, А.Марущак. — Київ, 2008. — 56 с. Брошура має на меті ознайомити громадян з їхніми правами на доступ до інформації в органах влади, порядком здійснення цих прав, проблемами, які виникають при їх реалізації, ілюструє прогалини законодавства України про інформацію, що спонукають і сприяють порушенню прав. Брошура містить рекомендації, сформульовані у вигляді правових норм проекту Закону України «Про доступ до публічної інформації», внесеного 11 липня 2008 року народним депутатом України Андрієм Шевченком на розгляд Верховної Ради України (реєстраційний № 2763), у підготовці якого взяла участь коаліція громадських організацій. Видання розраховане на широке коло читачів, передусім громадян, які беруть участь у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення.
Чому Україні потрібен закон про доступ до публічної інформації // Автори-упорядники: М. Демкова, І. Шаповал – Київ, 2009. – 36 с. Брошура наводить переконливі аргументи щодо прийняття в Україні закону про доступ до публічної інформації, як необхідного механізму реалізації кожним права на доступ до інформації в органах влади, що, у свою чергу, сприятиме досягненню прозорості і відкритості влади, зробить її більш підконтрольною громадськості, а отже, підвищить її ефективність. Окрім того, брошура містить порівняльний аналіз норм Закону України «Про інформацію» 1992 р. та проекту Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2763, наводить реальні переваги законопроекту порівняно із чинним Законом. Видання розраховане на широке коло читачів, передусім народних депутатів, які вирішуватимуть долю законопроекту про доступ до публічної інформації, службовців, які працюють із інформаційними запитами, а також громадян, які беруть участь у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення Окрім того, ЦППР видав та розповсюдив серед народних депутатів України буклети «Чому Україні потрібен закон про доступ до публічної інформації».
коротенька презентація Надії Вірної про журналістське розслідування та доступ до публічної інформації (тренінг для громадських журналістів - 1,30 год, Чернівців, 20 вересня, INFOKEY)
Презентація з вебінару «Які таємниці передбачає чинне законодавство?»
Доповідач: Людмила Панкратова - медіа-тренер ІРРП, медіа-юрист.
Вебінар організовано Інститутом розвитку регіональної преси (ІРРП) 25 листопада 2011 року.
Звернення № 12 12 від 21.12.2016 про трансляцію судового засідання камерами судуValeriiaRybak
22 грудня 2016 року в Апеляційний суд міста Києва о 9:15 розглядатиметься справа №760/13989/16-п щодо Kateryna Vez Везєлєвої-Борисової Катерини Олегівни.
20.10.2016 р. Солом'янський Районний Суд М.києва визнав Катерину Олегівну винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП (Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності). Тобто за те, що вона в позаробочий час проводила тренінги, будучи посадовецею НАБУ.
Питання, що вирішуються у даному провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не тільки мають важливе значення для сторони провадження, а і встигли набути надзвичайного суспільного резонансу, оскільки поняття «викладацької діяльності», чітко не зазначено у законодавстві. В сучасних умовах не поодиноко трапляються ситуації, коли державні службовці проводять тренінги, здійснюють інші види викладацької діяльності, тому результати розгляду даного провадження будуть мати для таких осіб надзвичайно важливе значення. Суспільна важливість та резонансність даної справи підтверджується численними публікаціями у соціальних мережах та ЗМІ.
У зв'язку з цим Громадська організація "Вектор прав людини" Суд людською мовою звернулися до Апеляційний суд міста Києва , Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Прес-центру cудової Влади забезпечити організацію трансляції цієї судової справи камерами суду. Тим паче, що в Апеляційного суду м. Києва для цього є все необхідне.
Андрос С.О. звертаючись до суду з позовом до Стаха І.О., редакції газети «Чернігівщина», просить визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності та порочить честь та гідність інформацію, надруковану в номері 33 (537) від 13.08.2015 року газети «Чернігівщина», в статті ОСОБА_3 «Чернігівські депутати окупували «Сполучені Штати» наступного змісту: «Лютіжани кажуть, що Андроса вже майже рік не бачили. Буцімто у мисливське угіддя він вже не проїздить, а «Барс» переоформив на Синенка. Не приїздить відтоді, як у власному мисливському господарстві ледве не повторив «Подвиг» Лозинського. Говорять, що надто втомленим (поважних людей називають такими, коли вони добряче на підпитку) Андрос ледве не застрелив людину. Мовляв, більше його тут і не бачили». Просить в місячний строк із дня набрання судовим рішення по даній справі законної сили, спростувати вказану недостовірну інформацію, шляхом публікації в газеті «Чернігівщина» повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту; стягнути з відповідачів солідарно 80 000 грн моральної шкоди.
Презентація з тренінгу для тренерів Політичної партії "Сила Людей" 23 жовтня 2016 року, передмістя Києва
Мій пост у facebook про сам захід https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1327468173939220
Реліз від ПП "Сила Людей" за результатами навчання http://sylalyudey.org/news/pidsumky-navchannya-treneriv-ta-proektu-aktyvizatsiya-mistsevyh-organizatsij-syly-lyudej
Similar to СУДОВА ПРАКТИКА ЮРИСТІВ ІНСТИТУТУ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРЕСИ У СПРАВАХ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЖУРНАЛІСТІВ (20)
Когда репортеры Центра журналистских расследований в Бухаресте (Румыния) начали расследование деятельности золотодобывающего предприятия в селе Рошия Монтана в самом сердце Трансильвании, они не могли себе представить, что столкнутся с широкой коррупционной сетью, связывающей бизнес на пяти континентах.
Название компании и имя ее владельца вывели журналистов на российских олигархов, представителей восточноевропейских правительств, бывших сотрудников известных корпораций и даже чиновников НАТО.
Чем больше они узнавали, тем больше распутывалась сложная сеть связей: документы компаний, зарегистрированных более чем в 20 странах, подтверждали связи между чиновниками бывшего коммунистического правительства и подозрительными западными корпорациями, а также то, что многие предприятия Восточной Европы все еще возглавляют бывшие сотрудники секретных служб коммунистического режима.
Проект спрямований на забезпечення громадянам та ЗМІ легкого й зручного отримання інформації, розміщеної на веб-сайтах. Також, проект покликаний сприяти органам влади у розумінні потреб суспільства в отриманні інформації про їхню діяльність та розвитку електронного врядування.
Метою моніторингу є визначення кількісних і якісних характеристик поточного рівня інформаційної відкритості відповідно до вимог чинного законодавства України з питань оприлюднення в мережі Інтернет інформації про діяльність органів.
