Доповідач: Людмила Панкратова – медіа-юрист, медіа-тренер ІРРП. Дата проведення: 30 червня 2016 року. Програма: Загальні правила проведення фото- та відеозйомки. Особливості отримання згоди осіб на проведення фото- та відеозйомки. Особливості проведення фотозйомки дітей. Фотографування у приміщеннях (лікарні, школи, магазини, органи влади). Цільова аудиторія: журналісти.

1. Вебінар
30 червня 2016
ФОТО ТА ВІДЕО ЗЙОМКА ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ
частина 1
Людмила Панкратова
Інститут розвитку регіональної преси

2. Питання для обговорення
1. Загальні правила проведення фото та відеозйомки
2. Особливості отримання згоди осіб на проведення фото та
відеозйомки.
3. Особливості проведення фото зйомки дітей
4. Фотографування у приміщеннях (лікарні, школи,
магазини, органи влади).

3. Правова основа для проведення
фото та відео зйомок
ч. 2 статті 34 Конституції України передбачає:
 кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і
поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій
вибір
 Однак, спосіб збору інформації та сама зібрана інформація не
повинна порушувати права інших осіб, тому необхідно застосувати
законодавство, яке предметно регулює право на збір інформації та
право особи на приватне життя (включно з правом на зображення)

4. Закони України, які дозволяють
журналістам проводити зйомки
 ЗУ “Про друковані ЗМІ, п. 3 частини 2 статті 26:
журналіст має право відкрито здійснювати записи, в
тому числі із застосуванням будь-яких технічних
засобів, за винятком випадків, передбачених законом
 ЗУ “Про інформаційні агентства”: ч. 3 ст. 21: журналіст
інформаційного агентства має права та виконує
обов’язки, визначені чинним законодавством України про
пресу, телебачення і радіомовлення

5. ЗУ “ПРО ІНФОРМАЦІЮ”
частина 1 статті 25 Закону передбачає:
журналіст під час виконання професійних обов'язків
має право здійснювати:
 письмові,
 аудіо- та
 відеозаписи
із застосуванням необхідних технічних засобів.
ВИНЯТКИ:
 випадки, передбачені законом (!!!)

6. Висновки
 У журналістів є право на фіксацію технічними засобами
інформації:
 - на диктофон
 - на сматфон та інші гаджети
 - за допомогою фото та відео техніки
 ОБМЕЖЕННЯ ЦЬОГО ПРАВА ПОВИННО БУТИ
ВСТАНОВЛЕНО ЗАКОНОМ

7. А ЯК ЖЕ ПРАВО НА
ЗОБРАЖЕННЯ?
 У особи є право на приватність, яке включає:
 - право на зображення (ст. 301, 307 ЦК)
 - на приватное життя (таємницю сімейного та особистого
життя) (ст. 301 ЦК)
 - право на особисті папери (ст. 303, 304 ЦК)
 - право на таємницю про стан свого здоров”я (ст. 285,
286 ЦК)
 та інші особисті немайнові права (право на ім”я, на
недоторканість ділової репутації)

8. Презумпція згоди особи на
зйомку
 Презумпція згоди фізичної особи на зйомку встановлена
частиною 1 статті 307 Цивільного кодексу України (ЦК
України): «згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле-
чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться
відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та
інших заходах публічного характеру».
частина 2 статті 307 ЦК України: «фізична особа, яка
погодилася на знімання її на фото, кіно, теле- чи відеоплівку,
може вимагати
 припинення їх публічного показу в тій частині, яка
стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з
демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією
фізичною особою».

9. ГРОМАДСЬКЕ (ПУБЛІЧНЕ)
МІСЦЕ
 громадське місце - частина (частини) будь-якої
будівлі,
 споруди, яка доступна або відкрита для населення
вільно, чи за
 запрошенням, або за плату, постійно, періодично або
час від часу,
 в тому числі під'їзди, а також підземні переходи,
стадіони; (Закон України Про заходи щодо
попередження та зменшення вживання тютюнових
виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення”

10. ПОЛОЖЕННЯ про порядок ведення Єдиного
реєстру досудових розслідувань
http://www.gp.gov.ua/ua/pd.html?_m=publications&_t=rec&id=110522
 20. До Реєстру включаються відомості про кримінальні
правопорушення, вчинені в громадських місцях.
 До громадських місць належать місця, що використовуються
громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування,
проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі,
вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї,
клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський
транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки
лісу, поля під час проведення на їх території організованих
масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські
(приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони,
платформи, пристані та інші місця під час очікування
посадки та висадки пасажирів.

11. ПОЛОЖЕННЯ про порядок ведення Єдиного реєстру
досудових розслідувань
(розділ 2. Облік кримінальних правопорушень)
 22. Не вважаються громадськими місцями території залізничних
станцій, морських і річкових портів, аеропортів, вантажних районів
та дворів, контейнерних площадок, території підприємств, установ
та організацій залізничного, морського, річкового та повітряного
транспорту, які не пов’язані з обслуговуванням пасажирів та які
мають обмежений доступ.
 23. Із загальної кількості кримінальних правопорушень, учинених
у громадських місцях, виділяються вуличні. Вулицею вважається
відкрита частина території міста чи населеного пункту (крім
приміщень та будівель), на якій перебувають громадяни, рухається
транспорт і до якої є вільний доступ у будь-яку пору року та час
доби. Також вулицею вважається проїжджа частина дороги, у тому
числі автомагістралі, тротуари, площі, проспекти, бульвари,
набережні, мости, шляхопроводи, естакади, проїзди, зупинки
громадського транспорту, парки, сквери, провулки, завулки, двори,
за винятком приватних домоволодінь, уключаючи зелені
насадження та елементи благоустрою.

12. МІСЦЕ ГРОМАДСЬКОГО
КОРИСТУВАННЯ
 Місцями громадського користування є ті частини будь-
якої будівлі, земельної ділянки, вулиці, водного шляху
або інших місць, які доступні або відкриті для населення
постійно, періодично або час від часу, і включає будь-
який комерційний, діловий, культурний, історичний,
просвітній, культовий, урядовий, розважальний,
рекреаційний або аналогічний об’єкт, який таким чином
доступний або відкритий для населення.
 (Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим
тероризмом (ст.1) м.Нью-Йорк, 15.12.1998 р. )

13. МІСЦЯ, ДЕ ЛЮДИНА РОЗРАХОВУЄ
НА ПРИВАТНІСТЬ ТА
УСАМІТНЕННЯ
 Місця, які визнані місцями особистого користування:
 вбиральні,
 роздягальні,
 ванні кімнати,
 У таких місцях людина правомірно розраховує на те, що
її ніхто не побачить, вона зробила все для того, щоб
залишитися на самоті, і немає жодного інтересу до того,
що вона там робить.

14. ІНШІ МІСЦЯ, ДЕ МОЖУТЬ БУТИ ЛЮДИ,
АЛЕ ВОНИ НЕ Є МІСЦЯМИ ЗАГАЛЬНОГО
КОРИСТУВАННЯ
 де є родичі та друзі (квартири, приватні помешкання,
окремі кімнати ресторанів, виняйняті для приватного
користування заклади) - можуть бути дуже виняткові
випадки, коли є суспільний інтерес.
 суспільний інтерес повинні обгрунтовувати фотографі,
які роблять фото
 повинен враховуватися публічний статус особи - політик,
який запросив журналістів до себе додому не може
розраховувати на те, що журналісти не захочуть зняти
його “золотий унітаз”)

15. У чому може бути суспільний інтерес
до “закритих” приміщень?
 скоєння правопорушення особами
 порушення правил безпеки товарів, робіт, послуг,
 викриття способу життя публічної особи, який не
відповідає задекларованим статкам або принципам
 приховування інформації, яка повинна бути доступною
 інші випадки, які можуть “вписуватися” у суспільний
інтерес

16. ОТРИМАННЯ ЗГОДИ ОСОБИ
НА ПРОВЕДЕННЯ ЗЙОМОК
 Кілька способів отримати згоду від особи, яка Ви знімаєте:
 1. Ясно виражена згода - згода дана в письмовому вигляді.
Найкращий варіант отримання згоди. Застосовується у випадку,
коли відсутній суспільний інтерес і Вас зацікавила саме ця особа у
публічному місці.
 2. Усна згода. Особа може в усній формі перед камерою виразити
свою згоду на зйомки та транслювання результатів зйомок в
засобах масової інформації. Використуєься під час інтерв’ю з
фізичними особами.
 3. Відсутність заперечення. Це коли особа знала й бачила що її
знімають на фото чи відеокамеру, але не виразила своїх
заперечень щодо проведення зйомок. Мовчазну згоду також можна
давати у вигляді звичайного кивка перед відеокамерою після
питання про згоду на проведення зйомок.