В новом издании пособия «Медиаменеджмент» его автор, Ирина Халлинг – медиа-эксперт, сотрудник одного из самых уважаемых медиа-концернов Швеции (Bonnier), преподаватель медиауниверситета Bonnier, Стокгольмского университета, медиаинститута FOJO, – собрала и обобщила информацию, которая поможет ответить на вопрос: как руководить медиа в новых условиях?
Громадські організації «Інститут розвитку регіональної преси» та«Канцелярська сотня» провели аналіз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у рамках проекту «Громадський моніторинг доступу до інформації про власність» за підтримки міжнародного фонду «Відродження».
Основна мета проекту полягала у виявлені проблем у роботі Реєстру та наданні пропозицій щодо шляхів їх усунення. Також, підготовлено поради для журналістів щодо пошуку та аналізу інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Параметрами для аналізу Реєстру були:
зручність у користуванні,
інформаційна відкритість (повнота Реєстру),
відповідність нормативно-правовим актам.
За результатами цього аналізу була створена презентація-брошура, яку ми презентуємо нижче
18 серпня 2016 р. Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП) оприлюднив рейтинг інформаційної відкритості 49 сайтів органів влади України обласного рівня та міста Києва. Таке дослідження в Україні проводиться другий рік поспіль. Його головна мета – визначити, чи розміщено на сайтах інформацію, яку органи влади зобов’язані оприлюднювати для громадськості, наскільки повно та доступно представлена наявна інформація про діяльність влади.
Доповідач: Людмила Панкратова – медіа-юрист, медіа-тренер ІРРП.
Дата проведення: 30 червня 2016 року.
Програма:
Загальні правила проведення фото- та відеозйомки.
Особливості отримання згоди осіб на проведення фото- та відеозйомки.
Особливості проведення фотозйомки дітей.
Фотографування у приміщеннях (лікарні, школи, магазини, органи влади).
Цільова аудиторія: журналісти.
Підготували: Людмила Панкратова та Олександр Бурмагін - медіа-юристи ІРРП.
Презентація з тренінгу «Декларації держслужбоців як інструмент викриття корупції»
Організатор: ГО "Інститут розвитку регіональної преси"
Підготували: Людмила Панкратова та Олександр Бурмагін - медіа-юристи ІРРП.
Презентація з тренінгу «Декларації держслужбоців як інструмент викриття корупції»
Організатор: ГО "Інститут розвитку регіональної преси"
Підготували: Людмила Панкратова та Олександр Бурмагін - медіа-юристи ІРРП.
Презентація з тренінгу «Декларації держслужбоців як інструмент викриття корупції»
Організатор: ГО "Інститут розвитку регіональної преси"
Підготували: Людмила Панкратова та Олександр Бурмагін - медіа-юристи ІРРП.
Презентація з тренінгу «Декларації держслужбоців як інструмент викриття корупції»
Організатор: ГО "Інститут розвитку регіональної преси"
18 грудня 2015 р. на прес-конференції в прес-центрі «Український кризовий медіа-центр» Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП) оприлюднив рейтинг відкритості сайтів центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) відповідно до результатів моніторингу, проведеного в 2015 році.
Моніторинг веб-сайтів органів влади проводиться вже п’ятий рік поспіль та передбачає оцінювання за 210 параметрами на повноту, актуальність та навігаційну доступність інформації.
«Наша увага до сайтів не випадкова, оскільки вся офіційна інформація переміщується у віртуальний простір, а сайти є єдиним інструментом отримання її від першоджерела. Цього року було відкрито максимальну кількість електронних державних реєстрів, що є індикатором серйозних намірів Уряду перейти до електронного урядування, яке забезпечує максимальну прозорість та є умовою зниження рівня корупції. Таким чином, у органів влади просто не має вибору – вони повинні бути готовими до того, що вся інформація буде споживатися через їхні веб-сайти, і суспільство готове до цього», - сказала Людмила Панкратова, керівник проекту Моніторингу.
В 2015 році було досліджено 77 веб-сайтів органів влади. До моніторингу вперше було залучено сайти всіх центральних органів державної виконавчої влади України (70), а також портал Верховної Ради України, сайти Адміністрації Президента України, Центральної виборчої комісії, Ради Національної безпеки та оборони України, Генпрокуратури, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення. Відповідно для цих сайтів параметри було скориговано згідно з їхнім статусом.
Загальний показник інформаційної вікритості на 70 досліджених веб-сайтах ЦОВВ становить 54,74 % відкритості інформації. За 2011-2015 рр. рівень відкритості зріс на 15,2 відсоткових пункти та становить 55,8% на 52 сайтах, які були предметом дослідження постійно.
Лідер рейтингу - веб-сайт Державної прикордонної служби України з коефіцієнтом 78,4% - утримує лідерську позицію вже четвертий рік поспіль. Друге місце посіла Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації з показником – 78,0%. Третє місце утримує Антимонопольний Комітет України – 75,9 %.
дотримання принципу "рівності умов" під час виборів
СУДОВА ПРАКТИКА ЮРИСТІВ ІНСТИТУТУ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРЕСИ У СПРАВАХ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЖУРНАЛІСТІВ
1. ГО «ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРЕСИ»
СУДОВА ПРАКТИКА
ЮРИСТІВ ІНСТИТУТУ РОЗВИТКУ
РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРЕСИ
У СПРАВАХ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ
ЖУРНАЛІСТІВ
Укладач: Панкратова Л.Л.
КИЇВ 2014
2. 1
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
ЗМІСТ
РОЗДІЛ І. ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.........................................................3
ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВИТРАЧАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ....................3
Справа «Антоніна Торбіч до КП «Регіональний інформаційно-комп’ютерний центр»
Рівненської обласної ради»...................................................................................................3
ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ У ЦВК УКРАЇНИ.....25
Справа «Володимир Торбіч до ЦВК України» .................................................................43
Справа «Антоніна Торбіч до ЦВК України».....................................................................55
ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ПРО КОШТИ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ............................74
Справа «Володимир Торбіч проти видання обласної ради «Вісті Рівненщини». .........74
РОЗДІЛ ІІ. ВТРУЧАННЯ В ПРИВАТНІСТЬ......................................................................92
ВИКОРИСТАННЯ ФОТОГРАФІЇ ПУБЛІЧНОЇ ОСОБИ....................................................92
Справа «Василь Желіховський проти Юрія Фіялки та газети «Голос Лановеччини»..92
Справа «Юрій Желіховський до газети «Народне слово».............................................110
ВИКОРИСТАННЯ ФОТОГРАФІЇ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ ....................................................118
Справа «Галина Філіппова проти газети «Вгору». .........................................................118
ОПРИЛЮДНЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ОСОБУ БЕЗ ЇЇ ЗГОДИ..................................123
Справа «Аліна Шацька проти газети «Новини Тростянеччини» ..................................123
РОЗДІЛ III. СПРАВИ ПРО ДИФАМАЦІЮ.......................................................................133
ЗАХИСТ ЧЕСТІ, ГІДНОСТІ ТА ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ.............133
Справа «Анатолій Болотін проти газети «33 канал», Раїси Дерун, Ірини Зонової»....133
ВИМОГА СТЯГНЕННЯ НАДМІРНОЇ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ.......................................155
Справа «Юрій Сидоренко проти журналу «Бізнес», Сергія Кобишева та Максима
Біроваша», вимога – 46 млн. грн. .....................................................................................155
Справа «Консорціум «ЄДАПС», Василь Грицак проти ТОВ «Телерадіокомпанія
«1+1», ПАТ «Комерсант-Україна», Сергія Сидоренка та Михайла Бродського.........195
Справа «Борис Філатов і ТОВ «Центральний універмаг» проти ПП «Авеню» як
видавця всеукраїнської газети «Лица».............................................................................213
3. 2
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
ЗАХИСТ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ..................................................258
Справа «Асоціаціації незалежних експертів України «Укрексперт» проти Олексія
Дердіна, засновника журналу «Все про охорону праці»................................................258
ЗАХИСТ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ ОРГАНУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ .................................285
Справа «МВС України проти інтернет-видання «Українська правда», Геннадія
Москаля та політичної партії «Народна самооборона». ................................................285
РОЗДІЛ IV. ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ............................289
СПРОСТУВАННЯ ДОПИСІВ КОРИСТУВАЧІВ САЙТУ ...............................................289
Справа «Олександр Сиволапенко, ТОВ «Євротрансгруп» до ТОВ «Юстиніан»........289
4. 3
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
РОЗДІЛ І. ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВИТРАЧАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ
Справа «Антоніна Торбіч до КП «Регіональний інформаційно-комп’ютерний
центр» Рівненської обласної ради»
У цій справі досліджується питання про співвідношення права на доступ до інформації та
права на збереження комерційної таємниці.
Практика застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації» показує, що
нерідко відмова у наданні інформації та документів про розпорядження бюджетними
коштами та майном мотивується тим, що вони містять комерційну таємницю. В таких
випадках до відповідних договорів включаються умови про те, що ці угоди та інші
документи, виготовлені на їх виконання, становлять предмет комерційної таємниці і не
можуть оприлюднюватись без згоди однієї із сторін. Певна річ, що отримувач вказаних
бюджетних коштів чи майна, як правило, своєї згоди на оприлюднення згаданих
інформації та документів не дає.
В таких випадках доволі ефективним засобом правового захисту може стати звернення із
позовом до адміністративного суду, про що свідчить наведена нижче судова справа за
позовом журналіста інтернет-видання «Четверта влада» Антоніни Торбіч про надання
доступу до документів, пов’язаних із встановленням за рахунок бюджетних коштів
системи зв’язку «відеоконференція».
В цій справі було використано наступні основні аргументи для обґрунтування
необхідності надання доступу до інформації та документів про витрачання коштів
обласного бюджету.
Стаття 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що публічна
інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Друге речення частини 1 статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації»,
чітко і однозначно вказує на те, що не може бути віднесена до конфіденційної
інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної
інформації» юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевого бюджетів є
розпорядниками публічної інформації щодо використання бюджетних коштів.
Тлумачення вищезгаданих правових норм у їх сукупності дає підстави для висновку, що
інформація відносно використання бюджетних коштів не може бути віднесена до
конфіденційної інформації.
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»
«не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними
коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним
майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів
чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб,
які отримали ці кошти або майно».
Посилання відповідача на статтю 21 Закону України «Про інформацію», як на підставу
для відмови у доступі до зазначеної інформації є неправомірним, оскільки відповідно до
пункту 6 частини 4 цієї правової норми до конфіденційної інформації не можуть бути
віднесені відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів
України. А, як зазначалось вище, запитувана позивачкою інформація відповідно до статей
6, 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути віднесена до
інформації з обмеженим доступом, в тому числі і до конфіденційної.
5. 4
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
Не можуть бути підставою для обмеження доступу до відомостей про розпорядження
бюджетними коштами та майном посилання на статті 505 Цивільного кодексу України
(ЦКУ) та 36 Господарського кодексу України (ГКУ), оскільки запитані позивачкою
відомості не стосуються питань технічного, організаційного, комерційного, виробничого
характеру. Запит спрямований на отримання публічної інформації, пов’язаної з
розпорядженням бюджетними коштами, а тому він має на меті задоволення суспільних
потреб щодо забезпечення контролю громади за використанням її майна. Відповідно, він
не посягає на інші інтереси, в тому числі ті, які охоплюються комерційною таємницею.
Більше того, статті 505 ЦКУ та 36 ГКУ передбачають, що склад і обсяг відомостей, які
відносяться до комерційної таємниці, визначається відповідно до закону і не може йому
суперечити. Аналогічні норми містяться і в постанові Кабінету Міністрів України «Про
перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці», де зазначено, що
комерційну таємницю не становлять, зокрема, «відомості, що відповідно до чинного
законодавства підлягають оголошенню».
За обставин цієї справи, відповідач, усупереч вищеназваним правовим нормам, включив
до комерційної таємниці відомості, які відносяться до публічної інформації і обмеження
доступу до яких заборонено Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Зазначені аргументи були враховані судом, і рішення прийняті на користь журналіста.
6. 5
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
Голові Рівненської обласної ради
oblrada@rada.rv.ua
Торбіч Антоніни Олександрівни
заступника головного редактора
інтернет-порталу «Четверта влада»,
Запит на доступ до публічної інформації
На підставі ст. 34 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про інформацію»
кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання,
використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації
своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до
інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при
цьому згідно ст. 19 цього ж закону запитувач має право звернутися до розпорядника
інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його
особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не
може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами,
володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у
тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна,
прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які
отримали ці кошти або майно. А згідно ч.7 ст. 6 Закону України «Про доступ до
публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо
документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається
інформація, доступ до якої не обмежений.