17. КОЛИ ПОТРІБНА ВИКЛЮЧНО
ПИСЬМОВА ЗГОДА
 для створення художніх творів (тобто для подальшого
використання фото або відео особи на виставках тощо)
 від особи в потенційно чутливих ситуаціях (лікарня,
карета швидкої допомоги, місця несвободи, судове
засідання, яке не викликає суспільного інтересу, творчі
приватні заходи тощо)
 використання зображення особи в рекламі (стаття 8
Закону про рекламу: використання зображення фізичної
особи та використання її імені без письмової згоди
забороняється)

18. ЯКЩО ФОТОГРАФУЄМО
ДІТЕЙ
 ХТО ДАЄ ЗГОДУ НА ФОТОГРАФУВАННЯ ДІТЕЙ?
 - БАТЬКИ, ЗАКОННІ ОПІКУНИ, КЕРІВНИКИ
(ВІДПОВІДАЛЬНІ ОСОБИ) НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ,
 ВІК ДИТИНИ МАЄ ЗНАЧЕННЯ
 - ДИТИНА ДО 14 РОКІВ - ЗА ЗГОДОЮ БАТЬКІВ АБО
РАЗОМ З БАТЬКАМИ, ІНФОРМУВАЄМО ДЛЯ ЯКОЇ
МЕТИ
 - ДИТИНА ПІСЛЯ 14 РОКІВ - МОЖЕ ДАТИ ОСОБИСТУ
ЗГОДУ, ОКРІМ ЧУТЛИХ СИТУАЦІЙ (АРЕШТ, ХВОРОБА
ТОЩО)

19. ЯКЩО ФОТОГРАФУЄМО
ДІТЕЙ
 КОЛИ МОЖНА ЗНІМАТИ ДИТИНУ БЕЗ ЗГОДИ
БАТЬКІВ, ОПІКУНІВ, КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДІВ?
 - НА ПУБЛІЧНИХ ВИСТУПАХ АБО ЗАХОДАХ (ЛІНІЙКИ,
КОНЦЕРТИ, ОЛІМПІАДИ)
 - У НЕБЕЗПЕЧНИХ СИТУАЦІЯХ, КОЛИ ХОЧЕМО
ПРИВЕРНУТИ УВАГУ ДО НЕБЕЗПЕКИ АБО СИТУАЦІЇ

20. ЩЕ ПРО ФОТО ДІТЕЙ ТА
ВИКОРИСТАННЯ ЇХНІХ ПЕРСОНАЛЬНИХ
ДАНИХ
3.1. Персональні дані дитини віком до 18 років можуть збиратися та
поширюватися, як правило, лише за згоди її батьків чи законних
представників. Винятком є ситуації, коли дитина є публічною особою
(наприклад, спортсменом) і інформація стосується її публічної діяльності,
або кли наявний суспільний інтерес, що переважає. Особливу увагу слід
звертати на зрілість дитини при цитуванні її коментарів. Дитина може не
достатньо усвідомлювати наслідки своїх слів, і ЗМІ мають етичну
відповідальність не нашкодити дитині.
3.2. Коли йдеться про дітей у безпорадних ситуаціях, наприклад, після
аварій та/або в лікарні, навіть згода батьків чи законних представників
може не виправдовувати звертання до дитини з журналістською метою.
При цьому необхідно враховувати шкоду, яка може бути завдана
інтересам дитини поширенням такої інформації, та наявність суспільного
інтересу.
 (Рекомендації експертів РЄ “Щодо захисту приватного життя в роботі
ЗМІ, жовтень 2012 року)