Зважаючи на вищенаведене, керуючись ст. 5, 6, 13, 19-20, 24 Закону України «Про
доступ до публічної інформації», ст. 5, 6 Закону України «Про інформацію», прошу
надати інформацію:
1) Детальний кошторис витрат, зроблених відповідно до рішення Рівненської обласної
ради №61 від 30.12.2010 року про Програму інформатизації Рівненської області на
2011-2013 роки, згідно якого на 2011 рік було передбачено видатки з обласного
бюджету на систему зв'язку «відеоконференція» у сумі 340 тис. грн.
2) Яке саме обладнання і за яку ціну кожну одиницю цього обладнання було закуплено
у 2011 році для впровадження системи «відеоконференція»? Прошу вказати всі
складові цієї системи окремо, зазначивши вартість кожної з них
3) Копії угод та/або рахунків, а також накладних та/або актів виконаних робіт щодо
придбання та встановлення складових системи «відеоконференція»
4) Скільки разів станом на сьогодні було використано це обладнання за прямим
призначенням?
Звертаю вашу увагу, що згідно п.3 ст.22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»,
розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за
статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє,
зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним
повідомленням про це запитувача.
Відповідь прошу надіслати в передбачений законом 5 денний строк на вказані
електронні адреси.
18 листопада 2012 року З повагою, Торбіч А.О.
7. 6
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
У К P А Ї Н А
РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА РАДА
Майдан Просвіти, 1, м.Рівне, 33013. Тел. (036-2) 695-202, факс (036-2) 62-00-64. Е-mail: oblrada@rada.rv.ua
20.11.2012 № 09-02/71 На №_______________ від _____________
Торбіч А.О.
На інформаційний запит від 19.11.2012 повідомляємо наступне.
Враховуючи те, що обласна рада не є розпорядником запитуваної Вами інформації та з метою
розгляду даного запиту, вищезазначений запит направлено за належністю Рівненській обласній
державній адміністрації.
Про результати розгляду Вас буде повідомлено додатково.
Керуючий справами
виконавчого апарату ради М.Яцюк
Середюк Олена Миколаївна
261-621
8. 7
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
УКРАЇНА
РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ГРОМАДСЬКА ПРИЙМАЛЬННЯ
м-н. Просвіти, 1, м. Рівне, 33028, тел. (036-2) 695-386, факс (036-2)26-08-35
19.11.2012 № Зп-115/04-
10/12
Розпоряднику інформації:
Комунальний заклад «Регіональний
інформаційно-комп»ютерний Центр»
Рівненської обласної ради
Запитувачу: А.О. Торбіч
заступнику говного редактора
Інтернет-порталу "Четверта
влада"
Відповідно до ч. З ст. 22 Закону України "Про доступ до публічне
інформації" направляємо за належністю запит на інформацію №09-02/7 від
20.11.2012 року для розгляду та надання інформації запитувачу відповідно д
чинного законодавства України.
Про результати розгляду інформуйте облдержадміністрацію.
Термін розгляду: 5 (п'ять) робочих днів з дня отримання запиту.
Додаток : 2 арк.
Головний уповноважений
з питань забезпечення доступу до
публічної інформації облдержадміністрації М. Шустов
9. 8
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
УКРАЇНА
РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА РАДА
РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМП'ЮТЕРНИЙ ЦЕНТР
Рівненська обласна
державна адміністрація
На запит від 18.11.2012 року Торбіч А.О. комунальний заклад “Регіональний
інформаційно-комп’ютерний центр” Рівненської обласної ради інформує, що на
виконання завдань Програми інформатизації Рівненської області на 2011 – 2013 роки,
затвердженої рішенням обласної ради № 61 від 30.12.2010 р., у 2011 році впроваджено
систему зв’язку “відеоконференція” для забезпечення відеоконференцзв’язком органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на базі програмної платформи
“TrueConf Server” на 20 користувачів одночасної трансляції.
Для отримання і передачі якісного аудіо та відео сигналів в складі системи зв’язку
“відеоконференція” використано відповідне обладнання – телевізори в комплекті з
кронштейнами, керована PTZ-камера, вебкамери, спікерфони, спліттер, комутатор –
всього на загальну суму 338 353,50 гривень.
Комунальний заклад “Регіональний інформаційно-комп’ютерний центр” Рівненської
обласної ради не може надати копій документів та інформацію щодо вартості окремих
складових системи, оскільки п.11.1, п.11.2 розділу ХІ договору на придбання обладнання
системи зв’язку “відеоконференція” передбачено нерозголошення інформації фінансового
або комерційного характеру відносно Сторін договору. Дозволу на розголошення
інформації Виконавець – ТОВ "ІТ-Рішення" не надав.
Система зв’язку “відеоконференція” успішно функціонує і систематично
використовується не тільки працівниками Рівненської облдержадміністрації, а і обласною
радою, районними державними адміністраціями та структурними підрозділами
облдержадміністрації.
З часу впровадження системи проведено 46 відеоконференцій із районними
держадміністраціями та їх структурними підрозділами, забезпечено мультимедійний
супровід засідань колегії Рівненської облдержадміністрації, брифінгів, серпневої наради
працівників профтехосвіти, міжнародного семінару з агрологістики.
З повагою,
директор РІКЦ В.Малиновський
33028, м.Рівне, вул. Словацького,14
тел/факс 63-60-49, 62-31-42
29.11.2012 р. № 164
26. 25
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ У ЦВК УКРАЇНИ
Загальна інформація
Стаття 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» передбачає, що «Центральна
виборча комісія (далі – Комісія) є постійно діючим колегіальним державним органом,
який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений
повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України,
народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,
депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих
референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України».
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 13 закону України «Про доступ до публічної
інформації» Центральна виборча комісія України є розпорядником публічної
інформації.
Водночас, дія згаданого Закону має низку особливостей, зокрема під час виборів, як нам
продемонструвала виборча кампанія 2012 року.
Намагання журналістів отримати з метою інформування виборців копії фотографій та
автобіографій зареєстрованих кандидатів у народні депутати виявили низку проблем у
доступі до цієї інформації.
Проблема № 1 стосується визначення підсудності справ про доступ до зазначених
відомостей та процедури розгляду цієї справи за Кодексом адміністративного судочинства
України (КАСУ). Як не дивно, але розгляду цього питання було приділено доволі багато
часу, що, на нашу думку, явно виходить за межі розумних строків розгляду судових
спорів, особливо з огляду на те, що в одній із справ зазначене питання було остаточно
вирішено вже після завершення виборів.
Але, набутий досвід стане у нагоді при розгляді аналогічних справ під час наступних
виборчих кампаній, а наведені нижче судові рішення можуть використовуватись як судові
прецеденти.
Проблема № 2 стосується питання співвідношення права на інформацію про
зареєстрованих кандидатів у народні депутати та права на охорону приватності зазначених
осіб. Детальніше ці питання будуть викладені нижче.
Враховуючи окреслену проблематику, судові рішення викладаються відповідно до
вищезазначених проблемних питань, а саме: спочатку рішення, які стосуються визначення
підсудності такої категорії справ, а потім – рішення по суті.
І наостанок хочемо пояснити, чому ми наводимо матеріали справ, які було розпочато на
підставі двох аналогічних запитів журналістів одного і того самого інтернет-видання –
порталу «Четверта влада» Антоніни та Володимира Торбічів. Це сталось випадково, лише
тому, що місцевий адміністративний суд у м. Рівному відмовив у прийомі до розгляду
позову журналіста Антоніни Торбіч через порушення, на його думку, правил підсудності.
Звичайно, ми таку ухвалу оскаржили, але вирішили перевірити, як це питання вирішить
київська судова установа. Подальший перебіг подій показав, наскільки по-різному
вирішувались ці аналогічні справи: ЦВК України за аналогічними запитами приймала
різні рішення, суди – застосовували різні процедури. Тому ми наводимо ці матеріали
повністю.
27. 26
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
1. Запити про доступ до фотографій на автобіографій кандидатів у народні депутати
України, подані Антоніною Торбіч, та відповіді на них
Запит № 1
Голові Центральної виборчої комісії
Шаповалу Володимиру Миколайовичу
м.Київ, пл. Лесі Українки, 1
e-mail: post@cvk.gov.ua
журналіста Рівненсько-Волинського інформаційно-
аналітичного порталу «Четверта влада»
Торбіч Антоніни Олександрівни,
Тел. ___________________
e-mail: _____________________
Запит щодо доступу до публічної інформації
На підставі ст. 34 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про інформацію»
кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання,
використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації
своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до
інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при
цьому згідно ст. 19 цього ж закону запитувач має право звернутися до розпорядника
інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його
особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Звертаю Вашу увагу на те, що на офіційному сайті Центральної виборчої комісії,
зокрема у розділі «Вибори до Верховної Ради 2012», розміщено основні відомості про
кандидатів, їхні виборчі програми та декларації про доходи, але не розміщено біографій та
світлин кандидатів.
Зважаючи на вищенаведене, керуючись ст. 5, 6, 13, 19, 20, 24 Закону України «Про
доступ до публічної інформації», ст. 5, 6 Закону України «Про інформацію», прошу
надати інформацію:
1) Чому на офіційному сайті Центральної виборчої комісії не розміщено біографій
та світлин кандидатів в депутати?
2) Біографії усіх зареєстрованих кандидатів в народні депутати по округах
Рівненської області.
3) Світлини усіх зареєстрованих кандидатів в народні депутати по округах
Рівненської області.
Вказану інформацію прошу надіслати на електронну адресу: ________________
та __________________________________ .
Звертаю Вашу увагу, що згідно ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної
інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не
пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
17 серпня 2012 р. Торбіч А.О.
29. 28
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
Запит № 2
Центральна виборча комісія України
м. Київ, пл. Лесі Українки, 1
e-mail: post@cvk.gov.ua
журналіста Рівненсько-Волинського інформаційно-
аналітичного порталу «Четверта влада»
Торбіч Антоніни Олександрівни,
Тел. ___________________
e-mail: rivneazur@gmail.com
Запит щодо доступу до публічної інформації
17.08.2012 року я зверталась до Голови ЦВК України із запитом про доступ до
публічної інформації (копія додається), але відповідь на нього отримала лише частково
(копія додається). Це спонукає мене звернутись до ЦВК України повторно з запитом про
надання публічної інформації.
Так, у попередньому запиті я просила не лише повідомити про те, чому на
офіційному сайті Центральної виборчої комісії не розміщено біографій та світлин
кандидатів в депутати, але й надіслати мені біографії та фотографії усіх зареєстрованих
кандидатів в народні депутати по округах Рівненської області. Але на останнє питання я
відповіді не отримала, а тому вимушена просити надати зазначену інформацію повторно.
Звертаю Вашу увагу на те, що частина 1 статті 63 Закону України «Про вибори
народних депутатів України» передбачає, що виборцям забезпечується можливість
доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для
здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору, а частина 2 цієї статті
30. 29
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
передбачає, що інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної
виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою.
Як видно із вимог частини 1 статті 55 Закону України «Про вибори народних
депутатів» для реєстрації в одномандатних округах кандидат у депутати подає серед
інших документів свою автобіографію та фотографії (як в паперовому, так і в
електронному вигляді). Відповідно, враховуючи вимоги частини 2 ст. 63 Закону України
«Про вибори народних депутатів України», ця інформація за режимом доступу є
відкритою. Стаття 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає,
що публічна (відкрита) інформація надається, зокрема, на підставі запитів на інформацію.
Крім того, прошу врахувати, що частина 2 статті 7 Закону України «Про
інформацію» передбачає, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і
джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Таким чином, інформація про кандидатів в народні депутати, викладена в їх
автобіографіях, та фотографії кандидатів під час виборчого процесу викликають великий
суспільний інтерес, мають важливе значення для здійснення свідомого поінформованого
вибору.
Зважаючи на вищенаведене, керуючись статтею 34 Конституції України, статтями
55, 63 Закону України «Про вибори народних депутатів України» , ст. 5, 6, 13, 19, 20, 24
Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 5, 6, 7 Закону України «Про
інформацію», прошу надати мені:
1) Автобіографії усіх зареєстрованих кандидатів в народні депутати по округах
Рівненської області.
2) Фотографії усіх зареєстрованих кандидатів в народні депутати по округах
Рівненської області.
Вказану інформацію прошу надіслати на електронну адресу: ______________
та rivneazur@gmail.com .
Звертаю Вашу увагу, що згідно ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної
інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не
пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Додаток:
1) Копія запиту від 17.08.2012 року;
2) Копія відповіді на запит.
23 серпня 2012 р. Торбіч А.О.
32. 31
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
Таким чином, на запит А. Торбіч ЦВК України відповіді не дала. Це зробив за неї член
Центральної виборчої комісії України пан І. Жиденко.
Крім того, як видно із відповіді, у задоволенні запиту було повністю відмовлено, хоча
лише частина запитаної інформації була визнана конфіденційною.