21. Рекомендації експртів РЄ “Щодо захисту
приватного життя в роботі ЗМІ”
4.1. Аудіовізуальні ЗМІ повинні пам’ятати про той факт, що вони часто мають
набагато більш безпосередній та сильний вплив, ніж друковані ЗМІ.
Оприлюднення зображень слід вважати загалом більш істотним втручанням у
право на повагу до приватного життя, ніж просте повідомлення імені особи.
4.3. У публічних місцях (наприклад, на вулиці, у публічному транспорті)
фотографування та відеозйомка осіб без їхньої згоди може проводитись, якщо ці
особи знаходяться у натовпі і вони не перебувають безпосередньо у фокусі.
Водночас дозволяється фотографувати і проводити відеозйомку осіб, які свідомо
привертають до себе увагу діями, зовнішнім виглядом чи в інший спосіб, а також
осіб, які беруть участь у заходах публічного характеру (конференціях, мітингах
тощо), та поширювати такі фото- та відеоматеріали.
У потенційно чутливих місцях, наприклад, у каретах швидкої допомоги, лікарнях,
школах та в’язницях, потрібна також згода керівника. Незалежно від загальної
згоди керівництва закладу, ЗМІ не повинні проводити фото- чи відеозйомку осіб,
від яких не можна очікувати розумної вільної згоди, як, наприклад, коли вони
знаходяться під стресом у відділенні невідкладної допомоги.

22. Рекомендації щодо захисту
приватного життя в роботі ЗМІ
4.4. Фото- та відеоряди, спрямовані на ілюстрацію предмета, на яких також
представлені люди чи ситуації, безпосередньо не пов’язані з особами, що
згадуються у статті чи програмі, слід належним чином ідентифікувати. Їх
слід чітко відділяти від фото- та відеорядів інформативного чи
документалістичного характеру, що мають пряме відношення до фактів,
про які повідомляється.
4.5. Фото- та відеомонтаж виправданий лише у випадках, коли він
проливає світло на подію, ілюструє припущення, пропонує критичну точку
зору чи містить сатиричний елемент. Однак він повинен бути чітко
позначений як такий, щоб захистити читачів та глядачів від будь-якого
ризику плутанини.
4.6. Дозволяється фотографування та відеозйомка представників органів
влади (наприклад, прокурорів, міліціонерів, працівників державної служби
охорони) під час виконання ними своїх повноважень.

23. Довгофокусні об”єктиви
5.2. Використання довгофокусного об’єктиву для фотографування з далекої
відстані порушує право на приватність, коли зображення розкривають
персональні дані, які не було б видно для зовнішнього світу за інших
обставин. Факт існування технології, яка дозволяє “наблизити” ображення
людини, її одягу, приватного житла чи речей, які вони мають при собі, такі
як паперові документи, сумки з особистими речами, телефони та пристрої
для користування Інтернетом, аудіо- чи відеозапису, не робить
правомірним використання цієї технології для порушення приватності
особистого життя.
Довгофокусні об’єктиви можуть використовуватися у публічних місцях
лише для того, щоб переконливо продемонструвати присутність чи дії
публічних осіб за обставин, коли вони можуть усвідомлювати те, що їх
знімають фотоапаратом чи відеокамерою, і лише тоді, коли наявний
переважаючий суспільний інтерес у збиранні та поширенні цих зображень.
(Eerikäinen and Ors v. Finland, рішення Європейського суду з прав людини
від 10 лютого 2009 р. )

24. КОЛИ ЗНІМАТИ НЕ МОЖНА?
 ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ІНФОРМАЦІЮ, ЗМІ,
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ ВСТАНОВЛЮЮТЬ, ЩО
ПРОВОДИТИ ФОТО ТА ВІДЕО ЗЙОМКИ ВІДКРИТО
МОЖНА З УРАХУВАННЯМ ПЕВНИХ УМОВ
 НИЖЧЕ РОЗГЛЯНЕМО ВИПАДКИ, КОЛИ ЗЙОМКА
ЗАБОРОНЕНА

25. Винятки, передбачені законом
 Повинні бути прямо встановлені в законодавстві
 Якщо прямо не встановлено в законі, а лише в Інструкції,
положенні, Регламенті, наказі або інших нормативно-
правових актах, треба ЗАПИТУВАТИ У ТОГО, ХТО
ВИМАГАЄ ПРИПИНЕННЯ ЗЙОМКИ, про закон, на основі
якого прийнято цей НПА
 Якщо заборона в НПА суперечить закону,
застосовується ЗАКОН, а не НПА

26. Закон України «Про судоустрій і статус
суддів України»
стаття 11
 Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового
засідання, представники засобів масової інформації можуть
проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та
аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних
засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням
обмежень, установлених законом.
Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а
також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без
створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками
судового процесу їхніх процесуальних прав.