Зовсім інакше питання вирішувались у справі за запитом Володимира Торбіча: відповідь
на запит надавалась ЦВК України, запит було частково задоволено.
33. 32
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
2. Запит про доступ до фотографій та автобіографій кандидатів у народні депутати
України, поданий Володимиром Торбічем, та відповідь на нього
Голові Центральної виборчої комісії
м. Київ, пл. Лесі Українки, 1
e-mail: post@cvk.gov.ua
Головного редактора Рівненсько-
Волинського інформаційно-аналітичного
порталу «Четверта влада»
Торбіча Володимира Анатолійовича,
Тел. __________, e-mail: rivneazur@mail.ru
Запит щодо доступу до публічної інформації
На підставі ст. 34 Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної
інформації» та Закону України «Про вибори народних депутатів України» звертаюся до
Вас із проханням надати наступну інформацію.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 13 Закону України «Про вибори народних депутатів
України» публічність і відкритість виборчого процесу у діяльності виборчих комісій
забезпечуються шляхом забезпечення можливості для ознайомлення суб'єктів
виборчого процесу зі списками виборців, з виборчими списками партій, відомостями
про кандидатів у депутати, порядком заповнення виборчих бюлетенів.
Згідно ч.2 ст. 63 Закону України «Про вибори народних депутатів України»
інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для
реєстрації кандидатів, є відкритою.
Згідно ч.1 ст. 63 цього ж Закону виборцям забезпечується можливість доступу до
різнобічної, об'єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення
усвідомленого, поінформованого, вільного вибору.
Відповідно до закріплених у ст. 55 Закону України «Про вибори народних
депутатів України» умов реєстрації кандидатів у депутати в одномандатних округах,
Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, висунутого партією, у
відповідному одномандатному окрузі за умови отримання нею таких документів, серед
яких: заява про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у
виборах (п.3 ч.1 ст. 55, п.3.ч.2 ст. 55), автобіографія кандидата в депутати, на
паперовому носії та в електронному вигляді (п.4. ч.1 ст. 55, п.4.ч.2 ст. 55) та 4 фотографії
кандидата розміром 4х6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді (п.5
ч.1 ст. 55, п.5.ч.2 ст. 55).
Зважаючи на вищенаведене, прошу надати мені наступну відкриту інформацію про
кандидатів у депутати в одномандатних округах Рівненської області:
1) автобіографії всіх зареєстрованих ЦВК кандидатів у депутати в одномандатних
округах Рівненської області №152-156;
2) фотографії зареєстрованих ЦВК кандидатів у депутати в одномандатних округах
Рівненської області №152-156.
Звертаю Вашу увагу, що я є виборцем (суб'єктом виборчого процесу), який запитує у
Вас наступну відкриту публічну інформацію з метою здійснення усвідомленого,
поінформованого, вільного вибору. Вказана інформація знаходиться у Вашому
розпорядженні, відповідна згода на поширення надана кандидатами у депутати в
одномандатних округах відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про вибори народних
депутатів України".
Вказану інформацію прошу надіслати на електронну адресу: rivneazur@mail.ru.
10 вересня 2012р Торбіч В.А.
39. 38
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
І. ПИТАННЯ ПІДСУДНОСТІ
Звернення журналістів Антоніни та Володимира Торбічів до суду із позовом до ЦВК
України виявило проблеми, пов’язані із підсудністю таких справ. Але юристи змогли
переконати судові органи в тому, що справи про доступ до публічної інформації, яка
зберігається в ЦВК України, де запитувачем є журналіст та/або ЗМІ, навіть під час
виборчого процесу підлягають розгляду за загальними правилами підсудності. На такі
справи не поширюється спеціальний порядок, встановлений статтею 172 Кодексу
адміністративного судочинства України, який передбачає значні обмеження у реалізації
права на судовий захист.
При цьому наводились такі основні аргументи:
Частина 3 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що
оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації до суду здійснюється
відповідно до КАСУ.
Частина 2 статті 18 КАСУ передбачає, що окружним адміністративним судам підсудні
адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший
державний орган, їх посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 2 статті 19 КАСУ, адміністративні справи з приводу оскарження дій чи
бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно
конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за
зареєстрованим у встановленим законом порядку місцем проживання цієї особи-позивача,
або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Стаття 172 КАСУ встановлює особливості розгляду справ за позовами щодо оскарження
рішень, дій та бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій.
Однак, як видно із частини 1 статті 172 КАСУ, її дія поширюється лише на суб’єктів
виборчого процесу (крім виборчої комісії) та суб’єктів ініціювання референдуму. В той же
час, як видно із статті 12 Закону України «Про вибори народних депутатів України»
журналісти, засоби масової інформації не відносяться до суб’єктів виборчого процесу.
Враховуючи це, позивач, як журналіст, не може оскаржити в порядку статті 172 КАС
України неправомірну відмову виборчих комісій у наданні публічної інформації.
Нижче наводимо судові рішення з питань підсудності зазначених справ, в яких детально
викладено аргументи, які взяв до відома суд.
40. 39
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
Справа за позовом Антоніни Торбіч до ЦВК України
55. 54
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
ІІ. РІШЕННЯ ПО СУТІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Обґрунтовуючи вимоги про надання копій фотографій та автобіографій кандидатів у
народні депутати, позивачі наводили такі аргументи:
1. Відкритий характер інформації
Частина 1 статті 63 Закону України «Про вибори народних депутатів України»
передбачає, що «виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної,
об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого,
поінформованого, вільного вибору», а частина 2 цієї статті містить положення про те, що
інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для
реєстрації кандидатів, є відкритою.
Як видно із вимог частини 1 статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів»,
для реєстрації в одномандатних округах кандидат у депутати подає серед інших
документів свою автобіографію та фотографії (як в паперовому, так і в електронному
вигляді). Відповідно, враховуючи вимоги частини 2 ст. 63 Закону України «Про вибори
народних депутатів України» ця інформація за режимом доступу є відкритою.
2. Необхідність надання саме копій запитаних документів
Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»
обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить
інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до
якої необмежений.
3. Наявність суспільного інтересу виборців до автобіографій та фотографій
кандидатів у народні депутати під час виборів для того, щоб зробити
вільний та поінформований вибір
Відповідно до статті 29 Закону України «Про інформацію» інформація з обмеженим
доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом
суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну
шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка
свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України;
забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про
можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі
екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних
осіб тощо.
4. Вільний вибір форм та джерел інформації:
Частина 1 статті 5 Закону України «Про інформацію» передбачає, що «кожен має право
на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання,
поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод
і законних інтересів», а частина 7 статті 7 названого Закону гарантує, що: «Ніхто не може
обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації. Суб’єкт
інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на
інформацію».
Крім того, позивачі звертали увагу на практику Європейського суду з прав людини
(ЄСПЛ) за статтею 10 Європейської конвенції та наводили інші аргументи.
Однак, суди надали перевагу захисту права на приватність кандидатів у народні депутати.
56. 55
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
Справа «Антоніна Торбіч до ЦВК України»
74. 73
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
У справі Володимира Торбіча подана касаційна скарга, і справа перебуває у Вищому
адміністративному суді України.
75. 74
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ПРО КОШТИ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ
Справа «Володимир Торбіч проти видання обласної ради «Вісті Рівненщини».
Спір, який згодом передали на розгляд суду, виник після того, як обласне комунальне
видання відмовило редактору Рівненського агентства журналістських розслідувань надати
інформацію про використання коштів місцевих бюджетів.
Зокрема, в запиті було прохання надати наступну інформацію: 1. Скільки коштів було
виділено Рівненською обласною радою для газети «Вісті Рівненщини» у 1992-2005 роках
(окремо по кожному року)? 2. На що саме були виділені кошти для газети «Вісті
Рівненщини» у 1992-2005 роках (окремо по кожному року)? 3. Скільки коштів було
отримано газетою «Вісті Рівненщини» додатково у 1992-2011 роках (окремо по кожному
року), окрім коштів виділених Рівненською обласною радою? За що саме отримані ці
кошти? 5. Який наклад одного випуску (тижневий) газети «Вісті Рівненщини» у 1992-2011
роках (окремо по кожному року)? 6. Скільки матеріально-технічних засобів, офісної
техніки та інших матеріальних ресурсів перебуває у власності, оренді чи користуванні
газети «Вісті Рівненщини» станом на 1 червня 2011 року? Просимо надати вичерпний
перелік цих засобів із вказівкою вартості кожного з них. 7. Який штатний розпис редакції
газети «Вісті Рівненщини» станом на 1 червня 2011 року? 8. Яка заробітна плата кожної
штатної одиниці редакції газети «Вісті Рівненщини» у 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011
роках? 9. Які (суми) премії, надбавки до заробітної плати отримували штатні одиниці
редакції газети «Вісті Рівненщини» у 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 роках? 10. Які
постатейні надходження і витрати газети «Вісті Рівненщини» за 2006-2010 роки (по
кожному року окремо)?
Як на підставу для відмови в наданні інформації та документів комунальне видання
послалося на два аргументи:
1) Закон України «Про доступ до публічної інформації» набув чинності в травні 2011
року, немає зворотної сили (не поширюється на правовідносини, які існували до набуття
ним чинності), а інформація запитується «за двадцятилітній період до ухвалення
вказаного Закону»;
2) Редакція не є суб’єктом владних повноважень чи розпорядником публічної інформації,
не підпадає під визначення «розпорядник інформації», дане в статті 13 Закону.
Головні аргументи позовної заяви були наступні:
Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може
бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами,
володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому
числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища,
імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти
або майно.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації»
розпорядниками інформації визнаються юридичні особи, що фінансуються з державного,
місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, — стосовно інформації щодо
використання бюджетних коштів.
Таким, що не відповідає чинному законодавству, є висновок у відмові про те, що запит не
може бути прийнятим до розгляду через те, що Закон України «Про доступ до публічної
інформації» немає зворотної сили (не поширюється на правовідносини, які існували до
набуття ним чинності). Адже, по-перше, запит на інформацію було надіслано до редакції
після того, як Закон набрав чинності. Відповідно, правовідносини між запитувачем та
76. 75
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
розпорядником щодо надання/ненадання інформації виникли після отримання
розпорядником запиту, коли Закон ВЖЕ діяв і тут не може йти мова про якусь зворотну
дію. По-друге, Закон України «Про інформацію» в новій редакції та Закон України «Про
доступ до публічної інформації» по-новому визначають статус певних категорій
інформації, і, з того моменту, коли вони набули чинності (9 травня 2011 р.) почала діяти
нова схема віднесення інформації до відкритої, або з обмеженим доступом (службова,
таємна, конфіденційна). Тому, будь-який розпорядник у випадку отримання запиту на
інформацію після набуття чинності законами, за відсутності передбачених ними ж підстав
для ненадання інформації, не має права відмовляти на тій підставі, що інформація, якою
він володіє була створена або отримана ним ДО набуття чинності новими інформаційними
законами.
Проте, до головних аргументів по суті спору щодо доступу до інформації сторони дійшли
лише через півтора роки після подання позову. Унікальність цієї справи в тому, що аж на
рівні Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) прийшлось вирішувати питання чи
має спір з таким предметом, сторонами розглядатися в адміністративних судах. Адже,
Рівненський окружний адміністративний суд своїм першим рішенням визначив, що справа
повинна розглядатися в судах загальної юрисдикції і закрив через це провадження, яке
було відкрито на підставі адміністративного позову. Головний аргумент суду —
відповідач (комунальне видання) не має статусу розпорядника інформації, і не є суб'єктом
владних повноважень. Ухвалу про закриття провадження журналіст за допомогою юристів
ІРРП оскаржив до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Головний
аргумент апеляційної скарги — відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про доступ до
публічної інформації» оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації
до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, апелянти зазначали про те, що висновок, чи є комунальне видання розпорядником
інформації чи ні, суд мав вирішити в ході розгляду справи по суті, а не закриваючи
провадження.
Проте, апеляційний адміністративний суд підтримав позицію Рівненського окружного
адміністративного суду і відмовив в задоволенні апеляційної скарги журналіста. Після
цього сторона позивача подала касаційну скаргу до ВАСУ.
І тільки ВАСУ своїм рішенням скасував ухвалу першої інстанції про закриття
провадження і ухвалу другої інстанції, повернув справу до Рівного для продовження
розгляду справи. Вищий адміністративний суд, скасовуючи рішення нижчестоящих судів,
зазначив наступне:
“Позивачем заявлено вимогу про належне виконання відповідачами
положень закону №2939-VI щодо надання інформації про використання редакцією
газети “Вісті Рівненщини” отриманих нею коштів, отриманих від ради...Отже,
позивач порушив у суді спір на підставі статті 23 зазначеного Закону, згідно з
частиною першої якої особа вправі оскаржити рішення, дії чи бездіяльність
розпорядників інформації до суду, а частина третя визначає виключну юрисдикцію
спорів цієї категорії — адміністративну. За таких обставин рішення судів
попередніх інстанцій про розгляд цього спору загальним судом у порядку цивільного
судочинства є помилковим.”