27. ВРАХУВАННЯ СТАТУСУ
ОСОБИ
 Знаки “ПУБЛІЧНОСТІ” особи:
 - участь у політичному житті (члени політичних партій,
кандидати тощо)
 - виконання особою державних, публічних функцій
та/або
 - отримання коштів (у т.ч.) заробітної плати з
державного/місцевого бюджету
 - думка особи є важливою та значимою для громадян у
різних сферах життя (експерти, політологи, журналісти,
юристи)
 куртурні діячі та артисти, спортсмени

28. ЯКА ІЄРАРХІЯ?
 ЧИМ ВИЩА ПОСАДА ОСОБИ, АБО БІЛЬША СУМА
ВИКОРИСТАНИХ НЕЮ КОШТІВ З БЮДЖЕТУ, У Т.Ч.
ЧЕРЕЗ ВЛАСНИЙ БІЗНЕС - ТИМ БІЛЬШЕ
МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВВАЖАТИ ОСОБУ
ПУБЛІЧНОЮ.
 ОСОБЛИВА УМОВА: для проведення фото та відео
зйомки особи, вона повинна знаходитись у публічному
місці

29. Фото в магазинах

30. Зйомка в закладах торгівлі
 Треба визначити, чи є такий заклад відкритим (публічним),
тобто доступним для будь-кого. Як правило, відповідь на
питання чи можна знімати в кафе, готелях, супермаркетах -
позитивна. Виняток може становити клубна (закрита)
територія — коли доступ до закладу винятково за
запрошеннями, для «членів клубу».
Загальний алгоритм у спілкуванні з адміністрацією такий:
 а) у журналіста є професійні права та гарантії;
 б) обмеження цих прав та гарантій має бути передбачено
законом

31. Фото на вокзалах

32. Скасування наказу 1954 р. про заборону
зйомки на вокзалах і аеропортах
 22 червня 2011 року Міністерство інфраструктури України
скасувало Наказ про заборону фото-і відеозйомки на
вокзалах і в аеропортах.

33. Блогер Олег Стельмах із своїм штативом та великим фотоапаратом побував на
доволі режимному об'єкті - новенькому терміналі "D" столичного аеропорту
"Бориспіль
http://ipress.ua/ljlive/mizhnarodnyy_aeroport_boryspil_progulyanka_po_novomu_terminalu_d_foto
_10809.html
 Коли я зателефонував у прес-службу аеропорту "Бориспіль", там на мене
вже встигли образитися :) Після довгого діалогу і з'ясування хто ж правий,
вдалося з'ясувати наступне. Зйомка в Борисполі не заборонена, але
вимагає обов'язкового узгодження з прес-службою аеропорту. Відчуваєте
взаємовиключні умови? І я відчуваю. З іншого боку, якщо Вам дуже треба і
Ви пообіцяєте подарувати аеропорту красиві фотографії, Вам дадуть добро.
Для цього в прес-службу потрібно письмово подати листа, де слід вказати
мету проведення фотосесії. Коротше кажучи, знімати зі штативом і великим
фотоапаратом без згоди прес-служби не можна. Аматорські знімки "на
пам'ять" відлітаючих пасажирів не враховуються. За словами співробітників
прес-служби, посилені заходи безпеки вживаються через страх терактів. У
приклад ставлять теракт в Домодєдово, коли в московському аеропорту
загинуло багато людей. В якійсь мірі я розумію адміністрацію аеропорту, але
вхід в термінали абсолютно вільний і немає ніякого сенсу підозрювати в
чомусь фотографа. Якщо підозрювати, то всіх без винятку, в тому числі
самих співробітників.