Після того, як Рівненський окружний адміністративний суд вдруге, вже по суті розглянув
справу її було вирішено фактично на користь журналіста. Відмову комунального видання
було визнано неправомірною, зобов'язано ще раз розглянути запит і надати запитувану
інформацію.
82. 81
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/1770/4563/2011
Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
УХВАЛА
іменем України
"22" лютого 2012 р.
м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Мацького Є.М.
Охрімчук І.Г.,
при секретарі Мисечко І.С. ,
за участю відповідача та представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу
Рівненського окружного адміністративного суду від "11" січня 2012 р. у справі за
позовом ОСОБА_3 до Редакції газети "Вісті Рівненщини", Головного редактора
газети"Вісті Рівненщини" Бурчені Василя Володимировича про визнання
протиправною відмови в наданні інформації та зобов'язання вчинити певні дії ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Редакції газети "Вісті
Рівненщини", Головного редактора газети "Вісті Рівненщини" Бурчені В.В. про визнання
протиправною відмови в наданні інформації та зобов'язання вчинити певні дії щодо
надання інформації за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної
інформації".
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року
провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Редакції газети "Вісті Рівненщини",
Головного редактора газети "Вісті Рівненщини" Бурчені В.В. про визнання протиправною
відмову в наданні інформації та зобов'язання вчинити певні дії було закрито з підстав
передбачених п.1ч.1ст.157 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав до суду
апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити
справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі зазначає,
що запитувана ним у відповідачів інформація узгоджується з вимогами Закону України
"Про доступ до публічної інформації", оскільки відповідачі є розпорядниками інформації
та інформація становить суспільний інтерес.
Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,
що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Вважаючи, що відповідачі є розпорядниками запитуваної у них інформації в
силу ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки газета
фінансується з місцевого бюджету та дана інформація становить суспільний інтерес,
позивач звернувся до відповідачів про надання йому відповідної інформації.
Відмову у наданні інформації оскаржив до суду.
83. 82
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
Суд першої інстанції, закриваючи провадження по справі, виходив з того, що
позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що
знаходиться у володінні суб"єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної
інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес
визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації" (далі Закон).
Статтею 23 даного Закону передбачено оскарження рішень, дій чи бездіяльності
розпорядників інформації до суду відповідно до Кодексу адміністративного судочинства
України.
Статтею 13 Закону визначені розпорядники інформації, зокрема і ті на які
посилається позивач, а саме юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевого
бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим - стосовно інформації щодо
використання бюджетних коштів (ч.1) та суб"єкти господарювання, які володіють іншою
інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (ч.2).
Судом встановлено, що згідно статуту редакції газети "Вісті Рівненщини",
зареєстрованого розпорядженням міського голови міста Рівного № 619 від 31.03. 1999
року газета "Вісті Рівненщини" - обласний громадсько-політичний часопис Рівненської
обласної ради, створена відповідно доЗакону України "Про друковані засоби масової
інформації (пресу) в Україні".
Згідно п. 1.7 Статуту редакція є юридичною особою, має круглу печатку і штамп зі
своїм найменуванням, наділена основними та оборотними засобами, має самостійний
баланс і розрахунковий рахунок, діє на підставі редакційного Статуту.
Пунктом 1.9 Статуту передбачено, що редакція здійснює виробничо-господарську
діяльність за рахунок доходів. Обласна рада надає редакції дотацію для видавничих цілей,
про що записується окремим рядком у бюджеті області .
Відповідно до інформації Рівненської обласної ради № 14-848/01 від 28.04. 2011
року та № 01/16-455/г від 19.12. 2011 року у 2006-2011 роках оплата послуг за висвітлення
діяльності обласної ради в газеті "Вісті Рівненщини" проводилася з коштів, передбачених
у кошторисі обласної ради по КТКВК 010116 "Органи місцевого самоврядування", 120201
"Періодичні видання (газети та журнали)" - КЕКВ 1134 "Оплата послуг (крім
комунальних)".
Кошти зазначені в інформації Рівненської обласної ради № 14-848/01 від 28.04.
2011 року було отримано, як доход у зв'язку з наданням послуг за висвітлення діяльності
Рівненської обласної ради, що підтверджено копіями угод про надання послуг.
Встановлено, що відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 2 та ст. 91 Бюджетного кодексу
України у 2006-2011 роках редакція газети "Вісті Рівненщини" не фінансувалася з
місцевого бюджету.
Оскільки редакція газети "Вісті Рівненщини" не фінансувалася з місцевого
бюджету, то відповідачі не є розпорядниками інформації в силу п. 2 ч. 1ст. 13 Закону
України "Про доступ до публічної інформації".
Не встановлено, що запитувана інформація є суспільно необхідною інформацією.
Не підпадають відповідачі під поняття розпорядників інформації і з інших підстав
передбачених ч.1 та ч. 2 ст.13 даного Закону.
Крім того, звертаючись фактично до одного органу та його керівника, позивач
просить надати інформацію, що надається різними розпорядниками та з різних підстав,
що передбачені різними частинами ст. 13 Закону
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист
прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері
публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при
здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на
84. 83
ГО «Інститут розвитку регіональної преси», www.irrp.org.ua
виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та
своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної
влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт
при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому
числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних
судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом
владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним
формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що
оскільки відповідачі не є суб'єктами владних повноважень та не є розпорядниками
інформації у розумінні ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", то
норми ст. 23 даного Закону та Кодексу адміністративного судочинства України на дані
правовідносини не поширюються.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не
позбавлений в отриманні інформації про використання вищезазначених коштів місцевого
бюджету від суб"єкта владних повноважень, який є розпорядником такої інформації в
силу покладених на цього повноважень.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини
справи та ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального
права.
Відтак, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду без
змін.
Керуючись ст.ст.195,199,200,205,206,212,254 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського
окружного адміністративного суду від "11" січня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена
протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної
скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: Є.М. Мацький І.Г. Охрімчук
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу Редакція газети Рівненської обласної ради "Вісті Рівненщини" майдан
Просвіти,1,м.Рівне,33028 Головний редактор газети Рівненської обласної ради "Вісті
Рівненщини" Бурченя Василь Василь Володимирович майдан Просвіти, 1,м.Рівне,33028
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25208769