34. ЗУ ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ
ПРАВА
стаття 10:
 Не є об'єктом авторського права, зокрема:
 а) повідомлення про новини дня або поточні події, що
мають характер звичайної прес-інформації.
___________________
Аналогічні положення містить стаття 434 ЦКУ

35. Вимога видалити файли з
аудіо- відеопристроїв
 Жодним законом не передбачена можливість видалення
знімків з фотоапарату журналіста. Такий захід може
відбуватися лише у рамках кримінального провадження,
коли журналіста було затримано, наприклад, коли
проводилася зйомка інформації, що становить державну
таємницю. В інших випадках - ні.

36. СПРАВА Ф. проти тижневика “ВГОРУ” та інших
(рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18.11.2011)
 1 липня 2010 року в тижневику “Вгору” на першій
сторінці газети було опубліковано статтю
“Маршрутки: нервный сервис», поряд з якою
розміщено фотографію, яка за змістом ілюструє
дорожньо-транспортну пригоду з участю
маршрутного таксі. На фото зображена позивачка,
що не оспорювалось сторонами.
 В судовому засіданні свідки пояснили, що вони
бачили, що відбувається фотозйомка, яка
проводилась на вулиці.

37. СПРАВА Ф. проти тижневика “ВГОРУ” та
інших
(рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18.11.2011)
 “ На думку суду, оскільки в даному випадку фотозйомка
проводилась відкрито на вулиці, з метою висвітлення
ДТП, згода позивача на проведення вказаних дій не була
обов'язковою, так як закон в даному випадку передбачає
виключення і припускає наявність згоди учасників зйомки
при даних обставинах. Також суд не може погодитися з
твердженням позивача щодо незаконного, на думку
позивача, розповсюдження зазначеної фотографії,
оскільки як вже зазначалося на вказаному фотознімку
ілюстрована дорожньо-транспортна пригода, а не
безпосередньо особа позивача, і саме з метою
висвітлення пригоди була розповсюджена ця фотографія,
що випливає із змісту статті. Стороною не доведено суду,
що вказана фотографія є художнім твором ”.

38. ЧИ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ФОТО
ПУБЛІЧНИХ/ПОСАДОВИХ ОСІБ З
ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ?
 ВИКОРИСТАННЯ ФОТОГРАФІЙ З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ
ДОПУСТИМО, ЯКЩО:
 - особа самостійно розмістила СВОЄ фото або відео в
мережі -ГІПЕРПОСИЛАННЯ ОБОВ”ЯЗКОВЕ!
 інше ЗМІ розмістило фото, відео - З ПОСИЛАННЯМ НА
ЦЕ ЗМІ, В ІНШОМУ ВИПАДКУ - ПОРУШЕННЯ
АВТОРСЬКОГО ПРАВА ЦЬОГО ЗМІ АБО АВТОРА!
 ви точно впевнені, що фото з мережі - саме про цю
особу, В ІНШОМУ ВИПАДКУ - позов про недостовірну
інформацію

39. АВТОРСЬКІ ПРАВА НА ФОТО
ТА ВІДЕО
 Кому належить авторське право?
 - фотографу, який працює своєю технікою та це його
основний вид діяльності (продає свої роботи)
 - ЗМІ, якщо журналіст (фотограф) працює за трудовим
договором або технікою ЗМІ (службові твори)
 ІМ”Я АВТОРА ЗАЗНАЧАЄТЬСЯ ЗАВЖДИ!
 ПОСИЛАННЯ НА ЗМІ Є ОБОВ”ЯЗКОВИМ!
 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКОГО
ПРАВА ВСТАНОВЛЕНО ЗАКОНОМ ПРО АВТОРСЬКЕ
ПРАВО ТА СУМІЖНІ ПРАВА

40.  ГО ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРЕСИ НАДАЄ
БЕЗКОШТОВНУ ЮРИДИЧНУ ДОПОМОГУ ЖУРНАЛІСТАМ
 http://irrp.org.ua/
 - ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ,
 СУДОВА ПРАКТИКА
 ПІДРУЧНИКИ,
 ПРЕЗЕНТАЦІЇ, ВЕБІНАРИ
 КОНТАКТИ:
 Панкратова Людмила 093-102-1081
 pankratovalyudmyla@ukr.net

41. Дякую за увагу!